Михайлюта Марина Анатоліївна. Підвищення ефективності діагностики і лікування порушень менструального циклу при нейроендокринно-обмінній формі гіпоталамічного синдрому у жінок в репродуктивному віці

brief description

Михайлюта Марина Анатоліївна. Підвищення ефективності діагностики і лікування порушень менструального циклу при нейроендокринно-обмінній формі гіпоталамічного синдрому у жінок в репродуктивному віці : Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Національний медичний ун- т ім. О.О.Богомольця. — К., 2003. — 135арк. — Бібліогр.: арк. 120-135

Михайлюта М.А.Підвищення ефективності діагностики і лікування порушень менструального циклу при нейроендокринно-обмінній формі гіпоталамічного синдрому у жінок в репродуктивному віці. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство і гінекологія. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2003.
Дисертація присвячена діагностиці та лікуванню порушень менструальної функції при НОЕС. Внаслідок порушень обміну нейротрансмітерів виникають ендокринно-метаболічні розлади в організмі хворих, що зумовлюють порушення стероїдогенезу в яєчниках. Розвивається вторинна, центральна” форма СПКЯ морфологічний субстрат гіперандрогенії та порушень менструальної функції при НОЕС. Розроблений спосіб лікування порушень менструальної функції у жінок з НОЕС з використанням агоністів дофаміну (бромокриптин, каберголін) на тлі удосконаленої редукованої дієти. Клінічна ефективність запропонованої терапії пояснюється її патогенетичним характером, направленим на провідну ланку патогенезу НОЕС нормалізацію порушеного обміну нейротрансмітерів у нейросекреторних структурах гіпоталамусу. Індивідуалізація дози агоністів дофаміну в залежності від рівня ПРЛ, ІМТ, артеріального тиску та проявів гіперкортицизму дозволяє підвищити ефективність лікування порушень менструальної функції при НОЕС, знизити відсоток ускладнень цієї патології.

У дисертації вирішена актуальна медична задача підвищена ефективність діагностики і лікування порушень менструальної функції у жінок з нейрообмінно-ендокринним синдромом за рахунок впровадження комплексу оптимальних методів діагностики та патогенетичного способу лікування з використанням агоністів дофаміну на тлі удосконаленої редукованої дієти.

У структурі порушень менструального циклу при НОЕС домінуючим є гіпоменструальний синдром, який спостерігається у 43,7%хворих; аменорея у 10,7%; менорагії у 24,3%; метрорагії у 21,3%хворих.
Дослідження обміну андрогенів (Т, ДЕА-С, 17-КС) довели, що гіперандрогенія при НОЕС має яєчниково-надниркове походження в 100%випадків.
Для визначення джерела гіперандрогенії при НОЕС та проведення диференційної діагностики з наднирковою патологією найбільш оптимальним методом діагностики є визначення рівня надниркового маркера ДЕА-С в сироватці крові за допомогою ІФА.
Під час аналізу гормонального статусу хворих з НОЕС виявлені патологічні зсуви рівнів репродуктивних та тиреоїдних гормонів у напрямку гіперандрогенії, гіперпролактинемії та гіпотиреозу: підвищення ЛГ в 1,3 рази; тестостерону в 1,9 рази; ДЕА-С в 1,4 рази; ПРЛ в 1,9 рази; ТТГ в 1,3 рази; підвищення коефіцієнту ЛГ/ФСГ в 1,4 рази, відсутність периовуляторних піків гонадотропінів. Рівень ФСГ був зниженим в 1,4 рази; також отримані знижені рівні Т3 в 1,2 рази та Т4 в 1,3 рази.
Запорукою ефективної діагностики НОЕС є проведення комплексного інструментального дослідження головного мозку з використанням рентгенографії черепа, МРТ, РЕГ, ЕЕГ на ранніх стадіях захворювання, що дозволяє виключити органічні враження мозку та провести своєчасну терапію препаратами центральної дії, які нормалізують порушений обмін нейротрансмітерів.

У результаті запропонованої терапії за допомогою агоністів дофаміну (бромокриптин, каберголін) на тлі удосконаленої редукованої дієти спостерігається поліпшення показників гормонального статусу хворих з порушеннями менструальної функції при НОЕС: зниження рівнів ЛГ в 2,5 рази, Т в 2,3 рази, ДЕА-С в 1,3 рази, ПРЛ в 2,6 рази, ТТГ в 1,3 рази, зниження коефіцієнту ЛГ/ФСГ в 3 рази; підвищення в напрямку нормалізації рівнів ФСГ в 1,3 рази, Т3 в 1,3 рази, Т4 в 1,2 рази в порівнянні з показниками до лікування.
Використання агоністів дофаміну на тлі удосконаленої редукованої дієти дозволяє підвищити ефективність лікування хворих з порушеннями менструальної функції при НОЕС в 2,1 рази та підвищити ефективність відновлення репродуктивної функції в 1,3 рази по відношенню до традиційної терапії.
Індивідуалізація дози бромокриптину в залежності від рівня ПРЛ, артеріального тиску, ІМТ та наявності симптомів гіперкортицизму створює умови для більш стійкої ремісії гіпоталамічного синдрому (до 1,5-2 років), сприяє скороченню терміну лікування та знижує частоту ускладнень до 20,0%.
Наявність обтяженого соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезу та комплексу ендокринно-метаболічних порушень вимагає занесення вагітних жінок з НОЕС до групи високого ризику з приводу можливих ускладнень під час вагітності і пологів.