Майко Марина Олександрівна. Особливості діагностики та лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних при тиреоїдній патології

brief description

Майко Марина Олександрівна. Особливості діагностики та лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних при тиреоїдній патології : Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Харківська медична академія післядипломної освіти. — Х., 2006. — 144арк. — Бібліогр.: арк. 128-144.

Майко М.O. Особливості діагностики та лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних при тиреоїдній патології. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006.
Роботу присвячено удосконаленню методів діагностики та лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних при тиреоїдній патології на підставі сучасних технологій, підвищенню ефективності терапії.
Під спостереженням перебували 147 вагітних жінок, з них 117 з патологією щитоподібної залози (основна група), у тому числі 61 вагітна з автоімунним тиреоїдитом, 56 вагітних з дифузним токсичним зобом; 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група). Визначено роль зміни рівнів естріолу та плацентарного лактогену в динаміці гестації, дисліпідемії, зростання активності ПОЛ і АОСЗ у розвитку ХПН при тиреоїдній патології. При доплерометричному дослідженні виявлено достовірне підвищення індексів периферичного судинного опору в маткових артеріях та артеріях пуповини плоду. Диференційований підхід до терапії хронічної плацентарної недостатності при захворюваннях щитоподібної залози дозволив пролонгувати вагітність з успішним виходом для плоду.

У дисертації подано нове вирішення наукової задачі, суть якої полягає в удосконаленні методів діагностики та лікування хронічної плацентарної недостатності у вагітних при тиреоїдній патології, а також у підвищенні ефективності терапії.

Діагностичними критеріями розвитку первинної плацентарної недостатності у вагітних з патологією ЩЗ слід вважати зміни рівня естріолу, прогестерону та плацентарного лактогену в динаміці гестації; в ранній термін вагітності інформативним показником є рівень хоріонічного гонадотропіну.
При хронічній плацентарній недостатності у вагітних з тиреоїдною патологією спостерігається інтенсифікація процесів ПОЛ і зниження АОСЗ, найбільш виражених при автоімунному тиреоїдиті.
Впродовж усього періоду гестації у вагітних з тиреоїдною патологією мало місце порушення ліпідного обміну, що виявляло себе в підвищенні рівня холестерину, тригліцеридів, ЛПНЩ і ЛПДНЩ (p<0,05) при автоімунному тиреоїдиті та зниженні цих покаників при дифузному токсичному зобі.
Ультразвукові особливості ФПК у вагітних основної групи полягають у передчасному дозріванні плаценти (14,6% при АІТ; 8,9% при ДТЗ), кальцинуванні (19,7% при АІТ; 12,5% при ДТЗ), розширення міжворсинчастого простору (22,9% при АІТ; 16,1% при ДТЗ), інфарктах (16,4% при АІТ; 10,7% при ДТЗ) і нерівномірному рості плоду, що обумовлено функціональною неповноцінністю плаценти.
У вагітних із захворюваннями ЩЗ виявлені патологічні показники кровотоку в спіральних артеріях навіть при відсутності порушень гемодинаміки в основному стовбурі маткової артерії, вірогідне підвищення індексів периферичного судинного опору в маткових артеріях та в артеріях пуповини, що може слугувати прогностичною ознакою хронічної плацентарної недостатності.
Порівняльний аналіз кардіотокографічних даних свідчив про хронічну гіпоксію плоду у 39,2±0,9% вагітних з автоімунним тиреоїдитом і у 27,3±2,1% вагітних із дифузним токсичним зобом.
Біофізичний профіль плоду є об'єктивним критерієм оцінки внутрішньоутробного стану плоду й ступеня компенсації плацентарної недостатності. Прогностично найбільш важливим у вагітних з тиреоїдною патологією є зниження до 01 бала таких показників, як НСТ, ДРП (8085% інформативності), РА, Т (9095% інформативності).
Застосування в комплексному лікуванні вагітних з тиреоїдною патологією препарату -ліпоєвої кислоти берлітіону сприяє поліпшенню мікроциркуляції, пригніченню процесів ПОЛ та активації АОСЗ.
Впровадження в практику диференційованого підходу до методів терапії хронічної плацентарної недостатності при захворюваннях щитоподібної залози дозволило народити життєздатних дітей у 88,5% пацієнток з АІТ і в 91,1% із ДТЗ.