МЕТАФОРИЧНІ ПРОЦЕСИ У ФОРМУВАННІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЛЕКСИКИ

brief description

Харківський національний педагогічний університет
ім.Г.С.Сковороди

На правах рукопису

Винник Олена Павлівна

УДК 001.4:33+81(038)

МЕТАФОРИЧНІ ПРОЦЕСИ У ФОРМУВАННІ УКРАЇНСЬКОЇ
ЕКОНОМІЧНОЇ ЛЕКСИКИ

спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник —
Піддубна Наталія Віталіївна,
кандидат філологічних наук,
доцент

Харків-2007

ЗМІСТ

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ .

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВОЇ МЕТАФОРИ

11

1.1. Метафора як мовний засіб пізнання дійсності ..
1.1.1. Наукова метафора у світлі різних лінгвістичних теорій .
1.1.2. Метафора як словотворчий чинник ..
1.1.3. Функціональне призначення метафори в мові науки ..
1.2. Генеза української економічної термінології.
1.3. Статус метафоричних найменувань у лексиці економічної галузі .
Висновки .

11
11
27
31
37

48
55

РОЗДІЛ 2. ТИПИ МЕТАФОРИ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ВИНИКНЕННЯ ЯК ОСНОВА МЕТАФОРИЧНИХ ПРОЦЕСІВ

57

2.1. Гетерогенна природа метафоричних перенесень ..

57

2.2. Антропоморфічна метафора в економічній лексиці

58

2.3. Зооморфічна метафора в структурі економічної лексики

68

2.4. Флороморфічна метафора в описі економічних реалій

83

2.5. Назви предметів побуту, одягу та продуктів харчування як основа метафори в економічній галузі . .

87

2.6. Найменування будівель, споруд, приміщень та їх складових елементів джерело походження спеціальних економічних назв

98

2.7. Фізичні параметри предметів у ролі спеціальних найменувань економічних понять
2.8. Наукові галузі як джерело поповнення економічної лексики ..

103
120

Висновки .

134

РОЗДІЛ 3. СЕМАНТИЧНІ, ГРАМАТИЧНІ ТА СТРУКТУРНО-СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ МЕТАФОРИ

138

3.1. Синонімія, антонімія, омонімія в метафоричних найменуваннях економічної галузі.

138

3.2. Метафоризація слів, що належать до різних частин мови

147

3.3. Граматичні особливості найменувань метафоричного походження .

152

3.4. Бінарні метафоричні словосполучення в економічній лексиці

155

3.5. Багатокомпонентні метафоричні конструкції в економічній
лексиці

160

Висновки ..

163

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .

165

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ..

170

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .

195

ДОДАТОК .

202

Вступ

Із здобуттям незалежності України і визнанням Конституцією української мови як державної відбулося потужне стимулювання до вивчення й дослідження лексики різних наукових галузей у теоретичному й практичному аспектах.
У сучасному вітчизняному мовознавстві особлива увага приділяється розробці української термінології. Це цілком природно, оскільки саме спеціальна лексика сьогодні виявляє надзвичайно динамічні тенденції свого розвитку, відіграє важливу роль у формуванні окремих наукових субмов.
У поле зору дослідників потрапляють галузеві найменування багатьох сфер науки: фізичної культури і спорту (О. Боровська) [23], (Л. Карпець) [96], нафтогазової (С. Дорошенко) [77], садівництва (Л. Костенко) [113], державного управління (Н. Коцюба) [114], пожежно-технічної (О. Кучеренко) [132], науково-технічної (О. Лисенко) [140], екологічної (С. Овсейчик) [167], кулінарної (О. Приймак) [196], правничої (Г. Сергєєва) [216], біологічної, медичної (Т. Файчук) [253] та ін.
Важливе місце посідають студії, присвячені економічній термінолексиці. Її історичний та синхронний опис представлений як в окремих статтях (О. Безугла [16, 95-98], Т. Дерев’янченко [74, 103-108], О. Дуда [78, 296-300], І. Козловець [110, 103-105], Н. Краснопольська [121, 107-109], Т. Подгурська [186, 120-124]), І. Теплий, Л. Бондарчук [245, 309-313], Г. Чорновол [266, 18-22], О. Чумак [270, 130-134], Д. Шапран [272, 122-127]), так і в дисертаційних працях (Т. Дячук [82], С. Кришталь [123], М. Навальна [157], Т. Панько [176], О. Покровська [188], Г. Чорновол [266], О. Чуєшкова [268] та ін.).
Предметом дослідження українських мовознавців у галузі термінології є: 1) шляхи становлення окремих терміносистем, що були позначені етапами розвитку й занепаду. Цей факт є підтвердженням тяжких наслідків численних політичних умов, що пережила Україна впродовж багатьох віків (В. Авраменко [3, 30-32], С. Булик-Верхола [34, 41-45], Т. Кияк [101, 14-17], О. Микитюк [152, 25-29], Л. Полюга [189, 21-24], Л. Симоненко [220, 18-22], Л. Туровська [248, 83-89] та ін.); 2) визначення джерел поповнення української термінологічної лексики (Л. Боярова [24, 35], А. Д’яков, Т. Кияк, З. Куделько [79, 9; 18], Т. Лещук [138, 53-56], Л. Малевич [147, 74-77], Н. Овчаренко [168, 60-65] та ін.); 3) розмежування термінів, професіоналізмів і номенклатури (А. Д’яков, Т. Кияк, З. Куделько [79, 9-15], Т. Кияк [100, 13-17], О. Микитюк [152, 24-29], Н. Цимбал [261, 76-80] та ін.), а також інші параметри.
Досліджуючи українську спеціальну лексику загалом і термінологію зокрема, науковці, звичайно, торкаються і проблеми метафоричних процесів у наукових сферах. Це бачимо в працях таких учених, як Й. Багмут [12, 18], І. Кочан, Г. Мацюк [179, 161-163], Г. Краковецька [117, 6-24], О. Марцинківська [150, 25], О. Микитюк [152, 26], Т. Панько [176, 14], О. Плаксій [184, 304-309], Л. Струганець [233, 97] та ін., де термін метафоричного походження розглядається як особливий витвір людського мислення, що базується на категоріях пізнання, порівняння, аналогії, асоціації. При цьому дослідники звертають увагу на семантичний потенціал слів, які можуть функціонувати на основі подвійного світобачення загальнонародного й наукового, що тісно співіснують одне з одним. Загальнонародне є первинним відносно до наукового, ця первинність має національні особливості, пов’язані певною спільністю людей, їх менталітетом. У дослідженнях з’ясовується також природа метафоричного перенесення, джерела походження цього тропа, структурні різновиди і граматичні особливості метафоричних терміноодиниць та інші проблеми, тобто питання, що свого часу, у середині ХХ ст., розглядалися в загальнотеоретичній площині як характерне явище наукової метафори.
Водночас зауважимо, що далеко не всі питання стосовно метафори в лексиці наукових сфер з’ясовані. Причому одні з них, які вже були предметом спеціального розгляду, потребують свого подальшого осмислення з огляду на нові здобутки сучасної теорії лінгвістики. Інші ж проблеми взагалі не стали предметом детального аналізу. Між тим докладне дослідження різних аспектів означеної теми надзвичайно важливе в теоретичному й практичному плані, оскільки дозволяє з’ясувати цілий комплекс питань, зокрема одне з найголовніших роль метафори у формуванні наукової лексики.
Актуальність теми зумовлена стійкою зацікавленістю сучасного мовознавства питаннями функціонування метафори в мові галузевих сфер, відсутністю в українській лінгвістиці спеціального комплексного дослідження метафоричних процесів в економічній лексиці. Багатопланове вивчення цієї проблеми має важливе значення для поглибленого розуміння конкретних мовних механізмів творення аналізованого тропа важливого чинника формування спеціальної лексики. Крім того, системний опис метафоричних найменувань є необхідним для з'ясування їх особливостей як феноменів у науковій картині світу. Аналіз метафори в мові економіки є однією з важливих передумов для розуміння багатьох явищ, що властиві й іншим галузевим лексичним системам.
Актуальність дисертаційного дослідження пов'язана також із потребами лексикографічного опису економічних найменувань метафоричного походження.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами.
Дисертація відповідає загальній науковій проблемі кафедри української мови Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Закономірності розвитку й функціонування української мови”.
Мета дисертаційної роботи визначити склад, з’ясувати природу та характер формування метафоричних найменувань як шару сучасної української економічної лексики.
Завдання дисертації:
1) визначити місце метафори у формуванні економічної лексики сучасної української мови;
2) дослідити джерела походження економічної метафори;
3) з’ясувати специфіку метафоричних процесів, характерну для спеціальних економічних найменувань, що виникли в результаті переосмислення загальновживаних слів;
4) розглянути семантичні, граматичні та структурно-синтаксичні зміни в назвах метафоричного походження;
5) схарактеризувати аналітичні економічні спеціальні найменування з метафоричним компонентом.
Джерела фактичного матеріалу енциклопедичні та тлумачні словники й довідники, видані в Україні й за кордоном у період із 1925 року по 2005 рік (усього 64 назви), а також часописи Фінанси України”, Економіка України”, Вісник Національного банку України”, Регіональна економіка”.
Предмет дослідження становлять спеціальні найменування метафоричного походження, що входять до складу економічної лексики.
Об’єктом дослідження є сучасна функціональна економічна лексика (індивідуальні вирази, робочі терміни, терміни), що сформувалася на основі метафоризації.
Теоретико-методологічною основою дослідження є положення про особливості взаємозв’язку мови і мислення, суспільну природу мови та пізнання світу, специфіку метафоричних процесів як результату гносеологічної діяльності людини.
Різноаспектне дослідження метафоричних процесів у лексиці економічної галузі зумовлює використання різних методів наукового аналізу: а) теоретичних та емпіричних, що відрізняються рівнями пізнання; б) систематизації та пояснення, яким притаманні різні функції в науковому дослідженні; в) загальнонаукових (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія); в) спеціальних (лінгвістичний опис, компонентний аналіз, елементи етимологічного, зіставний).
Наукова новизна роботи. Рефероване дослідження є першою в українському мовознавстві спробою системного вивчення процесу формування економічних спеціальних найменувань через метафоризацію. Комплексний аналіз ономасіологічної метафори в економічному тексті дає такі можливості:
визначити природу й пізнавальне значення метафори в лексиці економічної галузі;
зрозуміти механізми творення економічних термінів шляхом перенесення значення;
визначити комунікативну роль, функціональне призначення метафори в науковому стилі, зокрема в економічному тексті.
Теоретична значущість роботи полягає в тому, що основні її положення й висновки конкретизують і поглиблюють вироблені в мовознавстві уявлення про взаємозв’язок мови і мислення, способи й засоби творення метафори взагалі й ономасіологічної зокрема.
Досліджувані в дисертації типологічні особливості метафори в економічному тексті створюють необхідні передумови для вироблення узагальнювальних висновків про словотворчу роль аналізованого тропа, його значення в науковому стилі, зокрема в економічному тексті, про національні відмінності метафори, її функціональне призначення.
Практичне значення роботи. Матеріали дисертації можуть бути використані при написанні монографій, підручників, навчальних посібників з української мови, укладанні фахових словників. Фактичний матеріал дисертаційної роботи, його основні положення можуть бути використані в курсах Сучасна українська мова”, у навчально-методичній практиці (спецкурси для студентів-філологів та економістів).
Особистий внесок здобувача. Увесь добір фактичного мовного матеріалу, його систематизація, аналіз, оцінка, опис, висновки здійснені автором самостійно. Крім того, видано Словник метафоричних найменувань у сфері економіки”.
Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідалися на VII Міжнародній науковій конференції Проблеми української термінології. Словосвіт 2002” (Львів, 2002), Міжнародній науковій конференції Викладання мов: нові методики та технології” (Харків, 2004), III Міжнародній науково-практичній конференції Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2004), I Міжнародній науково-практичній конференції Науковий потенціал світу 2004” (Дніпропетровськ, 2004), Міжнародній науковій конференції Українська термінологія і сучасність” (Київ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні” (Харків, 2005), Міжнародній науковій конференції Актуальні проблеми функціональної лінгвістики” (Харків, 2005), IX Міжнародній науковій конференції Проблеми української термінології” (Львів, 2006), VII Міжнародній науковій конференції Українська термінологія і сучасність” (Київ-Умань, 2007), Всеукраїнській науковій конференції Українська термінологія і сучасність” (Київ, 2003), Міжвузівській науковій конференції Сучасна україністика: проблеми мови, історії та народознавства” (Харків, 2005).
Публікації. Зміст дисертації викладено в 13 статтях, 7 із них уміщено в провідних наукових фахових виданнях.

Структура дослідження визначається його метою і завданнями. Дисертація загальним обсягом 254 с. складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (282 найменування) та джерел фактичного матеріалу (76 назв). Обсяг текстуальної частини дослідження 169 с.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Аналіз економічних словників та фахової літератури дозволяє говорити про вагомість спеціальних найменувань метафоричного походження в лексиці аналізованої галузі (виявлено понад 800 одиниць метафоричного походження).
Проведене дослідження підтверджує важливе значення метафори в мові наукової сфери.
Феномен метафори досліджується філософами, психологами, лінгвістами й іншими науковцями вже впродовж двадцяти віків. Доцільність уживання цього тропа в художній літературі ніколи не викликала суперечливих поглядів. Використання ж метафори в наукових галузях завжди породжувало протилежні думки: від повного заперечення до повного схвалення. Широке застосування метафори у сферах наук є переконливим доказом її неминучості й необхідності в гносеологічному й онтологічному аспектах.
Зародження інтересу до метафоричних економічних найменувань в україністиці пов’язане з рядом лексикографічних праць і сягає корінням ще 1893 року. На сучасних теренах це питання частково розглядалося в працях Т. Панько, О. Покровської, О. Чуєшкової, Г. Чорновол та ін.
Причина появи аналізованого тропа в наукових галузях викликана багатьма чинниками, один з них це брак номінативних засобів. Оскільки не завжди для нового поняття є назва, що одночасно розкривала б його зміст, мова науки використовує елементи повсякденного життя. Метафора в такому разі відіграє роль одного з найважливіших факторів поповнення економічної лексики, виступає потужним словотворчим засобом. Метафоризація активно сприяє мовній системі в заповненні утворених порожніх лакун. Для вираження різноманітної наукової інформації за допомогою цього тропа мобілізуються внутрішні ресурси мови.
Серед багатогранного функціонального призначення цього універсального явища в наукових сферах виокремлюємо такі: номінативну, інформативну, мнемонімічну, текстотворну, евристичну, пояснювальну, емоційно-оцінну. Усі ці функції в повному обсязі реалізуються в економічній лексиці.
У дослідженні виявлено функціонування метафори у двох сферах словниках і спеціальній літературі. При цьому помічаємо перебування найменувань метафоричного походження в різних позиціях: замкненому середовищі (у словниках) та відкритому, живому (контексті).
Українські назви економічних понять метафоричного походження функціонують у науковому тексті у вигляді індивідуальних лексичних одиниць чи виразів, що описують різні реалії економічної галузі. Вважаємо спеціальну літературу найпотужнішим джерелом творення спеціальних економічних найменувань на основі метафори.
У зв’язку з цим досліджено метафору в суто науковому підстилі, науково-популярному, науково-публіцистичному, науково-навчальному як єдине цілісне явище в комплексному встановленні загальних закономірностей творення спеціальної лексики на основі вторинної номінації.
На основі цього визначено статус метафоричних найменувань: індивідуальна метафора, робочий термін і термін. Розглядаючи окреслену проблему, уникаємо категоричності щодо чіткого розмежування професіоналізмів і термінів.
Оскільки природа метафоризації пов’язана з двома сферами (звідки черпається найменування та куди воно спрямовується), метафоричні економічні назви класифікуємо за джерелами походження: антропоморфізми (акції-лідери, безбілетник, білий лицар, лікар компанії усього 67 назв), зооморфізми (акули, бики, ведмеді, неповороткі бегемоти усього 71 назва), флороморфізми (ланцюжок маргариток, паросток, підсніжники усього 23 назви), предмети побуту (блюдце, каструля, кредит-міст, парасолька цін усього 207 назв), будівлі, споруди, приміщення (гараж, піраміди, позика-міст усього 25 назв), фізичні параметри (брудні гроші, важка акція, вузький ринок, гола позиція усього 163 назви), міжнаукова (медична усього 27 найменувань, технічна усього 15 назв, військова 10 назв, природнича, морська, будівельна, мисливська, релігійна, музична усього 17 назв) та ін.. При цьому спостерігаємо кількісне домінування найменувань на позначення фізичних параметрів і предметної сфери.
Особливою групою вважаємо міжнаукову метафоризацію, оскільки в цьому випадку у взаємодію вступають дві, а то й кілька наукових сфер. Розмаїття різновидів міжнаукової метафори пояснюється галузевою диференціацією суспільства.
В економічній лексиці превалюють терміни медичної сфери, безперечно, це зумовлено кризовими явищами в економіці, що асоціюються з хворобами та необхідністю їх лікування.
Проаналізований фактичний матеріал дає змогу твердити таке:
спільні семи, що є основою економічних метафор, можуть бути пов’язані з прямим значенням загальновживаної лексеми (нападник, партизан, полонянка, жандарм) та ін., з переносним (чорний ринок, брудні гроші) та ін., ґрунтуватися на різних асоціативних ознаках, інколи малопомітних, глибоко індивідуальних (бики, ведмеді, морква, зелений шантаж) та ін.;
принцип здійснення семантичної трансформації в економічних метафоричних найменуваннях заснований на різноманітних видах аналогій: 1) за формальною подібністю (блюдце, каструля, графік риб’яча кістка”), 2) за функціональною схожістю (податкове гальмо, інфляційні генератори, храповик, рубильники), 3) за властивістю (глина-глина, замазка-замазка, замазка-глина) 4) за колірними ознаками (зелень, червона риба), 5) за призначенням (подушка, черпалка, нашийник) та багато ін.
У процесі дослідження найменувань аналізованого виду встановлено, що їм притаманні явища загальномовного характеру, це підтверджує системність аналізованої лексики:
синонімію (або дублетність) розглядаємо як закономірний процес у плані відшукування (або закріплення) кращого варіанта часто між іншомовним та власномовним найменуванням. Особливістю метафоричних одиниць є те, що інколи синонімами можуть виступати слова, що в загальномовному контексті є семантично віддаленими поняттями (наприклад: пляма хмара та ін.);
ця особливість стосується й деяких антонімів метафоричного походження (наприклад: зіркові банки депресивні банки). Ці факти ще раз підкреслюють думку про те, що метафора здатна зближувати найвіддаленіші поняття;
омонімія розглядається як наслідок метафоризації, при цьому асоціативні зв’язки між лексемами можуть зберігатися (магніт у ЗВ, магніт в економічній лексиці сема притягання”), а можуть бути втраченими (олень, паркет та ін.).
Важливим є те, що при метафоризації відбувається звуження граматичних можливостей лексичної одиниці: іменники часто втрачають ознаку істот (горді леви фірми, збитковий лідер товар), позбуваються одного граматичного значення числа (валютна змія, боргова бомба; метод-лоцман; аероплани, воли), а також форм суб’єктивної оцінки, якісні прикметники не можуть утворювати ступені порівняння (тихий факторинг, широкий ринок, чорний курс).
Спостерігаємо неоднакову метафоротворчу продуктивність різних частин мови: з великою перевагою піддаються метафоризації іменники (акули, ангел, вікно, гараж, грошовий капкан), друге місце в цьому процесі посідають прикметники (гумовий чек, дикий ринок, мертвий запас) та дієслова (ціна просіла, платежі мандрували) і зовсім незначна кількість в економічній лексиці метафоризованих дієприкметників (дутий вексель, обідраний сертифікат).
Дослідження структурних різновидів економічної метафори дозволяє нам стверджувати, що цей унікальний троп може входити до складу дво- та багатокомпонентних найменувань. Найпоширенішим видом є бінарні словосполучення, їх особливість полягає в тому, що метафоризується лише один компонент, підпорядковуючи валентним зв’язкам другий (роздування цін, м’які долари, грошовий голод, капітал втік, замкнена валюта).
Особливістю ідіоматичних бінарних словосполучень є той факт, що в їх основі лежить повна метафоризація, вони, по суті, є одним словом (конкурс краси, перекриття крана, повітряна яма). Однак можемо спостерігати, як у словосполученнях, що за структурою близькі до ідіом, метафоричне навантаження несе один з компонентів (босий паломник основна метафоризуюча роль належить лексемі босий, гримотливе стадо метафоричний акцент має слово стадо та ін.).
Частина метафоричних найменувань уведена шляхом перекладу з російськомовних джерел у зв’язку з потребою функціонування назв на позначення реалій, спільних для світової економіки, й контактністю та спорідненістю двох мов.
У цілому дослідження переконує в тому, що становлення й розвиток лексики наукових галузей не може обійтися без метафори, бо цей троп має потужний гносеологічний та онтологічний потенціал.

Список літератури

1. Авеличев А.К. Метафора и контекст // Вестник Московского ун-та. Филология. 1974. - №1. С. 30-40.
2. Авоян Р.Г. Значение в языке. Философский анализ. М.: Высшая школа, 1985. 103с.
3. Авраменко В. З історії становлення навчальної математичної термінології (20-ті роки ХХ ст.) // Українська термінологія і сучасність. К., 2003. Вип. 5. С. 30-32.
4. Аксьонова Г. Збагачення суспільно-політичної лексики української літературної мови шляхом переосмислення слів // Тези доповідей та повідомлень Республіканської наукової конференції ”Питання літературознавства та мовознавства”. Харків: Вид-во ХДУ ім.Горького. 1967. С.131-133.
5. Александрова Г.А. Образність як джерело утворення технічної літератури // Мовознавство. 1973. - №5. С. 56-59.
6. Ален. Заметки об эстетике. О метафоре // Писатели Франции о литературе. М.: Прогресс, 1978. С. 75-89.
7. Арбиб М. Метафорический мозг. М.: Мир, 1976. 267с.
8. Аристотель. Поэтика. Риторика. СПб.: Азбука, 2000. 347 с.
9. Арутюнова Н.Д. Синтаксические функции метафоры // Известия АН СССР. Серия литературы и языка, 1978. Т. 37. С. 251-262.
10. Арутюнова Н.Д. Тождество и подобие. Сравнение и идентификация. М.: Наука, 1995. 225 с.
11. Арутюнова Н.Д. Языковая метафора. Синтаксис и лексика //Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1979. С. 147-173.
12. Багмут Й.А. Слово і термін // Питання мовної культури. К.: Наукова думка. 1969. Вип. 3. С. 16-27.
13. Баженов Л.Б. Строение и функции естественнонаучной теории. М: Наука, 1978. 231 с.
14. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М.: Издательство иностран. лит., 1955. 416с.
15. Басилая Н.А. Семасиологический анализ бинарных метафорических словосочетаний. Тбилиси: Издательство Тбилисского ун-та, 1971. С. 3-43.
16. Безугла О. Особливості перекладу складних прийменникових конструкцій фінансово-економічних термінів //Українська термінологія і сучасність. К., 2003. Вип. 5. С. 95-98.
17. Белов В.Л., Кузнецова И.В. Вопросы перевода англоязычных составных терминов и наименований //Науково-технічний прогрес і проблеми термінології. К.: Наукова думка, 1980. С. 19.
18. Беркетова З.В. Мотивационное поле как один из типов семантических полей // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. 1990. - Т.49, №6. - С. 548-552.
19. Бєляєв Р.С. Поняття терміноелемента з погляду теорії номінації // Мовознавство. 1999. - №3. С. 64-65.
20. Білодід І.К. Деякі аспекти взаємодії пізнавальної і естетичної функції мови // Мова. Людина. Суспільство. К.: Наукова думка, 1977. С. 92-102.
21. Бланар В. О внутренне обусловленных семантических изменениях // Вопросы языкознания. 1971. - №1. С. 3-13.
22. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. М.: Просвещение, 1987. С. 127-137.
23. Боровська О.В. Співвідношення національних та інтернаціональних термінів в українській термінології галузі фізичної культури і спорту: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 /Національна академія наук України, Інститут української мови. К., 2004. 17 с.
24. Боярова Л. Мовне планування і термінологія в Україні (20-ті рр. перша пол. 30-х рр. ХХ ст.) //Українська термінологія і сучасність. К., 2005. Вип. 6. С. 35-44.
25. Брага І.І. Метафоричні моделі українського політичного дискурсу // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Збірник наукових статей. К., 2000. С. 21-25.
26. Брагина А.А. Синонимы в литературном языке. М.: Наука, 1986. 124с.
27. Бугулов Е.Н. Метафора как словообразовательное средство в английской научной терминологии // Институт теоретической физики. К.: Наукова думка, 1979. С.106.
28. Будагов Р.А. Метафора и сравнение в контексте художественного целого // Русская речь. 1973. - №1. С. 26-32.
29. Будагов Р.А. Слово и его значение. Л.: Издательство государственного ун-та, 1947. 65 с.
30. Будагов Р.А. Человек и его язык / Метафора и сравнение в контексте художественного целого. - М.: Издательство Московского ун-та, 1976. С. 299-304.
31. Будагов Р.А. Что такое развитие и совершенствование языка? М.: Наука, 1977. 263с.
32. Булат З.М. До питання синонімії науково-технічних термінів-словосполучень в англійській та американській літературі по залізничному транспорту // Іноземна філологія. 1968. Вип.14. С.55-60.
33. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. К.: Радянська школа, 1959. С. 58-61.
34. Булик-Верхола С. Формування і розвиток української музичної термінології //Українська термінологія і сучасність. К., 2003. Вип. 5. С. 41-45.
35. Бунге М. Философия физики. М.: Прогресс, 1975. 347 с.
36. Вежбицкая А. Сравнение градация метафора // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 82-93.
37. Вербицька О.А. Ономасіологічні функції синестезичної метафори в українській мові: Дисканд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський державний педагогічний ін-т. Харків, 1993. 190 с.
38. Вербицька О.А. Термінологічна лексика і метафоризація // Мовознавство. 1983. - №6. С. 47-50.
39. Винник О.П. Зооморфічна метафора у фінансовій термінології // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. Л.А. Лисиченко. Вип. 8. Харків, 2002. С. 7-11.
40. Винник О.П. Функціонування фразеологічних одиниць у фінансовій лексичній системі // Вестник Международного славянского университета. № 3. Серия «Филология». Харьков, 2002. Том.V. С. 51-52.
41. Винник О.П. Семантичні поля в метафоричних термінах фінансової лексичної системи // Вестник Международного славянского университета. № 6. Серия «Филология». Харьков, 2002. Том.V. С. 20-23.
42. Винник О.П. Антропоморфічна метафора у фінансовій термінології //Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. К., 2003. Вип. V. С. 100-103.
43. Винник О.П. Синонімія в метафоричних фінансових термінах // Вестник Международного славянского университета. № 4. Серия «Филология». Харьков, 2003. Том.VI. С. 25-27.
44. Винник О.П. Метафора предметної сутності в економічній термінології //Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. К., 2005. Вип. VI. С. 98-101.
45. Винник О.П. Функціонування предикатної метафори в економічній термінології // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. Л.А. Лисиченко. Вип. 18. Харків, 2006. С. 17-21.
46. Винник О.П. Бінарні метафоричні словосполуки у фінансовій термінології // Вісник: Проблеми української термінології. Львів: Національний університет Львівська політехніка”, 2002. № 453. С. 521-526.
47. Винник О.П. Метафоризація іменників та дієслів в економічній термінології //Динаміка наукових досліджень 2004: Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції. Дніпропетровськ, 2004. Т. 19. С. 12-14.
48. Винник О.П. Міжнаукова метафора у сфері економіки // Науковий потенціал світу 2004: Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції. Дніпропетровськ, 2004. Т. 68. С. 9-11.
49. Винник О.П. Метафоризація назв рослинного світу в економічній терміносистемі // Сучасна україністика: проблеми мови, історії та народознавства: Матеріали міжвузівської науково-методичної конференції. Харків, 2005. С. 32-35.
50. Винник О.П. Анімалістична лексика в ролі економічних термінів // Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні: Управління розвитком: Збірник наукових статей Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю заснування ХНЕУ. Харків, 2006. С. 185-186.
51. Винник О.П. Національна ономасіологічна метафора в субмові економічної галузі // Проблеми української термінології: Збірник наукових праць. Львів, 2006. С. 170-172.
52. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1976. 310с.
53. Виноградов В.В. Русский язык / Грамматическое учение о слове. М.: Высшая школа, 1986. 635с.
54. Виноградов В.В. Стиль Пушкина. М.: Гослитиздат, 1941. - 620 с.
55. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Труды Московского института истории философии и литературы: Сборник статей по языковедению. М.: Т-У, 1939. С.3-54.
56. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи (Природа вторичной номинации). К.: Наукова думка, 1986. - 142 с.
57. Вовчок Д.П. Типы и функции словосочетаний метафорического характера в современной газете: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.01.10 /МГУ. М., 1974. 17с.
58. Вознюк Г., Загородній А. Проблема іншомовних запозичень у сучасній українській фінансово-економічній термінології // Вісник Державного ун-ту Львівська політехніка”. Проблеми української термінології. - 2000. № 402. - С. 97-99.
59. Волков И.Н. Что такое метафора //Художественная форма. М.: Издательство ГАХИ, 1927. С. 81-124.
60. Вольф Е.М. Метафора и оценка // Метафора в языке и тексте. М.: Наука, 1988. С. 53.
61. Вольф Е.М. Прилагательное в тексте // Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1979. С.118-135.
62. Воробйова С.А., Молодід Т.К. Українська соціально-економічна термінологія радянської доби // Мовознавство. 1971. - №2. С.14-22.
63. Гак В.Г. Метафора: универсальное и специфическое // Метафора в языке и тексте. М.: Наука, 1988. С.12-25.
64. Галинская И.Л. Некоторые подходы к проблеме метафоризации в современной буржуазной эстетике // Художественное воображение и отражение действительности / Современные зарубежные исследования. М.: ИНИОН АН СССР, 1983. 176с.
65. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 137с.
66. Гончарова Т.І. Спільність та специфіка мовних зооморфних картин світу: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.15 /Харківський держ. ун-т. Харків, 1996. 22с.
67. Гулий К.В. До питання про вивчення метафори // Вісник Харківського ун-ту. - №284. Питання мовознавства і літературознавства. Харків: Вища школа, 1986. С.99-107.
68. Гусев С.С. Наука и метафора. Л.: Издательство Ленинградского ун-та, 1984. 152 с.
69. Гусев С.С. Упорядоченность научной теории и языковые метафоры // Метафора в языке и тексте. М.: Наука, 1988. С.119-134.
70. Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания. - М.: Наука, 1977. 245с.
71. Даниленко В.П. Терминологизация разных частей речи (термины-глаголы) / Проблемы языка науки и техники (логические, лингвистические и историко-научные аспекты терминологии). М.: Наука, 1970. С. 40-50.
72. Дацишин Х. Семантичне (метафоричне та метонімічне) термінотворення у сфері фінансово-кредитних відносин та грошового обігу //Вісник Державного ун-ту Львівська політехніка”. Проблеми української термінології. Львів, 1998. - №338. - С.327-329.
73. Деборин А.М. Заметки о происхождении и эволюции научных понятий и терминов // Вопросы языкознания. 1957. - №4. С. 8-10.
74. Дерев’янченко Т. Особливості розуміння терміна маркетинговий аудит у сучасному економічному дискурсі // Українська термінологія і сучасність. К., 2005. Вип. 6. С. 103-108.
75. Дондуа К. Метафора в широком смысле и метафора поэтическая // Язык и мышление. М.-Л.: Издательство АН СССР, 1940. С. 57-64.
76. Дорошенко С.М. Антонімія в термінології нафтогазової промисловості //Українська термінологія і сучасність. Вип. 5. К.: КНЕУ, 2003. Вип. 5. 324 с.
77. Дорошенко С.М. Формування та розвиток української термінології нафтогазової промисловості: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01 /Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 2004. 22 с.
78. Дуда О. Семантичний аналіз корпусу спеціальних текстів (на матеріалі англійської кредитно-банківської субмови //Вісник національного ун-ту «Львівська політехніка». Львів, 2002. № 453. С. 296-300.
79. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. - К.: Видавничий дім КМ Academia”, 2000. 218с.
80. Дятчук В.В., Пустовіт Л.О. Семантична структура і функціонування лексики української літературної мови. К.: Наукова думка, 1983. 154с.
81. Дячук Т.М. Семантичні процеси при формуванні української соціально-економічної термінології //Українська термінологія і сучасність. К., 1997. С. 158-160.
82. Дячук Т.М. Українська та соціально-економічна термінологія: становлення і кодифікація: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2003. 20 с.
83. Єрмилова Е.В. Метафоризация мира в поэзии // Контекст. Литературно-теоретические исследования. М.: Наука, 1977. С. 160-178.
84. Жоль К.К. Мысль. Слово. Метафора. К.: Наукова думка, 1984. 302с.
85. Забуранна О.В. Антропоцентризм фразеологічної семантики (на матеріалі фразеологічних одиниць української, перської, японської мов зі значенням відносного часу): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.15 /Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2003. 18 с.
86. Заворотна Т.П. Іменні метафоричні словосполучення (на матеріалі творів українських радянських письменників). Чернівці, 1983. 46с.
87. Зелінська Н.В. Поетика наукового тексту: українська наукова публіцистика ХІХ початку ХХст.: Автореф. дис д-ра філол. наук: 10.01.08 /Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики. К., 2004. 36с.
88. Іващенко В. Ступені конотації в терміносистемі оказіональне узуальне” //Українська термінологія і сучасність. К., 1997. С. 68-69.
89. Калашник В., Медведєва О., Черпак М. Інтернаціоналізація науково-технічної термінології як чинник становлення й розвитку української терміносистеми // Українська термінологія і сучасність. К., 1997. С. 44-46.
90. Калашник В., Корнейко І., Рогожин В., Пилипенко М. Українська радіологічна термінологія: історія, проблеми й перспективи // Вісник Національного ун-ту «Львівська політехніка». Львів, 2002. № 453. С. 279-284.
91. Калмыкова Е.И. О динамике метафоры в научном стиле // Научные доклады высшей школы. Филологические науки. 1974. - №2. С. 83-88.
92. Капанадзе Л.А. Взаимодействие терминологической и общеупотребительной лексики // Развитие лексики современного русского языка. М.: Наука, 1965. С.86-104.
93. Каплан А.Л. Актуальные вопросы теории и практики метафоры // Стилистика художественной речи. Л., 1973. С.54-73.
94. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. - 356 с.
95. Караулова Т.К. Некоторые аспекты структуры, семантики и функционирования устойчивых словесных комплексов в научном тексте // Язык и стиль научного изложения. Лингвометодические исследования. М.: Наука, 1983. С.101.
96. Карпець Л.А. Український спортивний жаргон: структурно-семантичний аспект: Автореф. дис канд. філол. наук: 811.161.2276 /Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна. Харків, 2006. 19 с.
97. Карцевский С. Об асимметрическом дуализме лингвистического знака //История языкознания XIX-XX веков в очерках и извлечениях: В 2-х ч. М., 1965. Ч. 2. С. 85-90.
98. Квитко И.С. Термин в научном документе. Львов: Выща школа, 1976. 128с.
99. Кенней Ф. Мир электронных частиц. М.: Мир, 1965. - 267 с.
100. Кияк Т. Проблема лінгвістичного упорядкування термінології // Українська термінологія і сучасність. К., 2005. Вип. 6. С. 13-17.
101. Кияк Т. Ще раз про болючі точки українського термінотворення // Українська термінологія і сучасність. К., 2003. Вип. 5. С. 14-18.
102. Клименко Н.Ф. Формалізовані основи семантичної класифікації лексики. К.: Наук. думка, 1982. 250с.
103. Клычков Г.С. Специфика семантических изменений в различных частях речи // Вестник МГУ. Историко-филологическая серия. 1958. - №2. С.157-167.
104. Коваль А.П. Пригоди слова. К.: Радянська школа, 1985. 213с.
105. Коваль А.П. Синоніміка в термінології // Дослідження з лексикології та лексикографії. К.: Наукова думка, 1965. С.157-169.
106. Коготкова Т.С. Национальные истоки русской терминологии. М: Наука, 1991. 118с.
107. Коготкова Т.С. Опыт лингвистического описания одной терм