МІЖНАРОДНІ МЕХАНІЗМИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА У СФЕРІ БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЖІНКАМИ

brief description

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису
ШУМІЛЕНКО Андрій Петрович

УДК 341.1/8: 343.9: 343.43-055.2

МІЖНАРОДНІ МЕХАНІЗМИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ
НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА У СФЕРІ БОРОТЬБИ
З ТОРГІВЛЕЮ ЖІНКАМИ

Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент
Левицький Тарас Іванович

Львів – 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК
МІЖНАРОДНОЇ ПРАВОТВОРЧОСТІ
У СФЕРІ БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЖІНКАМИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13
1.1. Стан наукової розробки теми дисертаційного дослідження . . . . . . . . . . .13
1.2. Загальна характеристика міжнародно-правових актів
у сфері боротьби з торгівлею жінками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .19
1.3. Загальна характеристика нормотворчої діяльності
імплементаційного характеру у сфері боротьби
з торгівлею жінками. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Висновки до розділу 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ АКТІВ МІЖНАРОДНИХ МІЖУРЯДОВИХ
ОРГАНІЗАЦІЙ НА РОЗВИТОК НОРМ МІЖНАРОДНОГО
ПРАВА З ПИТАНЬ БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЖІНКАМИ. . . . . . . . . . . . . 66
2.1. Імплементаційна нормотворчість, що здійснюється
міжнародними організаціями універсального
характеру у сфері боротьби з торгівлею жінками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66
2.2. Нормотворчість імплементаційного характеру,
що здійснюється у рамках регіональних міжнародних
міжурядових організацій, а також у рамках багатостороннього
регіонального та міжрегіонального співробітництва
держав з питань боротьби з торгівлею жінками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .74
2.3. Еволюція міжнародно-правових норм у сфері боротьби
з торгівлею жінками у нормотворчій діяльності
міжнародних міжурядових організацій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112
Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140
РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖНАРОДНОГО ІНСТИТУЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ
НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА У СФЕРІ БОРОТЬБИ З
ТОРГІВЛЕЮ ЖІНКАМИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143
3.1. Класифікація і загальна характеристика компетенції
організацій та органів у рамках міжнародного інституційного
механізму імплементації норм міжнародного права у сфері
боротьби з торгівлею жінками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143
3.2. Організаційна та оперативно-виконавча діяльність
імплементаційного характеру у сфері боротьби з торгівлею жінками . . . . . . .157
3.3. Вплив міжнародного контролю на забезпечення
імплементації державами норм міжнародного права
у сфері боротьби з торгівлею жінками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .177
Висновки до розділу 3. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 186
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .198

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АРІАТ Азійська регіональна ініціатива з питань боротьби з торгівлею жінками та дітьми
ГІ-БТЛ ООН Глобальна ініціатива ООН з питань боротьби з торгівлею людьми
ГРЕТА Група експертів із заходів стосовно протидії торгівлі людьми (РЄ)
Договір 1904 р. Міжнародний договір про боротьбу з торгівлею білими рабинями 1904 р.
Додаткова конвенція 1956 р. Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних до рабства 1956 р.
ЕКОВАС Економічне співтовариство західноафриканських держав
ЄКБЗ Європейський комітет з питань боротьби зі злочинністю
ЄКПП Європейський комітет співробітництва з правових питань
Женевська конвенція 1949 р. Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни 1949 р.
Комітет-1979 Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок
Конвенція 1910 р. Міжнародна конвенція про боротьбу з торгівлею білими рабинями 1910 р.
Конвенція 1921 р. Міжнародна конвенція про боротьбу з торгівлею жінками і дітьми 1921 р.
Конвенція 1926 р. Конвенція про рабство 1926 р.
Конвенція 1933 р. Міжнародна конвенція про боротьбу з торгівлею повнолітніми жінками 1933 р.
Конвенція 1949 р. Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми
і з експлуатацією проституції третіми
особами 1949 р.
Конвенція 1979 р. Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок 1979 р.
Конвенція 1994 р. Міжамериканська конвенція про запобігання, покарання та викорінення насильства щодо жінок 1994 р.
Конвенція 2003 р. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції 2003 р.
Конвенція МОП 1930 р. Конвенція МОП № 29 про примусову чи обов’язкову працю 1930 р.
Конвенція МОП 1957 р. Конвенція МОП № 105 про скасування примусової праці 1957 р.
Конвенція РЄ 2005 р. Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 р.
Конвенція СААРК 2002 р. Конвенція СААРК про запобігання торгівлі жінками та дітьми з метою проституції 2002 р.
МГ-БТЛ Міжустановча група з питань співпраці у боротьбі з торгівлею людьми
ММУО міжнародна міжурядова організація
МНУО міжнародна неурядова організація
МПГПП 1966 р. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 р.
МПЕСКП 1966 р. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966 р.
Програма дій 1995 р. Програма дій 1995 р. щодо запобігання торгівлі людьми та експлуатації проституції третіми особами
Програма СНД 2006 р. Програма співробітництва держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у боротьбі
з торгівлею людьми на 2007-2010 роки 2006 р.
Протокол 1953 р. Протокол про внесення поправок до Конвенції про рабство (1926 р.) 1953 р.
Протокол 1967 р. Протокол щодо статусу біженців 1967 р.
Протокол 2000 р. Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї 2000 р., що доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності 2000 р.
Протокол 2003 р. Протокол до Африканської хартії прав людини і народів стосовно прав жінок в Африці 2003 р.
Рада ЄС Рада міністрів ЄС
Спеціальний комітет Міжурядовий спеціальний комітет з питань розробки конвенції проти транснаціональної організованої злочинності
Спеціальний комітет РЄ Спеціальний Комітет з питань заходів щодо протидії торгівлі людьми
УПО універсальний періодичний огляд
ФП 1999 р. Факультативний протокол до Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок 1999 р.
ФП-ТДДПДП 2000 р. Факультативний Протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії 2000 р.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Торгівля людьми, яка визнана злочином на міжнародному та національному рівнях, має транснаціональний характер. Оскільки цей злочин здійснюється через національні кордони держав, боротьба з ним вимагає координації та узгодження відповідних міжнародних заходів, а також імплементації державами міжнародно-правових норм у сфері боротьби з цим злочином як на національному, так і на міжнародному рівнях. Отже, рекомендації щодо розв’язання проблеми боротьби з торгівлею жінками повинні розроблятися у процесі співробітництва держав (у рамках двосторонніх відносин та через співпрацю у рамках діяльності міжнародних міжурядових організацій).
Злочин торгівлі людьми, жертвами якого стають повнолітні жінки, має свої особливі причини та негативні наслідки. Причинами є злидні, ґендерна нерівність та обмеження прав і можливостей жінок. Наслідки ж цього злочину мають особливо тяжкий характер, оскільки суттєво впливають на загальний розвиток суспільства. На додачу до усього згаданого, торгівля жінками дуже тісно пов’язана з порушеннями норм міжнародного міграційного права та міжнародного трудового права, а також включає у себе важливі аспекти морального характеру, пов’язані із проблемою проституції.
ООН, відзначаючи тісний зв’язок торгівлі жінками з феноменами работоргівлі та рабства, а також проблемою забезпечення викорінення усіх форм насильства щодо жінок, почала звертати прискіпливу увагу на торгівлю жінками з метою експлуатації їх проституції наприкінці 80-х років XX-го століття. Сьогодні торгівля жінками розглядається як невід’ємна частина загальної проблеми торгівлі людьми, що засуджена та визнана незаконною у численних міжнародно-правових актах.
Таким чином, імплементація норм міжнародного права у сфері боротьби з торгівлею людьми, жертвами якої є саме жінки, повинна носити особливий комплексний характер, що враховував би зазначені раніше причини та негативні наслідки цього транснаціонального злочину.
Окремі питання теми досліджувалися у працях В. О. Іващенко, Г. Л Кохан, О. В. Наден, Н. В. Плахотнюк, О. В. Святун, К. Браво, Д. Вайссбродта, Е. Т. Гелехер, М. Маттара, Я. Рассам, Н. Рея, Дж. Фітцпатрік, а також Дж. Хетеуея та Дж. Чуанг. Проте залишилися недослідженими проблеми розвитку міжнародно-правових норм, що визначають конкретні види зобов’язань держав у сфері боротьби з торгівлею жінками, особливості сучасного розвитку міжнародного інституційного механізму імплементації норм міжнародного права у цій сфері регулювання, питання міжнародного контролю за виконанням державами їхніх міжнародно-правових зобов’язань у сфері боротьби з торгівлею жінками тощо.
Усе це зумовлює потребу проведення комплексного дослідження міжнародних механізмів імплементації норм міжнародного права у цій сфері регулювання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках планових наукових досліджень кафедри міжнародного права Львівського національного університету імені Івана Франка в контексті теми «Проблеми кодифікації та прогресивного розвитку міжнародного права» (номер державної реєстрації 0109Y004336).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення міжнародних механізмів імплементації норм міжнародного права у сфері боротьби з торгівлею жінками, характеристика їхніх основних елементів, їх взаємодії та функціонування.
Досягнення визначеної мети вимагало вирішення таких завдань:
– проаналізувати міжнародно-правові акти у сфері боротьби з торгівлею жінками;
– визначити категорії міжнародно-правових актів у залежності від того, на боротьбу з якими окремими аспектами торгівлі жінками спрямована їхня дія;
– з’ясувати зміст понять «торгівля жінками», «жертва торгівлі жінками», «експлуатація жертв торгівлі жінками», а також «насильство щодо жінок»;
– охарактеризувати правотворчу діяльність імплементаційного характеру у сфері боротьби з торгівлею жінками, що здійснюється у рамках безпосереднього співробітництва держав та в рамках міжнародних організацій;
– визначити вплив актів міжнародних міжурядових організацій на розвиток норм міжнародного права з питань боротьби з торгівлею жінками;
– охарактеризувати інституційний механізм імплементації норм міжнародного права у сфері боротьби з торгівлею жінками;
– з’ясувати особливості організаційної та оперативно-виконавчої діяльності, що здійснюється у сфері боротьби з торгівлею жінками;
– з’ясувати особливості сучасного міжнародного контролю за імплементацією норм міжнародного права у сфері боротьби з торгівлею жінками;
– сформулювати рекомендації стосовно вдосконалення міжнародно-правового регулювання та інституційного механізму імплементації норм міжнародного права у сфері боротьби з торгівлею жінками.
Об’єктом дослідження є міжнародно-правові засоби імплементації норм міжнародного права у сфері боротьби з торгівлею жінками.
Предметом дослідження є особливості формування, структури та функціонування міжнародних механізмів імплементації міжнародно-правових норм у сфері боротьби з торгівлею жінками.
Теоретичною основою дослідження є положення теоретичної концепції імплементації норм міжнародного права, які були сформульовані у наукових працях В. Г. Буткевича, А. С. Гавердовського, В. В. Гаврилова, В. Н. Денисова, А. І. Дмітрієва, І. І. Лукашука, Р. А. Мюллерсона, Г. І. Тункіна, Є. Т. Усенка, С. В. Черніченка, а також розроблені в теорії міжнародного права положення про правосуб’єктність та функції міжнародних міжурядових організацій, які містять наукові праці С. А. Малініна, В. Моравецького, П. А. Токаревої, Д. І. Фельдмана та М. В. Яновського.
Джерела дослідження. Нормативною та емпіричною базою дисертації стали універсальні та регіональні багатосторонні міжнародні договори щодо боротьби з торгівлею людьми; двосторонні міждержавні договори у сфері протидії цьому злочину; відповідні акти головних і допоміжних органів ООН та регіональних міжнародних міжурядових організацій (зокрема: Ради Європи, Європейського Союзу, Організації американських держав та Африканського Союзу); практика Європейського суду з прав людини, Суду Європейських Співтовариств, Комітету з ліквідації дискримінації щодо жінок; законодавство України; та доктринальні узагальнення з проблем міжнародного права прав людини, міжнародного кримінального права, права міжнародних договорів, а також права міжнародних організацій та теорії міжнародного права.
Методи дослідження. Відповідно до етапів наукового пізнання у роботі використана низка теоретичних та емпіричних методів наукового дослідження.
Використання системно-структурного методу дозволило виявити елементи міжнародних механізмів імплементації норм міжнародного права у сфері боротьби з торгівлею жінками та їх зв’язки і взаємодію. Функціональний метод наукового пізнання було використано у процесі дослідження діяльності міжнародних органів та організацій, яка здійснюється з метою імплементації норм міжнародного права у сфері боротьби з торгівлею жінками. Історико-правовий метод застосовувався для відстеження еволюції міжнародно-правових норм у сфері протидії торгівлі жінками. Імовірнісний метод дав змогу виявити фактори, усунення яких сприятиме забезпеченню ефективного запобігання торгівлі жінками, що дозволило сформулювати відповідні пропозиції.
Для аналізу та з’ясування змісту відповідних норм міжнародних договорів та актів міжнародних організацій у досліджуваній сфері застосовувалися окремі методи тлумачення права, що сприяло у подальшому встановленню компетенції міжнародних організацій та органів у сфері протидії торгівлі жінками. Порівняльно-правовий метод (його синхронічний прийом) було використано для встановлення імплементаційної нормотворчості універсальних та регіональних міжнародних міжурядових організацій як загальної, так і спеціальної компетенції, і при здійсненні типологізації міжнародно-правових актів у сфері боротьби з торгівлею жінками. Використання формально-логічного методу дало змогу сформулювати визначення понять «торгівля жінками» та «жертва торгівлі жінками», а також уточнити поняття «експлуатація жертв торгівлі жінками» та «насильство щодо жінок».
Наукова новизна отриманих результатів дослідження визначається тим, що вперше у вітчизняному правознавстві було здійснено комплексне монографічне дослідження міжнародних механізмів імплементації норм міжнародного права у сфері боротьби з торгівлею жінками.
Елементи наукової новизни вбачаються, зокрема, у тому, що:
уперше:
визначено основні правові засоби імплементації міжнародно-правових норм у сфері протидії торгівлі жінками, які використовуються у рамках безпосередніх двосторонніх відносин держав, а також багатосторонніх міжнародних міждержавних відносин;
виявлено особливості еволюції норм міжнародного права у сфері боротьби з торгівлею жінками;
запропоновано визначення понять «торгівля жінками» та «жертва торгівлі жінками»;
з’ясовано вплив нормотворчої діяльності імплементаційного характеру міжнародних організацій та органів на розвиток норм міжнародного права у сфері боротьби з торгівлею жінками;
запропоновано класифікацію міжнародних організацій та органів у рамках міжнародного інституційного механізму імплементації норм міжнародного права у сфері боротьби з торгівлею жінками;
визначено особливості імплементаційної діяльності, що здійснюється у рамках міжнародних міжурядових організацій, а також безпосередніх міждержавних відносин у європейському, американському та азійському регіонах світу, а також на міжрегіональному рівні;
визначено основні форми здійснення міжнародного контролю у сфері протидії торгівлі жінками та характерні риси міжнародного контролю, що здійснюється міжнародними міжурядовими організаціями та спеціально створеними органами у досліджуваній сфері регулювання;
уточнено:
визначення понять «експлуатація жертв торгівлі жінками» та «насильство щодо жінок»;
набуло подальшого розвитку:
положення про систему міжнародно-правових актів у сфері боротьби з торгівлею жінками.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що сформульовані в дисертації висновки та теоретичні положення можуть сприяти подальшій науковій розробці проблем міжнародно-правової імплементації норм міжнародного права у сфері боротьби з транснаціональними злочинами. Положення дисертації, висновки та пропозиції можуть також використовуватися у міжнародній правотворчості у сфері протидії торгівлі жінками, а також з метою вдосконалення міжнародного інституційного механізму у цій сфері регулювання. Результати дослідження можуть знайти застосування в навчальному процесі при викладанні курсів «Міжнародне публічне право», а також «Міжнародне право прав людини» та «Міжнародно-правове співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю».
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри міжнародного права Львівського національного університету імені Івана Франка.
Матеріали роботи оприлюднювалися у доповідях здобувача: на ІІІ-ій міжнародній науково-практичній конференції «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (23-24 березня 2007 р., м. Луцьк); на міжнародній науково-практичній конференції «Національні та міжнародні механізми захисту прав людини» (18-19 вересня 2008 р., м. Харків); та Звітній науковій конференції факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка за 2009 р. «Міжнародні відносини: політичні, правові, економічні, лінгво-країнознавчі аспекти» (Львів, 5-8 лютого 2010 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано одинадцять наукових праць, у тому числі сім – у фахових виданнях.
Структура дисертації зумовлена предметом, метою, завданнями та логікою дослідження обраної теми. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 240 сторінок, з яких список використаних джерел займає
43 сторінки та охоплює 419 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації розв’язано актуальне наукове завдання, яке полягає у виявленні та дослідженні міжнародних механізмів імплементації норм міжнародного права у сфері боротьби з торгівлею жінками, а також їх структури та функціонування.
Виконане дослідження дало змогу дійти таких висновків:
1) на сучасному етапі розвитку співпраці держав у сфері боротьби з торгівлею жінками проблема забезпечення імплементації державами відповідних міжнародно-правових норм постала особливо гостро з огляду на те, що у цій сфері регулювання: а) відсутній універсальний міжнародний договір, спрямований на боротьбу з торгівлею виключно жінками; б) чинні міжнародні договори, присвячені питанням боротьби з торгівлею людьми, не дозволяють врахувати особливі причини та негативні наслідки торгівлі саме жінками (оскільки не звертають належної уваги на проблеми викорінення злиднів, ліквідації ґендерної нерівності та забезпечення захисту прав жінок, а також звертають недостатньо уваги на вплив цього злочину на загальний розвиток суспільства); в) дедалі більш важливу роль відіграють саме політичні домовленості між державами (які укладаються у формі Декларацій, Меморандумів про взаєморозуміння, Програм дій та Планів дій, які містять або норми рекомендаційного характеру, або програмні норми, спрямовані на визначення напрямів і форм співпраці держав у сфері протидії торгівлі людьми);
2) основними міжнародними правовими засобами імплементації міжнародно-правових норм у сфері боротьби з торгівлею жінками, які використовуються сьогодні у рамках двосторонніх міждержавних відносин, виступають: а) міжнародні міждержавні договори, укладені на міжурядовому рівні; б) міжнародні договори, укладені між державами та ММУО; в) міжнародні міждержавні договори, укладені на міжвідомчому рівні; своєю чергою, у якості основних міжнародних правових засобів імплементації згаданих норм, що використовуються сьогодні у рамках участі держав у діяльності ММУО, виступають: а) акти ММУО, спрямовані на тлумачення, підтвердження, конкретизацію, доповнення та деталізацію міжнародно-правових норм багатосторонніх міжнародних договорів з питань протидії торгівлі жінками, укладених на універсальному, регіональному та субрегіональному рівнях; б) акти ММУО, спрямовані на встановлення рекомендованих принципів, керівних засад (вказівок), типових правил, стандартних мінімальних правил або директив у сфері протидії торгівлі жінками; в) укладені на регіональному або міжрегіональному рівнях і пов’язані з протидією торгівлі жінками міжнародні договори та міжнародні домовленості між ММУО та державами або іншими ММУО у порядку виконання ММУО визначених їх установчими договорами функцій;
3) у результаті дослідження еволюції міжнародно-правових норм у сфері боротьби з торгівлею жінками впродовж періоду 1904-2009 рр. зроблено висновок, що на сучасному етапі розвитку міжнародного права система норм у цій сфері регулювання охоплює: а) відповідні норми-дефініції; б) норми, спрямовані на визначення обов’язків держав щодо заборони торгівлі жінками та її криміналізації; в) норми, спрямовані на визначення обов’язків держав щодо протидії торгівлі жінками та співпраці держав у сфері боротьби з цим злочином; г) норми, спрямовані на визначення зобов’язань держав щодо запобігання торгівлі жінками; д) норми, спрямовані на визначення обов’язків держав стосовно захисту жертв цього злочину; е) процедурні норми міжнародних договорів у сфері боротьби з торгівлею жінками; є) норми актів міжнародних міжурядових організацій, спрямовані на забезпечення розвитку міжнародного інституційного механізму імплементації норм у сфері протидії цьому злочину. Зокрема, якщо укладені в першій половині XX-го століття міжнародні договори, пов’язані із боротьбою з торгівлею жінками, містили лише: а) норми, які стосувалися заборони та покарання пов’язаних із торгівлею жінками злочинів (звідництво, експлуатація проституції жінок, утримання будинків розпусти тощо) і відповідні норми-дефініції; б) норми, які стосувалися визначення обов’язків держав щодо співробітництва з питань обміну інформацією, сприяння поверненню жертв торгівлі жінками на територію держав походження, екстрадиції винних у вчиненні цього злочину осіб та передачі та виконання судових доручень;
в) норми, що визначали обов’язки держав щодо надання певної допомоги жертвам торгівлі жінками у процесі їх репатріації тощо; то укладені в другій половині
XX-го століття міжнародні договори у сфері боротьби з торгівлею жінками містили: а) норми, спрямовані на визначення обов’язків держав щодо криміналізації торгівлі людьми (та замаху на вчинення цього злочину, співучасті у його вчиненні та його вчинення за участю організованої злочинної групи), і відповідні норми-дефініції; б) норми, які визначали обов’язки держав стосовно співпраці з питань обміну відповідною інформацією, посилення прикордонного контролю, протидії підробці документів та підготовки відповідальних за протидію цьому злочину кадрів; в) норми, спрямовані на визначення широкого кола обов’язків держав щодо запобігання торгівлі жінками (наприклад, щодо: розробки, прийняття та реалізації політики, програм та заходів з метою запобігання цьому злочину; проведення попереджувальних інформаційних кампаній, досліджень і здійснення соціально-економічних ініціатив; вжиття заходів, спрямованих на пом’якшення впливу факторів, що зумовлюють уразливість людей з погляду торгівлі людьми; вжиття або вдосконалення законодавчих чи інших заходів, що спрямовані на протидію попиту, який породжує експлуатацію людей в усіх її формах); г) норми, спрямовані на визначення обов’язків держав не лише стосовно забезпечення репатріації жертв торгівлі жінками, але й щодо визначення державами статусу жертв цього злочину під час перебування на їх території, а також стосовно захисту особистого життя цих жертв і членів їх сімей, а також надання їм необхідної консультативної, правової, медичної, психологічної та матеріальної допомоги тощо; та д) норми, спрямовані на визначення правового статусу, процедури створення та діяльності відповідних конвенційних органів;
4) одним із першочергових результатів імплементаційної нормотворчості, що здійснюється на міжнародному рівні у сфері боротьби з торгівлею жінками повинно стати впровадження норм-дефініцій «торгівля жінками» і «жертва торгівлі жінками», а також уточнення норм-дефініцій «насильство щодо жінок» та «експлуатація жертв торгівлі жінками»: а) «торгівля жінками» може бути визначена, як пов’язані із вербуванням, перевезенням, передачею, приховуванням, одержанням, а також купівлею або продажем повнолітніх жінок дії, які здійснюються з допомогою загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу, у результаті яких жінки стають жертвами будь-якої з форм експлуатації або насильства щодо них); б) «жертва торгівлі жінками» означає повнолітню особу жіночої статі, яка стала об’єктом дій, визначених у п. (а)); в) «експлуатація жертв торгівлі жінками» включає, як мінімум, експлуатацію проституції жінок або інші форми їх сексуальної експлуатації, примусову працю або послуги, рабство або подібні до рабства звичаї та практика, підневільний стан, використання у збройних конфліктах, фіктивний шлюб, вилучення тканин або органів, а також запліднення з метою вилучення плоду»; г) «насильство щодо жінок» означає будь-який вчинений на основі статевої ознаки акт насильства, який завдає або може завдати фізичної, статевої або психологічної шкоди чи страждань жінкам, а також погрози вчинення таких актів, примус, свавільне позбавлення свободи або таке, що принижує людську гідність поводження);
5) у результаті аналізу впливу нормотворчої діяльності імплементаційного характеру універсальних та регіональних міжнародних міжурядових організацій на розвиток норм міжнародного права у сфері боротьби з торгівлею жінками зроблено висновок, що: а) окрім неодноразового відтворення важливих міжнародно-правових норм у сфері боротьби з торгівлею жінками, положення актів компетентних органів універсальних ММУО пропонують елементи новизни і розвитку згаданих норм та принципів міжнародного права; б) основним результатом нормотворчої діяльності імплементаційного характеру органів СУ ООН у сфері протидії торгівлі жінками є розвиток норм міжнародного права щодо запобігання цьому злочину та покращення правового статусу його потенційних жертв; зокрема, результати нормотворчості імплементаційного характеру, яка здійснювалася у сфері боротьби з торгівлею жінками органами МОП, сприяли розвитку норм-дефініцій щодо визначення понять «експлуатація послуг» та «примусова праця», а також норм щодо охорони права на працю та захисту прав працівників-мігрантів; а результати нормотворчості органів ВООЗ – вдосконаленню норм щодо забезпечення соціального захисту жертв торгівлі жінками та охорони їх здоров’я у контексті протидії СНІДу, а також забезпечення їх успішної реабілітації та реінтеграції; а органів ЮНЕСКО – розвитку норм стосовно захисту прав жінок на доступ до освіти і викорінення усіх форм дискримінації щодо жінок; в) незважаючи на той факт, що більшість регіональних міжнародно-правових актів, пов’язаних із боротьбою з торгівлею жінками, розроблялися з урахуванням передбаченого Конвенцією та Протоколом 2000 р. підходу, нормотворча діяльність імплементаційного характеру, що здійснюється у досліджуваній сфері регулювання у рамках різних регіональних систем захисту прав людини міжнародними органами співробітництва держав з питань протидії торгівлі жінками, характеризується різним ступенем активності, а також різним підходом щодо визначення пріоритетних сфер регулювання; зокрема:
i) характерною рисою імплементаційної нормотворчості РЄ у сфері протидії торгівлі жінками є постійне підкреслювання необхідності вирішення проблеми проституції, а її основним результатом є розвиток міжнародно-правових норм щодо визначення: необхідності розгляду державами питання щодо можливості криміналізації свідомого користування послугами жертв торгівлі людьми або ж експлуатації їх праці чи послуг; санкцій, яким будуть підлягати юридичні особи, яких притягнено до відповідальності за вчинення торгівлі людьми; та зобов’язань держав щодо забезпечення захисту жертв торгівлі жінками; ii) у процесі відповідної імплементаційної нормотворчості органів ЄС основний акцент робиться на розвитку норм, спрямованих на посилення покарання за її вчинення, а також розмежування юрисдикції держав-членів ЄС щодо переслідування та покарання торговців людьми; iii) характерною рисою відповідної імплементаційної нормотворчості, здійснюваної у рамках ОАД є наголос на розвитку міжнародно-правових норм, спрямованих на визначення обов’язків держав щодо протидії торгівлі жінками та співпраці держав у сфері боротьби з цим злочином;
6) з урахуванням територіальної сфери дії, способу створення та компетенції міжнародних органів співробітництва держав у сфері боротьби з торгівлею жінками, у рамках міжнародного інституційного механізму імплементації норм міжнародного права у згаданій сфері регулювання можна виділити: а) універсальні статутні органи загальної компетенції (ООН);
б) універсальні статутні органи спеціальної компетенції (МОП, ВООЗ, ЮНЕСКО і МОМ); в) універсальні конвенційні органи (Комітет з ліквідації расової дискримінації, Комітет з прав людини, Комітет з економічних, соціальних і культурних прав, Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок, Комітет з прав дитини, Комітет із захисту прав працівників-мігрантів та Конференція Учасників Конвенції 2000 р.); г) регіональні статутні органи загальної компетенції (ОАД та АС); д) регіональні статутні органи спеціальної компетенції (РЄ, ЄС, СНД, СААРК, АСЕАН та ЕКОВАС); е) регіональні конвенційні органи (Група експертів із заходів стосовно протидії торгівлі людьми (ГРЕТА));
7) у результаті дослідження особливостей імплементаційної діяльності, що здійснюється у рамках універсальних та регіональних міжнародних міжурядових організацій, зроблено висновок, що: а) сучасна система універсальних міжнародних органів співробітництва держав у сфері протидії торгівлі жінками відзначається чіткою функціональною спеціалізацією статутних і конвенційних органів: зокрема, ООН основну увагу приділяє нормотворчості імплементаційного характеру, а також відповідній внутрішньоорганізаційній діяльності; СУ ООН та МОМ зосереджують увагу на проведенні зовнішньоорганізаційних заходів імплементаційного характеру; універсальні конвенційні органи (Комітет-1966, Комітет-1979 та Конференція-2000) основний наголос роблять на здійсненні міжнародного контролю за виконанням державами зобов’язань у сфері боротьби з торгівлею жінками; б) міжнародний інституційний механізм імплементації норм міжнародного права у сфері протидії торгівлі жінками характеризується суттєвою різницею у ступенях його розвитку, а також структурованості на універсальному та регіональному рівнях: переважна більшість регіональних статутних органів загальної або спеціальної компетенції (за винятком Ради Європи і ЄС) знаходяться сьогодні на початковій стадії формування такого механізму, оскільки внутрішньоорганізаційній імплементаційній діяльності у сфері протидії торгівлі жінками приділяли недостатньо уваги;
8) основними формами здійснення міжнародного контролю у сфері протидії торгівлі жінками є: а) збір інформації (джерелами якої є: i) періодичні доповіді держав-сторін відповідних міжнародних договорів, подання яких у відповідні контрольні органи передбачене нормами цих міжнародних договорів;
ii) періодичні доповіді посадових осіб міжнародних організацій, які готуються та подаються на розгляд головних органів ММУО; iii) щорічні доповіді допоміжних органів, які надсилаються ними вищим органам ММУО; iv) додаткові доповіді з конкретних питань діяльності, які подаються на запит контрольних органів;
v) індивідуальні або колективні петиції / скарги, які надсилаються до відповідних контрольних органів); б) розслідування (основними методами якого є: i) вивчення документальних даних; ii) запит необхідних матеріалів від конкретної держави); в) інспекції (направлення до конкретної держави спеціальної місії для здійснення на місці аналізу загального характеру політики держави у сфері протидії цьому злочину);
9) у сфері боротьби з торгівлею жінками характерними рисами міжнародного контролю, який здійснюється компетентними органами ММУО, є: а) ефективність і висока практична цінність процедури універсального періодичного огляду (УПО), впровадженої 2006 р. у рамках ООН; б) значна кількість підзвітних РПЛ ООН спеціальних доповідачів, чиї функції подекуди дублюються (зокрема, мандати лише чотирьох з них – СД-ТЛ, СД-СФР, СД-НЖ, а також СД-ТД – дозволяють ефективно реагувати на проблеми, пов’язані із боротьбою з торгівлею жінками); в) недостатньо активне використання доволі суттєвого потенціалу місій спеціальних доповідачів до держав походження жертв торгівлі жінками; своєю чергою, міжнародний контроль, який здійснюється спеціально створеними органами, характеризується наступними рисами:
а) перевантаженість Комітету-1979 і Комітету-1966 (основних конвенційних органів, відповідальних за моніторинг виконання державами їх зобов’язань у сфері боротьби з торгівлею жінками); б) низька ефективність збору відповідної інформації шляхом отримання періодичних доповідей держав-сторін відповідних міжнародних договорів з огляду на недостовірність поданої ними у звітах інформації; в) низька ефективність контрольної діяльності Конференції-2000, яка зумовлена як методами збору відповідної інформації (зокрема, анкетування), так і суттєвими запізненнями із поданням державами їх відповідей на запити Конференції-2000; г) недостатньо розвинена практика використання у сфері протидії торгівлі жінками міжнародного судового контролю (окремі приклади практичного здійснення якого подає практика діяльності лише ЄСПЛ і Суду ЄС) і квазісудового контролю (приклади практичного здійснення якого подає практика діяльності лише Комітету-1979);
10) механізм міжнародного контролю за виконанням державами їх зобов’язань у сфері протидії торгівлі жінками є найслабшою ланкою міжнародного механізму імплементації норм міжнародного права у цій сфері регулювання, оскільки органи міжнародного співробітництва держав, компетенція яких передбачає можливість здійснення контрольних функцій у цій сфері, або перевантажені іншою роботою (зокрема, Комітет-1966 та Комітет-1979), або були порівняно нещодавно створені та зосереджені у цей час на врегулюванні процедурних питань їх діяльності (зокрема, Група експертів з питань протидії торгівлі людьми (ЄС)), або вповноважені лише на основі аналізу результатів здійснених ними заходів контролю подавати державам загальні рекомендації щодо шляхів підвищення ефективності імплементації норм відповідних міжнародних договорів (зокрема, ГРЕТА та Конференція-2000), або ж є недостатньо доступними з огляду на визначені у відповідних процедурних нормах умови прийняття справ до розгляду (ЄСПЛ, Комітет-1966, Комітет-1979);
11) за результатами аналізу практики нормативного регулювання міжнародної співпраці держав у сфері протидії торгівлі жінками пропонується рекомендувати МЗС України виступити з пропозиціями щодо: а) розробки міжнародного договору, спрямованого на боротьбу з торгівлею жінками (у формі Додаткового Протоколу щодо боротьби з торгівлею повнолітніми жінками до Конвенції 1979 р.), а також впровадження у ньому запропонованих у роботі норм-дефініцій «торгівля жінками» та «жертва торгівлі жінками», а також уточнених норм-дефініцій «експлуатація жертв торгівлі жінками» та «насильство щодо жінок», оскільки: i) саме Конвенція 1979 р. містить (у її ст. 6) безпосередню заборону саме торгівлі жінками; ii) з огляду на комплексний характер проблеми боротьби з торгівлею жінками (що зумовлює необхідність співпраці держав не лише у сфері боротьби зі злочинністю, але й у сферах викорінення злиднів, забезпечення досягнення ґендерної рівності, розширення прав і можливостей жінок у суспільстві тощо), протидія цьому злочину розглядається сьогодні дедалі частіше не лише у контексті боротьби держав з транснаціональною організованою злочинністю, а й у тісному зв’язку з потребою забезпечення загального захисту прав жінок, а також необхідністю ліквідації усіх форм дискримінації та насильства щодо жінок; iii) діти (або ж неповнолітні особи) сьогодні вже сформували специфічну категорію жертв торгівлі людьми (яскравими доказами чого є ФП-ТДДПДП 2000 р., а також підхід ЄС щодо визначення дітей у якості особливо вразливих жертв цього злочину); iv) імплементація норм чинних універсальних міжнародних договорів у сфері боротьби з торгівлею людьми, коли жертвами цього злочину є повнолітні жінки, повинна здійснюватися специфічними способами та вимагає визначення додаткових обов’язків держав-сторін у сферах запобігання цьому злочину (щодо запобігання злочинного використання мережі Інтернет, а також контролю за діяльністю шлюбних агентств і контролю у сфері використання сурогатного материнства), а також захисту прав його жертв (щодо врахування ступеня тяжкості негативних фізіологічних, психічних та інших наслідків торгівлі людьми для жінок-жертв цього злочину, а також необхідність вжиття державами спеціальних заходів забезпечення їх реінтеграції у суспільство)); б) надання консультацій державам американського континенту стосовно розробки ними Міжамериканської конвенції про запобігання, припинення і покарання торгівлі жінками (з урахуванням положень Висновків / Рекомендацій 2006 і 2009 років, а також досвіду ЄС стосовно розвитку норм, що визначають обов’язки держав щодо криміналізації та покарання торгівлі жінками, а також досвіду РЄ стосовно розвитку норм, що визначають зобов’язання держав стосовно запобігання цьому злочину);
в) надання консультацій державам африканського, а також азійського континентів стосовно розробки ними у рамках ЕКОВАС та АСЕАН обов’язкових для виконання міжнародних договорів з питань боротьби з торгівлею жінками
(з урахуванням відповідних положень Декларації ЕКОВАС 2001 р., ППД ЕКОВАС 2001 р., а також Декларації АСЕАН 2004 р.); г) надання консультацій відповідним державам щодо внесення змін та доповнень до: i) Конвенції СААРК 2002 р. (стосовно розвитку норм міжнародного права, спрямованих на визначення зобов’язань держав щодо запобігання цьому злочину, захисту його жертв, а також створення конвенційного контрольного органу); ii) Угоди СНД 2005 р. (стосовно розвитку норм міжнародного права щодо визначення зобов’язань держав стосовно запобігання торгівлі людьми, боротьби з цим злочином, захисту його жертв, створення спеціального контрольного органу); д) вдосконалення міжнародного інституційного механізму імплементації норм міжнародного права у сфері боротьби з торгівлею жінками шляхом: i) чіткого розмежування компетенції СД-ТЛ, а також СД-ТД, СД-НЖ, СД-СФР; ii) чіткого розмежування компетенції Комітету-1979 та Комітету-1966; iii) створення у рамках АС окремого органу, відповідального за розробку та реалізацію заходів у сфері протидії торгівлі жінками; iv) створення регіональних конвенційних органів у рамках відповідних міжнародних договорів держав-учасниць ЕКОВАС, СААРК, АСЕАН та СНД.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Іващенко В. О. Торгівля жінками та дітьми (кримінологічні та кримінально-правові аспекти боротьби): [монографія] / Віта Олександрівна Іващенко. – К. : Атіка, 2004. – 112 с.
2. Наден О. В. Торгівля жінками як кримінально-правова та соціальна проблема сучасності: [монографія] / Олена Володимирівна Наден. – К. : Атіка, 2004. – 288 с.
3. Плахотнюк Н. В. Міжнародно-правові аспекти боротьби з торгівлею жінками та дітьми : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / Н. В. Плахотнюк. – К., 2002. – 20 с.
4. Edwards A. Traffic in Human Beings: At the Intersection of Criminal Justice, Human Rights, Asylum/Migration and Labour / Alice Edwards // Denver Journal of International Law and Policy. – Winter 2007. – Vol. 36. – P. 9–53.
5. Gallagher A. T. Human Rights and Human Trafficking: Quagmire or Firm Ground? A Response to James Hathaway / Anne T. Gallagher // Virginia Journal of International Law. – 2009. – Vol. 49. – №. 4. – P. 789–848.
6. Fitzpatrick J. Trafficking as a Human Rights Violation: The Complex Intersection of Legal Frameworks for Conceptualizing and Combating Trafficking / Joan Fitzpatrick // Michigan Journal of International Law. – Summer, 2003. – Vol. 24. – P. 1143–1167.
7. Bruckert C. Trafficking in Human Beings and Organized Crime: A Literature Review [Електронний ресурс] / Christine Bruckert, Colette Parent. –
June 2002. – 36 p. – Режим доступу: http://www.childtrafficking.com/Docs/bruckert_02_crime_0708.pdf.
8. Nagle L. E. Selling Souls: The Effect of Globalization on Human Trafficking and Forced Servitude / Luz Estella Nagle // Wisconsin International Law Journal. – Spring 2008. – Vol. 26. – P. 131–162.
9. Ray N. Looking at Trafficking through a New Lens / Nilanjana Ray // Cardozo Journal of Law & Gender. – Summer 2006. – Vol. 12. – P. 909–927.
10. Hotaling N. Increased Demand Resulting in the Flourishing Recruitment and Trafficking of Women and Girls: Related Child Sexual Abuse and Violence against Women / Norma Hotaling, Leslie Levitas-Martin // Hastings Women’s Law Journal. – Winter, 2002. – Vol. 13. – P. 117–125.
11. Святун О. В. Європейські механізми боротьби із торгівлею людьми : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / О. В. Святун. – К., 2005. – 18 с.
12. Суслов Р. І. Торгівля жінками: погляд на проблему визначення / Р. І. Суслов // Дніпропетровський юридичний інститут МВС України. – 2000. – № 3. – С. 74–78.
13. Joshi A. The Face of Human Trafficking / Aiko Joshi // Hastings Women’s Law Journal. – Winter, 2002. – Vol. 13. – P. 31–52.
14. Hathaway J. C. The Human Rights Quagmire of «Human Trafficking» / James C. Hathaway // Virginia Journal of International Law. – Fall 2008. – Vol. 49. – P. 1–59.
15. Chuang J. Redirecting the Debate over Trafficking in Women: Definitions, Paradigms, and Contexts / Janie Chuang // Harvard Human Rights Journal. – Spring, 1998. – Vol. 11. – P. 65–107.
16. Кохан Г. Л. Міжнародно-правове співробітництво в боротьбі з рабством і работоргівлею : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / Г. Л. Кохан. – Х., 2002. – 20 с.
17. Лопушанська Н. Сучасні форми рабства / Н. Лопушанська // Український часопис прав людини. – 1997. – № 2. – С. 52–60.
18. Weissbrodt D. Abolishing Slavery and its Contemporary Forms / David Weissbrodt, Anti-Slavery International. – Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. – United Nations, New York and Geneva. – 2002. – 62 p.
19. Drew S. Human Trafficking: A Modern Form of Slavery / Sandhya Drew // European Human Rights Law Review. – 2002. – Vol. 4. – P. 481–492.
20. King T. St. C. The Modern Slave Trade / Tiffany St. Claire King // U.C. Davis Journal of International Law and Policy. – Spring 2002. – Vol. 8. – P. 293–321.
21. Rassam A. Y. Contemporary Forms of Slavery and the Evolution of the Prohibition of Slavery and the Slave Trade under Customary International Law / A. Yasmine Rassam // Virginia Journal of International Law. – Winter, 1999. – Vol. 39. – P. 303–352.
22. Сервецький І. В. Торгівля жінками з метою сексуальної експлуатації /
І. В. Сервецький, Д. Г. Казначеєв // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ МВС України. – 2000. – № 4. – С. 115–121.
23. Dunbar M. O. P. The Past, Present, and Future of International Trafficking in Women for Prostitution / Michelle O. P. Dunbar // Buffalo Women’s Law Journal. – 1999/2000. – Vol. 8. – P. 103–128.
24. Knaus K. Combat of Trafficking in Women for the Purpose of Forced Prostitution / Katharina Knaus, Angelika Kartusch, Gabriele Reiter. – Ludwig Boltzmann Institute of Human Rights. – Vienna, 2000. – 44 p.
25. Nelson K. E. Sex Trafficking and Forced Prostitution: Comprehensive New Legal Approaches / Kathryn E. Nelson // Houston Journal of International Law. – Spring, 2002. – Vol. 24. – P. 551–578.
26. Struensee V. Sex Trafficking: A Plea for Action / Vanessa von Struensee // European Law Journal. – December 2000. – Vol. 6. – № 4. – P. 379–407.
27. Todres J. The Importance of Realizing «Other Rights» to Prevent Sex Trafficking / Jonathan Todres // Cardozo Journal of Law and Gender. – 2006. – Vol. 12. – P. 885–907.
28. Bravo K. E. Free Labor! A Labor Liberalization Solution to Modern Trafficking in Humans / Karen E. Bravo // Transnational Law & Contemporary Problems. – Summer 2009. – Vol. 18. – P. 101–172.
29. Джордан Э. Аннотированное руководство к Протоколу ООН против торговли людьми / Энн Джордан; [пер. с англ. – О.А. Полетаева]; под ред. Ф.Л. Синицына; Центр помощи пережившим сексуальное насилие «Сёстры». – М., 2005. – 77 с.
30. Gallagher A. Human Rights and the New UN Protocols on Trafficking and Migrant Smuggling: A Preliminary Analysis / Anne Gallagher // Human Rights Quarterly. – 2001. – Vol. 23. – P. 975–1004.
31. Mattar M. Y. Incorporating the Five Basic Elements of a Model Antitrafficking in Persons Legislation in Domestic Laws: From the United Nations Protocol to the European Convention / Mohamed Y. Mattar // Tulane Journal of International and Comparative Law. – Spring, 2006. – Vol. 14. – P. 357–419.
32. Hyland K. E. The Impact of the Protocol to Prevent, Suppress and Punish Trafficking in Persons, Especially Women and Children / Kelly E. Hyland // Human Rights Brief. – Winter, 2001. – Vol. 8. – P. 30–38.
33. Римаренко Ю. Попередження та боротьба із торгівлею жінками: нові ініціативи світового співтовариства / Ю. Римаренко // Вісник Академії правових наук. – 2003. – № 2–3. – С. 349–359.
34. Черненко В. В. Міжнародне співробітництво правоохоронних органів у протидії торгівлі людьми / В. В. Черненко // Право і суспільство: Науковий журнал. – 2006. – № 2. – С. 105–109.
35. Bruch E. M. Models Wanted: The Search for an Effective Response to Human Trafficking / Elizabeth M. Bruch // Stanford Journal of International Law. – 2004. – Vol. 40. – P. 1–45.
36. King S. Human Trafficking: Addressing the International Criminal Industry in the Backyard / Sarah King // University of Miami International and Comparative Law Review. – Spring, 2008. – Vol. 15. – P. 369–388.
37. Chuang J. A. Beyond a Snapshot: Preventing Human Trafficking in the Global Economy / Janie A. Chuang // Indiana Journal of Global Legal Studies. – Winter 2006. – Vol. 13. – № 1. – P. 137–163.
38. Ribando C. M. Trafficking in Persons in Latin America and the Caribbean [Електронний ресурс] / Clare M. Ribando. – Updated January 8, 2007. – CRC Report for the Congress [Order Code RL33200]. – 25 p. – Режим доступу: http://www.humantrafficking.org/uploads/publications/RL33200.pdf.
39. Martens J. Seduction, Sale & Slavery: Trafficking in Women and Children for Sexual Exploitation in Southern Africa / Jonathan Martens, Maciej ‘Mac’ Pieczkowski, Bernadette van Vuuren-Smyth. – Pretoria, South Africa. – International Organization for Migration (IOM), Regional Office for Southern Africa. – May 2003. – 89 р.
40. Wuiling C. Assessing Criminal Justice and Human Rights Models in the Fight against Sex Trafficking: A Case Study of the ASEAN Region / Cheah Wuiling // Essex Human Rights Review. – 2006. – Vol. 3. – № 1. – P. 46–63.
41. Caraway N. Human Rights and Existing Contradictions in Asia-Pacific Human Trafficking Politics and Discourse / Nancie Caraway // Tulane Journal of International and Comparative Law. – Spring, 2006. – Vol. 14. – P. 295–316.
42. Кохан Г. Міжнародне співробітництво у боротьбі з торгівлею жінками в Європі / Г. Кохан // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. – 2002. – Випуск 33. – Ч. ІІ. – С. 149–153.
43. Михайленко О. В. Методи запобігання торгівлі людьми у рамках Ради Європи / Олена Володимирівна Михайленко // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наукових праць. – К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. – 2004. – Вип. 45. – Ч. ІІ. – С. 158–164.
44. Михайленко О. Діяльність Європейського Союзу у сфері боротьби з торгівлею людьми / Олена Михайленко // Співробітництво держави та громадськості з питань протидії торгівлі людьми: Зб. наук. пр. – К. ; Х. : Видавництво Нац. ун-ту внутр. справ. – 2004. – С. 101–110.
45. Gallagher A. T. Recent Legal Developments in the Field of Human Trafficking:
A Critical Review of the 2005 European Convention and Related Instruments / Anne
T. Gallagher // European Journal of Migration and Law. – 2006. – Vol. 8. – P. 163–189.
46. Sembacher A. The Council of Europe Convention on Action against Trafficking in Human Beings / Anke Sembacher // Tulane Journal of International and Comparative Law. – Spring, 2006. – Vol. 14. – P. 435–454.
47. Obokata T. EU Council Framework Decision on Combating Trafficking in Human Beings: A Critical Appraisal / Tom Obokata // Common Market Law Review. – 2003. – Vol. 40. – P. 917–936.
48. Piotrowicz R. European Initiatives in the Protection of Victims of Trafficking Who Give Evidence against their Traffickers / Ryszard Piotrowicz // International Journal of Refugee Law. – 2002. – Vol. 14. – № 2/3. – P. 263–278.
49. Isa F. G. The Optional Protocol for the Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women: Strengthening the Protection Mechanisms of Women’s Human Rights / Felipe Gomez Isa // Arizona Journal of International and Comparative Law. – Summer, 2003. – Vol. 20. – P. 291–321.
50. Mattar M. Y. Comparative Models of Reporting Mechanisms on the Status of Trafficking in Human Beings / Mohamed Y. Mattar // Vanderbilt Journal of Transnational Law. – November, 2008. – Vol. 41. – P. 1355–1415.
51. Sokhi-Bulley B. The Optional Protocol to CEDAW: First Steps / United Nations and Regional Human Rights Systems: Recent Development / Bal Sokhi-Bulley // Human Rights Law Review. – 2006. – Vol. 6. – P. 143–159.
52. Горбунова В. Стандартні принципи прав людини щодо осіб, які стали об’єктами торгівлі / В. Горбунова, І. Шваб // Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно-правовому контексті (у двох книках). Книга перша. Частина друга / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Київский ун-т права, Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – C. 543–558.
53. Gallagher A. T. Detention of Trafficked Persons in Shelters: A Legal and Policy Analysis [Електронний ресурс] / Anne T. Gallagher, Elaine Pearson // Human Rights Watch. – October 20, 2008. – 28 p. – Режим доступу: http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1239745.
54. Piotrowicz R. The UNHCR Guidelines on Human Trafficking / Ryszard Piotrowicz // International Journal of Refugee Law. – July, 2008. – Vol. 20. – P. 242–252.
55. Piotrowicz R. Victims of People Trafficking and Entitlement to International Protection / Ryszard Piotrowicz // Australian Year Book of International Law. – 2005. – Vol. 24. – P. 159–179.
56. Defeis E. F. U.N. Peacekeepers and Sexual Abuse and Exploitation: An End to Impunity / Elizabeth F. Defeis // Washington University Global Studies Law Review. – 2008. – Vol. 7. – P. 185–214.
57. Murray J. Who Will Police the Peace-Builders? The Failure to Establish Accountability for the Participation of United Nations Civilian Police in the Trafficking of Women in Post-Conflict Bosnia and Herzegovina / Jennifer Murray // Columbia Human Rights Law Review. – Spring 2003. – Vol. 34. – P. 475–527.
58. Oswald B. Combating the Trafficking of Persons on Peace Operations / Bruce Oswald // International Peacekeeping: The Yearbook of International Peace Operations. – 2005. – Vol. 10. – P. 1–32.
59. Jackson S. H. To Honor and Obey: Trafficking in «Mail-Order Brides» / Suzanne H. Jackson // George Washington Law Review. – June, 2002. – Vol. 70. – P. 475–569.
60. Chun C. S. Y. The Mail-Order Bride Industry: The Perpetuation of Transnational Economic Inequalities and Stereotypes / Christine S. Y. Chun // University of Pennsylvania Journal of International Economic Law. – 1996. – Vol. 17. – № 4. – P. 1155–1208.
61. Bassiouni M. C. Enslavement as an International Crime / M. Cherif Bassiouni // New York University Journal of International Law and Politics. – 1990/1991. – Vol. 23. – P. 445–517.
62. Obokata T. Trafficking of Human Beings as a Crime against Humanity: Some Implications for the International Legal System / Tom Obokata // International and Comparative Law Quarterly. – April 2005. – Vol. 54. – P. 445–458.
63. Weitzer R. Legalizing Prostitution / Ronald Weitzer // British Journal of Criminology. – January, 2009. – Vol. 49. – P. 88–105.
64. Hernández-Truyol B. E. Sex Labor and Human Rights / Berta E. Hernández-Truyol, Jane E. Larson // Columbia Human Rights Law Review. – Winter 2006. – Vol. 37. –
P. 391–445.
65. UN Doc. E/CN.4/Sub.2/AC.2/1999/1/Add.1. – 25 May 1999. Annotations to the Provisional Agenda. Prepared by the Secretary-General pursuant to paragraph 13 of resolution 1988/31 of the Sub-Commission on Prevention of Discrimination and Protection of Minorities.
66. Refugee Protection and Human Trafficking. Selected Legal Reference Materials [Електронний ресурс]. – Protection Policy and Legal Advice Section (PPLAS), Division of International Protection Services (DIPS), UNHCR. – First Edition, December 2008. – 384 р. – Режим доступу: http://www.unhcr.org/4986fd6b2.pdf.
67. UN Doc. A/RES/2263 (XXII). – 7 November 1967. Declaration on the Elimination of Discrimination against Women.
68. Международное публичное право. Сборник документов: в 2 ч. Ч. I / сост. и авт. вступ. статьи К. А. Бекяшев, Д. К. Бекяшев. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – 1408 с.
69. UN Doc. A/RES/55/25. – 15 November 2000. United Nations Convention against Transnational Organized Crime.
70. Declaration A/DC12/12/01 on the Fight against Trafficking in Persons [Електронний ресурс]. Economic Community of West African States, Twenty-Fifth Ordinary Session of Authority of Heads of State and Government (Dakar,
20-21 December 2001). – Режим доступу: http://www.iss.co.za/AF/RegOrg/unity_to_union/pdfs/ecowas/6Dechutraf.pdf.
71. ECOWAS Initial Plan of Action against Trafficking in Persons (2002-2003) [Електронний ресурс]. Economic Community of West African States, Executive Secretariat (Dakar, December 2001). – Режим доступу: http://www.iss.co.za/AF/RegOrg/unity_to_union/pdfs/ecowas/10POAHuTraf.pdf.
72. Council of Europe Convention on Action against Trafficking in Human Beings and its Explanatory Report [Електронний ресурс]. – Warsaw, 16.V.2005. – 81 p. – Режим доступу: http://www.coe.int/trafficking.
73. Соглашение о сотрудничестве государств-участников Содружества Независимых Государств в борьбе с торговлей людьми, органами и тканями человека (Москва, 25 ноября 2005 года) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cis.minsk.by/webnpa/text.aspx?RN=N00500096.
74. Решение о Программе сотрудничества государств-участников Содружества Независимых Государств в борьбе с торговлей людьми на 2007 – 2010 годы (Минск, 28 ноября 2006 года) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cis.minsk.by/webnpa/text.aspx?RN=N90500047.
75. Protocol signed at Lake Success, New York, on 12 November 1947, to amend the Convention for the Suppression of the Traffic in Women and Children, concluded at Geneva on 30 September 1921, and the Convention for the Suppression of the Traffic in Women of Full Age, concluded at Geneva on 11 October 1933 (Lake Success, New York, 12 November 1947) // United Nations Treaty Series (UNTS). – Vol. 53. – № 770. – P. 13.
76. Protocol amending the International Agreement for the Suppression of the White Slave Traffic, signed at Paris on 18 May 1904, and the International Convention for the Suppression of the White Slave Traffic, signed at Paris on 4 May 1910 (Lake Success, New York, 4 May 1949) // United Nations Treaty Series (UNTS). – Vol. 30. – № 446. – P. 23.
77. United Nations Treaty Collection. Status of Treaties. Chapter VII: Traffic in Persons [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://treaties.un.org/Pages/Treaties.aspx?id=7&subid=A&lang=en.
78. United Nations Treaty Collection. Status of Treaties. Chapter IV: Human Rights [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://treaties.un.org/Pages/Treaties.aspx?id=4&subid=A&lang=en.
79. United Nations Treaty Collection. Status of Treaties. Chapter XVIII: Penal Matters [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://treaties.un.org/Pages/Treaties.aspx?id=18&subid=A&lang=en.
80. Сборник методических пособий по вопросам борьбы с торговлей людьми [Електронний ресурс]. Глобальная программа по борьбе с торговлей людьми. – Организация Объединённых Наций. – Нью-Йорк, 2008. – 562 c. – Режим доступу: http://www.unodc.org/documents/human-trafficking/TIP-Toolkit-Russian.pdf.
81. List of Countries which have Signed, Ratified / Acceded to the Protocol to the African Charter on Human and Peoples’ Rights on the Rights of Women in Africa [Електронний ресурс]. – 12/02/2009. – Режим доступу: http://www.africa-union.org/root/au/Documents/Treaties/List/Protocol%20on%20the%20Rights%20of%20Women.pdf.
82. Council of Europe Convention on Action against Trafficking in Human Beings (CETS No.: 197) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ChercheSig.asp?NT=197&CM=8&DF=10/04/2010&CL=ENG.
83. Сведения о ратификации и выполнении внутригосударственных процедур по документам в сфере борьбы с преступностью, терроризмом и наркоагрессией, принятым Советом глав государств и Советом глав правительств Содружества Независимых Государств (по состоянию на 1 сентября 2006 года) [Електронний ресурс]. – Исполнительный комитет Содружества Независимых Государств, г. Минск. – 21 сентября 2006 года. – 22 с. – Режим доступу: http://www.cis.minsk.by/sm.aspx?uid=7238.
84. Сведения о выполнении внутригосударственных процедур по Решению о Программе сотрудничества государств-участников Содружества Независимых Государств в борьбе с торговлей людьми на 2007 – 2010 годы от 28 ноября
2006 года (по состоянию на 1 июля 2007 года) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
85. Protocol amending the Slavery Convention signed at Geneva on 25 September 1926 (New York, 7 December 1953) // United Nations Treaty Series (UNTS). – Vol. 182. – № 2422. – P. 51.
86. UN Doc. E/1994/24 – E/CN.4/1994/132. – 1994. Commission on Human Rights. Report on the Fiftieth Session (31 January – 11 March 1994).
87. UN Doc. A/CONF.157/23. – 12 July 1993. World Conference on Human Rights (Vienna, 14-25 June 1993). Vienna Declaration and Programme of Action. Note by the Secretariat.
88. UN Doc. E/CN.4/Sub.2/1998/14. – 6 July 1998. Contemporary Forms of Slavery. Report of the Working Group on Contemporary Forms of Slavery on its twenty-third session.
89. Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (CETS No.: 005) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ChercheSig.asp?NT=005&CM=8&DF=10/04/2010&CL=ENG.
90. List of Countries which have Signed, Ratified / Acceded to the African Union Convention on African Charter on Human and Peoples’ Rights [Електронний ресурс]. – 04/02/2010. – Режим доступу: http://www.africa-union.org/root/au/Documents/Treaties/List/African%20Charter%20on%20Human%20and%20Peoples%20Rights.pdf.
91. The Arab Charter on Human Rights. Ratifications [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.right-to-education.org/node/205.
92. Lim L. L. The Sex Sector: The Economic and Social Bases of Prostitution in Southeast Asia / Lim Lin Lead. – International Labour Office, Geneva. – 1998. – 228 p.
93. Convention No. C029 [Електронний ресурс]. ILOLEX – 10.04.2010. – Режим доступу: http://www.ilo.org/ilolex/cgi-lex/ratifce.pl?C029.
94. Convention No. C105 [Електронний ресурс]. ILOLEX – 10.04.2010. – Режим доступу: http://www.ilo.org/ilolex/cgi-lex/ratifce.pl?C105.
95. General Report of the Committee of Experts on the Application of Conventions and Recommendations [Електронний ресурс]. – 2001. – Paras. 73-81. – Режим доступу: http://www.ilo.org/ilolex/english/ceacrrepsq.htm.
96. Международное публичное право. Сборник документов: в 2 ч. Ч. II / сост. и авт. вступ. статьи К. А. Бекяшев, Д. К. Бекяшев. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – 1456 с.
97. UN Doc. A/RES/3318 (XXIX). – 14 December 1974. Declaration on the Protection of Women and Children in Emergency and Armed Conflict.
98. State Parties to the Following International Humanitarian Law and Other Related Treaties as of 24-March-2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.icrc.org/IHL.