МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ АДАПТИВНИМ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

На правах рукопису
Гринько Тетяна Валеріївна

УДК 658:334.75.001.76

МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ АДАПТИВНИМ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант −
Амоша Олександр Іванович,
академік НАН України,
доктор економічних наук, професор

Донецьк – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ АДАПТИВНИМ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ 15
1.1. Діалектичний аналіз понятійного апарату системи управління інноваційним розвитком підприємств 15
1.2. Методологічні підходи до розвитку виробничо-економічних систем 58
1.3. Методи та види управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств 77
Висновки до розділу 1 109
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ 115
2.1. Аналіз розвитку галузі вітчизняного важкого машинобудування 115
2.2. Особливості системи інноваційного розвитку промислових підприємств 151
2.3. Оцінка потенціалу інноваційного розвитку промислових підприємств 192
Висновки до розділу 2 214
РОЗДІЛ 3 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ УПРАВЛІННЯ АДАПТИВНИМ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ 219
3.1. Концепція управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств 219
3.2. Методичні засади оцінки потреб у впровадженні інновацій на підприємстві 262

3.3. Формування механізму управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств 286
Висновки до розділу 3 301
РОЗДІЛ 4 МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ АДАПТИВНИМ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ 306
4.1. Методи підготовки та прийняття рішень у сфері впровадження виробничих інновацій 306
4.2. Адаптивна модель прогнозування попиту машинобудівного підприємства в нестабільних умовах 330
4.3. Удосконалення управлінських бізнес-процесів машинобудівного підприємства в контексті інноваційного розвитку 351
Висновки до розділу 4 366
РОЗДІЛ 5 РЕАЛІЗАЦІЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ АДАПТИВНИМ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА 373
5.1. Інформаційне забезпечення управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств 373
5.2. Організаційне забезпечення управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств 393
5.3. Оцінка ефективності реалізації концепції управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств 406
Висновки до розділу 5 420
ВИСНОВКИ 426
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 432
ДОДАТКИ 485

ВСТУП

Актуальність теми. Досягнення високого рівня конкурентоспроможності та забезпечення економічного зростання підприємств нерозривно пов’язані з розвитком і вдосконаленням системи управління. Перехід України на інноваційний шлях розвитку потребує створення системи управління інноваціями, що дозволяє вирішувати завдання підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання відповідно до цілей адаптації до процесів глобалізації. Діяльність економічного суб’єкта в умовах бізнес-середовища, що перманентно змінюються, являє собою безперервний процес адаптації до змін і активного формування цих змін. У таких умовах ефективність інноваційного розвитку підприємства значною мірою залежить від його спроможності швидко і своєчасно впроваджувати інновації, адекватно відповідати на вимоги внутрішнього та зовнішнього середовища.
Інноваційна модель розвитку України визначає, що вирішальною силою відновлення технічної бази виробництва, освоєння та випуску нової конкурентоспроможної продукції, проникнення на світові ринки товарів і послуг виступає інноваційна діяльність суб’єкта господарювання. Здійснення інноваційної політики неможливе без активного впровадження інноваційних заходів на кожному промисловому підприємстві. Реалізація такої політики на мікроекономічному рівні потребує формування розвинутого механізму управління інноваційним розвитком підприємств, який охоплює всі аспекти виробничої, збутової та науково-дослідної діяльності суб’єкта господарювання.
Ефективність інноваційного розвитку підприємства значною мірою залежить від його спроможності швидко і своєчасно здійснювати нововведення, адекватно відповідати на вимоги внутрішнього та зовнішнього середовища. Негативний вплив макроекономічних і внутрішньополітичних процесів на загальний стан економіки країни, недостатня ефективність механізмів управління інноваційним розвитком і, як наслідок, скорочення споживання вплинули на зниження обсягів інноваційної активності промислових підприємств України. Так, протягом 2000-2010 рр. інноваційна активність знизилася у 1,3 раза – з 18,0% у 2000 р. до 13,8% у 2010 р. Інноваційний розвиток українських підприємств стримується відсутністю методології, методичних підходів до оцінки інноваційного потенціалу; не вирішується проблема залучення інтелектуальної власності до виробничого процесу. На практиці це призводить до того, що українські підприємства не виділяють достатньо ресурсів для досягнення інноваційних цілей, формування стратегії інноваційного розвитку і розробки організаційного механізму його реалізації. Залишається невирішеною проблема моніторингу інноваційного розвитку підприємств і прийняття рішень щодо адаптації стратегії розвитку підприємства до змін у зовнішньому середовищі. У зв’язку із цим набуває актуальності питання забезпечення управління адаптивним інноваційним розвитком суб’єктів господарювання.
Теоретичним і практичним питанням підвищення ролі інновацій для забезпечення розвитку промислових підприємств присвячено роботи відомих зарубіжних учених: І. Ансоффа, П. Друкера, М. Кондратьєва, Р. Фостера, Дж. Форестера та Й. Шумпетера, а також вітчизняних: О. Амоши, І. Булєєва, В. Гейця, А. Пригожина, О. Раєвневої, І. Січкара, М. Туган-Барановського, Л. Федулової, М. Чумаченка. Проблеми адаптації інноваційного розвитку до умов сучасності й удосконалення управління промисловими підприємствами досліджено в наукових працях А. Аткінсона, І. Алєксєєва, І. Александрова, С. Біра, П. Дойля, М. Кизима, Т. Клебанової, С. Ілляшенка, М. Крупки, О. Лапко, М. Лепи, Р. Лепи, Г. Пашути, В. Петренка, О. Пушкаря, М. Рогози, Б. Санто, Л. Саломатіної, Б. Твісса, О. Тридіда, М. Фрідмена, О. Ястремської.
Незважаючи на велику кількість робіт з управління інноваційним розвитком підприємств в умовах трансформацій зовнішнього середовища та віддаючи належне науковим і практичним результатам вітчизняних і зарубіжних учених, слід зазначити, що існуючі підходи неповною мірою відповідають сучасності. Зокрема, потребують вирішення питання розробки цілісного механізму управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств у контексті попереджувального реагування на загрози зміни факторів зовнішнього середовища, оцінки й забезпечення потенціалу інноваційного розвитку промислових підприємств, підвищення практичної застосовності науково-методичних підходів як засобу підтримки прийняття управлінських рішень з адаптивного інноваційного розвитку.
Практична і теоретична актуальність питань комплексного забезпечення процесів управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств обумовила вибір теми дисертації, її мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України «Розробка ситуаційного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств» (номер держреєстрації 0106U003528, 2006-2008 рр.), у рамках якої запропоновано поняття управління адаптивним інноваційним розвитком підприємства, обґрунтовано необхідність застосування адаптивного підходу до інноваційного розвитку промислових підприємств, здійснено структурування рівнів управління розвитком промислових підприємств; «Фінансово-економічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва» (номер держреєстрації 0107U009796, 2007-2010 рр.) – розроблено концепцію управління адаптивним інноваційним розвитком промислового підприємства, запропоновано підхід до впровадження інновацій на промислових підприємствах, сформовано механізм управління адаптивним інноваційним розвитком підприємства, запропоновано підхід до адаптивного розвитку виробничих можливостей підприємства; «Управління розвитком промисловості в умовах системних дисбалансів» (номер держреєстрації 0110U000380, 2010-2012 рр.) − розроблено науково-методичний підхід до вдосконалення управлінських бізнес-процесів промислового підприємства, а також науково-методичний підхід до розвитку збутової сфери підприємства, запропоновано принципи побудови інформаційного забезпечення управління адаптивним інноваційним розвитком підприємства.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в теоретичному, методологічному та методичному обґрунтуванні механізму управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств, що сприятиме ефективному реагуванню на зміни економічного середовища та поліпшенню фінансово-господарських результатів.
Для досягнення поставленої мети вирішено такі теоретичні, науково-методичні та практичні завдання:
здійснено діалектичний аналіз сутності поняття «система управління інноваційним розвитком підприємств»;
проаналізовано розвиток виробничо-економічних систем для формування стратегії інноваційного розвитку;
проаналізовано методи та види управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств;
виявлено тенденції розвитку галузі вітчизняного важкого машинобудування;
проаналізовано систему та оцінено потенціал інноваційного розвитку промислових підприємств;
запропоновано концепцію управління адаптивним інноваційним розвитком промислового підприємства;
розроблено методичні засади оцінки потреб у впровадженні інновацій на машинобудівному підприємстві;
визначено складові механізму управління адаптивним інноваційним розвитком підприємства, заснованого на оцінці потенціалу інноваційного розвитку;
удосконалено методи підготовки та прийняття рішень у сфері впровадження виробничих інновацій;
запропоновано адаптивну модель прогнозування попиту машинобудівного підприємства в нестабільних умовах і розвитку збутової сфери підприємства;
удосконалено управлінські бізнес-процеси машинобудівного підприємства в контексті інноваційного розвитку;
розроблено інформаційне забезпечення управління адаптивним інноваційним розвитком машинобудівного підприємства;
запропоновано організаційне забезпечення управління адаптивним інноваційним розвитком промислового підприємства;
здійснено оцінку ефективності реалізації концепції управління адаптивним інноваційним розвитком на машинобудівних підприємствах.
Об’єктом дослідження є процеси управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств.
Предмет дослідження – теоретичні, методологічні та методичні основи формування і реалізації механізму управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених з управління виробництвом на промислових підприємствах, інноваційного розвитку та адаптивного управління.
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі акти, дані Державного комітету статистики України, матеріали статистичної звітності промислових підприємств.
У роботі використано сукупність методів: статистичного аналізу – при дослідженні основних макроекономічних тенденцій та оцінці динаміки фінансово-господарських показників окремих промислових підприємств; системного аналізу – при визначенні теоретичних засад адаптивного інноваційного розвитку промислових підприємств; індукції, дедукції та наукової абстракції – при розробці концепції управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств; економіко-математичного моделювання – при побудові моделі прогнозування попиту машинобудівного підприємства в нестабільних умовах, розробці складових механізму управління адаптивним інноваційним розвитком та оцінці потенціалу інноваційного розвитку промислових підприємств; процесного підходу та реінжинірингу – для розробки інформаційного та організаційного забезпечення управління адаптивним інноваційним розвитком машинобудівного підприємства, а також удосконалення управлінських бізнес-процесів машинобудівного підприємства в контексті інноваційного розвитку; абстрактно-логічний – при теоретичному узагальненні результатів дослідження та формулюванні висновків.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні теоретичних, концептуальних і методичних положень щодо формування механізму управління адаптивним інноваційним розвитком промислового підприємства, яке функціонує в ринкових умовах господарювання.
Наукову новизну дослідження визначають такі основні результати:
уперше:
запропоновано поняття адаптивного інноваційного розвитку як створення нових і зміна існуючих характеристик промислового підприємства на основі послідовно реалізованих нововведень, здатних пристосовуватися до змін зовнішнього та внутрішнього середовища, в умовах якого підприємство одержує можливість підвищувати показники ефективності власної діяльності на підставі наявного інноваційного потенціалу, а також механізму управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств як сукупності організаційних та економічних елементів, які забезпечують адаптивний інноваційний розвиток, і способів їх взаємодії, що дозволяє вирішувати індивідуальні та колективні завдання, пов’язані з адаптацією та практичною реалізацією інновацій на промисловому підприємстві, задоволенням їх інтересів для забезпечення його ефективного функціонування;
розроблено концепцію управління адаптивним інноваційним розвитком промислового підприємства на підставі використання принципів побудови життєздатних систем, що дозволяє оцінити можливості використання інноваційного потенціалу промислового підприємства для задоволення потреб в інноваційному розвитку;
запропоновано підхід до визначення потреб у впровадженні інновацій на промислових підприємствах за результатами порівняльного аналізу відповідних процесів і продукції конкурентів, що дозволяє не тільки виявити сфери діяльності підприємства, які потребують першочергового впровадження інновацій, але й обрати пріоритетні інновації за критерієм впливу на показники інноваційного розвитку;
сформовано механізм управління адаптивним інноваційним розвитком підприємства, заснований на порівняльній оцінці між наявним потенціалом і можливостями його використання для вирішення проблем функціонування промислового підприємства, що дозволяє обрати відповідну стратегію інноваційного розвитку та сформувати адаптивний план заходів її реалізації;
запропоновано підхід до адаптивного розвитку виробничих можливостей підприємства, заснований на використанні оптимізаційних моделей із цільовими функціями максимізації економічного ефекту від упровадження інновацій та скорочення відставання від конкурентів за рівнем інноваційного розвитку виробництва, який реалізується через відбір і планування впровадження виробничих інновацій, дозволяє одержувати економічний ефект та адаптує виробничу систему підприємства до сучасного технологічного рівня машинобудування і перспективних потреб ринку;
виділено специфічні управлінські бізнес-процеси промислових підприємств для оцінки проблем інноваційного розвитку та розробки заходів щодо їх вирішення і підвищення ефективності інновацій;
удосконалено:
науково-методичний підхід до розрахунку інноваційного потенціалу промислового підприємства, сформований на основі визначення ступеня забезпеченості запасів і витрат власними та позиковими джерелами їх формування, що дозволяє приймати адаптивні рішення з інноваційного розвитку підприємства шляхом освоєння нових або адаптації вже відомих поліпшуючих технологій;
науково-методичний підхід до розвитку збутової сфери підприємства на основі рефлексивного аналізу збутових процесів, що включає анкетування, матричні методи обробки даних та аналіз таблиць зв’язаності, а також дозволяє виявити переваги споживачів, ідентифікувати найбільш важливі напрями інноваційного розвитку збутових бізнес-процесів і адаптувати виробничо-збутову діяльність підприємства відповідно до вимог зовнішнього середовища;
інформаційне забезпечення управління адаптивним інноваційним розвитком підприємств машинобудування, що забезпечує автоматизацію процесу збору, обробки і передачі інформації з відповідних бізнес-процесів та сприяє підвищенню адаптивності управлінських рішень з інноваційного розвитку підприємств важкого машинобудування в поточній діяльності та стратегічній перспективі;
організаційне забезпечення управління адаптивним інноваційним розвитком підприємства, що дозволяє підвищити ефективність реалізації відповідної концепції шляхом регламентації взаємодії персоналу різних структурних підрозділів і мінімізації його опору при впровадженні інновацій. Перевагою такого підходу є його низька затратність, обумовлена внесенням змін до посадових інструкцій персоналу без змін в організаційній структурі, а також можливість одержання не лише економічного, але і соціального ефекту за рахунок підвищення інноваційної (можливо – організаційної) культури персоналу та рівня його мотивації;
дістали подальшого розвитку:
виділення етапів еволюції інноваційного розвитку, рівнів механізму управління інноваційним розвитком суб’єктів господарювання та елементів системи управління інноваційним розвитком підприємств для формування механізму управління адаптивним інноваційним розвитком;
структурування рівнів управління розвитком промислових підприємств, що за результатами аналізу їх інноваційної активності дозволяє визначити основні важелі управління інноваційним розвитком і забезпечувати підтримку необхідного рівня стійкості підприємства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропонований механізм управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств, науково-методичні підходи до оцінки інноваційного потенціалу й адаптивного інноваційного розвитку виробничої та збутової сфер підприємства, а також відповідне інформаційне та організаційне забезпечення становлять комплексну методичну основу для обґрунтування управлінських рішень у сфері управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств.
Одержані результати впроваджено в діяльність таких підприємств: ВАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» (довідка № 568-2008 від 15.04.2008 р.); ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» (довідка № 28-1437 від 13.06.2008 р.); ВАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» (довідка № 09-11-147 від 18.11.2009 р.); ВАТ «Криворізький завод гірничого машинобудування» (довідка № 000158 від 27.01.2010 р.); ВАТ «Старокраматорський машинобудівний завод» (довідка № 5476 від 10.03.2010 р.); ВАТ «Металургтрансремонт» Дніпропетровський завод з ремонту тепловозів «Промтепловоз» (довідка № 01/28/01/2011 від 28.01.2011 р.); Павлоградський механічний завод ДП «ВО Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (довідка № 54/02-2011 від 10.02.2011 р.); ПАТ «Артемівський машинобудівний завод «Побєда труда» (довідка № 156/11 від 20.04.2011 р.); ТОВ «Ясинуватський машинобудівний завод» (довідка № 16-347-78 від 21.06.2011 р.); ПрАТ «Новогорлівський машинобудівний завод «Бур» (довідка № 2011/1548 від 23.08.2011 р.), а також Головного управління промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації (довідка № 682/0/21-09 від 14.08.2009 р.); Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (довідка № 281617/117 від 27.05.2010 р.); Міністерства промислової політики України (довідка № 01/4-3-672 від 06.08.2011 р.).
Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України при викладанні дисциплін «Стратегічне управління», «Інноваційний менеджмент», «Формування стратегії вітчизняних підприємств», «Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства» (довідка № 88-552-567 від 15.12.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, де подано авторський підхід до вирішення актуальної наукової проблеми розвитку теоретичних підходів і науково-методичних положень щодо управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств. Із наукових праць, виконаних у співавторстві, у дисертації використано лише ті матеріали, що належать автору особисто і конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися і були схвалені на науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція «Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні» (м. Жовті Води, 10-11 листопада 2005 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Інвестиційні стратегії підприємств на міжнародних та товарних ринках» (м. Дніпропетровськ, 3-4 лютого 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні» (м. Київ, 23-24 жовтня 2008 р.); XIII Міжнародна науково-практична конференція «Фінанси України» (м. Дніпропетровськ, 10-11 квітня 2009 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Модернізація суспільного сектору в умовах глобальних змін» (м. Тернопіль, 22-23 жовтня 2009 р.); VІ Міжнародна конференція «Стратегия качества в промышленности и образовании» (м. Варна, 4-11 червня 2010 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Пріоритети нової економіки знань в XXI сторіччі» (м. Дніпропетровськ, 12-14 травня 2010 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Социально-экономические ориентиры развития регионов Украины» (м. Миколаїв, 22 лютого 2010 р.); XV Міжнародна науково-практична конференція «Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика» (м. Луцьк, 26-27 травня 2010 р.); XV Міжнародна науково-практична конференція «Фінанси України» (м. Дніпропетровськ, 8-9 квітня 2011 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у 88 наукових працях, з яких 4 монографії (дві індивідуальні), 41 стаття у наукових фахових виданнях, 38 тез матеріалів конференцій, 5 − в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 96,81 д.а., з яких особисто автору належить 76,91 д.а.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми розвитку теоретичних підходів і науково-методичних положень щодо розробки механізму управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств. У роботі сформульовано концептуально-теоретичні основи оцінки потреб та можливостей у впровадженні інновацій, розроблено відповідний механізм, який доведено до рівня науково-методичних підходів, економіко-математичних моделей, інформаційних технологій, організаційного забезпечення та практичних рекомендацій.
У результаті дослідження зроблено такі висновки теоретичного, методологічного, методичного та практичного характеру, що характеризують сутність вирішених завдань у контексті поставленої мети дослідження:
1. У результаті аналізу сучасного стану економіки України й функціонування українських промислових підприємств доведено, що для здійснення інноваційного розвитку підприємству або необхідний запас часу для забезпечення його достатнім фінансовим потенціалом, або інноваційний розвиток повинен мати системні адаптивні властивості до фінансування тільки адекватним змінам зовнішнього середовища інновацій. У цілому аналіз потенційних можливостей і рівня розвитку промислових підприємств у сучасних умовах господарювання підтвердив необхідність і своєчасність розробки концепції адаптивного інноваційного розвитку, внаслідок використання якої відкриються нові можливості підвищення споживчої цінності товарів і зміцнення конкурентного становища українських підприємств.
2. На основі аналізу підходів до адаптивного управління розвитком, методів і видів управління адаптивним інноваційним розвитком запропоновано нове трактування термінів «адаптивний інноваційний розвиток промислового підприємства», під яким слід розуміти створення нових і зміну існуючих характеристик промислового підприємства на основі послідовно реалізованих нововведень, здатних пристосовуватися до змін зовнішнього та внутрішнього середовища, в умовах якого підприємство одержує можливість підвищувати показники ефективності власної діяльності на підставі наявного інноваційного потенціалу, та «механізм управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств» як сукупності організаційних та економічних елементів, що забезпечують адаптивний інноваційний розвиток, і способів їх взаємодії, яка дозволяє вирішувати індивідуальні та колективні завдання, пов’язані з адаптацією та практичною реалізацією інновацій на промисловому підприємстві, задоволенням їх інтересів для забезпечення його ефективного функціонування.
3. Доведено значну роль збурюючих впливів зовнішнього середовища на ефективність інноваційного розвитку, внаслідок чого виникає необхідність застосування адаптивного підходу до інноваційного розвитку промислових підприємств. Аналіз розвитку виробничо-економічних систем дозволив встановити, що в умовах трансформаційної економіки країни вирішальною силою відновлення технічної бази виробництва, освоєння та випуску нової конкурентоспроможної продукції, проникнення на світові ринки товарів і послуг виступає інноваційний розвиток суб’єкта господарювання. Тому вживання інноваційних заходів при формуванні загальної стратегії підприємства сприятиме його стійкому розвитку. Обґрунтування необхідності адаптивного управління базується на результатах аналізу динаміки розвитку вітчизняних підприємств та оцінці їх потенціалу інноваційного розвитку.
4. Розроблено концепцію управління адаптивним інноваційним розвитком промислового підприємства, яка базується на використанні принципів побудови життєздатних систем, що дозволяє порівняти потреби та можливості промислового підприємства в інноваційному розвитку та реалізувати його інноваційний потенціал. Запропоновано концептуальну схему, яка реалізує синтез пов’язаних з адаптивним управлінням інноваційним розвитком процесів на теоретико-методологічному, методичному, інструментальному, модельному і практичному рівнях. Розроблено схему реалізації даної концепції, яка відображає послідовність застосування на підприємстві запропонованих інструментів управління адаптивним інноваційним розвитком.
5. Аргументовано, що однією з необхідних умов своєчасного впровадження інновацій у діяльність промислового підприємства є ефективна оцінка потреби в інноваціях. Для вирішення цього завдання запропоновано підхід до оцінки потреби у впровадженні інновацій на промислових підприємствах, у рамках якого спочатку формується набір ключових характеристик процесів підприємства та його продукції, після чого відбувається їх декомпозиція до рівня окремих точок контролю та конкретних характеристик. Ці характеристики служать основою для розрахунку порівняльних показників інноваційного розвитку за основними напрямами відстеження та окремими точками контролю. Порівняння показників з еталонами та конкурентами надає можливість оцінити інтенсивність потреби в інноваціях у конкретних сферах. Запропонований підхід рекомендується використовувати при організації систематичної оцінки рівня інноваційного розвитку промислових підприємств за ключовими напрямами їх функціонування, яка має стати основою прийняття рішень у сфері адаптивного інноваційного розвитку підприємств.
6. Прийняття рішень щодо впровадження інновацій має ґрунтуватися на досягненні балансу між поточними потребами виробничої сфери та реалізацією стратегії довгострокового лідерства в інноваційній сфері. Для вирішення цього завдання запропоновано науково-методичний підхід до управління адаптивним інноваційним розвитком виробничих можливостей підприємства, доведений до рівня оптимізаційних економіко-математичних моделей, що дозволяє здійснювати обґрунтування вибору виробничих інновацій для впровадження як на основі критерію одержання безпосереднього економічного ефекту за рахунок підвищення ефективності виробничої сфери, так і на основі критерію підвищення показника інноваційного розвитку (порівняно з конкурентами).
7. Для виявлення та усунення недоліків у збутових бізнес-процесах підприємства запропоновано науково-методичний підхід, що дозволяє визначити можливості поліпшення цих процесів за трьома напрямами: загальні процеси збуту, поліпшення характеристик виробленої продукції, випуск нових видів продукції. Базою підходу є модель рефлексивного аналізу споживчих переваг, заснована на методі анкетування, матричних методах і аналізі таблиць зв’язаності, що надає можливість ідентифікувати найбільш важливі напрями інноваційного розвитку збутових бізнес-процесів і адаптувати виробничо-збутову діяльність підприємства відповідно до вимог зовнішнього середовища.
8. Сформовано механізм управління адаптивним інноваційним розвитком підприємства, заснований на порівняльній оцінці між наявним потенціалом і можливостями його використання для вирішення проблем функціонування промислового підприємства, що дозволяє обрати відповідну стратегію інноваційного розвитку та сформувати адаптивний план заходів її реалізації.
9. Реальні бізнес-процеси, що відбуваються на підприємствах, постійно змінюються, вони розділяються, зливаються, розширюються відповідно до потреб бізнес-середовища. Причому якщо для виробничих і збутових бізнес-процесів потреби у змінах є більш наочними й очевидними, то для управлінських процесів, особливо на українських промислових підприємствах, такі потреби менш очевидні. Тому промисловим підприємствам необхідна система адаптивного управління бізнес-процесами, що дозволяє своєчасно виявляти необхідність їх удосконалення. Для вирішення даного завдання розроблено науково-методичний підхід до вдосконалення управлінських бізнес-процесів промислового підприємства в контексті інноваційного розвитку, який заснований на виділенні специфічних управлінських бізнес-процесів промислових підприємств і дозволяє оцінити проблеми інноваційного розвитку та розробити заходи щодо їх усунення, що приводить до підвищення ефективності інновацій.
10. Для практичної реалізації розроблених інструментів управління інноваційним розвитком розроблено інформаційне забезпечення управління адаптивним інноваційним розвитком промислового підприємства, яке є базою для обробки інформації при функціонуванні виробничих, збутових та управлінських процесів за рахунок взаємодії основних, допоміжних та обслуговуючих підрозділів і зовнішніх учасників фінансово-господарської діяльності підприємства, за допомогою вибудовування інформаційних і комунікаційних каналів між ними, а також дозволить генерувати оперативні й ефективні управлінські рішення на впливи зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства.
11. Однією з умов ефективної реалізації концепції управління адаптивним інноваційним розвитком промислового підприємства є розробка її організаційного забезпечення. Виходячи з цього запропоновано схему взаємодії персоналу різних сфер та рівнів управління, виявлено нові функції персоналу і наведено набір заходів, спрямованих на забезпечення ефективної мотивації персоналу і зниження його опору інноваційному розвитку. Перевагою запропонованого організаційного забезпечення є його комплексність, пов’язана з можливістю розгляду стратегічного й оперативного управління в тісному взаємозв’язку. З урахуванням того, що в концепції управління адаптивним інноваційним розвитком промислового підприємства передбачається виконання кожної окремої функції співробітниками різних сфер, у рамках підходу розподілено завдання між структурними підрозділами з метою регламентації взаємодії персоналу.
12. Здійснено апробацію та оцінку ефективності розроблених науково-методичних положень щодо управління адаптивним інноваційним розвитком на діючих промислових підприємствах – ПрАТ «Новогорлівський машинобудівний завод «Бур» та ТОВ «Ясинуватський машинобудівний завод». У результаті аналізу точок контролю встановлено, що підприємствам важкого машинобудування, які виробляють вугледобувне обладнання, необхідно будувати свою стратегію інноваційного розвитку, виходячи з диверсифікації збутової діяльності, за двома напрямами: розширення переліку послуг, що надаються на традиційному ринку, та розробка нової продукції для суміжних ринків, на базі наявних виробничих потужностей.
Для ТОВ «ЯМЗ» запропоновано інноваційні заходи у сфері агрегатної модернізації надважкого гірничого обладнання. За результатами реалізації розробленої програми заходів для ТОВ «ЯМЗ» за 2010 р. збільшення чистого доходу від реалізації продукції склало 4128,00 тис. грн., що дало збільшення прибутку на 1073 тис. грн.
Виробничі потужності ПрАТ «НГМЗ «Бур» більш диверсифіковані, кількість найменувань продукції на порядок вище, тому йому простіше освоїти виробництво нової продукції. При цьому багато вузлів інноваційної продукції, зокрема машин для горизонтально спрямованого буріння або навантажувачів для складських приміщень, є аналогічними до вузлів традиційної продукції ПрАТ «НГМЗ «Бур». Отже, ПрАТ «НГМЗ «Бур» доцільно розпочати виробництво вищеназваної інноваційної продукції. За результатами реалізації розробленої програми заходів для ПрАТ «НГМЗ «Бур» за 2010 р. збільшення чистого доходу від реалізації продукції становило 3906,00 тис. грн., що дало збільшення прибутку на 905 тис. грн.
Сукупний економічний ефект від упровадження концепції управління адаптивним інноваційним розвитком промислового підприємства склав 1978 тис. грн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акофф Р. Планирование будущего корпораций / Р. Акофф. – М.: Прогресс, 1985. – 326 с.
2. Александров І. О. Конкурентоспроможність, ціна, фінансові результати підприємницької діяльності / І. О. Александров, Г. П. Бурук // Теоретичні та практичні питання економіки. – 2009. – Випуск 21. – С. 130-139.
3. Александрова В. П. Прицілювання до ефективного впровадження інновацій / В. П. Александрова, В. Г. Чирков // Проблеми науки. – 2005. – №1. – С. 2-7.
4. Алексєєв В. І. Показник відносної ентропії в оцінюванні конкурентоспроможності машинобудівних підприємств / В. І. Алексєєв, А. С. Мороз, А. І. Хоменко // Теоретичні та практичні питання економіки. – 2010. – Вип. 26. – С. 96-104.
5. Алексєєв В. І. Система підтримки прийняття управлінських рішень як складова механізму адаптації машинобудівних підприємств в середовище невизначеності / В. І. Алексєєв, Т. О. Смирнова, А. І. Хоменко // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – №5, т. 1. – С. 47-50.
6. Алексєєв І. В. Моделювання інноваційного розвитку підприємства на стадії науково-технічної підготовки виробництва: Інновації: проблеми науки і практики: Монографія. – Х. ВД «ІНЖЕК», 2006. – 336 с.
7. Алєксєєв І. В. Проблема стратегії інноваційного розвитку підприємства // Збірник матеріалів Міжнародної науково-прикладної конференції «Менеджмент і міжнародне підприємництво». – Львів: НУ «Львівська політехніка», 2001. – С. 7.
8. Алєксєєв І. В. Стратегії та регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур: автореф. дис.... на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.02.03 «Організація управління, планування та регулювання економікою» / І. В. Алексєєв. – К., 2002. – 33 с.
9. Алєксєєв С. Б. Формування адаптивного управління підприємствами вугільного машинобудування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 «Економіка, організація та управління підприємствами» / С. Б. Алєксєєв; Ін-т економіки пром-сті НАН України. – Донецьк, 2003. – 20 с.
10. Амоша А. И. Концептуальные ориентиры промышленной политики Украины (на среднесрочную перспективу) / А. И. Амоша, В. П. Вишневский, Л. А. Збаразская // Економіка промисловості. – 2008. –№4(43). – С. 3-21.
11. Амоша О. І. Аналіз причин низької інноваційної активності високотехнологічних підприємств України / О. І. Амоша, Л. М. Саломатіна, С. Л. Передерій // Економіка промисловості. – Донецьк, Ін-т екон. пром-ті. – 2011. – №2-3. – С. 116-125.
12. Амоша О. І. Інноваційне оновлення техніко-технологічної бази промислового виробництва на синергетичних засадах: теорія і практика / О. І. Амоша, І. П. Булєєв, Г. З. Шевцова // Економіка промисловості. – 2007. – №1(36). – С. 3-9.
13. Амоша О. І. Удосконалення управлінських бізнес-процесів машинобудівного підприємства в контексті інноваційного розвитку /
О. І. Амоша, Т. В. Гринько // Культура народов Причерноморья. – 2010. – №196. – С. 87-90.
14. Амоша О. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення / О. Амоша // Економіст. – 2005. – №6. – С. 28-33.
15. Андерсен Б. Бизнес-процессы. Инструменты совершенствования / Б. Андерсен; пер. с англ. С. В. Ариничева / Науч. ред. Ю. П. Адлер. – М.: Стандарт и качество, 2003. – 272 с.
16. Андрійчук О. Я. Інноваційна культура як ефективний механізм функціонування інноваційної системи підприємства / О. Я. Андрійчук // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. – Вип. 237, т. ІІІ. – С. 559-567.
17. Анисимов Ю. П. Основы инновационного менеджмента /
Ю. П. Анисимов, И. А. Борисенко; под общ. ред. Ю. П. Анисимова. – Воронеж: ВГТУ, 2000. – 67 с.
18. Ансофф И. Стратегический менеджмент. Классическое издание /
И. Ансофф; пер. с англ. – СПб.: Питер, 2009. – 344 с.
19. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансоф; пер. с англ.: науч. ред. и авт. предисл. Л. И. Евенко. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
20. Антонюк В. П. Кадрова складова інноваційного розвитку України / В. П. Антонюк // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. Спец. вип.: Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. – К.: КНЕУ, 2007. – Т. 2, ч. 1. – С. 13-18.
21. Антонюк В. П. Нові тенденції у формуванні та використанні трудового потенціалу промисловості / В. П. Антонюк // Структурні зміни у промисловості України: стан та пріоритетні напрямки / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2004. – С. 158-171.
22. Аптон Г. Анализ таблиц сопряженности / Г. Аптон; пер. с англ. Ю.П. Адлера. – М.: Финансы и статистика, 1982. – 144 с.
23. Аубакирова Г. М. Адаптивный подход к управлению промышленным предприятием / [Электронный ресурс] / Г. М. Аубакирова. – Режим доступа: http://www.rusnauka.com/ DN2006/Economics/10_au-bakirova.doc.htm.
24. Баканов М. И. Теория экономического анализа / М. И. Баканов,
А. Д. Шеремет. – 4-е изд., доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 416 с.
25. Бакунов О. О. Легалізація доходів як фактор підвищення ефективності управління торгівлею: постановний аспект / О. О. Бакунов, В. А. Павлова // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр.  Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000.  Вип. 21.  С. 94-98.
26. Балабанов И. Т. Инновационный менеджмент: учеб. пособие /
И. Т. Балабанов. – СПб.: Питер, 2000. – 312 с.
27. Балясникова Є. В. Передумови створення інноваційної моделі розвитку економіки України / Є. В. Балясникова // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №10. – С. 127-134.
28. Бартон Т. Л. Риск-менеджмент. Практика ведущих компаний /
Т. Л. Бартон, У. Г. Шенкир, П. Л. Уокер. – М.: Вильямс, 2008. – 208 с.
29. Беклемишев А. В. Управление предприятием: От финансового мониторинга к совету директоров / А. В. Беклемишев, А. В. Боброва. – М.: Финансовая газета, 2007. – 47 с.
30. Бендиков М. А. Оценка реализуемости инновационного проекта / М. А. Бендиков // Менеджмент в России и за рубежом. – 2001. – №2. – С. 1-16.
31. Бизнес-план инвестиционного проекта / под общ. ред. В. М. Попова. – М.: Финансы и статистика, 2007. – 364 с.
32. Бизнес-план инвестиционного проекта / под ред. И. А. Иванниковой. – М.: Экспертное бюро, 2007. – 112 с.
33. Бир С. Мозг фирмы / Стаффорд Бир; пер. с англ. – М.: Едиториал УРСС, 2005. – 416 с.
34. Бойделл Т. Как улучшить управление организацией / Т. Бойделл. – М.: Ассиана, 2000. – 204 с.
35. Бойчик І. М. Економіка підприємств / І. М. Бойчик, П. С. Харів, М. І. Хопчан. – Львів: Сполом, 1998 – 212 с.
36. Большая советская энциклопедия. Развитие [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://bse.sci-lib.com/ article095119.html.
37. Большой экономический словарь. – 2-е изд., доп. и перераб. / под ред. А. Н. Азрилияна. – М.: Ин-т новой экономики, 1997. – 864 с.
38. Большой энциклопедический словарь / А. М. Прохоров (ред.). – 2 изд., перераб. и доп. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. – 1456 с.
39. Брэддик У. Менеджмент организации / У. Брэддик. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 311 с.
40. Буднікевич І. М. Становлення регіонального ринку інновацій в Україні / І. М. Буднікевич, І. М. Школа. – Чернівці: Зелена Буковина, 2002. – 200 с.
41. Булєєв І. П. Мотиваційний потенціал власності та його використання на підприємствах / І. П. Булєєв // Вісник економічної науки України. – 2011. – №1. – С. 27-30.
42. Бутнік-Сіверський О. Теоретичні засади інтелектуальної інноваційної діяльності на підприємстві / О. Бутнік-Сіверський, А. Красовська // Економіка України. – 2004. – №12. – С. 31-37.
43. Буч О. В. Типология процессов в организации / О. В. Буч // Вестник Мурманского государственного технического университета. – 2003. – Т.6, №2. – С. 207-214.
44. Бушмелева Г. В. Адаптивное управление промышленным предприятием в конкурентной среде: монография / Г. В. Бушмелева. – Екатеринбург: Изд-во Ин-та экономики УрО РАН, 2008. – 502 с.
45. Валуев С. А. Организационный менеджмент / С. А. Валуев,
А. В. Игнатьева. – М.: Нефть и газ, 2007. – 327 с.
46. Варес А. Ю. Інформаційна система підтримки прийняття рішень в рамках мережі підприємств по вторинній переробці ресурсів / А. Ю. Варес // Моделі управління в ринковій економіці: зб. наук. пр. / заг. ред. Ю. Г. Лисенко; Донецький нац. ун-т. – Донецьк: ДонНУ, 2009. – Вип. 12. – С. 169-174.
47. Вертакова Ю. В. Управление инновациями: теория и практика: учеб. пособие / Ю. В. Вертакова, Е. С. Симоненко. – М.: Эксмо-Пресс, 2008. – 432 с.
48. Верхоглазенко В. Система мотивации персонала / В. Верхоглазенко // Консультант директора. – 2002. – №4. – С. 23-34.
49. Веснин В. Р. Основы менеджмента / В. Р. Веснин. – М.: Триада, 2009. – 320 с.
50. Винарчик П. Спасение идей: Й. Шумпетер и ключевые проблемы противоборствующих экономических теорий / П. Винарчик // Вопросы экономики. – 2003. – №11. – С. 15-27.
51. Виноградский С. Б. Концепция адаптивного менеджмента экономических систем / С. Б. Виноградский // Модели управления в рыночной экономике: сб. науч. трудов. – Донецк: ДонГУ, 2000. – Вып. 3. –
С. 114-116.
52. Вишневский В. Деньги нас не спасут. Почему Украина – не инновационная держава / В. Вишневский, В. Дементьев // Газета «2000». – 2009. – 14-20 авг. (№33). – С. B2-B3.
53. Вишняков Я. Д. Общая теория рисков / Я. Д. Вишняков, Н. Н. Радаев. – М.: Академия, 2007. – 368 с.
54. Вінер Н. Кибернетика и общество [Электронный ресурс] / Норберт Винер; пер. с англ. Е. Г. Панфилова. – М.: Иностр. лит., 1958. – Режим доступа: http://grachev62.narod.ru/wiener/cybsoc.htm.
55. Вместо газа – угольная пыль [Электронный ресурс] / Корпорация «Индустриальный союз Донбасса», 2009. – Режим доступа: http://www.isd.com.ua/press/news/article.html?id=1044.
56. Волошин Г. Я. Методы оптимизации в экономике / Г. Я. Волошин. – М.: Экономика, 2004. – 320 с.
57. Воркунова О. В. Формирование конкурентной стратегии судоходной компании Украины / О. В. Воркунова // Экономические инновации. Проблемы (Современный инструментарий) развития производственной инфраструктуры: сб. науч. тр. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2007. – Вып. 32. – С. 166-175.
58. Воронина Л. А. Научно-инновационные сети в России: опыт, проблемы, перспективы / Л. А. Воронина, С. В. Ратнер. – М.: ИНФРА-М, 2010. – С. 72.
59. Воронкова А. Е. Моделювання управління конкурентоспроможністю підприємства: еколого-організаційний аспект / А. Е. Воронкова,
С. К. Рамазанов, О. В. Родіонов. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2005. – 368 с.
60. Воронкова А. Е. Підтримка конкурентоспроможного потенціалу підприємства / А. Е. Воронкова, В. П. Пономарьов, Г. І. Дібніс. – К.: Техніка, 2000. – 152 с.
61. Воронкова А. Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация: монография /
А. Э. Воронкова. – 2-е изд., стереот. – Луганск: Изд-во Восточноукраинского национального университета имени Владимира Даля, 2004. – 320 с.
62. Вугільна галузь живе при соціалізмі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://investory.com.ua/products_services/sectors/coal/ugoljnaja_otraslj_zhivet_pri_socializme/.
63. Вугільній галузі допоможе тільки переливання крові / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.marketing-ua.com/marketingnews.php?id =15891
64. Гавриленко В. А. Теория и методика экономического анализа производственно-хозяйственной деятельности промышленных предприятий / В. А. Гавриленко. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. – 135 с.
65. Гавриленко В. А. Экономический анализ деятельности промышленных предприятий / В. А. Гавриленко. – Донецк: ДВУЗ ДонНТУ, 2009. – 353 с.
66. Галушко О. С. Створення фінансового механізму стимулювання інноваційного розвитку – необхідна умова євроінтеграції України /
О. С. Галушко // Менеджмент та підприємництво України: етапи становлення і проблеми розвитку. – Л.: НУ «Львів. політехніка», 2008. – С. 251-256.
67. Гальчинський А. Становлення інвестиційної моделі економічного зростання України / А. Гальчинський, С. Льовочкін // Економіка України. – 2004. – №6. – С. 4-11.
68. Гальчинський А. Україна: наука та інноваційний розвиток /
А. Гальчинський, В. Геець, В. Семиноженко. – К.: б.в., 1997. – 180 с.
69. Гасило О. О. Бюджетування як елемент маркетингового контролінгу / О. О. Гасило // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. з проблем торгівлі і громадського харчування. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. – Вип. 15, т. 2. – С. 189-193.
70. Гасило О. О. Маркетингова інформаційна система як елемент маркетингового контролінгу / О. О. Гасило // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. з проблем торгівлі і громадського харчування. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2002. – Вип. 14, т. 1. – С. 52-57.
71. Гасило О. О. Упровадження маркетингового контролінгу в діяльність торговельних підприємств / О. О. Гасило // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. з проблем торгівлі і громадського харчування. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. – Вип. 16, т. 2. – С. 202-208.
72. Глазьев С. Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития / С. Ю. Глазьев. – М.: ВлаДар, 1993. – 310 с.
73. Глухов В. В. Менеджмент / В.В. Глухов. – СПб.: Питер, 2007. – 608 с.
74. Глущенко В. В. Менеджмент: системные основы / В. В. Глущенко. – К.: Крылья, 2003. – 286 с.
75. Глущенко В. В. Разработка управленческого решения. Прогнозирование – планирование. Теория проектирования экспериментов / В. В. Глущенко, И. И. Глущенко. – Железнодорожный: ТОО НПЦ «Крылья», 1997. – 400 с.
76. Гольдштейн Г. Я. Инновационный менеджмент: учеб. пособие / Г.Я. Гольдштейн. – Таганрог: ТРТУ, 1998. – 132 с.
77. Гончаров В. Н. Характеристика инновационного потенциала предприятия в контексте стратегического управления / В. Н. Гончаров, Е. В. Иванова // Наукові праці Донецького національного технічного ун-ту. Серія: економічна. – Донецьк: ДонНТУ, 2004. – Вип. 76. – С. 112-119.
78. Горбатов В. М. Уровень и качество жизни населения автономной республики Крым: монография / В. М. Горбатов, В. С. Пономаренко,
Н. А. Кизим. – Х.: ИНЖЭК, 2005. – 240 с.
79. Государственный сектор промышленности в системе экономического регулирования: монография / Н. Г. Чумаченко, Л. Г. Червова,
Л. М. Кузьменко и др. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. – 330 с.
80. Грачев Н. Н. Введение в психологию инновационной научно-технической деятельности / Н. Н. Грачев, Н. В. Ломакин, Ю. В. Шленов. – М.: Высшая школа, 1996. – 306 с.
81. Гринько Т. В. Адаптивний підхід до інноваційного розвитку промислових підприємств / Т. В. Гринько // Фінанси України: матер. XIV Міжнар. наук.-практ. конф., (Дніпропетровськ, 19-20 трав. 2010 р.): в 7 т. – Дніпропетровськ: Біла К. О., 2010. – Т. 5. – С. 39-41.
82. Гринько Т. В. Адаптивный подход к инновационному развитию системы управления качеством продукции предприятия / Т. В. Гринько // Стратегия качества в промышленности и образовании: матер. VІ Междунар. конф., (Варна, 4-11 июня 2010 г.): в 4 т. – Днепропетровск-Варна, 2010. – Т. 1, ч. 1. – С. 603-606.
83. Гринько Т. В. Актуальні аспекти державного регулювання інноваційного розвитку економіки України / Т. В. Гринько // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2005. – №6. – C. 80-85.
84. Гринько Т. В. Анализ подходов к оценке потребностей во внедрении инноваций на промышленных предприятиях / Т. В. Гринько // Економіка та держава. – 2011. – №3. – С. 37-40.
85. Гринько Т. В. Аналіз потенціалу інноваційного розвитку в промисловості України / Т. В. Гринько // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Економіка. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. – Вип. 4(2). –
С. 10-16.
86. Гринько Т. В. Вдосконалення управлінських бізнес-процесів машинобудівного підприємства в контексті інноваційного розвитку /
Т. В. Гринько //Складні системи і процеси. – 2010. – №2. – С. 83-90.
87. Гринько Т. В. Державна підтримка та перспективи інноваційного розвитку промислових підприємств України / Т. В. Гринько // Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика: матер. XV Міжнар. наук.-практ. конф., (Луцьк, 26-27 трав. 2010 р.). – Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Л. Українки, 2010. – С. 97-100.
88. Гринько Т. В. Диверсификация как основной фактор инновационного развития предприятия / Т. В. Гринько // Экономика промышленности: сб. науч. тр.: в 2 т. / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2007. – Т. 2. – С. 38-47.
89. Гринько Т. В. Етапи розвитку й форми підприємств, які здійснюють інноваційну діяльність / Т. В. Гринько, О. В. Ходак // Економічний простір: зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2007. – №7. – С. 121-126.
90. Гринько Т. В. Жизнеспособная система адаптивного управления инновационным развитием промышленного предприятия / Т. В. Гринько // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць. – Донецьк: ДонДУУ, 2010. – Т. XI. – C. 235-244. – (Серія «Економіка»; вип. 157).
91. Гринько Т. В. Информационное обеспечение инновационной деятельности промышленных предприятий / Т. В. Гринько // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр.: в 2 ч. / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2008. – Вып. 1, ч. 1. – С. 110-125.
92. Гринько Т. В. Інноваційна діяльність як засіб набуття конкурентних переваг в умовах трансформації економіки України / Т. В. Гринько // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Інвестиційні стратегії підприємств на міжнародних та товарних ринках». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – Т.3. – С. 31-32.
93. Гринько Т. В. Інноваційна діяльність як складова конкурентоспроможності національної економіки України / Т. В. Гринько // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні». – Жовті Води, 2005. – Т. 5. – С. 20-22.
94. Гринько Т. В. Інноваційний менеджмент і його стимулювання: досвід Західної Європи / Т. В. Гринько // Прометей: регіон. зб. наук. праць з економіки. – Донецьк: ДЕГІ; ІЕП НАН України, 2006. – Вип. 2(20). – С. 30-33.
95. Гринько Т. В. Інноваційний розвиток виробничої сфери машинобудівного підприємства / Т. В. Гринько // Капіталізація підприємств та фінансових організацій: теорія і практика: тези доп. і повідом. міжнар. наук.-практ. конф., (Донецьк, 27 трав. 2011 р.) / НАН України, Ін-т економіки пром-сті; редкол.: І. П. Булєєв (відп. ред.) та ін. – Донецьк, 2011. – С. 64-66.
96. Гринько Т. В. Інноваційний розвиток збутової сфери машинобудівного підприємства / Т. В. Гринько // Економічна кібернетика. – 2010. – №4-6 (64-66). – С. 67-73.
97. Гринько Т. В. Інформаційне забезпечення адаптивного управління інноваційним розвитком / Т. В. Гринько // Управління розвитком: зб. наук. робіт. – Харків: ХНЕУ, 2010. – №18(94). – С. 57-61.
98. Гринько Т. В. Комплексна модель адаптивного управління фінансовим забезпеченням інноваційного розвитку підприємства /
Т. В. Гринько // Экономика промышленности: сб. науч. тр. / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2008. – Вып. 7. – С. 372-385.
99. Гринько Т. В. Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності інноваційної продукції як конкурентної переваги / Т. В. Гринько // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2009. – №5, т. 3. – С. 142-145.
100. Гринько Т. В. Концептуальные положения управления адаптивным инновационным развитием промышленного предприятия / Т. В. Гринько // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць. – Донецьк: ДонДУУ, 2009. – Т. Х. – С. 110-118. – (Серія «Економіка»; вип. 142).
101. Гринько Т. В. Концепция адаптивного управления инновационным развитием промышленного предприятия / Т. В. Гринько // Економіка промисловості. – 2010. – №4(52). – С. 113-119.
102. Гринько Т. В. Методические основы планирования инновационной продукции / Т. В. Гринько // Вісник економічної науки України.– 2008. – №2(14). – С. 24-27.
103. Гринько Т. В. Методологічний аналіз підходів щодо розвитку інновацій / Т. В. Гринько // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2011. – №2, т. 2 (174). – С. 30-34.
104. Гринько Т. В. Модели планирования инновационной продукции /
Т. В. Гринько // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2007. – С. 277-291.
105. Гринько Т. В. Моделювання інноваційного чинника розвитку машинобудівних підприємств / Т. В. Гринько // Модели управления в рыночной экономике: сб. науч. тр. / Донецкий нац. ун-т. – Донецк: ДонНУ, 2008. – Вып. 11. – С. 7-19.
106. Гринько Т. В. Напрямки удосконалення організаційно-фінансової інфраструктури інноваційної діяльності суб’єктів господарювання в Україні / Т. В. Гринько // Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу: Матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції, (Київ, 22 квітня 2010 р.). – К.: КНЕУ, 2010. – С. 104-107.
107. Гринько Т. В. Організація інформаційного забезпечення інноваційного розвитку промислових підприємств / Т. В. Гринько // Фінанси України: матер. XV Міжнар. наук.-практ. конф., (Дніпропетровськ, 8-9 квіт. 2011 р.): в 4 т. – Дніпропетровськ: Біла К. О., 2011. – Т. 3. – С. 29-31.
108. Гринько Т. В. Особливості впровадження моделей інноваційної активності промислових підприємств [Електронний ресурс] / Т. В. Гринько // Ефективна економіка. – 2010. – №2. – Режим доступу до журналу: http://www.economy.nauka.com.ua.
109. Гринько Т. В. Особливості та проблеми побудови інноваційної інфраструктури в системі стратегічного розвитку України / Т. В. Гринько // Фінансова системи України. Збірник наукових праць. – Острог: Вид-во національного університету «Острозька академія», 2007. – Вип. 9. – Ч. 2. – С. 146-153.
110. Гринько Т. В. Оценка потенциала инновационнго развития предприятия / Т. В. Гринько // Пріоритети нової економіки знань в XXI сторіччі: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., (Дніпропетровськ, 12-14 трав. 2010 р.). – Дніпропетровськ, 2010. – С. 210-213.
111. Гринько Т. В. Підходи до адаптивного впровадження інновацій на підприємстві / Т. В. Гринько // Економічний простір: зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2010. – №42. – C. 182-192.
112. Гринько Т. В. Планирование инновационной продукции на предприятиях машиностроения / Т. В. Гринько // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії: зб. наук. пр. – Краматорськ: ДДМА, 2008. – №1(11). – С. 213-216.
113. Гринько Т. В. Прийняття рішень у сфері впровадження виробничих інновацій / Т. В. Гринько // Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності: матер. III міжнар. наук.-практ. конф. (Жовті Води, 7-8 квіт. 2011 р.). – Дніпопетровськ: Біла К.О., 2011. – Т. 6. – С. 23-25.
114. Гринько Т. В. Проблеми підвищення інноваційної активності підприємств / Т. В. Гринько // Матеріали XIII міжнародної науково-практичної конференції «Фінанси України». – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. – Т. 3. – С. 3-5.
115. Гринько Т. В. Проблеми розвитку інноваційної діяльності в Україні та шляхи їх вирішення / Т. В. Гринько, В. В. Головко // Фінанси України: матер. XIV Міжнар.наук.-практ. конф., (Дніпропетровськ, 19-20 трав. 2010 р.): в 7 т. – Дніпропетровськ: Біла К. О., 2010. – Т. 5. – С. 41-43.
116. Гринько Т. В. Проблеми та перспективи активізації інноваційної діяльності промислових підприємств / Т. В. Гринько // Модернізація суспільного сектору в умовах глобальних змін: зб. матер. доп. Міжнар. наук.-практ. конф., (Тернопіль, 22-23 жовт. 2009 р. ). – Тернопіль: ТНЕУ, 2009. – Ч. 1. – С. 236-239.
117. Гринько Т. В. Развитие предприятий на основе диверсификации производства / Т. В. Гринько // Materiály IV mezinarodni vědecko-praktická koference «Věda: teorie a praxe-2008». – Di3. Ekonomické vědy. – Praha: PH «Education and science», 2008. – S. 35-38.
118. Гринько Т. В. Разработка управленческих решений в системе управления адаптивным инновационным развитием предприятия / Т. В. Гринько // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць. – Донецьк: ДонДУУ, 2008. – Т. IХ. – С. 256-263. – (Серія «Економіка»; вип. 103).
119. Гринько Т. В. Стратегія інноваційного розвитку промислових підприємств: монографія / Т. В. Гринько. – Дніпропетровськ: Вид-во Маковецький Ю. В., 2008. – 156 с.
120. Гринько Т. В. Сутність, складові та особливості категорії «Інноваційна активність підприємства» / Т. В. Гринько // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №8. – С. 30-32.
121. Гринько Т. В. Сучасний стан і проблеми розвитку інноваційної діяльності промислових підприємств в України / Т. В. Гринько // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Економіка. – 2010. – Вип. 4 (1). – С. 92-97.
122. Гринько Т. В. Сучасний стан та перспективи розвитку інноваційних процесів машинобудування / Т. В. Гринько // Економічний простір: зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. – №18. – С. 171-177.
123. Гринько Т. В. Сучасний стан та шляхи активізації інноваційної діяльності підприємств / Т. В. Гринько // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку: матер. міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 23-24 жовт. 2008 р.) – К.: РВПС України НАН України, 2008. – С. 112-114.
124. Гринько Т. В. Сучасні проблеми формування стратегії інноваційного розвитку вітчизняних підприємств / Т. В. Гринько // Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності: зб. наук. праць II Міжнар. наук.-практ. конф., (Жовті Води, 18-19 берез. 2010 р.): в 4 т. – Дніпропетровськ: Біла К. О., 2010. – Т. 1. – С. 94-96.
125. Гринько Т. В. Сучасні тенденції та напрями розвитку науково-технологічної сфери України / Т. В. Гринько // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук .пр.: в 9 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – Вип. 231, т. IV. – С. 625-629.
126. Гринько Т. В. Теоретико-методологічні засади адаптивного інноваційного розвитку / Т. В. Гринько // Економіка промисловості: зб. наук. пр. / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2011. – №2-3. – С. 240-245.
127. Гринько Т. В. Управління адаптивним інноваційним розвитком промислових підприємств: економічне обґрунтування та концептуальні засади: монографія / Т. В. Гринько; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2011. – 352 с.
128. Гринько Т. В. Управління інноваційним розвитком підприємств машинобудівної галузі України / Т. В. Гринько, О. В. Ходак // Город, регион, государство: экономико-правовые проблемы: сб. науч. тр. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2009. – Т. 1. – С. 204-210.
129. Гринько Т. В. Формування інноваційної інфраструктури України як основа активізації інноваційної діяльності підприємств / Т. В. Гринько // Вісник національного університету «Львівська політехніка». Проблеми економіки та управління. – 2008. – №628. – С. 438-442.
130. Гринько Т. В. Формування інноваційної с