МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ НАВМИСНИХ ВБИВСТВ, ЗАМАСКОВАНИХ ПІД НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК АБО САМОГУБСТВО НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КОМАРИНСЬКА Юлія Борисівна

УДК 343.98:343.611

МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ НАВМИСНИХ ВБИВСТВ, ЗАМАСКОВАНИХ ПІД НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК АБО САМОГУБСТВО НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Весельський Віктор Казимирович
кандидат юридичних наук, професор

Київ – 2010

З М І С Т
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ....................................................................4
ВСТУП......................................................................................................................5
РОЗДІЛ І. Криміналістична характеристика навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті.............................................................................................................15
1.1. Способи вчинення злочину...........................................................................15
1.2. Способи приховування злочину....................................................................27
1.3.Особливості слідової картини при вчиненні навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті...............................................................................................................39
1.4. Особа злочинця...............................................................................................48
Висновки до 1 розділу....................................................................................65
РОЗДІЛ ІІ. Початковий етап розслідування навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті........................................................................................................69
2.1. Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті..................................................................................69
2.2. Типові слідчі ситуації при розслідуванні навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті........................................................................................................83
2.3. Планування та версування розслідування навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті........................................................................................................90
Висновки до 2 розділу.........................................................................................100
РОЗДІЛ ІІІ. Особливості проведення окремих слідчих дій при розслідуванні навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті................................................................................104
3.1. Особливості огляду місця події..................................................................104
3.2. Допит очевидців, свідків, підозрюваних та обвинувачених....................126
3.3. Взаємодія слідчого з оперативними працівниками при розслідуванні навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті...............................................................................143
3.4. Використання спеціальних знань при розслідуванні навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті.......................................................................................................163
Висновки до 3 розділу.........................................................................................183
ВИСНОВКИ.........................................................................................................186
ДОДАТКИ............................................................................................................190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................213

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КК – Кримінальний кодекс
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс
МВС – Міністерство внутрішніх справ
УМВСЗТ – Управління міністерства внутрішніх справ на залізничному транспорті
ОВС – Органи внутрішніх справ
СБУ – Служба безпеки України
ОРД – Оперативно-розшукова діяльність
ОРЗ – Оперативно-розшукові заходи
СОГ – Слідчо-оперативна група
ПТУ – професійне технічне училище
США – Сполучені штати Америки

В С Т У П
Актуальність теми. Найбільш тяжким злочином проти особи є вбивство – право людини на життя є найвищою цінністю. Тому ще з давніх часів вбивство вважалося самим тяжким злочином, за яке була передбачена вища кара. Специфікою будь-якого вбивства є їх різноманітні способи вчинення та приховування.
На жаль, сучасний стан криміногенної обстановки у нашій країні характеризується зростанням тяжких злочинів, що вирізняються старанністю підготовки, новими способами вчинення та приховування, зухвалістю та жорстокістю. Жертвами вбивства можуть стати будь-які особи: злочинці, звичайні громадяни, які могли стати випадковими свідками злочину, учасники конфліктних ситуацій, відпочивальники тощо. Причини, що спонукають людину до вчинення вбивства зовсім не нові – бажання легкої наживи, помста, бажання “прославитися”, байдужість до людських та духовних цінностей, втрата моральності у суспільстві, озлобленість, низький духовний і матеріальний розвиток суспільства, відчутна різниця між бідними та багатими верствами населення, заздрість та багато інших.
Питання розробки нових методик розслідування вбивств, особливо вчинених навмисно в сучасних умовах стоїть досить гостро. Значний внесок у дослідження на дисертаційному рівні теоретичних проблем, вдосконалення методик розслідування вбивств, у тому числі і тих що, маскуються під нещасний випадок або самогубство, внесли вчені-криміналісти України та інших держав. Зокрема, ця тема вивчалася в дослідженнях Т.В. Авер’янової, Ю.П. Аленіна, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, В.І. Боярова, І.В. Борисенка, О.М. Васильєва, В.К. Весельського, Л.Г. Видонова, В.К. Гавла, В.Г. Гончаренка, А.В. Дулова, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, В.П. Колмакова, О.Н. Колесниченка, В.О. Коновалової, В.С. Кузьмичова, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, Г.А. Матусовського, М.В. Салтевського, В.В. Тіщенка, В.Ю. Шепітька, М.П. Яблокова та багатьох інших. Але поряд з цим недостатньо уваги було приділено особливостям розслідування вбивств, вчинених на залізничному транспорті. Свої дисертаційні дослідження з даної теми присвятили А. П. Єгоров (1960), Степанов О.О. (Москва –1986 рік), Циганенко М.І. (Київ – 1987 рік), Сидоров А.С. (Єкатеринбург – 2003 рік). Слід підкреслити, що з часів становлення незалежної України питання розслідування навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті на дисертаційному рівні не розглядалося.
Актуальність обраної теми дослідження визначається наявністю суттєвих особливостей, притаманних розслідуванню даного виду навмисних вбивств, яким під час проведення окремих слідчих дій працівниками слідчих органів не приділяється належна увага.
За кількістю залізниць Україна займає одне з перших місць серед країн колишнього СРСР. У світовому ж порівнянні четверте місце після США, Росії і Канади.
Вбивства на залізничному транспорті складають невеликий відсоток від усіх злочинів на об’єктах залізничного транспорту. Так, за офіційною статистикою МВС України по УМВСЗТ України за 2009 рік зареєстровано 7 випадків умисних вбивств, у 2008 році – 11 випадків, відповідно у 2007 році – 10 випадків, у 2006 році – 23 випадки, у 2005 році –11 випадків. Однак, слід враховувати і статистику травматизму на об’єктах залізничного транспорту, так як недостатньо професійне та некваліфіковане розслідування таких випадків може спричинити невірну оцінку ситуації, що сталася. Хоча офіційні видання українських залізниць і стверджують, що статистика лише невиробничого травматизму зменшується, її дані просто вражають. Щороку на залізницях гине близько 150 осіб, загалом у період з 2005 до 2009 року зареєстровано 7896 смертельних травмувань. Така статистика невиробничого травматизму, на наш погляд, вимагає від працівників слідчих підрозділів ОВС більш ретельної перевірки випадків травмувань із смертельними наслідками з метою розмежування випадків травмувань, самогубств, нещасних випадків від навмисних убивств, які злочинці намагаються приховати.
Значною проблемою при розслідуванні кримінальних справ по факту навмисного вбивства на залізничному транспорті є його приховування. Причому приховування вбивств, вчинених не лише на об’єктах залізничного транспорту але й у місцевості, що розташована поблизу таких об’єктів. Для криміналістики діяльність із приховування злочину – це об’єкт пізнання, що розглядається з точки зору закономірностей виникнення, збору, вивчення, оцінки та використання доказів, виявлення яких необхідне для судового дослідження та попередження злочинів.
У зв’язку із зазначеним, актуальність даної теми дослідження викликана відсутністю методичних рекомендацій практичним працівникам із розкриття та розслідування зазначеної категорії злочинів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження спрямоване на виконання Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1767, наказу МВС України від 05.07.2004 № 755 “Про затвердження пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 роки”, а також щорічних планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ. Тема зареєстрована Координаційним бюро Академії правових наук України (реєстраційний № 672, 2007рік)
Мета і завдання дослідження. Метою наукового дослідження є розроблення основ методики розслідування вбивств, що замасковані під такі, причиною яких є взаємодія, вплив будь-якої одиниці залізничного транспорту на людину, причини, що їх породжують та умови, що їм сприяють.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішені наступні завдання:
– побудувати типову криміналістичну характеристику;
–визначити місця та способи вчинення зазначених злочинів, способи приховування, що застосовують злочинці з метою маскування своїх дій;
– визначити особливості слідової картини;
–надати характеристику особи злочинця;
– удосконалити теорію та практику організації й тактики проведення першочергових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів з розкриття даного виду злочинів;
– удосконалити тактичні особливості взаємодії слідчого з оперативними працівниками МВС та працівниками інших відомств, що не відносяться до структури МВС України;
– визначити коло необхідних спеціальних знань, що мають значення для розкриття та розслідування вбивств, визначити типові та нетипові види ушкоджень залізничним транспортом;
– встановити коло обставин, що підлягають встановленню при розслідуванні зазначених вбивств;
– типізувати слідчі ситуації початкового етапу розслідування;
–сформувати наукові рекомендації та пропозиції щодо удосконалення основних положень методики.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час розслідування навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті.
Предметом дослідження є методика розслідування навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ і загальнонаукові та спеціальні методи, що базуються на ньому.
Так, застосовувався порівняльно-правовий метод під час аналізу думок науковців та практиків щодо досліджуваної проблематики, норм матеріального і процесуального права, наукових категорій, визначень та підходів (підрозділ 1.1). При дослідженні способів вчинення та приховування даної категорії злочинів та особливостей слідової картини застосовувалися формально-логічний метод та методи системно-структурного й статистичного аналізу. Під час дослідження особи злочинця та інших елементів криміналістичної характеристики застосовувалися методи порівняння, типологічний, кількісного і якісного аналізу (підрозділи 1.1., 1.2, 1.3, 1.4). Метод аналізу та синтезу – при розробці структури криміналістичної характеристики, визначення кола обставин, що підлягають доказуванню під час розслідування, формулювання висновків з проблемних питань, які висвітлюються в дисертації (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.3). При формулюванні висновків з позиції законів формальної логіки застосовувався логіко-юридичний метод, методи індукції та дедукції при формулюванні понять та категоріального апарату дослідження, конструювання вихідних посилок, виділення типових слідчих ситуацій та завдань розслідування (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.3), аналогії – встановлення подібностей в ознаках та властивостях технологій злочинної діяльності та в її механізмі, а також у методах і прийомах розслідування (3.1, 3.2, 3.3). Для аналізу й узагальнення емпіричної бази (кримінальних справ та результатів анкетування) використовувався статистичний метод (розділи 1,2,3).
Правовою базою дослідження є Конституція України, кримінально-процесуальне та кримінальне законодавство України, нормативно-правові акти, що регламентують організацію і діяльність правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю, а також підприємств та установ Міністерства транспорту та зв’язку України.
Емпіричну базу дослідження склали дані статистичної звітності правоохоронних органів України за період з 2005 до 2009 року та вивчення й узагальнення матеріалів судової й слідчої практики. З цією метою проводилося вивчення 41 кримінальних справ, що складає 72% від загальної кількості розслідування зазначеної категорії справ за ці роки з оголошенням вироку. Були вивчені 292 справи (86 % загальної кількості), за якими винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, де формально вбачалися ознаки статті 115 КК України. Вивчення проводилось у слідчих підрозділах та архівах судів різних регіонів України (Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Львівська, Одеська, Херсонська обл.). А також дані, отримані при анкетуванні 186 працівників органів досудового слідства УМВСЗТ України та 202 працівників слідчих підрозділів територіальних УМВС України, які представляють усі регіони держави.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є однією з перших спроб в Україні комплексного узагальнення на монографічному рівні проблем методики розслідування навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті. У дисертації обґрунтовується ряд нових теоретичних положень і висновків, які розширюють наукове уявлення про методику розслідування даної категорії злочинів. До таких найважливіших положень відносяться:
вперше:
– побудована типова криміналістична характеристика навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті;
– визначені місця та способи вчинення зазначених злочинів, способи приховування;
– виокремлено особливості слідової картини;
– надано характеристику особи злочинця;
удосконалено:
– теорію та практику організації та тактики проведення першочергових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів з розкриття даного виду злочинів;
– тактичні особливості взаємодії слідчого з оперативними працівниками МВС України та працівниками інших відомств, що не відносяться до структури МВС України;
– коло необхідних спеціальних знань, що мають суттєве значення для розкриття та розслідування зазначеної категорії убивств, визначені типові та нетипові види ушкоджень залізничним транспортом;
дістали подальшого розвитку:
– встановлено коло обставин, що підлягають встановленню;
– типізовано слідчі ситуації та версії початкового етапу розслідування зазначених навмисних вбивств;
– сформовано наукові рекомендації та пропозиції щодо удосконалення основних положень даної методики.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення та висновки, що містяться в дисертаційному дослідженні використовуються в практичній діяльності правоохоронних органів ГСУ МВС (акт впровадження від 4 березня 2010 року), лінійних відділів ЛУ на Південно-Західній залізниці УМВСЗТ (акт впровадження від 6 травня 2009 року) та УМВСЗТ України (акт впровадження від 6 травня 2009 року) як рекомендації щодо вдосконалення тактики огляду місця події і трупа, при припущенні маскування вбивства під нещасний випадок або самогубство, а також у з’ясуванні негативних обставин, які є підставою для виявлення факту приховування злочину.
У навчально-методичній роботі результати дослідження використовуються під час підготовки окремих розділів підручників і навчальних посібників з криміналістики, а також при читанні лекцій і проведенні практичних занять з криміналістики у навчальному процесі Інституту права ім. В. Сташиса Класичного приватного університету м. Запоріжжя (акт впровадження від 21 вересня 2009 року), Київського національного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 22 лютого 2010 року).
Особистий внесок здобувача. Теоретичні висновки і результати дисертаційного дослідження отримані на підставі особистих досліджень автора. Дисертація є самостійною науковою працею. Деякі питання у вітчизняній криміналістиці висвітлені вперше, інші викладено по-новому з урахуванням сучасного стану і розвитку криміналістичних знань. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих праць у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, теоретичні та практичні висновки і рекомендації оприлюднені в доповідях і повідомленнях та позитивно сприйняті на 8 міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських науково-практичних конференціях.
Публікації. Основні положення і висновки дисертації оприлюднені у 13 наукових публікаціях, в тому числі у п’яти статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України та відображені у мультимедійному підручнику “Криміналістика” під. ред. П. Д. Біленчука.
1.Комаринська Ю. Б. Деякі особливості способів приховування навмисних вбивств на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Іменем закону. Науковий Вісник. – 2008. – №3(7) – С. 27–35.
2.Комаринська Ю. Б. Співвідношення способів скоєння та приховування навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Іменем закону. Науковий Вісник. – 2008 – №4(7) – С. 22–27.
3.Комаринська Ю. Б. Алгоритм отримання криміналістично значимої інформації за допомогою спеціальних знань / Юлія Комаринська // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 20’2009. – С. 299–306.
4.Комаринська Ю. Б. Кримінологічна характеристика осіб, які вчинюють вбивства на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2009.– 5/66 – С.158–164.
5.Комаринська Ю. Б. Типові та окремі версії при плануванні розслідування убивства на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Право і суспільство. – 2009. – № 1– С.119–123.
6.Комаринська Ю. Б. Розслідування навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство, на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Кримінальний процес України в контексті європейських стандартів судочинства: наук.-практ. конф., 7 гр. 2007 р.: тези доп.– К.: Київський нац. ун-т внутр. справ. – 2008.– С. 73–75.
7.Комаринська Ю. Б. Способи приховування вбивств на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Інформаційне забезпечення розкриття та розслідування злочинів: всеукр. наук.-практ. конф., 30–31 травн. 2008р.: тези доп.– Луганськ: Луганський держ. ун-т внутріш. справ ім. Е.О. Дідоренка. – 2008. – С. 62–69.
8.Комаринська Ю. Б. Значення огляду, як слідчої дії при розслідуванні навмисних вбивств на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності: наук.-практ.конф., 3 квіт.2009р.: тези доп. – К.: Київський національний університет внутрішніх справ. – 2009. – С.607–610.
9.Комаринська Ю. Б. Взаємодія працівників органів внутрішніх справ на залізничному транспорті із працівниками залізничного транспорту під час розслідування убивств / Юлія Комаринська // Актуальні проблеми сучасної юридичної науки: теорія і практика: загально універ.підсумкової наук.-теорет.конф.: тези доп. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ. – 2009. – С.30–31.
10.Комаринська Ю. Б. Застосування криміналістичних технологій під час розслідуванні навмисних вбивств на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Криміналістика у протидії злочинності: наук.-практ. конф.: тези доп. – К.: Хай-Тек Прес. – 2009. – С.360–363.
11.Комаринська Ю. Б. Співвідношення понять “приховування” та “інсценування” в методиці розслідування навмисних убивств на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи: міжвуз. наук.-практ. конф.: тези доп. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ. – 2009. – С.94–95.
12. Комаринська Ю. Б. Взаємодія України із зарубіжними країнами як запорука успішного розслідування убивств на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Міжнародне співробітництво ОВС у боротьбі з транснаціональною злочинністю: міжнарод. наук.-практ. конф., 24 берез. 2010 р.: тези доп. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ. – 2010. – С. 103–105.
13. Комаринська Ю. Б. Класифікація осіб, які скоюють вбивства на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні: ІІІ Всеукраїнська наук.-практ. конф., 23 квіт. 2010 р.: матеріали : у 2 ч. – Запоріжжя: Юридичний ін-т ДДУВС. – 2010. – Ч.ІІ. – С. 59–61.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні комплексно, концептуально-цілісно розглянуто проблеми організаційного, методичного й правового характеру, пов’язані із методикою розслідування навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті.
Проведене дослідження дає можливість зробити ряд висновків та сформувати низку пропозицій для теорії й практики, дозволяє зробити певний внесок у практичну діяльність щодо розслідування названої категорії вбивств:
І.Основними елементи криміналістичної характеристики для даної категорії убивств є: спосіб вчинення; спосіб приховування; слідова картина; особа злочинця.
ІІ. Більш розповсюдженими способами вчинення навмисних вбивств на залізничному транспорті є: підкладання трупу людини, яку вбили поза межами залізниці, на рейки залізної дороги; підкладання людини, яка знаходиться в безпорадному стані на рейки залізної дороги; зштовхування людини з потягу, що рухається на швидкості, або зштовхування людини під потяг з перону. Основними способами приховування навмисних вбивств на залізничному транспорті є маскування вбивства під нещасний випадок (в тому числі професійний травматизм) або самогубство.
ІІІ. Виокремлено особливості слідової картини, а саме: проведена класифікація ознак, які свідчать про скидання трупа з поїзда та при підкиданні живої людини або трупу під потяг, що рухається. Виділили групи носіїв ідеальних слідів: свідки з числа співробітників міліції, які несуть службу на залізничному транспорті; працівники залізничного транспорту; пасажири, які знаходяться на вокзалі, об’єктах залізничного транспорту; місцеві мешканці та працівники організацій, що розташовані на шляху відходу злочинця; особи з числа родичів, знайомих злочинця.
ІV. Надано характеристику особи злочинця: в переважній більшості це чоловіки (93,3%) у віці 18 – 45 років, які вчинили злочини в стані алкогольного сп’яніння. Вбивства частіше за все вчинюються працівниками залізничного транспорту – 37,7%, мешканцями населених пунктів, що розташовані поблизу залізничних доріг – 38,6%, а також особами, які користуються послугами залізничного транспорту або пов’язаними з ними виробничою необхідністю – 23,7%;
V. Першочергові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи з розкриття даного виду злочинів необхідно проводити, враховуючи специфіку залізничного транспорту, а саме брак часу, швидкість зміни навколишньої обстановки, неспівпадіння місця вчинення злочину та місця виявлення трупу людини, зміни, які відбуваються на місці події до прибуття слідчо-оперативної групи, особливість залізничних травм, огляд поїзда, яким було травмованого потерпілого тощо.
VІ. Удосконалено тактичні особливості організації взаємодії органів слідства з оперативними працівниками, не лише з числа працівників органів внутрішніх справ на залізничному транспорті, але й з працівниками територіальних підрозділів.
Поряд із питанням організації взаємодії з працівниками оперативних підрозділів слід розглядати питання взаємодії з працівниками залізничного транспорту, які в свою чергу можуть не лише виступати свідками, але й надати консультативну допомогу відносно роботи окремих вузлів залізниці, будови залізничного транспорту тощо.
VІІ. Удосконалено питання використання спеціальних знань, що мають суттєве значення для розкриття та розслідування зазначеної категорії убивств, визначені типові та нетипові види ушкоджень залізничним транспортом. Проведено класифікацію випадків, при яких виникає залізнична травма, визначено найбільш характерні ушкодження, що залишаються на тілі потерпілого, при дії рельсового транспорту. Більш типовими є криміналістична експертиза, судово-медична експертиза, судово-хімічна експертиза, судова інженерно-транспортна, судово-біологічна, судова експертиза з техніки безпеки праці. Слідчому необхідно використовувати спеціальні знання не лише в галузі судових експертиз, але й спеціальні знання, якими володіє людина, яка досконало знає будову залізничного транспорту, основних вузлів, його функціонування, можливості та особливості, технічні характеристики вантажних та пасажирських вагонів.
VІІІ. Визначено обставини, що підлягають встановленню, а саме: у справах про вбивства встановлення факту приховування трупу забезпечується при наявності інформації, що вказує на мотиви приховування, місце, час, спосіб приховування, можливих учасників приховування; якщо на залізничній колії виявлено частини розчленованого тіла, то перш за все необхідно встановити, чи сумісна із життям така травма.
ІХ. Найбільш типові слідчі ситуації: 1) місце події є місцем вчинення злочину; 2) місце події не є місцем вчинення злочину. Враховуючи прихований характер злочину та протидію розслідування, можливо розглядати такі ситуації: особа потерпілого невідома; особа потерпілого відома; спосіб приховування та прихований факт встановлено (існує доказова інформація або інші відомості про них); спосіб приховування не встановлений; спосіб приховування встановлений, однак відсутня доказова інформація про приховування цим способом факту злочину.
Типовими версіями при розслідуванні зазначеної категорії убивств є наступні: чи мало місце вбивство; чи мало місце самовбивство; чи мав місце нещасний випадок; чи мав місце випадок виробничого травматизму.
Разом з цим, слід виділити й окремі типові версії про місце вчинення злочину, про подію злочину, про способи вбивств, вчинених на залізничному транспорті:
1.Стався нещасний випадок або самогубство: потерпілий знаходився на залізничному полотні і загинув в результаті нещасного випадку – наїзду поїзда або покінчив життя самогубством, кинувшись під потяг; потерпілий знаходився в потязі і впав з нього з необережності або вистрибнув з метою самогубства.
2. Сталося вбивство: потерпілий був убитий на залізничному полотні в тому місці, де виявлений труп; потерпілий був убитий за межами залізничного по¬лотна; труп його був покладений на залізничну колію з метою інсценування самогубства або нещасного випадку – наїзду потягу; потерпілий знаходився в потязі і був скинутий з нього злочинцем на залізничне полотно.
Х. Дістали подальшого розвитку наукові рекомендації та пропозиції щодо удосконалення основних положень даної методики, а саме проведення першочергових слідчих дій, особливостей проведення окремих слідчих дій: проведення допиту очевидців, свідків, підозрюваних та обвинувачених; організації взаємодії слідчого з оперативними працівниками; використання спеціальних знань при розслідуванні навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті.
Таким чином, дисертаційне дослідження було спрямоване на розробку наукових положень та криміналістичних засад методики розслідування навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті. Пропозиції, викладені в дослідженні, можуть бути використані для поліпшення практики застосування даної слідчої дії в діяльності органів внутрішніх справ. Основні положення дисертаційного дослідження можуть бути використані під час навчального процесу з юридичних дисциплін, зокрема таких, як кримінальний процес та криміналістика.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аброменкова В. С. Некоторые особенности расследования убийств на железнодорожном транспорте, замаскированных инсценировками [Электронный ресурс] / В. С. Аброменкова, С. В. Стрелец // СибЮрВесник. – 2001. – № 2. – Режим доступа: http://law.isu.ru/ru/science/vestnik/20012/abramenkova.html
2. Авдеев М. И. Курс судебной медицина / Авдеев Михаил Иванович. – М.: Горюриздат, 1959. – 711 с.;
3. Авдеев М. И. Судебно-медицинская экспертиза / Авдеев Михаил Иванович. – М.: Знание, 1967. – 79 с.;
4. Алексеев А. М. Понятие свидетеля-очевидца, значение и особенности его показаний / А. М. Алексеев // Вопросы борьбы с преступностью. – 1969. – № 10. – 55 с.;
5. Антонян Ю. М. Психология преступления и наказания / Антонян Ю. М., Еникеев М. И., Эминов В. Е; – М.: Пенатес–Пенаты, 2000. – 673 с.;
6. Антонян Ю. М. Психология преступника и расследование преступлений / Антонян Ю. М., Еникеев М. И., Эминов В. Е. – М.: Юристъ, 1996. – 334 с.;
7. Антонян Ю. М. Психология убийства / Юрий Миронович Антонян.- М.: Юристъ, 1997. – 303 с.;
8. Баев О. Я. Содержание и формы криминалистической тактики / О. Я. Баев. – Воронеж: изд-во Воронежского университета, 1975. – 59 с.;
9. Бандура О. А. Криминалистическая версия: гносеологический, логичес¬кий и психологический аспекты: Учебное пособие / О. А. Бандура., В. Г. Лукашевич – Киев: КВШ МВД СССР им. Ф. Е. Дзержинского, 1991. – 80 с.;
10. Банцер Е. В. Теория и практика расследования дел о насильственной смерти на железнодорожном транспорте: [учеб. пособие] / Под общ. ред. Н. И. Порубова. – Мн.: Акад. МВД Респ. Белорусь, 2004. – 75 с.;
11. Баранов Є. В. Раскрытие инсценировок при расследовании преступлений: [учебное пособие] / Є. В. Баранов, Ю. Г. Торбин. – Волгоград: Министерство внутренних дел СССР; Высш. Следственная школа, 1981 – 39 с.;
12. Баранов М. М. Характеристика правонарушений, совершаемых на маршрутах пригородного железнодорожного сообщения/ Баранов М. М. Краенский Е. А., Сысоев В. И. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1980. – с.32;
13. Баранов С. О. Профілактика злочинів на залізничному транспорті: [навч. посіб.] / Баранов Сергій Олексійович. – Одеса : Одеський юрид. ін-т Харківського нац. ун-ту внутр. Справ, 2007. – 415с.;
14. Баронин А. С. Психологический профиль убийц. Пособие по криминальной психологии та криминалистике / Анатолий Станиславович Баронин. – К.: ПАЛИВОДА А. В., 2001. – 175 с.;
15. Бахин В. П. Криминалистические приемы и средства разрешения следственных ситуаций: [учебное пособие] / В. П. Бахин, П. Д. Биленчук, В. С. Кузьмичев. – К.: МВД СССР КВШ, 1991. – 104с.;
16. Бахин В. П. Некоторые аспекты изучения практики борьбы с преступностью (данные исследований за 1980-2002 г.) / В. П. Бахин, Н. С. Карпов. – К.: Национальная академия внутренних дел., 2002. – 458 с.;
17. Бахин В. П. Тактика преступников. Тактические приемы противодействия преступников следствию / Владимир Петрович Бахин. – К.: изд-во Семенко Сергея, 2009. – 44с.;
18. Бахін В. П. Взаємодія слідчого з фахівцями під час огляду місця події (збірник інформації про особу, що скоїла злочин) / В. П. Бахін., О. О. Волобуєва. – Донецьк, 2005. – 71с.;
19. Бахін В. П. Тактика допиту. [навчальний посібник] / В. П. Бахін, В. К. Весельський – К.: НВТ «Правник», 1997. – 64 с.;
20. Бахін В. П. Тактика допиту. Навчальний посібник / Владимир Петрович Бахин. – К.: НТВ «Правник», 1997. – 64с.;
21. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории — к практике / Рафаил Самуилович Белкин. – М.: Юрид, лит., 1988. – 304 с.;
22. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3-х т. / Рафаил Самуилович Белкин. – М.: Юристь, 1977. – 1978. – 1979
Т. 3 : Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – 1979. – 408 с.;
23. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории / Рафаил Самуилович Белкин. – М.: Юрид. лит., 1987. – 272 с.;
24. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия: [справочное пособие] / Рафаил Самуилович Белкин. – М.: БЕК, 1997. – 342 с.;
25. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики: в 3 т. / Рафаил Самуилович Белкин. – М.: Академия МВД СССР, 1977 – 1978. – 1979
Т. 1. Общая теория советской криминалистики. – М., 1977. – 340 с.;
26. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики: в 3 т./ Рафаил Самуилович Белкин. – М.: Академия МВД СССР, 1977 – 1978. – 1979
Т. 2. Частные криминалистические теории. – М., 1978. – 410 с.;
27. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики: в 3 т. / Рафаил Самуилович Белкин. – М.: Академия МВД СССР, 1977 – 1978. – 1979.
Т. 3: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – 1979. – 409 с.;
28. Біленчук П. Д. Тактичні прийоми, тактичні комбінації та тактичні опе¬рації в розслідуванні злочинів: [навч. посібник] / П. Д. Біленчук, В. І. Перкін. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1996. – 32 с.;
29. Боровикова М. С. Организация движения на железнодорожном транспорте: [учебник] / М. С. Боровникова. – М.: Маршрут, 2003. – 368 с.;
30. Букаев Н. М. Комбинированная идентификация, осуществляемая посредством следст¬венных действий и судебных экспертиз: [учебное пособие] / Букаев Н. М., Воропаев Г. С., Втюрин А. В. – Владивосток: Изд-во Дольневост. Ун-та, 1999. – 168 с.;
31. Бурнашев Н. А. Следственные ситуации в методике расследования преступлений // Проблемы интенсификации деятельности по расследованию преступлений. – Свердловск, 1987. – С. 21 – 26.;
32. Быховский И. Е. Осмотр места происшествия / И. Е. Быховский. – М.: ВИ по изуч. причин и разработке мер предупр. преступности, 1973. – 97 с.;
33. Васильев А. Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений / А. Н. Васильев. – М.: Изд-во МГУ, 1978. – 72 с.;
34. Васильев А. Н. Следственная тактика/ А. Н. Васильев. – М.: Юрид. лит., 1976. – 200 с.;
35. Васильев И. И. Организация движения на железнодорожном транспорте / И. И. Васильев, П. Я. Гордиенко. – М., 1948. – 120 с.;
36. Васильєв А. Н. Предмет, система и теоретические основы криминалистики / А. Н. Васильєв, Н. П. Яблоков. – М.: Московский ун-т, 1984. – 127 с.;
37. Вбивство розкрите по «гарячих слідах» [Електронний ресурс] / Марина Калашникова // ЦОС УМВД Украины на Донецкой железной дороге. – 2005. – Режим доступу: http://umvdt.dn.ua/news/2005/2104_2.htm ;
38. Велширодный П. Г. К вопросу об индивидуальности способа совершения преступления / П. Г. Велширодный // Научная информация по вопросам борьбы с преступностью. – М. – 1983. - № 76. – С. 54 – 56.;
39. Волобуєва О. О. Взаємодія слідчого з фахівцями під час збору інформації про особу, що скоїла злочин: дис… канд. юрид. наук: 12.00.09 / Волобуєва Олена Олексіївна – Луганськ, 2005. – 283 с.;
40. Втюрин А. В. Профессио¬нальные признаки, устанавливаемые при идентификации личности неопознан¬ного трупа / А. В. Втюрин, А. И. Коновалов // Актуальные проблемы теории и практики оперативно-розыскной деятельности в современных условиях. – Тюмень, 2000. – С. 20 – 21.;
41. Гельманов А. Г. Криминалистическая характеристика способа сокрытия преступлений против жизни и здоровья: [учебное пособие] / Гельманов А. Г. – Омск: МВД СССР Высшая школа, 1989. – 83 с.;
42. Герасимов И. Ф. Следственные ситуации на перво¬начальном этапе расследования / И. Ф. Герасимов // Соц. законность. – 1977. – № 7. – С. 61 – 62.;
43. Гіжевський В. К. Правове регулювання транспортною системою України: [науково-практичне видання] / В. К. Гіжевський, А. В. Мілашевич. – К., 2000. – 141с.;
44. Горбачевський В. Я. Вбивство: огляд місця події. Частина 1. / В. Я. Горбачевський, І. В. Сервецький. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 176 с.;
45. Гордін Л. Я. Кримінально-процесуальні проблеми створення та діяльності слідчо-оперативних груп: автореф. дис. на здобуття наук. Ступення канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 "Кримінальний процес та криміналістика, судова експертиза"/ Л. Я. Гордін. – Харків, 2008 –15 с.;
46. Гутерман М. П. Исходные следственные ситуации по делам об убийствах и методы их разрешения / М. П. Гутерман // Исходные следственные ситуации и криминалистические методы их разрешения. – М., 1991. – С. 36 – 45;
47. Драпкин Л. Я. Исходные следственные ситуации: генезис и динамика // Исходные следственные ситуации и пути их разрешения. – М., 1991. С. 30 – 35;
48. Драпкин Л. Я. Организационные и тактичес¬кие основы поисковой деятельности в расследовании преступлений / Л. Я. Драпкин, Г. А. Кокурин. - Екатерин¬бург: Урал. юрид ин-т МВД России, 1997. – С. 64.;
49. Драпкин Л. Я. Проблемные ситуации и ос¬новные методы их разрешения в процессе расследования / Л. Я. Драпкин // Проблемы эффек¬тивности раскрытия и расследования преступлений. – 1978. – № 72. – С. 6 – 17.;
50. Дубягин Ю. П. Руководство по розыску и расследованию неочевидных убивств / Ю. П. Дубягин. – М.: Юридич. лит-ра, 1997. – 480 с.;
51. Дулов А. В. Тактика следственных действий/ А. В. Дулов, П. Д. Нестеренко. – Минск, 1971. – 272 с.;
52. Дулов А. В. Тактические операции при расследовании преступлений / Атеист Васильевич Дулов. – Минск: Изд-во БГУ, 1979. – 128 с.;
53. Дулов А. В. Судебная психология: [учебное пособие] / Атеист Васильевич Дулов. – Минск: Вышэйш. шк., 1970. – 392 c.;
54. Егоров А. П. Расследование убийств на железнодорожном транспорте / А. П. Егоров. – М.: Горюриздат, 1960. – 123 с.;
55. Жбанков В. А. Криминалистические средства и методы раскрытия неочевидных преступлений: [учебное пособие.] / Виктор Андреевич Жбанков. – М.: Академия МВД СССР. Четвертый факультет, 1987. – 80 с.;
56. Железнодорожная травма [Электронный ресурс] // Информационный портал для врачей и студентов-медиков 4Medic.ru – Режим доступа: http://www.4medic.ru/page-id-483.html ;
57. Жижин Ю. К. К вопросу об установлении личности граждан при обнаружении неопознанных трупов / Жижин Ю. К., Воробьев М. И., Савушкин А. В. // Вестник МВД России. – 1998. – №№2-3. – С. 121 – 125;
58. Жила А. С. Особливості розслідування вбивств, які скоюються на об’єктах залізничного транспорту / А. С. Жила // Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю. – Донецьк: ДІВС, 2002. – С. 115 – 120;
59. Журавлев Р. А. Тактика производства отдельных следственных действий в сельской местности / Р. А. Журавлев // Информационный бюллетень Следственного комитета при МВД РФ. – 1994. – № 32 (79). – С. 25 – 31;
60. Зав’ялов С. М. Спосіб вчинення злочину: сучасні проблеми вивчення та використання у боротьбі зі злочинністю: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.09 / Зав’ялов Сергій Михайлович. – К., 2005. – 232 с.;
61. Закон України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” від 1 грудня 1994 р. № 266/94 // Голос України. – 1995. – №9 – С. 4;
62. Закон України від 04.07.1996 № 273/96-ВР “Про залізничний транспорт” [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi ;
63. Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативними працівниками органів внутрішніх справ // МВС України. Головне слідче управління; Ред.: П. В. Коляда; Укл.: В. І.Захаров, В. Ф.Шевченко, А. А.Осауленко та ін. – Київ: 2002 р. – 544с.;
64. Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативними працівниками органів внутрішніх справ // МВС України. Головне слідче управління. А. А. Осауленко та ін.; П. В. Коляда, ред. – Київ: 2001 р. – 239 с.;
65. Зуйков Г. Г. Поиск преступников по признакам способов совершения преступлений: [учеб. пособие] / Зуйков Г. Г. – М.: Высш. школа МВД СССР, 1970 – 191 с.;
66. Игошев К. Е. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения / Константин Еремеевич Игошев. – Горький: ГВШ МВД СССР, 1974. – 168 c.;
67. Избранные лекции по судебной медицине и криминалистике: [в 2 т.] / [ред. В. Д. Исаков]. – СПб. : Военно-мед. академия, Т. 1. – 1997. – 558с.;
68. Использование специальных познаний при расследовании преступлений : [учеб. пособие] / [Сорокотягин И. Н., Глазырин Ф. В., Евдокимов Н. С. и др.; Отв. ред. Ф. В. Глазырин]. – Свердловск: Ур ГУ, 1978. – 80 с.;
69. Інформаційний сайт Державної адміністрації залізничного транспорту України [Електронний ресурс] / Режим доступ: www.uz.gov.ua
70. Карагордин В. Н. Выявление признаков способа сокрытия преступления в процессе осмотра места происшествия / В. Н. Карагордин, под ред. И. М. Лузгина // Сборник научных трудов. Криминалистическая сущность, средства и методы установления способов сокрытия следов преступления. – М., 1987 – 160 с.;
71. Карпов Н. С. Противодействие расследованию преступлений / Никифор Карпов// Закон и жизнь. – 2009. – № 2. – С. 10 – 16;
72. Кежоян А. Негативные обстоятельства по делам об убивствах / А. Кежоян // Социалистическая законность. – 1971. – № 7. – С. 43—45;
73. Клас¬сификация доказательств / А. И. Винбенг, Г. М. Миньковский, А. А. Эйсман // Теория доказательств в советском уголовном процессе. – М.: Юрид. лит., 1973. – С. 256 – 286;
74. Ковальов А. Г. Психологические основы исправления правонарушителя / Ковальов А. Г. – М.: Юрид. лит., 1968. – 136 с.;
75. Кокурин Г. А. Организационные основы деятельности следственно-оперативных групп: [учебное пособие] / Геннадий Алексеевич Кокурин – Екатеринбург: Изд-во Екатеринбургской высшей школы МВД России, 1996. – 15 с.;
76. Колмаков В. П. Тактика производства следственного осмотра и следственного эксперимента / Колмаков В. П. – Харьков, 1956.— 48 с.;
77. Колмаков В. П. Следственный осмотр / Колмаков В. П. – М.: Юрид. лит., 1969. – 196 с.;
78. Комаринська Ю. Б. Деякі особливості способів приховування навмисних вбивств на залізничному транспорті / Ю. Б. Комаринська // Іменем закону. Науковий Вісник. – 2008. – №3(7) – С. 27–35.
79. Комаринська Ю. Б. Співвідношення способів скоєння та приховування навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Іменем закону. Науковий Вісник. – 2008 – №4(7) – С. 22–27.
80. Комаринська Ю. Б. Алгоритм отримання криміналістично значимої інформації за допомогою спеціальних знань / Юлія Комаринська // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 20’2009. – С. 299–306.
81. Комаринська Ю. Б. Кримінологічна характеристика осіб, які вчинюють вбивства на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2009.– 5/66 – С.158–164.
82. Комаринська Ю. Б. Типові та окремі версії при плануванні розслідування убивства на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Право і суспільство. – 2009. – № 1– С.119–123.
83. Комаринська Ю. Б. Розслідування навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство, на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Кримінальний процес України в контексті європейських стандартів судочинства: наук.-практ. конф., 7 гр. 2007 р.: тези доп.– К.: Київський нац. ун-т внутр. справ. – 2008.– С. 73–75.
84. Комаринська Ю. Б. Способи приховування вбивств на залізничному транспорті / Ю. Б. Комаринська // Інформаційне забезпечення розкриття та розслідування злочинів: всеукр. наук.-практ. конф., 30–31 травн. 2008р.: тези доп.– Луганськ: Луганський держ. ун-т внутріш. справ ім. Е.О. Дідоренка. – 2008. – С. 62–69.
85. Комаринська Ю. Б. Значення огляду, як слідчої дії при розслідуванні навмисних вбивств на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності: наук.-практ.конф., 3 квіт.2009р.: тези доп. – К.: Київський національний університет внутрішніх справ. – 2009. – С.607–610.
86. Комаринська Ю. Б. Взаємодія працівників органів внутрішніх справ на залізничному транспорті із працівниками залізничного транспорту під час розслідування убивств / Юлія Комаринська // Актуальні проблеми сучасної юридичної науки: теорія і практика: загально універ.підсумкової наук.-теорет.конф.: тези доп. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ. – 2009. – С.30–31.
87. Комаринська Ю. Б. Застосування криміналістичних технологій під час розслідуванні навмисних вбивств на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Криміналістика у протидії злочинності: наук.-практ. конф.: тези доп. – К.: Хай-Тек Прес. – 2009. – С.360–363.
88. Комаринська Ю. Б. Співвідношення понять “приховування” та “інсценування” в методиці розслідування навмисних убивств на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи: міжвуз. наук.-практ. конф.: тези доп. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ. – 2009. – С.94–95.
89. Комаринська Ю. Б. Взаємодія України із зарубіжними країнами як запорука успішного розслідування убивств на залізничному транспорті / Юлія Комаринська // Міжнародне співробітництво ОВС у боротьбі з транснаціональною злочинністю: міжнарод. наук.-практ. конф., 24 берез. 2010 р.: тези доп. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ. – 2010. – С. 103–105.
90. Коновалов Е. Ф. Осмотр места происшествия (Состояние практики и пути повышения ее зффективности): [учеб. пособие] / – М.: ВШ МВД
СССР, 1987. – 44 с.;
91. Коновалова В. Е. Версия: концепция и функции в судопроизводсве / Виолета Емельяновна Коновалова. – X.: Консул, 2000. – 175 с.;
92. Коновалова В. Е. Допрос: тактика и психология : [учеб. пособие] / Виолета Емельяновна Коновалова. – К.: Консул, 1999. – 156 с.;
93. Коновалова В. Е. Негативные обстоятельства и их значение в расследовании преступлений / В. Е. Коновалова // Радянське право. – 1958. – № 6. – С. 53 – 59;
94. Коновалова В. Е. Убийство: искусство расследования [монография] / Виолета Емельяновна Коновалова. – Харьков: Факт, 2006. – 320 с.;
95. Коновалова В. О. Вбивство: мистецтво розслідування: [монографія] / Віолета Омелянівна Коновалова. – Харків: Факт, 2006. – 311 с.;
96. Конституція України. Конституція Автономної Республіки Крим : [зб. нормат. актів]. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 96 с.;
97. Криминалистика / Под ред. И. Ф.Герасимова, Л. Я. Драпкин. – М.: Высшая школа, 1994. – 420 с.;
98. Криминалистика [учебник] / Под ред. С. П. Митричева, М. П. Шаламова. – М.: Юрид. Лит, 1963. – 544 с.;
99. Криминалистика: [учебник] / Под ред. А. Г. Филиппова. – 2 -е изд., перераб. и доп. – М.: Спарк, 2000. – 687 с.;
100. Криминалистика: [учебник] / Под ред. И. Ф. Пантелеева, Н. А. Селиванова. – М.: Юрид. лит., 1993. – 591 с.;
101. Криминалистика: Учебник для вузов / Коллектив авторов; под ред. проф. А. Ф. Волынского. – М.: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 615 с.;
102. Криминалистическая сущность, средства и методы установления способов сокрытия следов преступления: [ сб.науч. трудов / под ред. И. М Лузгина]. – М.: Академия МВД СССР, 1987. - 160 с.;
103. Криміналістика [Електронний ресурс]/ (Перкін В. І., Біленчук П. Д., Весельський В. К., Школьний В. Б., Комаринська Ю. Б.); под. ред. П. Д. Біленчука. (Мультимедійний підручник ). – Київ: Київський національний університет внутрішніх справ, 2008. – 1 електрон. опт. Диск (CD-ROM);12 см. – Систем. вимоги: Pentium; 32Mb RAM; Windows 95, 98, 2000, XP; MS Word 97 – 2000. – Назва з титул. Екрану;
104. Криміналістика. [Електронний ресурс] 2-ге видання, перероблене і доповнене / За редакцією В. Ю. Шепітька. – 80 Min / 700 МВ. – Х: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, 2004 – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. – Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM; Windows 95, 98, 2000, XP; MS Word 97-2000. – Назва з контейнера;
105. Криминалистика / Под. ред. Р. С. Белкина и Г. Г. Чуйкова. – М.: Высшая школа МВД СССР,1969. – С.37;
106. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація.– Вид. третє, переробл та доповн. – Х.:ТОВ «Одісей», 2006. –1184 с.;
107. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / заг.ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка – Вид. третє, перероблене та доповнене – К.: «Юрисконсульт», КНТ. – 2006. – 890 с.;
108. Кузнецов О. Г. Особенности возбуждения уголовного дела по факту обнаружения частей расчлененного трупа // Научные исследования высшей школы / О. Г Кузнецов. – Тюмень, 1999. – С. 110 – 111;
109. Кузнєцов Н. М. Криминалистические средства и методы установления фактов сокрытия следов преступления // Криминалистическая сущность, средства и методы установления способов сокрытия следов преступлений: Сборник науч. трудов под. ред. И. М. Лузгина. / Академия МВД СССР. – М., 1987. – 160 с.;
110. Куранова Э. Д. Об основных положениях методики расследования отдельных видов преступлений / Э. Д. Куранова // Вопросы криминалистики. – 1962. – Вып. 6,7. – С.152 – 154;
111. Курс криминалистики / [И. С. Андреев, Г. И. Грамович, Н. И. Порубов] ; под ред. Н. И. Порубова. – Минск: Вышэйш. шк., 2000. – 335 с.;
112. Лавров В. П. Исходные следственные ситуации как объект кафедрального научного исследования / В. П. Лавров // Исходные следственные ситуации и криминалистические методы их разрешения. – М., 1991. С. 3–11;
113. Лавров В. П. Криминалистическая классификация способов сокрытия преступления // Криминалистическая сущность, средства и методы установления способов сокрытия следов преступлений: Сборник науч. трудов Под. ред. И. М. Лузгина / Академия МВД СССР;. – М., 1987. – 160 с.;
114. Лившиц Е. М. Тактика следственных действий / Е. М.Лившиц, Р. С.Белкин. – М.: Изд-во «Новый юрист» 1997. – 176 с.;
115. Лисенко Б. В. Самоповреждения как один из способов инсценировки преступного события / Б. В. Лисенко // Теория и практика криминалистики и судебной экспертизы. – 1978. – № 2. – С. 80–85;
116. Лисиченко В. К. Негативні обставини та їх значення в розслідуванні злочинів: монографія / В. К. Лисиченко, І. І. Когутич. – К.: Дія, 2002. – 182 с.;
117. Лисиченко В. К. Криміналістика: підручник / Лисиченко В. К., Біленчук П. Д., Клименко Н. І. – К.: Атіка, 2001. – 543 с.;
118. Лифшиц Е. М. Назначение и производство экспертизы: [учеб. пособие] / Е. М. Лифшиц, В. А. Михайлов. – Волгоград, 1977. – 119 с.;
119. Ломброзо Ч. Преступление / Ломброзо Ч. – С. – Пб.: Изд-во Н.К. Мартинова, 1900. – 140 с.;
120. Лузгин И. М. Логика следствия: учеб. метод. пособие / Игорь Михайлович Лузгин. – М.: Акад. МВД СССР; МФЮЗ, 1976. – 65 с.;
121. Лузгин И. М. Методологические проблемы расследования / Игорь Михайлович Лузгин. – М., 1973. – 86 с.;
122. Лузгин И. М. Сущность и основные черты способов сокрытия преступлений // Криминалистическая сущность, средства и методы установления способов сокрытия следов преступлений: [сборник науч. трудов] – М.: Академия МВД СССР, 1987. – 160 с.;
123. Лузгин И. М. Методика изучения, оценки и разрешения исходных следственных ситуаций // Исходные следственные ситуации и криминалистические методы их разреше¬ния. – М., 1991. – С. 12–29;
124. Луцик А. Організація роботи слідчого / А. Луцик // Радянське право. – 1974. – № 9. – С. 32–33;
125. Максутов И. Х. Осмотр места происшествия: [пособие] / И. Х. Максутов – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1965. – 39 с.;
126. Марчук Р. П. Форми використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів та їх криміналістична систематизація [Электронный ресурс] / Р. П. Марчук // Хмельницький інститут регіонального управління та права. – С. 156–160 Режим доступа до журн.: http://www.univ.km.ua/journal.php?rub=8&rub_ca;
127. Медведев С. И. Негативные обстоятельства и их использование в раскрытии преступлений: [учебное пособие] / С. И. Медведев. – Волгоград: Научно–иследовательский и редакционно-издательский отдел, 1973. – с. 119;
128. Меркин Б. В. О новом признаке переезда при железнодорожной травме // Проблемы криминалистики и судебной экспертизы / Б. В. Меркин. – Алма-Ата, 1965. – с. 410;
129. Миронов А. И. Осмотр места происшествия по делам об убийствах: [учебно-методическое пособие] / А. И. Миронов. – М.: МВД СССР Научно-исследовательский институт. – 1958. – 147с.;
130. Муханов А. Н. Судебно–медицинская диагностика повреждений тупыми предметами / А. Н. Муханов. – Тернополь, 1974. – 507 с.;
131. Наказ МВС України від 14 квітня 2004 року № 400 «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються»: Довідник працівника міліції : у 2-х книгах – Книга 2, частина ІІ.: Нормативно-правові акти з питань діяльності органів внутрішніх справ / Довід. видання. – Відп. ред. М. В. Білоконь; Упоряд. С. М. Гусаров, В. Г. Слободянюк, С. М. Калюк. – К.: Видавнича компанія «Воля», 2004. – 944 с.;
132. Наказ МВС України від 25 листопада 1992 р. № 745 “Про невідкладні заходи щодо вдосконалення структури і організації діяльності органів попереднього слідства в системі МВС України” // Юрид. вісн. України. – 1992. – (Інформ.-прав. банк.) – С. 7–10;
133. Наказ МВС України від 28 груд. 1995 р. № 864 „Про затвердження Інструкції про порядок виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих органів дізнання і ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків і потерпілих” // Юрид. вісн. України. – 1996. – 5–12 черв.– (Інформ.-прав. банк.) – С. 9–10;
134. Наказ МВС України від 31.03.2008 року № 160 «Про організацію діяльності органів досудового слідства системи Міністерства органів внутрішніх справ України». – К. – 2008. – 42л.;
135. Наказ МВС України від 4 жовтня 2003 року № 1155 «Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України»: Довідник працівника міліції : у 2-х книгах – Книга 2, частина ІІ.: Нормативно-правові акти з питань діяльності органів внутрішніх справ/ Довід. видання. – Відп. ред. М. В. Білоконь; упоряд. С. М. Гусаров, В. Г. Слободянюк, С. М. Калюк. – К.: Видавнича компанія «Воля», 2004. – 944 с.;
136. Наказ МВС України від 6 вересня 1995 року № 600 «Про затвердження Інструкції про порядок зносин органів внутрішніх справ України з компетентними охоронними органами іноземних держав з питань запобігання, розкриття та розслідування злочинів»: Довідник працівника міліції : у 2-х книгах – Книга 2, частина І.: Нормативно-правові акти з питань діяльності органів внутрішніх справ/ Довід. видання. – відп. ред. М. В. Білоконь; упоряд. С. М. Гусаров, В. Г. Слободянюк, С. М. Калюк. – К.: Видавнича компанія «Воля», 2004. – 960 с.;
137. Наказ МВС України від 7.09.2005 року № 777 «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ України на стадіях документування злочинних дій, реалізації оперативних матеріалів, розслідування кримінальної справи та її розгляду в суді». – К. – 2005. – 64л.;
138. Наказ МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 9 січня 1997 року № 3/1/2/5/2/2 «Про затвердження Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів»: Довідник працівника міліції : у 2-х книгах – Книга 2, частина І.: Нормативно-правові акти з питань діяльності органів внутрішніх справ/ Довід. видання. – відп. ред. М. В. Білоконь; упоряд. С. М. Гусаров, В. Г. Слободянюк, С. М. Калюк. – К.: Видавнича компанія «Воля», 2004. – 960 с.;
139. Наказ МВС України, Міністерства Юстиції України від 25 червня 2002 року № 607/56/5 «Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб)» : Довідник працівника міліції : у 2-х книгах – Книга 2, частина ІІ.: Нормативно-правові акти з питань діяльності органів внутрішніх справ/ Довід. видання. – відп. ред. М. В. Білоконь; упоряд. С. М. Гусаров, В. Г. Слободянюк, С. М. Калюк. – К.: Видавнича компанія «Воля», 2004. – 944 с.;
140. Наказ Міністерства транспорту України від 08.04.1998 № 117 “Про затвердження Інструкції про порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру на залізничному транспорті України” [Електронний ресурс] / Законодавство України UAPravo.net. – Режим доступу: http://www.uapravo.net/data/base53/ukr53663.htm ;
141. Наказ Міністерства транспорту України від 08.04.1998 р. № 117 "Про затвердження Інструкції про порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру на залізничному транспорті України" [Електронний ресурс] / Законодавство України UAPravo.net. – Режим доступу: http://www.uapravo.net/data/base53/ukr53663.htm ;
142. Настільна книга слідчого: [Наук.- практ. видання для слідчих і дізнавачів]/ Панов М. І., Шепітько В. Ю., Коновалова В. О. та ін.. – К.: Видавничий Дім «ІнЮре», 2003. – 720 с.;
143. Некоторые особенности расследования убийств на железнодорожном транспорте, замаскированных инсценировками [Электронный ресурс] / Аброменкова В. С., Стрелец С. В. / Юридический институт ИГУ/ СибЮрВесник. – 2001. - № 2. – Режим доступу до журн.: http://law.isu.ru/ru/science/vestnik/20012/abramenkova.html ;
144. Облаков А. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений и криминалистические ситуации: [учебное пособие] / А. Ф. Облаков. - Хабаровск: Хабаровская высшая школа МВД СССР, 1985. – 86 с.;
145. Образцов В. А. Вопросы методологии научных исследований и проблемы установления преступников по делам об умышленных убийствах / В. А. Образцов // Проблемы совершенствования тактики и методики расследования преступлений. – Иркутск, 1980. – С.34;
146. Обстоятельства, подлежащие установлению [Электронный ресурс] / Криминалистика // Экономико-правовая библиотека VuzLib. – Режим доступа: http://www.vuzlib.net/beta3/html/1/18977/19120/ ;
147. Овечкин В. А. Общие положения методики расследования преступлений, сокрытых инсценировками: автореф. дис. …канд. юрид. наук. / В. А. Овечкин. - Харьков, 1975. – 17 с.;
148. Овечкин В. А. Расследование преступлений, скрытых инсценировками: [учеб. пособ.] / В. А. Овечкин. – Харьков: Юридический институт, 1979. – 64с.;
149. Огляд місця події при розслідуванні окремих видів злочинів: [наук.-практ. посібник/ за ред. Н. І. Клименко]. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 216 с.;
150. Опокин А. Б. Специальные знания в уголовном судопроизводстве // Проблемы преодоления противодействия расследованию преступлений: сб. науч. статей / А. Б. Опокин. – М.: Академия управления МВД РФ, 2007, – с. 253;
151. Осмотр места происшествия / [под ред. А. Н. Васильєва.]. – М.: Госюриздат, 1960. – 123 с.;
152. Осмотр места происшествия при расследовании дел о насильственной смерти: [учеб. пособие.] / [авт. текста С. П. Дидковская]. – К.: КГУ, 1982. – 87с.;
153. Осмотр места происшествия. Справочник следователя / [Быховский И. Е., Викторова Е. Н., Горинов Ю. А., Гриневич Г. Я., и др