МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ НАГРОМАДЖЕННЯ ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
АКАДЕМІЯ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису
БОГДАН Іван Віталійович

УДК 330.322 : 338.27

МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ НАГРОМАДЖЕННЯ ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ
08.00.03 „Економіка та управління національним господарством”

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор
Єфименко Тетяна Іванівна

Київ - 2011

ЗМІСТ

Вступ................................................................................................................. 5

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади прогнозування нагромадження основного капіталу ............................................................. 16

1.1. Теорія нагромадження основного капіталу та його роль у відтворенні ВВП............................. .......................................................................................... 16

1.2. Структура і джерела нагромадження основного капіталу у системі національних рахунків........................................................................................ 37

1.3. Методи та моделі прогнозування нагромадження основного капіталу................................................................................................................. 59

Висновки до розділу 1.................................................................................. 75

Розділ 2. Стан нагромадження основного капіталу та особливості його прогнозування в умовах економіки України...................................... 80

2.1. Стан, тенденції та проблеми інвестиційних процесів в Україні у 2000–2010 роках............................................................................................................ 80

2.2. Методичні підходи до оцінки нагромадження основного капіталу................................................................................................................. 100

2.3. Обґрунтування системи показників та формування незалежних змінних моделі прогнозування нагромадження основного капіталу................................................................................................................. 115

Висновки до розділу 2.................................................................................. 132

Розділ 3. Методика прогнозування нагромадження основного капіталу в умовах економіки України........................................................... 136

3.1. Модельний апарат та методичні рекомендації з прогнозування нагромадження основного капіталу економіки за секторами економіки...... 136

3.2. Прогноз нагромадження основного капіталу в Україні на 2011-2020 роки............................................................................................................... 147

3.3. Прогнозування нагромадження основного капіталу як засіб підвищення ефективності державного регулювання економіки.................... 167

Висновки до розділу 3.................................................................................. 180

Висновки............................................................................................................. 185

Список використаних джерел........................................................................... 195

Додатки................................................................................................................ 214

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВВП Валовий внутрішній продукт
ЗДУ Сектор загального державного управління
НКО Сектор некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства
СНР Система національних рахунків
НОК Валове нагромадження основного капіталу

ВСТУП

Актуальність теми. Науково обґрунтована інвестиційна політика держави визначає напрямок розвитку економічної системи, її орієнтацію на досягнення певних макроекономічних пропорцій і темпів розвитку в заданому періоді часу. Світова фінансово-економічна криза продемонструвала недосконалість механізмів державного управління економікою і регулювання інвестиційних процесів, а також засвідчила необхідність формування нових умов для функціонування і розвитку економічних суб’єктів як у межах національної економіки, так і на глобальному рівні.
Аналіз особливостей економічної ситуації в Україні та механізмів впливу глобальних чинників вказує на те, що для відновлення економічного потенціалу країни і забезпечення стійкого розвитку національної економіки необхідним є прискорення динаміки інвестиційних процесів на макро- і на мікрорівні, вдосконалення секторальної, регіональної і галузевої структури інвестицій. Повномасштабна реконструкція національної економіки вимагає суттєвого збільшення абсолютного обсягу та відносних показників валового нагромадження основного капіталу.
Станом на кінець 2010 року рівень нагромадження основного капіталу в порівняних цінах складав лише 22,2% відносно рівня 1990 р., при тому, що кінцеві споживчі витрати - 115,2%, експорт товарів та послуг - 65,9%, імпорт – 62,6%, а загальний ВВП – 65,9% від рівня 1990 року. Це говорить про вкрай деформовану структуру відтворення ВВП, яка погіршує перспективи економічного зростання і знижує конкурентоспроможність національної економіки.
В таких умовах актуальність теми дослідження зумовлюється нагальними потребами органів державної влади у прийнятті науково обґрунтованих рішень при реалізації державної економічної та інвестиційної політики.
Особливого значення набувають наявність якісного інструментарію прогнозування економічних процесів і розробка відповідних економіко-математичних моделей, які мають використовуватися для прийняття обґрунтованих управлінських рішень з питань визначення стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку та розробки відповідних державних програм, а також для здійснення моніторингу виконання заходів державної економічної політики. Інструментарій прогнозування нагромадження основного капіталу є вагомою складовою у системі державного регулювання економіки та спрямування її розвитку на досягнення стратегічних цілей. При цьому важливе місце посідає моделювання взаємозв’язків інвестиційної складової економічного зростання з параметрами структурної, інноваційної, грошово-кредитної, податково-бюджетної політики.
Різноманітні інвестиційні моделі економічного розвитку сформували стійке уявлення про капітал як основу процесу розширеного відтворення та економічного зростання і представлені в працях різних економічних шкіл: класиків - Х.Торнтона, Д.Рікардо, Дж.С.Мілля та ін.; К.Маркса; неокласиків – Л.Вальраса, А.Маршалла, К. Вікселя та ін.; інституціоналістів - Дж. Гобсона, В. Рьопке та ін.; представників австрійської школи - Є.Бем-Баверка; Дж.М. Кейнса та його послідовників - Р.Харрода, Є.Домара, Дж.Хікса, Е.Хансена, П.Самуельсона, Н.Калдора та ін, представників шведської школи економіки - Г.Мюрдаля та інших. В працях К. Вікселя, Дж. Гобсона відзначаються нові риси нагромадження основного капіталу, характерні для ХХ століття, які пов’язані з розвитком інституціональної структури економіки та зміною мотивацій інвестування.
В українській економічній науці проблеми розвитку процесів нагромадження основного капіталу досліджувались у працях Б.Кваснюка, В.Беседіна, А.Музиченко, І.Крючкової, В.Геєця, С.Кірєєва, Т.Єфименко, О.Рудченка, В.Найдьонова, О.Болховітінової, А.Мар’єнко, Л.Шинкарук, Ю.Кіндзерського, А.Пересади, Л.Борщ, Н.Ковтун та інших. Питаннями моделювання та прогнозування нагромадження основного капіталу займались В.Геєць, В.Беседін, І.Крючкова, М.Скрипніченко, В.Горбачук, А.Скрипник та інші. Однак, наявні дослідження фокусуються в основному на загальній проблематиці нагромадження основного капіталу, тоді як питанням формування його секторного розрізу та чинників, що на нього впливають, приділяється недостатньо уваги.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з планом науково-дослідних робіт Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, зокрема з темою „Концептуальні засади податково-бюджетної стратегії на середньострокову перспективу” (№ ДР 0106U008442), де автором досліджено теоретико-методологічні основи стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності засобами податкової політики. Отримані наукові результати дисертаційного дослідження також відображено у звітах НДР за темами „Розробка комплексу моделей та методики короткострокового прогнозування основних макроекономічних показників” (№ ДР 0198U000252) (здійснення прогнозних розрахунків, написання авторських розділів: „Моделювання капіталоутворення в секторному розрізі”, „Огляд зарубіжного досвіду з макроекономічного моделювання: Модель Світового банку” та участь у підготовці розділу „Зміни в структурі використання ВВП”); „Методологія короткострокового макроекономічного прогнозування з урахуванням особливостей трансформаційних процесів в Україні” (№ ДР 0100U002144) (здійснення прогнозних розрахунків, написання авторських розділів „Інвестиційні чинники економічних зрушень”, „Інвестиційні процеси: чинники впливу”, „Інструментарій прогнозування тенденцій галузевої кон’юнктури”, „Моделювання впливу зовнішніх чинників на економічні процеси в Україні” та участь у підготовці розділу „Макроструктурні зрушення в обороті ВВП”).
Окремі положення дисертаційної роботи використано при підготовці науково-дослідних робіт, що виконувались протягом 2000-2010 рр. на замовлення Міністерства економіки України: ”Методологія оцінки та прогнозування конкурентоспроможності економіки України” (№ ДР 0100U004620) (здійснення прогнозних розрахунків та участь у підготовці розділу – „Методологічні засади прогнозно-аналітичного розрахунку рівня конкурентоспроможності”); „Розроблення комплексу макроеконометричних моделей прогнозування соціально-економічного розвитку України на 2000 р.” (№ ДР 0100U004621) (здійснення прогнозних розрахунків, написання авторських розділів − ”Моделювання випуску (доданої вартості) у машинобудуванні та металообробці”, „Моделювання випуску (доданої вартості) у промисловості будівельних матеріалів”, „Моделювання випуску (доданої вартості) будівництва” та участь у підготовці розділу „Взаємоузгодження галузевих розрахунків за допомогою прогнозної моделі міжгалузевого балансу”); “Методологія оцінки та прогнозування конкурентоспроможності економіки України” (№ ДР 0101U004851) (здійснення аналітичних та прогнозних розрахунків); „Розроблення комплексу макроеконометричних моделей прогнозування соціально-економічного розвитку України на базі системи випереджаючих індикаторів” (№ ДР 0101U004852) (в частині розробки та апробації економетричних моделей динаміки ВДВ галузей промисловості, будівництва та сфери обігу); ”Виявлення малих підприємств з високим рівнем концентрації виробництва, розроблення методичних рекомендацій щодо проведення аналізу діяльності нетипових підприємств в Україні та визначення їх впливу на макроекономічні показники” (№ ДР 0103U007552) (здійснення розрахунків до розділу „Дослідження щодо виявлення малих підприємств з високим рівнем концентрації виробництва”); ”Розробка системи випереджаючих індикаторів з боку попиту та пропозиції” (№ ДР 0103U007553) (участь у підготовці розділу – „Обґрунтування індикаторів з боку внутрішнього попиту”); „Розроблення методичних рекомендацій з аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства” (№ ДР 0109U006865) (авторський розділ – „Роль державно-приватного партнерства у стимулюванні інвестиційної активності в різних сферах економічної діяльності”); „Розроблення методичних рекомендацій з прогнозування інвестицій в основний капітал за усіма джерелами на довгостроковий період” (№ ДР 0109U006866) (участь у підготовці розділів – „Світовий та вітчизняний досвід методичних підходів до прогнозування інвестицій в основний капітал”, „Модель та методичні рекомендації з прогнозування інвестицій в основний капітал”, „Прогноз інвестицій в основний капітал на 2010-2020 роки за інерційно-пасивним та інвестиційно-активним сценаріями прогнозу”); „Проведення порівняльного аналізу ефективності застосування механізму державної підтримки та стимулювання інноваційної діяльності в Україні та інших країнах відповідно до існуючої методики” (№ ДР 0110U007218) (участь у підготовці розділу „Методичні підходи до аналізу ефективності державної підтримки інноваційної діяльності”).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи - на основі дослідження теоретико-методологічних основ нагромадження основного капіталу, світового досвіду та стану інвестиційної сфери національної економіки розробити інструментарій моделювання та прогнозування валового нагромадження основного капіталу в розрізі інституційних секторів економіки України як елемента системи державного регулювання економіки.
Для досягнення визначеної мети у дисертації поставлено такі завдання:
- розкрити економічну природу процесу нагромадження основного капіталу, його роль та місце в процесі обороту ВВП;
- з’ясувати та конкретизувати роль прогнозування валового нагромадження основного капіталу в складі механізму державного регулювання інвестиційної діяльності;
- виявити зовнішні та внутрішні чинники формування валового нагромадження основного капіталу економіки України в розрізі інституційних секторів економіки;
- узагальнити вітчизняний та міжнародний досвід застосування методів прогнозування нагромадження основного капіталу;
- запропонувати інструментарій оцінки валового нагромадження основного капіталу в секторному розрізі у передпрогнозному періоді;
- обґрунтувати застосування комплексу методів для прогнозування нагромадження основного капіталу в умовах економіки України;
- розробити методичні рекомендації з прогнозування нагромадження основного капіталу в секторному розрізі на основі побудованої моделі;
- здійснити апробацію моделі прогнозування нагромадження основного капіталу шляхом розробки на її основі довгострокового економічного прогнозу.
Об’єкт дослідження – сукупність причин, обставин, економічних відносин, що обумовлюють інвестиційний процес і валове нагромадження основного капіталу в економіці України.
Предметом дослідження є методи прогнозування валового нагромадження основного капіталу.
Методи дослідження. Дослідження здійснювалося із використанням таких наукових методів: структурно-функціонального – при дослідженні взаємозв’язків між пропорціями валового нагромадження основного капіталу, джерелами його формування та міжсекторними трансфертами; аналізу і синтезу – при виявленні особливостей формування валового нагромадження основного капіталу; узагальнення – при дослідженні практики моделювання інвестиційних процесів; теоретичного, логічного та факторного аналізу – при визначенні чинників формування валового нагромадження основного капіталу в розрізі інституційних секторів економіки; економіко-математичного моделювання – при оцінці кількісного впливу факторів на розвиток інвестиційних процесів в секторах економіки; регресійного аналізу – при визначенні специфікації моделі прогнозування нагромадження основного капіталу; експертних оцінок – при складанні сценарію розвитку економіки та визначенні прогнозної динаміки факторів нагромадження основного капіталу.
Інформаційною базою дослідження є монографічні видання зарубіжних та вітчизняних вчених, наукові періодичні видання, законодавчі і нормативні акти України, статистичні дані Державної служби статистики України, Національного банку, Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.
Наукова новизна дослідження полягає у розробці інструментарію моделювання та прогнозування валового нагромадження основного капіталу у секторному розрізі, в обґрунтуванні методичних підходів до передпрогнозної оцінки валового нагромадження основного капіталу, у визначенні ролі та місця прогнозування валового нагромадження основного капіталу в складі механізмів регулювання інвестиційної діяльності та державного управління економікою.
Найсуттєвіші результати, що характеризують наукову новизну дослідження та особистий внесок автора, полягають у наступному:
вперше:
запропоновано методологію та методичні підходи прогнозування валового нагромадження основного капіталу за інституційними секторами економіки, як невід’ємного елемента системи державного прогнозування соціально-економічного розвитку країни, які ґрунтуються на застосуванні методів імітаційного моделювання і екстраполяції ретроспективних функціональних залежностей та включають комплекс регресійних рівнянь і балансових макроекономічних рівностей;
запропоновано методику оцінки валового нагромадження основного капіталу в передпрогнозному періоді в розрізі секторів економіки, що полягає у екстраполяції співвідношень інвестиційних показників звітних періодів на оперативні дані останнього звітного періоду; така методика надає можливість здійснювати якісний аналіз інвестиційних процесів в секторному розрізі до одержання офіційних звітних статистичних даних і підвищує обґрунтованість та точність результатів прогнозування;
удосконалено:
теоретико-методологічні засади прогнозування нагромадження основного капіталу в умовах економічної нестабільності, в основу яких покладено визначення ролі нагромадження основного капіталу у відтворенні ВВП, виявлення переваг і недоліків існуючих інвестиційних теорій, систематизацію структурних складових нагромадження основного капіталу у рамках системи національних рахунків та результати комплексного аналізу досвіду моделювання і прогнозування інвестиційних процесів;
понятійний апарат та систему показників секторного розрізу валового нагромадження основного капіталу; зокрема, запропоновано запровадити в практику економічного аналізу та прогнозування композитний показник інвестиційної діяльності сектора загального державного управління та декомпозитний показник інвестиційної діяльності сектора нефінансових корпорацій;
дістали подальшого розвитку:
визначення ключових факторів активізації та уповільнення процесів валового нагромадження основного капіталу у секторах нефінансових корпорацій, загального державного управління, фінансових корпорацій, домашніх господарств, некомерційних організацій: наявні доходи секторів економіки, споживання основного капіталу, капітальні трансферти, заощадження в банківській системі, обсяг кредитних вкладень в економіку, експорт товарів та інші;
обґрунтування доцільності застосування методів імітаційного моделювання, регресійно-кореляціного аналізу, економетричного моделювання, структурного макроекономічно-балансового моделювання, екстраполяції ретроспективних функціональних залежностей для прогнозування нагромадження основного капіталу за секторами економіки, виходячи з особливостей національної економіки, стійкості виявлених взаємозв’язків і наявної статистичної бази;
визначення ролі та місця прогнозування валового нагромадження основного капіталу в складі механізмів регулювання інвестиційної діяльності та державного управління економікою; зокрема, обґрунтовано необхідність підготовки довгострокового прогнозу нагромадження основного капіталу в секторному розрізі як невід’ємної складової в системі державного прогнозування економічного і соціального розвитку та використання його результатів для обґрунтування пріоритетів структурно-інвестиційної політики держави і визначення конкретних інструментів її реалізації.
Практичне значення одержаних результатів. Науково-теоретичні та методологічні результати дисертаційного дослідження мають практичну цінність для органів державної влади України і можуть використовуватися при розробці прогнозів соціально-економічного розвитку країни та обґрунтуванні заходів інвестиційної політики у системі державного управління економікою. Безпосередньою сферою застосування розробленої методики прогнозування є Міністерство економічного розвитку та торгівлі України.
Результати дисертаційного дослідження направлялися до центральних органів виконавчої влади, де були впроваджені в практичну діяльність. Відповідні довідки про впровадження отримано від Міністерства економіки України (довідки від 26.01.2010 № 39010-22/20 та від 04.07.2006 № 57-24/121), Державного агентства України з інвестицій та інновацій (довідка від 07.06.2006 № 320/02), Ради національної безпеки і оборони України (довідка від 19.05.2006 № 5/8-2446-5-1).
Запропоновані теоретико-методологічні підходи було використано при підготовці 75 доповідних записок, наукових доповідей та інших документів, які надсилалися ДУ „Інститут економіки та прогнозування НАН України” до органів державної влади України. Зважаючи на актуальність порушених проблем та практичну значущість наданих пропозицій отримано 23 позитивних відгуки на вказані документи (підготовлені дисертантом у співавторстві) від посадових осіб Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і пропозиції, які виносяться на захист, одержані автором дисертації самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методичні результати дослідження доповідалися на 8 науково-практичних конференціях: „Проблемы повышения эффективности региональной экономики” (м. Севастополь, СевГТУ, 1999), „Інвестиції ХХІ століття: проблеми використання” (м. Київ, НДЕІ, 2002), „Напрями розвитку фінансової системи України в сучасних умовах (м.Київ, НДФІ, 2007), „Розвиток фінансової системи України в умовах глобалізації” (м. Київ, НДФІ, 2008), „Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік” (м. Ірпінь, НУДПСУ, 2009), „Напрями активізації підприємницької діяльності в умовах кризи” (м. Київ, „Українська академія бізнесу та підприємництва”, 2009), „Современные проблемы управления производством” (м. Донецьк, ДонНТУ, 2009), „Проблеми та перспективи інноваційного розвитку економіки” (м. Умань, Уманський державний педагогічний університет ім. П.Тичини, 2011).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 14 наукових працях загальним обсягом 9,06 друк. арк., що належать безпосередньо автору. Публікації автора складаються з індивідуальних розділів у 3 колективних монографіях (2,19 друк. арк.), 8 статей у фахових наукових виданнях (6,17 друк. арк.) і 3 тез доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій (0,70 друк. арк.).
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 193 сторінках; вона містить 23 таблиці і 2 рисунки. Дисертація включає 15 додатків на 72 сторінках. Список використаних літературних джерел включає 170 найменувань і займає 19 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
1. Аналіз та прогнозування динаміки валового нагромадження основного капіталу має ключове значення для обґрунтування стратегічних орієнтирів економічного та соціального розвитку, формування моделі економічного зростання, розробки цілей і завдань державних програм та моніторингу ефективності заходів з досягнення програмних цілей.
2. За результатами дослідження теорій нагромадження основного капіталу зроблено висновок про наявність обґрунтованих підстав розгляду нагромадження основного капіталу як основного чинника забезпечення стійкого економічного зростання, що випливає із моделі динамічної рівноваги.
3. На основі дослідження теоретичних засад нагромадження основного капіталу виявлено вплив інституційних чинників на його формування, що засвідчує необхідність використання секторної структури нагромадження основного капіталу, яка включає сектори нефінансових корпорацій, фінансових корпорацій, ЗДУ, домашніх господарств та некомерційних організацій, в якості базової структури при визначенні факторів інвестиційної активності.
4. Визначено роль інституційних секторів у формуванні нагромадження основного капіталу економіки, яка полягає у наступному: нефінансові корпорації формують основну частину валового нагромадження економіки, мають домінуючий вплив на темпи і стабільність економічного зростання, їм також властивий мультиплікативний ефект від здійснення інвестицій, який поширюється на всю економіку; фінансові корпорації забезпечують акумулювання та посередницькі функції при трансформації загальноекономічних заощаджень в ресурси інвестиційної діяльності; сектор ЗДУ здійснює регулюючу, координуючу та (на пріоритетних напрямах) стимулюючу роль в інвестиційних процесах економіки; сектор домашніх господарств забезпечує основну частину національних заощаджень, спрямовує вагому частку власних заощаджень у сферу житлового будівництва; сектор некомерційних організацій забезпечує капіталізацію сфери індивідуальних послуг для населення.
5. Прогнозування валового нагромадження основного капіталу як складової ВВП на етапі його кінцевого використання повинне враховувати комплекс факторів, що впливають на формування джерел їх наповнення в розрізі інституційних секторів економіки. Виходячи з положень теоретичних концепцій нагромадження обґрунтовано висновок про те, що на загальноекономічному рівні основними його факторами слід вважати заощадження та відсоткову ставку. На рівні інституційних секторів економіки формування заощаджень як джерела інвестицій відбувається в результаті ряду процесів економічного обороту ВВП та міжсекторних взаємовідносин: отримання первинних доходів (прибуток, оплата праці, непрямі податки), їх перерозподілу і отримання вторинних доходів (доходи від власності, прямі податки, капітальні трансферти, інші трансферти, наявний дохід) та споживання.
6. З точки зору аналізу характеру процесів нагромадження основного капіталу важливе значення мають наступні співвідношення: валове-чисте нагромадження, технологічна структура за видами витрат, елементна структура за видами активів, джерельна структура з концентрацією уваги на власних і залучених коштах.
7. На основі аналізу світового досвіду та вітчизняної практики зроблено висновок про доцільність посилення ролі держави в інвестиційних процесах економіки, що має досягатися шляхом:
– розвитку форм інвестиційного співробітництва держави та бізнесу на основі державно-приватного партнерства, що забезпечує ефективний розподіл та управління ризиками і дозволяє оптимізувати фінансові затрати на реалізацію інвестиційних проектів;
– заохочення інвестицій, що спрямовуються на заміну застарілого виробничого апарату на основі нових технологій, перш за все таких, що зберігають імпортні та інші дефіцитні ресурси, використовуючи при цьому наявний вітчизняний інноваційний потенціал та забезпечуючи імпорт переважно не товарів та послуг, а технологій і ноу-хау;
– усунення диспропорцій, пов’язаних із необґрунтованими пільгами, деформованою структурою цін, високими податковими ставками. Акцент при цьому має бути зроблено не на механічному зниженні податків, а на такій зміні механізму оподаткування, яка б пов’язала пільги з інвестиційною діяльністю та збільшенням виробництва.
8. Об’єктивність оцінки динаміки та рівня інвестиційної активності у звітному періоді має важливе значення при обґрунтуванні стратегічних орієнтирів економічного та соціального розвитку та обраної концепції економічного зростання. Повноцінне уявлення про стан інвестиційної діяльності в Україні дають відображення показників валового нагромадження основного капіталу в рамках структурних розрізів СНР та показників статистики капітальних інвестицій за даними державних статистичних спостережень. Відображення процесів нагромадження основного капіталу економіки у СНР дає змогу висвітити як його інституційний розріз, так і його формування з врахуванням міжсекторних перетоків фінансових ресурсів. Крім того, відображення у СНР нагромадження основного капіталу в розрізі „валових” та „чистих” показників, в розрізі видів активів, організаційно-правових форм господарювання та видів діяльності дозволяє здійснювати ґрунтовний аналіз інвестиційних процесів в економіці, що є важливим етапом розробки методичних рекомендацій з їх прогнозування.
9. Об’єктивна оцінка нагромадження основного капіталу в останньому передпрогнозному році має особливе значення для забезпечення достатньої точності модельних прогнозних розрахунків, що в кінцевому підсумку впливає на обґрунтованість стратегічних орієнтирів економічного та соціального розвитку. Автором запропоновано методичні рекомендації та алгоритм оцінки секторного розрізу нагромадження основного капіталу в останньому передпрогнозному році, що базується на використанні підходів Державної служби статистики до оцінки нагромадження основного капіталу, даних форм оперативних державних статистичних спостережень капітального будівництва та застосуванні методології екстраполяції тенденцій існуючих звітних показників на динаміку досліджуваних показників нагромадження основного капіталу.
10. Здійснення комплексного дослідження інвестиційних процесів у розрізі інституційних секторів економіки потребує уточнення понятійного апарату та системи показників валового нагромадження основного капіталу. Зокрема, доцільним є розрахунок композитних показників інвестиційної діяльності у секторах нефінансових корпорацій, ЗДУ та домашніх господарств, що поряд із безпосереднім нагромадженням основного капіталу зазначених секторів враховували б отримані та передані міжсекторні капітальні трансферти, які фактично являють собою фінансування капітальних вкладень.
11. За результатами дослідження методології прогнозування нагромадження основного капіталу, уроків міжнародного досвіду та вітчизняної практики прогнозування визначено орієнтовний набір груп факторів, які спричиняють найбільш вагомий вплив на стан і динаміку інвестиційної активності. До них можна віднести: 1) індикатори загальної економічної динаміки (ВВП, обсяги виробництва, коефіцієнти співвідношень інвестицій та ВВП тощо); 2) забезпеченість підприємств власними фінансовими ресурсами (наявний дохід, прибуток, амортизаційні відрахування); 3) стан грошово-кредитного ринку (відсоткові ставки за кредитами і депозитами, обсяги кредитування); 4) стан основних фондів; 5) показники податкового навантаження (рівень податкового тиску, обсяг сплачених податків); 6) рівень доходів населення та його схильність до заощадження; 7) активність іноземного інвестування; 8) інфляційні процеси.
12. Огляд методів прогнозування валового нагромадження основного капіталу дозволяє зробити висновок про неможливість використання універсального, прийнятного для всіх типів економік методу прогнозування. Зокрема, перехідні економіки характеризуються відсутністю сталих закономірностей і мають значно більший набір факторів впливу на інвестиційні процеси, ніж економіки розвинених країн. За умов макроекономічної волатильності, високої інфляції, деформації відтворювальних пропорцій як в секторному, так і в галузевому вимірах достовірна оцінка дійсних факторів впливу є ускладненою, а виявлені взаємозв’язки у багатьох випадках виявляються нестабільними.
13. В реаліях української економіки застосування економетричного моделювання як інструментарію прогнозування інвестицій може бути обґрунтованим лише при наявності якісних статистичних рядів з тривалою динамікою. В той же час застосування методів імітаційного моделювання, що ґрунтуються на макроекономічних балансових рівностях, дозволяє забезпечити структурну цілісність моделі нагромадження основного капіталу. На основі зазначеного встановлено доцільність використання в умовах України комплексного підходу при моделюванні динаміки нагромадження основного капіталу, який має базуватись на комбінуванні різних економіко-математичних методів: зокрема, екстраполяції, кореляційно-регресійного аналізу, економетричного та імітаційного моделювання.
14. Важливою складовою методології прогнозних розрахунків є визначення формату та формування відповідних рядів статистичних даних для побудови економіко-математичної моделі. В рамках даного дослідження ряди показників нагромадження основного капіталу та факторів, що на нього впливають, представлено у вигляді індексів реального рівня відносно 2004 р., як останнього звітного року, коли припинилась стабільна динаміка інвестиційної активності.
15. Для кожного з інституційних секторів економіки на основі результатів дослідження теорії формування нагромадження основного капіталу та практики його моделювання було окреслено коло гіпотез щодо обґрунтування факторів НОК:
в секторі нефінансових корпорацій НОК залежить від – чинників попиту; індикаторів забезпеченості власними фінансовими ресурсами; рівня податкового навантаження; чинників стабільності; рівня зношеності основних засобів; вартості позичкових коштів; конкурентоспроможності економіки;
в секторі фінансових корпорацій від - стабільності економічного зростання; від стабільності динаміки економічного розвитку; рівня розвитку грошово-кредитних відносин в економіці;
в секторі ЗДУ від - рівня капіталізації видатків бюджету; частки державного сектора в економіці; рівня зношеності основних засобів; ступеня збалансованості державних фінансів; загального інвестиційного клімату в економіці;
в секторі домашніх господарств від - індикаторів забезпеченості власними фінансовими ресурсами; схильності населення до споживання; державної підтримки житлового будівництва; рівня тінізації економки;
в секторі НКО від - рівня доходів та інвестиційної активності сектора нефінансових корпорацій; рівня зношеності основних засобів; від індикаторів забезпеченості власними фінансовими ресурсами.
Виходячи з зазначених гіпотез по кожному з секторів економіки було сформовано статистичні ряди факторів НОК, які в подальшому використовувались при побудові економіко-математичної моделі нагромадження основного капіталу.
16. В процесі математичного тестування обраних статистичних рядів на предмет їх прийнятності для економіко-математичного моделювання (тест на стаціонарність) виявлено необхідність перетворення наступних рядів даних шляхом обчислення різниць першого порядку: наявний дохід нефінансових корпорацій, заощадження нефінансових корпорацій в банківській системі, експорт товарів, нагромадження основного капіталу фінансових корпорацій, валовий випуск фінансових корпорацій, грошова маса М3, обсяг кредитування економіки. Це пов’язано з тим, що зазначені ряди даних в досліджуваному періоді містять в собі стійку тенденцію росту (одиничний корінь), і їх використання без коригуючих процедур призвете до похибок при оцінюванні коефіцієнтів факторних залежностей.
17. На основі застосування методів кореляційно-регресійного аналізу до періоду спостережень з 1990 по 2009 р. встановлено наявність ряду факторних залежностей, які було покладено в основу моделі валового нагромадження основного капіталу за секторами економіки, зокрема:
для нагромадження основного капіталу сектора нефінансових корпорацій виявлено вплив таких чинників як наявний дохід, ВВП, експорт товарів та кошти підприємств в банківській системі;
для сектора ЗДУ - фінансовий баланс даного сектора, споживання основного капіталу та інвестиції в секторі підприємств;
для сектора фінансових корпорацій - обсяг валового випуску даного сектора, обсяг кредитування економіки та рівень грошової маси М3 в економіці;
для сектора домашніх господарств - наявний дохід даного сектора та обсяг депозитів населення в банківській системі;
для сектора НКО - інвестиції в секторі нефінансових корпорацій та нагромадження основного капіталу даного сектора за попередній звітний період.
18. З використанням системи показників, що характеризують стан інвестиційної діяльності України, розроблено модель прогнозування нагромадження основного капіталу в Україні на основі комбінування різних економіко-математичних методів, а саме - прогнозної екстраполяції, кореляційного аналізу, моделей лінійної регресії, а також - імітаційного моделювання. Процедури прогнозування ґрунтуються на основі екстраполяції факторних залежностей ретроспективного періоду на перспективний діапазон у межах горизонту прогнозування.
Розроблена модель дозволяє здійснювати прогнозно-аналітичні розрахунки сценарної поведінки нагромадження основного капіталу в розрізі інституційних секторів, що має особливе значення для розробки державних прогнозів соціально-економічного розвитку країни і формування заходів економічної політики.
19. На основі розроблених методичних рекомендацій з прогнозування нагромадження основного капіталу та виходячи з сценарію перспективного розвитку економіки України, складеного на базі державних прогнозних документів, встановлено, що у періоді з 2011 по 2020 рік можливе реальне зростання валового нагромадження основного капіталу в 2,1 разу (в середньому на 7,5% щорічно). Відновлення докризового рівня інвестиційної активності (рівень 2008 року) відбудеться лише в 2020 р., в т.ч. у секторі нефінансових корпорцій – в 2020 р., ЗДУ – 2019 р., домашніх господарств – 2013 році. У секторах фінансових корпорацій та НКО в прогнозному періоді до 2020 р. відновлення докризового рівня НОК не передбачається.
20. У рамках розробленого довгострокового прогнозу нагромадження основного капіталу встановлено, що його секторна структура зазнає суттєвих змін. Зокрема, у перспективі сукупна частка секторів нефінансових корпорацій та ЗДУ істотно збільшиться. Зростання реального НОК зазначених секторів у періоді з 2011 по 2020 рік становитиме 2,1 та 2,8 разу, а їх сукупна частка підвищиться із 81,2% в 2010 р. до 85% в 2020 році (в т.ч. частка нефінансових корпорацій у 2020 р. становитиме – 67,9%, сектора ЗДУ – 17,1%). Випереджаюче зростання інвестиційної активності цих секторів, окрім іншого, буде обумовлене розвитком альтернативних форм фінансування нагромадження основного капіталу, пов’язаних із впровадженням механізмів державно-приватного партнерства. Частка фінансових корпорацій у складі нагромадження основного капіталу зменшиться і в кінці прогнозного періоду в середньому становитиме 1,7%; також зменшиться і частка домашніх господарств - 13% загального підсумку у 2020 р. (в 2010 р. – 16,2%). Частка сектора НКО в прогнозному періоді стабілізується на рівні 0,2%.
21. Враховуючи особливості різних форм фінансування інвестицій на засадах державно-приватного партнерства та зважаючи на актуальність інфраструктурних проблем економіки України, обґрунтовано, що найбільш перспективним механізмом фінансування інвестицій є концесія, яка дозволяє залучити приватний сектор до розбудови та модернізації інфраструктурної сфери економіки, ефективно розподілити ризики інвестиційного проекту та зберегти у державній власності стратегічно важливі об’єкти.
22. Обґрунтовано, що важливим напрямом удосконалення системи державного регулювання економіки є підвищення ролі в ній економічних прогнозів, і, зокрема, довгострокового прогнозу нагромадження основного капіталу, як інструменту формування стратегічної державної політики в контексті забезпечення основ стійкого економічного зростання. Здійснення прогнозних розрахунків нагромадження основного капіталу у розрізі інституційних секторів економіки, створює наукове підґрунтя для розробки заходів державної структурно-інвестиційної політики і визначення конкретних інструментів її реалізації з врахуванням інституційних змін в економіці. Структура прогнозу економічного і соціального розвитку повинна містити окремий блок присвячений перспективній динаміці та секторній структурі процесів НОК. Даний блок, повинен узгоджуватись з сценарними умовами розвитку економіки та містити обґрунтування потенційно можливих обсягів нагромадження основного капіталу в прогнозному періоді. Подальші розділи прогнозу економічного та соціального розвитку, пов’язані з пріоритетами структурної політики держави, повинні спиратися на результати прогнозних розрахунків нагромадження основного капіталу.
23. Прогноз нагромадження основного капіталу є підставою для обґрунтування заходів державної структурної політики в контексті розвитку інституційних секторів економіки. Зокрема, для сектора ЗДУ прогноз НОК є основною для формування переліку цільових програм і інвестиційних проектів (в т.ч. на засадах державно-приватного партнерства), що підлягають реалізації в прогнозному періоді; для сектора нефінансових корпорацій – прогноз НОК є орієнтиром для визначення точок пріоритетного зростання та формування його галузевої структури; для сектора фінансових корпорацій - прогноз інвестицій вказує на різні аспекти розширення мережі та інструментарію фінансових послуг; для сектора домашніх господарств прогноз НОК, зокрема, дозволяє передбачити можливості приватного фінансування житлового будівництва та обґрунтувати відповідні складові соціальної політики; прогноз інвестицій сектора некомерційних організацій відображає потенційні можливості розвитку недержавних послуг для домашніх господарств та формування недержавної соціальної інфраструктури. Результати прогнозних розрахунків нагромадження основного капіталу є завершальним етапом аналітичного комплексу робіт з обґрунтування перспективної динамки інвестиційної діяльності.
24. Роль прогнозу нагромадження основного капіталу в системі державного регулювання економіки видозмінюється в залежності від термінів на який він розробляється. Короткостроковий прогноз НОК є основою для розроблення тактики інвестування і оцінки можливих вкладень в короткострокові фінансові інструменти. Середньостроковий прогноз НОК призначений для коригування обраної стратегії інвестиційної діяльності в контексті реалізації моделі економічного розвитку. Розроблення довгострокового прогнозу НОК є необхідним для формування стратегії економічного розвитку та визначення ролі в ній інвестиційної складової.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Большой латинско-русский словарь: [Электронный ресурс] / по материалам словаря И.Х. Дворецкого. - Режим доступа: http://linguaeterna.com/vocabula/index.html.
2. Закон України “Про інвестиційну діяльність”: за станом на 9 верес. 2010 р.: [Електронний ресурс] / База даних "Законодавство України". – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1560-12
3. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли / Б. Селигмен. – М.: Прогресс, 1968. – 600 с.
4. Національні заощадження та економічне зростання / за ред. д.е.н. Б.Є. Кваснюка. - К.: “МП Леся”, 2000. – 304 с.
5. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. / Дж.М. Кейнс. - М.: Прогресс, 1978. – 241 с.
6. Беpнаp И. Толковый экономический и финансовый словаpь: в 2-х т. / И. Беpнаp, Ж.-К. Колли. - М.: Междунаpодные отношения, 1994- . – Т. ІІ. – 720 с.
7. Аникин А. Юность науки: [Электронный ресурс] / А.Аникин. - Русский гуманитарный интернет-университет. – Режим доступу: http://www.i-u.ru/biblio/archive/anikin_unost.
8. Система национальных счетов – инструмент макроэкономического анализа: учеб. пособие / Ю.Н. Иванов, Л.А. Карасева, С.Е. Казаринова и др., под ред. Ю.Н. Иванова. – М.: «Финстатинформ», 1996.- 285 с.
9. Милль Д.С. Основы политической экономии: в 3-х т.: / Д.С. Милль; [общ. ред. А. Г. Милейковского]. — М.: Прогресс, 1980- . – Т.1. - 496 с.
10. Антология экономической классики: в 2-х т. / [cост. Столярова И.А.]. — М.: Эконов: Ключ, 1993- . - Т.1: В. Петти, А. Смит, Д. Рикардо. – 478 c.
11. Розмаинский И. В. История экономического анализа на Западе: [Электронный ресурс] / И.В. Розмаинский, К. А. Холодилин – Институциональная экономика. – Режим доступа: http://ie.boom.ru/History1.htm.
12. Жамс Э. История экономической мысли ХХ века: / Э. Жамс; пер. с фр. – М.: Изд-во иностр. литер., 1959. – 572 с.
13. Собрание сочинений Ф.А. Хайека: [Электронный ресурс]: сборник эссе: австрийская экономическая теория и идеал свободы / [сост. П.Г. Клейн]; пер. с англ. Б. Пинскер. – 1991- . – Т.4.: Судьбы либерализма. – Режим доступу: http://www.techinvestlab.com/2/?act=2.
14. Бем-Баверк Е. Основы теории ценности хозяйственных благ: [Электронный ресурс] / Е.Бем-Баверк. – Экономическая литература: библиотека экономической и деловой литературы. – Режим доступа: http://ek-lit.narod.ru/bbsod.htm.
15. Гобсон Д. Империализм: [Электронный ресурс] / Д. Гобсон. – Океан слов: онлайн библиотека. – Режим доступа: http://okeanslov.com/books/id/155148.
16. Иванов Е.А. Воспроизводство и использование основных фондов / Е.А. Иванов. - М.: „Экономика”, 1968. – 215 с.
17. Расширенное воспроизводство в условиях интенсификации экономики / под ред. В.И. Маевского и К.Б. Лейкиной. - М.: „Наука”, 1986. – 352 с.
18. Политическая экономия: в 4-х томах / А.М. Румянцев, Г.А. Козлов, М.И. Волков и др., под ред. А.М. Румянцева – М.: Политиздат, 1980– . - Т.2. – 1980. - 573 с.
19. Методичні рекомендації до розробки комплексних планів економічного і соціального розвитку Української РСР / Держплан УРСР. - К.: НДЕІ, 1990. – 400 с.
20. Методические указания к разработке государственных планов экономического и социального развития СССР / Госплан СССР. – М.: Экономика, 1980. – 776 с.
21. Сакс Дж.Д. Макроэкономика. Глобальный подход / Дж.Д. Сакс, Ф.Б. Ларрен. - М.: Дело, 1996. – 848 с.
22. Долан Э.Дж. Макpоэкономика / Э.Дж. Долан. - СПб.: АО “Санкт-Петеpбуpг оpкестp”, АОЗТ “Литеpа плюс”, 1994. – 406 с.
23. Самуэльсон П. Экономика: в 2-х т. / П. Самуэльсон.; пер. с англ. В.Д. Антоновой и др. - М.: МГП «Алгон», ВНИИСИ, 1992— .— Т.1. – 336 с.
24. Мэнкью Н. Грегори. Макроэкономика / Н. Грегори Мэнкью. - М.: Изд-во МГУ, 1994. - 736 с.
25. Леонтьев В. Экономические эссе. Теории, исследования, факты и политика / В. Леонтьев; пер. с англ. - М.: ИПЛ, 1990. – 415 с.
26. System of National Accounts 1993: [Електронний ресурс] / Commission of the European Communities – Eurostat, International Monetary Fund, Organisation for Economic Cooperation and Development, United Nations, World Bank. - Brussels/Luxembourg, New York, Paris, Washington, D.C., 1993. – Режим доступу: http://unstats.un.org/unsd/sna1993/foreword.asp.
27. Система национальных счетов: статистические очерки / под ред. Утца-Петера Райха, Рудольфа Янке. – Штутгарт: Федеральное статистическое управление Германии, Metzler-Poeschel, 1998. - том 7. – 251 c.
28. Иванов Ю.Н. Основы национального счетоводства: учебник / Ю.Н. Иванов, С.Е. Казаринова, Л.А. Карасева. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 480 с.
29. Иванов Ю. Пеpспективы пеpехода на систему национальных счетов в стpанах СНГ / Ю. Иванов // Вопpосы экономики. – 1993. - № 5. – С. 22-42.
30. Зарубин Г. Взаимосвязь показателей БНХ, СНС и ПМС / Г. Зарубин, И. Погосов // Вестник статистики. – 1991. - № 5. – С.13-20.
31. Посткейнсианская теория экономического роста: [Электронный ресурс] / Университет Макгилла. - Галерея экономистов. – Режим доступу: http://gallery.economicus.ru/cgi-bin/frame_rightn_newlife.pl?type=school&links=./school/postkeynesianism/works/postkeynes_w3.txt&img=works.jpg&name=growth.
32. Маршалл А. Принципы экономической науки: [Электронный ресурс] / А. Маршалл. – Экономическая литература: библиотека экономической и деловой литературы. – Режим доступа: http://ek-lit.narod.ru/marsod.htm.
33. Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал / Дж. Р. Хикс. – М.: Прогресс, 1988. – 488 с.
34. Экономическая теория: учебное пособие: [в 2-х ч.] / Е.Г. Ефимова, М.Д. Заславская, И.С. Потапова и др. - М.:МГИУ, 1997. – Ч.2. – 239 с.
35. Радіонова І.Ф. Макроекономіка-2 / І.Ф. Радіонова, Т.В. Бурлай, Є.В. Алімпієв. – Київ, Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2010. – 424 с.
36. Верман Джер Р. Теория экономического развития: [Электронный ресурс] / Джер Р. Верман. - Галерея экономистов. – Режим доступу: http://gallery.economicus.ru/cgi-bin/frame_rightn_newlife.pl?type=school&links=./school/development/lectures/development_l1.txt&img=lectures.jpg&name=development.
37. Хэмберг Д. Ранняя теория роста: модели Домара и Харрода: [Электронный ресурс] / Джер Р. Верман. - Галерея экономистов. – Режим доступу: http://gallery.economicus.ru/cgi-bin/frame_rightn_newlife.pl?type=school&links=./school/growth/lectures/growth_l1.txt&img=works.jpg&name=growth.
38. Классики Кейнсианства: в 2-х т. / [cост. А.Г. Худокормов]. - М.: Экономика, 1997– . - Т. І: К теории экономической динамики. - Ч.I-II / Р. Харрод. Экономические циклы и национальный доход. - Ч.I-II / Э. Хансен. –– 416 c.
39. Губанов С. Теория воспроизводства: новые данные / С. Губанов // Экономист. – 2006. - № 1. – С. 26-42.
40. Губанов С. Макpоэкономическое pегулиpование: новые подходы / С. Губанов // Экономист. – 1996. - № 11. – С. 37-52.
41. Шинкарук Л.В. Нагромадження основного капіталу: теорія, аналіз та тенденції розвитку в Україні: монографія / Л.В. Шинкарук. – Київ, 2006. – 393 с.
42. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / Я.А. Жаліло, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белінська та ін., за ред. Я.А. Жаліла. – К.: НІСД, 2005. – 388 с.
43. Идрисов А.Б. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций / А.Б. Идрисов, С.В. Картышев, А.В. Постников – М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 1996. – 272 с.
44. Єфименко Т.І. Механізм перерозподілу фінансових ресурсів як важіль визначення податкового потенціалу: монографія / Т.І. Єфименко. - Дніпропетровськ: Видавництво ДУЕП, 2002. - 272 с.
45. Жуков Е.Ф. Инвестиционные институты / Е.Ф. Жуков. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 199 с.
46. Семинар по технике финансового анализа и программирования / Объединенный венский инсститут, Институт МВФ, Международный Валютный Фонд. – 1998 - . – Т.1: Макроэкономические счета, анализ и прогнозирование. - 458 с.
47. Руководство по платёжному балансу. Пятое издание / МВФ. - 1993. — 250 с.
48. Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес: / International Finance Corporation. – 2009. – 222 с.
49. Кваснюк Б.Є. Сучасні грані інвестиційної політики / Б.Є. Кваснюк, О.В. Величко // Фінанси України. – 1996. - № 11. – С. 91-99.
50. Пеpесада А.А. Основы инвестиционной деятельности / А.А. Пеpесада. - К.: Либpа, 1996.-344 с.
51. Инвестиции в Украине / под ред. С.И. Вакарина. – К.: Конкорд, 1996. – 96 с.
52. Закон України “Про режим іноземного інвестування”: за станом на 22 груд. 2010 р.: [Електронний ресурс] / База даних "Законодавство України". – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=93%2F96-%E2%F0.
53. Методологічні положення щодо річного розрахунку валового внутрішнього продукту за категоріями кінцевого використання: [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/s_nac_r/nac_9.htm.
54. Класифікація видів економічної діяльності: (NАCE, Rev. 1.1 – 2002): [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/klasf/klasif/kved.rar.
55. Ковтун Н.В. Статистичне дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності: теорія, методологія, практика: монографія / Н.В. Ковтун. – К.: ПВЦ ТОВ «Імекс-ЛТД», 2005. – 420 с.
56. Нуреев Р. Институционализм: прошлое, настоящее и будущее / Р. Нуреев // Вопросы экономики. – 1999. - № 1. - С. 125-131.
57. Класифікація інституційних секторів економіки України: [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/klasf/klasif/kise.rar.
58. National Accounts: Main Aggregates / Statistics Directorate Organisation for economic co-operation and development. – Paris, 1995. - Volume 1. - 164 p.
59. Національні рахунки України за 1990-2000 роки: статистичний збірник / Державний комітет статистики України. – К., 2002. – 394 с.
60. Вахненко Т.П. Зовнішні боргові зобов’язання у системі світових фінансово-економічних відносин: монграфія / Т.П. Вахненко. – К.: Фенікс, 2006. – 536 с.
61. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 серп. 1999 р. N 857-р „Про можливість проведення заліку заборгованості ВАТ "Турбоатом" перед державним бюджетом, підприємствами, установами і організаціями електроенергетики”: за станом на 7 бер. 2003 р.: [Електронний ресурс] / База даних "Законодавство України". – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=858-99-%F0.
http://masters.donntu.edu.ua/2007/kita/ismail/library/metod5.htm.
62. Гриценко Г. Платежный кризис в экономике с неравновесными ценами / Г. Гриценко, В. Ступин // Вопросы экономики. - 1998. – № 5. - С. 41- 52.
63. Илларионов А. Бремя государства / А. Илларионов // Вопросы экономики. - 1996. - № 9. – С. 4-27.
64. Методологічні положення зі статистики: випуск другий [в 2-х т.] / Держ. ком. статистики України; за ред. О.Г. Осауленка. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2006- . – Т.1. – 504 с.
65. Кондpатенко Е. Инвестиционные pесуpсы: пpоблемы аккумуляции / Е. Кондpатенко // Экономист. – 1997. - № 7.- С.82-90.
66. Музиченко А.С. Інвестиційна діяльність в Україні: навчальний посібник / А.С. Музиченко. – К.: Кондор, 2005. – 406 с.
67. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 серп. 1996 р. № 1024 „Про порядок індексації вартості об'єктів житлового фонду”: [Електронний ресурс] / База даних "Законодавство України". – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1024-96-%EF.
68. Податковий кодекс України: за станом на 23 груд. 2010 р.: [Електронний ресурс] / База даних "Законодавство України". – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17.
69. Болховітінова О. Амортизаційна політика та перспективи оновлення основних фондів / О.Болховітінова // Економіст. – 1998. - № 7-9. – С. 54-59.
70. Борщ Л.М. Інвестування: теорія і практика: навчальний посібник / Л.М. Борщ. – К.: Знання, 2005. – 470 с.
71. Киндзерский Ю. Институты развития: принципы формирования и проблемы использования в экономических преобразованиях / Ю. Киндзерский // Общество и экономика. – 2010. - № 7–8. – С. 57–78.
72. Закон України «Про кредитні спілки»: за станом на 6 лип. 2010 р.: [Електронний ресурс] / База даних "Законодавство України". – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2908-14.
73. Закон України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”: за станом на 1 лип. 2010 р.: [Електронний ресурс] / База даних "Законодавство України". – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2299-14.
74. Росийская Федерация: Доклад о национальных счетах / Всемирный банк, Правительство Росийской Федерации. – М., 1995. – 148 с.
75. Закон України "Про Національний банк України": за станом на 23 груд. 2010 р.: [Електронний ресурс] / База даних "Законодавство України". – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=679-14.
76. Економіка України: підсумки перетворень та перспективи зростання. /за ред. академіка НАН України В.М. Гейця. – Х.: Форт, 2000. – 432 с.
77. Конкурентоспроможність економіки України: стан і перспективи підвищення / за ред. д-ра екон. наук І.В. Крючкової. – К.: Основа, 2007. – 488 с.
78. Розвиток корпоратизму і корпоративних відносин / за ред. чл.-кор. НАН України В.І. Голікова. – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2002. – 304 с.
79. Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку / [Кіндзерський Ю.В., Якубовський М.М., Галиця І.О. та ін.]; за ред. канд. екон. наук Ю.В. Кіндзерського; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2009. – 928 с.
80. Walonick D.S. An Overview of Forecasting Methodology: [Електронний ресурс] / David S. Walonick. – Режим доступу: http://www.statpac.com/research-papers/forecasting.htm.
81. Дідківська Л.І. Державне регулювання економіки / Л.І. Дідківська, Л.С. Головко. – К.: Знання, 2007. – 214 с.
82. Методичні рекомендації з розробки державної програми економічного і соціального розвитку України / за ред. В.Ф. Беседіна. – К.: НДЕІ Мінекономіки, 1998. – 217 с.
83. Прогнозування і розробка програм: метод. посіб. / В.Ф. Беседін та інші.; за ред. В.Ф. Беседіна – К.: Наук.світ, 2000. – 468 с.
84. Методичні рекомендації з факторного аналізу розвитку економіки України. Інвестиційна діяльність / за ред. В.Ф. Беседіна. – К.: НДЕІ Мінекономіки, 1998 – 21 с.
85. Геєць В. Секторальні макромоделі прогнозування економіки України / В. Геєць, М. Скрипниченко, М. Соколик, С. Шумська // Економіст. – 1998. - № 5. – С. 58-67.
86. Макроекономічне моделювання та короткострокове прогнозування / за ред. к.е.н. І.В. Крючкової. - Харків: Форт, 2000. - 336 с.
87. Скрипниченко М.І. Секторальні та міжкраїнні моделі економічного розвитку / М.І. Скрипниченко. – К.: Фенікс, 2004. – 256 с.
88. Наказ Міністерства економіки України від 27 вер. 2010 р. № 203 „Про затвердження Методичних рекомендацій з прогнозування основних макроекономічних показників на короткостроковий період”.
89. Наказ Міністерства економіки України від 26 трав. 1999 р. № 71 „Про затвердження Методичних рекомендацій з прогнозування основних макроекономічних показників”.
90. Горбачук В.М. Макроекономічні методи / В.М. Горбачук. – К.: Альтерпрес, 1999. – 263 с.
91. Скрипник А.В. Державне регулювання трансформаційної економіки (аспекти моделювання): монографія / А.В. Скрипник. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2002. – 312 с.
92. Ранавира Т. RMSM-X: Расширеная cтандартная модель: [Электронный ресурс] / Т. Ранавира. – Режим доступу: http://siteresources.worldbank.org/INTUZBEKISTAN/Resources/294087-1224053341990/PREM_Workshop_3_rus.pdf
93. Богдан І.В. Огляд зарубіжного досвіду з макроекономічного моделювання: Модель Світового банку. Моделювання основних макроекономічних показників України: Моделювання капіталоутворення в секторному розрізі / І.В. Богдан // Макроекономічне моделювання та короткострокове прогнозування, за ред. к.е.н. І.В. Крючкової - Харків: Форт, 2000. – С. 51-58, С. 140-152.
94. Danielsson A. QMM. A Quaterly Macroeconomic Model of the Icelandic Economy / A. Danielsson, L. Eliasson, M. Gudmundsson etc. // Central Bank of Iceland Working Papers. – 2009. - № 41. – 139 p.
95. Ducanes G. A Small Macroeconometric Model of the Philippine Economy / G. Ducanes, M. A. Cagas, D. Qin etc. // ERD Working Paper Series. – 2005. - № 62. – 57 p.
96. Wu Chung-Shu. A Study on Time-Varying Investment Functions for Taiwan Economy / Chung-Shu Wu, Jin-Lung Lin // Taiwan Journal of Political Economy. - 2002. - № 4. – p. 93-106.
97. Донцова Л.В. Экономико-математическое моделирование процессов инвестиционно-строительной деятельности: [Электронный ресурс] / Л.В. Донцова // Менеджмент в России и за рубежом. – 1999. - № 1. - Режим доступу до журн.:
98. Богдан І.В. Теоретичні аспекти формування капіталоутворення в умовах процесу розширеного відтворення / І.В. Богдан // Формування ринкових відносин в Україні: збірник статей молодих учених. – К.: НДЕІ Мінекономіки, 1999. - випуск 8. – С. 169 – 181.
99. Геєць В.М. Інноваційні перспективи України / В.М. Геєць, В.П. Семиноженко. – Харків: Константа, 2006. – 272 с.
100. Інноваційна стратегія українських реформ / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, А.К. Кінах, В.П. Семиноженко. – К.: Знання України, 2002. – 336 с.
101. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання: монографія / В.М. Геєць. – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2000. – 344 с.
102. Послання Президента України до Верховної Ради України „Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році” / Держкомстат. – К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2002. – 412 с.
103. Основні засоби України у 2009 році: статистичний бюлетень / Державний комітет статистики України. – К., 2010. – 204 с.
104. Крючкова І.В. Структурні чинники розвитку економіки України: монографія / І.В. Крючкова. – К.: Наукова дкмка, 2004. – 320 с.
105. Плышевский Б. Капитальные вложения: динамика, структура, эффективность / Б. Плышевский // Экономист. – 2009. - № 8. - С. 3-17.
106. Рудченко О.Ю. Формування та функціонування корпоративного сектору економіки України / О.Ю. Рудченко, І.П. Сінгаєвський // Корпоративні структури в національній інноваційній системі : колективна монографія / За ред. Л.І. Федулової. – К.: вид-во УкрІНТЕІ, 2007. – С.94-166.
107. Чи потрібні державі централізовані капітальні вкладення?: [Електронний ресурс] / Рахункова палата України. – http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/219138.
108. Василик О.Д. Бюджетна система України / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 544 с.
109. Мар’єнко А.В. Кулінченко Г.В. Інвестиційна складова конкурентної політики держави// Конкурентоспроможність національної політики. – Київ: Фенікс, 2005.– С. 331- 342.
110. Доклад о торговле и развитии, 2010 год: обзор: [Электронный ресурс] / Организация Объединенных Наций. – Нью-Йорк: Женева, 2010. - Режим доступу http://www.un.org/ru/development/surveys/docs/tdr2010.pdf
111. Зайцева Ю.С. Межотраслевые балансы России: переход от БНХ к СНС / Ю.С. Зайцева. - Санкт-Петербург: Институт социально-экономических исследований, 1999. – 153 с.
112. Таблиця витрати - випуск України за 2009 рік в цінах споживачів: статистичний збірник / Державний комітет статистики України; за ред. І.М. Нікітіної. – К., 2009. – 47 с.
113. Національні рахунки України за 2008 рік: статистичний збірник / Державний комітет статистики України; за ред. І.М. Нікітіної. - К., 2010. - 238 с.
114. Національні рахунки України за 2009 рік: статистичний збірник / Держав