Мокрик Олександра Миколаївна. Гормональне забезпечення системи мати-плацента-плід та корекція його порушень у вагітних, радіаційно опромінених в дитячому віці

brief description

Мокрик Олександра Миколаївна. Гормональне забезпечення системи мати-плацента-плід та корекція його порушень у вагітних, радіаційно опромінених в дитячому віці : Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2006. — 156арк. — Бібліогр.: арк. 125-156.

Мокрик О.М. Гормональне забезпечення системи мати-плацента-плід та корекція його порушень у вагітних радіаційно опромінених в дитячому віці. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Київ, 2006.
Робота присвячена питанням профілактики та лікування акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних радіаційно опромінених в пре- та пубертатному віці в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС на основі вивчення гормональної функції системи мати-плацента-плід та їх зв'язку з радіаційним навантаженням на щитовидну залозу та віком жінки, в якому вона була евакуйована із зони аварії. Встановлено істотні порушення гормонального статусу материнсько-плодового комплексу (зниження рівня естрогенів, прогестерону, плацентарного лактогену) та тиреоїдна дисфункція, поява регресивних та атрофічних типів кольпоцитологічних мазків. Визначені гормональні, ультразвукові, морфометричні критерії у патогенезі ускладнень вагітності, патології плода та новонародженого у даного контингенту жінок.
Запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів, диференційований за змінами гормонів гіпофіз-щитовидна залоза фетоплацентарний комплекс, показана його ефективність стосовно запобігання розвитку акушерських та перинатальних ускладнень.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі патогенетичне обгрунтування та розробка комплексу лікувально-профілактичних заходів, що істотно поліпшують перебіг вагітності та стан плода у жінок, радіаційно опромінених в дитячому віці, завдяки корекції гормонального статусу материнсько-плодового комплексу.

У жінок, радіаційно опромінених у пре- та пубертатному віці, мають місце гормональні розлади в системі мати-плацента-плід, які призводять до порушень розвитку плода та новонародженого. Частота і характер цих розладів корелюють з віком жінки, евакуйованої із зони Чорнобильської аварії та дозою радіаційного навантаження на щитовидну залозу в дитячому віці.
Зміни концентрацій гормонів материнсько-плодового комплексу є однією з основних причин ускладнень вагітності і пологів загрози переривання вагітності (32,1 проти 8,0 %), прееклампсії (25,7 і 4,0 % відповідно), анемії (39,8 %), гіпоксії плода (21,5 і 4,0 %), затримки росту плода (25,9 і 4,0 %), аномалій пологової діяльності (20,9 проти 6,0%), асфіксії новонародженого (21,7 і 6,0 % відповідно).
У вагітних, радіаційно опромінених в дитячому віці, важливим фактором, що сприяє розвитку перинатальних ускладнень, є напруження біосинтетичних процесів гормональної функції фетоплацентарного комплексу в ранні терміни вагітності, як прояв дезорганізації гормонального гомеостазу, пригнічення та розвиток плацентарної недостатності у більш пізні терміни (зниження рівня плацентарного лактогену, прогестерону, естрадіолу та естріолу, кольпоцитограм переважно естрогенного типу), що є основою патогенетичного обгрунтування для призначення гормонокоригуючих препаратів.
Одним з важливих факторів в патогенезі перинатальної патології є зниження в організмі плода в 2,5 рази, відносно показників в крові матері, плацентарного лактогену і естрадіолу, що, в свою чергу, призводить до чіткої артеріо-венозної різниці та свідчить, що плоду при радіаційному опроміненні матері в дитячому віці для свого нормального розвитку необхідна більша кількість гормонів.
Тиреоїдний гомеостаз у вагітних, радіаційно опромінених в дитячому віці, характеризується підвищенням трийодтироніну і тироксину при зменшенні рівня тиреотропного гормону до рівня легкого тиреотоксикозу. Опромінення в дитячому віці відіграє важливу роль не тільки у розвитку функціональних порушень щитовидної залози, але і в формуванні тиреопатології в післяродовому періоді.
При вивченні міжгормональних взаємовідносин виявлена сполученість функціонування систем гіпофіз-щитовидна залоза і фетоплацентарний комплекс. Зворотній кореляційний зв'язок вмісту плацентарного лактогену і ТТГ (r = 0,694), естрадіолу і ТТГ (r = 0,747) свідчить про збереження механізмів саморегуляції в системі гіпофіз-щитовидна залоза та утворення тісних зв'язків між фетоплацентарним комплексом і щитовидною залозою.
Морфологічні, імуноморфологічні та морфометричні зміни в плаценті жінок, радіаційно опромінених в дитячому віці, у 70,0 % характеризуються порушенням кровообігу, незрілістю склерозованих ворсинок, скороченням поверхні ворсинкового дерева, високою проліферативною активністю в ендотелії судин, синцитії строми за рахунок молодих фібробластів і клітин Кащенко-Гофбауера. Всі ці зміни призводять до формування плацентарної недостатності.

Удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних групи ризику із застосуванням продуктів лікувального харчування, антиоксидантів, радіопротекторів та коректора гормональних порушень, нормалізує функцію фетоплацентарного комплексу, поліпшує перебіг вагітності та стан плода і може бути рекомендований до впровадження в роботу родопомічних закладів.