Міхановський Олександр Альбертович. Клініко-експериментальне обгрунтування застосування кріодеструкції пухлини у хірургічному, комбінованому і променевому лікуванні хворих на рак тіла матки

brief description

Міхановський Олександр Альбертович. Клініко-експериментальне обгрунтування застосування кріодеструкції пухлини у хірургічному, комбінованому і променевому лікуванні хворих на рак тіла матки: дисертація д-ра мед. наук: 14.01.07 / НАН України; Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького. - К., 2003

Міхановський О.А.Клініко-експериментальне обгрунтування застосування кріодеструкції пухлини у хірургічному, комбінованому та променевому лікуванні хворих на рак тіла матки. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.07 - онкологія. - Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ, 2003.
Дисертація присвячена питанням лікування хворих на РТМ з використанням кріодеструкції пухлини.
Об’єктом дослідження були матеріали, отримані при обстеженні 329 хворих на РТМ Т1а-3N0-1М0 віком від 40 до 76 років, яким проводили хірургічне, комбіноване і променеве лікування, а також 176 статевозрілих щурів з карциномою Герена, для вивчення кріопроменевого патоморфозу.
Проведено морфологічне дослідження карциноми Герена з вивченням кріопроменевого патоморфозу пухлини в залежності від термінів кріовпливу.
Вивчено морфологічні особливості патоморфозу аденокарциноми ендометрію в залежності від термінів проведення передопераційної кріодеструкції.
Вивчена ультразвукова семіотика кріодеструкції РТМ.
Проведено дослідження кріовпливу на цитогенетичні показники у хворих на РТМ.
На підставі результатів проведених досліджень розроблена нова методологія хірургічного, комбінованого та променевого лікування хворих на РТМ та оптимізовані терміни проведення кріодеструкції пухлини.
Застосування передопераційної кріодеструкції пухлини підвищує п’ятирічну виживаність хворих на РТМ, лікованих хірургічним методом, на 23,8%. Ефективність комбінованого лікування залежить від термінів проведення кріодії. Кріодеструкція аденокарциноми ендометрія за 24 години до операції збільшує п’ятирічну виживаність хворих на РТМ на 16,6%, тоді як кріодеструкція пухлини за 48 годин до операції позитивного впливу на результати комбінованого лікування РТМ не має.
Застосування передпроменевої кріодеструкції пухлини на 22,2% підвищує п’ятирічну виживаність хворих на РТМ Т1-2N0М0, лікованих променевим методом. Кріопроменеве лікування є методом вибору для пацієнток з тяжкою екстрагенітальною патологією, що обумовлює високий операційний ризик.

1. Морфологічні дослідження карциноми Герена показали, що після кріодеструкції пухлини, проведеної за 24 години до початку опромінювання, різко знижується проліферативна здатність клітин в її незруйнованих ділянках, про що свідчить незначна кількість мітозів і майже повна відсутність недиференційованих клітин. Подовження проміжку часу між кріодією і початком опромінювання до 48 годин, навпаки, приводить до стимуляції мітотичної активності ПК і переважанням недиференційованих клітин.
2. Дослідження кріогенного патоморфозу РТМ показали, що тільки через 48 годин після кріодії навколо некротизованої пухлини визначається чітка зона демаркаційного запалення з формуванням молодої грануляційної тканини. При цьому в незруйнованих ділянках аденокарциноми ендометрія, на відміну від групи з кріодією за 24 години до операції, різко зростає кількість ПК з мітозами.
3. Метод УЗД дозволяє здійснювати контроль за поширенням зони заморожування тканин матки в процесі кріодії. Кріогенна кристалізація тканини матки візуалізується на екрані УЗА в вигляді гіперехогенної зони з інтенсивним звуковідображенням на видимій границі.
4. Методом математичного моделювання процесу кріодеструкції біологічної тканини встановлено, що температура на видимій УЗА границі зміни ехогенності заморожуваної тканини матки становить -140С ... -180С.
5. Цитогенетичні дослідження засвідчили відсутність будь-якої генотоксичності методу кріодеструкції РТМ. В процесі променевого лікування у хворих на РТМ із передпроменевою кріодеструкцією пухлини спостерігалося менш інтенсивне підвищення виходу дицентриків та кілець на аберантну клітину і був відсутній тренд підвищення частоти поліплоїдів та ендореплікацій, на відміну від пацієнток контрольної групи.
6. Результати цитологічного дослідження показали, що передопераційна кріодеструкція РТМ, незалежно від термінів проведення, поліпшує абластику хірургічних втручань. ПК вірогідно частіше знаходять при Т2N0М0 РТМ, а також на поверхні піхвового рубця, ніж у ділянці операційного поля та Дугласовому просторі.
7. Проведені імунологічні дослідження показали, що передопераційна і передпроменева кріодеструкція пухлини негативно не впливає на імунний статус хворих на РТМ Т1а-3N0М0. В процесі хірургічного, комбінованого і променевого лікування у пацієнток досліджуваної та контрольної груп відбуваються схожі зміни вивчених показників клітинної та гуморальної ланок імунітету.
8. Застосування передопераційної кріодеструкції пухлини підвищує п’ятирічну виживаність хворих на РТМ, лікованих хірургічним методом, на 23,8%. Ефективність комбінованого лікування залежить від термінів проведення кріодії. Кріодеструкція аденокарциноми ендометрія за 24 години до операції збільшує п’ятирічну виживаність хворих на РТМ на 16,6%, тоді як кріодеструкція пухлини за 48 годин до операції позитивно не впливає на результати комбінованого лікування.
9. Застосування передпроменевої кріодеструкції пухлини на 22,2% підвищує п’ятирічну виживаність хворих на РТМ Т1-2N0М0, лікованих променевим методом. Кріопроменеве лікування є методом вибору для пацієнток з тяжкою екстрагенітальною патологією, що обумовлює високий операційний ризик.