Мортіков Віталій Володимирович. Економічний механізм відтворення ефективної зайнятості

brief description

Мортіков Віталій Володимирович. Економічний механізм відтворення ефективної зайнятості: Дис... д-ра екон. наук: 08.01.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2002. - 409, 6 арк. - Бібліогр.: арк. 376-397

Мортіков В.В. Економічний механізм відтворення ефективної зайнятості. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.01.01. економічна теорія. Київський національний економічний університет, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних, методологічних і практичних аспектів економічного механізму відтворення ефективної зайнятості. Відтворення зайнятості є результатом дії об’єктивних і суб’єктивних чинників. Економічні закони, потреби, виробничі відносини визначають характер і динаміку зайнятості.
Доведено, що бюджетні обмеження домогосподарств, підприємств, держави є ключовим чинником економічного механізму відтворення ефективної зайнятості.
Визначається вплив бюджетно-фінансової та монетарної політики на зайнятість. Висвітлюється роль конкуренції і ринкових недосконалостей в регулюванні зайнятості. Увага приділяється невизначеності в економічному механізмі відтворення зайнятості.

В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми відтворення ефективної зайнятості під впливом сукупності економічних чинників. В процесі дослідження були сформульовані такі теоретичні та науково-практичні висновки:
1. Обгрунтовано поняття ефективної зайнятості в широкому розумінні цієї категорії, як повної зайнятості на макрорівні та ефективної зайнятості на індивідуальному та внутріорганізаційному рівнях. Уточнено семантичне значення понять формування зайнятості”, відтворення зайнятості”.
2. Функціонування економічного механізму відтворення зайнятості в суспільстві - складний процес, зумовлений дією об'єктивних економічних законів, функціонуванням системи виробничих відносин. Конкретні форми виробничих відносин визначають: а) характер взаємодії попиту та пропозиції на ринку праці; б) ефективність зайнятості на різних рівнях: окремого індивіда, на підприємствах, у сегментах ринку праці і в економіці в цілому; в)механізм відтворення зайнятості в неокласичних моделях, в адміністративно-командній економіці, в змішаній економіці розвинутих країн, при переході до ринкових відносин.
Економічний механізм відтворення зайнятості це, по-перше, власне відтворення попиту і пропозиції на ринку праці і, по друге, відтворення економічних чинників, які впливають на зайнятість.
3. Дослідження показало, що економічне регулювання зайнятості здійснюється в процесі впливу сукупності макро- і мікроекономічних чинників на поведінку економічних суб'єктів. У результаті цього впливу на ринку праці складається те чи інше співвідношення пропозиції та попиту. Найбільш характерними станами зайнятості, залежно від її ефективності, можна вважати безробіття і дефіцит кадрів; ефективну і неефективну зайнятість на мікрорівні.
4. Відтворення зайнятості є об'єктом вільноринкового й державного регулювання. Відповідно до неокласичної теорії, якщо розподіл і використання трудових ресурсів регулюються виключно силами ринкових попиту та пропозиції, формується найбільш оптимальна з економічної точки зору зайнятість. Доведено, що державне втручання в механізм регулювання зайнятості в перехідний до ринкових відносин період обумовлено нерівновагою на ринку праці, існуванням екстерналій і рентних відносин. Встановлено, що саме втручання держави в механізм регулювання зайнятості послабляє ринкове регулювання даного процесу.
5. Важливими інституційними формами державного впливу на відтворення зайнятості є бюджетно-фінансова і грошово-кредитна політика. Ключовим елементом механізму фінансування державної політики, спрямованої на підвищення суспільної ефективності зайнятості, є бюджетні обмеження держави. Залежно від характеру останніх фінансування політики зайнятості може здійснюватися за рахунок податкових надходжень, позик, грошової емісії. Обгрунтовано недоцільність використання кейнсіанських пропозицій щодо розширення ефективного попиту на робочу силу в Україні. Експансіоністська фінансова політика в Україні може призвести лише до збільшення попиту на робочу силу в країнах-експортерах, підвищення цін на товари та послуги підприємств-монополістів.
6. Відтворення пропозиції праці залежить від жорсткості бюджетних обмежень домогосподарства і виступає об’єктом впливу таких економічних регуляторів, як ставки оплати, тіньові доходи, прибуткове оподаткування фізичних осіб, ціни на споживчі товари і послуги, трансфертні платежі. Зміна поведінки індивіда під впливом економічних регуляторів виражається в зміні тривалості часу праці, інтенсивності трудової діяльності; підвищенні рівня загальної освіти і професійної кваліфікації; трудової мобільності. Під час переходу від адміністративно-командної економіки до ринкової пропозиція праці стала набагато більш чутливою до факторів економічного середовища. На основі соціологічних опитувань дисертантом досліджено поведінку громадян України щодо інвестицій в освіту і міграцію.
7. Витрати на створення і підтримку у функціонуючому стані робочих місць є об’єктом впливу багатьох факторів: процентних ставок, ставок оплати, податків, бюджетних видатків, цін на засоби виробництва Виявлено, що ефективність попиту на працю на мікрорівні залежить від жорсткості бюджетних обмежень підприємства. Найбільш ефективний попит на працю з боку підприємства спостерігається в моделі з обмеженим попитом, тобто при відсутності державної фінансової підтримки підприємства, при ринковій ціні грошових фондів, які воно використовує. На основі порівняльного аналізу характеру бюджетних обмежень в умовах адміністративно-командної та перехідної до ринкових відносин економіки встановлено, що м’які бюджетні обмеження при державному фінансуванні економічної діяльності, а також фінансуванні її за рахунок неузаконених боргів є причиною створення неефективних робочих місць, наявності на підприємствах зайвої робочої сили.
8. Обгрунтовано метод визначення величини інвестицій, необхідних для реальної протидії циклічному безробіттю в Україні. При розробці напрямків використання державних коштів особливу увагу необхідно звертати на інвестиційні витрати з високим мультиплікаційним ефектом.
9. Економічне регулювання зайнятості супроводжується появою позитивних і негативних побічних ефектів. У перехідній економіці України має бути створено інституційні умови для регулювання екстерналій в сфері зайнятості. Розміри державної підтримки, штрафних санкцій щодо підприємств, інвесторів, секторів економіки із суттєвими позитивними чи негативними впливами на зайнятість мусять збігатися з величиною цих впливів.
10. Порівняльний аналіз неокласичної тези про виключну гнучкість механізму ринку праці з практикою регулювання зайнятості в адміністративно-командній, змішаній економіці та при переході до ринкових відносин дозволив встановити, що а) показник еластичності попиту на працю по обсягах виробництва в Україні є незначним; б) гнучкість українського ринку праці підтримується за рахунок неефективної зайнятості, боргів по заробітній платі; в) в 1992-1994 рр. інфляція відігравала значну роль в забезпеченні гнучкості попиту на працю в Україні; г) відносна стабільність робочих місць в різних соціально-економічних умовах пояснюється практикою запасання” робочої сили.
11. Виходячи із широкого розуміння категорії борг”, автор визначив його роль в системі відтворення ефективної зайнятості взагалі та в перехідній економіці України, зокрема. Підтримка попиту на працю за рахунок офіційних зовнішніх і внутрішніх позик у банків, населення доповнюється в деяких країнах з перехідним типом економіки практикою фінансування зайнятості за рахунок неузаконених боргів підприємств перед бюджетом, банками, постачальниками, працівниками. Характерною рисою нинішнього етапу відтворення зайнятості в Україні є заборгованість із заробітної плати, яка дозволяє зберігати неефективні робочі місця.
12. Дістало подальшого розвитку дослідження відтворення ефективної зайнятості на рівні окремих ринків. В моделях досконалої конкуренції на ринках праці, готової продукції, освіти, капіталу інвестиції спрямовуються виключно на створення ефективних робочих місць, ефективне відтворення людського капіталу, а поведінка працівників є економічно раціональною. Цінова конкуренція стимулює підвищення ефективності зайнятості. Ринкові недосконалості, які є результатом таких природно-економічних причин, як поглиблення професійного поділу праці, а також результатом діяльності державних органів, обмежують дію механізму конкуренції як регулятора поведінки роботодавців і працівників. Монополізація пропозиції праці і монопсонія попиту на працю у випадку штучно створених умов для монопольного стану ринкових суб’єктів перешкоджає оптимізації розподілу праці, встановленню ефективної зайнятості.
13. Рентні доходи відіграють важливу роль в механізмі відтворення зайнятості, багато в чому визначають ефективність інвестицій в робочі місця, використання робочой сили, ефективність праці фахівців. З переходом до ринкової економіки в Україні з’явились рентні доходи нового типу, певна частина яких не пов’язана із створенням суспільно-необхідних благ і робочих місць.
14. Ефективність зайнятості в суспільстві залежить від того, наскільки адекватною та сильною є реакція ринкових суб'єктів на дію різних економічних факторів. Дана реакція багато в чому визначається рівнем інформованості роботодавців і працівників, суб'єктів ринку капіталу. Під час переходу від адміністративно-командної системи до ринкової інформаційні сигнали, на які орієнтуються економічні суб'єкти, зокрема, роботодавці, істотно змінюються.
15. Той факт, що працівник і роботодавець підпадають різним ризикам, істотно модифікує їхню економічну поведінку. Запропоновано класифікацію типів реакції суб’єктів ринку праці на ризики: самозахист, страхування, інституціональний захист, державний нестраховий захист, прийняття ризику в розрахунку на компенсацію.
16. Дослідження соціального страхування в сучасній змішаній економіці та в умовах перехідної економіки України показало, що воно є елементом економічного механізму відтворення зайнятості. Стимули до пошуку оплачуваної роботи з боку незайнятих залежать від конкретних умов системи страхування по безробіттю, пенсійного забезпечення. Обов'язкові відрахування у відповідні фонди з боку підприємців впливають на їхню поведінку в області інвестицій в робочі місця.
17. Досліджено особливості механізму відтворення зайнятості в умовах відкритості економіки. При досить інтенсивних міжнародних потоках інвестицій, товарів, робочої сили, соціально-економічні процеси, що протікають в одних країнах, відбиваються на ситуації з зайнятістю в інших країнах. Змінюючи умови зовнішньої торгівлі і трудової міграції, законодавство з іноземних інвестицій національні уряди в такий спосіб впливають на рівень ефективності зайнятості у своїх країнах.