Мухіна Інга Володимирівна. Діагностика сенсоневральної приглухуватості у робітників "шумових" професій з урахуванням "дозо-ефектної" залежності дії шуму

brief description

Мухіна Інга Володимирівна. Діагностика сенсоневральної приглухуватості у робітників "шумових" професій з урахуванням "дозо-ефектної" залежності дії шуму. : Дис... канд. наук: 14.01.19 2006

Мухіна И.В. Діагностика сенсоневральної приглухуватості у робітників «шумових» професій з урахуванням «дозо-ефектної» залежності дії шуму. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.19 оториноларингологія. Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, Донецьк, 2006.
Дисертація присвячена питанням поширеності, діагностики і профілактики сенсоневральной приглухуватості в робітників «шумонебезпечних» професій на основі комплексного дослідження «дозо-ефектної» залежності дії шуму.
Встановлено, що частота ПСНП серед трудящих Донбасу протягом 44 років має достовірну тенденцію до росту (від 0,00050,00016 випадків на 1000 працюючих у 196065р. до 0,1070,012 випадків на 1000 працюючих у 1996-2000рр). Науково обґрунтовані реальні рівні ризику розвитку ПСНП у гірників Донбасу, що відповідають значенням ризику розвитку ПСНП міжнародного стандарту ІSO 1999.2 (1990) і значно перевищують ризик, розрахований по показниках вперше виявлених випадків ПСНП.
Доведено, що в міру збільшення шумового навантаження погіршується здатність судин мозку до вазодилатації в пробі з нітрогліцерином, що свідчить про зниження їхніх функціональних резервів. Це найбільш виражено в інтракраніальних відділах хребетних артерій. На основі проведених досліджень вперше встановлено, що функціональний стан слухового аналізатора взаємозалежно з функціональним станом мозкових артерій по показниках ПЗП4000, і пікової швидкості кровотоку в пробі з нітрогліцерином (коефіцієнт кореляції від 0,30 до 0,49 при р<0,05). Удосконалено принципи формування групи ризику розвитку СНП (визначені значення показників функції слуху і церебральної гемодинамики), розроблена схема проведення післязмінної реабілітації і диспансеризації.
Обґрунтовано частоту проведення періодичних медичних оглядів на основі обліку дози шуму, розроблені пропозиції для зміни наказу МЗ України №45.

В роботі проведені ґрунтовні дослідження стану функції слуху (у тому числі за даними показників АРВМ, КСВП, ДСВП) та церебральної гемодинамики (по даним транскраніальної доплерографії, реоэнцефалографії) у робітників "шумонебезпечних" професій, що дозволило зв’язувати механизми впливу на них шумового навантаження, виділити групу ризику та розробити міри профілактики ПСНП.

Професійна нейросенсорна приглухуватість є розповсюдженим професійним захворюванням, частота якого протягом 44 років серед трудящих Донбасу має явну тенденцію до росту (від 0,0005 0,00016 випадків на 1000 працюючих у 1960-65р. до 0,107 0,012 випадків на 1000 працюючих у 1996-2000 рр). Найбільша питома вага ПСНП приходиться на три галузі: вугільну(79,9%), машинобудівну (10,5%) і металургійну (6,5%).
Реальні рівні ризику розвитку ПСНП у гірників Донбасу перевищують значення ризику розвитку ПСНП міжнародного стандарту ІSO 1999.2 (1990). При аналізі поширеності ПСНП виявлені низькі рівні показників захворюваності, що є наслідком її поганого виявлення.
Розвиток ПСНП у робітників залежить від рівня шумового навантаження. «Дозо-ефектна» залежність ПЗП4000найбільш виражена при шумових навантаженнях від 99,5 до 108,0 дБА. При цьому відзначається середній приріст 3,6 дБ ПЗП4000на 1 дБ шумового навантаження.
Реакція інтракраніальних артерій у функціональній пробі і реакція слуху на дозоване звукове навантаження взаємозалежні з формуванням ПСНП. Порушення реактивності судин головного мозку відзначається вже при шумовому навантаженні 101,7 дБА (хребетні артерії), 103,5 дБА (основна артерія), 108,0 дБА (середня мозкова артерія).
В міру збільшення шумового навантаження погіршується здатність судин мозку до вазодилатації в пробі з нітрогліцерином, що свідчить про зниження їхніх функціональних резервів, що найбільш виражені в інтракраніальних відділах хребетних артерій.
Функціональний стан слухового аналізатора робітників корелює з функціональним станом мозкових артерій по показниках ПЗП4000, і пікової швидкості кровотоку в пробі з нітрогліцерином (коефіцієнт кореляції від 0,30 до 0,49).
При визначенні періодичності проведення профілактичних медичних оглядів робітників варто враховувати отриману дозу шуму чи стаж роботи в умовах шуму.