Меркт Олена Віталіївна. Методичні засади стратегії розвитку морських торгівельних портів у конкурентному середовищі

brief description

Меркт Олена Віталіївна. Методичні засади стратегії розвитку морських торгівельних портів у конкурентному середовищі : Дис... канд. наук: 08.07.04 2002

Меркт О.В.Методичні засади стратегії розвитку морських торговельних портів у конкурентному середовищі. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.04 економіка транспорту і зв`язку . Національний авіаційний університет, Київ, 2002.
Дисертація присвячена формуванню методичних засад стратегії розвитку морських торговельних портів України в перехідний період до ринкових відносин.
Розглядаються стратегічні напрямки розвитку світової портової системи у ХХІ столітті. Визначені теоретичні положення формування конкурентного середовища морських торговельних портів, досліджені методичні основи визначення рівня конкурентоздатності морських торговельних портів і запропонований новий підхід до його розрахунку, проведено анкетне обстеження в морських портах та суміжних підприємствах з метою визначення пріоритетності чинників, які впливають на рівень конкурентоздатності портів.
Розроблена і обгрунтована концептуальна схема економіко-організаційного механізму конкурентної стратегії портів, розглянуто місце і роль маркетингу в її реалізації, сформульовані основні напрямки реалізації цього механізму.

Виконане у дисертації теоретичне узагальнення методичних засад стратегії розвитку морських торговельних портів у конкурентному середовищі дозволяє зробити слідуючі висновки:

В останні десятиріччя ХХ століття світове портове господарство притерпіло суттєві зміни, що здійснюють серйозний вплив на вибір і реалізацію стратегії його розвитку у ХХІ столітті.
Прийнята у світовій практиці класифікація етапів еволюційного розвитку портів потребує подальшого уточнення, зокрема виділення портів четвертого покоління, діяльність яких базується на новій концепції конкурентних відносин, яка передбачає новий підхід до визначення і змісту таких економічних понять, як портова зона”, ”зона економічного впливу порта”, ”портове товариство”.
Для формування стратегії розвитку порту слід спиратися на висновок, що стратегія це засіб для досягнення перспективної мети і стосовно портів інтерпретується як вибір пріоритетного напрямку розвитку, форми організаційного розвитку і форми менеджменту, який включає розвинуту систему маркетингу.
У вітчизняній та іноземній економічній літературі питанням формування і розвитку конкурентного середовища морських торговельних портів приділяється дуже мало уваги. В дисертації обгрунтовується положення, що конкурентне середовище будь-якої організації - це сукупність суб`єктів і сил, що діють на одному і тому ж ринку за межами контролю господарюючого суб`єкта і впливають на реалізацію його ринкових можливостей.

При оцінці рівня конкурентоздатності порту слід спиратися на положення, що конкурентоздатність - це властивість порту як суб`єкта ринку портових послуг, яка характеризує ступінь відповідності ринкового потенціалу порту вимогам і запитам користувачів портових послуг, визначає ринкові позиції порта, перешкоджає перерозподілу ринку на користь конкурентів. Для оцінки рівня конкурентоздатності в роботі пропонується використовувати інтегральний показник, який враховує комплексний потенціал порту в динаміці його розвитку.
На рівень конкурентоздатності порту впливає велика кількість різноманітних чинників. Результати анкетного опитування представників-експертів портів та інших організацій свідчать, що для підвищення рівня конкурентоздатності портів їх керівництву слід змінити акценти у своїй роботі по формуванню стратегії розвитку, приділяючи основну увагу якості портових послуг, головним елементом якої виступають термін проходження вантажів через порт і розвинута інфоструктура.
Економіко-організаційний механізм формування конкурентної стратегії розвитку морських торговельних портів поки що не розроблений, як на теоретичному, так і на практичному рівні. В дисертації обгрунтована концептуальна схема такого механізму, яка включає п`ять блоків: вибір генерального напрямку розвитку порта, вибір організаційних засобів його розвитку, вибір правовідносин до майна порту, вибір фінансових джерел його розвитку та вибір напрямків маркетингової діяльності порту.
В умовах жорсткої конкуренції маркетинг виступає в якості важливішого важеля підвищення конкурентоздатності порту. В роботі обгрунтовуються основні напрямки портового маркетингу (дослідницька, інформаційна та рекламно-пропагандистська діяльність) та розкривається їх зміст стосовно специфіки роботи портів.
Для ефективної реалізації розробленого економіко-організаційного механізму формування конкурентної стратегії керівництво повинно поставити під особливий контроль чинники, які впливають на рівень конкурентоздатності порту. В роботі обгрунтована класифікація цих чинників і визначена їх пріоритетність.