МОВА ТВОРІВ МИКОЛИ ЧЕРНЯВСЬКОГО

brief description

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ДАТЧЕНКО ЮЛІЯ ВАЛЕНТИНІВНА

УДК 811.16.2’38

МОВА ТВОРІВ МИКОЛИ ЧЕРНЯВСЬКОГО

Спеціальність 10. 02. 01. українська мова

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
Поповський Анатолій Михайлович

ДНІПРОПЕТРОВСЬК 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1.Роль М.Чернявського в мовно-літературному процесі кінця ХІХ - початку ХХ ст.

12

1.1.Вивчення мовної особистості письменника в соціальному контексті

12

1.2.Мова творів письменника як об’єкт лінгвістичного дослідження

19

1.3.Формування національно-мовних позицій письменника

25

1.4.Редакторська і видавнича діяльність М.Чернявського

32

1.4.1.Підготовка М. Чернявським альманахів на честь П.Куліша

33

1.4.2.Робота видавця над мовою альманаху «З потоку життя»

37

1.4.3.Вплив М.Чернявського на мовотворчість письменників

41

1.5.М.Чернявський про стан української преси

44

1.6.Питання рідномовної освіти у працях М.Чернявського

50

1.7.Письменник про шляхи розвитку української літературної мови

53

1.8.Висновки до першого розділу

55

РОЗДІЛ 2.Мовно-художня практика Миколи Чернявського

57

2.1.Основа мовотворчості письменника - народна мова

59

2.1.1.Фольклорно-пісенне джерело мови поетичних творів

60

2.1.2.Діалектні риси мови творів М.Чернявського

67

2.1.3.Просторічні елементи та їх функції

83

2.2.Функціонально-семантичні особливості фразеологізмів

92

2.3.Місце пасивної лексики у мові творів М.Чернявського

106

2.3.1.Застарілі слова в ідіостилі митця

106

2.3.2.Неологізми у мовотворчості письменника

113

2.4.Функціональні засоби антонімії і синонімії

119

2.4.1.Антонімічні контрасти

120

2.4.2.Стилістичне навантаження синонімічних одиниць

123

2.5.Прийоми інтелектуалізації у мові творів М.Чернявського

133

2.5.1.Особливості книжних елементів у художніх творах

134

2.5.2.Переносно-образне вживання слів як засіб інтелектуалізації мови

140

2.6.Висновки до другого розділу

143

РОЗДІЛ 3. Компоненти образних домінант у творах М.Чернявського

144

3.1.Основні тропи у творах воєнної тематики

147

3.2.Художні засоби передачі революційних перетворень

154

3.3.Тропи у створенні мариністичних образів

158

3.4. Семантичний простір мовного образу степової України

161

3.5. Висновки до третього розділу

165

ВИСНОВКИ

166

Список використаних джерел

170

Список використаних архівних джерел

191

Додаток А. Словник нижньонаддніпрянської говірки
(на матеріалі художніх творів М.Чернявського)

194

Додаток Б. Словник неологізмів
(на матеріалі художніх творів М.Чернявського)

198

Додаток В. Фразеологічний словник
(на матеріалі художніх творів М. Чернявського)

202

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БСЛТ Столярова Л. П., Пристайко Т. С., Попко Л. П. Базовый словарь лингвистических терминов. К.: Изд-во Гос. академии руководящих кадров культуры и искусств, 2003. 192 с.
ВТССУМ Великий тлумачний словник сучасної української мови. К.: Ірпінь, 2001. 1428 с.
ЕСУМ - Етимологічний словник української мови: У 7 т. К., Наук. думка, Т. 1. 1982, Т. 2. 1985, Т. 3. 1993.
ЕУ 1994 - Енциклопедія українознавства: У 3 т. К.: Віпол, 1994. Т. 2. 800 с.
КЛЭ 1975 - Краткая литературная энциклопедия: В 8 т. - М.: Сов. энцикл., 1975. Т. 8. 1135 с.
КТСЛТ Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я.Єрмоленко. К.: Либідь, 2001. 224с.
ЛРС - Латинско-русский словарь: Около 50000 слов. М.: Русский язык, 1976 1096 с.
СГНН ЧабаненкоВ.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини: У 4 т. Запоріжжя: ЗДУ, 1992.
СІС - Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. К.: Гол. ред. укр. рад. енциклопедії, 1975. 775 с.
Сл. Гр. Словарь української мови. Упорядкував з додатком власного матеріалу Борис Грінченко: У 4 т. К., 1907. Перевид.: К.: Наук. думка, 1996.
СЛКС 1982 - Бабичев Н. Т., Боровський Я. М. Словарь латинских крылатых слов. М.: Рус. яз., 1982. 960 с.
СОВРЯ Словарь образных выражений русского языка. М.-Л.: Наука, 1995. 480 с.
ССУМ Словник синонімів української мови: У 2 т. / А.А.Бурячок, Г.М.Гнатюк, С.І.Головащук та інші. К.: Наук. думка, 1990 2000.
СУМ Словник української мови: У 11 т. К.: Наук. думка, 1970 1980.
УРЕС 1989 - Украинский советский энциклопедический словарь: В 3 т. К. Главн. ред. Укр. сов. энцикл., 1989. Т. 3. 772 с.
УЭС 1985 - Украинский энциклопедический словарь: В 12 т. К.: Гл. ред. сов. энцикл., 1984. Т. 12. 628 с.
ФСГНН - Чабаненко В. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. Запоріжжя: ЗДУ, 2001. 200 с.
ФУС - Французько-український словник: Близько 22000 слів / За ред. Бурбело Б. І. К.: Рад. шк.., 1989. 416 с.

ВСТУП

Невичерпним джерелом для дослідження української мови є період кінця ХІХ - першої третини ХХ століття. Це «справжня «зоряна» ера в історії національної художньої культури, можливо, один із кульмінаційних моментів її розвитку» [Голобородько 2001:3]. Взірцево високий рівень національного слова, що сягнув меж європейського й світового, створювали українські письменники І.Франко, М.Коцюбинський, В.Стефаник, В.Винниченко, Леся Українка, О.Олесь, М.Хвильовий, В.Підмогильний, М.Зеров, П.Тичина та багато інших, роль яких у розвитку української мови надзвичайно важлива. У своїх творах, статтях, листах «вони висловлювали багато думок про мову, вели боротьбу за вільний розвиток української мови, за єдину українську літературну мову, відстоювали її використання в різних сферах життя» [Статєєва 1997:3].
Чимало митців, творчість яких тісно пов’язана зі степовою Україною, із самобутнім Півднем, здійснили помітний внесок у розвиток мовно-літературного процесу. Завдяки власній мовній практиці як письменника, педагога, просвітянина, публіциста Микола Чернявський (1868 - 1938) посів значне місце серед найвидатніших діячів України. Але за часів тоталітарного режиму його постать на довгий час була вилучена з пам’яті народу. «Ліквідація «білих плям» в історії української літератури повернула українській культурі багато забутих імен і творів, знято обмежувальні ярлики з багатьох письменників-класиків. Усе це спонукало до перегляду історії розвитку української літературної мови» [Русанівський 2000 : 651]. Актуальним є опрацювання мови творів Миколи Чернявського, оскільки це допоможе відтворити сторінки одного з найскладніших періодів історії української мови. В українському мовознавстві немає узагальнюючої праці, яка б об’єктивно, з урахуванням екстра- та інтралінгвістичних чинників мовно-літературного процесу кінця ХІХ - початку ХХст. репрезентувала багатогранну творчість репресованого письменника, своєрідність його індивідуального стилю, визначила місце і роль М.Чернявського в розвитку української національної культури в цілому і мови зокрема. Не окреслено чинників формування його національно-мовних позицій.
Погляди письменника щодо функціонування й розвитку української мови відображено в художніх творах, спогадах, статтях та численних листах. Вони стосуються таких проблем: значення рідної мови для формування національної свідомості; вироблення єдиної літературної мовної норми на всьому обширі України; переорієнтація на культурно оброблену мову; поширення тематичних меж національної літератури й збагачення виражальних можливостей художнього слова; оновлення народної мови.
На сьогодні актуальним є питання вивчення історії української літературної мови з урахуванням творчої практики майстрів слова, які сприяли її вдосконаленню. Саме такою особистістю є М.Чернявський, аналіз мови творів якого дозволить визначити специфіку слова в індивідуальному, ситуативному вжитку, як засіб художнього зображення дійсності. Викладене вище зумовлює актуальність дослідження мовного творчого доробку Миколи Чернявського.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри української мови Дніпропетровського національного університету «Природа і структура лексичних і граматичних одиниць української мови та їх проекція на сферу мовлення». Тему роботи затверджено Науковою координаційною радою Інституту української мови.
Мета дисертації охарактеризувати мовну особистість Миколи Чернявського й проаналізувати мову творів письменника на тлі тенденцій розвитку української літературної мови кінця ХІХ - початку ХХст.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
-визначити чинники формування національно-мовних позицій М.Чернявського;
-з’ясувати значення творчості письменника в мовно-літературному процесі кінця ХІХ - початку ХХст.;
-дослідити особливості мовно-художньої практики митця;
-простежити фольклорні джерела в мовній спадщині М.Чернявського;
-здійснити аналіз фразеологічних особливостей у мові творів письменника;
-дослідити прийоми інтелектуалізації в художніх творах;
-розглянути антонімічні і синонімічні контрасти;
-виокремити компоненти образних домінант у творах М.Чернявського.
Об’єктом аналізу є художня, публіцистична й епістолярна спадщина М.Чернявського в контексті його культурно-громадської діяльності.
Предметом дослідження стала мова творів М.Чернявського, що відобразила мовну особистість письменника.
Матеріалом дослідження обрано поетичні, прозові, критичні твори (Чернявський М. Твори: У 10 т. - Харків: Рух, 1927-1931), статті, що вийшли у періодичних виданнях за життя письменника (Вісник товариства «Українська хата»), епістолярна спадщина. Комплекс опрацьованих неопублікованих джерел складають матеріали, що зберігаються в Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського НАН України (ф. 1, 3, 317), Відділі рукописних фондів та текстології Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України (ф. 3, 7, 134).
Наукова новизна роботи полягає в перегляді колишніх ідейно-естетичних уявлень про спадщину Миколи Чернявського і його місце в історії української мови, у системному дослідженні його творчої спадщини. Уперше визначено екстра- та інтралінгвістичні чинники формування національно-мовних позицій письменника, проаналізовано його мовно-художню практику.
Теоретичне значення отриманих результатів полягає в істотному розширенні уявлень про мовно-літературний процес у південно-східній Україні кінця ХІХпочаткуХХст., про індивідуально мовні особливості засобів функціонування художнього слова на тлі тенденцій розвитку мови зазначеного періоду.
Практичне значення дослідження пов’язане з потребою оновлення, поглиблення курсів історії української літературної мови та історичної стилістики. Одержані результати можуть бути використані для створення спецкурсів із лінгвостилістики, укладання історичних словників та «Словника мови творів М.Чернявського».
Методи дослідження. Специфіка та характер роботи зумовили використання описового, структурного, функціонально-стилістичного методів дослідження.
Апробація роботи. Основні положення дисертації обговорено на наукових семінарах та засіданнях кафедри української мови Дніпропетровського національного університету. Результати дослідження апробовані на Міжнародній науковій конференції «І нічегоже бисть» (Львів, 1999), регіональній науковій конференції «Проблеми сучасного та історичного словотвору слов’янських мов» (Дніпропетровськ, 2001), Всеукраїнській науковій конференції «Поетика художнього тексту» (Херсон, 2002), Всеукраїнських других граматичних читаннях (Донецьк, 2002), Всеукраїнській науковій конференції «Поетика художнього тексту» (Дніпропетровськ, 2002), Всеукраїнській науковій конференції «Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах» (Дніпропетровськ, 2003), Міжнародній науковій конференції «Діалектна лексика: лексикологічний, лексикографічний та лексикогеографічний аспекти» (Глухів, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні» (Київ, 2004), Всеукраїнській науковій конференції «В.С.Ващенко особистість, науковець, громадянин» (Дніпропетровськ, 2007). Основні результати дисертації викладено у 12 публікаціях, з них 8 у фахових виданнях.
1.Основні морфологічні засоби вираження ліричного у поезіях М.Чернявського // Дослідження з мовознавства. Зб. наук. пр. Д.: Навч. кн., 1996. Т. 3. С. 46 52.
2.До питання про спадщину Миколи Чернявського в літературно-мовному процесі кінця ХІХ - початку ХХ століть // Молода нація. Л., 1999. №13. С. 98 106.
3.Особливості відмінкових закінчень іменників у мові творів Миколи Чернявського // Ономастика і апелятиви: Зб. наук. пр. Д.: ДНУ, 1999. Вип. 8. С. 25 30.
4.Особливості системи голосних у мові творів Миколи Чернявського // Дослідження з лексикології і граматики української мови: Зб. наук. пр. Д.: Навч. кн., 1999. Т. 1. С. 30 35.
5.Лексичний склад прозових творів Миколи Чернявського // Дослідження з лексикології і граматики української мови: Зб. наук. пр. Д.: Навч. кн., 2000. Т. 2. С. 28 37.
6.Особливості іменникового словотворення у мові творів М.Чернявського // Ономастика і апелятиви: Зб. наук. пр. Д.: ДНУ, 2002. Вип. 16. С. 67 73.
7.Неологізми та їх функції у творах Миколи Чернявського // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. пр. - Херсон: Вид-во ХДПУ, 2002. Вип. 19. С. 129 131.
8.Питання розвитку української мови у листах Миколи Чернявського // Лінгвістичні студії: Зб. наук. пр. У 2 ч. Донецьк: ДонНУ, 2003. Вип. 11. Ч. 2. С. 606 609.
9.Із спостережень над іншомовними словами у мові творів Миколи Чернявського // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах: Матеріали Всеукр. наук. конф. / Уклад. та наук. ред. Т.С.Пристайко. Д.: ПБП «Економіка», 2003. С. 216 220.
10.«За щастя й долю мого люду прийму останній я удар» // Свічадо. 2004. № 2 (8). С. 5 9.
11.Діалектизми у мові творів Миколи Чернявського // Діалектна лексика: лексикологічний, лексикографічний та лінгвогеографічний аспекти: Матеріали Всеукр. конф. Глухів: ГДПУ, 2005. С. 163 166.
12.Засоби мовної експресії при змалюванні війни (на матеріалі творів МиколиЧернявського) // Дослідження з лексикології і граматики української мови: Зб. наук. пр. - Д.: Пороги, 2007. Вип.5. С. 24 33.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, літератури, списку використаних джерел та 3-х додатків. Загальний обсяг дисертації 212 сторінок, із яких 169 сторінок основного тексту.

bibliography

ВИСНОВКИ

1.Аналіз мовної спадщини Миколи Чернявського має важливе значення для вивчення історії розвитку української літературної мови кінця ХІХ - початку ХХ ст. Мовна особистість письменника уособила рівень національної свідомості, що знайшла своє вираження у громадській, літературній, педагогічній діяльності. Його світогляд відображений у художній, публіцистичній і епістолярній формі, а також у мові його творів, яка є показником його внутрішнього світу.
2.Визначено три етапи вивчення спадщини письменника. Перший етап (1895-1933) охоплює відгуки і статті, що вийшли на твори М.Чернявського за його життя. Другий етап (1956-1969) розпочинається після реабілітації М.Чернявського і триває до 100-річчя з дня його народження, але досліджень мови його творів не з’явилося. Третій етап (1991р. - до сьогодні) характеризується глибоким аналізом творчого доробку автора й належним поцінуванням у мовно-історичному контексті.
3.Становлення мовного світогляду М.Чернявського відбулося під впливом говорів степової України, а також творів Т.Шевченка, П.Куліша. Спілкування з М.Коцюбинським, Б.Грінченком, Ол.Куліш, С.Єфремовим, Є.Чикаленком та іншими визначними культурними і громадськими діячами кінця ХІХ - початку ХХст. стимулювало до реалізації власних духовних потреб, до написання оригінальних, самобутніх творів.
4.Як видавець і редактор, М.Чернявський здійснював мовну правку текстів, що надходили до альманахів: «Дубове листя», «З потоку життя», «Перша ластівка». Для збереження цілісності альманахів письменник намагався наблизити правопис творів до єдиної літературної норми. Він сприяв зростанню й мовному вдосконаленню багатьох молодих письменників (С.Черкасенка, В.Кедровського та інш.).
5.Діяльність М.Чернявського мала велике значення для створення періодики українською мовою. Він був постійним дописувачем у газетах і часописах; давав суттєві поради редакторам цих видань щодо поширення україномовної преси серед різних кіл читачів, сам був організатором «Вісника товариства «Українська хата» у Херсоні. Важливого значення надавав письменник функціонуванню й розвитку української мови.
6.М.Чернявський доклав багато зусиль для розвитку мовної педагогіки, методики викладання рідної словесності у школі. Найґрунтовнішими його працями є «Обзоры народного образования в Херсонской губернии» за 1899, 1900, 1901, 1902р., в яких педагог висвітлив розвиток освіти у Південній Україні, надаючи перевагу українському національному елементу та викриваючи згубну дію самодержавних заборон навчати дітей грамоти рідною мовою. Він урізноманітнював форми навчання, щоб зробити освіту доступною для різних соціальних груп населення.
7.Мовна особистість М.Чернявського переконливо засвідчує його практичний підхід до проблем формування літературної мови на гомогенній діалектній основі (з подальшим урахуванням інших діалектів). Він зауважував, що проблема вироблення єдиної для всіх українців літературної мови має бути вирішеною: слід oб’єднати літературну мову, наблизивши її до мови народної.
8.Письменник свідомо став на шлях уніфікації української літературної мови і своєю мовною практикою та художньо-публіцистичними творами сприяв формуванню нормативної системи української літературної мови, розширюючи тематичні й жанрові обрії української літератури кінця ХІХ - початку ХХст.
9.У майстерному використанні фольклорно-пісенних мовних надбань виявляється національна форма світосприйняття митця. Символічні елементи, епітети, порівняння, метафори, повтори, прикладкові конструкції, плеоназми, характерна ритміка є засобами стилізації народної поетики.
10.Твори М.Чернявського віддзеркалюють процес адаптації південноукраїнських елементів мови до норм літературної мови. Вони виступають як паралельні форми на певному етапі розвитку норм літературної мови зі стилістичною настановою (мовна характеристика персонажів, відтворення місцевого колориту описуваних подій тощо). Найчисельнішою групою діалектизмів у мові творів письменника є лексичні, які становлять дублети до літературних відповідників, фіксуються словотворчі й семантичні діалектизми, які відрізняються значенням і сферою вживання, але поза контекстом зазвичай вони не сприймаються як відхилення від загальнонародної норми.
11.У мові творів М.Чернявського широко використано розмовні й просторічні елементи української мови, які виконують номінативну й оцінно-експресивну функції, що дозволяє підкреслити позитивне, негативне або нейтральне ставлення мовця до того, про що повідомляється. Зі стилістичною настановою використано слова з різко зниженим експресивним забарвленням.
12.Експресивністю відзначаються фразеологізми - елементи живої народної мови, які автор уводить у літературний текст із метою характеристики емоційного стану персонажів, їх поведінки, просторових і часових меж. Крім загальнонародних фразеологічних одиниць, які зазнали трансформацій і змін, М.Чернявський використовує й суто місцеві.
13.Однією з ознак мови творів письменника є використання застарілих слів і неологізмів. Матеріальні архаїзми він уводить для відтворення колориту доби, на означення зниклих предметів, явищ. Стилістичні архаїзми й лексичні новотвори надають текстові урочистого, піднесеного звучання або негативної характеристики, створюють гумористично-іронічні ефекти, уживаються як засіб опоетизованого зображення картин природи, відтворення почуттів людини.
14.Найважливішими складниками арсеналу стилістичних засобів мови є використання синонімів і антонімів, які допомагають створити контрастну характеристику образів, предметів, явищ тощо. М.Чернявський одним із перших в українській літературі використав іронічні прийоми мовних контрастів для змалювання нової влади.
15.Органічне поєднання загальнонародної лексики й книжних елементів-визначальна ознака мови творів Миколи Чернявського. Оновлення тематики на початку ХХст. спонукало до змін, що відобразилися значною мірою на мові й стилі творів. Розширення кола семантичних груп слів, меж їх індивідуального вживання, збагачення складу іншомовної абстрактної, суспільно-політичної, професійної лексики, термінології сприяє інтелектуалізації мови письменника.
16.Образними домінантами у творчості письменника є художнє осмислення і висвітлення історичного минулого русько-японської та першої світової війни, революційних перетворень. М.Чернявський створює мариністичні картини та степові пейзажі. Традиційними компонентами для створення образів є елементи мови, організовані в систему тропів: порівнянь, метафор, метонімічних перенесень, суб’єктивно-асоціативний зміст яких відзначається новизною, оригінальністю, доречністю, що є показником стилю письменника, однією з основних ознак майстерності.
Таким чином, окреслено основні риси й тенденції мовної спадщини М.Чернявського, яка ввібрала в себе народнопоетичні мовні традиції, писемно-літературні надбання попередніх періодів, реалізувала інноваційні елементи. Це сприяло формуванню культури мови, стабілізації її норм. Індивідуально-художній стиль письменника становить систему мовних засобів, які сформувалися в результаті відбору і творчого використання мовних явищ національної мови як для вираження певного змісту, так і для естетичного впливу на читача.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Авксентьєв, Ужченко 1979 АвксентьєвЛ.Т., УжченкоВ.Д. Індивідуально-авторські видозміни у сфері фразеології // Українське мовознавство. 1979. Вип. 7. С. 55-63.
2.Айхерт 1999 Айхерт Н. Функціонально-семантичні особливості фразеологізмів у поезіях І. Драча // Перспективи. 1999. - №1. С. 27-32.
3.Альманахи 1967 - Українські літературні альманахи і збірники ХІХ- початку ХХ століть: Бібліографічний покажчик / Склав І. З. Бойко К.: Наук. думка. 1967. 256 с.
4.Бабич 2003 Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. Л: Світ, 2003. 432 с.
5.Бабишкін 1959 - Бабишкін О. Поезія Миколи Чернявського // ЧернявськийМ. Поезії. - К.: Рад. письменник, 1959. С. 3 46.
6.Баллі 2001 - Балли Ш. Французская стилистика. - М.: Эдиториал УРСС, 2001. 394 с.
7.Баранник 1967 - Баранник Д.Х. До питання про «інформаційний» стиль // Мовознавство . 1967. - № 6. С.21 30.
8.Барвінський 1921 - Барвінський О. Микола Чернявський // Історія української літератури. Л., 1921. Ч. 2. С. 397 299.
9.Барчук 1993 - Барчук В. Складні безсполучникові речення у мові творів М.Чернявського // Микола Чернявський письменник, громадський діяч, педагог: Матеріали Всеукр. наук. конф. Херсон: ХДПУ, 1993. С. 64 65.
10.Бевзенко 1972 Бевзенко А.П. Лексична синоніміка художнього твору. Одеса: Одес. держ. ун-т, 1972. 63 с.
11.Белехова Л.І. Микола Чернявський перекладач // Творчі обрії Миколи Чернявського. Херсон: ХДПУ. 1998. С. 43 45.
12.Бєлий 1993 - Бєлий Д. Участь Миколи Чернявського у національному русі на Херсонщині (1917 - 1921 рр.) // Микола Чернявський письменник, громадський діяч, педагог. Херсон: ХДПУ, 1993. С. 73 74.
13.Бєлий 1995 - Херсонские украинцы в 1917 году: Библиотечка альманаха «Константы». Херсон. 1995. Вып. 3. 53 с.
14.Бикова 1998 БиковаГ.П. Індивідуальнй стиль Володимира Cамійленка (мовний аспект): Дис... канд. філол. наук. К., 1998. 183с.
15.Бідер 2002 Бідер Г. Тенденції нормалізації лексики й словотворення української літературної мови в ХХ ст. (Питання мовної культури в радянський та пострадянський періоди) // Ucrainistica. Зб. наук. праць. Кривий Ріг, 2002. С. 67 72.
16.Білоусенко 1897 - Білоусенко О. Про книгу «Пісні кохання» // Зоря. 1897. ч. 15.
17.Богданова 1999 БогдановаН.П. Стилістичні засоби словотворення в поезії М. Зерова // Ономастика і апелятиви. Д.: ДНУ, 1999. Вип. 6. С. 43-45.
18.Бодуен де Куртене 1963 - Бодуен де Куртене И. А. Избранные работы по общему языкознанию: У 2 т. М.: Изд-во АН СССР, 1963. 381 с.
19.Брандес 1990 - Брандес М. П. Стилистика немецкого языка: 2-е изд. М.: Высш. шк., 1990. 320 с.
20.Брахнов 1970 Брахнов В. М. Явища асиміляції в консонантизмі української мови. К.: Наук. думка, 1970. 102 с.
21.Будагов 1984 - Будагов Р. А. Писатели о языке и язык писателей. М.: Изд-во МГУ, 1984. 280 с.
22.Будагов 2001 - Будагов Р. А. «Французская стилистика» Шарля Балли» // Балли Ш. Французская стилистика. Вступительная статья. М.:Эдиториал УРСС, 2001. С. 5 17.
23.Булаховський 1952 - Булаховський Л. А. Курс русского литературного языка: В 2 т. К.: Рад. шк., 1952. Т.1. 446 с.
24.Буряк 2001 Буряк В. Д. Поетика інформаційно-художньої свідомості [Еволюція форм і методів вираження інформації (факту) в контексті інтелектуалізації творчої свідомості]. - Д.: Вид-во ДНУ, 2001. - 392 с.
25.Буслаєв 1992 Буслаєв Ф.И. Преподавание отечественного языка: Учеб. пособие. М.: Просвещение, 1992. 512 с.
26.Буткова 1990 - Буткова Г. В. Структура синонімічного ряду і його семантичний простір // Стилістика української мови. К.:КДПІ, 1990. С.46 53.
27.Ващенко 1963 Ващенко В.С. Мова Тараса Шевченка. Харків: Вид-во ХДУ, 1963. 252 с.
28.Ветухов 1984 Ветухов А.В. Говор слободы Алексеевки Старобельского уезда Харьковской губернии // РФВ. К., 1984. Т.34. С.305-315.
29.Виноградов 1930 - Виноградов В. В. О художественной прозе. М., Л.: Гос. изд-во Литература, 1930. 192 с.
30.Виноградов 1959 - Виноградов В.В. О языке художественной литературы. М.: Гослит. Изд-во ГИХЛ, 1959. 654 с.
31.Виноградов 1981 - Виноградов В. В. Проблемы русской стилистики. М.: Высш. шк., 1981. 320 с.
32.Вишняк 1994 - Вишняк І. Микола Чернявський // Кримська світлиця. 1994. 16 лип.
33.Вокальчук 1992 - Вокальчук Г. М. Авторські неологізми в поезії 20-30-х років // Культура слова. Респ міжвід. зб. К.: Наук. думка., 1992. Вип. 42 С. 59 63.
34.Волинський 1959 - Волинський К. Читач повинен знати правду // Літературна газета. 1959. 11 груд.
35.Вусик 2000 Вусик О. С. Словник українських синонімів. Д: Січ, 2000. 424 с.
36.Галкина-Федорук 1958 - Галкина-Федорук Е. М. Об экспрессивности и эмоциональности в языке // Сб. статей по языкознанию. М.: Изд-во МГУ, 1958. С. 103 124.
37.Герман 1998 Герман В. Р. Індивідуально-авторські неологізми (оказіоналізми) в сучасній поезії (60-90 рр.): Дис... канд. філол. наук. Суми, 1998. 222 с.
38.Гладкий 1930 Гладкий М. Мова сучасного українського письменства. Х.; К.: Держвидав Укр., 1930. 158 с.
39.Глуховцева 2003 Глуховцева К. Розвиток рефлексів *е, *о в українських східно слобожанських говірках // Лінгвістичні студії: Зб. наук. пр.: У 2 част. Донецьк: ДонДУ, 2003. Вип. 11. Ч. 2. С.522 530.
40.Голобородько 1994 - Голобородько Ю. Життя в другому читанні // Забуттю не підлягає: Нариси, спогади, оповідання. Херсон: Придніпров’я, 1994. С. 146 153.
41.Голобородько 2001 - Голобородько Я. Ю. Хронологія слова: Письменники українського півдня. Херсон: Олді-плюс, 2001. 142 с.
42.Головащук 1988 Головащук С. І. Позасловникова лексика в творах Олеся Гончара // Мовознавство. 1988. №6. С. 36 40.
43.Голомб 1998 - Творча індивідуальність Миколи Чернявського як поета-лірика в критиці // Микола Чернявський: Літературні розвідки, бібліографічні нариси. Херсон: ХДПУ, 1998. С. 17 29.
44.Грабович 1997 - Грабович Григорій. Питання кризи й перелому в самоусвідомленні української літератури // До історії української літератури. Київ: Основа, 1997. С. 43.
45.Гречко 1987 - Гречко В. А. Лексическая синонимика современного русского языка. Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1987. 241 с.
46.Гриценко 2000 - Гриценко П. Ю. Діалектизми // Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М., Тараненко О. О. та ін. К.: Українська енциклопедія, 2000. С. 732.
47.Гриценко 2005 Гриценко П. Українська діалектна лексика: реальність і опис (деякі аспекти) // Діалектна лексика: лексикологічний, лексикографічний, лінгвогеографічний аспекти. Глухів: РВВ ГДПУ, 2005. 224 с.
48.Грушевський 1898 - Грушевський М. Про книгу «Донецькі сонети» // Літературно-Науковий вісник. 1898 . VІ.
49.Грушевський 1902 - Грушевський М. Микола Чернявський (Біо-бібліографічна замітка) // Вік. К., 1902. Т. І. С. 54 56.
50.Грушевський 1909 - Грушевський О. Микола Чернявський // З сучасної української літератури. К., 1909. С. 170 175.
51.Грушевський 1991 - Грушевський М. Про українську мову й українську школу. К.: Веселка, 1991. 46 с.
52.Гумбольдт 1984 - Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. 397 с.
53.Давидова 1998 Давидова В. Субстандартна лексика як засіб соціальної характеристики особистості // Пам’ять століть. 1998. №6. С.83-86.
54.Даль Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: В4т. М., 1978 1980.
55.Демський 1994 Демський М. Українські фраземи й особливості їх творення. Л.: Просвіта, 1994. 64 с.
56.Дзига 1999 Дзига. Українські дитячі й молодечі ігри та розваги. Х.: Друк, 1999. 528 с.
57.Дзюбишина-Мельник 2004 Дзюбишина-МельникМ.Я. Становлення лексичних норм у кінці 19 ст. (за книжкою Лесі Українки Стародавня історія східних народів”) // Наукові записки. Філол. науки. К.: Нац. універс. «Києво-Могилянська академія», 2004. Т. 34. С.26 31.
58.Должикова 2003 ДовжиковаТ.І. Мовна особистість Пантелеймона Куліша. Автореф. дис. ... канд. філол. наук. К., 2003. 21 с.
59.Долинін 1978 ДолининСтилистика французского языка. Л.: Просвещение, 1978. 34 с.
60.Доломан 1985 Доломан С.Є. Лексичні антоніми як засіб художньої виразності // Структура і семантика мовних одиниць. К.: Наук. думка, 1985. С.127 130.
61.Дорошкевич 1927 - Дорошкевич О. Підручник історії української літератури. К., 1927. С. 207 208.
62.Дужик 1996 Дужик Н. С. Мовна особистість М. Хвильового в аспекті стилістики та історії літературної мови: Дис... канд. філол. наук. К., 1996. 196 с.
63.Євсєєва 2000 - Євсєєва Г. П. Перифраза в системі номінативних одиниць мови // Дослідження з лексикології і граматики української мови. Д.: Навч. кн., 2000. Т. 2. С. 42 49.
64.Євшан 1910а - Євшан. М. Микола Чернявський: Проба характеристики // Літературно-Науковий Вісник. 1910. Т. 50. кн. 5. С. 253 261.
65.Євшан 1910б - Євшан М. Микола Чернявський // Під прапором мистецтва. К., 1910. С. 24 36.
66.Єрмоленко 1999 ЄрмоленкоС.Я. Нариси з української словесності: стилістика та культура мови. К.: Довіра, 1999. 431 с.
67.Єрмоленко 1987 Єрмоленко С. Я. Фольклор і літературна мова. К.: Наукова думка, 1987. 248 с.
68.Єрмоленко 2000 - Єрмоленко С. Я. Чуття мови // Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін. К.: Українська енциклопедія, 2000. С. 732.
69.Єфремов 1993 ´- Єфремов П. Молитва богові невідомому // Молитва богові невідомому / Упорядкував М.Чабан. Д., 1993. С. 28 30.
70.Єфремов 1925 - Єфремов П. Поезія самотности // Зоря. Д., 1925. Ч. 8. С. 1 3.
71.Єфремов 1995 Єфремов С. Поети 90-х років // Історія українського письменства. К.: Феміна, 1995. 780 с.
72.Жовтобрюх 1971 - Жовтобрюх М. А. Мова української періодичної преси. К.: Наук. думка, 1970. 304 с.
73.Зіневич 2002 Зіневич Л. В. Мовна майстерність Михайла Зерова: Дис... канд. філол. наук. К., 2002. 198 арк.
74.Іліїн 1956 Іліїн В. С. Лексична синоніміка Т. Г. Шевченка // Лексикографічний бюлетень. Вип. 5. К., 1956. С.12.
75.Іщук 1998 ІщукМ.В. Функції прикметників у поезії М.Чернявського // Микола Чернявський - письменник, громадський діяч, педагог: Матеріали Всеукр. наук. конф. Херсон: ХДПУ, 1993. С. 60 - 61.
76.Калашник 1993 Калашник В. С. Українська поетична фразеологія і афористика поетичної мови пожовтневого періоду: Семантико-типологічний аспект: Дис... докт. філол. наук. Харків: ХГУ, 1993. 293 с.
77.Калиниченко 1993 - Калиниченко І. До питання про херсонський період життя і творчості Миколи Чернявського // Микола Чернявський - письменник, громадський діяч, педагог. Херсон: ХДПУ, 1993. С. 69 71.
78.Калиниченко 1998 - Калиниченко І. Херсонський період життя і творчості Миколи Федоровича Чернявського // Микола Чернявський: Літературні розвідки, бібліографічні нариси. Херсон, ХДПУ, 1998. С. 3 5.
79.Капустянський 1925 - Капустянський І. В полум’ї першої революції // Робітник освіти. 1925. Ч. 12.
80.Караванський 2001 - Караванський С. Пошук українського слова, або боротьба за національне «я». К.: Академія, 2001. 152 с.
81.Караулов 1986 - Караулов Ю. Н. «Четыре кита» современной лингвистики, или о предпосылках включения «языковой личности» в объект науки о языке: (От содержания науки к ее истории) // Соотношение частонаучных методов и методологии в филологической науке. - М.: ЦС филос. (методол.) семинаров при Президиуме АН СССР, 1986. С. 33 52.
82.Караулов 1987 Караулов Ю. Н. Яусский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 264 с.
83.Каспарук 1969 - Каспарук А. Микола Чернявський // До 100-річчя з дня народження // Київська правда. 1969. 3 січ.
84.Качан, Токарська 1996 Качан І. М., Токарська А. С. Культура рідної мови. Львів: Світ, 1996. 129 с.
85.Кащенко 1991 Кащенко А. Оповідання про славне військо запорізьке низове. Д.: Січ: 1991. 494 с.
86.Кедровський 1966 - Кедровський В. Обриси минулого. Нью-Йорк Джерзі Ситі: Вид-во «Свобода», 1966. 135с.
87.Коваль 1967 - Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. К.: Вид-во Київського університету, 1967. 400 с.
88.Ковальов 1992 - Ковальов В.П. Виражальні засоби українського художнього мовлення. Херсон, 1992. 216 с.
89.Ковальов 1986 Ковальов В. П. Експресивне використання антонімів в українському художньому мовленні // Українська мова та література в школі. 1986. №9. С. 48 50.
90.Колесник 1966 Колесник М. Г. Рецензія на книгу В. Костенка «На шляхах велелюдних» // Радянське літературознавство. 1966. №5. С. 85 88.
91.Колесник 1965 - Колесник М. Г. Слово крилате мудре пристрасне. К.: Наук. думка, 1965. 223 с.
92.Коломієць 1989 - Коломієць М. П. Фразеологічні синоніми. Д.: ДДУ, 1989. 68 с.
93.Коломієць 2001 Коломієць М. П. Проблеми фразеологічної синоніміки // Ономастика і апелятиви. Д.: ДНУ, 2001. Вип. 15. С.45 49.
94.Костенко 1963 - Костенко В. Поезія Миколи Чернявського // Донбас. 1963. №4. С. 124 131.
95.Костенко 1964а - Костенко В. На шляхах велелюдних. Донецьк: Донбас, 1964. 251 с.
96.Костенко 1964б - Костенко В. Певец донецкого края [Об украинском поэте Н. Ф. Чернявском] // Радуга. 1964. №8. С. 158 164.
97.Костенко 1966 - Костенко В. Микола Чернявський (передмова) // Чернявський М. Твори: У 2 т. К.: Дніпро, 1966. Т. 1. С. 3 28.
98.Костенко 1968а - Костенко В. Він оспівав шахтарів першим [До 100-річчя з дня народження українського письменника М. Ф. Чернявського] // Донбас. 1968. №1. С. 112 113.
99.Костенко 1968б - Костенко В. Поезія сподівань і гніву // Літературна Україна. 1968. 3 січ.
100.Коцюбинський 1903 - Коцюбинський М., Чернявський М. Новий український альманах // Літературно-науковий вісник 1903. №3. C.216 217.
101.Коцюбинський 1974 - Лист М.Коцюбинського до О.Кобилянської від 25 жовтня 1902 року // Коцюбинський М. Твори: У7т. - К.: Рад. письменник, 1974. Т.5. 345 с.
102.Кравців 1994 - Кравців Б. Бій за Миколу Чернявського // Зібрані твори. К.: Світовид, 1994. Т. 3. С. 450 461.
103.Кравченко 2001 Кравченко М. В. Мова і стиль творів Бориса Грінченка: Дис... канд.. філол. наук. Луганськ, 2001. 238 с.
104.Красножан 1993 - Красножан Ж. В. Поетика мови М.Чернявського // Микола Чернявський - письменник, громадський діяч, педагог: Матеріали Всеукр. наук. конф. Херсон: ХДПУ, 1993. С. 58 59.
105.Красовська 2001 Красовська О. М. Мовна особистість Лесі Українки (На матеріалі епістолярій письменниці) // Актуальні проблеми металінгвістики: Наук. зб. Черкаси: Вид. відділ ЧДУ, 2001. Ч. 2. С.178 182.
106.Крупа 1998 Крупа М. П. Мовленнєва структура образу автора в творчості Ольги Кобилянської. К.: Рідна мова, 1998. 139 с.
107.Курило 2004 - Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови. К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. 303 с.
108.Курс 1961 Курс історії української літературної мови: У 2 т. К.: Вид-во Акад. наук УРСР. 1961.
109.Лакофф 2004 Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи. Что категории языка говорят нам о мышлении. М.: Языки славянской культуры, 2004. 876 с.
110.Лановик 2001 - Лановик М., Лановик З. Українська народна творчість: Підручник. К.: Знання-Прес, 2001. 591 с.
111.Лейтес 1928 - Лейтес Д., Яшек М. Микола Чернявський // Десять років української літератури (1917 -1927): Біо-бібліографічний. Х.: Держ. вид-во. України, 1928. Т. 1 С. 555 558.
112.Ленець 1976 Ленець К. В. Книжні елементи в різних стилях // Культура слова. - К.: Наук. думка, 1976. Вип. 11. С. 43 51.
113.Лисиченко 1946 - Лисиченко Л. Психологічний фактор у поетичному мовленні // Українське мовознавство. Київський національний університет ім.Т.Шевченка. К.: Рад. Школа, 1946. 144 с.
114.Лопушинський 1993 Лопушинський І Народнопоетичні елементи в поезіях Миколи Чернявського // Микола Чернявський письменник, громадський діяч, педагог. Херсон: ХДПУ, 1993. С. 34 37.
115.Лопушинський 1998 - Лопушинський І. П., Лопушинська О. І. Лінгвостилістичний аналіз поезій Миколи Чернявського // Творчі обрії Миколи Чернявського. Херсон: ХДПУ. 1998. С. 33 37.
116.Лушпинська 2004 Лушпинська Л. Роль епістолярію другої половини 19 - початку 20 ст. у фонетичному впорядкуванні української літературної мови // Мандрівець. 2004. №6. С. 22 27.
117.Мазний 1961 - Мазний В. Корисне видання // Вітчизна. 1961. №5. С. 23 24.
118.Мамчич 2002 Мамчич І. П. Мовознавча спадщина Василя Чапленка: Дис... канд. філол. наук. Д., 2002. 211 с.
119.Масенко 2000 - Масенко Л. Т. Роль письменників у розвитку української літературної мови // Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін. К.: Українська енциклопедія, 2000. С. 523 525.
120.Матвіяс 1998 Матвіяс І. Г. Варіанти української літературної мови. К.: Наук. думка. 1998. 132 с.
121.Мацько 2003 Мацько Л. І. Метафора // Стилістика української мови. К.: Наук думка, 2003. С. 328 338.
122.Мацько 1996 - Мацько Л.І. Українська мова і формування національної свідомості // Педагогіка та психологія. 1996. №1. С.67 71.
123.Маштабей 1959 Маштабей О. М. Лохвицькі ратушні книги як джерело для історичної діалектології української мови // Питання історичного розвитку української мови: Тези доп. Міжвуз. наук. конф. Х., 1959. С. 69 70.
124.Мишанич 1997 - Мишанич О. В безмежжі зим і чужини (повернення Спиридона Черкасенка) // Повернення: Літкритич. статті і нариси. К.: Обереги, 1997. С. 18 46.
125.Мінасян 1985 Мінасян В. І. Розмовна лексика і експресія // Культура слова. К., 1985. Вип. 28. С. 17 20.
126.Міняйло 2003 Міняйло Р. Діалектні фразеологічні одиниці у словниках // Діалектологічні студії. Збірник на пошану Дмитра Гринчишина. Л., 2003. С. 392 397.
127.Муромцева 1985 - Муромцева О. Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій половині ХІХ - початку ХХ ст. Х.: Вища школа, 1985. 152 с.
128.Мусієнко 1991 - Мусієнко О. Передмова // З порога смерті (Письменники України - жертви сталінських репресій). К.: Рад. письменник, 1991. С. 3 31.
129.Немченко 1998 - Немченко Г. Особливості стильової манери М. Чернявського // Микола Чернявський: Літературні розвідки, бібліографічні нариси. Херсон: ХГПУ, 1998. С. 29 33.
130.Немченко 1993а - Немченко І. Будівничий вільної України // Слово і час. 1993. №1. С. 21 25.
131.Немченко 1993б - Немченко І. Микола Чернявський як жертва сталінських репресій 20-30-х років // Микола Чернявський - письменник, громадський діяч, педагог: Матеріали Всеукр. наук. конф. Херсон: ХГПУ, 1993. С. 66 68.
132.Немченко 1998а - Немченко І. «А дух мій - він буде жити» (Земні і небесні терени поета-філософа Миколи Чернявського) // Микола Чернявський: Літературні розвідки, бібліографічні нариси. Херсон: ХГП