МІЛІЦІЯ В МЕХАНІЗМІ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ХАРЧЕНКО НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА

УДК 351.74. (043.3)

МІЛІЦІЯ В МЕХАНІЗМІ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Мурашин Олександр Геннадійович,
доктор юридичних наук, професор

КИЇВ ¬- 2011
ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
МЕХАНІЗМУ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 12
1.1. Історико-методологічний аналіз категорії «механізм держави» 12
1.2. Сучасні інтерпретації механізму української держави 33
1.3. Генезис української міліції в системі механізму держави 43
Висновки до розділу 1 62
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ МІЛІЦІЇ В МЕХАНІЗМІ
УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 66
2.1. Трансформація функцій міліції в механізмі української держави 66
2.2. Інституційні моделі міліції в механізмі української держави 78
2.3. Форми і методи діяльності міліції в механізмі української держави 92
Висновки до розділу 2 104
РОЗДІЛ 3 РЕФОРМУВАННЯ МІЛІЦІЇ В МЕХАНІЗМІ УКРАЇНСЬКОЇ
ДЕРЖАВИ 107
3.1. Мета та пріоритетні напрями реформування української міліції в
механізмі держави 107
3.2. Принципи реформування та діяльності міліції в механізмі української
держави 139
Висновки до розділу 3 155
ВИСНОВКИ 156
ДОДАТКИ 160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 182

ВСТУП

Актуальність теми. Головні чинники, що спонукали до наукового аналізу, встановлення функціональної та організаційної засад міліції в механізмі української держави, зумовлені певними політико-правовими й соціально-економічними проблемами сучасного українського суспільства. Одна з проблем пов’язана з тим, що людська цивілізація переживає світову політичну та економічну кризи, які призвели до збільшення кількості, так званих, маргінальних верств населення, нездатних пристосуватися до нових соціально-економічних умов життя. Водночас в Україні відбуваються глибинні політико-правові зрушення, що спричинили такі побічні соціально загрозливі тенденції, як: загрозливе для національної безпеки зростання рівня тіньової економіки та організованої злочинної діяльності; деформація ідеологічних, культурних та соціально-психологічних установок, мотивів поведінки та інтересів людей, що призвело до поповнення криміногенного середовища представниками традиційно законослухняних категорій громадян; правовий нігілізм, маргіналізація значної частини населення; поява нових складів правопорушень та збільшення їх кількості. Окрім того, Україна проголосила курс на вступ до Європейського союзу та виграла тендер на проведення
Євро-2012. Заходи такого рівня вимагають не лише створення відповідної інфраструктури та належного соціально-політичного клімату в суспільстві й державі, а й кардинального перегляду завдань та функцій міліції, її структури, форм і методів взаємодії й координації діяльності з іншими елементами механізму української держави, а також покращення матеріально-технічного забезпечення, підвищення загального іміджу правоохоронних органів.
На жаль, правоохоронна система, що нині існує в Україні, нездатна адекватно відповісти на вищезазначені виклики. Існуюча в Україні модель міліції в системі державного механізму за багатьма критеріями не відповідає потребам суспільства та загальновизнаним міжнародним демократичним стандартам у цій сфері. Вона, загалом, є неефективною, надмірно централізованою, закритою від суспільства, громіздкою і відірваною від потреб людини й громадянина, унаслідок чого її небезпідставно постійно критикують правозахисні організації, та нездатною забезпечити дійсно стабільний правопорядок, має обмежені можливості впливу на злочинність.
Починаючи із середини 90-х рр. було здійснено декілька спроб реформування органів внутрішніх справ, зокрема й міліції, але жодну з них не було доведено до логічного й результативного завершення. Через двадцять років після набуття незалежності міліція в Україні все ще перебуває на порозі системних змін.
Локомотивом у вирішенні системних недоліків у функціональній та організаційній засадах міліції в механізмі української держави має стати відомча наука, а також загальнометодологічна наука «Теорія держави і права». На думку правників, які досліджують цю тематику, зокрема Г.В. Атаманчука, О.М. Бандурки, Е.А. Кочерина, А.В. Новикова, А.А. Слотюк та інших, проблема полягає в малодослідженій фундаментальній науковій теорії закономірностей розвитку механізму української держави і міліції, недостатній координації діяльності останньої, наявності дублювання функцій в її роботі й роботі інших правоохоронних органів, відсутності чіткого розмежування повноважень між правоохоронними органами, а також детального правового регулювання їх діяльності.
Окремі аспекти проблеми визначення механізму держави та його елементів загалом, організації і діяльності міліції в механізмі держави зокрема в юридичній літературі розглянуто в працях багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців: В.Б. Авер’янова, Г.В. Атаманчука, Б.К. Бабаєва, О.М. Бандурки, В.А. Власова, І.П. Голосніченка, В.М. Горшенєва, Е.П. Григоніса, Ю.М. Козлова, А.М. Колодія, В.В. Копєйчикова, В.В. Лазарева, М.Н. Марченко, Т.О. Пікулі, Н.А. Пелих, В.Я. Тація, Ю.А. Тихомирова, Ю.М. Тодики, М.В. Цвіка, М.І. Хавронюка, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка, О.В. Шмоткіна, В.К. Шкарупи, Л.П. Юзькова, Л.С. Явича, О.Н. Ярмиша та ін. Однак багато сфер діяльності міліції залишаються за межами наукового аналізу або ґрунтуються на застарілих стереотипах про роль міліції в механізмі держави. Тому існує потреба в розробленні й історико-методологічному аналізі категорії «механізм держави», сучасній інтерпретації механізму української держави, теоретичному обґрунтуванні організаційних засад міліції в механізмі української держави, визначенні мети, пріоритетних напрямів, принципів реформування та діяльності української міліції в механізмі сучасної держави.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з програмою Міністерства освіти і науки України «Актуальні проблеми будівництва демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України», загальною темою «Традиції і новації в сучасній Українській державності і правовому житті» (державний реєстраційний номер 0110U001195) на 2006–2010 рр., відповідає Плану заходів щодо реалізації Концепції реформування кримінальної юстиції України (затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1153-р від 27 серпня 2008 р.) та вимогам наказу МВС України «Про затвердження Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 роки» від 5 липня 2004 № 755. Тема дисертації є складовою частиною «Основних напрямів наукових досліджень КНУВС на
2008–2010 роки», а також річних планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є сучасна наукова інтерпретація поняття «механізм держави» та конструктивно-критичне осмислення організаційних засад міліції в механізмі сучасної держави, спрямоване на розроблення науково обґрунтованих пропозицій щодо реформування міліції в механізмі української держави.
Вказана мета зумовила постановку та розв’язання таких завдань:
– здійснити історіографічний аналіз головних методологічних підходів щодо інтерпретації наукової категорії «механізм держави» та запропонувати її авторську дефініцію;
– виробити стратегію трансформації головних напрямів діяльності міліції в контексті реалізації нею правоохоронної функції держави;
– визначити модель сучасної структурної побудови міліції в механізмі української держави;
– за різними критеріями здійснити класифікацію та виявити особливі риси форм і методів діяльності міліції в механізмі української держави;
– на концептуальному рівні охарактеризувати мету, стратегічні напрями розвитку та принципи реформування міліції в контексті перспектив удосконалення механізму української держави.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у процесі функціонування міліції в механізмі держави.
Предмет дослідження – міліція в механізмі української держави.
Методи дослідження. Методологічна основа дисертаційного дослідження сформована шляхом поєднання загальних та спеціальних методів наукового пізнання. В основу роботи покладено загальнонауковий метод діалектики. У першому розділі для визначення місця і ролі міліції в механізмі держави, її правових характеристик використано синергетичний метод, який дав змогу розглянути механізм держави, дослідити систему його структурних елементів, сукупність правових норм та організаційних принципів, що регулюють і визначають діяльність міліції як поєднання різнорівневих і різноякісних систем, що розвиваються як за власними частковими закономірностями, так і закономірностями вищого рівня (підрозділи 1.1, 1.2). Досліджено взаємовплив, взаємообумовленість та взаємозалежність цих елементів і підсистем. За допомогою застосування логічних методів (аналізу й синтезу, дедукції та індукції) досліджено головні напрями діяльності міліції в механізмі сучасної української держави, сформульовано відповідні висновки (підрозділ 2.1). Системно-структурний метод надав можливість з’ясувати характеристики міліції як відносно самостійної підсистеми державного механізму (підрозділ 2.2). Застосування функціонального методу дало змогу розглянути механізм держави в його динаміці, виявити закономірності й тенденції розвитку (підрозділ 1.2). Типологічна подібність завдань міліції на різних етапах викликала потребу у використанні історико-генетичного методу (підрозділ 1.3). Значна кількість норм як процесуального, так і матеріального права, що регламентує діяльність міліції, викликала широке застосування формально-юридичного та порівняльно-правового спеціальних методів наукового пізнання (підрозділи 2.2, 2.3). Відповідність правових засад функціонування та організації діяльності міліції реальним суспільним потребам, соціальні наслідки правозастосування міліції досліджено з використанням соціологічного методу (підрозділи 2.1, 3.1). Метод абстрагування застосовано для пізнання форм та методів здійснення функцій міліції (підрозділ 2.3).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за змістом розглянутих питань дисертація є одним з перших у вітчизняній правовій науці комплексним монографічним дослідженням, у межах якого здійснено спробу комплексної характеристики організаційних засад міліції в механізмі української держави та перспектив її реформування.
У межах здійсненого дисертаційного дослідження одержано результати, що містять наукову новизну, зокрема:
вперше:
– встановлено стратегічні напрямами реформування міліції в механізмі української держави, а саме: визначення принципів реформування і подальшої діяльності міліції; створення нормативно-правового забезпечення їх діяльності; удосконалення організаційної структури та кадрового забезпечення міліції; організація наукового забезпечення функціонування міліції; формування позитивного іміджу міліції серед населення; фінансове та матеріально-технічне забезпечення міліції;
– аргументовано, що для досягнення мети реформування міліції має бути розв’язано низку завдань: формування сучасної ефективної системи управління органами міліції; запровадження нової ідеології функціонування структури міліції в механізмі держави, що відображатиме гуманістично орієнтовані, засновані на міжнародному законодавстві прав людини потреби українського суспільства; встановлення форм і методів повсякденної роботи, соціальну етику і професійну мораль, кадрову політику, тобто відбір тільки людей певного типу, готових, після отримання відповідної освіти, до реалізації сформульованої місії розвитку; запровадження дієвої системи державного та громадського контролю за діяльністю міліції;
удосконалено:
– положення про те, що як елемент механізму держави міліція є інструментом реалізації політики держави в питаннях здійснення правоохоронної функції, яка за соціальним значенням поділяється на функції основні, забезпечувальні й загального керівництва. Зазначені функції повинні відображати головні напрями діяльності міліції у процесі вирішення поставлених перед нею завдань, узгоджуватися з її методами, способами, прийомами діяльності;
– у процесі критичного осмислення можливих варіантів побудови організаційної структури інституційну модель міліції в механізмі української держави. Обґрунтовано, що реформування системи міліції потребує оптимізації структури правоохоронних органів України загалом, а саме: реформування структурних ланок правоохоронних органів відповідно до сформованих світовою практикою засад функціонування; чіткого визначення функціональних обов’язків і повноважень усіх правоохоронних органів та їх структурних підрозділів; усунення дублювання та паралелізму в роботі окремих правоохоронних органів, а також залучення працівників до виконання не властивих їм функцій; визначення оптимальної та обґрунтованої штатної чисельності служб і підрозділів кожного правоохоронного органу; оптимізації навантаження на працівників усіх рівнів системи правоохоронних органів;
– систему наукових знань щодо правових форм діяльності міліції, а саме такою формою, як участь у нормотворчій діяльності вищих органів державної влади. Проаналізовано сутність, мета, ознаки, принципи, функції та стадії відомчої нормотворчості, а також моделі правового регулювання, у яких міліція може брати безпосередню участь;
– змістовну характеристику принципової основи реформування діяльності міліції в механізмі української держави. Розкрито їх сутність та значення в процесі реформування діяльності міліції в механізмі української держави;
дістали подальший розвиток:
– характеристики науково-теоретичних джерел щодо визначення поняття «механізм держави», на підставі чого доведено, що найбільш перспективним та методологічно обґрунтованим є системний підхід, що дає змогу досліджувати механізм української держави в контексті теорії державно-правової організації соціальних систем як упорядкованої сукупності елементів (підсистем), що утворюють певну організаційну основу функціонування держави: організаційно-політичну, організаційно-економічну, організаційно-соціальну, організаційно-культурну (духовну), організаційно-охоронну, за допомогою яких держава створює і підтримує у «працездатному» стані організаційні та правові умови для розвитку і функціонування матеріальних, соціальних, духовних потреб громадянського суспільства;
– положення про те, що, на противагу мілітаризованому типу міліції, має бути запроваджено соціалізований тип, головним механізмом функціонування якого є, з одного боку, обмеження присутності сферою забезпечення правопорядку і громадської безпеки соціуму, а з другого – використання примусу як засобу ефективного обслуговування соціуму;
– класифікація правових форм діяльності міліції, відповідно до якої їх поділяють на три групи: видання правових актів, укладення договорів та вчинення інших юридично значущих дій. У свою чергу, організаційні форми поділено на дві групи: громадсько-організаційні та організаційно-технічні заходи. Аргументовано також змістовне навантаження поняття «метод правової діяльності міліції», під яким пропонується розуміти безпосередньо закріплені в нормативно-правових актах або опосередковано обумовленні ними способи, засоби, прийоми безпосереднього та цілеспрямованого впливу підрозділів міліції на суспільні відносини, що складаються у сфері охорони та захисту правопорядку з метою практичного здійснення поставлених перед ними цілей, завдань і функцій.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх використовують: у законотворчій діяльності – окремі положення дослідження враховано Управлінням юридичного забезпечення МВС України під час здійснення організаційно-правових заходів та в подальшій роботі з розроблення й опрацювання проектів законодавчих і відомчих нормативно-правових актів (акт впровадження від 28 серпня 2008 р.); у практичній діяльності Подільської районної у м. Києві державної адміністрації (акт впровадження від 20 лютого 2009 р.); у навчальному процесі – під час викладання дисциплін «Теорія держави та права», «Актуальні проблеми теорії держави та права», «Конституційне право України», «Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні», «Управління в органах внутрішніх справ», а також може бути використано при підготовці навчально-методичної літератури (акт впровадження від 20 вересня 2010 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження оприлюднено автором на таких наукових та науково-практичних конференціях: міжнародній науковій студентській конференції «Права людини у філософському, політологічному, соціологічному та правовому вимірах» (м. Харків, 2007 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях «Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи» (м. Тернопіль, 2007 р.); «Актуальні проблеми управління та службово-оперативної діяльності органів внутрішніх справ у сучасний період розвитку державності України» (м. Київ, 2007 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції курсантів та студентів «Правова система держави: проблеми формування та перспективи розвитку» (м. Одеса, 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Від громадянського суспільства – до правової держави» (м. Харків, 2007 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у восьми наукових публікаціях автора, три з яких надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації зумовлена метою й завданнями дослідження та складається із вступу, трьох розділів, що включають у себе вісім підрозділів, висновків, трьох додатків та списку використаних джерел (316 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 215 сторінок, з них загальний обсяг тексту – 159 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

На основі проведеного комплексного дослідження функцій, інституційної структури, форм і методів діяльності міліції в механізмі української держави, а також концептуальних основ її реформування сформульовано теоретичні положення та рекомендації, що мають наукову новизну та можуть мати значення для юридичної науки та правової практики, зокрема:
1. У результаті історико-методологічного аналізу категорії «механізм держави» автор прийшов до висновку, що незважаючи на окремі позитивні аспекти кожного із проаналізованого підходів (методів) до визначення поняття «механізм держави» найбільш адекватно та комплексно підійти до вивчення сучасного стану організації публічної влади у суспільстві дозволить системний підхід. Розглядаючи механізм держави з точки зору теорії державно-правової організації соціальних систем, тобто, як взаємопов’язаних соціальних систем, можна висвітлити структурні елементи (елементний склад) механізму держави, їх взаємообумовленість (взаємодію), підпорядкованість (субординацію), горизонтальні зв’язки (координацію) і закономірності розвитку системи в цілому, та її структурних елементів (генезис) у перехідний дезорганізований період, що не піддаються дослідженню з використанням традиційних методів, у межах традиційних наукових напрямів.
Відповідно, під механізмом держави доцільно розуміти державно-правову систему, як складову підсистему більшої соціальної системи – суспільства. Підсистемними утвореннями держави є різні ступені організаційної побудови держави, а саме: елементи економічної інфраструктури (грошова система, фінансова система, податкова система, митна система, банківська система тощо); політична система (система органів державної влади, виборча система, система оборони і національної безпеки, система законодавства, правова система тощо); організаційно-культурна (духовна) основа держави (система освіти та виховання, система науки і культури тощо); соціальна система (системи охорони здоров’я, соціального захисту тощо), а також охоронна система, яка забезпечує безпеку функціонування всіх перерахованих вище соціальних підсистем, направлена на захист від злочинних зазіхань та відновлення порушених прав різноманітних суб’єктів права. Усі перераховані соціальні системи (суспільні підсистеми) складають структурну організацію держави, матеріальним уособленням якої є механізм держави.
2. На основі проведеного наукового аналізу доктринальних та нормативних джерел вважаємо, що правоохоронна функція тією чи іншою мірою властива всім органам державної влади, але для більшості органів ця діяльність не є основною, тому реалізується за допомогою системи правоохоронних органів. Правоохоронні функції доцільно виділяти за їхнім соціальним значенням, розподіливши на основні, забезпечувальні і функції загального керівництва. Головні функції, тобто ті, що безпосередньо пов’язані з контролем над злочинністю та профілактикою правопорушень, тягнуть за собою юридичну відповідальність у сфері публічного права. До таких функцій слід віднести: профілактичну; охоронну; ресоціалізаційну; оперативно-розшукову; розслідування злочинів; розгляду справ про адміністративні правопорушення; розгляду справ про фінансові та адміністративно-господарські правопорушення. До другорядних (забезпечувальних) функцій можна віднести: контрольну (наглядову); дозвільну; аналітичну та / або методичну; інформаційну; нормотворчу; координаційну.
Державні правоохоронні органи (міліція) можуть виконувати й інші функції, які взагалі не можна віднести до правоохоронних, а саме: розвідувальну, забезпечення урядового зв’язку, надання соціальної допомоги (крім власне ресоціалізації громадян), антидиверсійну тощо.
3. На основі аналізу можливих варіантів організаційних моделей побудови системи МВС встановлено, що кардинальне реформування міліції можливе за рахунок передачі ряду її функцій іншим органам виконавчої влади. Цей варіант реформування системи міліції передбачає оптимізацію структури правоохоронних органів України в цілому, шляхом: реформування структурних ланок правоохоронних органів відповідно до сформованих світовою практикою засад функціонування; чіткого визначення функціональних обов’язків і повноважень усіх правоохоронних органів та їх структурних підрозділів; усунення дублювання та паралелізму в роботі окремих правоохоронних органів, а також залучення працівників до виконання не властивих їм функцій; визначення оптимальної та обґрунтованої штатної чисельності служб і підрозділів кожного правоохоронного органу; оптимізації навантаження на працівників усіх рівнів системи правоохоронних органів. У наслідок реформи до структури Міністерства внутрішніх справ України належатимуть: Державна адміністрація поліції (забезпечить особисту безпеку громадян, захист їх прав і свобод та законних інтересів, а також інтереси юридичних осіб і держави від протиправних посягань); Державна адміністрація прикордонної поліції (забезпечить недоторканність державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні); Державна адміністрація Державної міграційної служби (забезпечить реалізацію національної міграційної політики держави), а також Державна адміністрація Служби цивільного захисту (забезпечить пожежну безпеку, запобігання та реагування на інші надзвичайні ситуації техногенного, природного та військового характеру, ліквідацію їх наслідків, захист населення і територій від їх негативного впливу).
4. З позицій теорії держави та права досліджено ґенезу понять «форми діяльності міліції» і «методи діяльності міліції», визначено їх сучасний зміст. За різними критеріями здійснена класифікація правових форм діяльності міліції. Відповідно до якої вони поділяються на три групи: видання правових актів, укладення договорів та вчинення інших юридично значущих дій. В свою чергу, організаційні форми поділено на дві групи: громадсько-організаційні та організаційно-технічні заходи. Також аргументовано змістовне навантаження поняття «метод правової діяльності міліції», під яким пропонується розуміти безпосередньо закріплені в нормативно-правових актах або опосередковано обумовленні ними способи, засоби, прийоми безпосереднього та цілеспрямованого впливу підрозділів міліції на суспільні відносини, що складаються в сфері охорони та захисту правопорядку з метою практичного здійснення поставлених перед ними цілей, завдань і функцій.
5. У контексті перспектив удосконалення механізму української держави на концептуальному рівні охарактеризована мета і стратегічні напрями реформування міліції. Стратегія реформування міліції в механізмі держави повинна вирішуватись шляхом прийняття Концепції реформування міліції в Україні. Її метою має стати: забезпечення формування досконалої системи міліції шляхом оптимізації її завдань і функцій, структури та чисельності, фінансового, матеріально-технічного, організаційно-правового й кадрового забезпечення.
6. Аргументовано, що для досягнення мети реформування міліції має бути розв’язано низку завдань: формування сучасної ефективної системи управління органами міліції; запровадження нової ідеології функціонування структури міліції в механізмі держави, що відображатиме гуманістично орієнтовані, засновані на міжнародному законодавстві прав людини потреби українського суспільства; встановлення форм і методів повсякденної роботи, соціальну етику і професійну мораль, кадрову політику, тобто відбір тільки людей певного типу, готових – після одержання відповідної освіти – до реалізації сформульованої місії розвитку; запровадження дієвої системи державного та громадського контролю за діяльністю міліції;
7. Встановлені стратегічні напрямами реформування міліції в механізмі української держави, а саме: визначення принципів реформування і подальшої діяльності міліції; створення нормативно-правового забезпечення їх діяльності; удосконалення організаційної структури та кадрового забезпечення міліції; організація наукового забезпечення функціонування міліції; формування позитивного іміджу міліції серед населення; фінансове та матеріально-технічне забезпечення міліції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абасов Г. Г. Українська мова та законотворчі документи Української Центральної Ради щодо формування української армії і добровільного військово-міліційного з’єднання (історико-правовий аспект) / Г. Г. Абасов // Учёные записки. – Симферополь, 2007. – Т. 20. – № 2 (59): Серия : Юридические науки. – С. 3–10.
2. Абдулаев М. И. Проблемы теории государства и права / М. И. Абдулаев, С. А. Комаров. – СПб., 2003. – 296 с.
3. Авер’янов В. Б. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / [В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, Ю. П. Битяк та ін.] ; за заг. ред. В. Б. Авер’янова; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М.Корецького. – К. : Факт, 2003. – 382 с.
4. Аврутин Ю. Е. Полиция и милиция в механизме обеспечения государственной власти в России: теория, история, перспективы / Аврутин Ю. Е. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 499 с.
5. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина : [підруч.] / за заг. ред. І. П. Голосніченка та Я. Ю. Кондратьєва. – К. : Укр. акад. внутр. справ, 1995. – 295 с.
6. Акт проголошення незалежності України // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 38. – Ст. 502.
7. Актуальні проблеми розвитку держави і права : зб. матеріалів круглого столу (2 квіт. 2008 р., м. Чернігів) / М-во праці та соц. політики України, Черніг. держ. ін-т права, соц. технологій та праці, Каф. історії та теорії держави і права, конституц. та адм. Права ; за ред. Козинець О. Г. – Чернігів : Вид-во ЧДІПСТП, 2008. – 144 с.
8. Актуальні проблеми теорії держави і права : навч. посіб.: (за вимогами кредит.-модул. системи навчання): для бакалаврів у галузі знань «Право» за напрямом 6.060100 «Правознавство» / Є. В. Білозьоров [та ін.]; за заг. ред. Є. О. Гіди; М-во внутр. справ України, Київ. нац. ун-т внутр. справ, Каф. теорії та історії держави і права. – К. : Ліпкан О. С., 2010. – 258 с.
9. Актуальні проблеми теорії держави та права. Частина І. Актуальні проблеми теорії держави : навч. посіб. / [С. М. Тимченко, С. К. Бостан,
С. М. Легуша та ін.]. – К. : КНТ, 2007. – 392 с.
10. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – Т. 1. – М.: Юрид. лит., 1981. – 360 с.
11. Ансель М. Новая социальная защита: гуманистическое движение в уголовной политике / Ансель М. / под ред. А. А. Пионтовского. – М., 1970. – 158 с.
12. Ануфрієв М. І. Захист прав та свобод людини як одна з головних функцій органів внутрішніх справ України / М. І. Ануфрієв // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2000. – № 4. – С. 3–10.
13. Ануфрієв М. І. Систематизація нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та вдосконалення його правотворчої діяльності / М. І. Ануфрієв // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики : матеріали між нар. наук-практ. конф. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1999. – 145 с.
14. Атаманчук Г. В. Государственное управление: проблемы методологии правового исследования / Атаманчук Г. В. – М., 1975. – 215 с.
15. Афанасьев В. П. Некоторые проблемы управления в развитом социалистическом обществе / В. П. Афанасьев // Научное управление обществом. – Вып.13. – М., 1980. – С. 77–84.
16. Бабанцев Н. Ф. Правоохранительные органы Украины : учеб. пособие / [Бабанцев Н. Ф., Мишальченко Ю. В., Пиджаков А. Ю.]. – СПб, 2001. – 98 с.
17. Байтин М. И. Механизм современного Российского государства /
М. И. Байтин // Правоведение. – 1996. – № 3. – С. 4–10.
18. Балинська О. М. Проблеми теорії держави і права : навч. посіб. [для студ. ВНЗ] / Ольга Балинська, Тарас Гарасимів; Львів. держ. ун-т внутр. справ. – [Вид. 2-ге, доповн. і переробл.] – Львів: Вид-во ЛьвДУВС, 2010. – 415 с.
19. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України: підруч. / Бандурка О. М. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
20. Барчук Г. І. Діяльність судових та правоохоронних органів щодо забезпечення прав, свобод та обов’язків людини і громадянина / Г. І. Барчук, А. Ю. Олійник // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 2. – С. 173–181.
21. Белых А. К. Управление и самоуправление / Белых А. К. – Л., 1972. – 176 с.
22. Беляев В. П. Контроль как форма юридической деятельности и гарантия законности / В. П. Беляев // Право и политика. – 2004. – № 2. – С. 9–19.
23. Бондаренко І. В. Органи внутрішніх справ в системах правоохоронних органів України, Російської Федерації та інших зарубіжних країн: теоретичні аспекти : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Бондаренко І. В. / НАВСУ. – К., 2004. – 253 с.
24. Бондаренко І. Правоохоронна діяльність і правоохоронні органи: поняття та ознаки / І. В. Бондаренко // Право України. – 2003. – № 4. – С. 18–21.
25. Боровікова В. С. Організаційно-правові засади формування органів радянської міліції у західних областях УРСР (кінець 1939 – перша половина 1940 р.) // Науковий вісник. – Львів, 2007. – Вип.1. – С.246–257.
26. Боротьба з корупцією – життєво необхідна справа: Виступ Президента України Леоніда Кучми на Всеукраїнській нараді з проблем боротьби з організованою злочинністю і корупцією та захисту прав людини // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 19. – С. 3–5.
27. Брисковська О. М. Досвід кадрового забезпечення діяльності поліції зарубіжних країн – один із чинників успішного удосконалення правопорядку / О. М. Брисковська, Л. М. Овечкіна // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К., 2003. – № 2. – С. 312 – 319.
28. Бубенцова О. В. Теоретичні аспекти правоохоронної діяльності/
О. В. Бубенцова // Конституційні гарантії захисту людини у сфері правоохоронної діяльності : матеріали наук.-практ. конф. (24–25 верес. 1999 р., м. Дніпропетровськ). – Д. : Дніпропетр. юрид ін.-т МВС України, 1999. – С. 175–177.
29. Буличева Н. А. Правові засади позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ : дис.. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Буличева Н. А . – К., 2004. – 207 с.
30. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. – К., 1994. – С. 43.
31. Ведєрніков Ю. А. Теорія держави і права : навч. посіб. / Ю.А.Ведєрніков, А.В.Папірна. – К.: Знання, 2008. – 333 с.
32. Ведєрніков Ю. А. Щодо визначення поняття правоохоронної діяльності / Ю. А. Ведєрніков, В. К. Шкарупа, В. П. Карпунчев // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. – № 3. – С. 102–111.
33. Ведєрніков Ю.А., Грекул В.С., Папірна А.В. Теорія держави і права: Навч. посіб. – Дніпропетровськ, 2004. – 348 с.
34. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусол]. – К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. – 974 с.
35. Венгеров А. Б. Теория государства и права / Венгеров А. Б. – М. : Юристъ, 1995. –. Ч. I: Теория государства. – 1995. – 329 с.
36. Венедиктов А. В. Государственная социалистическая собственность / Венедиктов А. В. – М., 1948. – С. 609–611 с.
37. Взаємодія міліції та громадськості в Україні: З використання досвіду діяльності поліції Великобританії / Нац. ун-т внутр. справ ; за заг. ред. А. Дж. Бека, О. Н. Ярмиша. – Х., 2001. – 198 с.
38. Виконавча влада і державний контроль / Ін-т держави і права ім.
В. М. Корецького НАН України. Робоча група з реформування центр. органів викон. влади / [ред. М. С. Лопата]. – К., 1999. – 46 с.
39. Відомості з’їзду народних депутатів і Верховної Ради СРСР. – 1991. –
№ 12. – С. 315–320.
40. Водянников О. О понятии «национальное государство» в современном государствоведении / О. О. Водянников // Практична філософія та правовий порядок. – Х., 2001. – С. 296–297.
41. Гаврилов Ю. Демократический контроль – не самоціль / В. Гаврилов // Зеркало недели. – 2004. – № 23. – 12 черв. – С. 8.
42. Гайворонський В. Конституційний принцип верховенства права /
В. Гайворонський // Право України. – 2003. – № 3. – С. 26–31.
43. Геллер М. Утопия у власти. Книга вторая. Мировая империя. 1945–1985 / М. Геллер, А. Некрич. – М. : Изд-ва «МИК», «Агар», 1996. – 118 с.
44. Гіда Є. О. Основні форми і методи діяльності української міліції в сфері реалізації прав і свобод людини / Є. О. Гіда // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. 2003. – Вип. 6. – С. 346–347.
45. Гладун З. Система виконавчої влади в Україні (організаційно-правові проблеми вдосконалення) : наук. доп. / З Гладун / Ін-т держави і права ім.
В. М. Корецького НАН України ; під заг. ред. Ю. С. Шемшученка, В. Б. Авер’янова. – К., 1996. – 19 с.
46. Головко М.Л. Суспільно-політичні організації та рухи України в період Другої світової війни. 1939-1945 рр.: [монографія] / Головко М.Л. – К. : Олан, 2004. – С. 46 – 47.
47. Горінецький Й. І. Правоохоронна функція держав Центральної Європи: теоретичні і практичні аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Й. І. Горінецький. – К., 2005. – 20 с.
48. Гоц В. Я. Правове регулювання праці співробітників міліції // Університет внутрішніх справ. Вісник. – Х., 1996. – Вип.1. – С.120–123.
49. Григонис Э. П. Механизм государства (теоретико-правовой аспект) : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория права и государства; история права и государства; история политических и правовых учений» / Э. П. Григонис. – СПб., 2000. – 20 с.
50. Григорян Л. Л. Теоретические и конституционные основы механизма Советского государства : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория права и государства; история права и государства; история политических и правовых учений» / Л. Л. Григорян. – М., 1989. – 21 с.
51. Грін О. О. Формування та діяльність народної міліції, органів внутрішніх справ і державної безпеки, народної дружини Закарпатської України (1944–1945 рр.) // Держава і право. – К., 2009. – Вип.43: Юридичні і політичні науки. – С. 164–168.
52. Губанов А. В. Полиция зарубежных стран: Организационно-правовые основы, стратегия и тактика деятельности / Губанов А. В. – М. : Моск. акад. экономики и права,1999. – 286 с.
53. Гусарєв С. Д. Конституційні основи формування в Україні правової держави та вдосконалення діяльності міліції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» / С. Д. Гусарєв. – К. : Укр. акад. внутр. справ, 1994. –20 с.
54. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 31. – Ст. 42.
55. Демків Р. Я. Адаптація правової системи України до міжнародних стандартів у сфері правоохоронної діяльності міліції // Актуальні питання реформування правової системи України. – Луцьк, 2006. – Т.1. – С.109–112.
56. Демків Р. Я. Закон в системі нормативно-правового регулювання діяльності міліції: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 [Електронний ресурс] / Р.Я. Демків; Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2007. – 16 с.
57. Демків Р. Я. Закон – основа діяльності міліції України / Демків Роман Ярославович; Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Львів: Терно-граф, 2009. – 167 с.
58. Дербичева С. А. Социализация полиции и партнерство с населением как стратегия борьбы с преступностью: европейские ноухау / С. А. Дербичева // Закон и право. – 2002. – № 1. – Ст. 50–55.
59. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / [В. Б. Авер’янов, В. А. Дерець, М. І. Ославський та ін.] ; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : ЮСТІНІАН, 2007. – 287 с.
60. Діяти слід в інтересах держави // Іменем Закону. – 2001. – № 13. – С. 5. – 9 берез.
61. Дмитренко Ю. Соціальний захист співробітників правоохоронних органів. Гарантії та проблеми їх реалізації / Ю. Дмитренко // Вісник прокуратури. – 2004. – № 5. – С. 44–48.
62. Довжук І. В. Органи міліції України у міжвоєнний період (за матеріалами Луганщини) // Гілея: наук. вісн. – К., 2010. – Вип. 33. – С.96–102.
63. Долженков О. Ф. Оперативно-розшукова діяльність як правоохоронна функція кримінальної міліції / Долженков О. Ф., Думко А. Ф., Козаченко І. П. – Одеса : НДРВВ ОІВС, 2000. – 134 с.
64. Драюк В.М. На сторожі спокою: Нариси / Голов. ред. Ю.А. Гричай / Управління МВС України в Чернівецькій області. – Чернівці, 2000. – 208 с.
65. Дюги Л. Конституционное право / Дюги Л. – М. : Типография Т-ва
И. Д. Сытина, 1908. – С. 376–377.
66. Економічна енциклопедія : у 3 т. / відпов. ред. С. В. Мочерний. – К. : Вид. центр «Академія», 2001. – Т. 2. – 2001. – С. 355–372.
67. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Еллинек Г. – СПб., 2004. – 752 с.
68. Загальна декларація прав людини, прийнята 10 груд. 1948 р. на III сесії Генеральної Асамблеї ООН : Постанова Кабінету Міністрів України від 29 лип. 1991 р. № 114. – К., 1991. – 12 с.
69. Загальна теорія держави і права / [підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. освіти] / [Цвік М. В., Ткаченко В. Д., Богачова Л. Л. та ін.] ; за ред. М. В. Цвіка та ін. – Х. : Право, 2002. – 427 c.
70. Загальна теорія держави і права / за ред. В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком, 1997. – 320 с.
71. Загальна теорія держави і права : [підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / [Цвік М. В. та ін.]; за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина; М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х.: Право, 2009. – 583 c.
72. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / [Р. А. Калюжний, С. М. Тимченко, Н. М. Пархоменко, С. М. Легуша] – К.: Паливода А. В., 2007. – 293 с.
73. Загальна теорія держави і права: Підруч. – Х., 2009. – С. 122.
74. Засунько С.С. Механізм правового регулювання суспільних відносин у сфері пожежної безпеки // Міліція України. – № 6. – 2004. – С.11.
75. Защита прав человека и соблюдение законности органами внутренних дел // Материалы междунар. науч.-практ. конф. от 10 дек. 1998 г. – М. : МЮ и МВД России; Щит, 1999. – С. 29–31.
76. Зозуля Є. В. Боротьба органів внутрішніх справ України проти злочинності у сфері економіки в 90-х рр. ХХ ст. / Є. В. Зозуля // Матеріали доп. вузівської наук. конф. проф.-викл. складу за підсумками наук.-дослід. роботи за період 1999–2000 рр. Історичні науки, політологія, міжнародні відносини і філософія / [ред кол. : П. В. Добров (голова. редкол.), В. М. Нікольський (відпов. секр.), М. Є. Безпалов, Г. П. Єрхов, О. В. Крапівін, В. О. Пірко, А. П. Розкошний]. – Донецьк : Вид-во Донецьк. держ. ун-ту, 2001. – С. 159–161.
77. Зозуля Є. В. Діяльність міліції України щодо протидії організованій злочинності та корупції в державно-владних структурах як складова кримінально-правової політики держави (90-ті роки ХХ ст., історико-правовий аналіз) // Кримінально-правова політика держави: теоретичні та практичні аспекти проблеми. – Донецьк, 2006. – С.82–90.
78. Зозуля Є. В. Діяльність органів державної влади та управління України по формуванню законодавчої бази діяльності МВС України в 1990–2000 рр. / Є. В. Зозуля // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2001. – № 3. – С. 25–32.
79. Зозуля Є. В. Міліція України в умовах становлення незалежної держави (90-ті рр. ХХ ст.) / Зозуля Є. В. – Донецьк : Донец. юрид ін.-т МВС при Донец. нац. ун-ті., 2004. – 187 с.
80. Зозуля Є. В. Розвиток організаційної структури, системи управління і підготовки кадрів міліції напередодні становлення незалежної держави /
Є. В. Зозуля // Історичні та політологічні дослідження / ред кол. : П. В. Добров (голова. редкол.), В. М. Нікольський (відпов. секр.), М. Є. Безпалов, Г. П. Єрхов, О. В. Крапівін та ін. – Донецьк : Вид-во Донецьк. держ. ун-ту, 2001. – № 4. – С. 155–163.
81. Зозуля І. В. Оптимізація структури концепції реформування системи органів МВС України / І. В. Зозуля // Форум права. – 2010. – № 2. – С. 160–165 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-2/10zivcom.pdf
82. Из истории милиции Советской Украины / Ю.В. Александров, Б.А. Воронин, И.А. Гельфанд и др. / Под. ред. д.ю.н., проф. П.П. Михайленка. – К., 1965. – 400 с.
83. Искакова М. К. Механизм Советского общенародного государства : автореф. дис. 6на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права; история политических и правовых учений» / М. К. Искакова. – Саратов, 1984. – 19 с.
84. Іванченко Р. Україна від Кия до Кравчука: короткий нарис історії української державності / Іванченко Р. – К. : Укр. письменник, 1992. – С. 40.
85. Історія державності України : експерим. підруч. / [О. Н. Ярмиш,
В. А. Греченко, О. А.Гавриленко та ін.] ; за заг. ред. О. М. Бандурки, О. Н. Ярмиша. – Х.: Одіссей, 2004. – 606 с.
86. Історія міліції України: минуле і сучасність : зб. наук. праць за матеріалами ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф., 15 травня 2009 р., Івано-Франківськ : ПЮІ ЛьвДУВС, 2009. – 234 с.
87. Історія органів внутрішніх справ. Частина ІІ (ХХ століття) : навч. матеріали до спецкурсу / О. А. Гавриленко, Б. Г. Головко, Л. О. Зайцев,
О. С. Проневич / за ред. Л. О. Зайцева. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1999. – 186 с.
88. Кадровий резерв: яким він має бути // Урядовий кур’єр. – 2001. – 21 берез.
89. Кальман О. Деякі проблеми реформування правоохоронних та контролюючих органів України / О. Кальман // Вісник прокуратури. – 2002. – № 4. – С. 88–91.
90. Камінський А. І. Перспективи взаємодії місцевої міліції з органами державної влади, місцевого самоврядування, а також населення // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – Сімферополь, 2006. – Вип.9. – С.18–25.
91. Кант И. О поговорке «Может быть, это и верно в теории, но не годится для практики» // Кант И. Сочинения : В 6 -ти тт. – М., 1965. – Т. 4(2). – С. 93.
92. Капля О. М. Інтеграція міліції України до правоохоронної системи ЄС / О. М. Капля // Теорія управління в органах внутрішніх справ : [навч. посіб.] / за ред. В. А. Ліпкана. – К., 2007. – С. 689–711.
93. Капля О. М. Тенденції реформування поліцій країн Центральної Європи на прикладі Чехії, Угорщини, Польщі / О. М. Капля // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 6. – С. 98–101.
94. Кардаш В. М. Державні органи як структурні елементи механізму держави / В. М. Кардаш // Науковий вісник Чернівецького університету. – Чернівці, 2000. – Вип.100: Правознавство. 125-річчю Чернівецького університету присвячується. – С. 24–27.
95. Касараба Ю. Я. Дотримання європейських етичних стандартів працівниками міліції – запорука формування міжнародного позитивного іміджу України // Наук. вісн. – Львів, 2006. – Вип.3. – С.150–157.
96. Келъман М. С. Загальна теорія держави та права : [підруч.] /
Келъман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. – Львів : Новий Світ–2000, 2003. – 583 с.
97. Кельзен Г. Чисте правознавство / Кельзен Г. – К. : Юніверс, 2004. – 458 с.
98. Кельман М. С. Загальна теорія держави і права : [підруч.]. – 3-тє вид., стереотип. / Келъман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. – Львів : Новий Світ – 2000, 2007. – 475 с.
99. Кирия К. Д. Органы исполнительной власти в механизме российского государства: теоретико-правовой и историко-правовой аспекты : дис. канд. юрид. наук : 12.00.01 / Кирия Кира Демуриевна. – СПб., 2008. – 191 с.
100. Кирия К. Д. Органы исполнительной власти в механизме российского государства: теоретико-правовой и историко-правовой аспекты : дис. канд. юрид. наук : 12.00.01 / Кирия Кира Демуриевна. – СПб., 2008. – С. 12.
101. Кирия К. Д. Эволюция представлений о взаимоотношениях законодательной и исполнительной властей в учениях Локка и Монтескье / К. Д. Кирия, Э. П. Григонис // История государства и права. – 2008. – № 9. – С. 33–35.
102. Коваленко И. А. Система органов внутренних дел России в механизме российского государства : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Коваленко И. А. – М., 2005. – 191 с.
103. Ковалик В.В. Діяльність органів міліції на території Станіславської області в 1939-1946 рр. Історико-правовий аналіз: Автореф. дис. ... канд. іст. наук. – Ужгород, 2008. – 20 с.
104. Ковальська В.В. Міліція в системі правоохоронних органів держави (адміністративно-правові аспекти): автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 [Електронний ресурс] / В.В. Ковальська ; Ін-т законодавства Верхов. Ради України. – К., 2009. – 37 с.
105. Когут Я. М. Децентралізація як напрям реформування кадрового забезпечення діяльності міліції України // Науковий вісник. – Львів, 2009. – Вип. 4. – С.153–160.
106. Кодекс поведінки посадових осіб у підтриманні правопорядку. Прийнято резолюцією 34/169 Генеральної Асамблеї ООН від 17 груд. 1979 р. // Докум. ООН А/КЕ5/34/169. – К., 1996. – Ст. 62–65.
107. Козлов Ю. М. Органы советского государственного управления (понятие и конституционная система) / Козлов Ю. М. – М. : Юрид. лит, 1960. – 200 с.
108. Кокошкин Ф. Лекции по общему государственному праву /
Кокошкин Ф. М. : Бшм., 1912. – 280 с.
109. Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні : [навч. посіб.] / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 350 с.
110. Колпаков В. А. Адміністративне право України : [підруч.] /
В. А. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 480 с.
111. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Учеб. – СПб., 2004. – С. 37 – 38.
112. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації : [монографія] / А. Т. Комзюк / за заг. ред. проф. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – С. 3–10.
113. Кондратьєв Я. Ю. Науково-практичний коментар до Закону України «Про міліцію» / Кондратьєв Я. Ю., Голосніченко І. П. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 87 с.
114. Коненко С. Я. Реорганізація системи МВС України на сучасному етапі державотворення (із досвіду реорганізації поліції Німеччини) / Коненко С. Я. – К. : Знання України, 2006. – 43 с.
115. Конституційне право України / за ред. д-ра юрид. наук, проф.
В. Ф. Погорілка. – [2-ге вид., доопр.].– К. : Наук. думка, 2000. – 318 с.
116. Конституція України : наук.-практ. комент. / [В. Б. Авер’янов,
О. В. Батанов, Ю. В. Баулін та ін. ; редкол. : В. Я. Тацій (голова) та ін.]; Акад. прав. наук. України. – Х. : Право; К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2003. – 805 с.
117. Конституція України від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
118. Концепція розвитку органів внутрішніх справ України в ХХІ столітті: Науковий проект / за ред. проф. Я. Ю. Кондратьєва. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 1999. – 27 с.
119. Копан О. В. Забезпечення внутрішньої безпеки України: теоретико-управлінські засади. Введення в поліцейську стратегію : [монографія] / Копан О. В. – К. : НАВСУ, 2001. – 424 с.
120. Копейчиков В. В. Вопросы теории механизма советского социалистического государства : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.01 / Копейчиков Володимир Володимирович. - Х.., 1969. – 309 с.
121. Копейчиков В. В. Механизм советского государства / Копейчиков В. В. – М., 1968. – 215 с.
122. Коренєв О. Правоохоронні органи Російської Федерації та їх роль у забезпеченні законності та правопорядку / О. Коренєв // Міжнародна поліцейська енциклопедія : у 10 т. / відпов. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемшученко. – К. : Концерн «Видавничій Дім «Ін Юре», 2003. –. –. Т. 1. – 2003. – С. 827 – 828.
123. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права: 2-е изд. - (Сер. «Теория и история государства и права»). - Издательство: Юридический Центр Пресс, 2004. – С. 20.
124. Кравченко Ю. Ф. Громадська думка – дзеркало діяльності міліції /
Ю. Ф. Кравченко // Іменем закону. – 2000. – № 35. – 25 серп. – С. 3.
125. Кравченко Ю. Ф. Міліція України / Ю. Ф. Кравченко. – К. : Ґенеза, 1999. – 432 с.
126. Крупчан О. Д. Проблеми вдосконалення державного механізму і Конституція України / О. Д. Крупчан // Теоретичні та практичні питання реалізації Конституції України: проблеми, досвід, перспективи : матеріали наук.-практ. конф. (25 черв. 1997 р., м. Київ). – Х., 1998. – С. 36–39.
127. Кудря В. О. Деякі аспекти історико-правових засад формування кадрової функції управління в органах внутрішніх справ України / В. О. Кудря // Концептуальні засади формування менеджменту в Україні. – К., 2007. – С. 286–290.
128. Кузьминець О.В. Основи службової діяльності державної варти Гетьманату як прототипу підрозділів громадської безпеки (квітень-грудень 1918 р.): рукопис тез доповіді, поданих на XIX міжнар. істор.-прав. конф. [«Інтеграційні процеси в історії права, держави, юридичної думки та правоохоронної діяльності»], (с. Гута, резиденція «Синьогора», 15-18 травня 2008 р.). – Івано-Франківськ, 2009. – С. 1-5.
129. Куліш А.М. Основні напрямки реформування органів внутрішніх справ України // Форум права. – 2008. – № 1. – С.254-259 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-1/08kamvcu.pdf
130. Курашвили Б. П. Очерк теории государственного управления / Курашвили Б. П. – М., 1987 – 180 с.
131. Кучук А. М. Основні напрями та завдання правоохоронної діяльності / А. М. Кучук // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 27. – К. : Ін-т держави і права ім. В. Корецького НАН України, 2005. – С. 85–90.
132. Кучук А. М. Охорона та захист прав і свобод людини в контексті правоохорони / А. М. Кучук // Науковий вісник Юридичної академії МВС. – 2004. – № 4. – С. 154–161.
133. Кучук А. М. Правоохоронна діяльність: питання теоретичного визначення / А. М. Кучук // Науковий вісник Юридичної академії МВС. – 2003. – № 2. – С. 63 – 68.
134. Кучук А. М. Правоохоронна система України: визначення поняття і структура / А. М. Кучук // Науковий потенціал майбутнього України на шляху до Європейської інтеграції : матеріали наук. конф. курсантів, студентів та молодих науковців (26 берез. 2004 р., м. Дніпропетровськ). – Д., 2004. – С. 183–184.
135. Кучук А. М. Правоохоронні органи в механізмі правоохорони /
А. М. Кучук // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХІ регіональної наук.-практ. конф. (3–4 лют. 2005 р., м. Львів). – Львів : Юрид. ф-т. Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2005. – С. 142–144.
136. Кучук А. М. Принципи правоохоронної діяльності / А. М. Кучук // Юридична Україна. – 2005. – № 2. – С. 77–81.
137. Кучук А. М. Сучасна парадигма правоохоронної діяльності /
А. М. Кучук // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – С. 199–203.
138. Кучук А. Правоохоронна діяльність: стан наукової розробки проблеми / А. Кучук // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 2. – С. 68–72.
139. Лагоша М. М. Міліція України в 1945–1953 рр. : автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / М. М. Лагоша. – Донецьк : Донец. держ. ун-т, 2000. – 19 с.
140. Ленин В. И. Полн. собр. соч./ Ленин В. И. – Т. 34. – 302 с.
141. Лившиц Р. З. Государство и право в современном обществе /
Р. З. Лившиц // Теория права: новые идеи. – М., 1991. – Вып. 1. – С. 10–18.
142. Ліпкан В. А. Національна безпека України: нормативно-правові аспекти забезпечення : [монографія] / Ліпкан В. А. – К. : Текст, 2003 – 180 с.
143. Малыгин А. Я. Развитие конституционно-правовых основ организации и деятельности органов внутренних дел : [учеб. пособие] / А. Я. Малыгин, Р.С. Мулукаев. – М. : Акад. МВД СССР, 1988. – 215 с.
144. Мельник М. І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність : [навч. посіб.] / М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2002. – 576 с.
145. Мельник М. І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі : [навч. посіб.] / М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2000. – 512 с.
146. Мельник Р. С. Місце правових норм у системі юридичних гарантій законності в адміністративній діяльності міліції // Запорізький юрид. ін-т. Вісник. – Запоріжжя, 2000. – № 2 (11). – С.117–124.
147. Милиция: автономизация ведомства и государственное насилие // Интернетгазета «ПОЛИТ.РУ» [Электронний ресурс]. – Режим доступа : www.polit.ru/research/2006/.../privatization.html
148. Миндагулов А. Х. Политика, власть и управление в сфере правоохранительной деятельности / А. Х. Миндагулов, Г. А. Туманов // Проблемы теории и социологии управления органами внутренних дел : Труды Акад. – М. : Акад. МВД Российской Федерации, 1992. – С. 29–33.
149. Министерство внутренних дел Российской Федерации // История создания МВД СССР [Электронний ресурс]. – Режим доступа : http://www.mvdinform.ru/about/history/.
150. Михайленко П. П. Історія міліції України: У документах і матеріалах у 3 т. / Михайленко П. П. – К. : Ґенеза, . –. – Т. 3: (1946–1990). – 2000. – 614 с.
151. Михайленко П. П. Міліція чи поліція? Поліція! / П. П. Михайленко // Правове забезпечення діяльності міліції/поліції: історія, сучасні проблеми та міжнародний досвід : тези доп. наук.-теорет. конф., присвяченої 85-річчю Київ. нац. ун-ту внутр. справ. (м. Київ, 22 черв. 2006 р.) . – К. : КНУВС, 2007. – С. 14–20.
152. Михайленко П., Кісілюк Е. Організація та діяльність міліції УРСР у 1969–1988 роках / П. Михайленко, Е. Кісілюк // Міліція України. – 2004. – № 6. – С. 26–27.
153. Михайленко П.П., Кондратьєв Я.Ю. Історія міліції України у документах і матеріалах: У 3-х т. – К., 1997 – 2000. – 614 с.
154. Міжнародна поліцейська енциклопедія : у 10 т. / [відпов. ред.
Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемшученко]. – К. : Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2003. –. – Т. 1. – 2003. – 1232 с.
155. Міліція України у 1917–2002 рр: (Історія, організація та діяльність, дотримання законності, підготовка кадрів/ [уклад. : П. П. Михайленко та ін. ; наук. ред. П. П. Михайленко]. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2002. – 123 с.
156. Міліція України: історичний нарис, портрети, події / Ю.О. Смирнов (голова ред.ради), П.П. Михайленко (упоряд.). – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. — С. 35 – 36.
157. Міліція України: Історичний нарис, портрети, події: Наук.-популярне видання / За ред. Ю.О. Смирнова; Кол. авторів: Ю.О. Смирнов, П.П. Михайленко, О.Д. Святоцький, М.І. Ануфрієв. – К., 2002. – 798 с.
158. Міліція як суб’єкт реалізації державної політики в Україні / Нац. акад. внутр. справ України. НДІ проблем боротьби зі злочинністю. – К., 2003. – 55 с.
159. Мінюков А. Система органів державної влади, що забезпечують конституційні права і свободи людини і громадянина: їх повноваження / А. Мінюков // Право України. – 2002. – № 4. – С. 61–65.
160. Моль Р. Энциклопедия государственных наук / Моль Р. – М., 1868. – С. 255–257.
161. Мотовиловкер Я. О. Теория регулятивного и охранитель