Мельник Вікторія Валентинівна. Диференційована рефлексотерапія хворих з посттравматичним міофасціальним больовим синдромом верхніх кінцівок

brief description

Мельник Вікторія Валентинівна. Диференційована рефлексотерапія хворих з посттравматичним міофасціальним больовим синдромом верхніх кінцівок : Дис... канд. наук: 14.01.33 2007

Мельник В.В. Диференційована рефлексотерапія хворих з посттравматичним міофасціальним больовим синдромом верхніх кінцівок. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія. Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України. Одеса, 2007.
Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування хворих з посттравматичним міофасціальним больовим синдромом верхніх кінцівок шляхом розробки диференційованих підходів до застосування рефлексотерапії на підставі акупунктурного алгоритму. На основі клініко-інструментальних досліджень розроблено акупунктурний алгоритм ПМБСВК, що відображає залежність рівня і методу акупунктурного впливу від ступеня інтенсивності, типу перебігу, клініко-функціональних і рефлексодіагностичних ознак синдрому. Доведено, що запропонована методика диференційованої акупунктури дозволяє досягти підвищення якості лікування за рахунок хороших і відмінних результатів до 86,3%. Визначена можливість використання акупунктури при гострому перебігу ПМБСВК в якості монотерапії, а при хронічному тільки в комплексній медичній реабілітації.

В дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі, сутність якої полягає в підвищенні ефективності відновлювального лікування пацієнтів з ПМБСВК шляхом розробки методики диференційованої рефлексотерапії гострого і хронічного перебігу даного синдрому на підставі застосування акупунктурного алгоритму.
1. На підставі аналізу результатів клініко-функціональних досліджень пацієнтів з ПМБСВК встановлено, що для гострого перебігу досліджуваного синдрому характерними є: маніфестація больового синдрому в строки до 9±1,7 діб після травми чи оперативного втручання, наявність в одному м’язі одиничних, частіше спонтанних МФТП, превалювання сенсорних складових над афективними при проведенні тесту за Мак-Гіллівським опитником, зменшення середньої амплітуди і підвищення середньої частоти голчастої електроміограми при максимальному довільному зусиллі; для хронічного перебігу маніфестація больового синдрому в строки 75±12 діб з моменту первинної травми чи оперативного втручання, виявлення чисельних, частіше латентних МФТП в м’язах-агоністах чи в м’язах-антагоністах, превалювання афективних дескрипторів над сенсорними за тестом Мак-Гілла, зменшення середньої частоти і збільшення середньої амплітуди голчастої електроміограми при максимальному довільному зусиллі.
2. Порівняльний аналіз результатів вимірювання індексу шкірної асиметрії дозволив провести ідентифікацію виду МФТП і виявити особливості їхнього співпадіння з точками акупунктури при гострому і хронічному перебігу ПМБСВК. При гострому перебігу ПМБСВК в 70,1%, а при хронічному в 93,1% випадків відмічалося співпадіння локалізації МФТП і ТА, що дозволяє рекомендувати акупунктурну діагностику за методом Накатані в якості об’єктивного методу діагностики, а рефлексотерапію в якості патогенетичного методу лікування даного больового синдрому.
3. На підставі клінічних, електроміографічних, рефлексодіагностичних та статистичних досліджень розроблено діагностичний алгоритм, котрий дозволяє верифікувати діагноз, диференціювати тип перебігу і ступінь інтенсивності ПМБСВК.
4. Побудовано і обґрунтовано акупунктурний алгоритм ПМБСВК, що відображає залежність рівня і методу акупунктурного впливу від ступеня інтенсивності, типу перебігу, клініко-функціональних і рефлексодіагностичних ознак даного синдрому. Наявність клінічних ознак гострого перебігу даного синдрому і величини рефлексодіагностичного коефіцієнта ПМБСВК 3,13±0,3 визначили вибір на користь проведення другого тонізуючого чи седативного методу акупунктурного впливу. Наявність хронічного перебігу ПМБСВК, коли величина рефлексодіагностичного коефіцієнта даного синдрому складала <3,13±0,3, дозволила рекомендувати перший тонізуючий чи седативний метод акупунктури.
Слабкий ступінь інтенсивності ПМБСВК, відхилення рефлексодіагностичних показників від фізіологічного коридору менше ніж на 8 ум. од. при нормальній чи близькій до норми середній Ріодораку визначили необхідність проведення третього рівня акупунктурного впливу. Наявність середнього ступеня інтенсивності ПМБСВК на фоні відхилень рефлексодіагностичних показників від фізіологічного коридору на 8-15 ум. од., а середньої Ріодораку на 5-10 ум. од. потребує застосування другого рівня акупунктурного впливу. Сильний ступінь інтенсивності ПМБСВК при відхиленні рефлексодіагностичних показників більш ніж на 15 ум. од. і середньої Ріодораку на 11-20 ум. од. диктують необхідність вибору першого рівня акупунктурного впливу.
5. Розроблений акупунктурний алгоритм ПМБСВК дозволяє визначити індивідуальну стратегію і тактику рефлексотерапії при лікуванні пацієнтів з даною патологією. За відсутності можливості проведення рефлексодіагностики застосування акупунктурного алгоритму ПМБСВК дозволяє здійснити вибір методу і способу акупунктурного впливу, спираючись на клінічну частину алгоритму даного синдрому.
6. На підставі узагальнення відомих діагностичних характеристик ПМБСВК розроблена інтегративна система критеріїв ефективності лікування, яка дає можливість об’єктивно оцінити результати акупунктурного впливу.
Запропонована методика акупунктури дозволяє досягти в 86,3% хороших і відмінних результатів лікування, особливо при сильному і середньому ступені інтенсивності ПМБСВК, порівняно з результатами лікування хворих за допомогою загальноприйнятої методики (Іванічев Г.А.) (52,7% хороших і відмінних, 16,7% незадовільних результатів).
7. Розроблена методика акупунктури із використанням акупунктурного алгоритму ПМБСВК може бути застосована в якості монотерапії при гострому перебігу досліджуваного синдрому (особливо середньої і сильної інтенсивності); а при хронічному перебігу ПМБСВК акупунктура доцільна в якості складової частини комплексної медичної реабілітації хворого.