Медведєв Юрій Борисович. Фінансове стимулювання економічного розвитку в трансформаційній економіці

brief description

Медведєв Юрій Борисович. Фінансове стимулювання економічного розвитку в трансформаційній економіці: дисертація канд. екон. наук: 08.01.01 / Київський національний ун- т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003

Медвєдєв Ю.Б. Фінансове стимулювання економічного розвитку в трансформаційній економіці. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. економічна теорія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню фінансового стимулювання економічного розвитку в трансформаційній економіці.
У роботі досліджено сутність та структуру фінансового стимулювання економічного розвитку, об’єкти та форми фінансового стимулювання; розкриті особливості фінансового стимулювання у трансформаційній економіці. Здійснено аналіз стимулюючої функції податків та шляхи удосконалення механізму її реалізації, стимулювання економічного розвитку з врахуванням зарубіжного досвіду. Розкрито роль фінансового стимулювання у механізмі функціонування міжбюджетних відносин в процесі формування та використання державного бюджету. Сформульовані пропозиції щодо методології розробки заходів, спрямованих на вдосконалення механізму фінансового стимулювання суб’єктів господарювання відповідно до потреб розвитку економіки України.

У дисертації проведено теоретичний аналіз фінансового стимулювання економічного розвитку, визначено стимулюючу роль податкової політики держави, обгрунтовані шляхи фінансового стимулювання в процесі розподілу бюджетних коштів. Проведене дослідження фінансового стимулювання економічного розвитку в трансформаційній економіці дозволяє зробити такі основні висновки і пропозиції:
1. Фінансове стимулювання є процесом використання фінансових інструментів з метою мотивації суб’єктів господарювання до дій, спрямованих на економічне зростання. Елементами механізму фінансового стимулювання є форми матеріального заохочення до певних дій та результатів, зв’язок між якими складає зміст процесу мотивації суб’єкта господарювання і є головною ознакою результативності фінансового стимулу.
2. Виокремлено та комплексно досліджено чотири основні сфери фінансового стимулювання: фінансове стимулювання в системі податкової політики, фінансове стимулювання у системі господарських зв’язків між підприємствами, фінансове стимулювання у системі міжбюджетних відносин та у системі бюджетних відносин із суб’єктами господарювання на етапі витрачання бюджетних коштів.
3. З метою посилення стимулюючої функції податків запропоновано систему оподаткування, що ґрунтується на принципі диференціації податкових ставок системи оподаткування. У першу чергу, це стосується податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, які найбільш суттєво впливають на здійснення господарської діяльності в Україні. В якості одного з елементів методологічної основи диференціації ставок податків в трансформаційній економіці запропоновано врахувати реальні можливості суб`єктів господарювання їх сплачувати та економічної й соціальної корисності різних видів діяльності, пріоритетів розвитку суспільного виробництва.
4. Дослідження питання надання податкових пільг в економіці України засвідчує, що безсистемне їх надання суб’єктам господарювання призводить до звуження бази оподаткування та посилення податкового тиску на тих суб`єктів, що не мають пільг. Обґрунтована необхідність скасування тих пільг, що не мають стимулюючого впливу на розвиток виробництва.
5. З метою прискорення інноваційно-інвестиційного типу економічного розвитку запропоновано активніше використовувати такий інструмент податкового стимулювання, як звуження бази оподаткування на суму витрат, пов`язаних з відповідною формою діяльності суб’єктів господарювання. Звуження бази оподаткування в даному випадку виступає методом фінансового стимулювання зазначених видів діяльності та якісного відтворення основного капіталу на мікрорівні. Здійснення стимулюючих заходів сприятиме розвитку національного виробництва, поступово збільшуватиме податкову базу та забезпечить економічне зростання в країні.
6. При реформуванні податкової системи України доцільно використовувати зарубіжний досвід податкового стимулювання господарської діяльності. Враховуючи специфіку сучасного стану національної економіки, перспективним є використання інструментів фінансової політики, що характеризуються ефективним стимулюючим впливом, зокрема: інвестиційних й інноваційних податкових кредитів та пільг, диференціації ставок оподаткування доданої вартості і прибутку.
7. Економічна політика у сферах міжбюджетних відносин та відносин із суб‘єктами господарювання на етапі витрачання бюджетних коштів повинна формуватись з урахуванням необхідності застосування такої її складової, як фінансове стимулювання. Розвиток фінансового стимулювання у сфері міжбюджетних відносин дозволяє здійснити розмежування бюджетних ресурсів, усунення надмірної їх централізації та забезпечення в межах бюджетних відносин певної самостійності місцевих бюджетів.
8. Можливості фінансового стимулювання економічного розвитку в Україні тісно пов’язане з проблемою бюджетного дефіциту. Дефіцит бюджету негативно впливає на ефективність використання механізму фінансового стимулювання розвитку суспільного виробництва на сучасній технологічній основі. Невиконання дохідної частини бюджету створює труднощі в забезпеченні зв’язку між об’єктами фінансових стимулів та матеріальними можливостями фінансової мотивації економічних суб’єктів.
В дисертаційній роботі зроблено узагальнюючий висновок, що в інструментах реалізації фінансової політики закладений значний потенціал розвитку економіки. Ефективність фінансової політики сьогодні значною мірою залежить від опанування методами фінансового стимулювання на усіх інституціональних рівнях економічного розвитку нашого суспільства.