Міщук Галина Юріївна. Організація біржового регулювання ризик-прибутків суб'єктів підприємництва

brief description

Міщук Галина Юріївна. Організація біржового регулювання ризик-прибутків суб'єктів підприємництва: дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Український держ. ун- т водного господарства та природокористування. - Рівне, 2004

Міщук Г.Ю. Організація біржового регулювання ризик-прибутків суб’єктів підприємництва.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03.- організація управління, планування і регулювання економікою. Український державний університет водного господарства і природокористування, Рівне, 2004.
В дисертації розроблені науково-методичні основи біржового регулювання загальноринкових ризиків на товарному ринку. Обґрунтовано концепцію та методичні засади двостороннього аналізу ризиків. Запропонована методика визначення частки прихованих (тіньових) прибутків. Розроблена класифікація механізмів і важелів регулювання ризиків. Розроблені методичні основи: а) розрахунку авансових платежів за форвардними контрактами; б) прогнозування біржової ціни та оцінювання цінових ризиків за оцінками експертів. Обгрунтовано модель активізації біржового ринку із запровадженням механізмів державної підтримки та стимулювання його розвитку.

В дисертаційній роботі узагальнені теоретичні та методичні засади управління підприємницькими ризиками і запропоновано нове вирішення наукової проблеми організації біржового регулювання ризик-прибутків суб’єктів підприємництва.

Обгрунтована авторська версіяпідприємницького ризикуяк рішення або інших дій, наслідки яких можуть бути як позитивними, так і негативними, залежно від зміни ринкової кон’юнктури. Мотивом ризикової діяльності єризик-прибуток- прибуток у розмірі, що перевищує безпечну ставку доходності і визначається позитивно спрямованими цілями підприємця. Точками його відліку можуть бути безпечна ставка доходності; середньоринкова, середньогалузева або внутрішня ставка рентабельності.
В результаті дослідження зовнішнього середовища функціонування суб’єктів підприємництва виявлено високий рівень тінізації” національної економіки. Для розрахунку частки прихованих прибутків доцільно застосовувати концепцію методу -коефіцієнта, яка адаптована автором для аналізу товарного ринку. На основі побудованої лінії надійності ринку та виявленої різниці в реальній та розрахунковій безпечній ставці доходності розрахований резерв легалізації прихованих прибутків.
Високий рівень цінової варіації, що характеризує стан ринкової кон’юнктури, високий відсоток прихованих прибутків разом із зафіксованими негативними фінансовими результатами діяльності значної частки підприємств легального сектора економіки (значна кількість збиткових підприємств та зростання суми їх збитків) свідчить про необхідність розробки та впровадження дієвих механізмів регулювання ризик-прибутків суб’єктів підприємництва.
Серед ринкових регулюючих механізмів найслабкішим залишається розвиток бірж, про що свідчить: низький рівень вертикальної структурованості (спричинений практично повною відсутністю хеджевих строкових контрактів), відсутність розрахунково-гарантійної установи, наявність в структурі біржового обігу значної частки небіржових товарів, низький рівень укладання угод для потреб внутрішнього ринку.
Доцільно здійснювати реструктуризацію біржового ринку шляхом запровадження у біржовий обіг строкових біржових угод з одночасним створенням Клірингової установи, для чого необхідною є участь та активна державна підтримка. Зокрема, варто застосувати систему важелів державного впливу на діяльність кредитних установ, які забезпечили б учасників строкового біржового ринку (на початковому етапі його формування) коштами на оплату початкових депозитних внесків, причому не безпосередньо, а через систему гарантій, наданих Кліринговою установою від імені потенційних хеджерів.
Забезпечення необхідного гарантованого рівня маржі можна досягнути за рахунок державних інтервенцій. Метою такого регулювання є підтримка фінансових можливостей для постійного здійснення операцій хеджування. Джерелом державних інтервенційних виплат можуть бути кошти, отримані шляхом перерозподілу видатків, передбачених Державним бюджетом України.
З метою збільшення рівня виконання існуючих строкових (форвардних) контрактів запропонована удосконалена система розрахунку суми авансових платежів. Основою розрахунку авансу може бути вартісний підхід, або врахування терміну дії угоди. Подальший розподіл авансованих сум здійснюється на пропорційній основі.
Результативність застосування суб’єктами підприємництва інструментів регулювання ризик-прибутків знаходиться в прямій залежності від точності попередньо здійсненого прогнозу зміни ринкової кон’юнктури. За умов високої нестабільності зовнішнього середовища пріоритетнішим є експертний метод прогнозування та оцінки ризику.
Розроблений автором спрощений метод експертних оцінок дозволяє поєднати вимоги економії часу та коштів на здійснення розрахунків та забезпечує високу точність отриманих результатів. Вища достовірність результатів експертизи порівняно з даними статистичного прогнозу підтверджена реальними ціновими значеннями, зафіксованими на момент настання прогнозованого періоду.