Масляк Ірина Павлівна. Зміна рівня фізичної підготовленості молодших школярів під впливом спеціальних вправ, спрямованих на покращення функціонального стану аналізаторів

brief description

Масляк Ірина Павлівна. Зміна рівня фізичної підготовленості молодших школярів під впливом спеціальних вправ, спрямованих на покращення функціонального стану аналізаторів : Дис... канд. наук: 24.00.02 2007

Масляк І.П. Зміна рівня фізичної підготовленості молодших школярів під впливом спеціальних вправ, спрямованих на покращення функціонального стану аналізаторів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Харківська державна академія фізичної культури, Харків, 2007.
В дисертаційній роботі відображені дані про позитивний вплив системи спеціальних вправ, діючих на окремі функції зорового, слухового, вестибулярного та тактильного аналізаторів, на функціональний стан сенсорних систем та опосередковано на рівень фізичної підготовленості учнів молодших класів загальноосвітньої школи.
Кореляційний та регресійний аналізи дозволили встановити наявність достатньо тісного взаємозв’язку між показниками активності аналізаторів та рівнем розвитку рухових якостей. Найбільш значний вплив на рухову підготовленість чинять вестибулярний, зоровий та слуховий аналізатори.

Аналіз науково методичної літератури дає підставу стверджувати, що, незважаючи на наявність певної кількості робіт, які свідчать про обумовленість рівня фізичної підготовленості дітей функціональним станом окремих сенсорних систем на функції яких можна впливати фізичними вправами, не досліджуваною залишається проблема комплексного впливу зорового, слухового, вестибулярного та тактильного аналізаторів на фізичну підготовленість молодших школярів.

Дані первісних досліджень окремих параметрів функціонального стану сенсорних систем дозволили встановити, що у школярів молодших класів, як експериментальних, так і контрольних груп спостерігався недостатній рівень розвитку досліджуваних аналізаторів. Так:

результати об’єму периферійного зору нижче норми (у хлопців верхня межа 34,35- 41,94; нижня 42,65- 55,29; внутрішня 44,15- 52,38; зовнішня 61,65- 74,94. У дівчат відповідно 38,06- 41,76; 41,06-55,18; 44,09- 51,79; 65,18- 73,71);
показники повітряної провідності слухового аналізатору коливалися у хлопців від 9,65 до 11,68 с, у дівчат від 8,97 до 10 с; кісткової провідності у хлопців від 6,65 до 7,47 с, у дівчат від 6,59 до 7,32 с;
дані, які відображають функцію вестибулярного аналізатора, показали, що обертальні навантаження вірогідно погіршили величину відхилення у прямоходінні (у хлопців вона варіювала до обертання від 35,24 до 58,24 см, після обертання від 114,10 до 153,10 см, у дівчат відповідно від 50,59 до 60,91 см та від 97,90 до 174,06 см); швидкість виконання певного завдання (у хлопців до обертання від 6,31 до 7,2 с, після обертання від 6,92 до 7,75 с, у дівчат від 6,82 до 7,72 с та від 7,64 до 8,31с, відповідно); точність відтворювання заданої амплітуди руху (у хлопців до обертання від 23,76 до 24,71, після обертання від 20,18 до 20,56, у дівчат відповідно від 22,88 до 27,47 та від 21,65 до 27,59);
показники тактильної чутливості за даними вимірювання на середині долоні та 3-ої фаланги пальця нижче норми і знаходились у межах: у хлопців від 1,41 до 1,50 см, у дівчат від 1,51 до 1,70 см та у хлопців від 0,61 до 0,80 см, у дівчат від 0,61 до 0,75 см, відповідно. За результатами вимірювання на тильній поверхні кисті та передпліччі показники незначно вищі норми та коливаються у межах: у хлопців від 1,66 до 2,20 см, у дівчат від от 2,06 до 2,28 см та відповідно у хлопців від 2,29 до 2,71 см, у дівчат від 2,54см до 2,89 см;
показники часу зорово-моторної реакції знаходились у межах: у хлопців від 0,78 до 0,88 с, у дівчат від 0,67 до 1,07 с.
Показники функціонального стану сенсорних систем у віковому та статевому аспектах в основному вірогідно не відрізнялися. Виняток складали дані швидкості виконування певного завдання та зоровомоторної реакції, де статеві відмінності вірогідні (p < 0,05 0,001).

Показники первісних досліджень рівня фізичної підготовленості школярів 7 9 років дозволяють стверджувати, що рівень розвитку фізичних якостей при порівнянні з державними нормативами, в середньому відповідає оцінці «задовільно» (швидкість нижче оцінки 2 бали; координаційні здібності 3 бали; гнучкість 2 бали; сила 4 бали).
Застосування у процесі фізичного виховання розроблених нами спеціально спрямованих вправ, що впливають на різні аналізатори, позитивно вплинуло на функціональний стан досліджуваних сенсорних систем у школярів експериментальних груп. Вірогідно покращилися показники об’єму периферійного зору (p<0,050,001), тривалості чутності звуку при повітряної та кісткової провідності (p <0,050,001), вестибулярної стійкості (p <0,01 0,001) та часу зорово-моторної реакції (p<0,050,001). Показники тактильної чутливості покращилися, однак не всі результати змінилися вірогідно. Найбільш сприйнятливим періодом для тренування сенсорних систем за показниками вестибулярного, слухового та тактильного аналізаторів, як у хлопців, так і у дівчат є вік 9 років; за показниками зорового аналізатору 7 років, за результатами зорово-моторної реакції у дівчат 7 років, у хлопців 8 років.

Результати школярів контрольних груп при цьому залишилися на рівні первісних досліджень.

Дослідження рівня фізичної підготовленості після застосування системи спеціально спрямованих вправ свідчать про вірогідне покращення у школярів експериментальних груп рівня розвитку швидкості (p <0,001), координаційних здібностей (p <0,001), гнучкості (p <0,05 0,001) та частково сили (8 9 років) (p <0,050,01). Показники витривалості практично не змінилися. Найбільш суттєвий приріст результатів, як у хлопців, так і у дівчат відмічається переважно у віці 9 років.

При цьому дані школярів контрольних груп суттєво не змінилися.

Кореляційний та регресійний аналізи показників функціонального стану досліджуваних сенсорних систем та рівня розвитку рухових якостей свідчить про наявність достатньо тісного взаємозв’язку між ними, що дає підставу говорити про відносно високу ступінь взаємовпливу цих параметрів (r= 0,33 0,86). Найбільш значний вплив на фізичну підготовленість чинять вестибулярний, зоровий та слуховий аналізатори. Виявлено, що взаємовплив параметрів, що досліджувались, залежить від віку, і в окремих випадках, від статті. Найбільш суттєва за величиною залежність відзначається у школярів 9 років.
Проведенні дослідження свідчать про позитивний вплив запропонованих нами комплексів спеціально спрямованих вправ на функціональний стан сенсорних систем і, як наслідок, на рівень фізичної підготовленості школярів молодших класів, що дозволяє рекомендувати вчителям фізичної культури, вчителям початкових класів, тренерам з видів спорту, а також батькам доповнювати зміст процесу фізичного виховання, спорту та самостійну рухову діяльність учнів, розробленою нами системою спеціально спрямованих вправ.