МІКРОКОНЦЕПТОСФЕРА СВЯТКИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Г.С.Сковороди

На правах рукопису

Плотнікова Наталя Володимирівна

УДК 811.161.2’373 : 398.3

МІКРОКОНЦЕПТОСФЕРА СВЯТКИ
В УКРАЇНСЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ

10.02.01 українська мова

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Космеда Тетяна Анатоліївна
доктор філологічних наук,
професор

ХАРКІВ 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП . 4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА НАУКОВИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ
ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОКОНЦЕПТОСФЕРИ СВЯТКИ
У СУЧАСНІЙ НАУКОВІЙ ПАРАДИГМІ 8
1.1. Становлення лінгвістичної концептології як наукової галузі та
її зв’язок із лінгвокультурологією та когнітивною лінгвістикою . 9
1.2. Мовна і концептуальна картини світу . 16
1.3. Поняття «концептосфера» та «концепт» у сучасній лінгвістиці . 24
1.4. Типи концептів. Концептуальний аналіз як стрижневий метод
дослідження мікроконцептосфери Святки в межах МКС
українців .... 34
Висновки до першого розділу ..... 47
РОЗДІЛ ІІ ПІДҐРУНТЯ МІКРОКОНЦЕПТОСФЕРИ СВЯТКИ. ЯДЕРНІ
КОНЦЕПТИ... 49
2.1. Концептуальне мікрополе «Архетипні образи» .. 50
2.2. Концептуальне мікрополе «Різдвяно-новорічні свята» .. 69
Висновки до другого розділу . 100
РОЗДІЛ ІІІ. ПРИЯДЕРНА ЗОНА МІКРОКОНЦЕПТОСФЕРИ СВЯТКИ...... 102
3.1. Концептуальне мікрополе «Святочні обрядові обходи» . 102
3.2. Концептуальне мікрополе «Святочні обрядові пісні» . 111
3. 3. Концептуальне мікрополе «Театралізовані вистави» ... 127
3.4. Концептуальне мікрополе «Антропоморфні ряджені» . 137
Висновки до третього розділу . 147
РОЗДІЛ IV. ПЕРИФЕРІЙНА ЗОНА МІКРОКОНЦЕПТОСФЕРИ СВЯТКИ . 149
4.1. Концептуальне мікрополе «Святочна обрядова їжа» .. 149
4.2. Концептуальне мікрополе «Тварини та їх символи» 161
4. 3. Концептуальне мікрополе «Знаряддя праці» .... 173
4.4. Концептуальне мікрополе «Рослини та їх символи» 179
Висновки до четвертого розділу . 193
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 196 ДОДАТКИ ... 201
Додаток А 201
Додаток Б 219
Додаток В 230
Додаток Г 238
Додаток Д 245
Додаток Е 250
Додаток Ж ... 252
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ... 302

ВСТУП

Визначальною рисою сучасного мовознавства є активізація міждисциплінарних досліджень, які скеровані на опис лінгвальних та екстралінгвальних чинників, що впливають на способи вербалізації поглядів людини на довкілля та саму себе як носія відповідної культури у межах антропоцентричної парадигми. Новий погляд на мову як на складову свідомості людини привів до взаємодії лінгвістики із суміжними галузями знань (соціологією, психологією, культурологією) та спричинив появу нових наукових дисциплін: психолінгвістики, етнолінгвістики, когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології, лінгвістичної концептології. У світлі нових лінгвістичних пошуків особливий інтерес викликає моделювання картини світу, передусім окремих її фрагментів, пов’язаних із ментальністю та культурою. Невід'ємним компонентом української культури є народні звичаї і обряди, зокрема свята зимового календарного циклу, що із прийняттям християнства почали змінюватися на нові, хоча риси язичницького світогляду живуть у народі ще й сьогодні.
Упродовж ХІХ-ХХст. слов’янські народні язичницькі та християнські релігійні свята різдвяно-новорічного циклу активно вивчали релігієзнавці (С.Алмазов, П.Пітерський), теологи (С.Булгаков, А.Голубцов), історики та етнографи, передусім українські (О.Воропай, П.Іванов, С.Килимник, М.Костомаров, О.Курочкін, І.Огієнко, О.Потебня, В.Скуратівський, К.Сосенко, О.Страхов, М.Сумцов, І.Франко, П.Чубинський, В.Шухевич) та російські (О.Афанасьєв, Л.Виноградова, В.Пропп, І.Сахаров, І.Снєгірьов, О.Терещенко, В.Чичеров).
На мовному рівні різдвяно-новорічна обрядовість репрезентована святочною лексикою, що пов’язана із родинним життям і народним календарем. Вона відображає загальнонаціональні погляди на світ, оскільки зберегла риси, що відбивають особливості світогляду та релігійні уявлення наших предків, які жили ще в дохристиянську добу, тому О.Потебня, О.Веселовський та їх послідовники ще у ХІХст. здійснювали її лінгвістичний аналіз. Сучасні мовознавці також усвідомлюють необхідність вивчення зазначених одиниць, зокрема сьогодні пожвавився інтерес до різдвяно-новорічної обрядової лексики у лінгвістичних роботах. Цій проблематиці частково присвячені дисертації І.Бочарової («Лексико-семантичні та граматичні параметри назв релігійних свят у сучасній українській мові», 1999р.), І.Круть («Лексика календарно-обрядової поезії: структурно-семантичний та стилістичний аспекти», 2004р.) та наукові розвідки В.Жайворонка, але детальні дослідження цього фрагмента мовної картини світу на сьогодні відсутні.
Актуальність теми дисертації зумовлена спрямованістю сучасного мовознавства на дослідження зв’язку між етнос відомістю, мовою та культурою. В цьому ракурсі дуже важливим є вивчення етноспецифічної лексики, зокрема лексики, яку народ активно використовує впродовж різдвяно-новорічних свят. Останнім часом святочна лексика недостатньо привертала увагу мовознавців (етнолінгвістів, лінгвокультурологів, когнітивістів), а отже, вона потребує детального комплексного аналізу з позицій сучасної лінгвістики.
Зв'язок роботи з науковими темами. Проблематика дисертації відповідає плану науково-дослідної роботи кафедри української мови Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди «Закономірності розвитку й функціонування української мови», що її координує Інститут української мови НАН України (тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Харківського національного педагогічного університету іменіГ.С.Сковороди, протокол № 1 від 29 лютого 2008р. та засіданні бюро наукової ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» НАН України, протокол№3 від 19 червня 2008р.).
Об'єкт дослідження відображена в словниках різних типів та етнографічних джерелах ХІХ-ХХ ст. мовна картина світу (МКС), що співвідноситься із концептуальною картиною світу (ККС) українців.
Предмет вивчення мікроконцептосфера Святки як фрагмент ККС українців та мовні засоби її репрезентації у МКС з огляду на історію і в контексті сучасної мовно-культурної парадигми.
Джерельна база роботи тлумачні, церковні, релігійні, міфологічні, енциклопедичні, культурологічні, етимологічні словники (627 карток) та історико-етнографічні розвідки ХІХ-ХХ ст. (загальний обсяг опрацьованого матеріалу близько 17890 сторінок історико-етнографічних текстів), що в них вербально відображена мікроконцептосфера Святки (Мксф Святки).
Мета дисертації на базі комплексного аналізу зазначеного фрагмента мовної картини світу українців з’ясувати своєрідність вербальних засобів репрезентації концептів, що входять до складу мікроконцептосфери Святки.
Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:
1) обґрунтувати теоретичні засади комплексного підходу до дослідження мікроконцептосфери Святки, визначивши шляхи і методи цього дослідження; описати історію її вивчення як окремої підсистеми;
2) описати особливості становлення і розвитку сучасної мікроконцептосфери Святки залежно від змін, що відбувалися в українському міфологічному та релігійному шарах МКС та структурувати згадану мікроконцептосферу як відповідну польову структуру ;
3) виділити центральні концепти мікроконцептосфери Святки та згрупувати їх у концептуальні мікрополя; окреслити номінативне поле кожного із виокремлених концептів та встановити їх номінативну щільність; виявити лексеми-домінанти як назви центральних концептів через аналіз парадигматичних і дериваційних відношень вербалізаторів концептів;
4) здійснити компонентний та етимологічний аналізи основних номінацій центральних концептів мікроконцептосфери Святки;
5) схарактеризувати виділені концепти з огляду на лінгвокультурологічну парадигму з урахуванням особливостей їх функціонування у різних регіонах України, визначаючи роль екстралінгвальних чинників у формуванні засобів мовної репрезентації мікроконцептосфери Святки;
6) виокремити в концептуальних структурах центральних концептів смислові елементи та репрезентувати їх з огляду на польову організацію, виявляючи ядро, приядерну зону та периферію;
7) указати на особливості трансформації концептуальних структур зазначених концептів у мисленні українців (від давніх слов'ян до нашого часу);
Методологічна основа роботи вчення про мову як культурний феномен, про відбиття у народній культурі світоглядних особливостей етносу та специфіки образного сприйняття дійсності.
Для розв'язання поставлених у роботі завдань застосовуємо такі дослідницькі методи: основним є метод моделювання, який дає можливість розглянути мікроконцептосферу Святки та її центральні концепти як польові структури, що здійснюється за допомогою концептуального аналізу, який використовується для виявлення специфіки концептів та комбінує процедури багатьох методів, зокрема описового для виокремлення одиниць аналізу, класифікації цих одиниць, з’ясування основних ознак сформованих груп, членування виділених одиниць на менші складові; методів аналізу словникових дефініцій та компонентного аналізу застосованих для виявлення особливостей мовних засобів вербалізації мікроконцептосфери Святки в сучасній українській мові, етимологічного лексикографічного опису спрямованого на виділення етимологічного шару концептів; елементів методу кількісного аналізу застосованих для наочності та переконливості отриманих результатів.
Наукова новизна мотивована тим, що вперше проведено детальне комплексне дослідження вербальних засобів вираження центральних концептів мікроконцептосфери Святки, що спроектоване на вивчення їх парадигматичних і дериваційних особливостей у синхронічному та діахронічному аспектах, а також на з'ясування специфіки їхнього відображення у ієрархічній системі української МКС. Історико-етнографічний матеріал уперше став об’єктом дисертаційного дослідження з метою виявлення центральних концептів та їхніх мовних репрезентантів у різдвяно-новорічній обрядовості й моделювання структури цих концептів та власне мікроконцептосфери Святки у вигляді поля.
Теоретичне значення роботи полягає в подальшій розробці питань лінгвокультурології, когнітивної семантики, лінгвістичної концептології. Запропонована методика комплексного аналізу культурних концептів, що мають міфологічну або релігійну мотивацію, та мікроконцептосфери Святки як фрагмента загальноукраїнської картини світу може бути також використана для вивчення інших подібних концептів і концептополів.
Практичне значення зумовлене можливістю використання матеріалу дослідження у лексикографічній практиці, зокрема при укладанні словників констант культури, при коригуванні тлумачних словників, а також у процесі викладання курсу «Сучасна українська літературна мова», спецкурсів із лінгвокультурології, лінгвістичної концептології, лінгвокраїнознавства, етносемантики, когнітивної лінгвістики, під час написання курсових та магістерських робіт.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації висвітлено на наукових семінарах кафедри української мови ХНПУ імені Г.С.Сковороди, міжнародних наукових конференціях: «Міжкультурні комунікації: стратегії освіти та методика вивчення мови» (м. Алушта, Крим, 2007), «Мова і культура» (м. Київ, 2007), «Текст та його одиниці в аспекті різних лінгвістичних парадигм» (м.Харків, 2007), «Теорія і практика викладання української мови як іноземної» (м.Львів, 2008), «Міжкультурні комунікації: ноосферна парадигма у мові» (м.Алушта, Крим, 2008), «Граматичні читання V» (м.Донецьк, 2009), «Міжкультурні комунікації: мова і суспільство» (м.Алушта, Крим, 2009).
Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження відображено в 11статтях, серед них 8 опубліковано в провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, переліку умовних скорочень, списку використаних джерел (346 позицій) та додатків. Обсяг тексту дисертації становить 200 сторінок, загальний обсяг 333 сторінки (в тому числі 7 додатків).

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Аналізуючи історію формування різдвяно-новорічної обрядовості, науковці різних періодів обґрунтовували такі теорії її походження: 1) запозичення слов’янських зимових свят та обрядів у греків та римлян; 2) автохтонність обрядів язичницького свята зимового сонцестояння у східних слов’ян; 3) перенесення давніх слов’янських обрядів березневого Нового року на зиму; 4)запозичення деяких елементів обрядів у європейців; 5) формування різдвяно-новорічної обрядовості у християнський період як суто релігійної. Втім, результати проведеного дослідження вказують, що кожна із цих теорій не є окремою, а лише доповнює попередню.
2. Упродовж ХІХ-ХХст. різдвяно-новорічну обрядовість детально розглянули історики та етнографи, окремі засоби номінації Різдвяних свят та елементів святочних обрядів аналізували й лінгвісти. З огляду на те, що Святки це складний культурний комплекс із акціональними, предметними, персональними та вербальними компонентами, для його дослідження було застосовано комплексну методику, що поєднує елементи семантико-когнітивного та лінгвокультурологічного аналізів. Різдвяно-новорічну обрядовість розглянуто як Мксф Святки, складовими якої є концепти, що мають вербальне вираження, а основними методами її дослідження визнано описовий метод, метод концептуального аналізу та метод моделювання.
3. До складу Мксф Святки входить 46 центральних концептів, що дало змогу розглянути її як складну систему концептуальне поле. На підставі параметра об’єкта концептуалізації центральні концепти Мксф Святки поділено на концепти-архетипи (6 одиниць), антропоконцепти (4 одиниці), артефакти (7 одиниць), натурфакти (10 одиниць) та культурні концепти (19 одиниць). Згідно із цим розподілом та з огляду на те, що концептуальне поле це велике угруповання, що містить чітко окреслені фрагменти мікроконцептополя, центральні концепти Мксф Святки згруповано у десять КМП.
4. Із позиції суб’єкта концептуалізації центральні концепти Мксф Святки поділяються на 28 етноконцептів та 17 універсальних концептів. Наявність останніх підтверджує думку про первісне дохристиянське греко-римське запозичення деяких елементів різдвяно-новорічної обрядовості, передусім власне самих свят (Різдво, Новий рік, Водохреще) та їх архетипних основ (Вода, Вогонь, Сонце, Смерть, Народження), а також тварин (Коза, Свиня, Бджола) та знарядь праці (Плуг, Сокира), що їх уважали священними в греко-римському світі. Поступово запозичену обрядовість поповнили власне слов’янські, а іноді й суто українські етноконцепти (напр. Дідух, Щедрівка). Той факт, що залежно від ролі в структурі свідомості центральні концепти Мксф Святки поділено на 38міфологем та 8теологем, переконує в можливості повної формації української різдвяно-новорічної обрядовості ще до прийняття християнства, тобто основним підґрунтям для її формування був міфологічний світогляд давніх греко-римлян, а пізніше слов’ян.
5. У МКС центральні концепти Мксф Святки репрезентовані засобами мовного вираження, сукупність яких становить номінативне поле Мксф Святки та сягає 314одиниць. Парадигматичний аспект дослідження цього номінативного поля дав змогу виявити 17 синонімічних рядів та 10синонімічних пар. Основними джерелами синонімії в різдвяно-новорічній лексиці є: запозичення із російської (Овсень, Дід Мороз, Снігуронька), білоруської (баба), угорської (лоґаза), молдавської і румунської (карачун), польської (Вілія, шопка, король) та грецької (Коляда, книш) мов; метонімічні перенесення назв (Василь як день 1 січня василь як різдвяно-новорічний хліб Василь як святочний сніп); народна етимологія (Тайна вечеря, писана коляда). Попри те, що високу частотність уживання різдвяно-новорічної лексики спостерігаємо лише впродовж Різдвяних свят, констатуємо достатньо високу кількість номінативних одиниць на позначення реалій святочної обрядовості, що свідчить про актуальність цієї сфери дійсності для українського суспільства, про її давність та цінність, а також про комунікативну релевантність, тобто необхідність обмінюватися даною інформацією в україномовному соціумі.
6. Дериваційний аспект дослідження номінативного поля Мксф Святки дав змогу виявити 76 похідних номінацій, серед яких 9 словотвірних ланцюжків та 38словотвірних пар. У межах святочної лексики найпродуктивніше утворюються прикметники (21одиниця), іменники на позначення особи (10одиниць), нові іменники з модифікованим значенням (8одиниць) та власні назви (9одиниць). Різдвяно-новорічна лексика вже стала твірною основою для багатьох мовних засобів, але процес творення нових похідних номінацій продовжується (порівн.: Різдво → різдвувати), що свідчить про активне використання різдвяно-новорічної лексики в мовному вжитку.
7. Загальноукраїнське номінативне поле Мксф Святки в різних регіонах України має специфіку. У різдвяно-новорічній лексиці мешканців Західної України побутує 87 номінативних одиниць, не поширених на інших українських територіях (порівн.: дзьобавка, лоґаза, настільник, христосанка, пастирка), а у Східній та Центральній Україні таких одиниць лише 34 (порівн.: Овсень, посипалка, кесаретське порося, новорічна ялинка). Джерелом виникнення специфічних номінацій найчастіше стають запозичення, тому кількісна перевага специфічної лексики на територіях Західної України зумовлена сусідством цього регіону із більшою кількістю країн (Молдова, Румунія, Угорщина, Словенія, Польща, Білорусія) порівняно зі східними та центральними регіонами, що межують лише з Росією та Білоруссю.
8. Номінативна щільність центральних концептів Мксф Святки неоднорідна, зокрема концепти, що входять до складу КМП «Різдвяно-новорічні свята», мають найбільший коефіцієнт номінативної щільності (від 0,019 до 0,108), а найменший концепти у складі КМП «Антропоморфні ряджені» та КМП «Знаряддя праці» (від 0,003 до 0,009). Аналіз коефіцієнтів номінативної щільності всіх концептів Мксф Святки дав змогу встановити, що коефіцієнт номінативної щільності концепту прямо залежить від комунікативної релевантності цього концепту, тобто чим більше в суспільстві необхідність обмінюватися інформацією про конкретний концепт, тим більше створюється засобів мовного вираження цього концепту, а отже, збільшується і коефіцієнт його номінативної щільності.
9. У процесі компонентного аналізу було розглянуто 92 основних мовних репрезентанти центральних концептів Мксф Святки, серед яких виявлено 51 полісемант (напр. Новий рік, Хрещення, Різдво, кутя), але в 31 з них (напр. карачун, Йордан, віншування, дід) у сучасних українських тлумачних словниках зафіксовані не всі значення, а 23 номінативні одиниці взагалі не включені до складу лексикографічних джерел (напр. Божич, Василь, карачун).
10. Важливу роль у формуванні засобів мовної репрезентації Мксф Святки відіграли екстралінгвальні чинники, зокрема такі, як контакти із сусідніми країнами, що сприяло запозиченню деяких номінацій (напр. Вілія, карачун, Овсень, полазник); прийняття християнства, що спричинило виникнення нових релігійно вмотивованих номінативних одиниць (напр. Хрещення Господнє, Різдво Христове); впровадження Петром І змін у календарі, що відобразились і у різдвяно-новорічній лексиці (Новий рік, ялинка); процес створення деяких наукових термінів (жертовне порося, водохресна пісня) та потреби радянської ідеології (новорічна ялинка, Дід Мороз).
11. Комплексний аналіз центральних концептів Мксф Святки сприяв виділенню смислових елементів, з яких складаються концептуальні структури цих концептів. Репрезентувавши виокремлені смислові елементи з огляду на польову організацію, констатовано, що ядро концептів становлять виявлені шляхом компонентного аналізу узагальнені семи, що їх інтерпретуємо як смислові елементи концепту. Серед ядерних смислових елементів виділено спільні елементи, які доводять належність концептів до одного КМП (порівн.: компонент смислу «знаряддя праці» вказує на належність концептів Плуг та Сокира до КМП «Знаряддя праці»). Існують також компоненти смислу, що притаманні не лише концептам одного КМП, а більшості центральних концептів МксфСвятки, передусім це смислові елементи «святість» та «свято», що свідчить про належність цих концептів до одного концептополя (Мксф Святки). Приядерна зона центральних концептів містить специфічні диференційні компоненти смислів, що вирізняють концепт із-поміж інших концептів Мксф Святки. Щодо зони периферії, то навіть невелика кількість смислових елементів (порівняно із приядерною зоною), основними з яких для більшості концептів є компоненти смислів «радість», «здоров’я», «врожай», «добробут», «весна», «діти», «подарунки», свідчить про зв’язки центральних концептів Мксф Святки з концептами інших концептосфер та української ККС у цілому.
12. Упродовж віків концептуальні структури центральних концептів Мксф Святки зазнали деяких змін, що пов’язано із переломними моментами в житті слов’янського суспільства, залежно від яких ці зміни проходили в три етапи: 1)під час упровадження християнства зникла більшість смислових елементів, що мали суто язичницьку мотивацію, та з’явились нові власне релігійні компоненти смислів; 2) антирелігійна кампанія радянського періоду спричинила втрату смислових елементів із релігійною мотивацією та призвела до виникнення нових ідеологічно забарвлених компонентів смислів; 3)сучасне відродження культурних цінностей сприяло поверненню важливих смислових елементів із язичницькою і релігійною мотивацією в концептуальні структури міфологем та теологем.
13. Поряд із трансформаціями, що відбувались у концептуальних структурах центральних концептів Мксф Святки, упродовж віків незначних змін зазнала і сама мікроконцептосфера. У християнський період виникли нові концепти з релігійною мотивацією (Христос, Водохресна пісня, Христосанка, Вертеп, св.Миколай) та християнізувались давні, запозичені в греко-римлян концепти (Різдво, Водохреще, Голуб), а у радянський період Мксф Святки збагатилась «реабілітованими» та модифікованими концептами Дід Мороз, Снігуронька, Ялинка.
14. Детальний аналіз Мксф Святки дав змогу репрезентувати її як польову структуру, ядро якої становить КМП «Різдвяно-новорічні свята», а до приядерної зони входять КМП «Святочні обрядові обходи», «Святочні обрядові пісні», «Театралізовані вистави» та «Антропоморфні ряджені». Попри те, що зона периферії складається з КМП «Святочна обрядова їжа», «Тварини та їх символи», «Знаряддя праці», «Рослини та їх символи», деякі концепти зі складу цих КМП, що побутують лише в різдвяно-новорічній обрядовості, можна віднести до приядерної зони (Карачун, Дідух, Ялинка). Щодо КМП «Архетипні образи», то воно повністю поглинає всю польову структуру Мксф Святки, оскільки концепти-архетипи Вогонь, Вода, Сонце, Смерть, Народження, Христос є підґрунтям для формування не лише різдвяно-новорічних обрядів, а й усієї календарної обрядовості.

15. Сьогодні Мксф Святки з огляду на ієрархічну організацію концептів має чотири рівні, що, починаючи з найвищого, мають такий вигляд: 1)суперконцепти Вогонь, Вода, Сонце,

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агиенко М.И. Правда и Истина / М.И.Агиенко // Антология концептов: В5т. / [под ред. В.И.Карасика, И.А.Стернина]. Волгоград: Парадигма, 2005-2008. Т.3. 2006. С.118-138.
2. Алефиренко Н.Ф. Фразеологическое значение и концепты / Николай Федорович Алефиренко // Когнитивная семантика: материалы второй международной школы-семинара: В 2 ч. Тамбов: Изд-во ТГУ, 2000. Ч.2. С. 33-36.
3. Алефиренко Н.Ф. Спорные проблемы семантики: Монография / Николай Федорович Алефиренко. М.: Гнозис, 2005. 326 с.
4. Амирова Т.А. История языкознания / Т.А.Амирова, Б.А.Ольховиков, Ю.В.Рождественский. М.: Академия, 2003. 672 с.
5. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка / Юрий Дереникович Апресян // Избранные труды: В 2 т. / Юрий Дереникович Апресян. М.: Школа «Языки русской культуры», Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 1995. Т. 1.: Лексическая семантика. Синонимические средства языка. 1995. 472с.
6. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике / Ирина Владимировна Арнольд. М.: Высшая школа, 1991. 140 с.
7. Арутюнова Н.Д. Введение / Нина Давыдовна Арутюнова // Логический анализ языка: Ментальные действия: [Сб. ст.] / Рос. АН, Ин-т языкознания; [отв. ред. Н.Д.Арутюнова, Н.К.Рябцева]. М.: Наука, 1993. С. 3-6.
8. Арутюнова Н.Д. От редактора / Нина Давыдовна Арутюнова // Понятие судьбы в контексте разных культур: [Сборник] / Рос. АН, Науч. совет по истории мировой культуры: Проблемная группа «Логический анализ языка» ин-та языкознания; [отв. ред. Н.Д.Арутюнова]. М.: Наука, 1994. С.3-4.
9. Аскольдов С.А. Концепт и слово / С.А.Аскольдов // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста: антология / [под общ. ред. В.П.Нерознака]. М.: Асаdemia, 1997. С.267-279.
10. Афанасьев А.Н. Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований, в связи смифическими сказаниями других родственных народов: В 3 т. / АлександрНиколаевичАфанасьев. М.: Типографія Грачева, 1865-1869. Т.3. 1869. 818 с.
11. Афанасьєв-ЧужбинськийО.С. Подорож у південну Росію / О.С.Афанасьєв-Чужбинський. Дніпропетровськ: Січ, 2004. 469 с.
12. БабаеваЕ.В. Культурно-языковые характеристики отношения к собственности (на материале немецкого и русского языков): дисс. канд. филол. наук: 10.02.20 / Елена Викторовна Бабаева. Волгоград, 1997. 210с.
13. Бабаева Е.Э. Кто живет в вертепе, или опыт построения семантической истории слова / Е.Э.Бабаєва // Вопросы языкознания. 1998. № 3. С.94-106.
14. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка / А.П.Бабушкин. Воронеж: Изд-во Воронежского государственного университета, 1996. 104с.
15. Бевзенко С.П. Українська діалектологія / Степан Пилипович Бевзенко. К.: Вища школа, 1980. 248 с.
16. Белов А.В. О Рождестве Христовом / Анатолий Васильевич Белов. Пермь: Кн. издательство, 1983. 90 с.
17. Бенвенист Э. Общая лингвистика / ЭмильБенвенист. М.: Прогресс, 1974. 448с.
18. Бѣньковскій И. Повѣрья, обычаи, обряды, суевѣрья и примѣты, пріуроченные къ «Риздвянымъ Святамъ» / И.Бѣньковскій // Киевская старина. 1896. январь. Т. 52. Ч.2. С. 1-9.
19. БогдановичГ.Ю. Культурология, лингвокультурология, этнопсихолингвистика vs полилингвокультурология / Галина Юрьевна Богданович // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. 2002. № 34. С. 12-17.
20. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика [Текст]: [курс лекций по английской филологии] / Н.Н.Болдырев. Тамбов: Изд-во ТГУ, 2000. 123с.
21. Болдырев Н.Н. О диалектном концепте в когнитивной системе языка / Н.Н.Болдырев, В.Г.Куликов // Известия РАН. Серия литературы и языка. 2006. Т.65, № 3. С.3-13.
22. Бондарева Е.П. Мысль / Е.П.Бондарева // Антология концептов: В 5 т. / [под ред. В.И.Карасика, И.А.Стернина]. Волгоград: Парадигма, 2005-2008. Т.3. 2006. С.331-344.
23. Борейко В.Е. Экологические традиции, религиозные воззрения славянских и других народов / ВладимирЕвгеньевич Борейко. К.: Киевский эколого-культурный центр, 2003. 160 с.
24. БоровскийЯ.Е. Мифологический мир древних киевлян / Ярослав Евгеньевич Боровский. К.: Наукова думка, 1982. 103 с.
25. Боряк О.О. Україна: етнокультурна мозаїка / ОленаОлександрівнаБоряк. К.: Либідь, 2006. 328 с.
26. Бостан Г.К. Типологическое соотношение и взаимосвязи молдавского, русского и украинского фольклора / Г.К.Бостан. Кишинев: Штиинца, 1985. 148с.
27. Бочарова І.В. Лексико-семантичні та граматичні параметри назв релігійних свят у сучасній українській мові: дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Ірина Василівна Бочарова. Київ, 1999. 189 с.
28. Брутян Г.А. Язык и картина мира / Георг Абелович Брутян // Науч. докл. высш. школы. Философские науки. 1973. №1. С. 108-111.
29. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства / Леонід Арсенійович Булаховський. К.: Радянська школа, 1955. 248с.
30. БулашевГ.О. Украинский народ в своих легендах и религиозных воззрениях и верованиях / Г.О.Булашев. К.: Типография Императорского университета, 1909. 515 с.
31. БунееваЕ.С. Концептологическая модель признака старшинства / Е.С.Бунеева // Языковая личность: культурные концепты: [сборник научных трудов]. Волгоград-Архангельск: Перемена, 1996. С. 33-41.
32. ВасейкоЮ.С. Особливості функціонування індивідуально-авторської мовної картини світу в історичній прозі (на матеріалі роману Г.Сенкевича «Вогнем і мечем») / Ю.С.Васейко, Т.Є.Масицька // Ученые записки Таврического национального университета им.В.И.Вернадского. Научный журнал. Серия «Филология». 2007. Т.20(59), № 3. С.115-119.
33. Василько З.С. Символіка фольклорного образу / Зоряна Степанівна Василько. Львів: «ДПА Друк», 2004. 392 с.
34. Вежбицкая А. Прототипы и инварианты / А.Вежбицкая // Язык. Культура. Познание / [пер. с англ.; отв. ред. М.А.Кронгауз; вступ. ст. Е.В.Падучевой]. М.: Русские словари, 1996. С. 201-230.
35. Венжинович Н.Ф. Концептуальна й семантична репрезентація стійких словосполучень в українській мові / Наталія Федорівна Венжинович // Українська мова. 2008. № 1. С.117-124.
36. Верхратський І. Про «Маланку» / І.Верхратський // Правда. Львів, 1876. Ч. 2. С. 69-72.
37. Веселовский А.Н. Разысканія въ области русскаго духовнаго стиха / Александр Николаевич Веселовский // Сб. ОРЯС. Спб.: Типографія Императорской Академіи Наукъ, 1883. Т. ХХХІІ. № 4 (VІ-Х). 462с.
38. Виноградова Л.Н. Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян: Генезис и типология колядования / Людмила Николаевна Виноградова. М.: Наука, 1982. 256 с.
39. Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології / Хведір Кіндратович Вовк. К.: Мистецтво, 1995. 336 с.
40. Войтович В.М. Українська міфологія / Валерій Миколайович Войтович. К.: Либідь, 2002. 664 с.
41. Войтович В.М. Генеалогія богів давньої України / Валерій Миколайович Войтович. Рівне: Видавець Валерій Войтович, 2007. 556 с.
42. Волошин І.О.Джерела народного театру на Україні / ІванОлексійович Волошин. К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1960. 228с.
43. ВоркачевС.Г. «Две доли» две концепции счастья / Сергей Григорьевич Воркачев // Языковая личность: проблемы креативной семантики: К70‑летию профессора И.В.Сентенберг: [сборник научных трудов]. Волгоград: Перемена, 2000. С. 52-61.
44. Воркачев С.Г. Концепт счастья: понятийный и образный компоненты / Сергей Григорьевич Воркачев // Известия РАН. Серия литературы и языка. 2001. Т. 60, №6. С. 47-58.
45. ВоркачевС.Г. Лингвокультурная концептология: становление и перспективы / Сергей Григорьевич Воркачев // Известия РАН. Серия литературы и языка. 2007. Т.66, № 2. С. 13-22.
46. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / Сергей Григорьевич Воркачев // Филологические науки. 2001. № 1. С. 64-72.
47. ВоркачевС.Г. Постулаты лингвоконцептологии / Сергей Григорьевич Воркачев // Антология концептов: В5 т. М.: Генеза, 2007. Т. 1-2. 2007. С. 10-11.
48. Воробьёв В.В. К понятию поля в лингвокультурологии (общие принципы) / В.В.Воробьев // Русский язык за рубежом. 1991. № 5. С. 101-106.
49. Воробьёв В.В. О понятии лингвокультурологии и её компонентах / В.В.Воробьев // Язык и культура: вторая международная конференция: Доклады / Укр. ин-т. междунар. отношений при Киевском ун-те им.Т.Г.Шевченка, каф. укр. и рус. яз.; [Сост.С.Б.Бураго]. К.: Журнал «Collegium», 1993. С. 42-48.
50. Воропай О. Звичаї народу / Олекса Воропай // Світ морозива та холоду. 2005. № 6 (12). С.40-43.
51. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис / Олекса Воропай. Харків: Фоліо, 2005. 508 с.
52. Галайчук В.В. Лексичні одиниці мікросистеми «Рослини» в українських фольклорних текстах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Володимир Васильович Галайчук. Львів, 2004. 20 с.
53. Гальковский Н.М. Борьба христіанства съ остатками язычества въ Древней Руси: В 2 т. / Н.М.Гальковский; [репринт 1913 р.]. М.: Индрик, 2000. Т.1-2. 308 с.
54. Герц Г.Р. Принципы механики, изложенные в новой связи / Генрих Рудольф Герц // Жизнь науки: Антология вступлений к классике естествознания. М.: Наука, 1973. С.206-210.
55. Гїзїєль Ї. ΣΥΝΟΨΙΣЪ или краткое собраніе различныхъ лѣтописцевъ о начале славяно-россійскаго народа и начале богославленнаго княженія Града Киева / Їннокентій Гїзїєль. К.: Тип. Киево-Пѣчерской лавры, 1680. 129 л.
56. Гнатюк В.М. Останки передхристиянського релігійного світогляду наших предків / ВолодимирМихайловичГнатюк // Українці: народні вірування, повір'я, демонологія / [упоряд., примітки та бібліограф. нариси А.П.Пономарьова та ін.; вступ. ст. А.П.Пономарьова; іл. В.І.Гордієнка]. [2-е вид.]. К.: Либідь, 1992. С. 383-406. («Пам’ятки історичної думки України»).
57. Голобородько К.Ю. Лінгвістичний статус концепту / Кость Юрійович Голобородько // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. 2002. № 32. С.27-30.
58. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу: Монографія / Ірина Олександрівна Голубовська. К.: Логос, 2004. 284 с.
59. Гоннова Т.В. Социокультурные характеристики концепта «труд» в русском языковом сознании: дисс. канд. филол. наук: 10.02.19 / Татьяна Витальевна Гоннова. Волгоград, 2003. 240 с.
60. ГорнунгБ.В. О природе синонимии в языке и теоретических предпосылках составления синонимических словарей / Б.В.Горнунг // Вопросы языкознания. 1965. № 5. С.95-99.
61. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія: навчальний посібник / ВолодимирОлександровичГорпинич. К.: Вища школа, 1999. 207с.
62. Грушевський М.С. Історія української літератури: В 6 т. 9 кн. / Михайло Сергійович Грушевський. К.: Либідь, 1993-1995. Т. 1. / [упоряд. В.В.Яременко; авт. передм. П.П.Кононенко; приміт. Л.Ф.Дунаєвської]. 1993. 392 с. («Літературні пам'ятки України»).
63. Гумбольдтъ В. О различіи организмовъ человѣческаго языка и о вліяніи этого различія на умственное развитіе человѣческаго рода / Вильгельмъ фонъ Гумбольдтъ. Спб.: Академія Наукъ, 1859. 366 с.
64. Гумбольдт В. Характер языка и характер народа (отрывок) / Вильгельм фон Гумбольдт // Язык и философия культуры / В. фон Гумбольдт. М.: Прогресс, 1985. С. 370-381.
65. ДанилюкН.О. Етнолінгвістичні дослідження у другій половині ХХ на початку ХХІстоліть і вивчення мови фольклору / Ніна Олексіївна Данилюк // Українська мова. 2008. № 3. С.90-97.
66. Дей О. І. Величальні пісні українського народу / Олексій ІвановичДей // Українська народна творчість. Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року / [упоряд., передмова О. І.Дея]. К.: Наукова думка, 1965. С.9-40.
67. Делёз Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? / Жиль Делëз, Феликс Гваттари; [пер. с фр. и послесл. С.Н.Зенкина]. М.: Институт экспериментальной социологии, Спб.: Алетейя, 1998. 288 с.
68. ДженковаЕ.А. Стыд и вина / Е.А.Дженкова // Антология концептов: В5т. / [под ред. В.И.Карасика, И.А.Стернина]. Волгоград: Парадигма, 2005-2008. Т.3. 2006. С.230-247.
69. ДмитренкоМ.К. Українська фольклористика другої половини ХІХстоліття: Школи, постаті, проблеми / Микола КостьовичДмитренко. К.: Вид-во «Сталь», 2004. 384 с.
70. ДобровольскiйВ. Значенiе народнаго праздника «Свѣчи» / В.Добровольскій // Этнографическое обозрѣнiе. 1900. № 4. С. 35-51.
71. Донець Т.Різдво Христове / Тетяна Донець // Чумацький шлях. 2005. №6. С. 2-5.
72. Дроздова С.А. Некоторые аспекты изучения концепта «Власть» / С.А.Дроздова // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. 2002. № 35. С.93-97.
73. Душечкина Е. Три века русской елки / ЕленаДушечкина // Наука и жизнь. 2007. № 12. С. 72-79; 2008. № 1. 110-116.
74. Душечкина Е. Дед Мороз и Снегурочка / Елена Душечкина // Отечественные записки. 2003. № 1. Режим доступа к журналу: http:// www. magazines. russ. ru /oz /2003 /1/2003_ 01_31.html.
75. Єрмоленко С.С. Лінгвістичні аспекти взаємодії церковного та народного календарів і міфологічна концепція О.О.Потебні / Сергій Семенович Єрмоленко // Мовознавство. 1995. № 1. С.45-54.
76. Єрмоленко С.Я. Фольклор і літературна мова / Світлана Яківна Єрмоленко. К.: Наукова думка, 1987. 246 с.
77. ЄфименкоО.Е. Концепт «степ» в українській мові: словникова, текстова і психолінгвістична парадигма: дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Олександра ЄвгенівнаЄфименко. Харків, 2005. 266с.
78. Жайворонок В.В. Етнолінгвістика в колі суміжних наук / Віталій ВікторовичЖайворонок // Мовознавство. 2004. № 5-6. С. 23-35.
79. Жайворонок В.В. Проблема концептуальної картини світу та мовного її відображення / ВіталійВікторовичЖайворонок // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. 2002. № 32. С.51-53.
80. Жайворонок В.В. Символіка народного та авторського (крилатого) слова й виразу / ВіталійВікторовичЖайворонок // Мовознавство. 2005. №3-4. С. 138-147.
81. ЖилкоФ.Т. Нариси з діалектології україн