Муха Тетяна Олександрівна Функціо­нально-планувальна організація агрорекреаційних екопоселень (на прикладі Полтавської області)

brief description

Муха Тетяна Олександрівна, асистент кафедри міс­тобудування Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова: «Функціо­нально-планувальна організація агрорекреаційних еко- поселень (на прикладі Полтавської області)» (18.00.04 - містобудування та ландшафтна архітектура). Спецрада К 64.089.06 у Харківському національному університеті міського господарства імені О. М. Бекетова МОН України

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова
Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
МУХА ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 711.4
ДИСЕРТАЦІЯ
ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ
АГРОРЕКРЕАЦІЙНИХ ЕКОПОСЕЛЕНЬ (на прикладі Полтавської області)
18.00.04 - Містобудування та ландшафтна архітектура
Архітектура та будівництво
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури
Науковий керівник: Шулик Василь Васильович, доктор архітектури, професор
Харків-2019

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ 2
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК 18
ВСТУП 21
Розділ 1. АНАЛІЗ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ АГРОРЕКРЕАЦІЙНИХ ЕКОПОСЕЛЕНЬ 29
1.1 Теоретичний досвід з формування агрорекреаційних екопоселень 29
1.2 Аналіз основних напрямків екологізації планувальних рішень малих
населених пунктів 39
1.3 Сучасний стан організації екологічних та агрорекреаційних
поселень 52
Висновки по розділу 1 68
Список використаних джерел до розділу 1 72
Розділ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ АГРОРЕКРЕАЦІЙНИХ ЕКОПОСЕЛЕНЬ 81
2.1 Основні методи та методики дослідження при дослідженні
агрорекреаційних екопоселень 81
2.2 Особливості системного підходу при дослідженні агрорекреаційних
екопоселень 91
2.3 Методика проведення дослідження агрорекреаційних екопоселень 102
Висновки по розділу 2 108
Список використаних джерел до розділу 2 110
Розділ 3. МОДЕЛЮВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ
СТРУКТУРИ АГРОРЕКРЕАЦІЙНИХ ЕКОПОСЕЛЕНЬ 112
3.1 Структурно-функціональна модель агрорекреаційного екопоселення 112
3.2 Закономірності функціонально-планувальної організації агрорекреаційних
екопоселень 120
3.3 Критерій ефективності агрорекреаційних екопоселень 148
Висновки по розділу 3 156
Список використаних джерел до розділу 3
Розділ 4. ПРИКЛАДИ РІШЕНЬ ЗАДАЧ З ФОРМУВАННЯ АГРОРЕКРЕАЦІЙНИХ ЕКОПОСЕЛЕНЬ 162
4.1 Принципи та прийоми функціонально-планувальної організації
агрорекреаційних екопоселень 162
4.2 Формування мережі агрорекреаційних екопоселень 178
4.3 Загальні рекомендації з функціонально-планувальної організації
агрорекреаційних екопоселень 185
Висновки по розділу 4 190
Список використаних джерел до розділу 4 192
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 196
ДОДАТКИ 210

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Аналіз теоретичного досвіду формування агрорекреаційних екопоселень виявив недостатню забезпеченість необхідними нормативно-методичними документами та науковими розробками, а також відсутність єдиної методики функціонально-планувальної організації агрорекреаційних екопоселень в нових соціально-економічних умовах. Питання систематизованої екологічності та екологізації поселень з агрорекреаційною функцією не ставилися взагалі. Визначені основні передумови для дослідження агрорекреаційних екопоселень: соціальні, адміністративно-територіальні, теоретичні, рекреаційні, естетичні, екологічні, виробничі.
2. Аналіз вітчизняного та закордонного науково-проектного досвіду підтверджує перспективність використання потенціалу малих населених пунктів для організації рекреації та агрорекреації, яка обумовлена перш за все:
- розміщення їх, як правило, в одній кліматичній зоні з місцями постійного проживання відпочиваючих, що певною мірою знімає навантаження з існуючих рекреаційних зон та не потребує акліматизації рекреантів;
- атрактивністю для відпочиваючих сформованих екопоселень рекреаційного направлення;
- наявністю поселень, перспективних для екологічної рекреації та агрорекреації, з можливістю використання існуючої інженерної інфраструктури, мережі культурно-побутового обслуговування, територій, які звільняються після ущільнення житлової забудови;
- доцільністю формування єдиного екологічного містобудівного утворення, яке включає житлову та рекреаційну забудови з загальним центром обслуговування.
3. Визначені три основні напрямки екологізації малих населених пунктів: технологічний, соціальний, архітектурно-містобудівний. Виявлено, що найбільш суттєво на функціонально-планувальну організацію агрорекреаційних екопоселень впливають архітектурно-містобудівні аспекти екологізації - безперервне озеленення; збереження та реновація природних ресурсів; малоповерхова енергоефективна забудова; формування екологічної інфраструктури.
4. Визначена методика дослідження агрорекреаційних екопоселень: І - відпрацювання структурно-функціональної моделі агрорекреаційного екопоселення, ІІ - визначення і дослідження загальних принципів (закономірностей) поведінки системи агрорекреаційного екопоселення, ІІІ - розроблення якісної (логічної) моделі агрорекреаційного екопоселення, IV - виявлення кількісних даних і критеріїв, V - формування кількісних моделей агрорекреаційного екопоселення, VI - рішення задач з формування функціонально-планувальної організації агрорекреаційного екопоселення.
5. Аналіз поселень з рекреаційною та агрорекреаційною функцією визначив основні фактори, які впливають на формування і розвиток агрорекреаційних екопоселень на основі екологічності і компактності (природно-кліматичні, соціально-економічні та виробничі фактори впливу).
6. На основі визначених закономірностей функціонально-планувальної організації поселень з рекреаційною та агрорекреаційною функцією визначені специфічні принципи формування агрорекреаційних екопоселень / мережі агрорекреаційних екопоселень: принцип адаптивності та принцип екологічності.
Виявлені та відпрацьовані прийоми адаптивності дозволяють максимально ефективно формувати функціонально-планувальну організацію агрорекреаційних екопоселень в залежності від наявності основних факторів впливу.
Принцип екологічності визначає напрямок формування агрорекреаційних екопоселень / їх мережі, де максимально збалансоване відношення стабільних та нестабільних ландшафтів, що забезпечує самовідтворення середовища.
7. Відпрацьовано основні принципи та прийоми функціонально-планувальної організації агрорекреаційних екопоселень та їх мережі на основі експериментального проектування на прикладі населених пунктів Шишацького та Котелевського районів Полтавської області.
8. Керуючись цілями та задачами вдосконалення процесу проектування агрорекреаційних екопоселень розроблена методика формування функціонально- планувальної організації агрорекреаційних екопоселень.