Механізми регулювання діяльності вертикально-інтегрованих структур у харчовій галузі: теорія, методологія, практика

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПВНЗ «МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА»

На правах рукопису

КОВАЛЕНКО ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ

УДК338.436:346.12

Механізми регулювання діяльності вертикально-інтегрованих структур у харчовій галузі: теорія, методологія, практика

08.00.04 економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Науковий консультант:
доктор економічних наук, професор М.Й. Малік

Одеса 2014

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВЕРТИКАЛЬНО-ІНТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР У ХАРЧОВІЙ ГАЛУЗІ
1.1. Умови і чинники вертикальної інтеграції в виробничих системах харчової галузі
1.2. Інституційне регулювання процесів організації і діяльності вертикально-інтегрованих структур у харчовій галузі
1.3. Стратегічні аспекти управління розвитком інтегрованих бізнес-структур харчової галузі в умовах глобальної конференції
1.4. Механізми формування інтегрованих виробничих структур та забезпечення їх економічних інтересів в умовах глобальних інституційних перетворень
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВЕРТИКАЛЬНО-ІНТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР У ХАРЧОВІЙ ГАЛУЗІ
2.1. Місце і роль інтегрованих об’єднань у механізмі реформування харчової галузі
2.2. Умови та принципи формування вертикально-інтегрованих структур в харчовому комплексі
2.3. Методичні засади оцінки стійкості вертикально-інтегрованих структур харчової галузі
2.4. Моделі організації корпоративного контролю в системі менеджменту інтегрованих харчових компаній
Висновки до другого розділу
РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА СТАНУ РОЗВИТКУ ВЕРТИКАЛЬНО-ІНТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР У ХАРЧОВІЙ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
3.1. Зарубіжний досвід і українська практика формування вертикально-інтегрованих компаній харчової галузі
3.2. Розвиток вертикально-інтегрованих структур в продовольчій сфері України
3.3. Оцінка процесів диверсифікації вертикально-інтегрованих структур харчової промисловості
3.4. Моделі формування організаційно-виробничої структури вертикально-інтегрованої структури в харчовому виробництві
Висновки до третього розділу
РОЗДІЛ 4. МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ВЕРТИКАЛЬНО-ІНТЕГРОВАНИХ ОБ’ЄДНАНЬ В ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
4.1. Удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку інтеграційних процесів у харчовій галузі
4.2. Механізми формування і комплексного розвитку вертикально-інтегрованих структур харчової галузі
4.3. Розробка стратегії інноваційного розвитку підприємств харчової галузі на принципах вертикальної інтеграції
4.4. Методичні підходи до оцінки ефективності інтеграційної взаємодії харчових підприємств
Висновки до четвертого розділу
РОЗДІЛ 5. СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ВЕРТИКАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ГАЛУЗІ НА ЗАСАДАХ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ
5.1. Стратегія формування і розвитку промислових кластерів у харчовій галузі
5.2. Механізми розвитку підприємств харчової промисловості на основі кластерної моделі
5.3. Система стратегічного управління розвитком вертикально-інтегрованих формувань харчової промисловості
5.4. Методичні підходи до створення підсистеми ризик-менеджменту в системі управління інтегрованим об'єднанням харчової промисловості
Висновки до п’ятого розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми. Проблеми взаємодії підприємств і організацій харчової галузі, що ускладнилися в період глобальної економічної кризи, привертають особливу увагу як державних структур всіх рівнів, так і дослідників. Необхідність розвитку підприємницьких структур, що функціонують у сфері харчового виробництва, висуває проблеми інтеграції в число першочергових і визначає саму інтеграцію як закономірний етап розвитку суспільного виробництва.
У харчовій галузі інтегровані підприємницькі структури виникають для спільного ведення бізнесу на ринку на базі більш раціонального використання виробничих, фінансових, трудових ресурсів, погодженої науково-технічної й інноваційної політики. Переваги й потенціал вертикально-інтегрованих підприємницьких структур, заснованих на консолідації ресурсів, ефективних операційних зв'язків, інтегрованій взаємодії учасників різного роду діяльності, дозволяє їм здійснювати господарську діяльність більш ефективно, ніж окремим підприємствам.
Розвиток вертикальних інтеграційних процесів, створення міжгалузевих об'єднань і вдосконалювання організаційно-економічних відносин між суб'єктами інтеграції є одним з необхідних, об'єктивних і закономірних явищ сучасного суспільного виробництва й важливим інституціональним елементом економічної системи. Створення інтегрованих формувань у харчовій галузі, що організаційно й економічно поєднують процеси виробництва, переробки й реалізації продукції, дозволяє узгодити між собою здійснювані в цьому ланцюзі організаційно-економічні й науково-технічні заходи, розширити необхідну для стійкого розвитку галузі фінансову базу за рахунок підвищення ефективності виробництва й справедливого розподілу доходів товаровиробників.
Істотний внесок у розробку теоретичних, методичних і прикладних досліджень процесів розвитку господарських систем внесли такі відомі вчені-економісти, як К. Ерроу, М.Д. Кондратьєв, Р. Коуз, М.І. Туган-Барановський, О. Уільямсон та ін. Проблеми розвитку інтеграційних процесів між суб’єктами харчової галузі відображені в роботах таких провідних учених-економістів, як В.Г.Андрійчук, Н.М. Антофій, М.Я. Дем'яненко, О.Ю. Єрмаков, М.Ю. Коденська, М.Ф. Кропивко, М.Й. Малік, Л.О. Мармуль, В. Я. Месель-Веселяк, О.Б. Наумов, Ю.О. Нестерчук, К.М. Онищенко, П.М. Макаренко, П.Т. Саблук, Л.А. Сахно, С.І. Соколенко, І.Н. Топіха, В.М. Яценко та ін.
Разом з тим залишаються недостатньо дослідженими такі проблеми, що мають важливе науково-практичне значення, як управління вертикально-інтегрованими підприємницькими структурами в харчовій галузі, не визначені причини й закономірності створення функціонально взаємозалежних організацій, відсутні розробки організаційно-економічного механізму внутрішньогосподарських відносин у підприємницьких структурах інтегрованого типу, не вирішені проблеми удосконалювання бізнес-процесів тощо.
Важливість і значимість цих питань зумовили вибір теми, постановку мети і завдань дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідної роботи Міжнародного університету бізнесу і права за темами: «Ефективне використання ресурсного потенціалу АПК України в умовах стабілізації світової економіки» (номер державної реєстрації 0109U002938); «Фінансово-економічний механізм сталого розвитку аграрних підприємств в умовах трансформації до СОТ» (номер державної реєстрації 0109U002936) та «Стратегічні напрями та пріоритети розвитку ринків АПК в умовах інтеграції та глобалізації» (номер державної реєстрації 0109U002937). Внесок автора полягає у розробці й обґрунтуванні теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій з формування та функціонування механізмів регулювання діяльності вертикально-інтегрованих структур у харчовій галузі.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій з формування та функціонування механізмів регулювання діяльності вертикально-інтегрованих структур у харчовій галузі, спрямованих на підвищення ефективності їх господарської діяльності.
Реалізація мети дисератційної роботи обумолвила наступні завдання дослідженя:
- дослідити теоретичні аспекти теми та сформулювати визначення суті і змісту поняття «вертикально-інтегрована структура»;
- обґрунтувати концепцію і стратегію розвитку вертикально-інтегрованих структур у харчовій галузі;
- запропонувати концепцію організаційно-економічного механізму функціонування вертикально-інтегрованої структури підприємств харчової галузі;
- розробити модель створення системи корпоративного управління вертикально-інтегрованою структурою харчової галузі;
- обґрунтувати методологічні засади оцінки ефективності результатів інтеграційної діяльності й інтеграційних процесів підприємств харчової галузі;
- удосконалити методичний підхід до оцінки відносної стабільності вертикально-інтегрованих харчових організацій;
- розробити методичний підхід до оцінки економічної доцільності диверсифікації вертикально-інтегрованих господарських структур харчової галузі;
- удосконалити організаційно-економічний інструментарій управління ризиками діяльності вертикально-інтегрованих структур харчової галузі;
- розробити концептуальний підхід до організації й управління діяльністю інтегрованої структури харчової галузі у вигляді харчового холдингу;
- обґрунтувати методичні рекомендації з удосконалювання управління вертикально-інтегрованою харчовою компанією в умовах переходу до інноваційної економіки;
- розвинути систему моделей розвитку вертикально-інтегрованих структур харчової галузі у формі агропромислових кластерів;
- розробити алгоритм і методику проведення моніторингу харчового кластера.
Об’єктом дослідження є процеси регулювання діяльності вертикально-інтегрованих структур у харчовій галузі.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних, методичних і практичних засад формування та функціонування механізмів регулювання діяльності вертикально-інтегрованих структур у харчовій галузі.
Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дисертаційної роботи становлять сучасні теорії й концепції управління, результати фундаментальних вітчизняних і закордонних досліджень з теоретичних і практичних проблем регулювання інтеграційної взаємодії суб’єктів господарювання.
Проведені дослідження базувалися на системному підході до досліджуваних об'єктів і процесів. У ході дослідження використовувалися діалектичний (при вивченні об’єкту дослідження у системі взаємозв’язків з іншими об’єктами), абстрактно-логічний (при формуванні науково узагальненого погляду на об’єкт, розробці концепції і механізмів його розвитку), економіко-математичний (для інтерпретації результатів дослідження, розробки методичних засад ефективної діяльності інтегрованих виробництв), економіко-статистичний (при збиранні і обробці статистичної інформації про стан інтеграційних процесів у харчовій галузі), індуктивний і дедуктивний (при передбаченні показників розвитку і формуванні пропозиції), моделювання (при розробці моделей системи управління інтеграційною взаємодією харчових підприємств) й інші методи економічних досліджень.
Інформаційну базу дослідження становили законодавчі та нормативні акти України, що регламентують діяльність вертикально-інтегрованих структур, офіційні дані Державної служби статистики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем міжгалузевої інтеграції та корпоративного управління, дані статистичної звітності харчових підприємств, матеріали вітчизняних і міжнародних науково-практичних конференцій, власні розрахунки та спостереження.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у обґрунтуванні теоретико-методологічних засад та розробці практичних рекомендацій з формування та функціонування механізмів регулювання діяльності вертикально-інтегрованих структур у харчовій галузі. Найбільш важливі наукові результати, отримані у процесі дослідження, та їх наукова новизна полягають у наступному:
вперше:
- обґрунтована концепція і стратегія розвитку вертикально-інтегрованих структур, спрямована підвищення ефективності функціонування господарюючих суб’єктів харчової промисловості і агросфери, зниження транзакційних витрат, збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю на основі: формування стратегічних бізнес-структур; механізму послідовного поєднання інтересів учасників інтеграції; стратегічної схеми управління розвитком інтеграційних відносин і конкурентних переваг в умовах вертикальної інтеграції;
- запропоновано концепцію організаційно-економічного механізму функціонування вертикально-інтегрованої структури підприємств харчової галузі, відмінною рисою якого є система заходів щодо усунення протиріч господарюючих суб'єктів, що забезпечує саморозвиток взаємодіючих між собою її учасників та реалізацію ефекту масштабу: від укрупнення господарюючих суб'єктів в умовах лінійної моделі управління через інтеграцію до формування холдингових і кластерних структур і збільшення їх масштабу;
- розроблено модель створення системи корпоративного управління вертикально-інтегрованою структурою харчової галузі, що включає формування: концепції й на її основі структури, механізму й змісту корпоративного управління; механізму узгодження інтересів учасників інтеграційних відносин, що дозволяє підтримувати баланс між цілями діяльності об’єднання й інтересами учасників цих відносин; системи корпоративного (управлінського) контролю й забезпечення його релевантною економічною інформацією;
удосконалено:
- методологічні засади оцінки ефективності результатів інтеграційної діяльності й інтеграційних процесів підприємств харчової галузі як з позицій традиційного, так і вартісного підходу, а саме: розроблено концепцію й модель, що дозволяє оптимізувати діяльність по основних напрямках інтеграційної діяльності й оптимального розвитку інтегрованих підприємств на цій основі;
- методичний підхід до оцінки відносної стабільності вертикально-інтегрованих харчових організацій на основі системи показників, що відображають ознаки стійкого стану, соціально-економічну мету розвитку інтегрованої структури й обмеження, що накладаються на масштаби й характер здійснюваних програм і заходів в сфері технічного розвитку й екологічної безпеки виробництва;
- методичний підхід до оцінки економічної доцільності диверсифікації вертикально-інтегрованих господарських структур харчової галузі, в основу якого покладена модель оптимізації використання ресурсів з урахуванням оцінки економічної доцільності взаємодії підприємств-учасників вертикально-інтегрованої структури;
- організаційно-економічний інструментарій управління ризиками діяльності вертикально-інтегрованих структур харчової галузі, а саме: створена інформаційно-логічна модель підсистеми ризик-менеджменту, що складається з блоків інформаційного, нормативного, довідкового, методичного й розрахункового характеру, що дозволяє проводити оцінку економічного збитку інтегрованої структури на основі впливу таких показників, як імовірність виникнення ризику, рівень ризику, ступінь впливу ризику;
дістали подальший розвиток:
- понятійно-категоріальний апарат стратегічного менеджменту у частині визначення суті і змісту поняття «вертикально-інтегрована структура», що трактується як сукупність юридично самостійних, але економічно залежних суб'єктів підприємницької діяльності, кожен з яких здійснює в єдиному технологічному ланцюжку конкретну господарську функцію;
- концептуальний підхід до організації й управління діяльністю інтегрованої структури харчової галузі у вигляді харчового холдингу, зокрема розроблена концепція розвитку «типового» харчового холдингу, що включає організаційний механізм його формування, що передбачає: створення єдиної системи менеджменту й контролю; раціональну організація фінансових потоків; формалізацію відносин володіння; забезпечення інвестиційної привабливості; захист активів; оптимізацію оподатковування; зменшення витрат на утримання холдингової управлінської структури;
- методичні рекомендації з удосконалювання управління вертикально-інтегрованою харчовою компанією в умовах переходу до інноваційної економіки, а саме: запропонований коефіцієнт, що дозволяє враховувати масштаби діяльності інтегрованої структури;
- система моделей, що відображають організаційну структуру, типологію, механізм функціонування й розвитку вертикально-інтегрованих структур харчової галузі у формі агропромислових кластерів, а також управління їх формуванням і розвитком, що дозволяють підвищити ефективність кластерних проектів у продовольчій сфері;
- алгоритм і методика проведення моніторингу харчового кластера, що включає в себе процес постійного аналізу показників ефективності з виведенням інтегрального показника й побудовою моніторингового профілю господарюючого суб'єкта в рамках харчового кластера, а також виробленням рекомендацій із прийняття тактичних і стратегічних управлінських рішень.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у можливості використання теоретико-методологічних, методичних і практичних розробок і пропозицій у діяльності вертикально-інтегрованих об’єднань продовольчої сфери при формуванні стратегій їх діяльності, органами влади різних рівнів при розробці галузевих і регіональних стратегічних програмних документів.
Результати дисертаційного дослідження, висновки і рекомендації, що містяться у роботі, схвалені та використовуються у практичній діяльності Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка) (довідка №02-60/14 від 26.05.2014 р.); Департаменту агропромислового розвитку Одеської обласної державної адміністрації (довідка № 1-42 від 11.04.2014 р.); Української науково-промислової асоціації «Укркокс» (довідка №14/7 від 11.07.2013 р.); Приватно-орендного підприємства «Вікторія» (довідка № 1142 від 10.09.2013 р.); НВАО «Массандра» (довідка № 107 від 06.12.2013 р.); ТОВ «Одеський м’ясопереробний завод» (довідка № 16/7-1 від 21.12.2013 р.); в навчальному процесі Інституту міжнародної економіки та інформаційних технологій Міжнародного університету бізнесу і права (довідка № 21 від 10.12.2013 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом власного наукового дослідження автора. Наукові результати, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, отримані автором особисто.
З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише власні ідеї та розробки автора.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації представлялися на наступних конференціях: Міжвузівській науково-практичній конференції «Питання розвитку економіки та менеджменту в ХХІ столітті» (Слов’янськ, 10-11 липня 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю» (Кривій Ріг, 10-11 липня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Обліково-аналітичне і фінансове забезпечення корпоративного управління: міжнародний досвід та вітчизняна практика» (Харків, 10-11 липня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблемы теории и практики учёта, аудита и анализа и пути их решения» (Севастополь, 10-11 липня 2009 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку України» (Сімферополь, 10-11 липня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Бухгалтерский учет, анализ и контроль в системе корпоративного управления: развитие интеллектуальных и технических возможностей» (Житомир-Краматорськ, 10-11 липня 2009 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції «Питання розвитку економіки та менеджменту в ХХІ столітті» (Слов’янськ, 10-11 липня 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми та перспективи розвитку обліку, аналізу та аудиту» (Сімферополь, 10-11 липня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Облік як інформаційна система для економічної безпеки підприємств в конкурентному середовищі» (Тернопіль, 10-11 липня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Бухгалтерский учет и анализ» (Софія, Болгарія, 10-11 липня 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Торгівля та готельно-ресторанний бізнес: інноваційний розвиток в умовах глобалізації» (Харьків, 20 квітня 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи соціально-економічного розвитку» (Сімферололь, 14-15 травня 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми соціально-економічного розвитку підприємства» (Дніпропетровськ, 8-9 листопада 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка, організація та управління підприємствами в сучасних економіко-правових умовах» 21-23 листопада 2012 р.); Ювілейній міжнародній науково-практичній конференції «Криза і економічний ріст» (Софія, Болгарія, 26 жовтня 2013 р.); ІІІ Міжнародній інтернет-конференції «Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту» (Одеса, 22-23 травня 2014 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Проблеми управління експортно-імпортною діяльністю» (Львів, 13 травня 2014 р.); Х Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і інновації (Пшемисль, Польща, 7-15 жовтня 2014 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 56 наукових працях загальним обсягом 62,65 ум. друк. арк. Серед них дві монографії; 25 статей у наукових фахових виданнях. Особисто автору належить 38,9 ум. друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел (236 найменувань) на 24 сторінках, містить 28 таблиць і 61 рисунок. Загальний обсяг дисертації становить 364 сторінки комп’ютерного тексту, основна частина 348 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційні роботі на основі теоретичного узагальнення обґрунтовано методологічні та методичні засади і розроблено практичні рекомендації щодо вирішення важливої наукової і практичної проблеми формування механізмів регулювання діяльності вертикально-інтегрованих структур у харчовій галузі. За результатами дослідження зроблено висновки теоретичного, методологічного і науково-прикладного характеру:
1. Вертикально-інтегроване утворення (структура) являє собою об'єднання підприємств різних галузей, що забезпечують реалізацію всього технологічного ланцюжка по доведенню продукції до кінцевого споживача. Вертикально-інтегровану структуру в харчовій сфері визначено як сукупність юридично самостійних, але економічно залежних суб'єктів підприємницької діяльності, кожен з яких здійснює в єдиному технологічному ланцюжку конкретну господарську функцію. Управління у вертикально-інтегрованій структурі є різновидом корпоративного управління й здійснюється за принципом економічної субординації (контролю). Економічно-правова природа управління вертикально-інтегрованою структурою обумовлена взаємозв'язком приватно-правових і публічно-правових засобів у регулюванні підприємницької діяльності.
2. При дослідженні вертикальної інтеграції підприємств харчовій галузі України застосована методологія інституціонального аналізу, що дозволило визначити соціально-економічний вплив інтеграції господарюючих суб’єктів на розвиток продовольчої сфери. Визначена роль інтегрованих структур у системі забезпечення продовольчої безпеки України з урахуванням соціально-економічних наслідків глобальної кризи. Обґрунтовані мотиви вибору форм міжгалузевої взаємодії, що базуються на теорії вертикальної інтеграції й мікроекономічному підході, що враховує високу частоту угод, малу кількість потенційних партнерів, наявність специфічних активів, підвищену конкуренцію на продовольчому ринку.
3. Виділено принципи й фактори інтеграції підприємств харчової галузі у вертикально-інтегровані структури, які обґрунтовані специфікою виробництва з урахуванням взаємовигідних економічних відносин учасників фінансово-господарської діяльності вертикально-інтегрованих структур. Сукупна дія всіх факторів дозволяє підвищити синергетичний ефект у розрізі ресурсовіддачі, ефективності системи управління й рентабельності виробництва інтегрованих структур. На основі узагальнення й систематизації теоретичних положень розроблена концепція розвитку вертикально-інтегрованих структур, спрямована підвищення ефективності функціонування господарюючих суб’єктів харчової промисловості і агросфери, зниження транзакційних витрат, збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю. В результаті дослідження систематизовані стратегічні завдання менеджменту інтеграційних процесів і визначені додаткові можливості, що відкриваються синергетично орієнтованою вертикальною інтеграцією для розширення конкурентних переваг підприємств харчової галузі на різних сегментах внутрішньоукраїнського й зовнішнього товарного ринку.
4. Запропоновано концепцію організаційно-економічного механізму вертикально-інтегрованої структури підприємств харчової галузі, відмінною рисою якого є система заходів щодо усунення протиріч господарюючих суб'єктів, що забезпечує саморозвиток взаємодіючих між собою учасників вертикально-інтегрованої структури. У пропонованому в механізмі трансформується спосіб реалізації ефекту масштабу: від укрупнення господарюючих суб'єктів в умовах лінійної моделі управління через інтеграцію до формування холдингових і кластерних структур і збільшення їх масштабу. Механізм включає елементи, що дозволяють забезпечити урахування сучасних тенденцій у світовому інтеграційному процесі, чітко визначити своє місце в міжнародному поділі праці, мати відповідний рівень розвитку виробництва, забезпечити поєднання стратегічного й тактичного управління. Механізм має у своїй структурі блоки маркетингу, фінансів, організації, науково-дослідний, технологічний.
5. Розроблено методичний підхід до оцінки відносної стабільності вертикально-інтегрованих харчових організацій, який дає можливість оцінити міру стабільності інтегрованої структури на основі кількісних характеристик, що виражають ступінь реалізації економічних інтересів акціонерів і колективу при одночасному урахуванні потреб в інвестиціях, необхідних для розвитку сировинної бази, відновлення виробничого апарату й інфраструктури на період перспективного планування. У її основу покладене дезагреговане уявлення рівня капіталізації як функції основних факторів, що визначають її динаміку. У результаті такого дослідження створюється можливість диференційованої оцінки впливу зміни кожного фактору на величину капіталізації. Новизна методики полягає в застосуванні системи показників, що відображають ознаки стійкого стану, соціально-економічну мету розвитку інтегрованої структури й обмеження, що накладаються на масштаби й характер здійснюваних програм і заходів в сфері технічного розвитку й екологічної безпеки виробництва.
6. Розроблені принципи й підходи до аналізу й оцінки ефективності й ризиків інтеграційних процесів підприємств харчової галузі й управління ними на цій основі. В результаті дослідження, розроблені основні положення методології оцінки ефективності результатів інтеграційної діяльності й інтеграційних процесів підприємств харчової галузі як з позицій традиційного, так і вартісного підходу, концепція й модель, що дозволяє оптимізувати діяльність по основних напрямках інтеграційної діяльності й оптимального розвитку інтегрованих підприємств на цій основі. Запропоновані показники ефективності вертикально-інтегрованих об’єднань з урахуванням не тільки економічного ефекту, але й розрахунку інституціонального, інвестиційного, екологічного й соціального ефектів, а також алгоритм їх розрахунку.
7. В результаті дослідження розроблено модель створення системи корпоративного управління вертикально-інтегрованою структурою харчової галузі, що включає формування концепції й на її основі структури, механізму й змісту корпоративного управління. Розроблено модель узгодження інтересів учасників інтеграційних відносин, що дозволяє підтримувати баланс між цілями діяльності об’єднання й інтересами учасників цих відносин. Розроблено технологію і концепцію побудови ефективної системи корпоративного (управлінського) контролю й забезпечення його релевантною економічною інформацією в розрізі центрів відповідальності господарюючих суб'єктів вертикально-інтегрованої структури харчової галузі.
8. Доведено, що холдинг, як форма інтеграційного утворення, є в українських умовах однією з найбільш прийнятних форм об'єднання, що враховує інтереси утворюючих його структур. Запропонований концептуальний підхід до організації й управління діяльністю харчового холдингу, розроблена концепція розвитку «типового» харчового холдингу, що включає організаційний механізм його формування, що передбачає: створення єдиної системи менеджменту й контролю; раціональну організація фінансових потоків; формалізацію відносин володіння; забезпечення інвестиційної привабливості; захист активів; оптимізацію оподатковування; зменшення витрат на утримання холдингової управлінської структури. Обґрунтований економічний механізм розвитку харчового холдинга, розроблена принципова схема, що включає базові блоки, виконана оцінка ризиків в умовах економічної невизначеності.
9. Визначено сутність і зміст диверсифікації інтегрованих виробничих структур харчової галузі. Доведена доцільність поєднання вертикально-інтегрованих корпоративних структур та використання горизонтально-технологічної кооперації й створення мультидивізіональних структур. Розкриті організаційні форми диверсифікації як об'єкта управління. Розроблено методичний підхід до оцінки економічної доцільності диверсифікації вертикально-інтегрованих господарських структур харчової галузі, в основу якої покладена модель оптимізації використання ресурсів з урахуванням оцінки економічної доцільності взаємодії підприємств-учасників вертикально-інтегрованої структури. Запропоновано підхід до оцінки різних варіантів диверсифікованості виробництва при інтеграції господарюючих структур харчової галузі.
10. Розроблено рекомендації з формування стратегії управління міжфірмовими інтеграційними процесами харчових підприємств й утвореннями на основі: формування стратегічних бізнес-структур; механізму послідовного поєднання інтересів учасників інтеграції; стратегічної схеми управління розвитком інтеграційних відносин і конкурентних переваг в умовах вертикальної інтеграції. Запропоновано інструменти вдосконалювання внутрішньокорпоративного забезпечення конкурентоспроможності інтегрованих виробничих структур харчової галузі, а саме: схема коректування стратегій управління інтегрованою структурою в умовах глобальної конкуренції; напрямки розвитку вертикальної інтеграції у виробничо-торговельній сфері харчової галузі; формування центру управління бізнес-інтеграцією і розвиток його інформаційно-аналітичних і координаційних функцій.
11. Досліджено вплив інноваційної активності на ефективність управління в інтегрованих структурах харчової галузі і розроблено методичні рекомендації з удосконалювання управління вертикально-інтегрованою харчовою компанією в умовах переходу до інноваційної економіки. Для більш ефективного порівняння інноваційної активності інтегрованих харчових компаній запропонований коефіцієнт, що дозволяє враховувати масштаби діяльності компаній. Визначено етапи впровадження комплексної програми підвищення ефективності управління в українських харчових компаніях з урахуванням виявлених особливостей і тенденцій, що відбуваються в галузі.
12. В результаті дослідження розроблено концепцію управління розвитком харчових кластерів у вигляді системи моделей, що відрізняється методологічним підходом, заснованим на впливі на плин і вирішення протиріч, по-перше, між цілями різного рівня у внутрішньокластерній системі цілей; по-друге, між компонентами харчового кластера, що дозволяє підвищити ефективність управління кластерним розвитком. Сформовано модель харчового кластера, що відрізняється виділенням трьох груп учасників: профільних, непрофільних і об'єктів кластера, що не входять у нього, наявність яких обов'язкова для повноцінного й ефективного функціонування, що дозволило деталізувати механізм його взаємодії із зовнішнім і внутрішнім середовищем.
13. Визначено функціональний зміст і розроблено алгоритм проведення моніторингу харчового кластера, що включає в себе процес постійного аналізу показників ефективності з виведенням інтегрального показника й побудовою моніторингового профілю господарюючого суб'єкта в рамках харчового кластера, а також виробленням рекомендацій із прийняття тактичних і стратегічних управлінських рішень. Обґрунтовано застосування в системі моніторингу як інструменту прийняття стратегічних управлінських рішень методики експрес-діагностики в поєднанні з розробкою альтернативних стратегій розвитку харчового кластера, що особливо актуально під впливом кризових фінансових явищ, коливань ринків сировини й готової продукції.
14. Розроблено рекомендації зі створення підсистеми ризик-менеджменту в системі управління інтегрованим виробництвом харчової продукції. Створена інформаційно-логічна модель підсистеми ризик-менеджменту, що складається з блоків інформаційного, нормативного, довідкового, методичного й розрахункового характеру (починаючи від постановки цілей і завдань по створенню підсистеми ризик-менеджменту до розробки антиризикових заходів). Розроблений організаційно-економічний інструментарій у вигляді матриці «імовірність - втрати», що дозволяє проводити кількісну оцінку економічного збитку інтегрованої структури на основі впливу таких важливих показників, як імовірність виникнення ризику, рівень ризику, ступінь впливу ризику.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрная и аграрнопромышленная кооперация / под. ред. А.М. Емельянова. М.: МГУ, 1978. С. 168.
2. Аграрний сектор в світовій і національній економіці України / П.М. Макаренко, П.І. Лазаренко, І.Г. Кириленко, О.М. Леонт'єв. Дніпропетровськ: Пороги. 1995. 372 с.
3. Аграрні холдинги: соціальноекономічні переваги і недоліки [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// agrocraina.uaprom.net/
4. Аграрный сектор США в конце XX века / [под ред. Б. А.Чернякова]. М.: РАН Институт США и Канады, 1997. 396 с.
5. Агропромисловий комплекс України: стан та перспективи розвитку / Під загальною ред. Оскольського В.В. // Наук.зб. за матер. VII Пленуму Спілки економістів України та Всеукр. наук. прак. конф. К.: Арата, 2009. 350 с.
6. Агропромисловий комплекс України: стан та перспективи розвитку. (1999 2000) / За ред. П.Т. Саблука, М.Я. Дем'яненко, М.Ф. Кропивка. К.:, 1999. 335 с.
7. Агропромышленные объединения США (организация, особенности управления, роль в производстве продовольствия) / под ред. В.А. Морозова. М.: Наука, 1977. 270 с.
8. Агрохолдинги как явление остаются малоизученными ПРООН [Электронный ресурс] // Зерно ОнЛайн. Режим доступа: http://www.zol.ru/znews/showlinks.php?id=39632.
9. Агрохолдинги: организационное построение и механизм функционирования. Методическое пособие. М.: ФГНУ Росинформагротех, 2003. 328 с.
10. Алтухов А. Приоритет крупным сельхозпредприятиям всех форм собственности / А. Алтухов // АПК: экономика, управление. 2005. № 3. С. 2428.
11. Алчиан А. Затраты и выпуск / А. Алчиан [под ред. В.М. Гальперина] // Теория фирмы. СПб.: Экономическая школа. 1995. С. 135159.
12. Амбросов В.Я. Великотоварні підприємства як основа впровадження інновацій / В.Я. Амбросов, Т. Г. Маренич//Економіка АПК. 2007. № 6. С. 1419.
13. Андрійчук В.Г. Капіталізація сільського господарства: ідентифікація і мотиви здійснення /В.Г.Андрійчук // Економіка АПК. 2006. № 1. С. 4054.
14. Андрійчук В.Г. Капіталізація сільського господарства: стан та економічне регулювання розвитку / В.Г. Андрійчук. Ніжин: ТОВ „АспектПоліграф”, 2007. 216 с.
15. Андрійчук В.Г. Надконцентрація агропромислового виробництва і земельних ресурсів та її наслідки / В.Г Андрійчук // Економіка АПК. 2009. № 2. С. 39.
16. Артемова Е. Совершенствование экономического механизма интеграционных связей в молочном подкомплексе /Е.Артемова // Международный сельскохозяйственный журнал. 2006. № 3. С. 3739.
17. Астарта инвестирует в сельское хозяйство / АПК и пищевая промышленность // Pressrelease: news delivery service. Режим доступа: http://pressrelease.com.ua/content/view/5016.
18. Ахметов Р.Г. О совершенствовании экономического механизма управления интегрированными формированиями / Р.Г.Ахметов // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. 2002. № 11. С. 4647.
19. Бабенко С.Г. Трансформація кооперативних систем у перехідній економіці / Бабенко С.Г. К.: Наукова думка, 2003. 430 с.
20. Баклаженко Г. Холдинговые отношения в АПК: теория и практика управления// АПК: Экономика, управление. 2001. № 11. С.2935.
21. Балян А.В. Земельні реформи у постсоціалістичних країнах Східної Європи / А.В. Балян // Економіка АПК. 2001. №11. С. 115118.
22. Белова Н.А. Организационноэкономические модели интегрированных формирований в молочном подкомплексе АПК Чувашской республики / Н.А. Белова // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. 2006. № 9. С. 5356.
23. Білоусова С.В. Сільськогосподарський кооператив, як умова повноцінного розвитку агропромислового комплексу / С.В. Білоусова // Економічний простір. 2009. №32. С. 228234.
24. Білоусова С.В. Теоретико-методологічні основи розвитку інтеграційних процесів в аграрній сфері України: [Монографія] / С.В. Білоусова. Херсон: Міжнародний університет бізнесу і права, 2009. 289 с.
25. Боготов X. Интеграция гарант успешного функционирования хозяйств населения / X. Боготов, А.Георгиев // АПК: экономика, управление. 2008. № 11. С. 3638.
26. Боева Т. Субсидирование и кредитование сельского хозяйства Франции / Т. Боева Т. // Международный сельскохозяйственный журнал. 1992. №5. С. 5153.
27. Большая Советская Энциклопедия : в 30 т. / [гл. ред. А.М.Прохоров]. М.: Советская энциклопедия, 1972. Т. 10. 592 с.
28. Большой экономический словарь [2е изд. доп. и переработ.]/ М.Ю. Агафонова, А.Н. Азрилиян, О.М. Азрилиян, В.И. Венедиктова, О.В. Мещерякова. Под ред. А.Н. Азрилияна. М.: Институт новой экономики, 1997. 864 с.
29. Борков Ю.А. Проблемы экономической и политической интеграции капиталистических стран Европы / Ю.А. Борков. М.: 1980. 286 с.
30. Бочаров С. Организационные формы создания эффективного предприятия холдингового типа / С. Бочаров, Н. Нечаев // АПК: экономика, управление. 2006. № 9 С. 2124.
31. Браславец М.Е. Экономико математические методы в организации и планировании сельскохозяйственного производства. / М.Е. Браславец. М.: Экономика, 1971. 358 с.
32. Бузмаков А. Развитие концентрации, интеграции и кооперации в сельском хозяйстве США / А. Бузмаков // АПК: экономика, управление. 1995. № 5. С. 7074.
33. Бурачек І.В. Основні напрями розвитку виробничих кооперативів у сільському господарстві / І.В, Бурачек // Економіка АПК. 2006. № 9. С. 2227.
34. Бурковська А. В. Розвиток інтеграційних процесів як важлива умова формування ефективного ринку аграрної продукції / А.В. Бурковська // Економіка АПК. 2004. №12. С. 106109.
35. Вайнштейн С.Ю. Моделирование и оптимизация развития агропромышленных образований / С.Ю. Вайнштейн, С.Е. Ильюшонок. Новосибирск: Наука. 1985. 243 с.
36. Вайнштейн С.Ю. Периодизация развития агропромышленной интеграции / С.Ю. Вайнштейн // Региональные проблемы социально-экономического развития и совершенствования управления АПК. Саратов: В.И., 1989. С. 1112.
37. Вайнштейн С.Ю. Системное представление интеграторов агропромышленного производства / С.Ю. Вайнштейн // Проблемы внедрения кибернетики в сельскохозяйственном производстве. М.: В.И., 1986. С. 2629.
38. Валентинов В. Л. Регулювання міжгалузевих відносин як складова інституційного розвитку АПК / В.Л. Валентинов // Економіка АПК. 2004. № 11. С. 4850.
39. Валентинов В.Л. Вертикальна координація як фактор розвитку міжгалузевих відносин в АПК / В.Л. Валентинов // Економіка АПК. 2003. № 6. С. 2630.
40. Васильченко М.П. Основы интеграции сельскохозяйственного и промышленного труда / М.П. Васильченко. М.: Экономика, 1975. 208 с.
41. Венгерук І.Ю. Удосконалення економічних відносин інтеграції у молокопродуктовому підкомплексі / І.Ю.Венгерук // Економіка АПК. 2002. № 6. С. 4952.
42. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В.И. Вернадский. М.:Рольф, 2002. 576 с.
43. Винслав Ю. Становление холдинговых компаний: правовое и организационное обеспечение / Ю. Винслав, А. Лисов // Российский экономический журнал. 2000. №56. С. 1936.
44. Витковский МЛ. Хозрасчетные отношения в условиях агропромышленной интеграции / М.Л. Витковский [под ред. А.А. Сторожука] // Сб. научн. работ Основные вопросы межхозяйственной кооперации и агропромышленной интеграции в УССР. К.: Южное отделение ВАСХНИЛ, 1979. 36 с.
45. Владимирова И.Г. Организационные формы интеграции компаний / И.Г. Владимирова // Менеджмент в России и за рубежом. 1999. №1112.
46. Вольчик В.В. Курс лекций по институциональной экономике / В.В. Вольчик. Р/Д.: Ростовский университет, 2000. 267 с.
47. Гибало Н.П. Институциональные императивы новой экономической теории. / Н.П. Гибало// Экономическая теория на пороге 21 века. М.: Юристъ, 2002. 438 с.
48. Дем'яненко М.Я. Основи податкових відносин в АПК / М.Я. Дем'яненко. - К..ІАЕ УААН, 1999. 72 с.
49. Дем'яненко С. Система оподаткування у сільському господарстві України / С.Дем'яненко, С. Зоря. [За ред. Штефана фон КрамонаТаубаделя, Сергія Дем'яненка, Арніма Куна] // Сільське господарство України: криза та відновлення. К.: КНЕУ, 2004, С. 2643.
50. Добряк Д.С. Екологоекономічні засади реформування землекористування в ринкових умовах / Д.С. Добряк, Д.І. Бабміндра. К.: Урожай, 2006. 136 с.
51. Джупина Ю.І Вертикальна інтеграція на кооперативних засадах: доцільність і перспективи в сільському господарстві/ Ю.І. Джупина // Економіка АПК. 2004. № 12. С. 123126.
52. Економіка підприємства: підручник / Заг. ред. Й. М. Петровича. Львів: «Новий Світ 2000», 2004. 680 с.
53. Економіка сільського господарства / В.П. Мертенс, В.І. Мацибора, Л.Ф. Жигало та ін.; [за ред. В.П. Мертенса]. К.: Урожай, 1995. 288 с.
54. Економічна енциклопедія : [у 3 т]. К.: Академія, 2002. Т. 1. 686 с.
55. Ескараев О.Е. Агропромышленная интеграция: проблемы перестройки / О.Е. Ескараев. Алма-Ата: Кайнар, 1988. 279 с.
56. Ефременко А. Кооперация в системе агробизнеса / А. Ефременко // АПК: экономика, управление. 2003. №11. С. 5155.
57. Ємельяненко О.В. Структурні зміни в інтегрованих аграрнопромислових формуваннях / О. В. Ємельяненко // Економіка АПК. 2004. №6. С. 4548.
58. Єрмаков О. Ю. Методологія економічного дослідження організаційних форм виробництва / О. Ю. Єрмаков // Економіка АПК. 2003. №1. С. 3137.
59. Єрохін С.А. Структурна трансформація національної економіки, (теоретико методологічний аспект) / Єрохін С.А. К.: Світ знань, 2002. 528 с.
60. Захарчук О. В. Міжгалузева інтеграція підприємств в зернопродуктовому під комплексі / О. В. Захарчук // Економіка АПК. 2002. № 5. С. 106109.
61. Зелепухин А. Кооперация и интеграция агропромышленного производства / А. Зелепухин, Н. Миронова // АПК: экономика, управление. 2002. №2. С. 2125.
62. Ивантер В. Подходы к научному обоснованию интеграционных процессов / В. Ивантер, Ф. Кроцвоч // Международный журнал «Проблемы теории и практики управления. 1997. №5 . С. 1824.
63. Иншаков О.И. Современный российский экономический институционализм / О.И. Иншаков // Экономическая теория на пороге 21 века. М.: Юристъ, 2002. 351 с.
64. Канінський П. К. Розвиток фермерства в країнах Євросоюзу, його фінансування й оподаткування [Електронний ресурс] / П.К. Канінський // Облік і фінанси АПК. 2005. № 910. — Режим доступу : http://magazine.faaf.org.ua/content/view/ 85/35/.
65. Капелюшников Р.И. Экономическая теория прав собственности (методология, основные понятия, круг проблем) / Р.И. Капелюшников. М.: Институт мировой экономики и международных отношений, 1990. 83 с.
66. Кисіль А.І. Організаційноекономічні положення розробки моделі створення регіонального агропромислового комбінату / А.І Кисіль // Економіка АПК. 2002. №12. С. 2931.
67. Кобозев И.В. Ноогенез и аграрная экономика. Монография. / И.В. Кобозев, Р.Г. Ахметов М.: Издво МСХА, 1999. С. 5861.
68. Коденська М. Ю. Інтеграція як фактор активізації інвестиційної діяльності /М.Ю. Коденська// Економіка АПК.2006. № 6. С. 24 31.
69. Коденська М.Ю Агропромислові підприємства і агрофірми в умовах переходу до ринку / М. Ю. Коденська, В. О. Кисельов. К.: УСГА, 1993. 184 с.
70. Коденська М.Ю. Ефективність інтегрованого виробництва в агропромислових підприємствах і агрофірмах в умовах переходу до ринку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора економ. наук : спец. 08.00.05 «Економіка, планування, організація управління народним господарством і його галузями (сільське господарство)» / М. Ю.Коденська. К., 1994. 44 с.
71. Комшанов Д. Эффективность интеграции в сельском хозяйстве / Д. Комшанов // Аграрная наука. 2005. № 2. С. 45.
72. Концентрація агровиробництва об’єктивна відповідь на виклики часу [Електронний ресурс] / Пресслужба Асоціації ”Український клуб аграрного бізнесу”// Аграрний тиждень. Режим доступу: http://a7d.com.ua/novini/984-koncentracija-agrovirobnictva-obyektivna-vidpovid.html.
73. Кочанов М.А. Экономические отношения в системе производственного обслуживания сельского хозяйства. / М.А. Кочанов. М.: ВНИЭТУСХ, 1998. 226 с.
74. КрамонТаубадель Ш. Реформа спільної аграрної політики ЄС та стратегія аграрної політики для України / Штефан фон КрамонТаубадель, Людвіг Штріве [за ред. Лутца Хоффмана, Феліцітас Мьоллера] // Україна на шляху до Європи /. К.: Фенікс, 2001. С. 193204.
75. Кривокора Ю. Н. Интеграция промышленных производств и сельскохозяйственных организаций: методология и практика / Ю. Н. Кривокора // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. 2008. № 8. С. 4952.
76. Крисанов Д.Ф. Пріоритети інноваційного розвитку переробної сфери АПК України / Д Ф. Крисанов //Економіка АПК. 2005. № 7. С. 1826.
77. Куватов Р.Ю. АПК: новые требования, новые подходы / Р.Ю. Куватов. Алма-Ата: Кайнар, 1989. 399 с.
78. Кудрявцев А. Хлебопродуктовые холдинги необходимы / А. Кудрявцев, В. Солопов, С. Жидков // АПК: экономика, управление. 2002. № 9. С. 2932.
79. Кулик А.А. Розвиток інтеграції в м’ясопродуктовому підкомплексі / А.А. Кулик // Економіка АПК. 2005. №7. С. 5155.
80. Кун Арнім Забезпечення конкуренції на ринку оренди землі. Сільське господарство України: криза та відновлення / За ред. Штефана фон КрамонаТаубаделя, Сергія Дем'яненка, Арніма Куна. К.: КНЕУ, 2004, С. 8492.
81. Кустова Н. Варианты кооперации и интеграции / Н. Кустова // АПК: экономика, управление. 1998. №7. С. 3539.
82. Кучма Л.Д. На селі відроджено історично справедливі відносини / Л.Д Кучма // Економіка АПК. 2001. №1. с. 310.
83. Кушхов Г. Закономерности развития интеграционных процессов в АПК региона / Г. Кушхов // Международный сельскохозяйственный журнал. 2006. №1. С. 911.
84. Лещева М.Г. Экономические результаты развития интеграционных процессов в региональном АПК / М.Г Лещева // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. 2008. № 1. С. 7679.
85. Лисецький А. Структурний розвиток сільського господарства України / А. Лисецький. М. Соломко // Економіка України. 2006. № 12. С. 5461.
86. Лопатинський Ю. Інституціональна аграрна матриця /Ю. Лопатинський // Економіка України. 2004 № 4 С. 6471.
87. Лукінов І. Особливості аграрної реформи та інтеграційних процесів в АПК України у контексті східноєвропейських перетворень / І. Лукінов // Економіка України. 1993. №12. С. 312.
88. Мазлоев В.3. Агропромышленные объединения холдингового типа / В.3.Мазлоев, К.К. Кумехов // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. 2001, №7. С. 1214.
89. Мазлоев В.3. Регулирование межхозяйственных отношений в агропромышленных объединениях/ В.З. Мазлоев, В.X.Секреков //Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий 2005 . №12. С. 3235.
90. Мазуренко О.В. Розвиток інтегрованих формувань в АПК / О.В. Мазуренко // Економіка АПК. 2006. № 3. С. 8993.
91. Макаренко А.П. Теорія і практика державного регулювання в аграрній сфері:[монографія]/ А.П. Макаренко. К: ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН, 2009. 636с.
92. Макаренко П.М. Економічні відносини в інтегрованих формуваннях у сфері переробки та реалізації молочної продукції /П.М. Макаренко, В.І. Пілявський // Агро світ. 2011. №6. С. 1317.
93. Макаренко П.М. Моделі аграрної економіки / П.М. Макаренко. К: ННЦ ІАЕ, 2005. 682 с.
94. Малік М.Й. Інтеграція як фактор підвищення ефективності реформування сільськогосподарських підприємств / М.Й. Малік, М.К. Орлатий, П.М. Федієнко. К.: ІАЕ УААН, 2000. 40с.
95. Мальцев Н. В. ОАО «Уралагрохолдинг»: среднеуральская модель интеграции / Н. В. Мальцев, Ю. В. Малькова // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. 2004. № 11. С. 3436.
96. Маркарьян С. Б. Проблемы агропромышленной интеграции в Японии / Маркарьян С.Б. М.: Наука, 1982. 287 с.
97. Маркс К Превращение добавочной прибыли в земельную ренту/ К.Маркс, Ф.Энгельс. соч. 2е. изд. Т.25. Ч.2. С.163189.
98. Мармуль Л.О. Особливості формування розподільчих відносин та цін в інтегрованих агропромислових підприємствах / Л.О. Мамуль // Вісник Білоцерківського нац. аграрн. університету: Зб. наук. праць [вип. 67]. Біла Церква. 2011. С. 5561.
99. Мармуль Л.О. Розвиток інтеграції та кооперації в аграрному секторі економіки / Л.О. Мамуль // Актуальні проблеми розвитку кооперації в ринкових умовах. Херсон : Айлант. 2008. С. 3238.
100. Мартынов В.Д. Аграрные отношения и сельскохозяйственная кооперация в Швеции / В.Д. Мартынов. М.: Наука, 1967. 187 с.
101. Мельник Л.Ю. Концентрація виробництва в сільському господарстві: тенденції і перспективи / Л.Ю.Мельник, П.М. Макаренко // Економіка АПК. 2002. №2. С. 1117.
102. МесельВеселяк В. Я. Реформування аграрного виробництва / МесельВеселяк В.Я. К.: Інститут аграрної економіки УААН, 1999. 272 с.
103. Методические рекомендации по определению эффективности межхозяйственных и агропромышленных формирований. М.: ВНИЭСХ, 1982. 59 с.
104. Милосердов В. Формы агропромышленной интеграции / В. Милосердов, Н. Фролов // Экономист. 1998. №4 С.3439.
105. Минаева Е. В. Организационноэкономический механизм функционирования холдингов / Е.В.Минаева, А. А. Согомонян // Пищевая промышленность. 2002. № 4. С 46.
106. «Миронівський хлібопродукт» впроваджує програми підтримки молодих спеціалістів та студентства [Електронний ресурс] // Новини компанії / ВАТ "Миронівський хлібопродукт". Режим доступу: http://www.miiOhleb.com.ua/press/news/2006/16/.
107. Миронова З. Производственные типы сельхозорганизаций и их кооперация / З. Миронова // АПК: экономика, управление. 2008.№1. С. 4547.
108. Модели экономических взаимоотношений предприятий АПК в системе интегрированных формирований / И.Г. Ушачев, А.М. Югай, В.П. Арашуков, М.П. Тушканов, В.И. Арефьев, Б.П. Панков, Д.И. Торопов, В.А. Петров. М.: ФГНУ Росинформагротех, 2004. 176 с.
109. Моренова Н.Ю. Міжнародний кооперативний рух у глобалізованій економіці [Електронний ресурс] / Н. Ю. Моренова. Режим доступу: http://mev.lac.lviv.ua/downloads/vyklad/fedor/stat/6.pdf.
110. Мумжи Н.Н. Факты и вымыслы: критика буржуазной фальсификации аграрнопромышленной интеграции и межхозяйственной кооперации в Молдавии / Н.Н. Мумжи. Кишинев: Карта Молдавеняска. 1989. 34с.
111. Нейман Д. Теория игр и экономическое поведение / Д. Нейман, О. Моргенштерн. М.: ФМЛ, 1970, 183 c.
112. Нестерчук Ю. О. Вертикальна інтеграція у системі стратегічних цілей аграрної політики держави / Ю.О Нестерчук, [за ред. Д. К. Семенди, О. І. Здоровцова] // Актуальні проблеми економіки АПК: колективна монографія. Умань: Вид. „Сочінський”. 2009. С. 7585.
113. Нестерчук Ю.А. Перспективы интеграционных взаимодействий предприятий АПК / Ю. А. Нестерчук // Перспективы развития агропромышленного комплекса России : Всероссийская науч.практ. конф., 1 3 окт. 2008 г.:сб. материалов. — М. : ФГОУ ВПО МГАУ, 2008. Ч. 2. С. 148152.
114. Нестерчук Ю.О. Інтеграційні процеси в агропромисловому виробництві / Ю. О. Нестерчук // Умань: Вид. «Сочінський», 2009. 372 с.
115. Никонов А.А. Спираль мгновенной драмы: аграрная наука и политика Росси ( XVIIIXX вв.) / А.А. Никонов. М.: Энциклопедия российских деревень, 1995. 574 с.
116. «Нібулон» збудував потужний елеватор [Електронний ресурс] / Економіка // Новини Полтавщини. Режим доступу: http://www.regionnews.poltava.ua/index.php?goANews&in=view&id=2462.
117. Нікітченко С.О. Концентрація та поглиблення інтеграційних процесів в агропромисловому комплексі / С.О. Нікітченко //Економіка АПК. 2011. №1. С. 7783.
118. Новицький В. Інституціоналізм у діалектиці сучасного економічного розвитку / В. Новицький // Економіка України. 2005. № 7. С. 4958.
119. Норт Д. Институты и экономический рост: историческое видение / Д. Норт. М.: Тезис, 1993. Том 1. Вып. 2. 562 с.
120. Норт Д. Экономический анализ институтов / Д. Норт // Вопросы экономики, 1997. №3. С. 1218.
121. О корпорации [Электронный ресурс] // Корпорация «Клуб сыра». Режим доступа: http://www.cheeseclub.ua/about.htm.
122. ОАО «Мариупольский металлургический комбинат им. Ильича» [Электронный ресурс] / Предприятия // УкрРудПром Режим доступа: http://ukrrudprom.com/referencе/factory/marilmk.html.
123. Об’єднання підприємств [Електронний ресурс]//Адвокатське бюро Капшука. Режим доступу http://www.abk.org.ua/uk/ur_prak/reest_ pidpri/obe_pid.php.
124. Ожегов С. И. Словарь русского языка [изд. 4е, испр.