Міхуринська Катерина Олександрівна. Розвиток неявної інфраструктури рекреаційного комплексу (на прикладі АР Крим)

brief description

Міхуринська Катерина Олександрівна. Розвиток неявної інфраструктури рекреаційного комплексу (на прикладі АР Крим): дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / Національна академія природоохоронного та курортного будівництва. - Сімф., 2004

Міхуринська К.О. Розвиток неявної інфраструктури рекреаційного комплексу (на прикладі АР Крим) Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, м. Сімферополь, 2004.
Запропоновано підхід до визначення економічної сутності поняття неявної інфраструктури, як системи, що створює умови для функціонування рекреаційного комплексу та реалізації процесів життєзабезпечення регіону. Розширено та доповнено новими економічними категоріями понятійний апарат досліджуваної теми. Удосконалено теоретичні підходи до визначення основних факторів, що впливають на розвиток неявної інфраструктури рекреаційного комплексу. Одержали подальший розвитоктеоретичний підхід до визначення особливостей функціонування і розвитку інфраструктури регіону в залежності від специфіки і призначення базису, «ядра», у якості якого варто розглядати конкретний економічний комплекс, відносно якого інфраструктурні елементи реалізують свою допоміжну функцію, а також класифікація видів інфраструктури з урахуванням типу функціонального зв'язку з базисом, ступеня інвестиційної привабливості території; напрямків вкладення фінансових ресурсів в інфраструктурні об'єкти; рівня сервісу інфраструктурних об'єктів, а також рівня адміністративної підпорядкованості інфраструктурних об'єктів. Уточнено теоретичні і практичні аспекти функціонування і розвитку елементів неявної інфраструктури рекреаційного комплексу та обґрунтована необхідність виділення інфраструктурного ядра, елементи якого створюють умови для виробництва комплексної рекреаційної послуги, а також класифікація факторів, які впливають на формування і розвиток неявної інфраструктури рекреаційного комплексу.
Запропоновано методику розрахунку розподіленої частки рекреантів, яка характеризує відношення кількості прибулих рекреантів до загальної чисельності населення регіону, що має практичне значення при проведенні економетричних досліджень. Розроблено алгоритм реалізації основних функцій регіонального інвестиційного комітету і координаційної ради з інвестування об'єктів неявної інфраструктури рекреаційного комплексу, впровадження якого дозволить підвищити ефективність процесу узгодження і просування інвестиційних проектів, спрямованих на розвиток елементів неявної інфраструктури рекреаційного комплексу. Обґрунтовано методику визначення коефіцієнта мультиплікаційного ефекту фінансових вкладень рекреантів у неявну інфраструктуру щодо базису рекреаційного комплексу, використання якої дозволить визначати найбільш раціональні напрямки інвестування інфраструктурних об'єктів у залежності від їхньої приналежності до конкретної рекреаційної зони. Запропоновано методику оцінки залежності валової доданої вартості основних видів економічної діяльності регіону, яким властивий неявний характер стосовно рекреаційного комплексу, від коефіцієнта мультиплікаційного ефекту і розподіленої частки рекреантів.

Проведені дослідження дають підставу зробити наступні висновки і положення науково-практичного характеру.

Уточнено сутність взаємин між рекреаційним комплексом АР Крим і обслуговуючими його видами економічної діяльності. На базі цього сукупність інфраструктурних видів і підвидів економічної діяльності регіону, запропоновано розглядати щодо базису (ядра), стосовно якого, інфраструктура реалізує свою основну функцію.
Розкрито економічну сутність понять «неявна інфраструктура», «елемент неявної інфраструктури» і «об'єкт неявної інфраструктури», формулювання яких дозволяє найбільш повно визначати особливості функціонування інфраструктури як обслуговуючої рекреаційний комплекс системи, що складається з сукупності видів економічної діяльності, які беруть участь у створенні комплексної рекреаційної послуги.
Розширено і доповнено новими ознаками існуючу класифікацію інфраструктури, що дозволяє розглядати специфіку функціонування видів інфраструктури в залежності від типу функціонального зв'язку з базисом, ступеня інвестиційної привабливості території; від напрямків вкладення фінансових ресурсів в інфраструктурні об'єкти; від рівня сервісу інфраструктурних об'єктів, а також від рівня адміністративної підпорядкованості інфраструктурних об'єктів. При цьому доповнена зазначеними ознаками класифікація інфраструктури, досить детально диференціює види інфраструктури, з огляду на особливості відносин власності і багаторівневої підпорядкованості інфраструктурних об'єктів, що буде мати значення при розробці напрямків розвитку неявної інфраструктури рекреаційного комплексу.
Уточнено фактори, що впливають на процес формування і розвитку неявної інфраструктури рекреаційного комплексу. У першу групу факторів за рангом значимості віднесені природно-географічні, інноваційні, економічні і соціально-культурні, оскільки автором встановлено, що дані фактори найбільшою мірою впливають на формування і розвиток економіки і інфраструктури території, формуючи систему продуктивних сил і виробничих відносин, як окремих регіонів, так і геополітичних просторів у цілому.

Групу факторів другого порядку, утворюють політичні, демографічні і конфесіональні фактори, що відзначаються встановленим диференційованим характером їхнього впливу на розвиток економіки та інфраструктури в залежності від різних історико-хронологічних періодів.

Запропоновано структуру видів і підвидів економічної діяльності регіону, яким властивий неявний характер стосовно рекреаційного комплексу. У якості зазначених складових варто розглядати внутрірегіональний пасажирський транспорт, сегмент агропромислового комплексу, а також сферу торгівлі. Дане групування видів і підвидів економічної діяльності, як сукупності елементів неявної інфраструктури рекреаційного комплексу, має методичну значимість з погляду можливості розробки нових підходів до регулювання розвитку неявної інфраструктури, з огляду на роль кожного з її елементів у процесі створення комплексної рекреаційної послуги.
Обґрунтовано необхідність реалізації нової транспортної концепції регіону, що базується на комплексі організаційно-технічних заходів, основу яких складає підхід, що враховує характер і особливості змін стану рекреаційних ресурсів, у вигляді впливу антропогенних факторів, специфіку споживчих переваг, а також перспективні напрямки розвитку транспортної мережі регіону. У рамках формування нової транспортної концепції, основу якої складає положення про необхідність використання найбільш екологічно безпечного виду транспорту електричного, запропонована, до розробки транспортна схема, яка полягає в організації на основі існуючої тролейбусної магістралі Сімферополь Алушта Ялта мережі тролейбусного сполучення по основних рекреаційних маршрутах: Сімферополь Саки Євпаторія, Сімферополь Алушта Судак Феодосія, Сімферополь Миколаївка і великого кільця: Сімферополь Алушта Ялта Севастополь Бахчисарай Сімферополь.

7. На підставі аналізу фондів споживання сільськогосподарської продукції населенням регіону і приїжджаючими в АР Крим рекреантами, розроблені методичні положення, що дозволяють на основі побудованої економетричної моделі, визначати і прогнозувати відсоток споживання основних видів агропромислової продукції в залежності від розподіленої частки рекреантів.
8. Результати дослідження процесів взаємодії агропромислової сфери регіону і рекреаційного комплексу, дозволили обґрунтувати необхідність виділення конкретного сегмента підвидів економічної діяльності агропромислового комплексу, яким властивий неявний характер стосовно рекреаційної сфери. Таким чином, до складу неявного сегмента агропромислового комплексу стосовно рекреаційної сфери, запропоновано відносити: тваринництво, молочне виробництво, виробництво яєць, овочівництво, виробництво плодів, ягід і винограду. Дане положення припускає реформування структури агропромислового виробництва, що дозволить максимально задовольнити потреби рекреантів у сільськогосподарській продукції, а також буде сприяти формуванню передумов для створення цілорічної рекреаційної послуги.
9. Сформульовані і методично обґрунтовані пропозиції щодо розвитку нових торгових форматів з урахуванням спрямованості рекреаційної спеціалізації зон розміщення торгових об'єктів. Разом з цим, на основі проведених досліджень сезонної динаміки обсягів товарообігу продовольчих і непродовольчих товарів, обґрунтована необхідність розробки нових підходів до розвитку видової структури регіонального виробництва, виділяючи такі види економічної діяльності, як виробництво меблів, виробництво товарів для спорту і туризму, переробка сільськогосподарської продукції, консервне виробництво, тваринництво та інших, що дозволить максимально ефективно реалізовувати виробничий потенціал регіону і, одночасно, задовольняти потреби рекреантів у даних видах продукції.
10. Розроблено методичні рекомендації з розвитку інвестування інфраструктурних об'єктів, що можуть бути використані при удосконаленні існуючої організаційної структури управління рекреаційним комплексом і припускають реалізацію заходів щодо регулювання діяльності елементів неявної інфраструктури відповідно цілям та задачам рекреаційно-економічного комплексу і регіональної соціально-економічної політики в цілому. У розвиток вище зазначених процесів розроблений алгоритм узгодження і просування інвестиційних проектів з розвитку неявної інфраструктури рекреаційного комплексу, що відображає функції регіонального інвестиційного комітету і координаційної ради з інвестування інфраструктурних об'єктів.
11. Розроблено методику визначення коефіцієнта мультиплікаційного ефекту фінансових вкладень рекреантів у неявну інфраструктуру щодо вкладень у базис рекреаційного комплексу. Результати проведеного дослідження дозволяють обґрунтовувати необхідність інвестування об'єктів неявної інфраструктури рекреаційного комплексу в залежності від специфіки рекреаційної зони.