МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ АРХИТЕКТУРНОЙ СРЕДЫ ГОРОДА

brief description

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т.Рильського
Національної Академії Наук України

Шаповал Олена Віталіївна

Творча діяльність балетмейстера А.Ф.Шекери в контексті історії української хореографічної культури 6090 років XX століття

17.00.01 теорія та історія культури

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства

Київ2006

Зміст
Вступ...3
Розділ перший. Діяльність балетмейстерапостановника в історії та теорії балетмейстерського мистецтва останньої третини ХХ століття..10
Підрозділ перший. Теоретичні проблеми вивчення творчості балетмейстерапостановника в історикоаналітичному аспекті. ..............................................10
Підрозділ другий. Проблеми розвитку українського балетмейстерського мистецтва останньої третини XXст. і творчої діяльності А.Ф.Шекери в наукових дослідженнях та театрально-критичних публікаціях26
Висновки39
Розділ другий. Формування мистецької особистості А.Ф.Шекери як балетмейстерапостановника і створенняукраїнського балетного репертуару.41
Підрозділ перший. Становлення творчих принципів А.Шекери в контексті пошуків українського й європейського балетного театру.................................41
Підрозділ другий. Утвердження національної ідентичності мистецтва балетмейстерапостановника в процесі створення українського балетного репертуару. ............................................................................................................70
Підрозділ третій. Проблеми співпраці балетмейстерапостановника з сучасними українськими композиторамисимфоністами та їх розв’язання в творчості А.Шекери. ............................................................................................96
Висновки..115
Розділ третій. Мистецтво балетмейстера-постановника в контексті проблем інтерпретації світової балетної класики...117
Підрозділ перший. Проблеми втілення класичної балетної спадщини XIXстоліття й утвердження симфонічних танцювальних форм у творчості А.Шекери. ............................................................................................................117
Підрозділ другий. Постановка балетів композиторів XXстоліття і проблеми виховання сучасних артистів українського балетного театру159
Висновки..180
Висновки...................................................................................................182
Список використаної...літератури..........................................................185

Вступ
Актуальність дослідження. Історія української хореографічної культури складається з багатьох систематизованих репрезентативних частин, які в комплексі дають масштабну та багатоаспектну панораму формування і розвитку всіх внутрішньо пов'язаних між собою складових історичного поступу національного танцювального мистецтва як складової художньої культури України. До структури комплексного історикоаналітичного дослідження української хореографії входять емпіричнозбирацькі праці в усіх жанрах танцювального мистецтва (В.Авраменка, В.Верховинця, К.Василенка), роботи, що вивчають його в теоретикоконцептуальному, лексикосемантичному та функціональному аспектах, розглядають шляхи і проблеми розвитку народносценічного танцю і балетного театру в соціокультурних процесах часу (П.Білаша, М.Загайкевич, С.Легкої), діяльність професійних хореографічних колективів і виконавську творчість (В.Пасютинської, В.Туркевича, Ю.Станішевського). Проте найголовнішою серед історичних проблем хореографічної культури є історія мистецтва балетмейстерапостановника, в якій якнайповніше віддзеркалюються найсуттєвіші художні тенденції і напрямки розвитку, стильові, жанрові й естетичні аспекти складного, часто внутрішньо-суперечливого поступу української хореографії та балетного театру в контексті європейського і світового сценічного мистецтва.
Мистецтво балетмейстерапостановника — найбільш важлива складова хореографічної культури і водночас її найменш досліджена галузь. Рідкісна багатогранність, синтетизм і унікальність професії балетмейстерапостановника, який, маючи функції творця балетної вистави, подібні до режисера в драмі, значно відрізняється від нього. Балетмейстерпостановник на відміну від режисера, що здійснює свої постановки на основі готового літературного чи нотного тексту драматичної п'єси, опери й оперети, створює новий власний хореографічний текст балетної вистави, танцювальної композиції або мініатюри, спираючись на лібрето й партитуру і використовуючи для нього широкий спектр багатоманітних виразових засобів, зокрема різні форми та жанри танцю і пантоміми, сценографії, музики, костюмів. Саме від мистецтва балетмейстерапостановника залежить розвиток усіх жанрів хореографічної культури і насамперед виконавства, а також збагачення танцювальних форм і виразових засобів балету.
Історія професійної хореографічної культури це, насамперед, історія провідних балетних театрів і творчості їх керівників балетмейстерівпостановників, які своїми пошуками і здобутками уособлюють векторні напрямки й основоположні тенденції національної сцени в її взаємодії з власними традиціями й інноваційними здобутками європейського та світового музичнотеатрального мистецтва. Художні пошуки балетмейстерівпостановників, якими б новаторськими, сміливими і незалежними вони не були, обов'язково пов'язані з досвідом попередників, національним корінням і конкретною соціокультурною ситуацією. Це промовисто доводять багатогранні процеси розвитку українського балетного театру кінця 60х —90х років XX століття і насамперед творча діяльність його визнаного лідера художнього керівника балету і головного балетмейстера Національної опери України, народного артиста України, лауреата Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка А.Ф.Шекери. Саме цей період історії, зокрема, столичного балетного колективу і творчості його майстрів, що став особливо значним і доленосним для поступу всієї хореографічної культури, найменш досліджений і ще майже не проаналізований мистецтвознавцями, зокрема театрознавцями та музикознавцями, і культурологами.
У європейській науці про балет, що є складовою частиною театрознавства й історії художньої культури, досі немає узагальнюючого дослідження, присвяченого шляхам і проблемам становлення та розвитку балетмейстерського мистецтва. Відсутність такої наукової праці, зокрема в російському й українському мистецтвознавстві, гальмує всебічне вивчення хореографічної культури як феноменального й унікального явища музичнотеатрального мистецтва, що вимагає комплексного дослідження та широкого культурологічного погляду на складні та суперечливі процеси формування балетмейстерської творчості, художньою вершиною якої в Україні протягом понад трьох десятиліть була багатогранна діяльність балетмейстерапостановника А.Шекери.
Історичний поступ і досягнення українського балетного театру пов’язані з творчістю видатних балетмейстерівпостановників XX століття П.Вірського та В.Вронського, а з середини 60-х рр. і А.Шекери, котрі зробили вагомий внесок у світову й європейську хореографію, утвердивши національний сценічний танець і балетний театр на міжнародній арені.
Саме багатоаспектна творчість балетмейстерівпостановників визначає й уособлює досягнення та перспективи розвитку національної хореографічної культури і тому її дослідження в історикокультурному, аналітичнопорівняльному та культурологічному аспектах, що виконується вперше в українському мистецтвознавстві, є безперечно актуальним і важливим для розвитку хореографічної науки і практики.
Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана у річищі державних комплексних програм Міністерства культури і мистецтв України „Концептуальні напрямки діяльності органів виконавчої влади щодо розвитку культури", прийнятої постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1997 р. №657, і „Розвиток української культури на 19992005 pp." від 1998 р. та у відповідності з планами наукових досліджень відділу театрознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського Національної академії наук України „Історія українського театру” в 3х томах, що включає дослідження історичних шляхів та проблем розвитку театрального мистецтва України в усіх його жанрових та видових іпостасях від джерел до сьогодення, зокрема балетних колективів оперних театрів, художню своєрідність яких визначала творчість балетмейстерівпостановників і насамперед художнього керівника балету Національної опери України А.Шекери.
Мета дослідження полягає у з'ясуванні сутнісних особливостей творчої діяльності А.Шекери в контексті мистецьких шукань балетмейстерівпостановників балетних театрів України в аспекті історичного розвитку української хореографічної культури 60х90х рр. XX століття.
Об'єкт дослідження — багатоаспектна творчість А.Ф.Шекери як історикокультурне явище в її багатовекторних зв'язках із соціокультурною і театральнохудожньою ситуацією означеного періоду.
Предмет дослідження —постановочнобалетмейстерська діяльність А.Ф.Шекери та культурноісторичний контекст творчості балетних колективів України за тридцять сім театральних сезонів та соціокультурні механізми їх суспільного і мистецького функціонування.
Завдання дослідження:
— розкрити теоретичні засади творчості балетмейстерівпостановників, розглянути джерельну базу і проаналізувати наукову літературу та критичні статті з означеної проблеми;
— узагальнити основні історикотеоретичні підходи до виявлення специфіки мистецтва балетмейстерапостановника і простежити еволюцію феномена балетмейстерського мистецтва та його провідну роль у розвиткові національної хореографічної культури на основі аналізу творчої діяльності А.Шекери;
— виявити і охарактеризувати культурноісторичні форми балетмейстерського мистецтва А.Шекери і простежити напрямки й тенденції творчих пошуків хореографа в контексті багатогранних процесів взаємодії та взаємозбагачення хореографічних культур України й інших країн Європи;
— на основі дослідження постановок А.Шекери визначити структури і форми історичного буття і розвитку українського балетмейстерського мистецтва як рушійної сили розвитку, збагачення й оновлення національної хореографічної культури;
— проаналізувати творчі складності і суперечності розвитку мистецтва балетмейстерапостановника в процесі створення національного репертуару, а також інтерпретацій балетних партитур зарубіжних композиторівсимфоністів XX ст., а також проаналізувати проблеми сучасного прочитання російської та світової класичної спадщини.
Теоретикометодологічні засади дослідження. Навпротязі вивчення і всебічного дослідження означеної проблеми у відповідності з поставленими завданнями, дисертантка спиралася на загальнонаукові методи аналізу і синтезу, як засобів виявлення концептуального аспекту історичного розвитку мистецтва балетмейстерапостановника в процесі опанування мистецтвознавчої, культурологічної, історичної, філософської, соціологічної літератури.
Історикопорівняльний метод дозволив проаналізувати різні форми становлення й утвердження мистецтва балетмейстерапостановника в українському балетному театрі, розглянути соціокультурну динаміку його розвитку в просторовочасових координатах певної історичнокультурної епохи. Феноменологічний метод дав можливість глибше осягнути і виявити сутність мистецтва балетмейстерапостановника як історикокультурного феномена. Системний і структурнофункціональний методи сприяли розкриттю специфіки і виявленню сутності творчості А.Шекери як динамічної системи, простежити як її особливості вияскравлювалися в різноманітних балетних виставах.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українській культурології та мистецтвознавстві історію розвитку мистецтва балетмейстерапостановника 60х90х рр. XX ст., розглянуто на основі аналізу творчості його лідера А.Шекери та в контексті поступу національної хореографічної культури як її домінанта і визначальна риса.
—уперше з'ясовано також місце і роль мистецтва балетмейстера у творчих пошуках українського балетного театру останньої третини XX століття, у вихованні нових акторських поколінь, створенні національного репертуару на основі класичної літератури, сучасної проблематики і синтезу класичного й українського народного танців;
—визначено векторні напрямки еволюції постановочних принципів, хореографічних форм і естетики балетної вистави, оновлення танцювальної лексики й образновиражальної палітри в роботах балетмейстерівпостановників 60х90 х pp. минулого століття;
—виявлено закономірності багатоаспектної взаємодії складових хореографічної культури з досягненнями суміжних мистецтв, зокрема драматичного театру, симфонічної музики, кіно, сучасного живопису та їх вплив на розвиток пошуків балетмейстерів;
—простежено процеси збагачення жанрових, стильових і лексикосемантичних особливостей балетного театру в роботі балетмейстерапостановника А.Шекери над втіленням балетів українських і зарубіжних композиторівсимфоністів та класичної спадщини;
—узагальнено провідні тенденції розвитку мистецтва балетмейстера у взаємодії з сучасними течіями світової й європейської хореографії, зокрема з модерном і постмодерном.
Практичне значення отриманих у процесі дослідження результатів полягає у введенні нової проблематики і нових матеріалів в мистецтвознавство, а також в історію культури та мистецтва. Результати дослідження можуть бути використані у процесі викладання європейської й української художньої культури, історії і теорії хореографічного мистецтва, в окремих навчальних спецкурсах, зокрема Мистецтво балетмейстера” й Історія української хореографічної культури”, а також при написанні монографій та підручників і учбових посібників з історії української культури та балетного театру. Теоретична концепція, розроблена в дисертації, розширює предметне поле історії і теорії художньої культури і прикладної культурології, а також практичних занять студентів з навичок постановки танцювальних номерів.
Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснена шляхом опублікування висновків, положень і матеріалів дисертації в науковопрактичних виданнях, а також виступів на засіданнях відділу театрознавства і вченої ради ІМФЕ ім.М.Рильського НАН України, на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інтеграція українського мистецтва в європейський та світовий культурний простір» (2005р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Мистецька освіта та мистецтво освіти в контексті формування сталого суспільства» (2005р.), на Міжнародній науково-практичній конференції «Серж Лифар і сучасна хореографічна культура» (2004р.), на Міжнародній науковій конференції «Людина в просторі етнічної культури» (2004р.).
Джерельна база дослідження включає наукові та публіцистичні праці культурологів, мистецтвознавців, діячів театру та хореографії, а також оглядові статті та рецензії театральних, музичних та балетних критиків на вистави 60х 90х років XX століття, що дає можливість всебічно розглянути історіографію означеної в дисертації проблеми, проаналізувати наявні наукові джерела, зокрема праці по історії українського балетного театру, простежити концептуальне тло вивчення художньої культури та балетмейстерського мистецтва як в Україні, так і в Росії та національних республіках колишнього Радянського Союзу й у країнах Європи.
Публікації: Основні теоретичні, історичні та практичні положення дисертації висвітлені в дев’ятьох одноосібних публікаціях автора, з яких п’ять у фахових виданнях затверджених ВАК України.

Структура дисертації обумовлена логікою дослідження означеної проблеми й історикоаналітичним аспектом її вивчення, метою й завданнями, визначеними дисертантом. Робота (загальний обсяг 196 стор., з них 184 основний текст) складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури 239 найменування, в т.ч. 13 іноземними мовами).

bibliography

Висновки
Дослідження творчості А.Ф.Шекери в контексті розвитку українського балетмейстерського мистецтва 60 - 90х років XX ст., як складової національної хореографічної культури, дає підстави дійти висновків, що протягом означеного періоду відбувався складний процес утвердження, оновлення і збагачення зображальновиражальної палітри провідних хореографів, зокрема П.Вірського, В.Вронського та А.Шекери, який став лідером покоління балетмейстерівшістдесятників і слідом за Ю.Григоровичем відкрив широкий шлях на сцени оперних театрів України узагальненометафоричній танцювальній образності, сміливим постановочним формам і оновленій лексиці, що синтезувала елементи класики, народного і модерністського танцю.
Комплексне вивчення досягнень окремих балетмейстерів у контексті поступу хореографічного мистецтва 60 - 90х рр., художніми вершинами яких були новаторські постановки П.Вірського в очолюваному ним ансамблі та А.Шекери в балетних колективах України, засвідчувало послідовний розвиток балетмейстерського мистецтва як феномена національної музичнотеатральної культури.
Дослідження культурноісторичного контексту розвитку й оновлення балетмейстерської творчості доводить, що балетний театр активно вбирав, синтезував, узагальнював і перетворював досвід суміжних мистецтв, зокрема нової симфонічної музики, кіно, образотворчого мистецтва, літератури і драматургії та музичнодраматичної сцени, а також після знищення "залізної завіси" досвід і здобутки провідних хореографів Європи й Америки, зокрема таких метрів світової художньої культури, як Ф.Аштон, Дж.Баланчин, М.Бежар, І.Кіліан, Дж.Кранко, С.Лифар, К.Макмілан, Дж.Ноймайєр, Р.Петі, Д.Роббінс, В.Форсайд.
Доленосне значення для розвитку мистецтва балетмейстерівпостановників, як визначальної галузі і рушійної сили поступу й оновлення хореографії, мала плідна робота українських хореографів над втіленням симфонічних партитур К.Данькевича, В.Губаренка і Є.Станковича, К.Караєва, С.Прокоф'єва, А.Хачатуряна, які здійснювали на сценах столичного і обласних оперних театрів неординарні й оригінальні трактування, частогусто і випереджаючи за своїм новаторством їх рішення на московській та петербурзькій сценах. Саме цими рисами були позначені монументальні, багатопланові, наскрізь музикальні, підпорядковані завданню глибоко розкрити в танці образний зміст музичної драматургії балету, постановки "Спартака", "Попелюшки", "Стежкою грому", "Легенди про любов" і "Ромео і Джульєтти", втілені А.Шекерою на львівській, харківській та київській сценах.
Новаторські пошуки і відкриття видатних зарубіжних балетмейстерів та провідних майстрів російського балету на чолі з Ю.Григоровичем не могли не позначитися на формуванні й утвердженні якісно нових тенденцій в українському балетному театрі. Вся історія європейської художньої культури доводить, що на теоретичному рівні такий вплив не обов'язково мусить бути безпосереднім. Культурноісторичні та соціальнополітичні зрушення, провідниками яких у 60—90ті рр. XX ст. стали гуманітарні науки, зокрема і філософія, а також література й мистецтво, вели прогресивних діячів балетного театру, для яких відкрилися зарубіжні гастрольні маршрути, до утвердження нових ідей і тенденцій художньої творчості та активізації пошуків балетмейстерів. Причому, досить часто спочатку нові тенденції і художні течії народжувалися в роботах хореографівпрактиків, котрі, переборюючи трафарети і заскнілі канони побутовоілюстративної хореодрами, йшли тернистими шляхами, нелегкими дорогами сміливих експериментів, а вже потім з'являлися теоретичні обґрунтування та декларації новітніх естетичних принципів.
Українська художня культура, насамперед, балетмейстерське мистецтво означеного періоду були чи не найяскравішими виразниками змін, які відбувалися в суспільстві, у свідомості діячів літератури, науки та митців. Елементи модернізму, експресіонізму, нові віяння різних напрямків модернтанцю і джазу, що продовжували критикувати в пресі, входили в пластичні форми нових балетів, допомагали розширювати виразову палітру, збагачувати структурні форми і лексику танцю.
Досягнення балетмейстерів у 60х — 90х рр., коли пошуки й експерименти інтенсивно проходили в усьому європейському, зокрема українському, хореографічному мистецтві, підготували відкриття і здобутки балетмейстерів—постановників на чолі із А.Шекерою, які збагатили й оновили балетний театр другої половини XX століття.

Список використаної літератури

1. Автор балету "Спартак" у Львові//Вільна Україна. 1965. 2 лист.
2. Анатолій Шекера поставив балет в Анкарі//Культура і життя. 1981. 12 лип.
3. Андреев А.В «дебрях балетного симфонизма» //Советская музыка, 1988, №5, с.44.
4. Апухтін М. Народження правди//Київська правда. 1967. 18 квіт.
5. Архангельская Н. Красками романтики //Комсомольское знамя. 1976. 18 черв.
6.Асафьев Б.В. О.Балете. М.:Музыка. 1974 189 с.
7.Барт Р. Избранные работы. М.:Прогресс, 1994, 626 с.
8.Бежар М. Мгновения в жизни другого. М.: Прогресс, 1989. 586 с.
9. Бараневич Л. Вершина айсберга//Прапор комунізму. 1982. 13 квіт.
10.Василенко К.Ю. Лексика українського народносценічного танцю, К.:Мистецтво, 1996, 348 с.
11 .Венедиктова Л. Балетна версія симфонії//Музика. 1996. №5
12 Втілення балетів Равеля на київській сцені//Веч. Київ. 1968. 17 трав.
13.Ванслов В. Балеты Григоровича и проблемы хореографии. 2 изд., М, 1971, 279 с.
14. Верховинець В. Теорія українського народного танцю .—К.:Муз.Україна, 1988. 151 с.
15.Видулина А. Спектакль, которому жить//Красное знамя. 1966. 29 жовт.
І6.Воєводін Л. Балет і музика нового прагнуть слова//Прапор комунізму.
1986.25 лют.
17.Воєводін Л. І оживає казка//Прапор комунізму. 1980. 2 квіт. 18.Воєводін Л. Нев'януча молодість класичної спадщини//Прапор комунізму. 1980. 12серп.
19.Волинець І. Чарівна "Раймонда" на київській сцені//Літературна Україна. 1974. 26 квіт.
20.Гайко С. Вогонь Прометея//Культура і життя. 1984. 4 лист.
21.Герасимчук Л. Звинувачення Дон Жуана//Театральний Київ. 1970. №8, С.3
22.Герасимчук Л. Перлина класики//Веч. Київ. 1976. 24 груд.
23.Гончарук К. Фантастика на сцені Національної опери// Веч. Київ.1996. 26 черв.
24.Гордійчук М. "Прометей" Є. Станковича//Музика. 1986. №2, С.11
25.Гордійчук М. Багатогранність// Культура і життя. 1982. 23 трав.
26.Гордійчук М. Щоб розквітли усі барви//Культура і життя. 1969. 20 лип.
27.Гошовський В. Предрассветние огни//Львовская правда. 1967. 27 черв.
28.Григорович Ю.Н. В поисках гармонии // Театр.1976.№3.С.4347
29.Григорович Ю.Н. Традиции и новаторство // Музыка и хореография современного балета.Л., 1974.С. 14І9
30.Голубець О. УкраїнаПольща: мистецькі контакти прикордоння // МІСТ (мистецтво, історія, сучасність, теорія), К.:ВХстудіо. 2003. С.45
31.Гусарев К. Берліоз провернувся, але нашим сучасникам не вистачило фантазії//Україна молода. 1996. 5 лип.
32.Гусев П. «И ожила сказка» // Музика.!976.№1, С.14
33.Гусев П. Главное направление современность // Музыка и хореография современного балета, вып. 1.;1973.С.5
34.Гусев П. Традиции и новаторство// Сов. культура. 1973. 6 бер.
35.Гусев П.А. Балеты, семинары, сомнения // Театр. 1966, №3.С.28
36.Дерев'янко Б. Шедевр балетної класики//Рад. Україна.. 1980. 23 бер.
37.Диченко И.Патриарх и волшебство // Столичные новости . 2000 14 бер
38.Диченко I. Балет «Камінний господар” в ескізах С.Лисика // Театральноконцертний Київ. 1971. №12, С.9
39.Диченко І. Героїка мовою балету //Молода гвардія. 1975. 6 квіт.
40.Диченко I. Художник музичного театру // Музика. 1973, №1 С.14
41.Диченко І. Перелицьована "Лілея"/Київська правда. 1976. 29 трав.
42. Добрынина Е. Каменный властелин/Музыкальная жизнь. 1970. №2, С.І9.
43.Долохова Л. Балетмейстер Вахтанг Вронський. К. :Мистецтво, 1966, 59с.
44.Дыченко И. Анатолий Шекера берет новую высоту. На этот раз романтическую//Киевские ведомости. 1995. 22 лют.
45.Дыченко И. Символика танца//Комсомольское знамя. 1969. 24 черв.
46.Жолдак В. Прем'єри нового сезону//Культура і життя. 1981. 6 вер.;
47.Жолдак В. Раїса ХилькоОльга//Культура і життя1982 7 бер.
48.3агайкевич М. "Раймонда" на київській сцені//Культура і життя. 1974. 4
квіт.
49.3агайкевич М. Драматургія балету. К.:”Наукова думка”1978 — 258 с.. 50.3агайкевич М. Прометей XX века //Сов. балет. .1986.№4С.1819
51.3агайкевич М. Українська балетна музика.К.: Наукова думка, 1969, 171с.
52.Захаров Р. В. Искусство балетмейстера. М.:Искусство, 1954, 239 с.
53.Захаров Р. Записки балетмейстера. М.:Просвещение, 1976, 157 с.
54.Захаров Р. Работа балетмейстера с исполнителем. М.:Искусство, 1967, 135 с.
55.Захаров Р. Слово о танце. М.: Молодая гвардия, —1971. 127 с.
56.Захаров Р. Сочинение танца. М.:Просвещение, 1978. 117 с.
57.Здравствуй, Спартак//Львовская правда. 1965. 21 лист.
58.3лодюшко О. Заслужений успіх//Соц. Харківщина. 1966. 26 жовт. 59.3нову зустріч з "Лілеєю"//Молода гвардія. 1976. 14 бер.
60.Зубарева Н. Мир фантастических грез//ЗеркаЛо недели. 1996. 20 лип. 61 Івашура В. Всупереч земному тяжінню//Київська правда. 1980. 16 січ.
62.Каган М. Морфология искусство М.Л.:Искусство, Ленингра. Отделение, 1972, 441 с.
63.„Камінний господар"//Програмка до вистави. К., 1969 — 34 с.
64.Капиновська Г. "Лілєя”//Червоний гірник. 1965. 23 лип.
65.Капралов В. Класика, повернута до життя //Київська правда. 1974. 15 трав.
66.Карбовський Ю. Промовиста краса класики//Сільські вісті. 1974. 26 трав.
67.Карп П. Балет и драма. М.:Искусство, 1980, 133 с.
68.Карп П. Младшая муза. М.:Искусство, 1986, 128 с.
69.Карп П. О балете. М.: Искусство, 1967, — 118 с.
70..Кириченко Е. Пения и слова в балете было предостаточно//Киевские ведомости. 1996. 29 черв.
71..Кисельова Л. Музикою відтворити час//Веч. Київ. 1981. 12 лист.
72.Клякун Г. Відродження вистави//Арсеналець. 1974. 18 бер.
73.Козак С. Чистими фарбами мистецтва//Веч. Київ. 1982. 25 бер.
74.Курышева Т.Театральность и музыка, М.:Сов.композитор, 1984, 200с
75.Корнієнко В. "Принципові інновації" або ж невгавні балачки//Літературна Україна. 1970. 30 черв.
76.Коробчак Л. Дон Жуан проти Камінного Господаря//Веч. Київ. 1969. 30 черв.
77.Крэг Г. Искусство театра, СПб. 1912 234 с.
78.Корогодський Р. Чарівна перлина російського балету//Театральноконцертний Київ. 1974. №8—С.8
79.Косачева Р. Зарубежная балетная музыка начала XX века. М.:Музыка, 1983, 261 с.
80.Косенко Ю. Зіткнення дії і протидії//Культура і життя. 1986. 21 груд.
81.Косенко Ю. Прем'єри, які радують//Київська правда. 1982. 27 бер.
82.Красовская В. Балетмейстер// Балет. Энциклопедия. М., 1981. с.48
83.Красовская В. В середине века (19501960 годы)// В кн. Советский балетный театр.М.: Искусство, 1976, 218 с.
84.Красовская В. Русский балетный театр начала XX века: Хореографы, Л.: Искусство, ЛО, 1971, 534 с.
85.Красовская В. Современность в современном балете// Статьи о балете.Л.:Искусство, ЛО, 1967, 338 с.
86.Красовская В.М. Балетмейстер// Русский балет. Энциклопедия. М. 1997. С.535
87.Куриленко Е. Во имя жизни//Сов. музыка. 1976. №1 С.7981
88.Куриленко Е. Сказание о княгине Ольге //Музыкальная жизнь. 1982, №10, С.1416
89.Лапутіна О. І монументальність//Культура і життя. 1982. 23 трав.
90.Лапутіна О. Сучасне освоєння класики//Веч. Київ. 1980. 19 бер.
91.Лебедине озеро. Програмка до вистави. К.:КАТОБ, 1980, 1983, 1995, 1996.
92.Левченко Л. Суцільна фантастика//Веч. Київ. 1996. 20 липн.
93.Лисик Є.Робота над втіленням «Спартака”// Молодь України. 1967 10 грудня
94.Лопухов Ф. В. Шестьдесят лет в балете. М, : Искусство, 1966, 311с.
95.Лопухов Ф. Хореографические откровенности. М, :Искусство, 1972, 232с.
96.„Лускунчик" по новому//Театральноконцертний Київ. 1972 №21.
97.Луценко В. Поклик мрії //Молодь України. 1980. 22 бер.
98.Львов Ю. Материнська любов//Веч. Київ. 1975. 25 бер.
99.Люценко Ю. Вдохновение и мастерство// Комсомольское знамя. 1966. 26жовт.
100.Марьяновская Т. "Легенда о любви"// Правда Украины. 1967. 31бер.
101.Мар'янівська Т. Дух і зміст вистави//Рад. Україна. 1969. 23 вер.
102. Матушек О. Образ слави народної//Прапор комунізму. 1982. 24бер.
103.Михайлов Н. Сказ о большой любви//Комсомольское знамя. 1967. 23
бер.
104.Мовчан Л. Знайти себе//Спортивна газета. 1982. 27 трав.
105.Мовчан Т. Если кукла выйдет плохо, назовем ее «бедняжка»//Киевские
ведомости. 1999. 15 лют.
106. Моисеев И. Современновсть на балетную сцену // Правда.1967.10
квітня.
107.Настьева М. Авторы единомышленники?//Сов. музыка. 1970. №3, С.38
108. Новерр Ж.Ж. Письма о танце и балетах. МЛ.Аcаdemia, 1927. 156 с.
109.Нове жанрове прочитання//Театральноконцертний Київ. 1976. №6р С.7
110. Новий балету//Львівська правда. 1963. 14 трав.
111.Олейник Л. "Ольга" киевская поэма//Известия. 1982. 5 квіт.
112.Олександренко Л. Нове прочитання//Культура і життя. 1980. 10 квіт.
113. Олексюк С. Акробатика підім'яла лірику//День. 1999. 9 лют.
114. Олексюк С. Легенда ожила в балеті//Веч. Київ. 1967. 17 бер.
115. Олексюк С. Нова краса балетної класики//Рад. Україна. 1974. 29 бер.
116. „Ольга" (інтерв'ю з творцями балету)//Рад. Україна. 1982. 21 бер.
117. Ольга. Програмки до вистави. К., 1982, 1983, 1984.
118. Онипко Н. Анатолий Шекера//Граффити. 1996. №4
119.Орбинская Е. Премьера состоится. Даже при отсутствии денег//Досье досуга. 1996. 21 черв.
120. Орловський М. Зачарований магією танцю//Театральноконцертний Київ. 1973.№14
121.Пасютинська В. Невдала спроба поновлення//Культура і життя. 1976. 6 трав.
122.Пасютинська В. Нове прочитання//Культура і життя. 1977. 11 вер.
123.Писаренко С., Клименко О. В тобі щемить моя висока віра//Урядовий кур'єр.1996.29 черв.
124. Повернення "Ромео і Джульєтти" //Культура і життя. 1971. 11 лист.
125. Поема про кохання//Театральноконцертний Київ.1975.№7, С.12.
126. Поетичні образи Кобзаря//Черкаська правда. 1976. 12 бер.
127. Почали працювати над балетом//Культура і життя. 1982. 31 січ.
128. Прем'єра "Ромео і Джульєтти"//Веч. Київ. 1971. 4 лист.
129. Програмка до вистави „Лускунчик". К.:КДАТОБ, 172, 18 с.
130. Прометей. Програмка до вистави. К., 1986
131.Ревенко А. Фантом шістдесятих // МІСТ, К.:ВХ студіо, 2003, 288 с.
132. „Раймонда". Програмка до вистави. К., 1974, С.37
133.РАТАУ. Легенда, що ожила в балеті//Веч. Київ. 1982. 14 квіт.
134.РАТАУ. Спектакль про борців за свободу//Веч. Київ. 1977. 18 трав.
135. Рубіна А. Трагедія в камінному світі//Молода гвардія. 1969. 20 лип.
136. Садовская Н. Ромео и Джульетта»//Театральная жизнь. 1972. №14, С1819
137.Самойленко Л. У прекрасному полоні (інтерв'ю з А. Хачатуряном)//Веч. Київ.1977.15 трав.
138. Слонимский Ю. Советский балет. Материалы к истории советского балетного театра. М. Л.: Искусство 1952, 299с.
139. Слонимский Ю., В честь танца М.:Искусство, 1968, , 237с.
140. Смирнов М. Балетмейстер новатор//Культура і життя. 1989. 19 бер.
141. Смотрич А. Факел свободи//Вільна Україна. 1965. 26 лист.
142.Солошин Л. "Легенда про любов"//Веч. Київ. 1967. 9 бер.
143. Сорока Н. На сцені "Ольга"//Веч. Київ. 1982. 20 бер.
144. „Спартак" во Львове//Комсомольское знамя. 1965. 16 лист.
145. Спартак. Програмка до вистави. К., 1977, 1979, 1984, 1988.
146. Сталинский О. Спартак во Львове //Львовская правда. 1965. 4 лист.
147. Сталінський О. Свято в театрі свято у серці//Вільна Україна. 1965. 28 лист.
148. Смелянский А. Растущий смысл (проблемы режиссерской интерпретации классики)// Классика и современность. Проблемы советской режиссуры 6070годов.М, :Наука, 1987. 386 с.
149. Станиславский К.С. Собр. Соч.: В 8ми т.М, 1954, т. 1., с. 219
150.Станишевский Ю. Вдохновенным языком танца//Известия. 1974. 12
квіт.;
151. Станишевский Ю. Жизнь в танце// Знамя коммунизма. 1968. 26 вер.
152.СтанишевскийЮ. Образы танца//Львовская прада, 1964.26 вер.
153. Станишевский Ю. На пути к современной теме // Правда Украины. 1964, 2 груд.
154. Станишевский Ю. Нові грані українського балету//Рад.культура, 1984. 24 лип.
155. Станишевский Ю.А. Режиссура и балетмейстерское искусство в украинском советском музыкальном театре 20х30х гг. (Опера, балет, оперетта). К.:ІМФЕ АНУ 1974, 52 с.
156. Станішевський Ю. Балет А. Хачатуряна "Спартак" на українській сцені//Музика. 1977. №4. С.1213.
157. Станішевський Ю. Балетімейстер прийшов до театру//Музика. 1987. №2. С.1719
158. Станішевський Ю. Балетний театр сьогодні// Мистецтво. 1969. №3, С.1112
159. Станішевський Ю. Балетний спектакль сьогодні//Мистецтво. 1970. №3, С.1618
160. Станішевський Ю. Балетний театр Радянської України. К.:Муз.Україна, 1986, 239 с.
161. Станішевський Ю. Гопак на сценах світу // Наука і культура.Україна.К.:ЗнанняАНУ, 1967. — С.89
162. Станішевський Ю. Зодчий вистави//у кн. "Ваш вихід". К.:Молодь, 1966, С.5255
163. Станішевський Ю. Майстер балетного театру //Культура і життя. 1995. 24 трав.
164. Станішевський Ю. Молодість балетної класики//Музика. 1974. №4, С.1819
165. Станішевський Ю. Павло Павлович Вірський. Народний артист СРСР.К.:Мистецтво 1962, 38с..
166. Станішевський Ю. Поема мужності і краси//Рад. Україна. 1967. 23 бер.
167. Станішевський Ю. Поет танцю // Рад. Україна. 1985. 25 лют.
168. Станішевський Ю. Проміння досвітніх вогнів//Київська правда. 1967. 28 лип.
169. Станішевський Ю. Режисура в українському радянському оперному театрі. К.:Наукова думка, 1972 234с.
170. Станішевський Ю. Геній українського танцю//Урядовий кур’єр. 2005. 26 лют.
171. Станішевський Ю. Тацювальні поеми//Рад. культура. 1964, 24 лип.
172. Станішевський Ю. Український радянський балет. К.: Мистецтво, 1963, 223 с.
173. Станішевський Ю.О. Український радянський балетний театр. 1925 1975. К., 1975;.197с.
174. Станкович Є. Балет "Іскра”//Культура і життя. 1982. 31 жовт.
175. Сгеблянко И. От Прометея до Распутина//Теленеделя. 1995. №7;
176. Тараканов М., Чернова Н. Две постановки два решения//Сов. музыка.
1973. №1
177. Терещенко А.К. Львівський театр опери та балету ім. І.Франка. К.:Муз.Україна, 1989. 208 с.
178.Туркевич В. Вічний дух прометеїзму//Театральноконцертний Київ. 1986., №4. С.45
179.Туркевич В. Хореографічне мистецтво України у персоналіях, К.:Інтеграл 199, 223с.
180. Туркевич В. Осмислити музику//Театральноконцертний Київ. —1977.— №13, С.7
181. Туркевич В Усіма барвами // Українська культура.2000.№2, С.2428
182. Туркевич В. Прем'єра нового балету//Київ. Культура і розваги. 1996. №3. С.5.
183. Туркевич В. Розкриваючи світ героя//Театральноконцертний Київ. 1976. №19, С.23
184. Туркевич В. Сложность простоты///Правда Украины. 1980. 10 квіт.
185. Туркевич В. З іскри полум’я займеться”//Театральноконцертний Київ.—1984. №9, С.7
186. Успіх класичного балету//Веч. Київ. 1974. 23 бер.
187.Устименко В. Легенда про любов до класики//Веч. Київ. 1974, 20квіт.
188. Фантастична симфонія. Програмка до вистави. К.:КДАТОБ, 1966, №4 с.4—5
189. Філоненко Л. Народна пам'ять//Київська правда. 1975. 27 квіт.
190Фовенко М. Запозиченя плюс еклектизм//Молода гвардія. 1976. 14трав.
191. Фокін М. Против течения.М.: Искусство, 19бЗ С.338
192.Хмелинський М. "Лилея//Южная правда. 1965. 23 лип.
193. Цикора С. Вечно молодое "Лебединое”//Неделя. 1980. 2 січ.
194. Цимбал Г. Прагнути досконапості//Молода гвардія. 1977. 27 лип.
195. Чернова Н. А. Гавриленко Джульетта//Театр. 1972. №10
196. Чернова Н. Встреча с героями Шекспира//Сов. культура. 1972. 17 бер.
197. Чернова Н. Репетиция и спектакль//Театр. 1971. №5