Масленникова Тетяна Андріївна. Формування економіко-правової компетентності майбутніх юристів у процесі фахової підготовки

brief description

Масленникова Тетяна Андріївна. Формування економіко-правової компетентності майбутніх юристів у процесі фахової підготовки.- Дис. канд. пед. наук: 13.00.04, Нац. акад. пед. наук України, Ін-т вищ. освіти. - Київ, 2014.- 203 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

На правах рукопису

МАСЛЕННИКОВА ТЕТЯНА АНДРІЇВНА

УДК 378.011.3

ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
РИЖИКОВ ВАДИМ СТЕПАНОВИЧ,
доктор педагогічних наук, доцент

КИЇВ-2014

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.......................................................... 4
ВСТУП............................................................................................................
РОЗДІЛ 1.
ЕКОНОМІКО-ПРАВОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА.... 5

12
1.1. Характеристика сучасного стану, перспективи і проблеми у становленні та розбудові юридичної освіти України.......................................
1.2. Характеристика, сутність та значення економічної культури юриста як педагогічної проблеми в системі ефективної професійної підготовки………………………………………………………………………….
12

33
Висновки до першого розділу......................................................................
РОЗДІЛ 2.
..........ОБГРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЮРИСТА У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ.......................................................................................................... 42

43
2.1. Загальна методика проведення педагогічного дослідження..............
..........2.2. Економіко-правова компетентність у професійній підготовці майбутніх юристів...................................................................................................
2.3. Характеристика економічної фахової складової в навчальних планах та програмах підготовки майбутніх юристів........................................... 43

50

60
2.4. Професіограма майбутнього юриста на прикладі фрагменту економіко-правової компетентності......................................................................
68
2.5. Модель формування економіко-правової компетентності майбутнього юриста................................................................................................
2.6. Рольові ігри як засіб моделювання економіко-правової компетентності майбутніх юристів у процесі фахової підготовки.....................
Висновки до другого розділу .......................................................................
89

104
120
РОЗДІЛ 3.
..........ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ..........................................

122
3.1. Організація, зміст, методи проведення експериментального дослідження.............................................................................................................
3.2. Стан сформованості економіко-правової компетентності майбутніх юристів......................................................................................................................
3.3. Результати та аналіз дослідження ефективності розробленої моделі формування економіко-правової компетентності майбутніх юристів......................................................................................................................
122

126

139
Висновки до третього розділу......................................................................
ВИСНОВКИ...................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................
ДОДАТКИ....................................................................................................... 145
148
153
173

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВВР – Відомості Верховної Ради
ВНЗ – вищий навчальний заклад
ДВС – Державна виконавча служба
ЕГ – експериментальна група
ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність
ЗУ – Закон України
КГ – контрольна група
МВС – Міністерство внутрішніх справ
МОН – Міністерство освіти та науки України
НВП – навчально-виховний процес
ПО – професійна освіта
ПП – професійна підготовка
СБУ – Служба безпеки України

ВСТУП

Актуальність теми. Кардинальні соціально-економічні зміни в Україні визначили пріоритетні напрями розвитку і зміцнення правової держави як невід’ємної складової Європейської та світової спільноти. Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами. Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти України одним із пріоритетних напрямів державної політики у ХХІ столітті є підготовка висококваліфікованих кадрів, які здатні до творчої праці, професійного саморозвитку та вдосконалення. Необхідність оновлення навчально-виховного процесу вищої школи задекларовано в Державній національній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття"), Законах України "Про освіту", "Про вищу освіту", Указі Президента України "Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року" та нормативних документах Міністерства освіти і науки України.
Сучасна філософія освіти, оновлена стратегія її реформування вимагають принципово нових наукових досліджень, обґрунтованого й послідовного запровадження передових науково-педагогічних технологій, раціональних і ефективних підходів до організації наукової та інноваційної діяльності у сфері вищої освіти. Найбільш вагомим напрямом реформування вищої школи є підготовка нової генерації компетентних фахівців, які мають достатній рівень знань і умінь, спроможні ефективно застосовувати сучасні інноваційні педагогічні технології. Сьогодні вкрай важливий пошук перспективних, інтерактивних форм організації процесу підготовки фахівців. Практичне вирішення означеного кола завдань безпосередньо стосується підготовки майбутніх юристів. У період радикальних змін у вищій освіті України особливо слід зосередити увагу на підготовці юристів до майбутньої практичної діяльності.
Аналіз наукових праць показав, що нові засади формування професійної компетентності майбутніх фахівців знайшли відображення у працях В. Андрущенка [7], Л. Губерського [46], Н. Журавської [60], І. Зарубінської, І. Зязюна[68; 69], С. Калашнікової [72], Г. Козлакової [72], К. Корсака [77], В. Кременя [84], Т. Левченко, В. Лугового[91], В. Майбороди [97; 98], В. Манька, Н. Ничкало [119; 120], Г. Онкович [121], В. Радкевич, С. Сисоєвої [169], Ж. Таланової [171] та ін. Проблеми реалізації юридичної діяльності в умовах глобалізації та трансформації національних правових систем, інтеграції України у світовий і європейський правовий простір, філософії та методології юридичної діяльності, вищої юридичної освіти були досліджені у роботах П. Біленчука [23], С. Гусарєва [47], В. Журавського [61], Я. Кічука, М. Костицького [83], Ю. Шемшученка [185]. Теорія та практика формування професійної компетентності фахівців у галузі права та економіки висвітлені у наукових працях Л. Борисенко [28; 29; 30], О. Діденка [49; 50;51] та ін.
Практика економіко-фахової підготовки майбутніх юристів має розкривати нові можливості для економіко-культурного і професійного розвитку, особистісного формування майбутнього юриста як фахівця вищого ґатунку – розбудовника правової ринкової держави.
Разом з тим, незважаючи на суттєвий інтерес розширення дослідницьких зусиль науковців-педагогів, спрямованих на дослідження процесу формування спеціальних компетентностей у майбутніх фахівців і, зокрема економіко-правової компетентності виявлено такі суперечності між:
– потребою суспільства у висококваліфікованих юристах, готових до практичної економіко-орієнтованої професійної діяльності, компетентних у економічній культурі, здійсненні організаційно-економічних функцій, здатних до впровадження економічних законів і принципів у законодавство й невисоким рівнем компетентності при виконанні соціально-значимих професійних завдань;
– зростаючими вимогами глобального ринку праці стосовно професійного рівня знань, умінь і навичок юристів та їх недостатньою практичною підготовленістю у фаховій сфері;
– необхідністю конкретизації вимог до професійної економіко-фахової компетентності юристів і низьким рівнем дослідженості специфічних аспектів економічної культури у професійній діяльності спеціалістів різних галузей права; – зменшенням кількості аудиторних занять, необхідністю набуття практичних умінь і навичок у процесі внутрішньогрупового формування економічної культури, застосування інтерактивних методів набуття економіко-фахової компетентності, що потребують значного часу для їх виконання;
– потребою в запровадженні системи базової й професійної моделі економіко-правової компетентності у фаховій підготовці майбутніх юристів і нерозробленістю її теоретико-методичних засад.
Актуальність розвитку правового забезпечення розвитку сучасної економіки, входження України в єдиний світовий економічний простір і недостатність наукового обґрунтування та практичного впровадження в навчальний процес економіко-професійної компетенції юриста зумовили вибір теми дослідження "Формування економіко-правової компетентності майбутніх юристів у процесі фахової підготовки".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексної теми наукової роботи "Управління навчальними закладами: Європейський вектор розвитку" кафедри управління навчальним закладом Міжрегіональної академії управління персоналом (м. Київ) (протокол від 21 вересня 2011 р., № 1).
Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Міжрегіональної академії управління персоналом (м. Київ) (протокол від 30 січня 2013 р., № 1) та узгоджено в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень у галузі педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол від 12 квітня 2013 р., № 3).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в науково-теоретичній та експериментальній перевірці моделі, педагогічних умов та розроблення на цій основі науково-методичного комплексу формування економіко-правової компетентності юристів.
Для реалізації мети визначено такі завдання:
– здійснити аналіз стану розроблення теми в психолого-педагогічній науці, сучасній навчально-виховній практиці вищої школи й визначити напрями, що потребують концептуалізувати поняттєво-категоріальний апарат дослідження; – уточнити й конкретизувати дефініції "економіко-правова підготовка", "економіко-правова компетентність", "модель формування економіко-правової компетентності юристів";
– теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель, професіограму й педагогічні умови формування економіко-професійної компетентності майбутніх юристів;
– визначити складові й рівні сформованості економіко-правової компетентності майбутніх юристів;
– розробити методичні рекомендації формування економіко-правової компетентності майбутніх юристів.
Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх юристів у вищих навчальних закладах.
Предмет дослідження – педагогічні умови, професіограма й модель формування економіко-правової компетентності юристів у процесі фахової підготовки.
Методи дослідження. Для реалізації мети й виконання поставлених завдань у дисертації використано комплекс таких методів:
– аналіз і синтез – для визначення проблеми пошуку, формулювання гіпотези і завдань дослідження;
– науково-бібліографічний метод – з метою аналізу філософської, психолого-педагогічної та правової літератури, вивчення законодавчих актів і нормативно-правових документів для систематизації теоретичних напрацювань;
– моделювання – при конструюванні моделі формування економіко-правової компетентності у майбутніх юристів;
– педагогічний експеримент (констатувальний, уточнювальний і формувальний етапи) – для вивчення досліджуваних явищ, отримання первинного емпіричного матеріалу, перевірки гіпотези й конструювання нових педагогічних умов і перевірки їх ефективності;
– метод експертних оцінок і самооцінок – для оцінки рівнів економіко-професійної компетентності практикуючих спеціалістів-юристів; – метод вимірювання – з метою присвоєння суб'єктам дослідження кількісних вимірників відповідно до певних правил (визначення коефіцієнту інтелектуальності "IQ");
– узагальнення й прогнозування – для визначення сукупності отриманих результатів дослідження та формулювання висновків;
– математичної статистики (t-критерій Стьюдента) – використано для обробки експериментальних даних, аналізу отриманих результатів, уточнення висновків і перевірки їх достовірності.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше:
– теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено професіограму, складовими якої є фахові, моральні, етично-правові якості фахівця, педагогічні умови формування економіко-правової компетентності майбутніх юристів; – визначено рівні сформованості економіко-правової компетентності майбутніх юристів (високий, достатній, низький);
удосконалено: модель формування економіко-правової компетентності майбутніх юристів, у якій систематизовано компоненти щодо змісту, мети, принципів, методів, педагогічних умов, визначено критерії та рівні сформованості економіко-правової компетентності;
подальшого розвитку набули: змістові наповнення понять "економіко-правова підготовка юристів", "економіко-правові компетентності майбутніх юристів", науково-методичний комплекс забезпечення, формування економіко-правової компетентності майбутніх юристів на основі використання: сучасних інтерактивних форм і методів навчання (тренінги, ділові та рольові ігри, психобіографія, мультимедійних засобів навчання, педагогічного супроводу)
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
– створено й упроваджено в освітній процес модель економіко-правової компетентності фахової підготовки майбутніх юристів, професіограму й психографічний профіль юриста (економіко-правовий аспект), науково-методичне забезпечення реалізації моделі економіко-правової компетентності фахової підготовки майбутніх правознавців; – науково-методичний комплекс (навчальні й робочі програми, плани з курсів, матеріали з тестового контролю "Правові основи зовнішньоекономічної діяльності", "Правові основи підприємницької діяльності", "Податкове право"; методичні рекомендації щодо організації активної навчально-пізнавальної діяльності студентів, та проведення тренінгів, рольових і дидактичних ігор; інструктивні матеріали для оптимізації навчально-виховного процесу професійної підготовки майбутніх юристів).
Результати дисертаційної роботи та науково-методичні розробки впроваджено в навчально-виховний процес Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки (довідка від 22 вересня 2013 р. № 175), Київського університету ринкових відносин (довідка від 17 жовтня 2013 р. № 186), Кіровоградського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом (довідка від 09 жовтня 2013 р. № 235).
Особистий внесок здобувача. У співавторстві виконано робочу програму навчальної дисципліни "Правові основи підприємницької діяльності" [114], у якій автором розроблено структуру навчальної дисципліни для студентів денної та заочної форм навчання, тематику семінарських занять, а також завдання для самостійної роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження обговорено на засіданнях кафедри управління навчальним закладом Міжрегіональної академії управління персоналом (Київ, 2012-2013), кафедри правознавства Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки (2010-2013 рр.). Теоретичні та практичні результати дослідження оприлюднено на конференціях різних рівнів:
міжнародних: "На шляху до науки ХХІ сторіччя" (Кіровоград, 2011), "Україна в сучасних геополітичних та міжрегіональних економічних процесах" (Київ, 2011), "Інноваційні підходи до науки ХХІ сторіччя" (Кіровоград, 2012), "Інноваційні наукові технології: передовий світовий досвід" (Кіровоград, 2012), ІІ-й "Інноваційні підходи до науки ХХІ сторіччя" (Кіровоград, 2013), "Економіко-правові та соціально-психологічні аспекти розвитку приватної вищої освіти в країнах Східної Європи" (Кіровоград, 2013); міжрегіональних: "Права людини: історія та сучасність" (Кіровоград, 2012);
всеукраїнських: "Державне управління: стратегія і тактика формування сучасного фахівця" (Київ, 2010), "Державне управління та місцеве самоврядування в Україні в контексті Європейської інтеграції" (Київ, 2011), "Духовність українства ХХІ століття" (Кіровоград, 2011);
міжвузівських: "Проблеми забезпечення прав людини в Україні та світі" (Первомайськ, 2012), "Регіональні проблеми розвитку місцевого самоврядування" (Кіровоград, 2013);
звітних: кафедри управління навчальним закладом Міжрегіональної академії управління персоналом (Київ, 2011-2013).
Публікації. Основний зміст дисертації висвітлено в 11 одноосібних публікаціях: п’ять статей у наукових фахових виданнях України, одна – у закордонному виданні, дві – у збірниках наукових праць, одна – матеріалах науково-практичних конференцій, дві – робочі програми навчальних дисциплін.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (210 найменувань, з них 6 – іноземними мовами), 13 додатків на 21 сторінці. Робота містить 11 таблиць, 27 рисунків. Повний обсяг дисертації становить 201 сторінку, основного тексту – 152 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації висвітлено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення актуального завдання, яке полягає у формуванні економіко-правової компетентності в процесі фахової підготовки майбутніх юристів. Основні положення дослідження теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено. Здобуті результати підтвердили правомірність вихідних положень, покладених в основу дослідження висунутої у роботі гіпотези. Реалізація мети й завдань дали підстави сформулювати такі загальні висновки й рекомендації.
1. Ретроспективний аналіз філософської, психолого-педагогічної, юридичної літератури, нормативних, законодавчих актів дисертацій за обраною темою дозволив визначити, що проблемі формування економіко-правової компетентності юристів у практичній діяльності вищих навчальних закладів до останнього часу приділялося недостатню увагу. Водночас, досвід теоретично-практичної й економічної підготовки правознавців, здобутки у вирішенні завдань їх професійного становлення й розвитку актуалізують дану тему. Актуальність і перспективність вивчення її зумовлені: цілісністю та неперервністю процесу економічної професійної підготовки майбутніх юристів, стандартизацією й ступневістю вищої освіти, наявністю гальмівних для її реалізації суперечностей, завданнями перебудови юридичної освіти, неоднорідністю вітчизняних моделей економічної та фахової підготовки спеціалістів.
2. На підставі термінологічного аналізу уточнено й конкретизовано поняття: економіко-правова підготовка майбутніх юристів – передбачення економічних наслідків своїх професійних дій, з'ясування причинного зв'язку спостережуваних явищ, уміння творчо передбачати і діяти, бути і самореалізовуватися в складних життєвих ситуаціях суспільства з особливою соціальною економікою перехідного часу; економіко-правова компетентність (складна психолого-педагогічна і соціально правова) інтегративна особистісно професійна якість, що формується тільки в діяльності й має динамічний характер. Це система теоретичної і практичної готовності юриста до ефективної самореалізації у соціально-значимій практичній діяльності захисту економічних прав і свобод громадян, економічних інтересів держави й суспільства загалом, що реалізується через парадигму професійно значимих знань, умінь, якостей, здібностей, схильностей та досвіду фахової діяльності юриста.
3. Модель формування економіко-правової компетентності – це розгорнута програма дій, яка охоплює шляхи досягнення поставленої мети та має певну структурну організацію, об'єднана системою єдності економіко-фахової підготовки і розвитку економічної складової суспільства, діє згідно з чинними економічними законами і, не порушуючи правових законів. Складовими економіко-правової компетентності юриста є: економічна й юридична (професійна) культура, мотиваційна (загальнокультурна, ціннісна і соціальна компетентності), операційна (комунікативна, інформаційна, методологічна, особистісна компетентності) сфери; індивідуально-психологічні особливості; життєвий і професійний досвід.
Для ефективного впровадження моделі економіко-правової компетентності майбутніх юристів розроблено і науково обґрунтовано структуру і зміст професіограми юриста (економіко-правовий аспект), в якій визначено етично-правовий портрет юриста; евристичні компоненти, об’єкти його професійної діяльності; знання, уміння та навички; критерії оцінки, які визначають його економіко-правову компетентність. Професіограма включає також психограму, що характеризує особистісні, мотиваційні, емоційно-вольові компоненти, які лежать в основі потенціалу особистості. У професіограмі визначено коефіцієнти як окремих якостей, так і групи складників, що дозволило розставити акценти за значимістю під час проведення специфічного процесу – формування економіко-правової компетентності майбутніх юристів.
Результати експерименту підтвердили припущення про те, що ефективність формування економіко-правової компетентності майбутніх юристів значно підвищиться за таких педагогічних умов:
– поетапне формування професійних знань, умінь і навичок;
– визначення економіко-правової компетентності для студентів юридичного напряму;
– використання ігрових форм і методів у дидактиці формування економіко-правової компетентності майбутніх юристів;
– модернізація педагогічного процесу та формування професійної готовності.
Обґрунтовано, що сучасна науково-методична система формування у майбутніх юристів економіко-правової компетентності ґрунтується на основоположних принципах науковості й активності; систематичності й послідовності; індивідуалізації й інтеграції; єдності теоретичної та практичної підготовки.
Вище перелічені педагогічні умови і принципи взаємно проникають та доповнюють один одного, а тому повна їх реалізація сприяє максимально ефективному процесові формування економіко-правової компетентності у майбутніх юристів.
4. На підставі обґрунтування педагогічних умов розроблено модель економіко-правової компетентності юриста у процесі професійної підготовки, що представлено як системоутворювальний фактор, як повний набір знань, умінь і навичок, а також основних життєзабезпечувальних систем у становленні професійно важливих якостей, зібраних воєдино, ураховуючи спеціалізовані методичні напрями діяльності фахівця. Усі компоненти моделі пов’язані і є дидактичним наповненням підготовки. Це цілісна, відкрита й динамічна система. Складовими її є інтерактивні форми навчання: ділові та рольові ігри. Вони належать до активних форм навчання і забезпечують творчу діяльність майбутнього юриста, створюють умови для підвищеної мотивації та емоційності, розвивають критичне мислення. Запропоновані хід і загальна характеристика рольової гри для формування економіко-правової компетентності у процесі професійної підготовки юристів значно підвищує ефективність засвоєння знань, набуття умінь і навичок.
Формувальний експеримент, проведений на основі організаційно-методичної системи дав змогу перевірити ефективність запропонованої моделі, яка ґрунтується на впроваджені науково-методичного комплексу навчальних програм, підготовці методичних посібників, рекомендацій для студентів і викладачів.
Результатом дослідження визначено рівень сформованості економіко-правової компетентності при відносно однакових показниках на початку експерименту: в контрольній групі високий та достатній склали 59%, а в експериментальній – 75%. У процесі проведення педагогічного формувального експерименту рівень економіко-правової компетентності в контрольних групах зріс на 11%, а в дослідних – на 22%, що показує значну ефективність упровадження в навчальний процес розробленої експериментальної моделі формування економіко-правової компетентності в процесі фахової підготовки майбутніх юристів. Результат експерименту на основі зіставлення отриманих даних, їх кількісного і якісного аналізу підтвердили гіпотезу дослідження.
У процесі дослідження встановлено, що 50% юристів-практиків звернули увагу на те, що результати сформованості економіко-правової компетентності у студентів-юристів, окрім інших чинників, залежать від рівня викладання навчальної дисципліни. 97,5 % респондентів методиці відводять важливе значення і визнають потребу в її вдосконаленні. До числа важливих складників ефективності педагогічного процесу вищої юридичної освіти 92,5% респондентів відносять викладача, посилення його виховних функцій.
5. Отримані в дисертації результати й висновки дають можливість стверджувати, що поставлені в роботі завдання виконано. Урахування основних наукових результатів дисертаційного дослідження дає підстави запропонувати методичні рекомендації на таких рівнях:
– законодавчому (створення державними органами України законодавчої бази щодо входження країни в Європейський простір при оновленні й доопрацюванні законів "Про освіту", "Про вищу освіту");
– організаційно-методичному (модернізація навчальних планів й програм підготовки бакалаврів юридичних спеціальностей, шляхом оптимізації переліку значущих дисциплін для набуття економіко-правової компетентності з урахуванням європейського й світового досвіду); забезпечення можливостей для професійного
навчання майбутніх юристів упродовж усього життя);
– практичному (уточнити зміст галузевого стандарту, ОКХ бакалавра за спеціальністю з урахуванням результатів дисертаційного дослідження; забезпечити співпрацю із зарубіжними ВНЗ з метою вивчення досвіду формування економіко-правової компетентності юристів; розробити програму підвищення кваліфікації юристів згідно з концептуальними положеннями дисертації).
Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів формування економіко-правової компетентності майбутніх юристів у процесі фахової підготовки. Подальшого вивчення потребують такі питання: застосування елементів моделі формування економіко-правової компетентності у майбутніх юристів з урахуванням профільної спеціалізації; підготовка студентів до майбутньої соціально-значимої професійної діяльності, набуття умінь і навичок із застосуванням методів інтерактивного навчання; подальша розробка комплексу педагогічних умов, що сприятимуть формуванню професійних знань, удосконаленню професійних умінь і навичок та, як наслідок, набуття високої конкурентоспроможності на ринку праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К.А. Психология активности личности // К.А. Абульханова – Славская // Психологический журнал. – 1985. – Т. 6, № 5. – С. 3 – 18.
2. Агапов И.Г. Шишов С.Е., Компетентностный подход к образованию: прихоть или необходимость? // Стандарты и мониторинг в образовании. – 2002. – №2.¬ – С.58-62.
3. Алексеев С.С. Собрание сочинений: в 10 т. / С. С. Алексеев. – М.: Статут, 2010. – Т. 6. – 2010. – 558 с.
4. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи України: Історія, теорія: Підручник. / А.М.Алексюк – К.: Либідь, 1998. – 558 с.
5. Андрейцев В. Сучасна правнича наука та освіта: на шляху до Болонського процесу / В. Андрейцев // Вищ. шк. – 2005. – № 3. – С.36-54.
6. Андрощук А. Г. Професійна підготовка юристів у Німеччині : дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / АПН України; Інститут вищої освіти. — К., 2006. — 178 арк.
7. Андрущенко В. Стратегії реформування освіти в України: Рекомендації з освітньої політики. – К.: К.І.С., 2003. – 295с.
8. Анохин П.К. Избранные труды: Философские аспекты теории функциональной системы / П.К.Анохин. – М.: Наука, 1978. – 400 с.
9. Афанасьева О.В. Этика и психология профессиональной деятельности юриста: Учеб. пособие для студ. Учрежд. сред. проф. образования, обучающихся по специальности 0201 – Правоведение. – 2-е изд., перераб. и доп. / О.В Афанасьева, А.В. Пищелко. – М.: Academia, 2004. – 220 c.
10. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения: общедидактический аспект / Ю.К. Бабанский. – М.: Педагогика, 1977. – 254 с.
11. Байков А.В. Юридическая клиника: опыт практического обучения юристов. / А.В. Байков. – М., 1999. – 204с.
12. Балашова Ю.В. Педагогічні умови формування економічної культури у майбутніх офіцерів прикордонників: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / Ю.В. Балашова. – Хмельницький, 2002. – 20 с.
13. Балл Г.О. Про реалізацію гуманістичних засад у розбудові освіти і педагогічної діяльності / Г.О. Балл // Формування особистості майбутнього вчителя: Наук. метод. зб. / За ред. М.І. Сметанського, Р.С. Гуревича. – Вінниця, 1999. – С.5- 9.
14. Бандурка А.М. Юридическая психология: Учебник. / А.М. Бандурка, С.П. Бочарова. – Харьков: Изд-во Нац. Ун-та внутренних дел, 2002. – 640с.
15. Бандурка О.М. Юридична деонтологія: Підручник / О.М.Бандурка, О.Ф.Скакун. – Харків: Видавництво НУВС, 2002. – 336с.
16. Банківське право: українське та європейське. Навчальний посібник / П. Д. Біленчук, О. Г. Диннік, І.О. Лютий, О.В. Скороход; За ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 1999. – 400 с.
17. Барабанова С.В. Государственное регулирование высшего образования в Российской Федерации: административно-правовые вопросы. / С.В. Барабанова. – Казань: Изд-во Казанского государственного университета, 2004. – 340с.
18. Батышев С.Я. Научная организация учебно-воспитательного процесса. / С.Я.Батышев. – М.: Высшая школа, 1975. – 448с.
19. Беспалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения /
В.П. Беспалько. – М.: Институт ПО Мин. образования России, 1995. – 208 с.
20. Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем / В.П. Беспалько. – Воронеж: ВГУ, 1977. – 304с.