Майданенко Світлана Вікторівна. Організація методичної роботи в педагогічному училищі в умовах реалізації ступеневої професійної освіти вчителя

brief description

Майданенко Світлана Вікторівна. Організація методичної роботи в педагогічному училищі в умовах реалізації ступеневої професійної освіти вчителя : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Криворізький держ. педагогічний ун-т. — Кривий Ріг, 2007. — 210арк. — Бібліогр.: арк. 175-192.

Майданенко С.В. Організація методичної роботи в педагогічному училищі в умовах реалізації ступеневої професійної освіти вчителя. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 — теорія і методика професійної освіти.— Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Кіровоград, 2007.
Досліджується організація методичної роботи в педагогічному училищі в умовах реалізації ступеневої професійної освіти вчителя.
На основі аналізу наукової літератури виділено кілька основних етапів розвитку підвищення професійної діяльності викладачів у нашій країні, розкрито сутність та зміст поняття „зовнішня” і „внутрішня” організація методичної роботи, „готовність до інноваційної організації методичної роботи”, конкретизовано структуру організації методичної роботи в педагогічному училищі в умовах реалізації ступеневої професійної освіти вчителя, показники і рівні організації методичної роботи. Розроблено та апробовано експериментальну програму „Програма інноваційної організації методичної роботи у педагогічному училищі”.
Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено результативність інноваційної організації методичної роботи в педагогічному училищі.
Виявлено і перевірено сукупність педагогічних умов, що забезпечують результативність підготовки керівників і викладачів до інноваційної організації методичної роботи.
Визначено, що цілеспрямована програма з розвитку інноваційної організації методичної роботи у педагогічному училищі, використання ігрової техніки і сюжетних комунікативних ситуацій та створення позитивного соціально-психологічного клімату сприяють формуванню педагогічної культури викладачів.

Теоретичний аналіз і експериментальне дослідження показало, що система підвищення рівня професійної підготовки викладачів у педагогічному училищі в умовах реалізації ступеневої професійної освіти вчителя потребує науково-методичного обґрунтування організації методичної роботи відповідно до вимог Болонського процесу. В удосконаленні організації методичної роботи в закладах освіти ми враховували психолого-педагогічні чинники, пов’язані з розвитком особистісного потенціалу педагогічних кадрів та закономірностей упровадження сучасної нової освітньої філософії.
У ході проведеного педагогічного експерименту вдалося встановити:
1. Суттєві відмінності у розвитку процесу організації методичної роботи у західних і вітчизняних дослідженнях: а) відмінність в історичних етапах розвитку (на Заході цей напрямок у педагогіці був тісно пов’язаний із психологією, у вітчизняній науці психологічна допомога у методичній роботі була впроваджена значно пізніше); б) відмінність у структурі організації методичної роботи і функціональної причетності в різних навчальних закладах (в європейських державах цей вид роботи в основному пов’язаний із педагогічним менеджментом, у вітчизняній - із організацією по обміну педагогічного новаторства і впровадженням наукових досягнень).
2. Суттєві ознаки, що розкривають суть поняття «інноваційна організація методичної роботи», складаються 1) змети організаціїметодичної роботи; 2) з утіленняінноваційної стратегіїорганізації процесу навчання викладачів у методичній роботі; 3) ізсукупності педагогічних технологійз реалізації нової філософії освітньої діяльності, нового принципу організації навчального процесу, нового типу відносин між викладачами і студентами, нової «технології» опанування знань, нової організації навчального процесу, що характеризує «прозорість»; 4) ізправил, що регулюють відносиниміж усіма учасниками навчального процесу з метою стимулювання активності викладачів до участі в методичній роботі.
3. Суть інноваційної організації методичної роботи принципово відрізняється від традиційної організації, оскільки 1) на перший план виступає змістовний матеріал методичних занять, в яких розкривається сутність нової філософії освітньої діяльності, нові принципи організації навчального процесу, новий тип відношень між викладачем і студентом, нові «технології» опанування знань, це унеможливлює репродуктивні методи навчання, це прозорість навчального процесу, 2) на другий план організації методичної роботи виступають завдання щодо вироблення потреби у викладача формуватипедагогічну культури ворганізації навчально-виховного процесу методичної роботи, 3) на третій план організації методичної роботи виноситься питання з формуваннясвідомого розуміння значимостіособистісно-орієнтованої позиціїв навчальному процесі, в якому переважає організаційна і стимулююча функція (кожний учасник навчального процесу виступає як цілісна особистість, що взаємодіє з іншими), 4) на четвертий план організації методичної роботи ми виділяємо функціональні педагогічні завдання, що стимулюють активність викладачів у розвитку педагогічної культури.
4. У процесі дослідження була розроблена та апробована система критеріїв інноваційної організації методичної роботи, яка включає такі складові а)позитивна мотивація і спрямованістькерівників до інноваційної організації методичної роботи, позитивна мотивація викладачів брати участь у методичній роботі,б) когнітивний і дієвий показник, що визначає рівень знань, умінь і навичокз технології наукового управління педагогічним колективом, з інноваційної організації методичної роботи, з умов, що сприяють забезпеченню позитивного соціально-психологічного клімату, з інноваційних технологій і кредитно-модульної системи та уміння використовувати комп’ютерну техніку, в)гуманістична спрямованість особистостівикладача. В свою чергу критерії інноваційної організації методичної роботи надали можливість визначити рівні готовності керівників до управління процесом організації підвищення рівня професійної освіти в педагогічному училищі. За нашими даними, готовність до інноваційної організації методичної роботи проходить чотири рівні примусово-виконавчий (низький рівень), репродуктивно-виконавчий (нижчий за середній),ініціативноособистісний (середній рівень),інноваційно-творчий (високий рівень).
5. Теоретико-методологічною основою в розробці експериментальної програми був системно-структурний підхід до визначення її змісту. Програма відображає 1) всі головні ідеї й ознаки методичної роботи в педагогічному училищі, враховує педагогічну культуру в управлінні педагогічним колективом, розкриває сутністьуправління, організації, контролю і корекціїметодичної роботи; 2) принципи інноваційної педагогіки з урахуванням вимог Болонського процесу, що обумовлюють упровадження кредитно-модульної системи; 3) специфіку навчального закладу педагогічного училища як ступеневої професійної освіти вчителя; 4) зміст навчального курсу із засвоєння достатнього рівня користуванням комп’ютером.
6. Формування готовності керівників до організації методичної роботи й підготовки викладачів до активної участі щодо підвищення свого професійного рівня було здійснено через апробацію створених моделей: 1) модель інноваційної організації підвищення рівня професійної підготовки викладачів педагогічного училища; 2) моделі ігрових технологій, тематичні комунікативні ситуації, педагогічні задачі з розвитку педагогічного світогляду викладачів у контексті нової філософської освітньої діяльності; 4) модель здорового соціально-психологічного клімату в організацію методичної роботи з метою створення конкурентноздатного педагогічного колективу для формування педагогічної культури.
7. Дані, зібрані під час експерименту, свідчать, що технологія інноваційної організації методичної роботи має свою логіку, орієнтує на певну мету, завдання й етапи навчання. Причому взаємодіють дві лінії в організації методичної роботи: одна в логіці забезпечення фахової підготовки керівників до інноваційної організації методичної роботи, що включає етику службових відносин, виявлення «реальних» управлінських проблем, у вирішенні конфліктів, які супроводжують будь-який трудовий колектив; інша - простежується в рамках конкретної освітянської діяльності викладачів щодо засвоєння змісту інноваційної технології навчання.
8. Використання тематичних комунікативних ситуацій та ігрової технології з урахуванням індивідуальних особливостей керівників і викладачів були посильними для кожного учасника методичної роботи, завдяки чому з’являлась у них упевненість «перебудувати» свій світогляд на «нові» інноваційні технології.
Таким чином, отримані результати дослідження в основному підтвердили гіпотезу і дозволили констатувати, що цілеспрямована програма з розвитку інноваційної організації методичної роботи в педагогічному училищі, використання ігрової техніки і сюжетних комунікативних ситуацій та створення позитивного соціально-психологічного клімату сприяють:
- формуванню готовності керівників до науково-методичного управління педагогічним колективом у методичній роботі;
- розвиткові мотивованої участі викладачів у підвищенні рівня педагогічної культури;
- сприяють «перебудові» стереотипів щодо використання інноваційної технології, кредитно-модульної системи та комп’ютерної техніки.
Наше дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. До подальших напрямків наукових пошуків можна віднести конкретизацію програми розвитку готовності керівників до інноваційної організації методичної роботи; розвиток педагогічної культури викладачів; ширше залучення спеціалістів-психологів з вивчення проблеми мотивації активної участі педагогів у методичній роботі.