Мельникова Катерина Валеріївна. Управління мотивацією інноваційної діяльноcті підприємства

brief description

Мельникова Катерина Валеріївна. Управління мотивацією інноваційної діяльноcті підприємства: дис... канд. екон. наук: 08.09.01 / Харківський держ. економічний ун-т. - Х., 2004

Мельникова К.В. Управління мотивацією інноваційної діяльності підприємства. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. Харківський державний економічний університет, Харків, 2004.
У дисертації досліджено теоретичні й практичні проблеми управління мотивацією інноваційної діяльності підприємства в сучасних умовах. Одержало подальший розвиток теоретичне обґрунтування системи мотиваційних факторів, які впливають на інноваційну активність робітників підприємства і його керівництва, обґрунтовано доцільність використання джерел фінансування впровадження інновацій, досліджено їх переваги і недоліки.
Удосконалено поняття інноваційна політика підприємства, встановлено склад і зміст її елементів, визначено загальні принципи та етапи формування інноваційної політики підприємства.
Запропоновано методичний підхід до виявлення резервів підвищення ефективності інноваційної діяльності підприємств, заснований на пошуку втрат матеріальних ресурсів і часу в ході здійснення інноваційної діяльності, і перевірки збалансованості організаційних підрозділів, здійснюючих інноваційну діяльність на підприємстві.
Застосування розробленого методичного підходу до розрахунку суми матеріальної винагороди винахідникам і раціоналізаторам дає можливість об’єктивно визначити суму винагороди.
Основні положення роботи підтверджено практичними результатами їх впровадження на вітчизняних промислових підприємствах.

Отримані в ході дослідження результати в сукупності вирішують важливу науково-практичну задачу удосконалення процесу управління мотивацією інноваційної діяльності на вітчизняних підприємствах. Аналіз основних наукових і практичних результатів виконаного дисертаційного дослідження дозволяють зробити такі висновки:
1. У результаті конструктивного аналізу наукових розробок і практики господарювання виявлено, що інноваційна політика підприємства це форма стратегічного управління, що визначає мету й умови здійснення інноваційної діяльності підприємства, спрямована на забезпечення його конкурентоспроможності і найбільш повне використання наявного виробничого і кадрового потенціалу. Інноваційна політика повинна охоплювати наступні основні елементи: НДДКР, маркетингова політика, культура виробництва й організаційна структура. Формування ІПП повинне здійснюватися з урахуванням таких принципів: перевага стратегічних параметрів, ринковість, цілеспрямованість, комплексність, планомірність, наявність теоретичної бази.
2. Фінансові методи економічного стимулювання інноваційних процесів у промисловому виробництві є способом економічного впливу держави на інтереси промислових підприємств, що базується на використанні фінансових відносин. Необхідною умовою розвитку інноваційної діяльності є наявність достатньої кількості фінансових ресурсів. У роботі визначені основні потенційні джерела фінансування інноваційної діяльності. Дослідження сучасних фінансових методів стимулювання інноваційної діяльності, їх переваг й недоліків в сучасних умовах дає змогу керівництву підприємством обирати найбільш вигідне й доступне джерело фінансування.
3. Обґрунтовано, що в умовах обмеження фінансовими ресурсами на підприємстві необхідно виявлення ї використання резервів. Запропонований методичний підхід до пошуку резервів інноваційної діяльності стає у виявленні втрат (матеріальних ресурсів і часу) на стадіях інноваційного процесу, у ході здійснення інноваційної діяльності, а також перевірки збалансованості організаційних підрозділів промислового підприємства, що реалізують стадії інноваційного процесу.
4. Для активізації інноваційної діяльності на підприємстві необхідна відповідна система мотивації працівників. У роботі надані рекомендації щодо мотивації працівників до інноваційної діяльності та стимулювання винахідництва. Для цього визначені мотиваційні фактори, які впливають на працівників и керівництво підприємства.
5. Запропонований в роботі методичній підхід до розрахунку шкал заохочування винахідників та раціоналізаторів дає можливість керівництву підприємств об'єктивно оцінювати суму винагороди винахідникам і раціоналізаторам.
6. Наведені рекомендації щодо управління мотивацією інноваційної діяльності підприємства мають практичний характер та можуть бути використані у виробничій та управлінській діяльності структур, пов’язаних з розробкою й впровадженням інновацій. Їх використання дає змогу активізувати інноваційну діяльність на підприємстві і підвищити зацікавленість працівників у здійсненні інноваційної діяльності.