Музиченко-Козловська Оксана Володимирівна. Економічне оцінювання та регулювання туристичної привабливості території

brief description

Музиченко-Козловська Оксана Володимирівна. Економічне оцінювання та регулювання туристичної привабливості території : Дис... канд. наук: 08.02.03 2007

Музиченко-Козловська О.В.Економічне оцінювання та регулювання туристичної привабливості території. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 Організація управління, планування і регулювання економікою”. Національний університет Львівська політехніка”, Львів, 2007.
У дисертації представлено комплексне теоретичне, методичне та практичне розв’язання проблеми економічного оцінювання та регулювання туристичної привабливості території на основі запровадження системи заходів. Запропоновано механізм реалізації держаної програми розвитку туризму у регіоні. Сформульовано суть поняття туристична привабливість території”. Визначено чинники формування туристичної привабливості території, а саме: туристичні ресурси, у т.ч. якісне довкілля, МТБ туризму та територіальний маркетинг. Пропонується методика оцінювання туристичної привабливості території щодо якості довкілля. Удосконалено методичні рекомендації щодо створення туристичного кластера. Обґрунтовано доцільність використання теорії територіального маркетингу для підвищення туристичної привабливості. Здійснена експертно-статистична оцінка туристичної привабливості території. Розроблено методичні рекомендації щодо економічного оцінювання туристичної привабливості регіону.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано прикладне вирішення наукового завдання формування програми заходів щодо підвищення туристичної привабливості території. Дослідження проблеми удосконалення економічного оцінювання та державного регулювання туристичної привабливості території дало підстави сформулювати такі висновки:
1. Успішність туристичної галузі в одних країнах та невдачі в інших, залежить від наявності чи відсутності привабливих туристичних ресурсів, чистоти довкілля, розвиненості інфраструктури та сфери розваг, якості сервісу.
2. Механізм реалізації державної програми розвитку туризму доцільно запроваджувати у такій послідовності: вибір стратегії розвитку з можливих альтернативних варіантів; вибір та обґрунтування доцільності запровадження ефективного варіанту розвитку туризму; розробка програми та оцінювання доцільності запровадження програмних заходів; моніторинг, контролювання та регулювання процесу запровадження програмних заходів. Це дасть змогу визначати, які зміни слід вносити у державні та регіональні програми розвитку туризму для підвищення його ефективності.
3. За відсутності єдиної методики визначення комплексного показника оцінювання туристичної привабливості території визначено компоненти, за якими буде проводитись така оцінка, а саме: природні та антропогенні туристичні ресурси; матеріально-технічна база туризму, туристична інфраструктура, інвестиційне забезпечення галузі; маркетингове забезпечення, якісне довкілля; загальний імідж регіону.
4. Найважливішими факторами формування туристичної привабливості території є: природні туристичні ресурси, у тому числі якісне довкілля; антропогенні туристичні ресурси, до яких відносяться історико-культурні та інші пам’ятки; матеріально-технічна база туризму, т.т. засоби розміщення туристів і туристична інфраструктура; а також туристичний маркетинг як складова територіального маркетингу.
5. Аналіз наявності та використання туристичних природних та антропогенних ресурсів в Україні показав, що незважаючи на значний потенціал цих ресурсів, він використовується не повністю. Рекреаційний потенціал в цілому використовується в Україні приблизно на чверть. Причиною є недостатня забезпеченість засобами розміщення туристів, невисока якість послуг у них, відсутність, здебільшого, об’єктів розваг.
6. Створення туристичного кластера слід запроваджувати у такій послідовності: визначення цілей та показників оцінювання ефективності його діяльності, а також умов доцільності об’єднання підприємств у кластер; відбір учасників об’єднання; послідовність процесу формування кластера та оцінювання ефективності його діяльності.
7. Використання чинних статистичних показників не дає можливості отримати вірогідні результати оцінювання туристичної привабливості території через те, що фактичні показники не відображають реальний стан функціонування туристичної галузі; вибрана сукупність статистичних показників недостатньо відображає туристичну привабливість території.
8. Для оцінювання туристичної привабливості території запропоновано використовувати експертно-статистичний метод, який дозволить врахувати оцінки якісних показників експертами у галузі туризму.
9. Теоретичну цінність та прикладне значення має розроблений комплексний підхід до економічного оцінювання туристичної привабливості регіону, який запропоновано здійснювати у такій послідовності: оцінювання існуючої туристичної привабливості регіону за допомогою статистично-експертного методу; формування програми заходів щодо підвищення туристичної привабливості регіону; маркетингові дослідження для планування попиту на послуги туристичних підприємств регіону; оцінювання економічної ефективності функціонування туристичних підприємств регіону; оцінювання рекреаційної місткості та потенціалу туристичної галузі регіону; економічне оцінювання ефективності інвестування заходів щодо підвищення туристичної привабливості регіону та регулювання туристичної привабливості території шляхом коригування та реалізації державних програм розвитку туризму.
10. На підставі результатів дисертаційного дослідження пропонується:
- Міністерству освіти і науки України для підготовки спеціалістів у сфері державного управління економікою застосовувати теоретичні та прикладні положення дисертації щодо регулювання туристичної привабливості території;
- Управлінням курортів і туризму обласних Держадміністрацій використовувати результати дослідження та рекомендації з економічного оцінювання туристичної привабливості території.