Масалітіна Вікторія Володимирівна. Планування руху грошових коштів в системі управління фінансовими ризиками

brief description

Масалітіна Вікторія Володимирівна. Планування руху грошових коштів в системі управління фінансовими ризиками: дисертація канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний транспортний ун-т. - К7, 2003

Масалітіна В.В. Планування руху грошових коштів у системі управління фінансовими ризиками. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація та управління підприємствами. Національний транспортний університет, Київ, 2002.
Дисертація присвячена розробці системи планування руху грошових коштів для створення передумов зниження ризику втрати платоспроможності автобусних підприємств. Розроблена імітаційна модель планування дозволяє (а) визначити таку структуру зовнішніх джерел фінансування від’ємного чистого грошового потоку, яка б відповідала прийнятному рівню ризику втрати платоспроможності, (б) отримати обґрунтовані багатоваріантні плани-замовлення на фінансування.

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає у розробці системи планування руху грошових коштів, матеріалізованої у відповідній імітаційній моделі, практичне використання якої створює передумови для зменшення ризику втрати платоспроможності автобусних підприємств до прийнятного рівня.
За результатами проведеного дослідження зроблені наступні висновки і пропозиції:

Через збитковість, нецільове використання основного джерела фінансування інвестиційної діяльності амортизаційних відрахувань більшість автобусних підприємств знаходяться під значним впливом ризику втрати ними платоспроможності. Незважаючи на таке становище, ризик не являється об’єктом управління на підприємствах. Наукова проблема створення систем управління фінансовими ризиками залишається слабо структурованою.

Фінансові ризики доцільно розглядати як невизначеність, пов’язану із залученням і використанням джерел фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства. Класифікація ризиків за видами господарської діяльності засвідчила, що ризик втрати платоспроможності пронизує всі її сфери, а отже, носить комплексний, постійний характер.
Через комплексний характер ризику втрати платоспроможності його можна оцінити лише опосередковано за допомогою аналітичного методу. Запропонована система показників платоспроможності автобусних підприємств, яка враховує, що (а) в структурі розрахунків за транспортні послуги домінують готівкові розрахунки; (б) строк обороту дебіторської заборгованості за послуги є незначним; (в) ефективність роботи підприємств визначає обсяг дотацій з місцевого бюджету.
Ефективним попереджуючим методом зниження ризику втрати платоспроможності є бюджетування, що забезпечує відповідність грошових виплат грошовим надходженням, в т.ч. із зовнішніх джерел, охоплює всі види господарської діяльності, тобто відповідає особливостям цього виду фінансового ризику.
Розроблена модель планування руху грошових коштів враховує ймовірнісний характер формування показників діяльності автобусних підприємств, різні інвестиційні стратегії, рівень інвестиційної активності підприємства, вплив зовнішніх систематичних ризиків у вигляді інфляційних очікувань. Модель дозволяє визначити оптимальну структуру зовнішніх джерел фінансування від’ємного чистого грошового потоку для різних варіантів плану руху грошових коштів.
Оптимізація структури зовнішніх джерел фінансування дефіциту грошових надходжень за критерієм прийнятного рівня ризику втрати платоспроможності удосконалює порядок визначення обсягів дотацій із місцевого бюджету, підвищує рівень їх обґрунтованості.
Результати експерименту, проведеного за допомогою імітаційної моделі, довели, що:

при оптимальній структурі джерел фінансування від’ємного чистого грошового потоку інвестиційна діяльність по оновленню рухомого складу вимагає більшого обсягу дотацій, аніж по його поповненню;
порівняно зі стратегіями скорочення і незмінної кількості рухомого складу, капітальні інвестиції на оновлення і поповнення автобусного парку майже у 2,5 рази скорочують потребу у зовнішньому фінансуванні операційної діяльності, в т. ч. за рахунок дотацій;
чим активнішою є інвестиційна діяльність підприємства, тим вона забезпечує менший від’ємний чистий грошовий потік від операційної діяльності і меншу потребу у її фінансуванні із місцевого бюджету;
бюджетне фінансування стратегій оновлення й поповнення автобусного парку більш ніж на 25 % скорочує частку дотацій для фінансування операційної діяльності порівняно зі стратегіями скорочення і незмінної кількості рухомого складу;
інтенсивність скорочення рухомого складу практично не впливає на структуру зовнішніх джерел фінансування. Одночасно, ця стратегія при скороченні рухомого складу на 10 % і більше забезпечує менший від’ємний чистий грошовий потік, аніж стратегія незмінної його кількості;
при оптимальній структурі зовнішнього фінансування від’ємне значення рентабельності чистого доходу АП скорочується більш ніж на 10 %. При цьому найбільше зменшення показника забезпечує стратегія поповнення рухомого складу.

Практичне використання розробленої моделі дозволяє автобусним підприємствам створити систему неперервного планування руху грошових коштів, розробляти багатоваріантні плани-замовлення на отримання дотацій із місцевого бюджету для фінансування операційної та інвестиційної діяльності, які б забезпечили прийнятний рівень фінансових ризикі, ефективну роботу підприємств та підвищили якість обслуговування пасажирів. Обґрунтованість планів-замовлень у свою чергу покращує бюджетний процес на рівні місцевих органів влади.
Розроблені рекомендації щодо планування руху грошових коштів можуть стати складовою комплексної системи управління фінансовими ризиками не тільки на підприємствах пасажирського, а й інших видів транспорту.