Мікула Надія Анатоліївна. Транскордонне співробітництво в умовах інтеграційних процесів України

brief description

Мікула Надія Анатоліївна. Транскордонне співробітництво в умовах інтеграційних процесів України : Дис... д-ра екон. наук: 08.10.01 / НАН України; Інститут регіональних досліджень. — Л., 2005. — 434арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 358-381

Мікула Н.А. Транскордонне співробітництво в умовах інтеграційних процесів України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.10.01 Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / Інститут регіональних досліджень НАН України. Львів, 2005.
Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних положень та розробці методичних і практичних рекомендацій щодо поглиблення транскордонного співробітництва та формування регіональної політики його розвитку.
На захист представлені теоретико-методологічні засади транскордонного співробітництва, які охоплюють закономірності та специфічні особливості транскордонних регіонів; принципи, чинники та організаційні форми транскордонного співробітництва. На основі узагальнення європейського та вітчизняного досвіду визначені об'єкти регіональної політики розвитку транскордонного співробітництва та механізми її реалізації в Україні. Основною метою цієї політики є сприяння підвищенню життєвого рівня мешканців прикордоння шляхом використання природно-ресурсного потенціалу транскордонного регіону і можливостей співробітництва.
У роботі представлені концепція транскордонного регіону та методологічна схема його дослідження як специфічного територіального утворення, що дозволяє проводити системне вивчення з метою виявлення спільних проблем і вибору ефективних шляхів їх вирішення, зокрема при організації єврорегіону. Схема базується на закономірностях формування та розвитку транскордонного регіону, а також враховує специфічні аспекти функціонування різноманітних суб'єктів, що знаходяться по обидва боки кордону.
Запропоновані методичні рекомендації щодо оцінки ефективності транскордонного співробітництва та діяльності єврорегіонів, а також щодо формування транскордонної статистики. Розроблені пропозиції щодо програмування розвитку транскордонного співробітництва області.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та представлено авторський варіант вирішення важливої наукової та прикладної проблеми розробку теоретико-методологічних основ транскордонного співробітництва та методичних рекомендацій щодо формування регіональної політики його розвитку з метою підвищення життєвого рівня населення прикордоння та європейської інтеграції.

В умовах глобалізації та регіоналізації світової економіки зростає роль регіонів держав у вирішенні проблем покращання якості життя населення. Особлива увага приділяється транскордонним проблемам, вирішення яких пов'язане з розвитком теоретико-методологічних засад, систематизацією організаційних форм, розробкою регіональної політики в сфері транскордонного співробітництва, які повинні базуватися на рекомендаціях Ради Європи та Європейського Союзу.
У дослідженнях транскордонного співробітництва треба виходити з того, що це багатогранна наукова та прикладна проблема. По-перше, транскордонне співробітництв є чинником інтеграційного процесу, що сприяє досягненню вільного переміщення товарів, людей та капіталів через кордон. По-друге, транскордонне співробітництв сприяє мобілізації місцевих ресурсів та їх ефективному використанню з метою підвищення життєвого рівня населення прикордонних територій. По-третє, транскордонне співробітництво робить можливим об'єднання зусиль для вирішення спільних проблем у транскордонному регіоні. По-четверте, транскордонне співробітництво відіграє важливу роль як „полігон" для випробовування та адаптації європейського законодавства, інструментарію підвищення ролі регіонів, механізмів фінансової підтримки.
Процес інституціального забезпечення транскордонного співробітництва в Україні доцільно здійснювати за наступними етапами: створення законодавчого середовища; інституційне забезпечення ТКС (основні та допоміжні структури): формування громадянського суспільства в контексті розвитку ТКС (поінформованість населення та залучення до активної співпраці громадян); формування регіональної політики розвитку транскордонного співробітництва.

Дослідження показали, що розвиток транскордонного співробітництва на основі відповідних теоретико-методологічних засад, урахування закономірностей та специфіки розвитку транскордонних регіонів; принципів, чинників та організаційних форм транскордонного співробітництва та вироблення науково обґрунтованої регіональної політики ТКС сприяє підвищенню ефективності вирішення проблем прикордоння.
Транскордонне співробітництво сприяє розширенню національних законодавчих рамок в отриманні благ з транскордонних ринків. Автор розуміє їх як об'єднані національні регіональні ринки товарів, послуг, капіталів, праці, якими неформально користуються громадяни сусідніх територій для задоволення власних потреб (домашнє господарство) в межах діючого національних та міжнародного законодавств. Воно зумовлює формалізацію відносини у транскордонному регіоні, залучаючи, крім громадян, інші господарюючі суб'єкти та установи, сприяє інтеграції транскордонного регіону.
Дослідження інституційного забезпечення транскордонного співробітництва, що включає міжнародні інституції, територіальні органи влади, агенції регіонального розвитку та єврорегіони, дозволило уточнити їх функції. Суб'єктами транскордонного співробітництва є територіальні громади або органи влади, які безпосередньо його здійснюють,зокрема у формі єврорегіонів. Держава та центральні органи влади, укладаючи угоди про транскордонне співробітництво, підписуючи декларації та приєднуючись до європейських конвенцій, забезпечують нормативно-правове середовище для здійснення транскордонного співробітництва та розробляють програми його підтримки. Міжнародні регіональні організації, агенції регіонального розвитку сприяють розвитку транскордонного співробітництва.
Здійснена систематизація єврорегіональних структур на внутрішні єврорегіони ЄС, єврорегіони на зовнішніх кордонах ЄС і єврорегіони між постсоціалістичними країнами, а також виявлені характерні особливості кожної групи щодо цілей співпраці, фінансових механізмів, організаційної структури дають можливість обрати основні шляхи підвищення ефективності транскордонного співробітництва, удосконалити структуру єврорегіонів України.
Для обґрунтування управлінських рішень та для ефективної координації дій з метою визначення та подальшого вирішення спільних проблем у транскордонному регіоні необхідно проводити дослідження не лише прикордонних територій, а й транскордонного регіону як специфічного територіального утворення. Запропонована методологічна схема дослідження транскордонного регіону базується на закономірностях його формування та розвитку, а також враховує специфічні аспекти функціонування суб'єктів господарювання, розташованих по обидва боки кордону, а за необхідності створення єврорегіону.
В роботі подається авторське бачення місця транскордонної статистики в статистичній системі України, а також пропонуються непрямі методи оцінки ефективності транскордонного співробітництва та єврорегіонів, для яких можна використати показники прикордонної торгівлі, взаємної зовнішньої торгівлі та інвестиційної діяльності, обсяги фінансової підтримки з міжнародних фондів та структур, суспільні ефекти від реалізації заходів та транскордонних проектів, показники якості життя мешканців прикордоння, а також темпи їх зростання порівняно із іншими регіонами та середніми у країні.
Виконана в роботі оцінка системи фінансування заходів (проектів) у різних єврорегіонах Європи дає можливість зважити потенційні можливості отримання міжнародної допомоги єврорегіонами України та намітити необхідні для цього кроки (заходи) з української сторони на державному та територіальному рівнях, а також використати результати оцінки при формуванні регіональної політики розвитку транскордонного співробітництва.
Регіональна політика розвитку транскордонного співробітництва визначає стратегію розвитку транскордонних регіонів та транскордонного співробітництва по всьому периметру кордону держави. Вона включає розробку програми використання можливостей транскордонного співробітництва для підвищення життєвого рівня населення прикордоння та прискорення інтеграційних процесів України. Одним із важливих механізмів реалізації регіональної політики транскордонного співробітництва є розробка Концепції спільного розвитку транскордонного регіону, зокрема на рівні області, та організаційно-фінансового забезпечення її реалізації.
Регіональна політика розвитку транскордонного співробітництва як цілеспрямована діяльність держави та територіальних органів влади: 1) повинна бути складовою розділу "Регіональна політика" в Стратегії соціально-економічного розвитку держави та враховувати основні положення зовнішньої та зовнішньоекономічної політики; 2) має бути багаторівневою: формуватися на міжнародному, національному, регіональному та локальному рівнях; 3) має визначати законодавчі та інституційні рамки, базуватися, окрім загальних принципів, на специфічних, мати спеціалізовані інструменти, власні організацію, методи та форми її розробки та реалізації.