МЕТОД ВПРАВ У НАВЧАННІ ОРФОГРАФІЇ УЧНІВ 6-7 КЛАСІВ

brief description

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

АНТОНЧУК ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ

УДК 372.461 (07)

МЕТОД ВПРАВ У НАВЧАННІ ОРФОГРАФІЇ УЧНІВ 6-7 КЛАСІВ

13.00.02 – теорія та методика навчання (українська мова)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник – доктор
педагогічних наук, професор
Хом’як Іван Миколайович

Київ – 2009

Зміст
ВСТУП……………………………………………………………………..………....2 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ОРФОГРАФІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
1.1. Лінгвістичні основи навчання орфографії….……………………....……...10
1.2. Психологічні умови формування орфографічних умінь і навичок в учнів 6-7 класів……………………………………………………………... …...25
1.3. Вихідні лінгводидактичні позиції у застосуванні методу вправ на уроках вивчення орфографії……..……………………………………..………46
Висновки до 1 розділу…………………………………………………………. .…70
РОЗДІЛ 2. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА НАВЧАННЯ ОРФОГРАФІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 6-7 КЛАСАХ
2.1. Аналіз дисертаційних досліджень із методики навчання орфографії………...………………...……………….……………..…………….....74
2.2. Питання вивчення орфографії у програмах і підручниках з української мови…… ……….………………………..……………………………………….....87
2.3. Практика застосування методу вправ на уроках орфографії в загальноосвітніх школах…………………………………………….………….103
Висновки до 2 розділу...…………………………...…………………….……….114
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ НАВЧАННЯ ОРФОГРАФІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
3.1. Аналіз рівня знань, умінь і навичок в учнів 6-7 класів з орфографії…...117
3.2. Система вправ з орфографії в основній школі……………………………128
3.3. Завдання і хід формувального експерименту……..…………….………...143
3.4. Аналіз результатів педагогічного експерименту……..………….……….157
Висновки до 3 розділу……………………..……………………….………...…...170
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………….…………………...…….173
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………...178 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………...187

ВСТУП
Інтелектуальний розвиток нації значною мірою залежить від рівня мовленнєвої вправності її представників. Педагогічна галузь постійно перебуває у пошуці нових та вдосконаленні вже існуючих методів та прийомів навчання української мови. Одним із ефективних шляхів теоретико-практичного вивчення мови є метод вправ. Саме під час виконання вправ формуються навички грамотного письма, що має соціальний характер і вимагає постійної уваги до себе.
Концепція мовної освіти 12-річної школи передбачає реалізацію змістових ліній: мовної, мовленнєвої, соціокультурної і діяльнісної. Згідно з діяльнісною змістовою лінією учні повинні оволодіти вміннями робити спостереження (порівнювати, виділяти головне, систематизовувати й узагальнювати, конкретизовувати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки і т.ін.). Діяльнісна змістова лінія має суто процесуальний характер, тобто її зміст на рівні знань у програмі не відображено, а подано перелік узагальнених умінь. Реалізовуватися вона має через систему завдань і вправ комплексного характеру як органічна їх складова. Саме під час виконання вправ у школярів формуються уміння “правильно писати слова відповідно до вивчених орфографічних правил, перевіряти написане; користуватися орфографічним словником” [73, с. 178].
Комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення української мови здійснюється у процесі взаємопов’язаного і цілеспрямованого вдосконалення чотирьох видів мовленнєвої діяльності, зокрема й письма, що передбачає формування в учнів міцних орфографічних навичок. Це спонукає словесників активізувати роботу школярів над засвоєнням української орфографії. Добір вправ має забезпечувати систематичність у роботі над вивченням орфографічних тем.
Орфографія регламентує написання слів разом, окремо, через дефіс, уживання великої та малої літер, перенос слів із рядка в рядок, вживання апострофа та інших небуквених графічних знаків, графічні скорочення слів. Нині чинна програма з рідної мови передбачає формування в учнів 6-7 класів умінь знаходити вивчені орфограми, пояснювати їх правилами, помічати і виправляти помилки правописного характеру.
На сьогодні немає єдиної класифікації методів навчання української мови. Лінгводидакт О.М. Біляєв найбільш прийнятною для уроків української мови вважає класифікацію методів за способом взаємодії вчителя й учнів на уроці і, зокрема, виділяє метод, за яким школярі виконують практичні завдання і вправи, засвоюють потрібні знання, які уточнює й узагальнює вчитель.
Призначення вправ полягає у формуванні в учнів узагальнених умінь застосовувати орфографічне правило. Однією з головних вимог до проведення вправ є їх систематичність. Психологічною основою такого підходу є поступове підвищення рівня самостійності учнів у процесі навчання. Кількість вправ залежить від ступеня автоматизації навички.
Розуміння природи орфографічних навичок випливає з учення І.П.Павлова про вироблення системних асоціацій, які копіюють мовну дійсність. Вчення про психологію формування правописних навичок розвинуто в працях О.О.Леонтьєва, С.Ф.Жуйкова, М.М.Разумовської, О.І.Власенкова, Д.М.Богоявленського та ін. Учені підкреслюють свідомий характер процесу формування грамотного письма, розглядають навичку як автоматизовану дію; переконують у необхідності вироблення правописної навички на основі глибоких теоретичних знань граматичних і орфографічних правил; стверджують, що навичка може бути сформована лише в результаті спеціально організованих вправ. У навчанні орфографії позитивну роль відіграють також усі види пам’яті (зорова, слухова, моторна). Діючи в сукупності, вони полегшують процес вироблення навички.
Базою для нашого дослідження служать теоретичні положення праць представників граматичного напряму в навчанні орфографії (К.Д.Ушинського, О.М.Пєшковського, Ф.І.Буслаєва, Д.Тихомирова, М.Бунакова, С.Х.Чавдарова). Вивчення правопису української мови на граматичній основі обстоюють М.І.Бернацький, Г.І.Купрієнко, О.М.Біляєв, М.В.Бардаш, Л.М.Симоненкова, І.М.Хом’як та ін.
Дидактичні умови формування орфографічної навички, визначення методів, прийомів навчання правопису, пошук ефективних способів підвищення грамотності учнів проаналізовано у працях М.Т.Баранова, О.І.Власенкова, Г.Н.Приступи та ін. Основна увага у дослідженнях цих авторів відведена побудові системи вправ для формування у школярів орфографічних навичок, суть їх полягає у поступовому переході від орфографічних вправ до самостійних творчих робіт.
Вправи на уроках орфографії тісно пов’язані з поетапністю формування у школярів орфографічних умінь і навичок. У психологіі вправи розглядаються як багаторазові повторення яких-небудь дій з метою їх закріплення і вдосконалення. Б.П.Єсипов, С.Х.Чавдаров, С.Ф.Збандуто, І.Т.Огородников, В.О.Онищук стверджують, що багаторазове повторення визначених дій здійснюється з метою засвоєння знань, формування умінь і навичок.
С.Ф.Збандуто пропонує класифікацію вправ залежно від характеру навчального матеріалу і ділить їх на усні, письмові, графічні, технічні. Б.П.Єсипов класифікує вправи за дидактичною метою на вступні, основні, супровідні, творчі. В основі класифікації В.О.Онищука лежить дидактична мета кожної вправи, ступінь самостійності і творчості учнів під час її виконання.
Більшість науковців (Л.П.Федоренко, М.М.Разумовська, М.Т.Баранов, О.М.Біляєв, М.С.Вашуленко та ін.) виділяють дві основні групи вправ для навчання орфографії: списування і диктанти. Є.М.Дмитровський, Г.Р.Передрій, І.С.Олійник, О.С.Скорик доповнюють їх такими видами, як: орфографічний розбір, вправи з орфографічним словником, довільне письмо (добір слів з орфограмами), вправи з розвитку мовлення (переклади, перекази, твори), які включають і орфографічні завдання.
В основу класифікації орфографічних вправ покладено: 1) етапи формування у школярів умінь і навичок; 2) зміст орфограми; 3) характер мислительної діяльності учнів; 3) спосіб виконання вправ; 4) їх послідовність; 5) розвиток зв’язного мовлення школярів; 6) структура завдань.
Одним із шляхів удосконалення вивчення орфографії в загальноосвітній школі є розробка раціональної системи вправ для формування в учнів 6-7 класів орфографічних навичок з урахуванням органічного зв’язку правопису з різними розділами української мови, зокрема морфологією.
Під час вивчення систематичного курсу морфології у 6-7 класах учні виробляють граматичні вміння, необхідні для усвідомлення багатьох орфографічних правил. Викликати у школярів інтерес до граматичного матеріалу можна шляхом застосування проблемно-пізнавальних, ситуативних завдань, лінгвістичних ігор, тестування.
Теорії і практиці навчання орфографії приділили увагу лінгводидакти О.М.Біляєв, М.В.Бардаш, М.С.Вашуленко, Л.М.Симоненкова, Н.Г.Шкуратяна, О.Н.Хорошковська, І.М.Хом’як, Л.Г.Райська, О.Ф.Коломійченко, О.В.Караман, С.Т.Яворська, М.М.Николин та ін. Науковці запропонували різні підходи до виконання орфографічних вправ, а саме: роботу над орфографічними помилками (О.М.Біляєв); методичні розробки вивчення правопису дієприкметників і дієприслівників, а також варіанти опрацювання правопису іменників, прикметників, числівників, займенників, прислівників, прийменників, часток (М.В.Бардаш); систему опрацювання фонетико-орфоепічного та орфографічного матеріалу (М.С.Вашуленко); диференціацію вправ залежно від лінгвістичної природи написань в умовах близькоспоріднених мов (О.Н.Хорошковська); вправи для формування у школярів орфографічних навичок в умовах інтерференційного мовленнєвого середовища (І.М.Хом’як); диференціацію вправ залежно від характеру орфограм (Л.Г.Райська); систему орфографічних алгоритмів (М.М.Николин); формування в учнів орфографічних умінь і навичок під час вивчення фонетики (О.В.Караман); систему навчання української орфографії на заняттях вивчення будови слова і словотвору в російськомовній школі (С.Т.Яворська); вправи для вивчення окремих частин мови (І.Є.Боднар).
Актуальність дослідження визначається, з одного боку, потребою суспільства у вихованні особистості, яка володіє вміннями і навичками орфографічно вправного письма, з іншого - відсутністю в методичній літературі розробки методу вправ на уроках вивчення орфографії в загальноосвітніх навчальних закладах. З огляду на недостатнє висвітлення цієї проблеми з позиції новітніх вимог до вивчення української мови нами було обрано тему дисертації “Метод вправ у навчанні орфографії учнів 6-7 класів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до теми кафедри методики викладання і культури української мови “Типологія сучасного уроку української мови” (протокол № 1 від 5 вересня 2002 року), що входить до тематичного плану науково-дослідної роботи Рівненського державного гуманітарного університету. Тему дисертації затверджено вченою радою Рівненського державного гуманітарного університету (протокол № 5 від 30 грудня 2005 року) і Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 30.05. 2006р.).
Мета дослідження полягає у розробленні ефективної системи орфографічних вправ під час вивчення частин мови у 6-7 класах.
У процесі дослідницької роботи необхідно було вирішити такі завдання:
1. Проаналізувати лінгвістичну, психологічну, педагогічну і методичну літературу з досліджуваного питання.
2. Дослідити рівень володіння учнями 6-7 класів навичками морфологічного аналізу, уміння виділяти орфограми у словах різних частин мови.
3. Розробити систему правописних вправ, яка враховуватиме зв’язок у вивченні орфографії з морфологією.
4. Перевірити ефективність пропонованої методики за допомогою педагогічного експерименту.
Об’єкт дослідження - процес формування у школярів правописних умінь і навичок.
Предметом дослідження є шляхи підвищення орфографічної грамотності учнів шляхом застосування методу вправ під час засвоєння орфографії на морфологічній основі.
Методологічну основу дослідження становлять вчення про мову як засіб спілкування, збереження і передачі інформації, взаємозв’язок мови і мовлення, мовлення й мислення; ролі теорії і практики в процесі пізнання; законодавчі акти й концепції перебудови освіти на засадах формування національно свідомої мовної особистості.
Теоретичні основи дослідження:
1) напрацювання психолінгвістів у галузі мовленнєвої діяльності (О.О.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, М.І.Жинкін, Б.Ф.Баєв, І.О.Синиця та ін.);
2) психолого-методичні теорії свідомого формування у школярів орфографічних навичок (Д.М.Богоявленський, М.О.Пучковський, C.Ф.Жуйков, М.С.Вашуленко, Н.М.Алгазіна, М.Т.Баранов, М.М.Разумовська, та ін.);
3) дисертаційні дослідження з питань навчання орфографії (О.М.Біляєв, М.В.Бардаш, М.С.Вашуленко, Л.М.Симоненкова, Н.Г.Шкуратяна, О.Н. Хорошковська, І.М.Хом’як, Л.Г.Райська, Н.Ф.Коломійченко, О.В.Караман, С.Т.Яворська, М.М.Николин та ін.);
4) різноаспектні підходи до класифікації вправ з орфографії (Н.М.Алгазіна, М.Т.Баранов, Д.М.Богоявленський, М.В.Ушаков, Є.М.Дмитровський, Г.Н.Приступа, М.В.Бардаш, І.М.Хом’як та ін.).
Для вирішення поставлених завдань у процесі роботи використовувалися такі методи дослідження:
1) теоретичні: аналіз і синтез під час опрацювання лінгвістичної, психологічної, педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; аналіз шкільних програм, підручників з рідної мови;
2) емпіричні: спостереження й аналіз уроків української мови, бесіди з учителями й учнями, анкетування вчителів та учнів з метою вивчення реального стану роботи з орфографії у 6-7 класах і визначення рівня сформованості орфографічних умінь і навичок у шести- і семикласників; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний); якісний і кількісний аналіз результатів експериментально-дослідного навчання.
Дослідження проводилося у три взаємопов’язані етапи.
На першому (2002-2003 рр.) визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; здійснювався аналіз лінгвістичної, психологічної і методичної літератури, навчальних програм і підручників.
На другому етапі роботи (2004-2006 рр.) вивчався стан навчання орфографії у 6-7 класах; проводився констатувальний зріз; розроблялася система вправ, завдань і уроків з орфографії для учнів 6-7 класів, методичні рекомендації щодо їх застосування; проводилося експериментальне навчання за пропонованою методикою.
На третьому етапі (2006-2007 рр.) систематизовано й узагальнено зібраний матеріал, проведено кількісно-якісний аналіз одержаних результатів. Експериментальна база дослідження. Експериментально-дослідна робота проводилася у школах кількох областей України: у Луганській (Сіверськодонецький колегіум), Рівненській (ЗНЗ № 25 м. Рівне, Перебродський ЗНЗ I-III ст. Дубровицького р-ну), Хмельницькій (Ізяславський ЗНЗ № 1). Для проведення педагогічного експерименту способом типологічного відбору було визначено 12 експериментальних і стільки ж контрольних класів загальною кількістю 513 учнів.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українській лінгводидактиці експериментально з’ясовано умови раціонального застосування методу вправ й ефективного використання його у 6-7 класах загальноосвітньої школи; удосконалено технологію застосування методу вправ на уроках вивчення орфографії; виділено й уточнено дефініції орфографічна вправа, орфографічне уміння, орфографічна навичка; подальшого розвитку набули методичні ідеї про підвищення правописної вправності учнів, що є складовою писемного мовлення.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено ефективну систему вправ на уроках української мови для вироблення орфографічних умінь і навичок у школярів 6-7 класів. Пропонована методика може бути використана вчителями у процесі навчання рідної мови в загальноосвітніх школах, у лекціях та практичних заняттях з методики викладання української мови на філологічних факультетах педагогічних університетів, у курсовій перепідготовці вчителів-словесників, для вдосконалення шкільних програм і підручників з рідної мови.
Особистий внесок здобувача полягає у створенні системи орфографічних вправ для учнів 6-7 класів загальноосвітньої школи.
Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися шляхом експериментально-дослідного навчання з подальшою перевіркою його ефективності. Попередні результати дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри методики викладання і культури української мови Рівненського державного гуманітарного університету; на міжнародних науково-практичних конференціях: “Науковий потенціал світу - 2006” (Дніпропетровськ, 2006), “Взаємодія етнічних і планованих мов у контексті європейської інтеграції” (Луцьк, 2008), “Наука, освіта, суспільство очима молодих” (Рівне, 2008); на всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Інноваційні технології викладання української мови та літератури в школі і ВНЗ: проблеми та пошуки” (Житомир, 2004), “Проблеми формування мовної особистості учнів середніх загальноосвітніх закладів” (Рівне, 2006); звітних наукових конференціях викладачів, докторантів, аспірантів і студентів РДГУ (Рівне, 2003-2008).
Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 13 праць, 11 з яких  у виданнях, затверджених ВАК України.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Правописна грамотність є показником рівня мовної і мовленнєвої культури суспільства. Орфографічні норми сучасної української мови сформувалися впродовж XIX-XX століть. Як зібрання конкретних правил написання загальних і власних назв, питомих і запозичених слів вони знайшли відображення у різних виданнях “Українського правопису”. У нову редакцію правопису внесено низку суттєвих змін, зумовлених розвитком та удосконаленням мови.
Методика оволодіння орфографією передбачає врахування характеру написань. З аналізу лінгвістичних праць ми дійшли висновку, що основними принципами українського правопису є фонетичний і морфологічний у раціональному поєднанні їх. Окрім того, частина слів пишеться за історичним, або традиційним, принципом, наявні диференційні, або смислорозрізнювальні, написання.
Формування в учнів навичок писемного мовлення ґрунтується на засвоєнні ними літературної норми. Ознаками норми є загальновживаність, сталість, поширеність, обов’язковість. Для літературної мови властиві усна й писемна форми функціонування. Рівень писемного мовлення залежить від якості усного і внутрішнього мовлення.
Порушення мовного режиму у школі зумовлює появу численних помилок у письмових роботах школярів, оскільки українська орфографія особливо чутлива до різноманітних орфоепічних відхилень, зумовлених недотриманням норм усного літературного мовлення.
В основі утворення орфографічних навичок лежить поступове, поетапне формування у школярів умінь, пов’язаних із правописними діями, виконання яких забезпечується системою вправ. Міцність навичок залежить від рівня свідомості в процесі їх набуття, цьому сприяє розвивальне навчання, яке спонукає учнів до активної розумової і пізнавальної діяльності.
Орфографічні вміння і навички є важливим компонентом загальноосвітньої підготовки школярів з української мови, вони активно формуються у 6-7 класах, коли закладаються основи правописної грамотності, що характеризується здатністю учнів писати слова згідно з правилами.
Успішне опанування орфографічних правил відбувається під час виконання усних і письмових вправ. Формування у школярів правописних умінь і навичок краще здійснюється за умови одночасної дії всіх видів орфографічної пам’яті, а саме: слухової, зорової, моторної, кінестезичної.
Одним із ефективних шляхів практичного вивчення мови є метод вправ. Елементи цього методу навчання є у класифікаціях за рівнем пізнавальної діяльності учнів (І.Я.Лернер, М.М.Скаткін, М.Б.Успенський), джерелами знань (С.Х.Чавдаров, О.В.Текучов, Л.П.Федоренко, Є.М.Дмитровський), способом взаємодії учителя й учнів на уроці (О.М.Біляєв, В.Я.Мельничайко, М.І.Пентилюк, С.О.Караман).
Навчальний процес будується на вивченні орфографічних правил і виконанні різноманітних орфографічних завдань. Раціональне виконання вправ, які складаються зі списування, диктантів, орфографічного розбору, роботи з орфографічним словником у поєднанні із синтетичними вправами, забезпечує успішне формування в учнів орфографічних навичок.
Питанню методики навчання орфографії в загальноосвітній школі присвятили свої дослідження О.М.Біляєв, М.В.Бардаш, Л.М.Симоненкова, М.С.Вашуленко, Н.Г.Шкуратяна, О.Н.Хорошковська, І.М.Хом’як, Л.Г.Райська, О.Ф.Коломійченко, О.В.Караман, С.Т.Яворська, М.М.Николин та ін.
Науковці запропонували різні підходи до використання орфографічних вправ, а саме: роботу над орфографічними помилками (О.М.Біляєв); методичні розробки вивчення правопису дієприкметників і дієприслівників, а також варіанти опрацювання правопису іменників, прикметників, числівників, займенників, прислівників, прийменників, часток (М.В.Бардаш); систему опрацювання фонетико-орфоепічного та орфографічного матеріалу (М.С.Вашуленко); диференціацію вправ залежно від лінгвістичної природи написань в умовах близькоспоріднених мов (О.Н.Хорошковська); вправи для формування у школярів орфографічних навичок в умовах інтерференційних впливів (І.М.Хом’як); диференціацію вправ залежно від характеру орфограм (Л.Г.Райська); систему орфографічних алгоритмів (М.М.Николин); методику виконання вправ для вивчення дієслова і його особливих форм (І.Є.Боднар).
Аналіз програм та чинних підручників з “Рідної мови” для 6-7 класів засвідчує потребу формування у школярів орфографічних умінь і навичок на граматичній основі. Однак результати анкетування і спостережень свідчать про недостатній зв’язок теорії і практики на уроках вивчення орфографії, школярі не звертають достатньої уваги на грамотність письмових висловлювань, механічно засвоюють теоретичні положення підручника.
Нами встановлено кількісне співвідношення аналітичних, конструктивних і синтетичних вправ, які представлено у чинних підручниках. Їх аналіз дозволяє зробити такі висновки: 1) правила формулюються у підручниках після матеріалу для спостережень, що сприяє свідомому засвоєнню учнями знань; 2) система вправ у цілому відповідає дидактичним вимогам формування в учнів правописних умінь і навичок; 3) бракує вправ аналітичного характеру, що допомагають встановити системні зв’язки між темами, розділами науки про мову (словотвором і орфографією, морфологією й орфографією, фонетикою й орфографією). У матеріалах підручників до списування з додатковими завданнями варто додати роботу з орфографічним словником, що сприятиме підвищенню рівня грамотності школярів.
Шляхом анкетування і педагогічних спостережень дослідили окремі аспекти застосування вправ на уроках вивчення орфографії. Зросла роль культури мовлення в контексті комунікативної спрямованості навчання мови в школі, тому актуальним залишається питання дотримання орфографічного режиму вчителями, учнями, батьками. Опитані учасники навчально-виховного процесу пропонують більше застосовувати вправ творчого, проблемного характеру, з елементами пошуку, гри, що відповідає вимогам розвивального навчання.
Вивчення досвіду вчителів загальноосвітніх шкіл різних областей України засвідчило актуальність порушеної проблеми, бо більшість словесників, як виявилося, проводить вправи безсистемно, використовуючи однотипні завдання.
Контрольний зріз засвідчив недостатній рівень сформованості орфографічних умінь і навичок у школярів та підтвердив необхідність створення спеціальної системи вправ у навчанні орфографії в 6-7 класах.
Під час експериментального дослідження було визначено готовність учнів до вивчення орфографічних правил та рівні сформованості орфографічних умінь і навичок шести- і семикласників.
Ми дійшли висновку, що передумовою осмисленого сприйняття орфографічного правила є розпізнавання природи орфограми. У результаті виконання орфографічних вправ учні встановлюють певні лінгвістичні закономірності функціонування тієї чи тієї орфограми. Розроблена нами система вправ призначена для використання її у 6-7 класах. У ній відображено поступове нарощування навчальних труднощів, взято до уваги лінгвістичні принципи української орфографії, логічні закони розвитку мислення школярів:
1) підготовка учнів до оволодіння новими знаннями, уміннями і навичками (словотвірний розбір, аналіз слова за будовою, морфологічний розбір); 2) вивчення нового матеріалу (робота з орфографічним словником, орфографічний розбір); 3) первинне застосування знань на практиці (ускладнене списування, попереджувальні, коментовані, пояснювальні, вибіркові диктанти); 4) формування умінь творчо застосовувати знання на практиці (добір власних прикладів, словниковий творчий диктант, текстовий творчий диктант, твір, переказ, вільний диктант).
Дослідне навчання проводилося поетапно. Логічним завершенням кожного етапу був контрольний зріз у формі текстових і словникових диктантів. До кожної з виучуваних тем складено систему завдань. Вправи на виписування слів з тією чи тією орфограмою супроводжувалися завданнями граматичного характеру (вказати відміну і відмінок іменника, форму дієслова тощо).
У ході проведення формувального експерименту значна увага приділялася мовленню школярів, їх орфографічній пильності, наголошувалося на значущості і соціальній ролі грамотного письма.
За результатами виконання підсумкових робіт можемо стверджувати, що в учнів експериментальних класів відчутно зріс рівень орфографічної грамотності : (високі, достатні і середні показники) становить 90,2% або на 15,6% вищий, ніж у їхніх ровесників із контрольних класів, а якість знань (високі і достатні результати) становить 53,3% в експериментальних класах і 30,4% - у контрольних. Вищі показники в учнів експериментальних класів зумовлені постійною увагою їх до граматичної будови використовуваних слів, умінням визначати орфограми в різних частинах мови на слух, вихованням мовленнєвої культури. Результати контрольних робіт засвідчили: рівень орфографічних умінь і навичок учнів експериментальних класів значно підвищився завдяки системному проведенню орфографічних вправ, засвоєнню суті орфографічних правил. Запропонована система вправ здатна істотно поліпшити правописну вправність учнів, що є невід’ємною складовою писемної форми мовлення.
Проблема формування у школярів орфографічних умінь і навичок не обмежується питаннями проведеного дослідження. У перспективі варто проаналізувати можливості використання інших методів вивчення орфографії в контексті комунікативно-діяльнісного підходу до засвоєння мови. Подальшу роботу вбачаємо в опрацюванні комплексного вивчення орфографії у зв’язку з усіма структурними рівнями сучасної української мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алгазина Н.Н. О развитии орфографической зоркости // Русский язык в школе. – 1981. - №3. – С. 32-37.
2. Алгазина Н.Н. Система орфографических упражнений // Русский язык в школе. – 1988. - №2. – С. 34-40.
3. Алгазина Н.Н. Формирование орфографических навыков: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1987. – 158 с.
4. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Рад. школа, 1981. – 206 с.
5. Алхимов Д.Д. Почему некоторые учащиеся не умеют применять на практике орфографические правила // Русский язык в школе. – 1950. - №3. – С. 21-24.
6. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества. – К.: Освита, 1991. – 110 с.
7. Аристотель. Сочинения в 4-х т. Т1. – М.: Мысль, 1983. – 550 с.
8. Афанасьев П.О. Методика русского языка в средней школе. Учебник для пед. и учител. ин-тов. Изд. 2-е, испр. - М.: Учпедгиз., 1947. - 268 с.
9. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения еффективности педагогических исследований. – М.: Педагогика, 1982. – 192 с.
10. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – 232 с.
11. Баєв Б.Ф. Психологія внутрішнього мовлення. – К.: Рад. школа, 1966. – 190 с.
12. Баранов М.Т. О видах диктанта по русскому языку в 4-8 классах // Русский язык в школе. – 1975. - №2. – С. 21-26.
13. Баранов М.Т. Применение графической наглядности в процессе обучения орфографии // Русский язык в школе. – 1991. - №2. – С. 35-40.
14. Баранов М.Т. Работа по орфографии в 4-6 классах (в связи с использованием учебников) // Русский язык в школе. – 1980. - №3. – С. 3-12.
15. Баранов М.Т., Иваницкая Г.М. Обучение орфографии в 4-8 классах: Пособие для учителя. – К.: Рад. школа, 1987. – 223 с.
16. Бардаш М.В. Коментоване письмо як засіб піднесення грамотності учнів // Українська мова в школі. – 1962. - №4. – С. 42-44.
17. Бардаш М.В. Навчання орфографії у восьмирічній школі: Посібник для вчителів укр. мови 5-8-х класів та студентів філол. фак. педін-тів. – К: Рад. школа, 1966. – 134 с.
18. Бардаш М.В. Навчання орфографії у 5-6 кл. восьмирічної школи (при вивчені частин мови): Дисертація… канд. пед. наук. – К, 1962. – 451 с.
19. Баринова Е.А., Боженкова Л.Ф., Лебедев В.И. Методика русского языка. - М: Просвещение, 1974. – 368 с.
20. Бернацький М.І. Методика орфографії в середній школі: Посібник для вч. серед. школи та студентів пед. ін.-тів. – К: Рад. школа, 1941. –134 с.
21. Берталанфи Л. фон. История и статус общей теории систем // Системные исследования: Ежегодник. – М.: Наука, 1973. – C. 20-36.
22. Білодід І.К. Сучасна українська літературна мова. – К.: Наукова думка, 1969. – 436 с.
23. Біляєв О.М. Вправи в навчанні мови // Українська мова і література в школі. – 2004. - № 6. – C. 2-5.
24. Біляєв О.М. Робота над орфографічними помилками учнів: Дисертація… канд. пед. наук. - К., 1954. – 329 с.
25. Біляєв О.М. Сучасний урок укр. мови: Уч.-метод. посіб. – К.: Рад. школа, 1981. – 177 с.
26. Біляєв О.М., Вашуленко М.С., Плахотник В.М. Концепція мовної освіти в Україні // Рідна школа. – 1994. - №9. – C. 71-73.
27. Біляєв О.М., Скуратівський Л.В., Симоненкова Л.М., Шелехова Г.Т. Концепція навч. рідної мови в школах України // Дивослово. – 1996. - №1. – C. 16-22.
28. Блик О.П. Вивчення української мови в шостому класі: Метод. посібник. – К.: Рад. школа, 1977. – 119 с.
29. Блик О.П. Фонетика. Офоепія. Графіка. Орфографія: Посібник для вчителів. – К.: Рад. школа, 1988. – 127 с.
30. Блонский П.П. Избр. пед. и психолог. сочинения в 2 томах. Т. 2. – М.: Педагогика, 1979. – 399 с.
31. Богоявленский Д.Н. Очерки психологии усвоения орфографии. – М.-Л.: АПН РСФСР, 1948. – 128 с.
32. Богоявленский Д.Н. Психологические принципы обучения орфографии // Русский язык в школе. – 1976. – № 3. – С. 29-35. - № 4. – C. 12-20.
33. Богоявленский Д.Н. Психология усвоения орфографии. Изд. 2-е, перероб. и доп. - М.: Просвещение, 1966. – 307 с.
34. Богоявленский Д.Н., Федоренко Л.П. Вопросы активизации обучения грамматике и орфографии в вечерней школе (сменной) школе // Сб. “Психология активизации обучения в вечер. ср. школе”. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1963. - C. 13-35.
35. Боднар И.Е. Формирование орфографических навыков у учащихся 5-7 классов в процессе изучения глагола и его особых форм: Диссертация… канд. пед. наук. – К, 1994. – 201 с.
36. Боженкова С. Система вивчення орфографії // Українська мова та література. – № 37. – C. 14-18.
37. Бойко Е.И. К постановке проблемы умений и навыков в соврем. психологии // Советская педагогика – 1955. – № 1. – C. 41-54.
38. Болтівець С. Психологія диктанту // Дивослово. – 1994. - № 9. – C. 16-20.
39. Бондаренко Н. Вивчення прислівника в 7 класі // Українська мова і література в школі. – 2005. - № 1. – C. 2-6.
40. Булаховський Л.А. Вибрані праці в 5 томах. Т. 1. – К.: Наук. думка, 1975. – 495 с.
41. Булаховський Л.А., Жилко Ф.Т. Підручники з української мови для середніх шкіл // Українська мова в школі. – 1952. - № 3. – C. 30-39.
42. Буслаев Ф.И. Преподавание отечественного языка: Учеб. пособие для студентов пед. ин.-тов по спец. “Рус. яз. и лит.” – М.: Просвещение, 1992. – 512 с.
43. Бурячок А.А. Що змінилося в “українському правописі”? - К.: Наукова думка, 1997. – 51 с.
44. Валентій Л.В. Лінгводидактичні основи мовного аналізу в школі (5-7 класи): Дисертація... канд. пед. наук. – Ч. – 1996. – 155 с.
45. Варзацька Л.О. Інтерактивні методи навчання: лінгводидактичні засади // Дивослово. – 2005. - № 2. – С.5-19.
46. Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1-3 класах. – К.: Рад. школа, 1982. – 104 с.
47. Вашуленко М.С. Робота над орфоепією як одна з умов формування в учнів 1-3 класів навичок орфографічного письма: Дисертація... канд. пед. наук. - К, 1975. – 196 с.
48. Ващенко Г. Загальні методи навч.: Підручник для педагогів / Всеукр. педагог. т.-во ім. Г. Ващенка. – К: Укр. Видавнич. Спілка, 1997. – 441 с.
49. Ващук В.О. Вироблення в учнів орфографічних навичок // Українська мова і література в школі. – 1981. - № 7. – C. 68-73.
50. Вербовий О., Вербова Н. Тренувальні вправи з орфографії для 5-11-х класів // Українська мова та література. – 2006. - № 10-11. - C. 10-30.
51. Вихованець І.Р. “Таїна слова”. – К.: Рад. школа, 1990. – 284 с.
52. Вільчинська Т. Морфемний і словотвірний аналіз у школі // Дивослово. – 2003. - № 6. – C. 22-23.
53. Выготский Л.С. Сочинение в 6 томах. Т.3. – М.: Педагогика, 1979. – 487 с.
54. Власенков А.И. Общие вопросы методики русского языка в средней школе. - М: Просвещение, 1973. – 384 с.
55. Власенков А.И. Развивающее обучение русскому языку (4-8 класы). Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1983. – 208 с.
56. Вовк Л.П. Словник навч.-пед. понять і термінів: методичний посібник / Укл. Л.П. Вовк, Г.Д. Панченко, О.С. Падалка та ін. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2001. – 83 с.
57. Воскресенська Н.О. Навчання орфографії (за прогр. розв. навч.) // Початкова школа. – 1996. - № 11. – C. 13-16.
58. Гальперин П.Я., Запорожец А.В., Эльконин Д.Б. Проблемы формирования знаний и умений у школьников и новые методы обучения в школе // Вопросы психологии. – 1963. - № 5. – C. 61-72.
59. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. – 360 с.
60. Гарш А.Л. Роль и место упражнений в развитии самостоятельного мышления учащихся: Автореф. диссертации… канд. пед. наук. – Душанбе, 1975. – 21 с.
61. Гвоздев А.Н. Вопросы современной орфографии и методика ее преподавания. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1950. – 20 с.
62. Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Рідна мова: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Педагогічна преса, 2006. – 288 с.
63. Глущук С.В. Самостоятельная работа как средство повышения орфографической грамотности учащихся 5-7 классов: Диссертация… канд. пед. наук. – Измаил, 2003. – 229 с.
64. Гокунь О.О. Психологічні особливості навчання школярів писемного мовлення із застосуванням комп’ютера: Дисертація… канд. психол. наук. – К, 2001. – 213 с.
65. Голобородько Є.П. Основні напрямки нової програми з української (рідної) мови для загальноосвітніх навчальних закладів // Вивчаємо укр. мову та л-ру. – 2005. - № 9. – C. 2-4.
66. Головин Б.Н. Основы культуры речи. - М.: Высш. шк., 1980. – 335 с.
67. Гончаренко С. Укр. пед. словник. - К.: Либідь, 1997. – 376 с.
68. Горбатов Д.С. Новый вид орфографического контроля // Русский язык в школе. – 1993. - № 2. – C. 29-32.
69. Горбачук В.Т. Види диктантів і методика їх проведення: Посібник для вчителя. – К.: Рад. школа., 1989. – 93 с.
70. Горбачук В.Т. Види списування та їх місце в системі вправ на уроках мови // Методика викл. укр. мови і літ.: Вип. 4. – К, 1970. – C. 131-142.
71. Граник Г.Г. Психологическая модель процесса формирования умения // Вопросы психологии. – 1979. - № 3. – C. 56-66.
72. Гревцева Т., Надточій О. Алгоритмічний підхід до розв’язання складних питань орфографії // Дивослово. – 1998. - № 2. – C. 22-24.
73. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Українська мова й література в сер. шк., гімн., ліцеях та колегіумах. – 2004. - № 1. – C. 174-184.
74. Дмитриев Д.А. К изучению орфографии в средней школе. Омский гос. пед. инст. им. А.М. Горького, 1960. – 97 с.
75. Дмитровський Є.М. Методика викл. укр. мови в сер. школі. Посібник для вчителів-словесників серед. школи. – К.: Рад. школа, 1965. – 286 с.
76. Добромыслов В.А. О сравнительной эффективности приемов обучения орфографии. // Активизация работы учащихся по орфографии (V-VIII классы ). Сб. ст. под ред. Н.С. Рождественского. – М, 1961. – 108 с. – С. 7-31.
77. Донченко Т.М. Організація навчальної діяльності учнів на уроках рідної (укр. мови): Автореф. дисертації… докт. пед. наук: 13.00.02. – К, 2001. – 32 с.
78. Дорошенко Н.И. Орфографический словарь на уроках русского языка // Русский язык в школе. – 1970. – № 1. - С. 55-57.
79. Єрмоленко С., Мацько Л. Навчально-виховна концепція вивчення української (державної) мови // Дивослово. – 1994. - № 7. – С. 28-33.
80. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. – М.: Наука, 1979. – 319 с.
81. Жуйков С.Ф. К вопросу о формировании орфографических навыков // Советская педагогика – 1954. - № 1. – С. 75-91.
82. Жуйков С.Ф. Психологические основы повышения эффективности обучения младших школькиков родному языку. – М.: Педагогика, 1979. – 184 с.
83. Жуйков С.Ф. Формирование орфографических действий (у младших школьников). - М.: Просвещение, 1965. – 355 с.
84. Журавлев И.К. О некоторых дидактических требованиях к конструированию школьных учебников // Cб.: Проблемы школьного учебника. – М.: Просвещение, 1983. – Вып. 12. – С. 150-163.
85. Завада Т.А. Система заданий учебника как средство формирования интеллектуальных умений у школьников (на материале предметов гуманит. цикла в 4-6 классах): Диссертация… канд. пед. наук. – К, 1989. – 205 с.
86. Загвязинский В.И., Закирова А.Ф. Идея, замысел и гипотеза педагогического исследования // Педагогика. – 1997. - № 2. – С. 9-14.
87. Закономірності розвитку українського усного літературного мовлення. К.: Наук. думка, 1965. – 311 с.
88. Захлюпана Н.М. Словник-довідник з методики укр. мови / Н.М. Захлюпана, І.М. Кочан; Львівс. нац. ун.-т ім. Івана Франка. – Л.: ЛНУ ім. І. Франка, 2002. – 250 с.
89. Зимняя И.А. Лингвопсихология речевой деятельности. – М.: Московский психолого-социальный институт, Воронеж: НПО “МОДЭК”, 2001. – 432 с.
90. Златів Л.М. Уроки рідної мови: 7 кл.: Книга для вчителя / Л.М. Златів, В.Я. Мельничайко. - Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2001. – 152 с.
91. Зорина Л.Я. Системность – качество знаний. - М.: Знание, 1976. – 64 с.
92. Зотов Ю.Б. Система упражнений и задач // Организация современного урока: Книга для учителя / Под ред. П.И. Пидкасистого. – М.: Просвещение, 1984. - С. 94-98.
93. Зуев Д.Д. Школьный учебник. – М.: Педагогика, 1983. – 240 с.
94. Ивченков П.Ф. Словарно-орфографические упражнения на уроках русского языка в 4-6 классах // Русский язык в школе. – 1984. - № 1. – С. 27-31.
95. Истрина Е.С. Нормы русского литературного языка и культура речи. – Изд-во АН СССР. – М.-Л, 1948. – 32 с.
96. Історія українського правопису XVI-XX ст. Хрестоматія. – К.: Наук. думка, 2004. – 582 с.
97. Історія української мови: Хрестоматія / Упорядники С.Я.Єрмоленко, А.К.Мойсієнко. – К.: Либідь, 1996. – 288 с.
98. Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование приемов умственной деятельности и умственное развитие учащихся. – М.: Просвещение, 1968. – 288 с.
99. Калмыкова З.И. Психологические принципы развивающего обучения. М.: Знание, 1979. – 48 с.
100. Караман О.В. Формування в учнів орфографічних умінь і навичок у процесі вивчення фонетики: Дисертація… канд. пед. наук. – К. – 1994. - 191 с.
101. Каткова І. Чи потрібна “ еврика ” на уроках мови? // Українська мова і література в сер. шк., гімн., ліцеях та колегіумах. – 2003. - № 5. – С. 70-74.
102. Кириченко І.М. Про “Український правопис” 1946 р. // Українська мова в школі. – 1952. - № 1. – C. 29-34.
103. Коваль А.П. Культура української мови. – К.: Наукова думка, 1966. – 195 с.
104. Коломийченко О.Ф. Обучение украинской орфографии в условиях близкордственного билингвизма (5-7 классы): Автореф. дисcертации… канд. пед. наук. – К, 1991. – 24 с.
105. Концепція підручника рідної мови (української) 5-11 класи // Українська мова і література в школі. – 2001. - № 3. – C. 5-7.
106. Конюхов Н.П. Сравнительная эффективность различных приемов обучения орфографии: Автореф. диссертации… канд. пед. наук. – М, 1964. – 13 с.
107. Косолапова А.А. Индив. работа по орфографии на основе словарных диктантов // Русский язык в школе. – 1990. - № 1. – C. 25-29.
108. Краснобокий Ю.М., Левківський К.М. Словник-довідник науковця-початківця. – 2-е вид., випр. і доп. – К.: НМЦВО, 2001. – 72 с.
109. Крутецкий В.А. Психология: Учеб. для учащихся пед. уч-щ. – 2-е изд., перероб. и доп. – М.: Просвещение, 1986. – 336 с.
110. Кузнецова Л.М. Об одборе дидактического материала для уроков русского языка // Русский язык в школе. – 1985. - №3. – C. 8-12.
111. Кулыгина М.П. Выработка орфографической зоркости и навыков грамотного письма // Русский язык в школе. – 1989. – №2. – C. 34-36.
112. Культура укр. мови: Довідник / Авт. колектив: С.Я. Єрмоленко, Н.Я. Дзюбишина-Мельник, К.В. Ленець та ін. – К.: Либідь, 1990. – 304 с.
113. Ладыженская Т.А. Немой “диктант” // Русский язык в школе. – 1968. - № 2. – C. 45-51.
114. Ладыженская Т.А. Система работы по развитию связной устной речи учащихся. – М.: Педагогика, 1975. – 255 с.
115. Ларионова Л.Г. Обучение орфографии с учетом достижения обязательного уровня орфографической грамотности учащихся // Русский язык в школе. – 1990. - № 2. – C. 14-20.
116. Левик С. Ортографія в школі // Рад. школа. – 1929. - № 3. – C. 37-46.
117. Левинов А.М. О содержании понятий “ навык ” и “ умение ” // Советская педагогика – 1980. - № 3. – C. 68-72.
118. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев. – М.: Политиздат, 1977.- 304 с.
119. Лернер И.Я. Дид. основы методов обучения. – М.: Педагогика. – 1981. – 185 с.
120. Лесюк М.Г. Доля моєї мови. Науково-популярне видання. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. – 288 с.
121. Лингвистический энциклопедический словарь / В.Н. Ярцева. – 2-е изд., дополненное – М.: Большая Российская энциклопедия, 2002. – 709 с.
122. Лукач С.А. Повышение эффективности метода беседы на уроках украинского языка в IV-VI классах: Автореф. диссертации… канд. пед. наук. – К, 1985. – 25 с.
123. Лурия А.Р. Язык и сознание. – М.: Изд-во МГУ, 1979. – 319 с.
124. Львов М.Р. Словарь-справочник по методике рус. языка. – М.: Просвещение, 1988. – 239 с.
125. Ляудис В.Я., Негурэ И.П. Психологические основы формирования письменной речи у младших школьников. – Кишинев, 1983. – 95 с.
126. Майдановская Э.А. Пути оптимизации системы упражнений: Автореф.диссертации… канд. пед. наук. – М, 1975. – 24 с.
127. Малыхина Е.В. Пути повышения эффективности обучения русской орфографии 5-7 классов общеобразовательной школы: Диссертация… канд. пед. наук. – К, 1994. – 178 с.
128. Маркова Л.Л. Работа над орфографическим правилом в школе // Русский язык в школе. – 1985. - № 6. – С. 32-34.
129. Масальський В.І. Питання методики граматики, правопису і розвитку мови учнів. - К: Рад. школа, 1953. – 136 с.
130. Матвієнко В. Вправи з ключами до різних тем правопису // Українська мова та література – 2003. - № 18. – C. 13-19.
131. Махмутов М.И. Современный урок. – М.: Педагогика. – 1985. – 182 с.
132. Машкін А. Методика рідної мови: Нариси: Посіб. у педвузах та в книгозбірнях установ масової профосв. – Х.: Держвидав України. – 1930. – 150 с.
133. Мельничайко В.Я. Види мовного розбору. Укр. мова: Довідник. - Тернопіль: Богдан, 1998. – 120 с.
134. Мельничайко В.Я. Творчі роботи на уроках укр. мови: Конструювання. Редагування. Переклад. Посібник для вчителів. – К.: Рад. школа, 1984. – 223 с.
135. Мельниченко И.Н. Осуществление взаимосвязи укр. и рус. в обучении орфографии рус. языка: Пособие для учителей-словесников восьмилет. школы. – М.: Рад. школа, 1966. – 134 с.
136. Мельниченко И.Н. Принцип взаимосвязи при параллельном обучении русской и украинской орфографии в школах УССР: Диссертация… канд. пед. наук. – К, 1965. – 360 с.
137. Менчинская Н.А. Проблемы обучения, воспитания и психического развития ребенка: Избр. психол. труды / Акад. пед. и соц. наук. Моск. психолого-социальный ин-т: Под ред. Е.Д. Божович. – М.; Воронеж, 1998. – 448 с.
138. Методика вивчення української мови в школі / О.М.Біляєв, В.Я.Мельничайко, М.І.Пентилюк та ін.: Посібник для вчителів. – К. : Рад. школа, 1987. - 312 с.
139. Методика викладання української мови в середній школі / За ред. С.Х.Чавдарова і В.І.Масальського. – К.: Рад. школа, 1962 – 372 с.
140. Методика викладання української мови в середній школі: Навчальний посібник / І. С. Олійник, В. К. Іваненко, Л. П. Рожило, О. С. Скорик; За ред. І. С. Олійника. – 2-е вид., переробл. і доп. – К.: Вища школа, 1989. – 439 с.
141. Методика навч. рідної мови в середніх навч. закладах / За редакцією М.І. Пентилюк: Підручник для студентів-філологів. – К.: Ленвіт, 2000. – 264 с.
142. Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах / За ред. М.І. Пентилюк. – К.: Ленвіт, 2004. – 400 с.
143. Миртов А.В. Как научить и научиться грамотно писать? Общедоступная методика орф. / Л.Б. Парубченко (подгот. текста, предисл. и вступ. ст.). - Барнаул: Изд-во Алтайского госуниверситета, 2000. – 102 с.
144. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Навч. посібник / Н.Є. Мойсеюк. – 4-те вид., доп. – К, 2003. – 615 с.
145. Морозова И.Д. Выборочный диктант // Русский язык в школе. – 1971. - №1. – C. 25-31.
146. Нагрибельна І. Вивчення службових частин мови у 7 класі // Дивослово. – 2002. - № 6. – C. 24-27.
147. Небот С.І. Урок – наукова лабораторія з української мови. Тема “Правопис не, ні у прислівниках” // Вивчаємо українську мову і літературу. – 2004. - № 7. – C.13-15.
148. Немов Р.С. Психология: Словарь-справочник: В 2 ч. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. – Ч. 2. – 352 с.
149. Николин М.М. Формування орфографічних умінь і навичок учнів в умовах диференційованого вивчення укр. мови: Автореф. дисертації… канд. пед. наук. – Тернопіль, 1996. – 24 с.
150. Нововведення до програми Міністерства освіти України “Рідна мова” 5-11 класи 1998-99 навч. рік // Спецвипуск журналу “Українська мова і література в школі”. – К, 1998. - 32 с.
151. Норма и функционирование языковых единиц: Межвузовский сборник научных трудов. - Горький: ГГПИ им. М. Горького, 1989. – 120 с.
152. Одарченко В.І. Активізація пізн. діяльн. учнів на уроках мови // Підвищення ефективн. навч.-вих. процесу на уроках укр. мови: Зб. статей / За ред. Г.Р. Передрій. – К.: Рад. школа, 1982. – 152 с. – С. 37-51.
153. Олійник О.Б. Українська мова: Підручник для 7 кл. середньої школи. – К: Вікторія, 1999. – 364 с.
154. Олійник О.Б. Українська мова: Підручник для 6 кл. середньої школи. – К.: Вікторія, 2003. – 400 с.
155. Онищук В.О. Функції і структура методів навч. За ред. В.О. Онищук. – К.: Рад. школа, 1979. – 159 с.
156. Орлов В.И. Знания, умения и навыки учащихся // Педагогика. – 1997. – № 2. – C. 33-39.
157. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.
158. Палей И.Р. Очерки по методике рус. языка: Пособие для студентов пед. институтов и учителей. - М.: Просвещение, 1965. – 312 с.
159. Пашковская Н.А. Лингводид. основы обучения рус. языку: Пособ. для учит. – К.: Рад. школа, 1990. – 192 с.
160. Пед. експеримент: Навч. посібник для студ. пед. вузів / В.І. Євдокимов, Т.П. Агапова, І.В. Гавриш, Т.О. Олійник. – Х.: ОВС, 2001. – 148 с.
161. Пед. энциклопедический словарь. – М.: Большая Российская Энциклопедия, 2002. – 528 с.
162. Пентилюк М.І. Особливості технології уроку мови // Дивослово. – 1998. - № 4. – C. 16-18.
163. Передрій Г.Р. Про підвищення якості навчання орфографії в 4-6 кл. // Українська мова і література в школі. – 1983. - № 3. – C. 43-49.
164. Пермінов В. Вивчення правопису прислівників за допомогою методів ейдетики // Українська мова та література. – 2004. - № 14. – C. 7-8.
165. Петрова Е.Н. Система орфографических работ // Русский язык в школе. – 1957. - № 6. – C. 53-61.
166. Пешковский А.М. Избр. труды. – М.: Изд-во АН СССР, 1959. – 252 с.
167. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. – К.: Наук. думка, 1976. – 288 с.
168. Пименова С.Н. Словарно-орфографическая работа в 6 классе // Русский язык в школе. – 1993. - № 5. – C. 21-26.
169. Пирога Н.Г. Алгоритмічний підхід до вивчення орфографії в школі // Укр. філологія: школи, постаті, проблеми: Зб. наук. праць. – Львів, 1999. – Ч.2. – C. 55-60.
170. Пичугов Ю.С., Шаталова В.М. Работа над орфографическими и пунктуационными навыками: Пособие для учителя. – М, 1979. – 76 с.
171. Платонов К.К. О знаниях, навыках и умениях // Сов. пед. – 1963. - № 11. – C. 98-103.
172. Плиско К.М. Принципи, методи і форми навч. укр. мови: (Теор. аспект): Навч посібник для студентів філол. фак. вузів. – К.: Основа, 1995. – 240 с.
173. Поздняков Н.С. Методика препод. русского языка. Изд. 3-е, испр. - М.: Учпедгиз, 1955. – C. 49-70.
174. Положение о едином орфографическом и речевом режиме в школе (и указания по его соблюдению). - Ужгород, кн.-журн. изд., 1951. – 112 с.
175. Полюга Лев. Традиції і новації при формуванні правописних норм // Укр. правопис і наукова термінологія: Проблеми норми та сучасність. – Львів, 1997.- 186 с.- C. 33-39.
176. Приступа Г.Н. В поисках путей повышения орфографической грамотности (Результаты обучающего эксперимента) // Русский язык в школе. – 1976. - № 1. – C. 68-71.
177. Приступа Г.Н. Основы методики орфографии в средней школе, Рязань, 1973. – 218 с.
178. Приступа Г.Н. Система орфографических упражнений в средней школе. - Рязань, 1967. – 218 с.
179. Програми для середньої загальноосвітньої школи. Рідна мова. 5-11 класи. І.П.Ющук. – К, 1998. – 45 с.
180. Програми для середньої загальноосвітньої школи. Рідна мова. 5-11 класи. – К.: Перун, 1999. – 80 с.
181. Програми середньої школи. Укр. мова для шкіл з укр. мовою навчання. V-VII класи (Друге перероблене видання). – К.: Рад. школа, 1948. – 14 с.
182. Проколієнко Л.М. Психологія засвоєння граматичних знань підлітками. Спецкурс з дитячої психології. – К., 1973. – 193 с.
183. Пучковський М.О. Про психологію правописних навичок. - К, 1941. – 68 с.
184. Разумовская М.М. Грамматический анализ при обучении орфографии. (Пособия для учит.). – М.: Учпедгиз, 1962. – 76 с.
185. Разумовская М.М. Лингвистические основы обучения орфографии // Лингвистические знания – основа умений и навыков: (Сб. статей из опыта работы). Пособие для учителя. / Сост. Т.А.Злобина. – М.: Просвещение, 1985. – 160 с. – С. 5-21.
186. Разумовская М.М. Методика обучения орфографии в школе: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1992. – 192 с.
187. Разумовская М.М. Понятие об орфограмме в школьном курсе орфографии // Русский язык в школе. – 1981. - №5. – С. 3-13.
188. Разумовская М.М. Проблемы обучения орфографии и пути их решения // Русский язык в школе. – 1978. - № 3. – С. 8-13.
189. Райська Л.Г. Підвищення орфографічної грамотності учнів у процесі вивчення української мови в 10-11 кл.: Дисертація…. канд. пед. наук. – К., 1991. – 175 с.
190. Райська Л. Удосконалення навичок правопису не // Дивослово. – 2000. - № 4. – С. 38-40.
191. Репкин В.В. Формирование орфографического навыка как умственного действия // Вопросы психологии. – 1960. – № 2. – С. 135-142.
192. Рыков Н.А. К вопросу об образованию умений // Советская педагогика – 1953. - № 10. – С. 29-37.
193. Рідна мова: Підруч. для 6 кл./Г.Р. Передрій, Л.В. Скуратівський, Г.Т. Шелехова, Я.І. Остаф. – К.: Освіта, 1996. – 286 с.
194. Рідна мова: Проб. підруч. для 7 кл./Г.Р. Передрій, Л.В. Скуратівський, Г.Т. Шелехова, Я.І. Остаф. – К.: Освіта, 1994. – 287 с.
195. Рідна мова. Програма для загальноосвітніх навч. закладів, 5-11 класи. – К.: Освіта, 1993. – 55 с.
196. Рідна мова. Програма для загальноосвітніх навч. закладів, 5-11 класи. - К.: Шкільний світ, 2001. – 95 с.
197. Рождественский Н.С. Свойства рус. правописания как основа методики его преподавания. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. – 304 с.
198. Рожило Л.П. Психологічні особливості вироблення мовних умінь і навичок // Укр. мова і літ. в школі. – 1982. - № 8. – С. 34-40.
199. Савченко О.Я. Наукові проблеми стандартизації змісту освіти в основній і старшій школі // Українська мова й література в сер. шк., гімн., ліцеях та колегіумах. – 2003. - № 4. – C. 25-28.
200. Сборник статей по методике рус. языка под ред. В.А. Добромыслова. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1949. – 260 с.
201. Селезнева Л.Б. Обобщающие занятия по орфографии в восьмилетней школе: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1980. – 112 с.
202. Семенів Н. Електронний підручник з рідної (української) мови як засіб реалізації особистісно орієнтованого навчання // Українська мова і література в школі. – 2005. - № 5. – С. 2-6.
203. Семенюк А.А. Новые виды диктанта // Русский язык в школе. – 1990.- № 4. – С. 27-30.
204. Симоненкова Л.М. Орфоепія та орфографія на уроках фонетики у 5кл.: Дисертація… канд. пед. наук. – К., 1958. – 286 с.
205. Симоненкова Л.Н. Изучение фонетики и морфологии в условиях местных говоров. – К.: Рад. школа, 1981. – 134 с.
206. Синиця І.О. Психологія писемної мови учнів 5-8 класів. – К.: Рад. школа, 1965. – 316 с.
207. Скуратівський Л.В. Концепція мовної освіти 12-річної школи (укр. мова) // Укр. мова і літ. в школі. – 2002. - №2. – С. 4-10.
208. Скуратівський Л.В. Пізнавальні завдання з української мови: Посібник для вчителя. – К.: Рад. школа, 1987. – 142 с.
209. Словник-довідник з української лінгводидактики: Навчальний посібник / Кол. авторів за ред. М.І. Пентилюк. – К.: Ленвіт, 2003. – 149 с.
210. Словник-довідник пед. і психол. термінів / За ред. Кузьмінського А.І. - Черкаси: Видавництво ЧДУ ім. Б.Хмельницького, 2002. – 112 с.
211. Словник укр. мови в 11 т. Т. 9. – К.: Наук. думка, 1978. – 916 с.
212. Современный урок русского языка: Пособие для учителя / Сост.: Л.А.Тростенцова. – М.: Просвещение, 1984. – 176 с.
213. Солодка І.І. Дидактичний матеріал до теми “Дієприкметник” (тести, вправи, творчі завд.) // Вивчаємо укр. мову та л-ру. – 2004. – №8. – С. 17-19.
214. Срагович А.В. Списывание в системе обучения орфографии // Русский язык в школе. – 1986. - № 4. – С. 28-32.
215. Струганець Л.В. Культура мови. Словник термінів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 88 с.
216. Сухобская Г.С. Об автоматизации умственных действий (На материале усвоения орфографии) // Вопросы психологии. – 1958. - № 3. – С. 74-86.
217. Сучасна українська літературна мова. Медушевський А.П., Лобода В.В., Марченко Л.М., Плющ М.Я. – К.: Вища школа, 1975. – 399 с.
218. Сучасна українська літературна мова: Підручник / А.П. Грищенко, Л.І. Мацько, М.Я. Плющ та ін.; За ред. А.П. Грищенка. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1997. – 493 с.
219. Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; За ред. О.Д. Пономарева. – 2-ге вид., перероб., К.: Либідь, 2001. – 400 с.
220. Текучев А.В. Методика препод. рус. языка в средней школе. Изд. 2-е, перераб. и доп. - М.: Просвещение, 1970. – 582 с.
221. Текучев А.В. Об орфографическом и пунктуационном минимуме для средней школы: Пособие для учителей. – М, 1976. – 80 с.
222. Текучев А.В. Основы методики рус. языка в 4-8 кл. – М.: Просвещение, 1978. – 381 с.
223. Требования к знаниям и умениям школьников: Дидактико-методический анализ / Под ред А.А. Кузнецова. – М.: Педагогика, 1987. – 176 с.
224. Тростенцова Л.А. Обучение русскому языку в школе как целенаправленный процесс (морфологический аспект). – М.: Педагогика, 1990. – 144 с.
225. Уемов А.И. Системный подход и общая теория систем. – М.: Мысль, 1978. – 272 с.
226. Укр. мова. Енциклопедія. Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. (співголови), М.П. Зяблюк та ін. - К.: Укр. енц