Мостовенко Наталія Анатоліївна. Економічний механізм регулювання інноваційної діяльності промислових підприємств

brief description

Мостовенко Наталія Анатоліївна. Економічний механізм регулювання інноваційної діяльності промислових підприємств : Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Гуманітарний ун-т "Запорізький ін-т держ. та муніципального управління". — Запоріжжя, 2006. — 202арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 170-185

Мостовенко Н.А.Економічний механізм регулювання інноваційної діяльності промислових підприємств. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація і управління підприємствами. Гуманітарний університет Запорізький інститут державного та муніципального управління”. Запоріжжя, 2006.
Дисертація присвячена науково-теоретичному обґрунтуванню шляхів вдосконалення економічного механізму регулювання інноваційної діяльності промислових підприємств. Обґрунтовано теоретичні основи економічних важелів регулювання інноваційної діяльності. З’ясовано особливості регулювання інноваційної діяльності промислових підприємств з метою визначення функцій державного управління та підтримки інновацій. Виявлено тенденції функціонування інноваційної діяльності промислових підприємств. Визначено ефективність механізму програмно-цільового планування науково-технологічної та інноваційної політики в промисловості. Обґрунтовано заходи з підвищення рівня інноваційної культури на державному рівні. Удосконалено функції регулювання інноваційного підприємництва в промисловості. Розроблено умови функціонування моделі інноваційної активності промислових підприємств.

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, пов’язаного з удосконаленням елементів економічного механізму регулювання інноваційної діяльності промислових підприємств. На основі узагальнення наукових матеріалів дослідження запропоновано такі висновки:
1. Визначено, що економічні важелі регулювання інноваційної діяльності промислових підприємств містять у собі: законодавчу базу регулювання інноваційної діяльності; систему стимулювання інноваційного підприємництва через податкову, амортизаційну й фінансово-кредитну політику; створення науково-технічної інфраструктури.
Урахування інтересів та особливостей діяльності промислових підприємств дозволило запропонувати стратегію регулювання інноваційної діяльності, яка містить такі складові: завдання держави, виходячи з її внутрішньої орієнтації в соціальній та економічній сферах, з її пріоритетів щодо окремих верств населення, галузей економіки, суб’єктів господарювання та форм і методів реалізації інноваційних програм; зовнішнє середовище щодо державних інститутів, тобто економічне, соціальне та політичне становище в державі, яке визначає робочі принципи цих державних інститутів; інноваційна культура.
2. Дослідження особливостей регулювання інноваційної діяльності промислових підприємств дало змогу здійснити поділ функцій державного управління інноваціями на загальні та спеціальні. До загальних функцій державного управління можна зарахувати: державне нормування; державний контроль та аналіз; державне прогнозування та планування; державне стимулювання; державне регулювання та координування. До спеціальних функцій державного управління державне регулювання економіки; державний фінансовий контроль.
3. Встановлено, що законодавча база в Україні повинна враховувати світовий досвід підтримки формування ефективної науково-технічної інфраструктури в науково-технічних зонах. Промислові підприємства, що функціонують у таких зонах і зайняті розробкою і комерційним освоєнням нововведень, необхідно створювати тільки за підтримки держави, використовуючи концепції розвинених країн. Така підтримка повинна здійснюватись в напрямі ефективного освоєння нових товарів і послуг, підвищення обсягів виробництва й експорту наукоємної продукції на світові ринки.
4. Аналіз тенденцій функціонування інноваційної діяльності промислових підприємств свідчить, що її переважними напрямами в Україні є: розробка і впровадження нових технологічних процесів та здійснення механізації й автоматизації виробництва. Підвищення попиту та конкурентоспроможності вітчизняної інноваційної продукції за кордоном сприяло збільшенню обсягів експортованої інноваційної продукції в останні роки. При цьому збільшення обсягів витрат промислових підприємств на придбання засобів виробництва, відсутність маркетингових досліджень та реклами інноваційної продукції гальмує механізм регулювання інноваційної діяльності в напрямі освоєння виробництва нових видів продукції та розширення ринків її збуту.
5. Залишається неефективним механізм програмно-цільового планування науково-технологічної та інноваційної політики. Суттєве збільшення кількості затверджених науково-технічних програм відбувається на тлі скорочення обсягів їх фінансування. Відсутність загальнодержавної системи моніторингу та механізмів зворотного зв’язку між виконавцем та розпорядником коштів не дає можливості відстежувати ефективність проведення робіт та одержання відповідних результатів. Низьким (менше ніж 10%) залишається рівень частки програмно-цільового (грантового) фінансування наукових досліджень та розробок, спрямованого на отримання кінцевого результату. Особливо негативною є політика щодо скасування податкових та митних пільг для суб’єктів інноваційної діяльності.
6. Підвищенню рівня інноваційної культури буде сприяти відповідна законодавча база. Стосовно регулювання інноваційної діяльності обґрунтоване внесення змін до Законів України щодо формування пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та концентрації фінансових ресурсів для їх реалізації, розвитку національної системи охорони і захисту прав інтелектуальної власності, трансферу технологій, сприяння залученню венчурних інвестицій для фінансування інноваційної діяльності, активізації процесу створення промислово-фінансових груп в Україні, стимулювання створення корпоративних інтегрованих навчально-наукових структур, уточнення механізмів державного інвестування в інноваційну діяльність, пільгового режиму реалізації інноваційних проектів.
7. Для ефективного формування та використання інноваційного потенціалу промислових підприємств, створення інноваційних точок зростання” запропоновано функції регулювання інноваційного підприємництва у зонах пріоритетного розвитку, а саме: стимулювання іноземних інвестицій, виробництва та пріоритетних видів діяльності, модернізація виробництва та стимулювання інноваційної діяльності й діяльності щодо залучення інвестицій в інфраструктуру та реінвестування, а також нарощення експортної діяльності для всіх учасників й виробничих зв’язків із підприємствами позазональної економіки, стимулювання зайнятості та розвитку соціальної сфери.
8. У роботі запропоновано умови формування моделі інноваційної активності промислових підприємств. До внутрішніх умов належать: ліквідація можливостей нечесної конкуренції, вибір промисловими підприємствами прогресивної орієнтації на підтримку інноваційної стратегії розвитку, наявність достатніх фінансових ресурсів на НДДКР і нові технології, що формуються за рахунок власних коштів, наявність достатнього вітчизняного наукового потенціалу для розробки й освоєння нових комплексних технологій та модернізацію діючих.
До зовнішніх умов належать: стійка державна підтримка національної науки, державна інформаційна й правова підтримка інноваційно-активних стратегій розвитку, орієнтація підприємств на відновлення внутрішнього ринку й платоспроможності вітчизняного споживача на основі активного власного інноваційного розвитку, стійкий потік інвестицій для розвитку підприємств на основі нових технологій і інновацій, стабільна орієнтація споживачів і виробників на підвищені стандарти споживання, можливість придбання нових зарубіжних технологій, ліцензій і комплектуючих, створення кращих митних умов для імпорту технологій, ліцензій і комплектуючих порівняно з імпортом готової продукції, створення ефективного механізму страхування інвестицій.