МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

brief description

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

На правах рукопису

Гнатьєва Тетяна Миколаївна

УДК 338:439

МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Гришова Інна Юріївна,
доктор економічних наук, доцент

Херсон – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ
ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ…………………………………………………...9
1.1. Генезис теорій та моделей інноваційного розвитку підприємств…………...9
1.2. Умови і чинники побудови, нарощування і реалізації
інноваційного потенціалу підприємств харчової промисловості……………….24
1.3. Методичний інструментарій оцінки ефективності інноваційного
потенціалу підприємств харчової промисловості………………………………..34
Висновки до розділу 1……………………………………………………………...43
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ……………………………...46
2.1. Домінанти інноваційного розвитку підприємств харчової
Промисловості……………………………………………………………………...46
2.2. Оцінка потенціалу інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості………………………………………………………………………56
2.3. Напрямки нарощування інноваційного потенціалу підприємств
харчової промисловості……………………………………………………………81
Висновки до розділу 2…………………………………………………………….108
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ
ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ………………………………………………...112
3.1. Розвиток систем управління інноваційною діяльністю підприємств
харчової промисловості…………………………………………………………..112
3.2. Інструменти планування інноваційно-технологічного розвитку
підприємств харчової промисловості……………………………………………124
3.3. Інституційні фактори і ризики інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості…………………………………………………………..134
3.4. Організаційно-функціональний механізм регулювання інноваційних процесів підприємств харчової промисловості…………………………………149
Висновки до розділу 3…………………………………………………………….161
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………...168
ДОДАТОК…………………………………………………………………………184

ВСТУП

промисловості України характеризуються складними кризово-динамічними аспектами взаємодії економічних, фінансових, техніко-технологічних, соціальних процесів, які в нерозривній єдності породжують основні тенденції забезпечення продовольчої безпеки країни, визначають рівень конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості та їх експортний потенціал.
Зовнішні й внутрішні фактори ставлять перед підприємствами харчовий промисловість питання успішної реалізації механізмів стійкого розвитку. Основні джерела зростання виробництва в харчовій промисловості приховані в збільшенні продуктивності, супроводжуваної підвищенням наукоємності виробництва. Набула актуальності ефективізація їх економічної діяльності на основі впровадження нових технологій і товарів.
Перманентна інновізація, як найбільш адекватний процес адаптивних змін, вносить найбільший вклад у підвищення ефективності діяльності харчових підприємств, зміцнює їх конкурентоспроможність у глобалізованому ринковому просторі, генерує їх експортний потенціал і може служити базисним фактором їх стійкого економічного росту.
Дослідженню теоретичних і практичних аспектів оцінки інноваційного потенціалу і пошуку шляхів активізації інноваційної діяльності підприємств, у тому числі й харчової промисловості, присвячені роботи відомих вітчизняних дослідників, як: О.М. Алимов, В.А. Борисова, І.О. Бланк, Т.А. Бурова, О.Д. Витвицька, Н.В. Гладій, І.Ю Гришова, А.І. Даниленко, Л.В. Дейнеко, П.В. Завлін, Е.М. Лібанова, В.М. Трегобчук, Л.І. Федулова, Ю.В. Шпак та інші.
Зусиллями вказаних вчених створено науковий базис дослідження шляхів інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості. Втім, представлені підходи до розуміння механізмів інноваційного розвитку досить варіативні й багатоаспектні, що відображає складність досліджуваної проблеми.
Відсутність комплексного підходу до формування механізмів інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості, поряд з пошуком практичних способів оцінки і реалізації їх інноваційного потенціалу зумовлюють необхідність наукового вирішення зазначених проблем. Актуальність і недостатня вирішеність вказаних проблем зумовила вибір теми, мету, склад завдань і структуру дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами наукових досліджень Міжнародного університету бізнесу і права за темами “Фінансово-економічний механізм сталого розвитку аграрних підприємств в умовах трансформації до СОТ” (номер державної реєстрації 0109U002936) та “Ефективне використання ресурсного потенціалу АПК України в умовах глобалізації світової економіки” (номер державної реєстрації 0109U002938). Особистий внесок дисертанта полягає в розробці пропозицій зі створення і впровадження механізмів формування і реалізації інноваційного потенціалу підприємств харчової промисловості.
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій зі створення і впровадження механізмів формування і реалізації інноваційного потенціалу підприємств харчової промисловості.
Реалізація мети дисертаційній роботи обумовила наступні завдання дослідження:
- дослідити теоретичні аспекти проблеми і розвинути понятійно-категоріальний апарат інноваційного менеджменту;
- удосконалити методичні підходи до оцінки організаційно-технологічного рівня харчового підприємства;
- визначити і розвинути загальну схему управління інноваційним розвитком харчового підприємства.
- обґрунтувати підходи до планування інноваційної діяльності на підприємстві харчової промисловості;
- розробити економіко-математичну модель завдання планування інноваційного розвитку підприємства харчової промисловості;
- обґрунтувати методичний підхід до виявлення джерел ризиків інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості;
- розробити концепцію механізму управління ризиками інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості.
Об’єктом дослідження є процеси формування і реалізації інноваційного потенціалу підприємств харчової промисловості.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та прикладних аспектів розробки і впровадження механізмів формування і реалізації інноваційного потенціалу підприємств харчової промисловості
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання, системний підхід до дослідження змісту інноваційного розвитку, наукові праці вітчизняних і закордонних учених з проблем формуванні і реалізації інноваційного потенціалу підприємств.
У процесі дослідження використовувалися наступні методи та прийоми: діалектичний і абстрактно-логічний (при визначенні принципів, теоретичних узагальненнях і формулюванні висновків та при узагальненні досягнень попередніх дослідників); монографічний (при вивченні особливостей формування і реалізації інноваційного потенціалу харчових підприємств); статистичні (при дослідженні динаміки інноваційного розвитку харчових підприємств); розрахунково-конструктивний, порівняння і групування (при обґрунтуванні методів оцінки та дослідженні тенденцій інноваційного розвитку харчових підприємств); економіко-математичні (при розробці моделей інноваційного розвитку харчових підприємств).
Інформаційну базу дослідження становили законодавчі та нормативні акти України, матеріали Державної служби статистики України, звітні дані підприємств харчової промисловості, наукові і аналітичні публікації за проблематикою дослідження, інформаційні матеріали, особисті розрахунки автора.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у поглибленні теоретико-методичних засад та розробці практичних рекомендацій зі створення і впровадження механізмів формування і реалізації інноваційного потенціалу підприємств харчової промисловості.
Наукова новизна найважливіших результатів дослідження полягає у наступному:
вперше:
- розроблено концепцію механізму управління ризиками інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості за допомогою розвитку й удосконалювання її інституціонального забезпечення, який використовує новий інструментарій (метод стратифікації системи факторів і ризиків інноваційної діяльності, алгоритм діагностики стану системи інституціональних факторів) і дозволяє ідентифікувати та подолати перешкоди інноваційного розвитку;
удосконалено:
- методичні підходи до оцінки організаційно-технологічного рівня харчового підприємства – запропоновано використання багатомірного підходу до формування вектору часткових показників, що характеризують досягнуті або плановані рівні віддачі (або питомих витрат) різних ресурсів - праці, матеріалів, енергії й інших;
- економіко-математичну модель завдання планування інноваційного розвитку підприємства харчової промисловості, у якій формалізовані поняття інноваційного потенціалу й оцінки організаційно-технологічного рівня виробництва, що виступають як цільові показники;
- методичний підхід до виявлення джерел ризиків інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості, що передбачає розподіл зовнішнього середовища на рамкові умови здійснення інноваційної діяльності й умови взаємодії підприємств при здійсненні цієї діяльності та врахування моделей інноваційної поведінки економічних агентів;
дістали подальший розвиток:
- понятійно-категоріальний апарат інноваційного менеджменту в частині визначення змісту поняття «інноваційний потенціал підприємства», який на відміну від відомих підходів, запропоновано трактувати виходячи з оцінок потенційних результатів або ступеня досягнення цілей інноваційної діяльності;
- підходи до планування інноваційної діяльності на підприємстві харчової промисловості, а саме: розроблено пропозиції по формуванню напрямків і завдань розвитку харчового підприємства на підставі зіставлення параметрів сполученого процесу росту/розвитку, аналізу оцінок інноваційного потенціалу й інноваційної потужності;
- загальна схема управління інноваційним розвитком харчового підприємства з використанням як цілі підвищення організаційно-технологічного рівня виробництва і як інструменту - оптимального набору інноваційних проектів, забезпечених у плановому періоді необхідними ресурсами.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що положення та пропозиції, одержані автором, доведені до рівня методичних рекомендацій і практичних розробок, які можуть бути використані у діяльності підприємств харчової промисловості при формуванні і управлінні реалізацією інноваційного потенціалу, органів влади різних рівнів при розробці галузевих і регіональних стратегічних планів і програм інноваційного розвитку.
Результати дослідження, висновки та рекомендації, що містяться у дисертаційній роботі, схвалені та використовуються у практичній діяльності Департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської обласної державної адміністрації (довідка № 147/05-12 від 15.11.2012 р.); ТОВ «Молочна компанія Дружба» (довідка № 31 від 18.01.2013 р.); Крижопільської філії ТОВ «Інтер Фуд» (довідка № 30 від 22.01.2013 р.); ТОВ «Троїцький молочний завод» (довідка № 153 від 18.12.2012 р.); в навчальному процесі Одеського державного аграрного університету (довідка № 206 від 03.12.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Результати дисертаційної роботи одержані особисто автором. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, що належать особисто дисертантові.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження апробовані на науково-практичних конференціях, семінарах, нарадах, серед яких найбільш важливими були наступні: Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні засади сталого розвитку національного господарства» (Тернопіль, 2012 р.); Международная научно-практическая конференция«Достижения науки за последние годы. Новые наработки» (Варшава, Польша, 2012 г.); «Модернізація та суспільний розвиток економіки країни» Міжнародна науково-практична конференція (Сімферополь, 2013 р.); IV Международная научно-практическая конференция «Маркетинг на международных рынках товаров и услуг: глобальные аспекты» (Попрад, Словаччина, 2013 г.); Х Ювілейна міжнародна науково-практична конференція молодих вчених (Тернопіль, 2013 р.); Междунарожная научная конференці «Теоретические и практические научные инновации» (Краков, Польша, 2013 г.); щорічні конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного аграрного університету (Одеса, 2009-2013 рр.).
Публікації. Теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження, висновки і пропозиції автора відображено у 11 публікаціях, в т.ч. у 6 статтях у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 2,9 умовн. друк. арк., з яких особисто авторові належать 2,4 умовн. друк. арк.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і розроблено новий підхід до вирішення важливої науково-прикладної проблеми розробки і впровадження механізмів формування і реалізації інноваційного потенціалу підприємств харчової промисловості. В результаті проведеного дослідження зроблено наступні висновки теоретичного, методичного та прикладного характеру:
1. В результаті дослідження встановлено, що всі загальнонаціональні негативні тенденції інноваційного розвитку вітчизняної економіки притаманні і харчовій промисловості України з її специфікою виробництва, та проблемами низької якості та невідповідності європейським стандартам продукції, несанкціонованим залученням ГМО, нерегламентованим використанням шкідливих речовин при виробництві харчової продукції тощо. Доведено, що основна увага в процесі інноваційного розвитку харчових підприємств повинна акцентуватись на технології формування ефективної взаємодії організаційно-економічного інструментарію, який формує каркас сучасної архітектури галузі і дозволяє забезпечити реалізацію стратегічних цілей розвитку підприємств.
2. В ході аналітичного дослідження інновацінйої діляьності підприємств харчової промисловості за період 2001-2011 рр. встановлено, що динаміка кількості інноваційно-активних підприємств є від'ємною (зниження на 53,9%), знижується питома вага інноваційних продуктів в загальному обсязі реалізованої продукції (з 5,3 % до 4,1 %). У структурі інноваційних потоків, які досягли 8045,5 млн. грн. переважає власний капітал харчових підприємств (біля 60%), відчувається брак кредитних ресурсів та іноземних інвестицій. Інноваційна діяльність підприємств харчової промисловості переважно спрямована у бік продуктових та процесних виробничих інновацій. Проте, техніко-технологічний рівень харчових підприємств та їх інноваційний потенціал залишаються низькими.
3. В результаті дослідження сформульовано передумови формування й визначено напрямки розвитку систем управління інноваційною діяльністю підприємств харчової промисловості, а саме: виділено додаткові види господарської діяльності підприємств галузі, пов’язані із впровадженням інновацій; визначено місце інноваційної підсистеми в структурі харчового підприємства як системи; відбито зміст системи управління інноваційною діяльністю в харчовій промисловості; встановлено взаємозв'язки елементів системи управління інноваційною діяльністю підприємств харчової промисловості й послідовність їх використання. Виділено додаткову підсистему системи управління інноваційною діяльністю харчових підприємств - підсистема організаційно-методичного забезпечення й розкрито зміст її функціональних областей.
4. В результаті дослідження запропоновано новий підхід до визначення поняття інноваційного потенціалу підприємства. На відміну від відомих підходів, що виходять із оцінки доступних ресурсів і потенційних витрат, що характеризують величину, на інновації, запропоновано виходити з оцінок потенційних результатів або ступеня досягнення цілей інноваційної діяльності. Інноваційний потенціал визначено, як міру можливостей підприємства при відомих зовнішніх умовах реалізувати на заданому інтервалі часу сукупність забезпечених всіма видами ресурсів інноваційних проектів, що дозволяють одержати максимальний приріст організаційно-технологічного рівня виробництва.
5. Розвинуто підходи до планування інноваційної діяльності на підприємстві харчової промисловості. Розроблено пропозиції по формуванню напрямків і завдань розвитку харчового підприємства на підставі зіставлення параметрів сполученого процесу росту/розвитку, аналізу оцінок інноваційного потенціалу й інноваційної потужності. Розроблено загальну схему управління інноваційним розвитком харчового підприємства з використанням як цілі підвищення організаційно-технологічного рівня виробництва і як інструменту - оптимального набору інноваційних проектів, забезпечених у плановому періоді необхідними ресурсами.
6. Запропоновано використовувати для оцінки організаційно-технологічного рівня харчового підприємства багатомірний підхід і формувати вектор часткових показників, що характеризують досягнуті або плановані рівні віддачі (або питомих витрат) різних ресурсів - праці, матеріалів, енергії й інших. Розроблено загальну постановку й економіко-математичну модель завдання планування інноваційного розвитку підприємства, у якій формалізовані поняття інноваційного потенціалу й оцінки організаційно-технологічного рівня виробництва, що виступають як цільові показники.
7. Розширено наукову базу для розробки й застосування інструментарію по управлінню ризиками інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості на основі синтезу положень теорій економічного ризику й інновацій, а також інституціональної економічної теорії. Запропоновано підхід до виявлення джерел ризиків, що передбачає, по-перше, розподіл зовнішнього середовища на рамкові умови здійснення інноваційної діяльності й умови взаємодії підприємств при здійсненні цієї діяльності; по-друге, врахування моделей інноваційної поведінки економічних агентів.
8. Досліджено зв'язки між ризиками й інституціональними факторами інноваційної діяльності харчових підприємств: визначено базові елементи системи ризиків, що виникають при реалізації харчовим підприємством інноваційних процесів; при подальшій дезагрегації системи ризиків встановлені зв'язки між ризиками і їх джерелами, що мають інституціональну природу. Визначено специфіку ризиків інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості, виявлені базові елементи системи ризиків шляхом їх прив'язки до певних стадій діяльності з урахуванням нелінійності зв'язків цих стадій, знайдені прямі й зворотні зв'язки між ризиками.
9. Синтезовано алгоритм діагностики стану системи інституціональних факторів інноваційної діяльності харчових підприємств, що дозволяє на відміну від відомих підходів: провести процедуру ідентифікації даних факторів з урахуванням їх взаємозв'язку із джерелами ризиків; визначити інституціональні фактори, пов'язані з основними перешкодами до інноваційної діяльності; виконати діагностику пробілів і дефектів інституціональної системи, включаючи перевірку відповідності цієї системи принципам зв’язаності. Для основних інституціональних факторів визначені умови, при яких даний інституціональний фактор відіграє позитивну або негативну роль, що дозволяє сконцентрувати розробку антиризикових заходів для факторів, що формують бар'єри до інноваційної діяльності харчових підприємств.
10. Розроблено інструментарій і механізм управління ризиками інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості за допомогою розвитку й удосконалювання її інституціонального забезпечення. Важливою складовою механізму є: використання інструментарію стратифікації системи факторів і ризиків інноваційної діяльності та алгоритм діагностики стану системи інституціональних факторів. Складено карту інститутів, що стимулюють інноваційну діяльність харчових підприємств. Зіставлення карти з отриманою системою найбільш значимих ризиків інноваційної діяльності підприємств дало можливість ідентифікувати найбільш значимі для підприємств харчової промисловості інституціональні перешкоди, що блокують досяжність цілей інноваційної діяльності та визначити шляхи подолання ризиків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулов А.Н. Власть, наука, общество/ А.Н.Абдулов. – М.: Прогресс, 1994. – 120 с.
2. Акофф Р.Л. Планирование будущего корпораций/ Р.Акофф. – М.: Наука, 1985. – 78 с.
3. Амоша О. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення /О.Амоша // Економіст. – 2005. – №6. – С.28–32
4. Бакош Г. Технологическая политика в Японии: уроки для стран Восточной Европы/ Г.Бакош // Вопросы экономики. – 1997. – № 9. – С.12–18.
5. Баркан Д.И. Как создаются коммерчески успешные товары и услуги: маркетинг и нововведение / Д.И. Баркан, С.В. Валдайцев, В.А. Долбежкин. –Д.: Аквилон, 1991. –59 с.
6. Безруков В., Остапович Г. Оценка инновационной деятельности пищевой промышленности / В.Безруков // Экономист.– 2008. – № 5. – С.37–42.
7. Белов В. Из мирового опыта защиты интеллектуальной собственности / В.Белов, Г. Денисов // Российский экономический журнал. – 2007. – № 3. – С.24–33.
8. Бжилянская Л. Инновационная деятельность: тенденции развития и меры государственного регулирования / Л.Бжилянская // Экономист. – 2006 – № 3. – С.23–33.
9. Бляхман Л.С. Экономика, организация и планирование научно–технического прогресса: [учебное пособие] / Л.С.Бляхман.– М.: Высшая школа, 1991. – 288 с.
10. Бляхман Л.С. Введение в менеджмент: [учебное пособие] / Л.С.Бляхман, В.П. Галенко, А.В. Минкин – СПб.: Изд–во СПбУЭФ, 1994. – 326 с.
11. Богданов А.И. Стратегическое управление научно–техническим прогрессом на предприятии/ А.И.Богданов. – М.: Наука, 1991. – 110 с.
12. Бекренева А.А. Экономические проблемы развития инновационных процессов/ А.А.Бекренева. – М.: Наука, 1996. –170 с.
13. Валдайцев С.В. Эффективность ускорения НТП / С.В. Валдайцев, Г.В. Горланов. – Л.: Изд–во Ленинградского университета, 1990. – 234 с.
14. Водачек Д. Стратегия управления инновациями на предприятии / Д.Водачек, О. Водачкова – М.: Экономика, 1989. – 276 с.
15. Воробьев В.П. Инновационный менеджмент: финансовый аспект / В.П. Воробьев, В.В. Платонов. – СПб.: Изд–тво СПбУЭФ, 1996. – 106 с.
16. Воронкова В.Г. Розвиток науки та виробництва в контексті інноваційно–інвестиційної парадигми / В.Г.Воронкова // Збірн. наук. пр. ”Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії”. – Запоріжжя: ЗДІА. – Вип. № 27. – 2006. – С.12–21
17. Воропаев В.И. Управление проектами в России. Основные понятия. Истории. Достижения. Перспективы. / В.И.Воропаев.– М.: Алане, 1995. – 70 с.
18. Гаврилов А.А. Государственное регулирование научных исследований в США / А.А. Гаврилов, В.С. Денисенко.– М.: Наука, 1981. – 150 с.
19. Глазьев С.Ю. Эволюция технико–экономических систем: возможности и границы централизованного регулирования / С.Ю. Глазьев, Д.С.Львов, Г.Г. Фетисов. – М.: Наука, 1992. – 214 с.
20. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико–экономического развития / С.Ю. Глазьев. – М.: Владар, 1994. – 310 с.
21. Глазьев С.Ю. Экономическая теория технологического развития / С.Ю. Глазьев. – М.: Экономика, 1990. – 70 с.
22. Глущенко В. Управление инновациями: Консультант директора / В.Глущенко. – М.Экономика, 1998. – 150с.
23. Гончаров В. Рациональнее использовать производственный потенциал пищевой промышленности / В.Гончаров// Экономист. – 2009. – № 11. – С.89–93.
24. Гохберг Л.М. Статистика инноваций: первые результаты и ближайшие перспективы / Л.М.Гохберг, И.А. Кузнецова // Вопросы статистики.– 2007. – № 3. – С.9–20.
25. .Гусаков М. Формирование потенциала инновационного развития / М.Гусаков //Экономист. – 2010. – №2. – С. 3–38.
26. . Данько М. Інноваційний потенціал у промисловості України / М.Данько //Економіст. – 2008. – № 10. – С. 26–32.
27. Дейнеко Л.В. Економічні проблеми розвитку харчової промисловості України та її регіонів [Електронний ресурс]: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д–ра екон. наук: 08.10.01 / Людмила Вікторівна Дейнеко; – К., 2000. – Режим доступу: http://disser.com.ua/contents/34494.html.
28. Дейнеко Л.В. Розвиток харчової промисловості України в умовах ринкових перетворень : проблеми теорії і практики / Л.В. Дейнеко. – К.: Знання, 1999. – 331 с.
29. Дейнеко Л.В. Розвиток стратегічного потенціалу харчової промисловості України [Текст] / Л. В. Дейнеко, П. М. Купчак // Харчова і переробна промисловість. – 2009. – №6(358). – С. 5–9.
30. Дейнеко Л. В. Повышение эффективности инновационного потенциала организации АПК [Текст] / Л. В. Дейнеко, И. А. Иртыщева // Научно–инновационная деятельность в агропромышленном комплексе: сб. науч. статей 4–й междунар. науч.–практ. конф., 20–21 мая 2010 г., Минск. Т.2 / Ред. кол. М. Ф. Рыжанков и др. – Минск, 2010. – С. 57–59.
31. Дейнеко Л.В. Проблеми наукового забезпечення розвитку харчової промисловості України [Текст] / Л.В.Дейнеко, М.П.Сичевський // Проблеми оцінки економічного потенціалу підприємства та механізм використання його показників: матеріали всеукраїнської наук.–практ. конф. – Суми: Вид–во Сум ДУ. – 2004. – С. 11–14.
32. Денисов Е.Ф. Инновационный процесс в рыночной экономике / Е.Ф.Денисов. – СПб.: Изд–во СПбУЭФ, 1993. – 59 с.
33. Друкер П. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы / П.Друкер.– М.: Бук Чембер Интернешнл, 1992. – 76 с.
34. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред.акад. НАН України В.М.Гейця. – Інститут економічного прогнозування; Фенікс, 2003. – 1008с.
35. Елисеев В.А. Научные основы управления промышленным предприятием / В.А.Елисеев. – Донецк, 1971. – 195 с.
36. Ершова Г. Поддержка малого инновационного предпринимательства / Г.Ершова// Экономист. – 2006. – № 5. – С.24–26.
37. Житенко Е.Д. Эффективность стимулирования инноваций / Е.Д.Житенко // Инновации. – №3. – 2004. – С.20–25
38. Завлин П.Н. Инновационное предпринимательство: организация, статистика, проблемы /П.Н.Завлин // Инновации. – 1996. – № 3. – С.31–39.
39. Завлин П.Н. Инновационная деятельность в условиях рынка / П.Н. Завлин, А.А. Ипатов, А.С. Кулагин. – СПб: Наука, 1994. – 192с.
40. Закон Украины “Об инновационной деятельности” от 04.07.2002г. №40–IV // Вiдомостi Верховної Ради (ВВР). – 2002. – № 36. – С.266.
41. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: [навчальний посібник] / С.М.Ілляшенко.– Суми: ВТД “Університетська книга", 2003. – 278 с.
42. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика; За ред.: д–ра екон. наук, проф. Л.І.Федулової.–К.: «Основа», 2005. – 552с.
43. Інноваційно–технологічний розвиток України: стан, проблеми, стратегічні перспективи: Аналітичні матеріали до Парламентських слухань [«Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізацій них викликів»] / [Л.І. Федулова, Ю.М. Бажал, І.А. Шовкун та ін.]; за ред. Л.І. Федулової, Г.О. Андрощука; Ін–т екон. та прогнозув. НАН України. – К., 2009. – 196 с.
44. Иванов М.М. США: Управление наукой и нововведениями / М.М. Иванов, С.Р. Колупаева, Г.Б. Кочетов – М.: Наука, 1990. – 226 с.
45. Ильдеменов С.В. Управление нововведениями в промышленности / С.В.Ильдеменов. –Л.: Изд–во ЛФЭИ. – 1991. – 120 с.
46. Инвестиционно–финансовый портфель / Под ред. Ю.Б.Юдина. – М.: СО–МИТЭК, 1993. – 432 с.
47. Инновационные и инвестиционные процессы в переходный период. Под ред. Б.М.Рудзицкого. – М.: БИ, 1993. – 168 с.
48. Инновационный менеджмент. Основы теории и практики: Учебное пособие / Под ред. П.Н.Завлина. М.: Экономика, 2000. – 270 с.
49. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / С.Д. Ильенкова, Л.М. Гохберг, С.Ю. Ягудин и др.; Под. ред. проф. С.Д. Ильенковой. – 2–е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2003. – 358 с.
50. Инновационный менеджмент: Учебное пособие / Под ред. Л.Н.Оголевой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 238 с.
51. Инновационный процесс в странах развитого капитализма (методы, формы, механизм) / Под ред. И.Е.Рудаковой. – М.: Изд–во МГУ, 1991. – 178 с.
52. Іртищева І.О. Інноваційне оновлення агропродовольчої сфери причорноморського регіону: проблеми теорії та практики: [монографія] / Інна Іртищева. – Миколаїв: Дизайн та поліграфія, 2010. – 412с.
53. Кашубо Н. Управление инновационными процессами в АПК /Н.Кашубо// АПК: экономика, управление. – 2007. – № 4. – С.51–56.
54. Керашев М.А. Межотраслевая концентрация производства в пищевой промышленности / М.А.Керашев.– М.: Пищевая промышленность, 1971. – 110 с.
55. Кирьяков А.Г. Воспроизводство инноваций в рыночной экономике (Теоретико–методологический аспект). / А.Г.Кирьяков. – Ростов-на-Дону: Изд–во Ростовского университета, 2000. – 168 с.
56. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность / Д.И.Кокурин. – М.: Экзамен, 2001. – 575с.
57. Кондратьев Н.Д. Избранные сочинения / Н.Д.Кондратьев. М.: Экономика, 1993. – 370 с.
58. Кохно П.А. Менеджмент / П.А.Кохно.– М.: Финансы и статистика, 1993. – 314 с.
59. Краюхин Г.Д. Инновационные процессы: субъекты и мотивы их деятельности / Г.Д.Краюхин, Л.Ф. Шайбакова. – СПб.: Наука, 1995. – 107 с.
60. Крисанов Д.Ф. Харчова промисловість України в контексті розвитку національної інноваційної системи [Текст] / Д.Ф.Крисанов, К.О.Бужинська // Вісник Хмельницького національного університету. – Т.1. – 2009. – №5. – С.58–66.
61. Кулагин А.С. Немного о термине «инновация» / А.С.Кулагин // Инновации. – 2004. – №7. – С. 58–62.
62. Лапин Н.В. Финансовые рычаги стабилизации инновационной деятельности / Н.В.Лапин // Вопросы экономики. – 2003. – № 3. – С.92–98.
63. Лобанова Е.Н. Государственное регулирование, планирование и налоговая политика в рыночной экономике / Е.Н.Лобанова, В.П. Соколов.– М.: Дело, 1991. – 115 с.
64. Лобанов Г.Х. Малый инновационный бизнес две стороны одной медали / Г.Х.Лобанов// Инновации. – 2009. – № 1-2. – С.39–42.
65. Лобачева Е.Н. Научно–технический прогресс: закономерности и противоречия / Е.Н.Лобачева.– М.: ЮНИТИ, 1993. – 119 с.
66. Логинов В. Возможности и перспективы научно–технического развития / В. Логинов, И. Курнышева // Экономист. – 2002. – № 7. – С. 18–36.
67. Логинов В. Условия инновационного развития экономики / В.Логинов // Экономист. – 2001. – № 3. – С.21–27.
68. Лойко Л.В. Жизненный цикл инновации // Практика и вопросы изобретательской работы: материалы краткосрочного семинара / Л.В.Лойко. – СПб.: ДНТП. – 1992. – С.63–65.
69. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність : навч. посібник для ВНЗ / Т.В.Майорова. – 3–є вид. перероб. та доп. – К.: Центр навч. літ., 2004. – 376 с.
70. Макаренко І.П. Макроекономічні умови формування та управління розвитком національних інноваційних систем / І.П.Макаренко – К.: Інтертехнологія, 2009. – 320 с.
71. Макконнелл К.Р. Экономика. Принципы, проблемы и политика / К.Р. Макконнелл, С.Л.Брю.– М.: Республика, 1993. – 719 с.
72. Масуда Ю. Научно–техническая политика Японии. Основы научно–технической политики. Теория и практика / Ю.Масуда.–М.: Паритет, 1993. – 74 с.
73. Менеджмент организации: Учебное пособие / Под ред. Э.П.Румянцевой. – М.: ИНФРА–М., 1995. – 258 с.
74. Мильнер Б.З. Теория организаций / Б.З.Мильнер. М.: ИНФРА–М, 1999. – 336 с.
75. Миндели Л.Э. Малое и среднее инновационное предпринимательство / Л.Э.Миндели, Л.К. Пипия.– М.: ЦИСН, 1995. – 116 с.
76. Мир управления проектами. Основы, методы, организация, применение / Под ред. Х.Решке. – М.: Алане, 1994. – 80 с.
77. Мельников В.Б. Моделирование инновационных процессов в организациях / В.Б.Мельников, М.И. Смольникова // Сборник научных трудов. –1994. – № 159. – С. 113–118.
78. Минниханов Р.Н. Инновационный менеджмент в АПК / Р.Н. Минниханов, В.В. Алексеев, Д.И. Файзрахманов, М.А. Сагдиев. – М.: Изд–во МСХА, 2003. – С. 13
79. Молчанов Н.Н. Инновационный процесс. Организация и маркетинг: учебное пособие / Н.Н.Молчанова.– СПб.: Изд–во СПбГУ, 1995 – 144 с.
80. Морозов О.Ф. Визначення базисних інновацій розвитку економіки України для успішного залучення закордонних інвестицій / О.Ф.Морозов// Інвестиції та інноваційний розвиток. – 2008. – № 3. – С. 26–30
81. Мостовая И.В., Дзыбов К.М. Инновоционный менеджмент в современном производстве (Развитие социальных технологий) / И.В.Мостовая, К.М. Дзыбов. – Ростов-на-Дону, 2005. – 88 с.
82. Мотовилов О.В. Источники капитала для финансирования нововведений / О.В.Мотовилов. – СПб.: Изд–во СПбГУ, 1997. – 60 с.
83. Мэнсфилд Э. Экономика научно–технического прогресса / Э. Мэнсфилд. – М.: Экономика, 1970. – 120 с.
84. Наука и научная политика. Оценка результатов, отбор проектов, приоритетов // Институт мировой экономики и международных отношений РАН. –М.: Наука, 1996. – 64 с.
85. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. Збірник/Держкомстат України. – К., 2000. –305 с.
86. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. Збірник/Держкомстат України. – К., 2005. – 379с.
87. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. Збірник/Держкомстат України. – К., 2009. – 354с
88. Научно–инновационная сфера в регионе: проблемы и перспективы развития / Под ред. А.А.Румянцева. – СПб.: Наука, 1996. – 236 с.
89. Нечаева О.Д. Сущность понятия «инновация» и его классификация / О.Д.Нечаева// Инновации. – 2008. – №2. – С. 4–12
90. Новицкий Н. Инновационный путь развития экономики / Н.Новицкий // Экономист. – 2000. – № 6. – С.34–40.
91. Оголева JI.H. Инновационная деятельность предприятия: учебное пособие / Л.Н. Оголева, В.М.Радиковский. – М.: ФА, 1997. – 186 с.
92. Одед Ш. Китай: вік ХХІ: Розвиток Китаю, його вплив на світову економіку та геополітичну рівновагу/ Пер. с англ. / Ш.Одед. – Дніпропетровськ: Баланс Бізнес Букс, 2005. – 208 с.
93. Одотюк І. Якісний рівень сучасних інноваційних перетворень в промисловому комплексі України / І.Одотюк // Проблеми науки. – 2002. – №12. – С.33–36.
94. Оксанич Н.В. Построение интегрированной структуры управления пищевым холдингом / Н. В. Оксанич // Пищевая промышленность. – 2008. – №38. – С. 24-27.
95. Основы теории экономико–технологических комлексов [Текст] : тезисы / М. Д. Дворцин [и др.]. – М. : Финансы и Кредит : Доминанта Груп, 2005. – 39 с.
96. Основні засоби України у 2001–2005 роках. Статистичний бюлетень. – К.: Держкомстат України, 2006. – С.7;
97. Основні засоби України – 2008. Статистичний бюлетень. – К.: Держкомстат, 2009 – С.28–31.
98. Отчет о Конкурентоспособности Украины 2009 г. опубликован Фондом “Эффективное Управление” в сотрудничестве с Всемирным Экономическим Форумом. 236 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.feg.org.ua/docs/Final_Rus_2009.pdf
99. Перкали И. Нововведение в организациях / И.Перкали. – М.: Экономика, 1980. – 110 с.
100. Перминов С.Б. Малые научно–технические фирмы (зарубежный и отечественный опыт) / С.Б. Перминов, А.И. Петров.– М.: Знание, 1990. – 168 с.
101. Петрова Е.В. Комплексное управление научно–техническим прогрессом предприятия / Е.В.Петрова. – Ростов-на-Дону: Изд–во Ростовского Университета, 1990. –155 с.
102. Портер М. Конкурентное преимущество: как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость/ Пер. с англ./ М.Портер. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 715 с.
103. Послання Президента України до Верховної Ради України 2000р. Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 – 2004 рр. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=928%2F2000
104. Преобразование научно–инновационной сферы в регионе: концептуальные положения / Под ред. В.Е.Покровской. – СПб.: Наука, 1995. – 53 с.
105. Пригожий А.И. Нововведения: стимулы и препятствия (социальные проблемы инноватики) / А.И.Пригожий.– М. Политиздат, 1989. – 68 с.
106. Рузавина Е. Венчурный капитал и инновации / Е.Рузавина, Н. Шеховцова // Российский экономический журнал. – 2002. – № 7. – С. 10–19.
107. Румянцев А.А. Переход к новому технологическому укладу: влияние социально–экономических условий / А.А. Румянцев, М.А. Гусаков, В.В. Максимов. – СПб.: Наука, 1995. – 46 с.
108. Санто Б. Инновация как средство экономического развития Б.Санто. – М.: Прогресс, 1990. – 296 с.
109. Саншайн X. Менеджмент риска / Х.Саншайн // Страховое дело.–2008. – № 4. – С. 14–18.
110. Семенцева Г. Формы финансирования малого инновационного бизнеса в США и Западной Европе / Г.Семенцева // Российский экономический журнал. – 2007. – № 5. – С.36–49.
111. Сичевський М.П. Організаційно–економічний механізм розвитку харчової промисловості України : теорія, методологія, практика : дис. на здобуття наукового ступеня доктора екон. наук: 08.07.01 / М.П. Сичевський: – К., 2005. – 468 с.
112. Слоу Р. Методологические проблемы разработки государственной научной политки / Р.Слоу.– М.: Наука, 1996. – 278 с.
113. Смыкалова Л.Д. Инновационная деятельность в образовательной подсистеме промышленности / Л.Д. Смыкалова, Д.Г. Туровец // Современные проблемы науки и образования. – 2010. – № 2 – С. 156–164
114. Статистичний збірник “Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності у 1995–2006 роках” / [за ред. В. А. Головка]. – К. : Держ. ком. статистики України, 2007. – С. 43
115. Статистичний збірник “Промисловість України у 2008 році” / [за ред. Л. М. Овденко]. – К. : Держ. ком. статистики України, 2009. – С. 60
116. Статистичний збірник "Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності у 1995–2006 роках" / [за ред. В. А. Головка]. – К. : Держ. ком. статистики України, 2010. – С. 23.
117. Статистичний збірник «Регіони України 2010» / Державний комітет статистики України; за редакцією О.Г.Осауленка.–К.:Консультант, 2011. – 805 с.
118. Статистичний щорічник України за 2009 рік / Державний комітет статистики України; за редакцією О.Г.Осауленка. – К.: Консультант, 2010. – С.113
119. Статистика науки и инноваций. Краткий терминологический словарь / Под ред. Л.М.Тохберга. – М.: ЦИСН, 1996. – 314 с.
120. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізацій них викликів: збірник / М.В. Стріха, В.С. Шовкалюк, Т.В. Боровіч, Ж.І. Дутчак, А.О. Сєдов. – К.: Прок-Бізнес, 2009. – 40 с
121. Сурин А.В. Инновационный менеджмент [ученик] / А.В.Сурин, О.П. Молчанова. – М.: ИНФРА–М, 2008. – 368 с.
122. Твисс Б. Управление научно–техническими нововведениями / Б.Твисс.– М.: Экономика, 1989. – 128 с.
123. Тодисийчук А.В. Управление научно–техническим развитием выбор направлений исследований и разработок: оценка возможностей их реализации / А.В.Тодисийчук// Экономика и коммерция. – 2005. – Выпуск 2. – С.39–45.
124. Томпсон А. Стратегический менеджмент / А. Томпсон, Дж. Стрикленд. – М.: ИНФРА – М, 2000. – 236 с.
125. Тоффлер А. Управление исследованиями, разработками и внедрением новой техники / А.Тоффлер.– М.: Прогресс, 1987. – 312 с.
126. Уотерман Р. Фактор обновления: как сохраняют конкурентоспособность лучшие компании / Р.Уотерман. – М.: Прогресс, 1988. – 272 с.
127. Управление инвестициями: Справочное пособие / Под ред. В.В. Шеремета. – М.: Высшая школа, 1998. – 326 с.
128. Управление исследованиями, разработками и инновационными проектами / Под ред. С.В.Валдайцева. – СПб.: Изд–во СПбГУ, 1995. – 142 с.
129. Управление организацией: Учебник / Под ред. А.Г.Поршнева. –М.: ИНФРА–М, 2000. – 270 с.
130. Управление персоналом организации / Под ред. А.Я.Кибанова. – М.: ИНФРА–М, 2000. – 362 с.
131. Устинов В.А. Управление инновационной деятельностью в процессе создания новой техники и технологии / В.А.Устинов.– М.: Наука, 1995. – 108 с.
132. Уткин Э.А., Морозова Н.И., Морозова Г.И. Инновационный менеджмент / Э.А. Уткин, Н.И. Морозова, Г.И. Морозова. – М.: Акалис, 1996. – 208 с.
133. Уткин Э.А. Управление фирмой / Э.А. Уткин. –М.: Акалис, 1996. – 516 с.
134. Уфимцев Ф.Р. Управление недвижимостью / Ф.Р. Уфимцев, Г.Ф.Минбаева, Э.Е. Аксаев – М.: УИМЦ, 1999. – 132 с.
135. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебник / Р.А.Фатхутдинов.– М.: Интел–синтез, 1998, – 186 с.
136. Федулова І.В. Стан інноваційної діяльності харчової промисловості / І.В.Федулова // Економічний форум. – 2011. – №2.
137. Федулова Л.І. Технологічний розвиток економіки України / Л.І.Федулова. – К.: Інститут економіки та прогнозування, 2006. – 627 с.
138. Федулова Л. Технологічна структура економіки України. / Л.І.Федулова. // Економіст. – 2008. – №5. – С.28–33.
139. Фещенко О.Л. Методологія та методи оцінки ефективності структурних зрушень / О.Л. Фещенко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003. – № 11 (30). – С. 18–23.
140. Фирсов В. Американская модель инновационной деятельности в малом бизнесе / В.Фирсов // США: экономика, политика, идеология. – 1994. – № 6. – С. 14–16.
141. Фирсов В. Организационные формы инновационного предпринимательства/ В.Фирсов // Экономист.– 1994. – № 6. – С.34–39.
142. Фостер Р. Обновление производства/ Р.Фостер. – М.: Прогресс, 1987. – 250 с.
143. Хареба В. Наукове забезпечення розвитку харчової і переробної промисловості України / В. Хареба // Харчова і переробна промисловість. – 2009. – № 2–3 (354). – С. 4–7.
144. Хотц–Харт Б. Инновации в швейцарской промышленности / Б. Хотц–Харт // Проблемы теории и практики управления. – 2005. – № 2. – С.80–84.
145. Хохлов Н. Прогнозирование эффективности страхования с точки зрения предпринимателя / Н.Хохлов// Страховое дело. –2008 – № 7. – С.20–25.
146. Хучек М. Инновации на предприятиях и внедрение / М.Хучек.– М.: Луч, 1992. – 148 с.
147. Шайбакова Л.Ф. Инновационный процесс в регионе (организационно–экономический аспект) /Л.Ф. Шайбакова, Ю.А. Лебедев Ю.А. – Екатеринбург: Уральский государственный экономический университет, 1995. – 106 с.
148. Шайтан Б.И. Инновации в АПК и роль службы сельскохозяйственного консультирования / Б.И.Шайтан // Материалы Междунар. науч.–практ. конф. «Инновационная деятельность в АПК: опыт и проблемы» (13–14 января 2005 г.). – М., 2005. – С. 207.
149. Штайнхофф Д. Основы управления малым бизнесом / Д.Штайнхофф, Д. Берджес. – М.: Прогресс, 1997. – 136 с.
150. Шумпетер Й. Теория экономического развития/ Й.Шумпетер.– М.: Прогресс, 1982. –456 с.
151. Экономическая стратегия фирмы / Под ред. А.П.Градова.– СПб.: Специальная литература, 1995. – 276 с.
152. Яковенко Е.Г. Циклы жизни экономических процессов, объектов и систем / Е.Г.Яковенко, М.И. Басе, И.Я. Махров.– М.: Наука, 1991. – 138 с.
153. Яковец Ю.В. Инновационное инвестирование: новые подходы / Ю.В.Яковец// Экономист. – 2005. – № 1. – С.26–29.
154. Японская экономика в преддверии XXI века / под..ред А.М.Ковалишина.– М.: Наука, 1991. – 128 с.
155. Boylan M. G. The sources of technological innovation. Jn: Research technological change and economical analysis. Lexington (Mass.), Toronto, 1977. – P.103–129.
156. Camfflus J.C., Datta D.K. Managing strategic issues in a turbulent environment. // Long range planning. Oxford etc., 1991. – Vol.24, № 2. – P.67–74.
157. Canton J.D. How to find success in the market. Industrial research development. – Chicago, 1979. – Vol. 21, № 4. – P. 103–108.
158. Dickson G., Cassidy D., Gordon A. and Wilkinson S. Risk management. The Chartered Insurance Institute. – Hartnolls, Ltd, Bodmin, England. – 1991. – 476 p.
159. Drucker P. Innovations and Entrepreneur ship. Practice and Principles. – N.Y.: Harper and Row, 1985. – 276 p.
160. Grossi G. Promoting innovation in a Big Business, Long Range Planning, 1990. – Vol.23, № 1. – P.41–52.
161. Hamilton W.F., Singh H. The evolution of corporate capabilities in emerging technologies. // Interfaces. Providence, 1992. – Vol.22, № 4. – P. 13–23.
162. Harman A J. The International Computer Industry. Innovation and Comparative Advantage. Cambridge (Mass): Harvard University Press, 1971. – P.41.
163. Hemmer M., Chempy J. Reengineering the Corporation. A Manifesto for Business Revolution. – N.Y.: Harper Business, 1994. – 328 p.
164. Iwamura A., Jog V.M. Innovators, organization structure and management of the innovation process in the securities industry // Ibid. № 4. – P. 240–251.
165. Kenney M., Florida R. Production organization and regional development // J. of "the American planning association. Chicago, 1992. – 58. – № 1. – P.21–38.
166. Kiechel W. Corporate strategy for the 1990's // Fortune. N.Y., 1988. –Vol.117, №5. – P.16–21.
167. Kline V.S., Kash D.E. Do we need a technology policy? // Technol. and soc. mag, 1992. – № 2. – P.8–23.
168. Lepkowski W. National science board raps industrial R and D // Chem. and eng. news, 1992. № 33. – P.7–8.
169. Meredith J., Vineyard M. // Int.J. Oper. and Prod. Manag, 1993. – № 12. – P.4–24.
170. Morgan M.J. Environmental change and its impact on the venture capital industry: Overview of recent research // Manag. Res. News, 1992. – № 9. – P.8–12.
171. Nakatani I. The Economic Role of Financial Corporate Grouping // Aoki M. (Ed.) The Economic Analysis of the Japanese Firm. Amsterdam: North Holland, 1984. – 428 p.
172. Nasi J. Strategic thinking as doctrine. //Arenas of strategic thinking / El.by Nasi J. Helsinki: Foundation for econ. education, 1991. – P.26–64.
173. Pavitt K. Key characteristics of the large innovating firm. // Brit. j. of management. Chichester etc., 1991. – Vol.2. – № 1. – P. 41–50.
174. Pavitt K. What we know about the strategic management of technology. // California management rev. Berkeley, 1990. – Vol.32. – № 3. – P.l7–26.
175. Pinchot G., Pinchot E. The Intelligent Organisation. San–Fransisko: Berret–Kochler, 1996. – 194 p.
176. Profiles of product innovators among large US manufacturers. / Capon N., Parley J.U., Lehmann D.R., Hilbert J.M. // Management science. Providence, 1992. – Vol.38. – № 2. – P.157–169.
177. Radocevic S. The role of small firms in technological development: An interpretative survey // Intern. J. Technol. Manag, 1990. Vol.5. № 1. – P.71–89
178. Stoneman Paul. The economic analysis of technology policy. Clarendon Press,1. Oxford, GB, 1987. – 130 p.
179. Sweeney M. Strategic manufacturing management.'Restruuctuuring wasteful production to world class. // J. of general management. Oxford, 1993. – Vol.18. – №3. – P.57–76.
180. Takeo Hoshi. The Economic Role of Corporate Grouping and the Main Bank System // Aoki M. and Dore R. (Eds.). The Japanese Firm: the Sources of Competitive Strength. – N.Y.: Oxford University Press, 1994. – 360 p.
181. Timmons J.A. New Venture Creation. Entrepreneurship for the 21–st Century, 4 ed. Burr Ridge, Boston, 1994. – 796 p.