МЕТОДОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ імені МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

На правах рукопису
УДК 338.439

Малигіна Валентина Дмитрівна

МЕТОДОЛОГІЯ РОЗВИТКУ
ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.03 − економіка та управління національним господарством

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант −
доктор економічних наук, професор
Шубін Олександр Олександрович

Донецьк − 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ......................................................... 5
ВСТУП......................................................................................................... 7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТАНОВЛЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ............................................. 19
1.1. Особливості формування системи продовольчої безпеки................ 19
1.2. Структура, критерії та параметри продовольчої безпеки................. 52
1.3. Концепція гармонізації економічно-, соціо- та екологічних пріоритетів продовольчої безпеки України............................................... 69
Висновки до розділу 1................................................................................. 85
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ .................................................................................................. 87
2.1. Кон’юнктура та тенденції споживчого продовольчого ринку....... 87
2.2. Трансформаційні процеси ринку продовольства та моніторинг продовольчих ресурсів............................................................................... 109
2.3. Регулювання продовольчого ринку: сучасні аспекти та перспективи розвитку системи механізмів забезпечення продовольчої безпеки країни .................................................................... 132
Висновки до розділу 2................................................................................ 141
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ І НАПРЯМИ СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНОГО РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
В УКРАЇНІ.................................................................................................. 142
3.1. Соціально-демографічні проблеми розвитку українського
суспільства................................................................................................... 142
3.2. Соціально-демографічна політика як основа забезпечення продовольчої безпеки та чинник гарантування економічного зростання...................................................................................................... 155

3.3. Соціально-демографічні реалії України та механізми їх регулювання.................................................................................................. 188
Висновки до розділу 3................................................................................. 197
РОЗДІЛ 4. ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА І РИНОК ПРОДОВОЛЬСТВА: ЕКОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ............................... 199
4.1. Вплив екологічних проблем на розвиток ринку продовольства...... 199
4.2. Передумови екологічного управління якістю та забезпечення якості продовольчої сировини і харчових продуктів............................... 226
4.3. Удосконалення систем і моделей екологічного управління якістю та безпекою продовольчої сировини і продовольства........................... 240
Висновки до розділу 4................................................................................. 264
РОЗДІЛ 5. РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК СКЛАДОВА ЗАГАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ............................................ 266
5.1. Концептуальний підхід до класифікації ризиків споживання і споживчих ризиків....................................................................................... 266
5.2. Споживчі ризики і ризики споживання: основні характерні
риси і типологізація.................................................................................... 290
5.3. Аналіз системи регулювання ризиків продовольчого ринку України.......................................................................................................... 310
Висновки до розділу 5................................................................................. 323
РОЗДІЛ 6. ФОРМУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ РОЗВИТКУ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ............................................. 324
6.1. Альтернативні підходи до комплексного аналізу економічних, соціальних та екологічних параметрів продовольчої безпеки і ринку продовольства України................................................................................ 324
6.2. Розробка Концепції розвитку національної інфраструктури якості продукції та її забезпечення....................................................................... 338

6.3 Визначення економічних пріоритетів на основі аналізу взаємодії складових політики гармонізації еколого-соціо-демографічних чинників розвитку ринку продовольства.................................................... 347
6.4. Інтегральна системно-динамічна модель управління стратегічним вибором напряму реалізації політики забезпечення продовольчої безпеки........................................................................................................... 362
Висновки до розділу 6................................................................................. 374
ВИСНОВКИ.................................................................................................. 376
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................. 382
ДОДАТКИ.................................................................................................... 425

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АТЕС Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво
ВПР Всесвітня продовольча рада
СОТ Світова організація торгівлі
СОТ ШОС Шанхайська організація із співробітництва СОТ
ГКМВ Генеральна конференція по мірах і вагах
ГМО Генетично модифікований організм
ЖЦП Життєвий цикл продукції
ЗНПР Заборона на недобросовісну поведінку на ринку
КФС Кредитно-фінансова система
НАССР
(ХАССП) Система управління безпечністю харчових продуктів. Система аналізу ризику і критичних контрольних небезпечних точок харчової продукції
НІСМ Національний інститут стандартів і метрології України
ОЕСР Організація економічного співробітництва і розвитку
ООН Організація Об’єднаних Націй
ПНП Попередня необхідна програма
СМЯ Система менеджменту якості
СТТЖ Середньостатистична тривалість життя
СУЯ Система управління якістю
СОТ Світова організація торгівлі
ТБТ СОТ Угода по технічних бар'єрах у торгівлі СОТ
ТК Торговий кодекс
УЦ Український центр акредитації
ФАО Продовольча і сільськогосподарська організація ООН
BIPM Le bureau International des Poids et Mesures − Міжнародне Бюро мір і ваг (МБМВ)
EASC EuroAsia Council on Standardization, Metrology, and Certification − Євразійське економічне співтовариство (ЄВРАЗес)
EASC СНД EuroAsia Council on Standardization, Metrology, and Certification − МГС СНД Міждержавна рада із стандартизації, метрології та сертифікації Співдружності Незалежних Держав (EASC) EN –
European standard Європейський стандарт HACCP − Hazard Analysis and Critical Control Point − Аналіз ризику й критичні контрольні точки
IAF International Accreditation Forum − Міжнародний Форум з акредитації (IAF)
ILAC International Laboratory Accreditation Cooperation − Міжнародна організація із співробітництва у сфері акредитації лабораторій (ILAC)
ISO International Organization for Standardization − Міжнародна організація із стандартизації (ІСО) (http://www.iso.org)
OIML InternationalOrganization of Legal Metrology − Міжнародна організація законодавчої метрології (МОЗМ)
WTO World Trade Organization − Cвітова організація торгівлі

ВСТУП

Актуальність теми. На початку третього тисячоліття, коли продовольча криза охоплює шосту частину людства і створює серйозну загрозу миру і безпеці у всьому світі, вирішення продовольчої проблеми потребує об’єднання зусиль не тільки світової спільноти, але, перш за все, кожної країни окремо. Це обумовлено тим, що продовольча безпека є складовою економічної та національної безпеки, рівень якої визначає незалежність країни, сприяє економічному розвитку держави та є засадою добробуту її громадян. Саме тому продовольча безпека країни і населення стає важливою економічною, соціальною та екологічною проблемою, якнайменше, на найближче десятиліття. Захист життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, забезпечення продовольчої незалежності країни і підтримка стабільності продовольчого забезпечення населення як головного елемента державної політики і важливої складової національної безпеки, безперечно, є актуальною проблемою.
Актуальні питання і проблеми національної і міжнародної безпеки висвітлювали в своїх працях вітчизняні дослідники: В.Г Андрійчук, І.Ф. Бінько, І.В. Бураковський, В.М. Геєць, Б.В. Губський, Ю.Г. Дарнопих, В.М. Ковальчук, С.В. Мочерний, В.І. Мунтіян, А.Г. Пастернак-Таранушенко, В.А. Предборський, В.П. Тітаренко, В.Т. Шлемко та такі зарубіжні автори, як Л.І. Абалкін, Дж. Б’юкенен, А. Вайсман, Л.П. Гончаренко, К.Ерроу, З.М. Ільїна, Ф. Котлер, Р. Коуз, А. Маршалл, О.А.. Масленнікова, М. Олсон, Є.О. Олейніков, А. Пігу, Д. Рікардо, А. Сміт, Г. Таллок, С.С. Теребулін, Є.В. Ульянов, І.Г. Ушачов та інші.
Аналізу досліджень в області теорії і практики у сфері продовольчої безпеки і окремих питань методології забезпечення продовольчої безпеки і ринку продовольства присвячено праці таких вітчизняних і зарубіжних учених: О.М. Азарян, О.М. Алимова, Б.В. Буркинського, А.С. Гальчинського, О.І. Гойчук, О.А. Ємця, А.Л. Злочевського, А. Б. Качинського, А.С. Лисецького, О.М. Ляшенко, І.І. Лукінова, І.М. Міценка, В.А. Павлової, Г.А. Пастернака, Б.Й. Пасхавера, П.В. Саблука, А.А. Садєкова, А.Я. Сохнича, Л.В.Фролової, О.О. Шубіна, В.Я. Шевчука, І.Д. Якушика та інших.
Результати аналізу та узагальнення теоретичних положень вітчизняних і зарубіжних учених із формування та забезпечення продовольчої безпеки країн і світового досвіду функціонування її складових свідчать про те, що становлення цієї сфери державної та економічної діяльності, організація та управління нею вимагає подальшого удосконалення її структури, функцій та змісту за допомогою розробки та використання методології розвитку продовольчої безпеки України. Все це обумовило актуальність обраної теми дисертації, її наукове та практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до комплексного плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за темами: “Наукові основи формування і зберігання якості й безпеки продовольчої сировини і харчових продуктів” (2007-2008 рр., номер держ. реєстрації 0108U009386); “Проблеми якості харчових продуктів та безпеки харчування в умовах соціально-екологічних ризиків” (2006-2007 рр., номер держ. реєстрації 0109U00237); дербюджетними темами: “Стратегія формування товарознавця-фахівця нової генерації” (2002-2005 рр.); “Забезпечення якості й безпеки продуктів харчування у контексті вимог світового ринку” (2009-2010 рр.); та господарсько-договірними темами: “Розробка науково-методичних рекомендацій з організації управління якістю продукції на основі принципів безпечності системи ХАССП” (2004–2005 рр.); “Удосконалення асортиментної політики ТОВ “Торговий комплекс “Дельта” (2007 р.); “Удосконалення технології зберігання продуктів спеціального призначення в умовах малого підприємства” (2008-2009 рр.); “Науково-методичні рекомендації щодо управління ланцюгом постачання продукції з урахуванням потреб споживача” (2009-2010 рр.); “Науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення стратегії товарної політики підприємства” (2009-2010 рр.). У цих дослідженнях було визначено виявив соціально-екологічні чинники, їх вплив на якість і безпечність харчових продуктів та безпеку харчування; сформовано класифікаційні ознаки споживчих ризиків і ризиків споживання; запропоновано заходи щодо оптимізації асортиментної політики ТОВ “Торговий комплекс “Дельта”, розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності системи зберігання продуктів спеціального призначення та її вдосконалення; обґрунтовано наукові підходи до формування ланцюга постачання продукції і схему управління ними та запропоновано методичні заходи щодо формування та прийняття стратегічних рішень з метою вдосконалення товарної політики підприємства.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – формування теоретичних, методологічних і методичних основ розвитку системи продовольчої безпеки України. Відповідно до поставленої мети в ході наукового дослідження було поставлено і вирішено наступні завдання:
визначити особливості формування системи продовольчої безпеки України;
проаналізувати структуру, критерії та параметри системи продовольчої безпеки;
обґрунтувати концепцію гармонізації економічно-, соціо- та екологічних пріоритетів продовольчої безпеки України;
виявити кон’юнктуру та тенденції розвитку споживчого продовольчого ринку;
проаналізувати сучасні трансформаційні процеси та можливості використання моніторингу продовольчих товарів;
сформувати напрямки регулювання продовольчого ринку як економічної складової системи механізмів забезпечення продовольчої безпеки країни;
охарактеризувати соціально-демографічні проблеми розвитку українського суспільства;
розкрити соціально-демографічну політику держави як чинника забезпечення економічного зростання;
проаналізувати вплив екологічних проблем в умовах світо господарських глобалізаційних процесів на розвиток продовольчої безпеки і ринку продовольства;
виявити передумови екологічного управління якістю та забезпечення якості продовольчої сировини і продовольства;
визначити концептуальний підхід до класифікації ризиків споживання і споживчих ризиків;
охарактеризувати споживчі ризики і ризики споживання;
здійснити аналіз системи регулювання ризиків продовольчого ринку України;
розробити комплекс напрямів удосконалення методології розвитку продовольчої безпеки країни;
визначити пріоритетні напрями політики гармонізації еколого-соціо-демографічних чинників розвитку ринку продовольства;
обґрунтувати стратегічний вибір напрямів реалізації концепції розвитку національного ринку продовольчої безпеки на основі інтегрального системно-динамічного моделювання.
Об’єкт дослідження – процес формування та розвитку продовольчої системи України.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні підходи до формування структури, змісту і функцій системи продовольчої безпеки України.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є закони, законодавчі акти й нормативні документи Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, спеціальна література з досліджуваної проблеми, наукові концепції і розробки вітчизняних та зарубіжних учених щодо проблем формування ринку, наукові праці з методології прогнозування і моделювання економічних процесів, власні дослідження автора.
У дисертації застосовано сукупність методів наукового пізнання, що забезпечило обґрунтування концепції гармонізації економічно-, соціо- та екологічних пріоритетів продовольчої безпеки держави як основи формування та розвитку системи механізмів адаптивного регулювання продовольчої безпеки країни. Для досягнення поставленої мети використано також загальноекономічні, статистичні й економіко-математичні методи. Зокрема: методи логічного аналізу, діалектичного, комплексного системного підходу (при дослідженні науково-методичної бази); діалектичний і аналітичний методи (при розгляді й аналізі чинників формування ринку у взаємозв’язку і розвитку); економіко-математичні методи екстраполяції, моделювання, кореляційно-регресійного аналізу (при прогнозуванні розвитку основних характеристик ринку й описі взаємозв’язку між ними); стратегічний метод (при дослідженні й аналізі ринкового середовища); експериментальні методи (при аналізі рівня якості та безпеки); методи опитувань, інтерв’ю, Делфі й Патерн (при опитуванні експертів і споживачів); комбінований метод (при об’єднанні індивідуальних і колективних експертних оцінок); математико-статистичні методи (при обробці експертних оцінок і статистичних даних); метод GNUR (при побудові моделей розвитку і прогнозування ринку); сучасний апарат математичного моделювання і сучасних прикладних пакетів PowerSim, MathCad, MathLab (для реалізації завдання математичного моделювання системи продовольчої безпеки на засадах гармонізації економічно-, соціо- та екологічних пріоритетів ринку продовольства.
Емпіричною базою дослідження стали результати багаторічних наукових досліджень, здійснених дисертантом особисто або за його участю, світовий та вітчизняний досвід діяльності у сфері забезпечення високого рівня розвитку продовольчої безпеки країни.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у полягає в наступних теоретичних, методологічних і методичних розробках:
уперше:
обґрунтовано концепцію гармонізації економічно-, соціо- та екологічних пріоритетів продовольчої безпеки України, яка містить економічні, соціально-економічні та демографічні чинники розвитку національного господарства, враховує вплив глобальних процесів та тенденцій продовольчих проблем на рівень продовольчої безпеки, що є засадою для удосконалення системи механізмів розвитку продовольчої безпеки країни;
розроблено методологію розвитку продовольчої безпеки України на засадах формування та використання інтегральних оцінок та системно-динамічного моделювання параметрів розвитку, які включає економічні, соціальні та екологічні механізми та їх складові, взаємозв’язок та взаємодія яких забезпечує одержання сукупного та синергетичного ефекту у вітчизняному господарстві, що підвищує національний рівень безпеки країни;
сформовано механізм забезпечення продовольчої безпеки України, як складової інтегрованої динамічної системи, яка включає напрями її розвитку, запропоновано моделі взаємодії складових системи гармонізації пріоритетів розвитку ринку продовольства та продовольчої безпеки, методичні підходи і методи аналізу, що ґрунтуються на ідентифікації результатів реалізації альтернативних підходів та сценаріїв комплексного розвитку еко-соціо-орієнтованого ринку продовольства, використання якого створює передумови становлення та сталого розвитку продовольчої системи країни;
удосконалено:
методологію проведення аналізу структури, критеріїв та параметрів продовольчої безпеки країни на засаді урахування визначальних чинників та індикаторів побудови інтегральної оцінки за основними параметрами (кількісні та кваліметричні індекси, коефіцієнти дефіциту споживання, інтегральна оцінка продуктів за джерелом постачання та харчовою цінністю) продовольчої безпеки, методів їх розрахунку та використання, запровадження якої сприятиме ґрунтуванню пріоритетів продовольчої політики держави на принципах самозабезпеченості, незалежності, доступності, якості й безпечності продовольства, соціальної відповідальності;
науково-методичні підходи до оцінки кон’юнктури та тенденцій продовольчого ринку, урахування результатів аналізу виробництва та споживання продуктів харчування населення України, вимірювання впливу сучасних економічних перетворень та процесів глобалізації, застосування якого створює засади вдосконалення економічної складової системи механізмів розвитку продовольчої безпеки країни;
методичні підходи до стратегічного аналізу соціально-демографічних проблем розвитку українського суспільства, сутність якого полягає в узагальненні результатів реалізації концепції “якість життя”, яку пропонується вважати комплексною характеристикою соціально-економічних та політичних, культурно-ідеологічних, екологічних чинників і умов існування особистості та становища людини в суспільстві, використання якого дозволяє виявити пріоритетні напрями їх вирішення;
організаційні підходи до розвитку механізмів покращення соціально-демографічних реалій України та їх моделей шляхом поєднання соціальних регуляторів стабілізації соціального стану в країні (як урядових, так і неурядових) та науково обґрунтованої демографічної політики, сутність якої направлена на підвищення якості людського капіталу, що створить умови активізації розвитку продовольчої безпеки країни;
концептуальний підхід до класифікації ризиків продовольчого ринку України, що полягає у розподіленні існуючих ризиків (за походженням, джерелами виникнення, можливістю виявлення, способом ідентифікації та особливостями їхнього впливу на продовольчу безпеку), яку доповнено новими ризиками (агротероризм, кіберризики, значний приріст населення, дефіцит ресурсів, ризики нанотехнологій тощо), із визначенням їх сутності, відмінних рис і особливостей, що дозволило обґрунтувати ризик-менеджмент як складову загальної стратегії функціонування продовольчої системи України та сферу реалізації можливостей застосування удосконаленої системи механізмів;
дістали подальшого розвитку:
наукові підходи до обґрунтування організаційної класифікації структури загальної безпеки держави, суспільства та людини на п’яти рівнях: національна, державна та міжнародна безпека (перший рівень); економічна, екологічна, техногенна, природна та біологічна (другий рівень); безпека життєдіяльності, демографічна та соціальна безпека (третій рівень); енергетична та інформаційна безпека (четвертий рівень) та безпосередньо продовольча безпека, що об’єднує безпеку харчування, безпечність харчових продуктів та харчування, з метою адекватного обґрунтування ієрархії регулювання продовольчої безпеки з боку держави;
методичний підхід до компаративного аналізу трансформаційних процесів на ринку продовольства від доіндустріального, індустріального, постіндустріального періоду до періоду еко-соціальних пріоритетів із акцентами на екологізацію виробництва і споживання, суспільство споживання та інформаційне суспільство, альянс харчової науки і медицини, період розумного і здорового харчування та формування ринку персоніфікованого харчування, що трактується як механізм розвитку продовольчої безпеки через виявлення особливостей сучасного стану економіки, механізмів її формування, використання маркетингового аналізу ринку продовольства та моніторингу потреб населення, що забезпечує ефективну реалізацію потенціалу національного господарства країни;
методи аналізу соціально-демографічної політики держави, які доповнено визначенням чинників підвищення тривалості життя населення країни, зниження рівня захворювання та екстраординарного зростання бідності, ліквідації нерівномірності у доходах та рівні життя населення, припинення зростання гендерної нерівності у суспільстві, покращення стану освіти населення, зниження безробіття та неформальної зайнятості в контексті продовольчої безпеки України, використання яких сприятиме створенню умов для вирішення соціально-демографічних проблем;
науково-методичний підхід до аналізу впливу екологічних проблем в умовах світогосподарських глобалізаційних процесів на розвиток продовольчої безпеки і продовольства та оцінки при розробці заходів із розвитку продовольчої безпеки країни із застосуванням матричного методу, що враховує споживчі ризики і ризики споживання, результати використання якого активізує діяльність виробників харчової галузі та підвищить зацікавленість споживачів у придбанні харчової продукції;
методологія визначення передумов екологічного управління якістю та забезпечення якості продовольчої сировини і харчових продуктів, що спирається на результати виявлення впливу на людину природних, хімічних та виробничих речовин, та засобів, які зменшують їх негативний вплив на здоров’я населення, яку доцільно використовувати при формуванні системи механізмів продовольчої безпеки країни;
складові системи механізму розвитку продовольчої безпеки України, які включають метод проведення типологізації та виявлення основних рис споживчих ризиків і ризиків споживання; метод аналізу регулювання ризиків продовольчого ринку країни, з урахуванням динаміки перетворень у політичному, економічному та соціальному житті, використання яких створює передумови для виявлення та використання потенційних можливостей національного господарства, що забезпечить стабільність продовольчої безпеки України.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблена в дисертації методологія розвитку продовольчої безпеки України на засаді сформульованої наукової концепції гармонізації економічно-, соціо- та екологічних пріоритетів продовольчої безпеки країни та удосконаленої системи механізмів її розвитку дозволяє обґрунтувати комплекс заходів, реалізація яких сприяє підвищенню адаптації національного господарства до змін внутрішнього та зовнішнього середовища, що створює передумови до укріплення продовольчої безпеки держави.
Практичне значення результатів дослідження та їх використання в державній та господарській практиці підтверджується відповідними документами. Так, ряд положень дисертації, у тому числі алгоритм формування концепції гармонізації економічно-, соціо- та екологічних пріоритетів продовольчої безпеки і ринку продовольства як складової державної політики і модель програм забезпечення продовольчої безпеки країни знайшли своє відображення в практичній діяльності Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Верховної Ради України (довідка 04-31/12-143/85578 від 28 квітня 2010р.; 04-31/12-501/168510 від 21 вересня 2011р.); результати цієї науково-дослідної роботи впроваджено у ДП “Донецький центр стандартизації, метрології та сертифікації” (довідка №216/47-16 від 24 квітня 2011 р.); в Управління у справах захисту прав споживачів у Донецькій області (довідка №126/2а від 16 травня 2011 р. та Управління агропромислового розвитку в Донецькій області обласної державної адміністрації (довідка №124/18-26 від 19 травня 2011 р.). Отримані теоретико-методологічні результати проведеного дослідження використовуються кафедрою товарознавства і експертизи продовольчих товарів Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України у навчальному процесі при викладанні дисциплін “Товарознавчі аспекти маркетингу”; “Стандартизація, метрологія та управління якістю”; “Управління якістю” (довідка №13.02/832 від 14.04.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є особисто виконаним науковим дослідженням. Автору належать наукова ідея, обґрунтування мети, завдань та вибір методів дослідження, теоретичні та методологічні розробки, методичні рекомендації з формування методології розвитку продовольчої безпеки України. Внесок автора у колективні наукові роботи конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й одержані результати дослідження доповідались і були схвалені на 41 науковій конференції. Найважливіші з них є такі:
міжнародні: “Товарознавство у 3-му тисячолітті” (2004р., м.Донецьк); “Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення” (2005 р., м.Ялта); “Проблеми якості та безпеки товарів народного споживання і захист прав споживачів” (2006р., м.Донецьк); “Харчові добавки. Харчування здорової та хворої людини” (2007р., 2009р., м.Донецьк); “Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития” (2007 р., м.Одеса); “Управління підприємстввом: проблеми та шляхи їх вирішення” (2007 р., м.Донецьк); “Потребительский рынок: Качество и безопасность товаров и услуг” (2007р., м.Орел); “Теория и практика коммерческой деятельности” (2007 р., м.Красноярськ); “Управление торговлей: теорія, практика, инновации” (2008 р., м. Москва); “Товари XXI століття” (2008 р., м.Київ); “Приоритеты и научное обеспечение реализации государственной политики здорового питания в России” (2008 р., м.Орел); “Новітня цивілізація: проблеми становлення і трансформації” (2008р., м. Дніпропетровськ); “Товарознавство і торговельне підприємництво: фахова професіоналізація, дослідження, інновації” (2009р., м. Київ); “Формування механізмів управління якістю за логістичним підходом” (2008р., м.Дніпропетровськ); “Потребительский рынок: качество и безопасность товаров и услуг” (2009р., м.Харків); “Ukraine - Slovakia: factors? Problems and features of world economy globalization” (2010р., м. Донецьк); “Україна: схід і захід – проблеми сталого розвитку” (2011р., м. Донецьк);
всеукраїнські: “Держава та ринок: стратегія внутрішнього розвитку промислових регіонів” (2006р., м. Маріуполь); “Проблеми соціалізації економічних відносин в постіндустріальному суспільстві” (2006р., м. Донецьк); “Торгівля і продовольча безпека” (2010р., м. Донецьк); “Актуальные вопросы реформирования экономики” (2010р., м. Миколаїв); (2011р., м. Донецьк);
на регіональному рівні: “Філософія безпечного харчування як пріоритетна соціальна проблема” (2006р., м. Донецьк); “Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення” (2007р., м. Донецьк); “Якість і безпека харчової продукції – запорука здоров’я” (2008р., м. Дніпропетровськ); “Ризики споживання і споживчі ризики: теоретично-методологічний аспект” (2009р., м. Донецьк); “Безпечність харчування – пріоритетна конкурентна перевага сучасного ринку продовольства” (2010р., м. Донецьк); “Актуальные вопросы реформирования экономики” (2010р., м. Миколаїв).
Публікації. Основні ідеї, методологічні положення і результати дисертації опубліковано у 79 наукових працях, з них 6 монографій (одна індивідуальна), 22 статті у наукових фахових журналах і збірниках наукових праць, 51 матеріал наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 64,2 д.а. Крім того, під грифом МОНМС України у співавторстві видано 4 підручника та 13 навчальних посібників.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та вирішення комплексної науково-прикладної проблеми формування методології розвитку продовольчої безпеки країни на засаді узагальнення теоретичних положень, удосконалення методів і методичних підходів та урахування досвіду управління вітчизняною і зарубіжною продовольчою безпекою держави, особливостей трансформаційної економіки України, результати реалізації якої забезпечують створення передумов для підвищення економічного функціонування суб’єктів господарювання та рівня продовольчої безпеки країни.
Основні наукові та прикладні результати дослідження полягають у такому:
1. Дослідження еволюції проблеми продовольчої безпеки та напрямів її розвитку дозволило довести, що особливості формування системи продовольчої безпеки України на сучасному етапі полягають у застосуванні дієвої методології розвитку продовольчої безпеки України, яка розглядається як динамічна система, підґрунтям чого є комплексний аналіз параметрів продовольчої безпеки України.
2. Аналіз структури, критеріїв і параметрів продовольчої безпеки країни з урахуванням визначальних чинників та індикаторів дозволив визначити основні складові системи продовольчої безпеки: баланс економічних, соціальних та екологічних чинників; гарантований державою доступу харчових продуктів для населення країни до якісних і безпечних продуктів харчування; стан фізичного і соціального здоров’я людини; наявність умов для розвитку інтелектуального потенціалу і збереження генофонду нації; соціальна відповідальність підприємств харчової галузі убезпечення населення від ризиків споживання; продовольча незалежність країни та її місце у світогосподарських інтеграцйних процесах.
3. Використання системного аналізу і урахування впливу глобальних процесів та тенденцій продовольчих проблем на рівень продовольчої безпеки країни, дозволило побудувати концепцію гармонізації економічно-, соціо- та екологічних пріоритетів продовольчої безпеки, яка є засадою для удосконалення системи механізмів розвитку продовольчої безпеки України.
4. Дослідження кон’юнктури та тенденцій національного продовольчого ринку проведено з урахування результатів аналізу виробництва та споживання продуктів харчування населення України, вимірювання впливу сучасних економічних перетворень та процесів глобалізації, створює засади вдосконалення економічної складової системи механізмів розвитку продовольчої безпеки країни. Визначено тенденції розвитку споживчого продовольчого ринку, які свідчать про вельми негативний вплив трансформаційних процесів, що відбуваються, на стан харчування населення і соціальну складову продовольчої безпеки. Падіння реальних наявних доходів населення призвели до деформації харчування більшості населення країни, а зниження якості й безпечності продовольства підвищили ступінь ризику харчування. З іншого боку виявлено прагнення до здорового харчування, визначено підвищену увагу населення до розвитку ринку безпечного харчування і споживання органічної продукції.
5. На основі проведеного компаративного аналізу трансформаційних процесів на ринку продовольства від доіндустріального, індустріального, постіндустріального періоду до періоду еко-соціальних пріоритетів, увагу акцентовано на екологізацію виробництва і споживання, суспільство споживання та інформаційне суспільство, альянс харчової науки і медицини, період розумного і здорового харчування та формування ринку персоніфікованого харчування, що трактується як механізм розвитку продовольчої безпеки. Доведено, що врахування виявлених особливостей сучасного стану ринку продовольства, механізмів його формування й функціонування та тенденцій його подальшого розвитку, забезпечує ефективну реалізацію потенціалу національного господарства і продовольчу безпеку країни.
6. Розроблено методологію розвитку продовольчої безпеки України, на засадах формування й використання інтегральних оцінок та системно-динамічного моделювання параметрів розвитку, яка включає економічні, соціальні та екологічні механізми та їх складові. Доведено, що взаємозв’язок і взаємодія параметрів розвитку продовольчої безпеки України, сприятиме отриманню сукупного та синергетичного ефекту та підвищенню національного рівня безпеки країни. Сформований механізм забезпечення продовольчої безпеки України, як складової інтегрованої динамічної системи, включає: напрями її розвитку, моделі взаємодії складових системи гармонізації пріоритетів розвитку ринку продовольства та продовольчої безпеки, методичні підходи і методи аналізу. Запропонований механізм забезпечення продовольчої безпеки України ґрунтується на ідентифікації результатів реалізації альтернативних підходів та сценаріїв комплексного розвитку еко-соціо-орієнтованого ринку продовольства, що створює передумови становлення сталого розвитку продовольчої системи країни.
7. Дослідження соціально-демографічної політики держави дозволило виявити потенційні чинники (параметри/показники) її аналізу: показники зниження рівня захворювання та екстраординарного зростання бідності, ліквідації нерівномірності у доходах та рівні життя населення, гендерної нерівності у суспільстві, стану освіти населення, зниження безробіття та неформальної зайнятості. Аналіз указаних чинників, їх урахування та використання при дослідженні рівні продовольчої безпеки країни сприятиме створенню умов для вирішення соціально-демографічних проблем України.
8. Доведено виключну роль соціально-демографічних проблем українського суспільства як комплексної характеристики соціально-економічних та політичних, культурно-ідеологічних, екологічних чинників і умов існування особистості та становища людини в суспільстві. Використані методичні підходи до стратегічного аналізу соціально-демографічних проблем розвитку українського суспільства дозволили обґрунтувати всебічності підходів до розробки стратегії та тактики державної політики щодо подолання негативних тенденцій і процесів у аналізованій сфері в контексті реалізації концепції “якість життя”.
9. Встановлено, що реалізація механізмів покращення соціально-демографічних реалій України та їх моделей є важливою умовою активізації розвитку продовольчої безпеки країни, сутність якої направлена на підвищення якості людського капіталу. До організаційних підходів реалізації механізмів покращення соціально-демографічних реалій України та їх моделей віднесено поєднання урядових і неурядових соціальних регуляторів стабілізації соціального стану в країні та науково обґрунтовану державну демографічну політику. Реалізація виваженої соціально-демографічної політики держави за допомогою використання удосконаленої системи механізмів розвитку продовольчої безпеки країни створить передумови до модернізації економіки держави.
10. Обґрунтовано методологію визначення передумов екологічного управління якістю та забезпечення якості продовольчої сировини і харчових продуктів, що спирається на результати виявлення впливу на людину природних, хімічних та виробничих речовин, та засобів, які зменшують їх негативний вплив на здоров’я населення. Врахування передумов екологічного управління якістю та забезпечення якості продовольчої сировини і харчових продуктів є запобіжною дією при формуванні системи механізмів продовольчої безпеки країни.
11. На основі запропонованого концептуального підходу до класифікації ризиків продовольчого ринку України, який полягає у розподіленні існуючих ризиків за походженням, і доповненні їх урахуванням особливостей їх виникнення та впливу на продовольчу безпеку, ідентифіковано ризики українського ринку продовольства. Визначення існуючих і врахування нових ризиків, таких як агротероризм, кіберризики, значний приріст населення у світі, дефіцит ресурсів, ризики нанотехнологій та інших, їх сутності та відмінних рис і особливостей дозволило обґрунтувати ризик-менеджмент як складову загальної стратегії функціонування продовольчої системи України та сферу реалізації можливостей застосування удосконаленої системи механізмів.
12. Використання наукових підходів до організаційної структури загальної безпеки держави, суспільства та людини дозволило класифікувати її на п’яти рівнях: національна, державна та міжнародна безпека (перший рівень); економічна, екологічна, техногенна, природна та біологічна (другий рівень); безпека життєдіяльності, демографічна та соціальна безпека (третій рівень); енергетична та інформаційна безпека (четвертий рівень) та безпосередньо продовольча безпека, яка об’єднує саме продовольчу безпеку, безпеку продовольства, безпечність харчових продуктів та харчування, що дало можливість адекватного обґрунтування ієрархії регулювання продовольчої безпеки з боку держави.
13. За допомогою науково-методичного підходу до аналізу впливу екологічних проблем в умовах світогосподарських глобалізаційних процесів на розвиток продовольчої безпеки і продовольства застосовано матричний підхід до оцінки перехресного впливу ризиків, що виникають на продовольчому ринку України. Доведено, що управління ризиком – цілеспрямовані дії з обмеження або мінімізації споживчих ризиків і ризиків споживання у системі відносин “виробник-споживач”. Врахування результатів використання методу ідентифікації та аналізу ризиків є засобом активізації діяльності виробників харчової галузі в напряму підвищення зацікавленості споживачів у придбанні якісної й безпечної харчової продукції.
14. Дослідження складових системи механізму розвитку продовольчої безпеки України дозволив розробити комплекс перспективних напрямків удосконалення методології розвитку продовольчої безпеки на засаді методичного підходу, визначення сценаріїв її розвитку, обґрунтування концепції розвитку національної інфраструктури якості продукції з урахуванням динаміки перетворень у політичному, економічному та соціальному житті, використання яких створює передумови для виявлення та використання потенційних можливостей національного господарства, що забезпечить стабільність продовольчої безпеки України.
15. Визначено пріоритетні напрямки політики гармонізації еколого-соціо-демографічних чинників розвитку ринку продовольства: забезпечення такого стану національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатний задовольнити потреби особи, сім’ї, суспільства та держави; забезпечення екологічної безпеки – стану оточуючого природного середовища, який гарантує соціально-економічну та політичну стабільність у суспільстві, стійкий та якісний розвиток нації, сім’ї, особи, а також сталий розвиток держави і ефективні міжнародні зв’язки; забезпечення соціально-демографічної безпеки – підтримка такого стану розвитку і захищеності держави, суспільства та ринку праці, при якому держава здатна забезпечити гідний і якісний рівень життя населення та демографічні інтереси країни, суспільства й особистості, незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз відповідно до конституційних прав громадян країни.
16. Обґрунтовано стратегічний вибір напрямків реалізації концепції економічно-, соціо- та екологічних пріоритетів продовольчої безпеки і ринку продовольства на основі інтегрального системно-динамічного моделювання, що дозволяє оцінити динамічні характеристики основних чинників (стан здоров’я, рівень перенаселеності, соціокультурний рівень населення і т. ін.), доцільність застосування запропонованих стратегій в політиці розвитку ринку продовольства. Запропонована інтегральна модель може бути використана не тільки для визначення рівня продовольчої безпеки, а й в управлінні розвитком продовольчої безпеки України.
Концептуальна схема інтегральної оцінки продовольчої безпеки висвітлює універсальність запропонованої методології її проведення. Сформований механізм забезпечення продовольчої безпеки України, як складової інтегрованої динамічної системи включає напрями її розвитку, моделі взаємодії складових системи гармонізації пріоритетів розвитку ринку продовольства та продовольчої безпеки, методичні підходи і методи аналізу, який ґрунтуються на ідентифікації результатів реалізації альтернативних підходів та сценаріїв комплексного розвитку еко-соціо-орієнтованого ринку продовольства, створює передумови становлення та сталого розвитку продовольчої системи країни.