МІЖСИСТЕМНА ВЗАЄМОДІЯ ЯК ЧИННИК ТЕРМІНОТВОРЕННЯ (на прикладі англомовних фінансових термінів)

brief description

Міністерство освіти і науки України
Тернопільський державний педагогічний університет
ім. Володимира Гнатюка

На правах рукопису

Грицьків Андрій Васильович

УДК 811.111’373’46

МІЖСИСТЕМНА ВЗАЄМОДІЯ ЯК ЧИННИК ТЕРМІНОТВОРЕННЯ
(на прикладі англомовних фінансових термінів)

Спеціальність 10.02.04 — германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
д.ф.н., професор
Скороходько Е. Ф.

Тернопіль — 2004

ЗМІСТ

Перелік скорочень та термінів 4
Вступ 7
Розділ 1. Теоретичні та методологічні основи дослідження 15
1.1. Термінологічне поле, термінологічна система, термін
1.1.1. Поняття структури і системи в термінології
1.1.2. Лінгвістичні характеристики терміна як
елемента структури та системи 21
1.2. Вибір методів дослідження 31
1.2.1. Поняття моделі в сучасній лінгвістиці
1.2.2. Сіткове моделювання термінологічного значення 36
Розділ 2. Термінологія фінансів: галузева та стратифікаційна структура 48
2.1. Галузева структура термінологічного поля фінансів
2.1.1. Критерії приналежності термінів до
фінансової термінології
2.1.2. Джерела та склад вибірки фінансових термінів 52
2.1.3. Тематичні групи термінологічного поля фінансів 61
2.2. Стратифікаційна структура термінологічного поля фінансів 68
Розділ 3. Міжсистемна семантична взаємодія в термінологічному полі фінансів 77
3.1. Семантична взаємодія термінологічних систем як
чинник термінотворення
3.1.1. Критерії міжсистемної семантичної взаємодії
3.1.2. Кількісні параметри міжсистемної семантичної
взаємодії 82
3.2. Семантична взаємодія в межах термінологічного поля фінансів 86
3.2.1. Реципієнти термінологічного значення
3.2.2. Донори термінологічного значення 110
Розділ 4. Взаємодія фінансової терміносистеми з літературним шаром лексики 145
4.1. Термінологізація та транстермінологізація як форми міжсистемної взаємодії
4.2. Міжсистемна взаємодія ФТ з літературним шаром лексики як засіб оптимізації форми фінансових термінів 161
Висновки 175
Список використаних джерел 180
Додатки 197

ВСТУП

Термінологія є основним інформативним шаром лексики мови науки, тому ступінь розвитку термінології має велике значення для будь-якої галузі науки чи техніки. Стан термінології відбиває стан відповідної галузі, зміни у термінології є наслідком певних тенденцій розвитку галузі, в тому числі зміни її пріоритетів. На формування термінологічних систем мають вплив як мовні, так і позамовні чинники. Хоча термінологія підпорядковується законам мови, її становлення і розвиток ініціюються екстралінгвістичними факторами. Саме тому у термінології більшою мірою, ніж у інших шарах лексики, проявляється взаємодія мовних та позамовних чинників.
Незважаючи на величезну кількість термінознавчих праць, майже невивченим залишається важливий (як із теоретичного, так і з практичного погляду) аспект дослідження термінологічної лексики — взаємодія терміносистем та їхніх фрагментів як один з чинників термінотворення. Зокрема, відсутні дослідження взаємодії галузевих підсистем у складі термінології окремої галузі науки, техніки чи практичної сфери діяльності. Ми виходимо з того, що кожна лексико-семантична система має постійні зв’язки з іншими лексичними системами. Термін взаємодія у цій роботі означає саме наявність таких зв’язків. Кожна термінологія (в тому числі і фінансова, яка є предметом нашого дослідження) взаємодіє із загальнолітературним, загальнонауковим, міждисциплінарним шарами лексики, з термінологією інших галузей знання. Вона виникає, функціонує, розвивається у взаємодії з оточенням. Без перебільшення можна стверджувати, що вона є продуктом такої взаємодії.
Ця взаємодія відбувається на двох рівнях — плану вираження та плану змісту. У першому випадку йдеться про формування плану вираження терміна. Тут матеріальна оболонка загальнолітературного слова чи спеціальної лексичної одиниці, яка належить до іншої галузі, використовується для побудови мовної форми терміна, що створюється. Цей процес називають семантичним термінотворенням (метафоризацією, метонімізацією, транстермінологізацією). Йому присвячено низку праць [45, 95, 107, 120, 167, 193]. Звичайно, семантичні аспекти тут присутні, адже використання загальнолітературного слова чи терміна іншої галузі інколи відбувається за наявності спільних семантичних складників з утворюваним терміном. Але цей факт не є вирішальним. Метою є створення — запозичення” — матеріальної оболонки терміна для вираження заданого змісту.
У випадку міжсистемної взаємодії на рівні плану змісту йдеться про формування значення терміна. В такому разі семантичні одиниці однієї системи (семантичні складники значення терміна іншої галузі) використовуються для утворення нового термінологічного значення. Семантичні аспекти займають тут чільне місце.
Термінотворення (за аналогією із словотворенням) звичайно розуміють як створення матеріальної оболонки для вираження певного поняття. Про це свідчить, зокрема, той перелік способів термінотворення, що його наводять окремі автори (афіксація, словоскладання, абревіація тощо [38]). Але термін, як і кожна мовна одиниця, має, крім плану вираження, ще й план змісту. Тому неправомірно повністю виключати аспекти, пов’язані з утворенням термінологічного значення, із кола питань, що стосуються термінотворення.
Звичайно, процес формування наукового поняття, яке лежить в основі значення терміна, не є предметом лінгвістичного дослідження, але результат цього процесу, тобто термінологічне значення, безперечно, є таким. Зокрема, сфера інтересів лінгвіста охоплює такі питання, як інтерференція значень двох або кількох мовних одиниць, диференціація значень у результаті конкуренції між синонімами тощо.
У найпростіших випадках процес термінотворення можна подати в такій послідовності:
— існує термінологічне значення;
— йдеться лише про створення мовної оболонки, в якій виражається це значення.
Саме за такою схемою утворено, наприклад, комп’ютерний термін virus:
— в інформатиці сформувалося поняття a self-replicating computer program which damages or destroys the memory or other programs of the host computer” [221];
— для вираження цього поняття створено термін virus, матеріальна оболонка якого запозичена” з медичної термінології, де існує поняття virus — a very small infective agent capable of self-propagation only in living matter, the causative agent of many diseases, consisting of a single nucleic acid molecule in a protein coat” [там само].
Можливість такої операції обумовлена тим, що зміст комп’ютерного поняття містить ознаки самовідтворюваність” та шкідливість”, які є й у відповідному медичному понятті. Проте комп’ютерне поняття сформувалося незалежно від медичного.
У складніших випадках процес формування не тільки матеріальної оболонки терміна, але й поняття (і відповідного термінологічного значення), відбувається у взаємодії поняттєвих і термінологічних систем двох або кількох галузей.
Наприклад, економічне поняття a sequence of measurements of the fluctuations in economic variables” [226] формувалося під суттєвим впливом статистичного поняття time series — a sequence of measurements, typically taken at successive point in time and including a broad spectrum of exploratory and hypothesis testing methods that have two main goals: (a) identifying the nature of the phenomenon represented by the sequence of observations, and (b) forecasting (predicting future values of the time series variable)” [228]. Тому тут запозичена” із статистики не лише матеріальна оболонка терміна (time series), але й певні семантичні складники його значення (послідовність вимірювань чи спостережень”, величина, що змінюється у часі”).
Отже, в той час, як взаємодія на рівні плану вираження є достатньо вивченою [20, 62, 69, 98, 99], взаємодія на рівні плану змісту як чинник термінотворення практично не досліджена.
Відтак актуальність теми зумовлена недостатнім вивченням семантичних процесів як динамічних чинників термінотворення, а також оптимізації форми термінів за рахунок використання загальнолітературної лексики. Крім того, актуальність роботи полягає у дослідженні структури термінологічного поля фінансової справи як результат взаємодії кількох систем та підсистем.
Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до наукової теми Лінгвістичні засоби інтерпретації усного та письмового тексту” та держбюджетної теми ”Дидактичні основи формування англомовних комунікативних вмінь педагогів засобами інформаційних технологій” (№ державної реєстрації 0103U003120), які досліджуються в Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є аналіз на матеріалі англомовних фінансових термінів ролі взаємодії (у першу чергу — семантичної) лексичних систем у формуванні сучасної термінології.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання наступних конкретних завдань.
1. Здійснити інвентаризацію сучасної англомовної фінансової термінології та визначити критерії приналежності термінів до фінансової термінології.
2. Виявити галузеву структуру сучасної англомовної фінансової термінології (її склад, кількісні характеристики).
3. Виявити стратифікаційну структуру термінологічного поля фінансів (його склад, кількісні характеристики).
4. Визначити критерії міжсистемної семантичної взаємодії.
5. Визначити кількісні (зокрема — статистичні) показники та форми семантичної взаємодії галузевих термінологій у складі комплексної терміносистеми.
6. Визначити кількісні (зокрема — статистичні) показники, що характеризують ефективність використання загальновживаної лексики в якості конструктивного матеріалу для утворення термінів.
Об’єктом дослідження є терміносистема фінансів як галузевий компонент, що поряд з іншими шарами спеціальної лексики входить до загальноекономічної термінології.
Предметом дослідження є міжсистемна взаємодія лексико-семантичних угруповань, що належать до різних семантичних полів, як один із чинників термінотворення.
Методологічною основою дослідження є вивчення проблематики з позицій сучасних наукових теорій (насамперед — структурного підходу до аналізу мовних явищ) на основі детального розгляду механізму взаємодії мовних та позамовних факторів у процесі термінотворення.
Методи дослідження зумовлені метою та специфікою поставлених завдань. У роботі застосовано прийоми компонентного аналізу та аналізу за безпосередніми складниками, метод сіткового моделювання лексичної семантики, окремі прийоми системного та статистичного аналізу (обчислення рангової та лінійної кореляції).
Матеріалом дослідження слугують фінансові терміни, які добиралися з текстів навчальних посібників, термінологічних словників тощо. Вибір саме фінансової термінології обумовлений двома факторами. По-перше, до цього спонукають загальнотеоретичні міркування, адже про активну семантичну взаємодію з термінологічним оточенням гібридних дисциплін (на зразок кібернетики) можна стверджувати апріорно. Їхня термінологія є конгломератом термінів, запозичених з різних галузей знання (у кібернетиці — з теорії автоматичного регулювання, лінгвістики, математики, біології тощо). З іншого боку, фінансова справа є більш-менш самодостатньою дисципліною з автономною термінологією. Питання про те, чи здатна термінологія такої галузі розвиватися без взаємодії з термінологічним оточенням, вимагає відповіді.
Загальний обсяг фактичного матеріалу становить близько 14000 сторінок із зафіксованими в них прикладами використання термінологічної лексики у фахових текстах та словниках, що разом з визначенням відповідних теоретичних засад дає підстави для вірогідних спостережень і висновків. Кількісні підрахунки для аналізу міжсистемної семантичної взаємодії виконано на матеріалі 1028 фінансових термінів.
Новизна дослідження полягає в тому, що в роботі вперше процес термінотворення розглядається у нерозривному зв’язку плану вираження та плану змісту терміна. Вперше докладно розглянуті форми та кількісні (зокрема — статистичні) показники семантичної взаємодії термінологічних систем та взаємодії термінологічних пластів з загальнолітературною лексикою. Запропоновано новий підхід до вивчення процесів термінологізації загальновживаних слів, спрямований на виявлення чинників, що сприяють побудові термінів, — оптимальних у сенсі вимог до їхньої форми, тобто використання загальнолітературного лексичного матеріалу з метою компресії мовних засобів вираження в сучасних терміносистемах.
Теоретичне значення дисертації полягає у тому, що її головні положення слугують підґрунтям для глибшого розуміння процесів термінотворення з урахуванням мовних та позамовних чинників. Це дозволяє конкретизувати поняття системи та структури стосовно термінологічної лексики, системно представити і здійснити статистичне дослідження форм взаємодії лексико-семантичних угруповань як способу номінації, визначити їхню продуктивність на основі кількісного аналізу (зокрема — для виявлення загальних тенденцій розвитку термінологічної лексики в сучасній англійській мові).
Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані в подальшому вивченні процесів термінологічної номінації, для оптимізації добору спеціальної лексики при укладанні англо-українських термінологічних словників, а також для приведення української фінансово-банківської термінології у відповідність до сучасних вимог, за аналогією з англомовною термінологією. Перехід української фінансово-банківської системи на міжнародні стандарти обліку зумовив потребу поглибленого вивчення системної організації та структури англомовної фінансової термінології. Їхній аналіз може сприяти виявленню та квантифікації основних факторів, що впливають на розвиток термінології у фінансово-банківській сфері та інших галузевих терміносистемах, семантично пов’язаних з нею, оскільки англомовна фінансова термінологія слугує лінгвістичною базою для цілого ряду підсистем спеціальної лексики, які характеризують рух та розподіл грошових ресурсів. Частина отриманих результатів може бути екстрапольована на інші шари лексики.
Особистий внесок дисертанта полягає в розробці комплексного підходу до шляхів зіставлення термінологічних полів та лексико-семантичних угруповань всередині окремого поля, в дослідженні міжсистемної взаємодії як одного з чинників термінотворення в сучасній англійській мові, в отриманні фактичних даних, на яких базується дослідження, у здійсненні кількісного і статистичного аналізу та лінгвістичній інтерпретації отриманих результатів.
Апробація роботи. Основні положення роботи викладено у виступах на наукових семінарах кафедри англійської філології факультету іноземних мов Тернопільського педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та кафедри іноземних мов Інституту аграрного бізнесу Тернопільської академії народного господарства, у доповідях на Західно-регіональній науково-методичній конференції викладачів іноземних мов вузів Лінгвістичні та дидактичні проблеми викладання іноземних мов на економічних факультетах” (м. Тернопіль, 13-14 травня 1997 року), Міжнародній науково-практичній конференції Іноземні мови сьогодні і завтра” (м. Тернопіль, 13 - 14 травня 1999 року), Науково-методичній конференції Проблеми викладання іноземних мов у вищій школі” (м.Тернопіль, 20

bibliography

ВИСНОВКИ

Співвіднесеність системи термінів з системою понять та предметно-логічними відношеннями між поняттями є однією з основних вимог до термінології. Семантичні особливості терміна визначають його функції. Термін — це співвіднесене з відповідним поняттям слово (словосполучення), що вступає в системні відносини з іншими словами, які відповідають іншим поняттям відповідної галузі, і утворюють разом з ними термінологічну систему. Фінансові терміни — це ті лексичні одиниці, чиї значення відображають систему грошових відносин, з допомогою яких здійснюється розподіл та перерозподіл національного продукту й національного доходу, утворюються необхідні децентралізовані й централізовані грошові доходи, фонди і резерви, які використовуються при розв'язанні відтворювальних та соціально-економічних проблем.
Матеріал дослідження складено у відповідності до його мети та завдань, він містить основну вибірку фінансових термінів та допоміжну вибірку термінів суміжних галузей, з якими взаємодіє фінансова термінологія. Матеріалом дослідження слугує репрезентативна вибірка з 1028 англомовних фінансових термінів. Цей обсяг забезпечує статистичну вірогідність результатів. Вибірку складено на основі англомовних економічних навчальних посібників, а також наявних спеціальних словників. За головні критерії відмежування термінів від інших категорій лексичних одиниць обрано наявність дефініції та відображення в значенні терміну мінімальної кількості ознак, достатніх для ідентифікації відповідного поняття. За критерії приналежності терміна до фінансової термінології обрана вмотивованість терміна в досліджуваній системі, входження терміна принаймні до двох тлумачних фінансових словників чи термінологічних додатків до навчальних посібників — глосаріїв, входження терміна у фахові економічні тексти та наявність відповідної дефініції.
Одним з головних методів дослідження обрано метод сіткового моделювання, він певною мірою є розвитком компонентного аналізу. Цей метод зменшує вплив суб’єктивних факторів під час аналізу мовних явищ, він не обмежує обсяг об’єкту дослідження. Метод дозволяє виявити структуру і обчислити деякі кількісні параметри лексичного значення слова (терміна), зокрема, уможливлює кількісний аналіз міжсистемної семантичної взаємодії у термінологічному полі. Крім того, для розв’язання поставлених завдань використовуються лінгвістичні методи компонентного аналізу у його чистому вигляді, аналізу за безпосередніми складниками, загальнонаукові методи статистичного (лінійної та рангової кореляції) та окремі прийоми системного аналізу, які спираються на низку прикладних математичних дисциплін та методів, що застосовуються в сучасних комп’ютерних програмах для статистичної інтерпретації інформації, в тому числі і кількісних показників мовних моделей.
Результатами дослідження є наступні положення:
1. Термінологічне поле фінансів формують терміни одинадцяти тематичних груп: теорії фінансів, державних фінансів, фінансів підприємств, фінансів корпорацій, банківської справи, податкової справи, страхування, інвестування, фінансового обліку, фінансового менеджменту та маркетингу фінансово-банківської діяльності. Тематична спеціалізація фінансових термінів визначена як основний критерій їхньої галузевої приналежності. Галузева структура досліджуваної термінології містить одинадцять тематичних груп різних рівнів ієрархії, які поділені на два шари (терміни ядра та периферії), що формують стратифікаційну структуру термінологічного поля фінансів. Одинадцять ендосистем належать до двох категорій: власних та гібридних. Терміни ядра стратифікаційної структури (теорії фінансів, державних фінансів, банківської справи, фінансів підприємств та корпорацій) визначено як власні ендосистеми ФТ; вони формують цілісну систему термінологічних одиниць, пов’язаних між собою за походженням та значною спорідненістю функцій. Терміни периферії визначено як гібридні ендосистеми.
2. Головним критерієм міжсистемної семантичної взаємодії в термінологічному полі є наявність спільних семантичних складників в семантичному корінні термінів, які належать до різних терміносистем. Проявом семантичної взаємодії є інкорпорування термінами однієї системи (підсистеми) значення термінів іншої системи (підсистеми). Підсистеми фінансових термінів мають різну кількість семантичних зв’язків у своєму термінологічному оточенні. Ця кількість позначається на показниках сукупного впливу на семантику підсистеми з боку певної категорії донора. В досліджуваній термінології виявлено дві категорії реципієнтів (власні та гібридні підсистеми) та чотири категорії донорів (власні ендосистеми, гібридні ендосистеми, екзосистеми, макросистема). Хоча фінансова термінологія не є яскравим представником сучасних комплексних чи гібридних наукових дисциплін (на кшталт кібернетики), проте в ній досить помітну роль відіграють процеси семантичної взаємодії як з її термінологічним оточенням, так і в межах самої системи. Особливо активною є внутрішня міжсистемна (між власними підсистемами (ендосистемами) ФТ) взаємодія. Крім того, виявлено наступні різновиди семантичної взаємодії: між власними та гібридними підсистемами (ендосистемами), між підсистемами ФТ та макросистемою (термінологією економіки), між підсистемами ФТ та екзосистемами, який має дещо оказіональний характер і не має суттєвого впливу на загальну картину термінологічного поля фінансів.
3. Фінансові терміни характеризуються різною силою семантичної взаємодії, яка відбиває середній показник впливу на значення окремого фінансового терміна з боку певної категорії донора термінологічного значення. Найсильнішою є взаємодія між фінансовими та нефінансовими” термінами, слабшою — між підсистемами ядра та периферії, найслабшою — між підсистемами ядра термінологічного поля фінансів. Відтак показники кількості семантичних зв’язків та сили семантичної взаємодії є обернено пропорційними — зменшення значення одного з них супроводжується збільшенням значення іншого. Тобто чим ближче” термінологічне оточення, тим більше воно впливає на семантику підсистеми загалом. Частка набутого окремими термінами значення, навпаки, збільшується одночасно зі зростанням відстані до термінологічного оточення від власних ендосистем до екзосистем.
4. Фінансова термінологія взаємодіє з літературним шаром лексики. Як чинник термінотворення, взаємодія на рівні плану вираження є продуктивнішою формою (у вибірці міститься 84 терміни-маркери такої взаємодії), ніж на рівні планів змісту та вираження (16 маркерів такого зв’язку). Ця взаємодія не є семантичною за своєю природою, оскільки наявні спільні складники значення не належать до поля термінології. Вона передбачає встановлення певних асоціативних зв’язків між терміном та його літературним прототипом, результатом чого є вмотивованість терміна. Відтак, за формою, така взаємодія є мотивуючою. Окремі приклади мотивуючої взаємодії спостережено також у стосунках ФТ з далеким” термінологічним оточенням (термінологіями біології, астрономії тощо): contagion, perpetuity.
5. Однією з головних причин використання загальновживаних слів для утворення фінансових термінів є їхня лаконічність. Широке залучення загальновживаної лексики до процесів термінотворення у сучасній англомовній фінансовій термінології сприяє скороченню графічної та синтаксичної довжини термінів. У вибірці обсягом 939 англомовних фінансових термінів налічується 146 загальнолітературних елементів. Вони репрезентують як однослівні терміни, так і головні або атрибутивні компоненти переважно у складі двослівних та трислівних термінологічних словосполучень. Загальнолітературні елементи, в однаковому обсязі входячи до складу багатослівних термінів на позиціях головного та атрибутивного компонента, справляють неоднаковий вплив на синтаксичну та графічну довжину термінів. Атрибутивні загальновживані компоненти як засіб оптимізації форми термінів не мають статистично значущого впливу на довжину фінансових термінів. Але якщо загальновживаний елемент займає позицію головного компонента в термінологічному словосполученні, то це сприяє значному скороченню синтаксичної та графічної довжини термінів.
6. Семантичне поле фінансів є складною системою. Термінологічні значення, що належать до різних лексико-семантичних угруповань всередині поля, пов’язані між собою за допомогою спільних семантичних складників. Міжсистемна взаємодія є одним з чинників термінотворення. Вона може набувати чотирьох форм: 1) міжсистемна семантична взаємодія на рівні плану змісту; 2) міжсистемна семантична взаємодія на рівні планів змісту та вираження; 3) мотивуюча взаємодія на рівні планів змісту та вираження; 4) мотивуюча взаємодія на рівні плану вираження. Семантична взаємодія на рівні плану змісту найактивніше відбувається між ендосистемами обох категорій в межах термінологічного поля фінансів. Семантична взаємодія з термінологічним оточенням відбувається переважно на рівні планів змісту та вираження. Мотивуюча взаємодія з літературним шаром лексики відбувається майже повністю на рівні плану вираження. Форми міжсистемної взаємодії змінюються із збільшенням відстані між терміносистемою та ЛСУ, що взаємодіють з нею, у наступному порядку: семантична на рівні плану змісту — семантична на рівні планів змісту та вираження — мотивуюча взаємодія обох форм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авербух К.Я. К определению основных понятий терминоведения // Теоретические проблемы научно-технич. терминологии и принципы перевода: Тез. докл. зон. научн. конф. 4-5 июня 1985 г. — Омск.: Б.и., 1985. — С.3-4.
2. Авербух К.Я. Терминологическая вариантность: терминологический и прикладной аспекты // ВЯ, 1986. — № 6. — С.38-49.
3. Андреев Р.А. К вопросу о структуре терминологических словосочетаний в современном французском языке (на мат-ле терминологической лексики вычислительной техники). Автореф. дис. ... канд. филолог. наук. — М., 1969. — 24с.
4. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. — М.: Наука, 1974. — 367с.
5. Арапов М.В. Математические методы в исторической лингвистике. — М.: Наука, 1974. — 166с.
6. Арапов М.В., Ефимова Е.Н., Шрейдер Ю.А. О смысле ранговых распределений // НТИ. Сер.2. — 1975. — № 1. — С.14-21.
7. Арапов М.В., Шрейдер Ю.А. Закон Ципфа и принцип дисимметрии системы // Семиотика и информатика. — Вып.10. — М., 1978. — С.74-95.
8. Ахманова О.С. Основные направления лингвистического структурализма: материалы к курсам языкознания. — М.: Изд-во Московского Унив., 1955. — 33с.
9. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. — М.: Просв-ние, 1966. — 607с.
10. Ахманова О.С. Фонология, морфонология, морфология. Учеб. пособие. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1966. — 108с.
11. Ахманова О.С., Глушко М.М. Функциональный стиль общенаучного языка и методы его исследования. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. — 180с.
12. Березин Ф.М. История лингвистических учений. — М.: Высшая школа, 1984. — 320с.
13. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. — М.: Просв-ние, 1979. — 416с.
14. Блинова О.И. Термин и его мотивированность // Терминология и культура речи. — М.: Наука, 1981. — С. 28-37.
15. Блумфилд Л. Язык. — М.: Прогресс, 1968. — 606с.
16. Богдановская Л.К. Структурные и семантические особенности терминов промышленной экологии (на мат-ле франц. и русс. языков).. Автореф. дисс. ... канд. фил. наук — К., 1992. — 20с.
17. Богуцкая М.П. Терминоведение на Украине: библиограф. указатель 1947-1980. — К.: Наукова думка, 1982. — 104с.
18. Большая Советская Энциклопедия. (В 30 томах). Гл. ред. А.М.Прохоров. Изд. 3-е. — М.: 1976. — Т. 23. — 640с.
19. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М.: Просвещение, 1965. — 492с.
20. Бурляй С.А. Взаимодействие терминологической и общеупотребительной лексики в современном французском языке (на материале терминологии медицины, биологии и психологии). Автореф. дисс. ... канд. филолог. наук. — М., 1974. — 36с.
21. Бялик В.Д. Структурно-семантические особенности и мотивированность научно-технических терминов. Дисс. ... канд. филолог. наук: 10.02.04. — К., 1987. — 185с.
22. Васильев Л.М. Теория семантических полей // ВЯ, 1971.— №5. — С. 106-111.
23. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. — К.: Вища школа, 1997. — 383с.
24. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Труды Моск. ин-та истории философии и л-ры.— Сб. статей по языковедению. — 1939. — С.3-54.
25. Винокур Г.О. Филологические исследования: лингвистика и поэтика. — М.: Наука, 1990. — 451с.
26. Винокур. Г.О. Собрание трудов. Введение в изучение филологических наук. — М.: Лабиринт, 2000. — 192с.
27. Волков А.Г., Хабаров И.А. Онтологический и гноссеологический аспекты знаковой проблемы. — В кн.: Законы семантического развития. — М.: Изд-во ВПШ и АОН при ЦК КПСС, 1961. — С.63-82.
28. Волков А.Г. Язык как система знаков. — М.: Изд-во Московский Унив., 1966. — 84с.
29. Выготский Л.С. Мышление и речь: психологические исследования. — М.: Лабиринт, 1996. — 416с.
30. Галустян Р.Г. Структурно-динамическая теория языка. — Ереван: Изд-во АН Армян. ССР, 1988. — 270с.
31. Герд А.С. Язык науки и техники как объект лингвистического изучения // Филологические науки. — 1986. — №2. — С.48-56.
32. Герд А.С. Основы научно-технической лексикографии: как работать над терминологическим словарём. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1986. — 69с.
33. Головин Б.Н. О некоторых задачах и тематике исследования научной и научно-технической терминологии // Учен. записки Горьковск. ун-та. Сер. лингвистич. — 1970. — Вып.114. — С.77-86.
34. Головин Б.Н. Язык и статистика. — М.: Просвещение, 1971. — 192с.
35. Головин Б.Н. О некоторых доказательствах терминированности словосочетаний // Лексика, терминология, стили. Межвуз. научн. сб. — Вып.2. — Горький: ГГУ, 1973. — С.57-65.
36. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. — М.: Высшая школа, 1987. — 103с.
37. Грекулова А.Л., и др. Философский энциклопедический словарь /Редкол.: С.С.Аверинцев и др./. — 2-е изд. — М.: Сов. энцикл., 1989. — 814с.
38. Гринев С.В. Введение в терминоведение. — М.: Московский Лицей, 1993. — 309с.
39. Грицьків А.В. Використання загальновживаної лексики у фахових термінах (на прикладі англомовної фінансової термінології) // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. — К.: Логос, 1998. — С. 51-57.
40. Грицьків А.В. Стратифікаційна та галузева структура терміносистеми (на прикладі англомовної фінансової термінології) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія: Мовознавство. — №1. — 2001. — С.44-48.
41. Грицьків А.В. Сіткове моделювання як метод лінгвістичного дослідження // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія: Мовознавство. — №2(8). — 2002. — С.47-52.
42. Грицьків А.В., Скороходько Е.Ф. Взаємодія термінологічних систем (на матеріалі англомовної фінансової термінології) // Теоретична та прикладна лінгвістика. Зб. наук. праць. — Вип.1. — К.: УІЛМ, 2003. — С.138-147.
43. Даниленко В.П. Русская терминология: опыт лингвистического описания. — М: Наука, 1977. — 245с.
44. Даниленко В.П., Скворцов Л.И. Нормативные основы унификации терминологии // Культура речи в техн. документации (На материале ГОСТов и специальной л-ры). — М.: Наука, 1982. — С.5-36.
45. Журавлёва И.А. Способы номинации и лексико-семантические процесы в современной французской геологической терминологии. Автореф. дисс. ... канд. фил. наук. — К., 1991. — 24с.
46. Зарума-Панських О.Р. Англійська лексика міжнародних договорів: структурні, семантичні та дискурсні особливості. Автореф. дис. ... канд. філ. наук. — Львів, 2001. — 20с.
47. Засорина Л.Н. Введение в структурную лингвистику. — М.: Высшая школа, 1974. — 319с.
48. Захарчук Е.А. Родовидовое соотношение понятий как проявление систематизирующих свойств терминосочетаний // НТТ. — М., 2001. — Вып.2. — С.45-47.
49. Звегинцев В.А. Проблема знаковости языка. — М.: Изд-во Московского ун-та., 1956. — 33с.
50. Звегинцев В.А. О знаковости терминов // Slovenske odborne nazvoslovie. — Bratislava, 1997. — №7. — С.342-349.
51. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. — Львів: Вища школа, 1983. — 173с.
52. Иванов С.З. Лингвистические аспекты терминологии. — Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1980. — 120с.
53. Исхакова Х.Ф. Структуры терминологических систем: тюркские языки. — М.: Наука, 1987. — 127с.
54. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность терминов. — М.: Наука, 1977. — 167с.
55. Капанадзе Л.А. О понятиях «термин» и «терминология» // Развитие лексики современного русского языка. — М.: Наука, 1965. — С.75-86.
56. Караулов Ю.Н. Общая русская идеография. — М.: Наука, 1976. — 256с.
57. Квеселевич Д.И. Интеграция словосочетания в современном английском языке. — К.: Вища школа, 1983. — 84с.
58. Квитко И.С. Термин в научном документе. — Львов: Выща школа, 1976. —126с.
59. Кириленко О.П. Фінанси: Навчальний посібник. — Тернопіль: ТОВ ЦМДС, 1998. — 165с.
60. Кияк Т.Р. Мотивированность лексических единиц: количеств. и качеств. и характеристики). — Львов: Вища школа, 1988. — 163с.
61. Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения: Учеб. пособие. — К.: УМКВО, 1989. — 103с.
62. Книгицкая М.И. Термины-интернационализмы и их содержательная мотивированность (на мат-ле английских, немецких и русских терминологических единиц). Дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.04. — Черновцы, 1989. — 186с.
63. Кобрин Р.Ю., Пекарская Л.А. Лингвистический анализ употребления терминов нормативных словарей и ГОСТов в реальных научно-технических текстах // Языковая норма и статистика. — М.: Наука, 1977. — С. 265-279.
64. Коготкова Т.С. Национальные истоки русской терминологии. — М.: Наука, 1991. — 120с.
65. Кокрен У. Методы выборочного исследования (Пер. с англ. И.М. Соснина. Под ред. А.Г. Волкова). — М.: Статистика, 1976. — 440с.
66. Комарова З.И. О сущности термина // Термин и слово: Межвуз. сб. / Горьков. гос. ун-та им. Н.И. Лобачевского. — Горький: ГГУ, 1973. — С.3-13.
67. Комарова З.И. Семантическая структура специального слова и ее лексикографическое описание. — Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1991. — 155с.
68. Кондаков Н.И. Логический словарь. — М.: Наука, 1971. — 656с.
69. Копылевич Я.И. Опыт исследования связи терминов ракетно-космической техники с другими терминосистемами // Проблемы обучения иностр. языкам. — Владимир: Владимир. гос. пед. ин-т, 1973. — т. 9. — С.220-236.
70. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства: Підручник. — К.: Либідь, 1995. — 160с.
71. Корунець В.І. Теорія і практика перекладу. — К.: Вища школа, 1986. — 176с.
72. Кузнєцова Ю.І. Про структурно-семантичні особливості термінологічних комплексів будівельно-архітектурної термінології // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. — К.: Логос, 1998. — С.66-73.
73. Кузькин Н.П. К вопросу о сущности термина. — Л.: Вестн. ЛГУ им. А.А. Жданова, 1962. — №20. — С.139-146.
74. Кусько К.Я. Дискурсознавство як філологічна наука: питання детермінації понять // Сучасні проблеми термінології та термінографії: Тези міжнар. наук. конференції / Київ. міжнар. ун-т цивільн. авіації. — Київ, 2000. — С.14-15.
75. Кутина Л.Л. Формирование языка русской науки: терминология математики, астрономии, географии в первой трети ХVIII века. — М.: Наука, 1964. — 217с.
76. Кутина Л.Л. Формирование терминологии физики в России: период предломоносовский: первая треть XVIII века. — М.: Наука, 1966. — 287с.
77. Крыжановская А.В., Симоненко Л.А. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии. — К.: Наукова думка, 1987. — 160с.
78. Левицкий В.В. Статистическое изучение лексической семантики. — К.: Мин-во высш. обр., 1989. — 154с.
79. Лейчик В.М. Оптимальная длина и оптимальная структура термина // ВЯ, 1981. — №2. — С.65-78.
80. Лейчик В.М. Терминологичность — комплексный показатель качества термина // Теоретические проблемы научно-технической терминологии и практика перевода: Тез. докл. зональной научн. конф. 4-5 июня 1985 года. — Омск: Б.и., 1985. — С.93-95.
81. Лейчик В.М. Исходные понятия, основные положения, определения современного терминоведения и терминографии // Вестник Харьковск. политехн. ун-та, 1994. — №19. — Вып.І. — С.147-180.
82. Лейчик В.М., Смирнов И.П., Суслова И.П. Терминология информатики: Теоретические и практические вопросы // Итоги науки и техники. Сер. «Информатика». — М.: 1977. — т.2. — 138с.
83. Леонтьев А.А. Слово в речевой деятельности. Некоторые проблемы общей теории речевой деятельности. — М.: Наука, 1965. — 245с.
84. Лобанова Л.П., Рождественский Ю.В. Структурно-семантический сопоставительный анализ общенаучной лексики // Отраслевая терминология. — Воронеж: Изд-во ВГУ, 1988. — С.49-58.
85. Лотте Д.С. Основы построения научно-технических терминов. Вопросы теории и методики. — М.: АН СССР, 1961. — 157с.
86. Лотте Д. С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. — М.: Наука, 1982. — 146с.
87. Луцьо И.В. Синтагматика терминологической единицы как объект лексикографического описания // Вестник Харьковского политех. ун-та, Харьков, 1994. — №19. — Вып.І. — С.208-212.
88. Люцински К. Лингвистические характеристики термина // Проблеми української термінології: Матеріали 5-ї міжнар. наук. конференції СловоСвіт’98 // Вісник ДУ «Львівська політехніка», №336. — Львів: В-во ЛДУ «Львівська політехніка», 1998. — С.17-28.
89. Мартине А. Основы общей лингвистики // Новое в лингвистике. Выпуск ІІІ. — М: Изд-во иностр. литературы, 1963. — С.366-566.
90. Медведева О.Ю. Особенности функционирования языка науки // Семиотические аспекты научного познания. — Свердловск: Б.и., 1981. — С.42-47.
91. Медникова Э.М. Значение слова и методы его описания. — М.: Высшая школа, 1974. — 201с.
92. Мельничук А.С. Понятие системы и структуры // ВЯ, 1970. — №1. — С.19-32.
93. Митрохин Л.Н., Ойзерман Т.И., Шершенко Л.И. Философия ХХ века. — М.: Политиздат, 1974. — 336с.
94. Моисеев А.И. О языковой природе термина // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. — М.: Б.и., 1970. — С.127-138.
95. Морозова В.В. Лингвистические и экстралингвистические аспекты номинации в сфере специальной лексики. Автореф. дисс. ... канд. фил. наук. — К., 1987. — 20с.
96. Мутафчиев Р. Сегасно историческо време в съвременния български езык: граматико-стилистично проучване на една морфологична кътегория. — София: Издат. на Българска Акад. на Науките, 1964. — 151с.
97. Непийвода Н.Ф. Мова української наукової технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). Дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.01. — К., 1997. — 421л.
98. Новоселова М.В. О терминологии смежных наук // НТТ. — М., 2001. — Вып. 2. — С.71-73.
99. Омельчук О.С. Структурно-семантические особенности терминосистемы в отрасли радиоэлектроники. Автореф. дисс. ... канд. фил. наук. — Львов., 1978. — 24с.
100. Осипенко З.М. Різновиди термінів і їхні семантичні особливості // Мовознавство, 1974. — № 2. — С.65-69.
101. Основные направления структурализма / Академия Наук СССР, Институт языкознания (отв. ред.: Гухман М.М). — М.: Наука, 1964. — 358с.
102. Павлова О.И. Лексические и фраземные средства терминологической номинации. Автореф. дисс. ... канд. фил. наук. — К., 1985. — 24с.
103. Папко М.Л. Структурно-семантические особенности терминологических комплексов в современном французском языке (на материале социально-терминологической терминологии). Автореф. дис. ... канд. филолог. наук. — М., 1978. — 24с.
104. Перебийніс В.І. Методи структурного дослідження мови. — К.: Наукова думка, 1968. — 185с.
105. Перебийніс В.І. Деякі закономірності в розвитку термінологічної лексики (на матеріалі Енциклопедії кібернетики) // Мовознавство. — 1974. — №4. — С.3-12.
106. Перепилица Т.И. Современная немецкая терминология экономики торговли, источники и пути ее формирования. Автореф. дисс. ... канд. фил. наук. — К., 1973. — 22с.
107. Петров В.В. Семантика научных терминов. — Новосибирск: Изд-во Наука, 1982. — 125с.
108. Пиотровский Р.Г., и др. Системное исследование лексики научного текста. Кишинев: Штиинц, 1981. — 159с.
109. Плотников Б.А. Дистрибутивно-статистический анализ лексических значений. — Минск: Высш. шк., 1979. — 136с.
110. Поляков И.В. Лингвистика и структурная семантика. — Новосибирск: Изд-во Наука, 1987. — 188с.
111. Пражский лингвистический кружок: сборник ст. /Состав., ред. и предислов. Н.А. Кондрашова /. — М: Изд-во Прогресс, 1967. — 558с.
112. Прозоров О.С. Роль научно-технической терминологии в развитии словарного состава современного французского языка. Автореф. дис. ... канд. филолог. наук. — М., 1968. — 22с.
113. Раду А.І. Термінологічна лексика в структурі рекламного дискурсу // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мовознавство. — №1. — 2001. — С.60-63.
114. Ревзин И.И. Современная структурная лингвистика: проблемы и методы. — М.: Наука, 1977. — 262с.
115. Реформатский А.А. Что такое термин и терминология // Вопросы терминологии. — М.: АН СССР, 1961. — С.46-55.
116.