Набруско Марія Степанівна. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності на початковому етапі розслідування торгівлі людьми

brief description

Набруско Марія Степанівна. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності на початковому етапі розслідування торгівлі людьми.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.09, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2015.- 243 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

НАБРУСКО МАРІЯ СТЕПАНІВНА

УДК 343.431+343.123

ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ РОЗСЛІДУВАННЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Погорецький Микола Анатолійович,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України

Київ – 2015

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..............................................................4
ВСТУП ...................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. МЕТОДИКО-КРИМІНАЛІСТИЧНІ ЗАСАДИ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
1.1. Криміналістична характеристика торгівлі людьми ....................................16
1.2. Типові слідчі ситуації та версії початкового етапу розслідування торгівлі людьми ...................................................................................................................50
1.3. Обставини, що підлягають встановленню у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми ...........................................................................................66
Висновки до першого розділу ..........................................................................77
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ Й ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАНН7Я МАТЕРІАЛІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ РОЗСЛІДУВАННЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
2.1. Поняття, сутність та види матеріалів ОРД, що використовуються на початковому етапі розслідування торгівлі людьми ..........................................84
2.2. Поняття і сутність використання матеріалів ОРД на початковому етапі розслідування торгівлі людьми .........................................................................105
Висновки до другого розділу ..........................................................................124
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ РОЗСЛІДУВАННЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
3.1. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для початку досудового розслідування торгівлі людьми ....................................................129
3.2. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності в якості доказів у кримінальному провадженні..............................................................153
3.3. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для застосування запобіжних заходів на початковому етапі розслідування торгівлі людьми...................................................................................................169
Висновки до третього розділу ....................................................................... 189
ВИСНОВКИ .......................................................................................................194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................201
ДОДАТКИ ..........................................................................................................224

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЄРДР – Єдиний реєстр досудових розслідувань
ГСУ МВС – Головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ
КК – Кримінальний кодекс
КПК – Кримінальний процесуальний кодекс
МВС – Міністерство внутрішніх справ
ОВС – органи внутрішніх справ
ОРД – оперативно-розшукова діяльність
ОРС – оперативно-розшукова справа
ОРЗ – оперативно-розшукові заходи
СБ – Служба безпеки
ч. – частина
ст. – стаття
п. – пункт

ВСТУП

Актуальність теми. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю. Утвердження й забезпечення прав і свобод людини ¬¬є головним обов’язком держави. Разом з тим, торгівля людьми як у світі, так і в Україні є поширеним злочином, об’єктом якого є суспільні відносини, які забезпечують особисту волю людини.
Зважаючи на суспільну небезпеку цього явища, міжнародна спільнота приділяє багато уваги боротьбі з ним. Заборона торгівлі людьми передбачена, зокрема, в таких міжнародно-правових актах, як Загальна декларація прав людини (1948 р.), Конвенція про заборону торгівлі людьми та експлуатації проституції третіми особами (1949 р.), Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), Додаткова Конвенція про скасування рабства, работоргівлі й інститутів та звичаїв, подібних до рабства (1956 р.), Протокол про попередження та припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дівчатами, і покарання за неї, який доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності (2000 р.) та ін. Відповідно до цих міжнародних документів та у зв’язку з необхідністю посилення боротьби з торгівлею людьми в Україні було затверджено низку нормативно-правових актів, зокрема, відповідно до Закону України від 12 січня 2006 р. № 3316-IV в новій редакції було прийнято ст. 149 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини».
Реалізація в Україні комплексу організаційно-правових заходів щодо боротьби з торгівлею людьми призвела до зниження показників вчинення цього виду злочинів. Так, якщо в 2006 р. було вчинено 376 злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, у 2007 р. – 359, у 2008 р. – 322, то у 2013 р. – 131, у 2014 р. – 118, що свідчить про певну динаміку зниження кількості зареєстрованих на території України злочинів цього виду.
Разом з тим, виходячи з результатів аналізу статистичних даних, практики виявлення, розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень про торгівлю людьми, боротьба з цим суспільно небезпечним явищем є недостатньо ефективною. Так, у 2013 р. розкрито лише 79 злочинів вказаної категорії, до суду направлено – 58 матеріалів відповідних кримінальних проваджень, у 2014 р. – 77 та 55 відповідно. На низьку ефективність розкриття та досудового розслідування торгівлі людьми вказують також опитані практичні працівники (52% слідчих, 64% прокурорів, 72% суддів та 34% оперативних працівників).
Результати емпіричних досліджень вказують на те, що торгівля людьми вчиняється переважно в умовах неочевидності, організованими злочинними угрупуваннями, які мають транснаціональний характер,що суттєво ускладнює, а іноді й унеможливлює розкриття й розслідування цих злочинів лише кримінально-процесуальними засобами, а результати оперативно-розшукової діяльності (далі – ОРД), що дозволяє ефективно виявляти й документувати ці злочини в ході їх підготовки та вчинення, часто необґрунтовано не використовуються. Це є однією з причин зниження ефективності боротьби з латентними злочинами, якими є й торгівля людьми.
Не зважаючи на актуальність використання результатів ОРД на початковому етапі розслідування торгівлі людьми для практики, його комплексне наукове дослідження з урахуванням змін вітчизняного кримінального процесуального та оперативно-розшукового законодавства, що відбулися у 2012 р., на дисертаційному рівні не проводилося.
Проблемні питання методики розслідування торгівлі людьми були предметом наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних учених Н. М. Ахтирської, В. П. Горбасенка, С. Ю. Журавльова, Н. С. Карпова, В. П. Корж, О. В. Полуляхова, В. В. Пясковського, Г. К. Смірнова, М. П. Шруб та інших криміналістів.
Питання використання матеріалів ОРД в інтересах кримінального судочинства, у тому числі з позицій криміналістики, досліджувалися Д. І. Бєдняковим, В. Д. Берназом, В. О. Глушковим, В. В. Голубєвим, О. І. Козаченком, Д. Й. Никифорчуком, М. А. Погорецьким, М. П. Поляковим, О. П. Поповим, Д. Б. Сергєєвою, О. О. Чувільовим, М. С. Цуцкірідзета іншими фахівцями.
Методологічною основою роботи є також праці вітчизняних та зарубіжних криміналістів та фахівців у галузі кримінального права, кримінології, кримінального процесу, а також інших галузей права Ю. П. Аленіна, В. П. Бахіна, П. С. Берзіна, В. Д. Берназа, Р. С. Бєлкіна, Т. В. Варфоломеєвої, В. К. Весельського, А. Ф. Волобуєва, В. І. Галагана, І. В. Гори, М. Л. Грібова, Ю. М. Грошевого, В. Г. Гончаренка, М. В. Даньшина, А. В. Іщенка, Н. І. Клименко, І. І. Когутича, В. А. Колесника, О. Н. Колєсніченка, В. О. Коновалової, І. І. Котюка, В. С. Кузьмічова, О. П. Кучинської, В. К. Лисиченка, В. В. Лисенка, Л. М. Лобойка, В. Г. Лукашевича, Є. Д. Лук’янчикова, О. Р. Михайленка, В. Т. Нора, М. В. Салтевського, Є. Д. Скулиша, С. М. Смокова, С. М. Стахівського, В. М. Стратонова, О. Ю. Татарова, В. В. Тіщенка, В. М. Тертишника, Л. Д. Удалової, М. І. Хавронюка, С. С. Чернявського, Ю. М. Чорноус, В. Ю. Шепітька, В. П. Шибіка, О. Г. Шило, М. Є. Шумили, О. О. Юхна, М. П. Яблокова, О. Г. Яновської та інших. Наукові дослідження вказаних та інших фахівців із зазначених питань стали науковим підґрунтям для обраної теми дисертації.
Отже, вибір теми дисертації обумовлений практичною значущістю досліджуваної проблеми, недостатнім рівнем її наукової розробленості, а також потребою впровадження відповідних наукових результатів у практичну діяльність оперативних підрозділів та органів досудового розслідування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Концепції державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю, затвердженої Указом Президента України від 21 жовтня 2011 р. № 1000/2011; Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р.; планів науково-дослідних робіт юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за напрямом досліджень юридичного факультету «Доктрина права в правовій системі України: теоретичні та практичні аспекти» (номер теми 11БФ042-01; державна реєстрація 01111u008337) та відповідає пріоритетним напрямам розвитку правової науки на 2011-2015 роки, ухваленим Національною академією правових наук України (рішення від 24 вересня 2010 р. № 14-10). Тему дисертації затверджено рішенням Вченої ради юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка 21 листопада 2011 р. (протокол № 3) та уточнено 22 грудня 2014 р. (протокол № 4).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вирішення наукового завдання щодо розв’язання низки основних концептуальних проблемних питань теорії та практики використання матеріалів ОРД на початковому етапі розслідування торгівлі людьми та розробка науково-обґрунтованих рекомендацій щодо їх вирішення.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:
– розкрити елементи криміналістичної характеристики торгівлі людьми як методико-криміналістичної засади початкового етапу розслідування цього виду злочинів;
– визначити типові слідчі ситуації та версії початкового етапу розслідування торгівлі людьми;
– уточнити обставини, що підлягають встановленню у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми та розкрити їх зміст;
– уточнити поняття, сутність та види матеріалів ОРД й на цій основі сформулювати поняття та визначити види матеріалів ОРД, що використовуються на початковому етапі розслідування торгівлі людьми;
– сформулювати поняття й встановити сутність використання матеріалів ОРД на початковому етапі розслідування торгівлі людьми;
– розкрити особливості використання матеріалів ОРД на початковому етапі розслідування торгівлі людьми за такими напрямками: а) для початку досудового розслідування про торгівлю людьми;б) для отримання доказів у кримінальному провадженні про торгівлю людьми; в) для застосування запобіжних заходів на початковому етапі розслідування торгівлі людьми;
– узагальнити практику використання матеріалів ОРД на початковому етапі розслідування торгівлі людьми, визначити проблемні питання в їх правовому регулюванні та організаційно-тактичному забезпеченні та сформулювати пропозиції щодо їх вирішення.
Об’єктом дослідження є діяльність органів досудового розслідування на початковому етапі розслідування торгівлі людьми, а також закономірності вчинення злочинів цього виду.
Предмет дослідження – використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності на початковому етапі розслідування торгівлі людьми.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальні закони та категорії теорії пізнання. Для вирішення задач за темою дослідження використовувалися: методи логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція) – для вивчення нормативних актів, матеріалів кримінальних проваджень, аналітичних матеріалів, концепцій, точок зору авторів з окремих питань, що входять до предмета дослідження (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 3.1 та ін.). У процесі дослідження були використані як традиційні юридичні, так і конкретно-соціологічні методи: порівняльно-правовий – при дослідженні та аналізі норм чинного оперативно-розшукового та кримінально-процесуального законодавства; соціологічний (вивчення офіційних, наукових та бібліографічних джерел) – у процесі збору та накопичення наукової інформації про об’єкт і предмет дослідження (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3 та ін.); системно-структурний – при аналізі організаційних і тактичних основ використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності на початковому етапі розслідування торгівлі людьми (підрозділи 3.1., 3.2., 3.3) та дослідженні механізму злочинної діяльності (підрозділи 1.1, 1.2); статистичні (обчислення узагальнюючих показників та їх аналіз) – при зборі, вивченні та аналізі статистичних даних щодо кількості зареєстрованих та розслідуваних злочинів досліджуваної категорії,інших показників діяльності оперативних підрозділів та слідчих ОВС; логіко-юридичний – при розробці науково-обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства та відомчих нормативних актів щодо використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності на початковому етапі розслідування торгівлі людьми (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3).
Емпіричною базою дослідження є: узагальнення результатів опитуванням 490 респондентів (з яких 150 співробітників оперативних підрозділів, 300 слідчих, 40 суддів); 200 архівних кримінальних проваджень (справ); акти реагування прокурора на порушення законодавства при використанні матеріалів ОРД у кримінальних провадженнях (45 актів); статистика МВС України та Генеральної прокуратури України за період 2009-2014 р.р.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням теоретичних і практичних проблем використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності на початковому етапі розслідування торгівлі людьми з урахуванням КПК України 2012 р., тенденцій розвитку правових відносин у цій сфері та напрямів удосконалення законодавства з огляду досвіду європейських країн та практики Європейського суду з прав людини, а також розвитку криміналістики.
У дисертації обґрунтовується низка концептуальних у теоретичному й практичному плані та важливих для теорії й практики понять, положень і висновків, одержаних особисто автором, серед яких найсуттєвішими є:
уперше:
– сформульовано визначення поняття криміналістичної характеристики торгівлі людьми як системи відомостей (знань, інформації) про криміналістично значимі ознаки торгівлі людьми, що відображає закономірні зв’язки між ними, слугує побудові й перевірці слідчих версій з метою оптимізації процесу розкриття та розслідування злочинів цього виду та ґрунтується на практиці діяльності правоохоронних органів та криміналістичних дослідженнях;
– визначені особливості використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності на початковому етапі розслідування торгівлі людьми, що обумовлені криміналістичною характеристикою цього злочину, слідчими ситуаціями, які виникають на цьому етапі розслідування, видами матеріалів оперативно-розшукової діяльності, можливостями їх реалізації в кримінальному процесі та напрямами їх використання;
удосконалено:
– теоретичні положення щодо змісту структурних елементів способу вчинення торгівлі людьми (планування та підготовки до вчинення торгівлі людьми; вербування особи; переміщення потерпілої особи; передачі-одержання особи; переховування та експлуатації потерпілої особи);
– класифікацію об’єктів криміналістичного дослідження, що зберегли на собі інформацію про подію злочину у провадженнях про торгівлю людьми в залежності від їх гносеологічної сутності, від етапу злочинної діяльності, на якому вони утворюються (виникають);
– систему типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування торгівлі людьми, до якої відносяться такі: є відомості про злочин, всі злочинці затримані; є відомості про злочин, окремі учасники злочинної групи затримані, особи інших – невідомі (як правило, невідомими є організатори, керівна ланка організованої групи); є відомості про злочин та про особу злочинців, проте вони не затримані; є відомості про злочин, проте особа злочинців невідома;
– класифікацію типових слідчих ситуацій в залежності від етапу злочинної діяльності на момент виявлення ознак злочину або (й) затримання підозрюваних; в залежності від джерела інформації про торгівлю людьми;
– систему обставин, що підлягають встановленню в ході розслідування торгівлі людьми,акцентовано увагу на тих, що встановлюються переважно засобами ОРД;
– критерії кримінально-правової та кримінально-процесуальної оцінки слідчим, прокурором наданих матеріалів ОРД щодо документування торгівлі людьми;
– положення про те, що матеріали ОРД для початку досудового розслідування торгівлі людьми можуть бути реалізовані лише через такий привід, як самостійне виявлення уповноваженою особою (слідчим або прокурором) з матеріалів ОРД обставин, що можуть свідчити про торгівлю людьми, якщо у них містяться відомості про обставини щодо вчиненого кримінального правопорушення;
– положення щодо умов використання матеріалів ОРД для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні про торгівлю людьми;
– положення про те, що матеріали ОРД можуть бути використані для обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу лише у випадку залучення їх до матеріалів кримінального провадження у встановленому законом порядку й визнання їх доказами у кримінальному провадженні слідчим, прокурором;
дістали подальшого розвитку:
– положення щодо змісту криміналістичної характеристики торгівлі людьми та сутності її елементів, якими є спосіб вчинення торгівлі людьми, типова «слідова картина», особа злочинця й потерпілого;
– наукові уявлення щодо загальних та спеціальних версій, що висуваються на початковому етапі розслідування торгівлі людьми, їх класифікації;
– поняття матеріалів ОРД, що використовуються на початковому етапі розслідування торгівлі людьми, як матеріально фіксованих джерел, що виникають у процесі здійснення оперативно-розшукових заходів та документуванні їх результатів, які містять відомості (інформацію) про ознаки торгівлі людьми, причетних до цього злочину осіб, а також інші дані, що сприяють його виявленню та розкриттю;
– наукові ідеї щодо співвідношення понять «оперативно-розшукова інформація», «документи ОРД», «матеріали ОРД», «результати ОРД», «оперативно-розшукова справа», що не є тотожними;
– положення щодо напрямів удосконалення порядку отримання матеріалів ОРД особами, які ведуть кримінальний процес та пропозиції відповідних змін й доповнень Закону України «Про ОРД» та Наказу МВС України №700 від 14.08.2012 р.;
– запропоновано зміни та доповнення до правових актів щодо удосконалення порядку використання матеріалів ОРД в ході досудового розслідування злочинів (КПК України, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та ін.).
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертаційній роботі положення, пропозиції й висновки можуть бути використані:
– у нормотворчій діяльності – для удосконалення норм чинного КПК України, інших правових актів, що регламентують діяльність правоохоронних органів (лист Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ВРУ від 2 жовтня 2012 р. № 04-19/14-2063);
– у практичній діяльності – пропозиції й рекомендації, викладені у дисертації, впроваджені в практичну діяльність правоохоронних органів (акт впровадження в діяльність ГСУ МВС України від 21 травня 2015 року);
– у навчальному процесі – при викладанні дисциплін «Криміналістика», «Кримінальний процес України», «Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності та негласних слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні», «Особливості розслідування окремих видів злочинів» та при підготовці підручників, навчальних і довідкових посібників, методичних матеріалів (акт впровадження наукових розробок в навчальний процес на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 04 березня 2015 р.; в Одеському державному університеті внутрішніх справ від 17 березня 2015 р.; в Національному університеті «Одеська юридична академія» від 16 травня 2015 р.; в Національному університеті «Острозька академія» від 16 квітня 2015 р.; в Національній академії внутрішніх справ від 17 березня 2015 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 8 від 07 квітня 2015 р.), а також міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях і наукових семінарах: «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених» (м. Київ, 2010 р.); «Правові проблеми зміцнення української державності» (м. Одеса, 2010 р.); «Роль кафедры криминалистики юридического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова в развитии криминалистической науки и практики» (м. Москва, 2010 р.);«Актуальні питання державотворення в Україні» (м. Київ, 2011 р.); «Проблеми застосування заходів кримінально-процесуального примусу під час досудового провадження» (м. Дніпропетровськ, 2011 р.); «Прокуратура України: історія, сьогодення та перспективи» (м. Київ, 2011 р.); «Проблеми реформування кримінального процесуального законодавства України в контексті європейських стандартів» (м. Київ, 2012 р.); «Актуальні питання державотворення в Україні» (м. Київ, 2012 р.); «Малиновські читання» (м. Острог, 2013 р.); «Впровадження нового Кримінального процесуального кодексу України в правоохоронну діяльність та навчальний процес: досвід та шляхи удосконалення» (м. Харків, 2013 р.); «Європейські стандарти кримінального судочинства» (м. Донецьк, 2013 р.); «Актуальні проблеми виявлення та припинення злочинів» (м. Київ, 2014 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладені у 19 наукових публікаціях, 6 із яких опубліковано у виданнях, включених до переліку наукових фахових видань України, одному виданні, включеному до міжнародної наукометричної бази даних Іndex Сopernicus та в 12 тезах доповідей та повідомлень на науково-практичних конференціях й наукових семінарах.
Структура дисертації визначається метою, завданнями та предметом дослідження і композиційно складається із вступу, трьох розділів, що містять у собі вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 243 сторінки, із них основний текст викладено на 200 сторінках, список використаних джерел (223 найменування) становить 23 сторінки та 2 додатки на 20 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

У досліджені, виконаному на основі аналізу чинного законодавства та практики його застосування, теоретичного осмислення наукових положень здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у розв’язанні низки концептуальних питань, що стосуються виявлення основних проблемних питань теорії та практики використання матеріалів ОРД на початковому етапі розслідування торгівлі людьми та розробка науково-обґрунтованих рекомендацій щодо їх вирішення. Це дає змогу зробити такі висновки та висунути наступні положення:
1. Структурними елементами криміналістичної характеристики торгівлі людьми є спосіб вчинення злочину, типова слідова картина, особа злочинця й потерпілого:
1) Спосіб вчинення торгівлі людьми є багатоетапною злочинною операцією, що містить такі етапи реалізації злочинного задуму: планування та підготовка до вчинення торгівлі людьми; вербування особи; переміщення потерпілої особи; передача-одержання особи; переховування та експлуатація потерпілої особи. Вербування є типовим елементом торгівлі людьми та має кримінальний характер, оскільки здійснюється з метою експлуатації. На сьогодні в Україні найбільш поширеними прийомами вербування є переконання з використанням обману щодо країни призначення, виду та умов праці, проживання, розміру заробітної плати тощо, шантаж із застосуванням насильства чи погроз його застосування та підкуп. Способи переміщення потерпілої особи до місця купівлі-продажу, класифіковано в залежності від необхідності перетину державного кордону, від законності перетину кордону, від способів незаконного перетину кордону, від ставлення потерпілої особи до її переміщення тощо;
2) Типова слідова картина торгівлі людьми представлена ідеальними (слідами пам’яті людини) та матеріальними слідами (документи, предмети, трасологічні сліди тощо), що поділені за етапами реалізації злочинної діяльності (сліди, що залишаються під час підготовки до вчинення торгівлі людьми, вербування, переміщення потерпілої особи, передачі-одержання особи тощо);
3) Особа злочинця, що вчиняє торгівлю людьми переважно представлена групою осіб, що мають вузьку специфіку злочинної діяльності. Виявлені організовані групи у складі мають не більше 6 учасників - близько 70% мають у своєму складі від 3 до 5 осіб, решта – 5-6 і більше; більшість організованих груп мають просту структуру – керівник та виконавці;
4) Потерпілими від торгівлі людьми переважно є жінки 14-30 років, незаміжні або розлучені; майже 75% з числа жінок – повії у віці до 30 років. Експлуатація жінок віком від 45 до 60 років поширена у галузі домашнього та побутового обслуговування. Вік потерпілих – чоловіків становить у середньому від 25 до 45 років, тобто період максимальної працездатності людини.
Представлена система відомостей про торгівлю людьми слугує побудові й перевірці слідчих версій з метою оптимізації процесу розкриття та розслідування злочинів цього виду, визначенню кола обставин, що підлягають встановленню, методів та засобів їх встановлення та ґрунтується на практиці правоохоронних органів та криміналістичних дослідженнях.
2. Залежно від наявності інформації про злочинця, факту його затримання виділяються такі типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування торівлі людьми: є відомості про злочин, всі злочинці затримані; є відомості про злочин, окремі учасники злочинної групи затримані, особи інших – невідомі (як правило, невідомими є організатори, керівна ланка організованої групи); є відомості про злочин та про особу злочинців, проте вони не затримані; є відомості про злочин, проте особа злочинців невідома.
В залежності від етапу здійснюваної злочинної діяльності на момент виявлення ознак злочину або (й) затримання підозрюваних можна виокремити наступні типові слідчі ситуації: здійснено лише підготовку до вчинення торгівлі людьми, здійснено вербування осіб, здійснено або здійснюється транспортування осіб до пункту призначення живого товару (місця його продажу), відбувся продаж людини або інша незаконна угода, людина передана (передається) покупцеві, людина знаходиться в трудовій, сексуальній або іншій експлуатації, потерпілий звільнився від експлуатації (внаслідок втечі, викупу тощо).
В залежності від джерела інформації про торгівлю людьми типовими слідчими ситуаціями є такі: інформація отримана від потерпілого, інформація отримана від родичів (знайомих) потерпілого, інформація отримана оперативним шляхом, інформація отримана внаслідок розслідування іншого злочину, інформація отримана з інших джерел (ЗМІ, служби митного контролю тощо).
Типові слідчі ситуації, що складаються на початковому етапі розслідування торгівлі людьми обумовлюють необхідність висунення й перевірки певного кола слідчих версій, що є одним зі способів одержання достовірної інформації в ході досудового розслідування.
3. Типові слідчі версії початкового етапу розслідування торгівлі людьми є загальними: 1) мала місце торгівля людьми (ст. 149 КК України); 2) мала місце торгівля людьми та пов’язані з нею інші злочини (ст. 149 і ст.ст. 332, 358 КК України тощо); 3) мав місце інший злочин, а торгівля людьми відсутня (ст. ст. 302, 303 КК України); 4) факт торгівлі людьми відсутній, заяву зробила особа з метою уникнення кримінальної відповідальності за заняття проституцією, незаконний перетин державного кордону або ж з іншою метою, та конкретні, що пояснюють спосіб вчинення торгівлі людьми; місце вчинення; характеризують особу злочинця та їх кількість та інші обставини вчинення торгівлі людьми.
4. Поняття “обставини, що підлягають встановленню” є ширшим, аніж “обставини, що підлягають доказуванню”, й розглядається як сукупність обставин, з’ясування яких визначається нормами кримінального права, кримінального процесу та матеріалами слідчо-судової практики. Тобто, всі інші обставини, прямо не вказані в законі, але які сприяють їх доказуванню, утворюють обставини, що підлягають встановленню та відносяться до категорії криміналістично значущих.
Більшість обставин, що підлягають встановленню в ході розслідування торгівлі людьми, можуть бути з високим ступенем ймовірності встановлені й зафіксовані в ході проведення ОРД, а окремі з них не можуть бути встановлені іншими засобами, окрім оперативно-розшукових.
5. Матеріалами ОРД є різноманітні носії фактичних даних і відомостей, документи, предмети, які містять у собі інформацію, відомості та дані, їх носії, отримані при здійснені ОРД та які містяться у оперативно-розшукових справах. Матеріалами ОРД, що використовуються на початковому етапі розслідування торгівлі людьми, є матеріально фіксовані джерела, що виникають в ході здійснення ОРД й містять відомості про ознаки торгівлі людьми, про причетних до неї осіб, а також інші дані, що сприяють розкриттю та розслідуванню цього злочину.
Матеріали ОРД, що використовуються в інтересах кримінального судочинства на початковому етапі розслідування торгівлі людьми класифіковані за наступними критеріями: а) залежно від способу отримання; б) залежно від можливості розсекречення; в) залежно від змісту; г) залежно від характеру походження.
6. Використанням матеріалів оперативно-розшукової діяльності на початковому етапі розслідування торгівлі людьми є діяльність уповноваженої особи з кримінальної та кримінально-процесуальної оцінки матеріалів ОРД, отриманих в порядку, передбаченому чинним законодавством, з метою встановлення наявності в матеріалах ОРД достатніх даних, які вказують на ознаки злочину про торгівлю людьми, та з урахуванням слідчої ситуації прийняття рішення про постановлення відповідного правового акту – процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Порядок надання матеріалів ОРД особам, що ведуть кримінальний процес, передбачений Наказом МВС України від 14 серпня 2012 р. №700 "Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень" є таким, що потребує вдосконалення з відповідним внесенням доповнень до Закону України "Про ОРД". Порядок надання матеріалів ОРД слідчому повинен включати в себе: винесення керівником оперативно-розшукового підрозділу постанови про надання матеріалів ОРД слідчому; винесення постанови про розсекречення окремих оперативно-службових документів, що містять державну таємницю і мають значення для кримінального провадження; оформлення супровідних документів і фактичну передачу матеріалів ОРД.
7. Матеріали ОРД, у разі наявності в них відомостей про обставини, що можуть свідчити про торгівлю людьми можуть бути підставами для початку досудового розслідування торгівлі людьми, але виключно у випадку зняття з цих матеріалів грифу таємності. Приводом у цьому випадку є самостійне виявлення уповноваженою особою (слідчим або прокурором) з будь-яких джерел (матеріалів ОРД) обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення (ч. 1 ст. 214 КПК України). При цьому підстави та привід для початку досудового розслідування мають правове значення лише у своїй єдності.
8. Матеріали ОРД можуть бути використані для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні про торгівлю людьми (документами, речовими доказами). Фактичні дані, отримані в результаті ОРД, можуть стати доказами лише за наявності таких умов: 1) вони повинні відповідно до ст. 91 КПК України перебувати у причинному зв’язку з предметом доказування; 2) з метою забезпечення достовірності вони повинні допускатися до кримінального процесу лише в джерелах, указаних у ч. 2 ст. 84 КПК України; 3) матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам ч. 2 ст. 99 КПК України, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази; 4) введення до кримінального процесу фактичних даних, отриманих у результаті ОРД, повинно здійснюватися відповідно до правового режиму, окремого для кожного виду доказів; 5) повинна бути забезпечена можливість перевірки їх отримання в умовах кримінального судочинства; 6) вони повинні бути отримані відповідно до вимог Законів «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»; 7) вони повинні бути введені до кримінального процесу у порядку, встановленому КПК України; 8) повинна бути гарантована безпека осіб, що приймали участь в ОРД як майбутніх суб'ктів кримінального судочинства.
9. Матеріали ОРД можуть бути використані для обґрунтування клопотання про застосування запобіжних заходів на початковому етапі розслідування торгівлі людьми лише у випадку, коли вони долучені у визначеному процесуальним законом порядку до кримінального провадження та набули статусу відповідного виду доказів (визнані такими слідчим, прокурором за їх внутрішнім переконанням). Такі матеріали повинні бути легалізованими і придатними для перевірки слічим суддею процесуальним шляхом.
10. Для підвищення ефективності використання результатів ОРД на початковому етапі розслідування торгівлі людьми пропонується внести зміни та доповнення до таких правих актів України:
- до КПК України: (доповнити КПК України окремою статтею під назвою “Протокол оперативно-розшукового заходу”, яка б містила поняття, зміст і вимоги до цього документу; змінити редакцію ч. 1 ст. 178 КПК);
- до Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” (доповнити Закон окремими статтями, в яких визначити поняття та види ОРЗ, матеріалів ОРД, вимоги до них, порядок на надання матеріалів ОРД слідчому та прокурору, бланкетну норму щодо поняття, змісту і вимог до протоколу ОРЗ; доповнити статтею під назвою “Постанова особи, яка веде оперативно-розшукову справу”);
- до п. 4.3 Наказу МВС України №700 (доповнити словами “оперативний працівник, яким зібрано матеріали ОРД, які використано як приводи й підстави для початку кримінального провадження”).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев С. С. Общая теория права: в 2 т. / С. С. Алексеев. – М., 1982. – Т. 2. – 421 с.
2. Андрушко П.П. Встановлення відсутнеості події кримінальньго правлпоорушення як підстав закриття кримінального провадження (Окремі кримінально-правові та кримінально-процесуальні аспекти) Частина ІІ. / П.П. Андрушко // Вісник прокуратури. – 2014. – № 8 (158). – С. 66-80.
3. Антипов В.П. Планирование расследования нераскрытых преступлений / В.П. Антипов. – М.: Юрлитинформ, 2002. – 206 c.
4. Антонов В.В. К вопросу о сущности и содержании оперативно-розыскных мер / В.В. Антонов // Актуальные вопросы теории оперативно-розыскной деятельности // Труды Академии управления МВД России. – М., 2001. – С. 60-64.
5. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом / В.Г. Афанасьев. – М., 1968. – 324 с.
6. Ахтирська Н.М. Проблеми боротьби з викраденням людей та торгівлею “живим товаром”/ Н.М. Ахтирська // Актуальні проблеми політики: зб.наук. праць. – Одеса, 2004. – № 21. – С. 16-22.
7. Багаутдинов Ф. Состояние и перспективы судебного контроля /Ф. Багаутдинов // Российская юстиция. – 2001. – № 3. – С. 24-26.
8. Баев О.Я. Усмотрение следователя / О.Я. Баев // Вестн. ВГУ. Серия: Право. – 2010. – № 1. – C. 438-450.
9. Бажанов М.И. Законность и обоснованность основных судебных актов в советском уголовном судопроизводстве: автореф. дис.... д-ра юрид. наук: спец. 12.00.09 / М.И. Бажанов. – Харьков, 1967. – 19 с.
10. Барак А. Судейское усмотрение / А. С. Барак. – М., 1999. – 138 с.
11. Бахин В.П. Криминалистическая методика: лекція / В.П. Бахин. – К.: Нац. акад. внутр. справ, 1999. – 26 с.
12. Бедняков Д.И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений / Д.И. Бедняков. – М., 1991. – 157 с.
13. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории к практике / Р.С. Белкин. – М.: Юрид. лит., 1988. – 304 с.
14. Белкин Р.С. Криминалистика: учебник для средних юридических школ / Р.С. Белкин. – М.: Юрид. лит., 1959. – 672 с.
15. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия / Р.С. Белкин. – М., 2000. – 340 c.
16. Белкин Р.С. Курс криминалистики / Р.С. Белкин. – 3-е изд. доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 837 с.
17. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики: в 3 т. / Р.С. Белкин. – М.: Изд-во Академии МВД СССР, 1979. – Т. 3. – 408 с.
18. Белкин Р.С. Понятие, ставшее «криминалистическим пережитком» / Р.С. Белкин / Российское законодательство и юридические науки в современных условиях: состояние, проблемы, перспективы. – Тула: ТГУ, 2000. – С. 1-12.
19. Белкин Р.С. Собирание, исследование и оценка доказательств / Р.С. Белкин // Сущность и методы. – М.: “Наука”, 1966. – 293 с.
20. Берназ В.Д. Нові професійні функції слідчого при проведення негласних слідчих (розшукових) дій та напрями вдосконалення їх підготовки / В.Д. Берназ // Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. – 2013. – №1 (5). – С. 8-12.
21. Берназ В.Д. Особливості використання слідчими оперативно-розшукової інформації (тактичні та психологічні аспекти) / В.Д. Берназ // Вісник Львів. ін-ту внутр. справ. – Львів, 2003. – № 3 (1). – С. 29-37.
22. Бобров В.Г. О правовой природе оперативно-розыскных мероприятий: исходные положения к исследованию проблемы / В.Г. Бобров // Актуальные вопросы теории оперативно-розыскной деятельности. – М., 2001. – С. 65-73.
23. Бойцов Б.В. Документирование в работе ОБХСС / Б.В. Бойцов, В. М. Бурыкин. – М., 1965. – 126 с.
24. Бородин С.В. Некоторые правовые вопросы взаимодействия следователя и оперативного работника при возбуждении уголовного дела / С.В. Бородин, А.Ф. Осипов // Бюллетень по обмену опытом оперативной работы: наук.-прак. видання. – М., 1966. – № 37. – С. 60-68.
25. Быков В.М. Проблемы расследования групповых преступлений: дисс....докт. юрид. наук: спец. 12.00.09 / В.М. Быков. – М., 1992. – 281 с.
26. Вапнярчук В.В. Сутність початку досудового розслудування за новим КПК України / В.В. Вапнярчук // Topical issues of law: theory and practice. – 2013. – № 26. – C. 177-186.
27. Васильев А.Н. О криминалистической классификации преступлений / А.Н. Васильев // Методика расследования преступлений. Общие положения: материалы научно-практической конференции (г. Одесса, ноябрь 1976 г.). – М.: Наука, 1976. – С. 25-26.
28. Васильев А.Н. Планирование расследования преступлений / А. Н. Васильев, Г. Н. Мудьюгин, Н. А. Якубович. – М.: Госюриздат., 1957. – 199 с.
29. Васильев А.Н. Предмет, система и теоретические основы криминалистики / А.Н. Васильев, Н.П. Яблоков. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 143 с.
30. Великий тлумачний словник сучасної української мови / yпоряд. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь, 2001. – 1080 с.
31. Верцюх В. Щодо правової невизначеності запобіжного заходу у вигляді нагляду командування військової частини / В. Верцюх, І. Верцюх // // Право України. – 2001. – № 5. – С. 76-78.
32. Вершинин А.П. Электронный документ: правовая форма и доказательство в суде / А.П. Вершинин. – М., 2000. – 440 с.
33. Веселов Ю.И. Оперативно-розыскные данные и их отличие от доказательств / Ю.И. Веселов // Труды Омской высшей школы милиции МВД СССР. – 1974. – Вып. 17. – С. 3-20.
34. Весельський В.К. Криміналістична характеристика злочинів / В.К. Весельський // Право України. – 2001. – № 5. – С. 112-114.
35. Весельський В.К. Торгівля людьми в Україні (проблеми розслідування): навчальний посібник / В.К. Весельський, В.В. Пясковський. – К.: КНТ, 2007. – 268 с.
36. Вилкс А. Торговля людьми и их органами: криминологические, политические и социальные аспекты проблемы. Взгляд на криминальные реалии ХХІ века / А. Вилкс; пер. с англ. Л.Тэсс. – Рига, 2005. – 114 с.
37. Висвітлення в засобах масової інформації проблеми торгівлі людьми: посібник для журналістів. – К.: Інтертехнологія, 2007. – 157 с.
38. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений / В.К. Гавло. – Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1985. – 333 с.
39. Гармаев Ю.П. Проблемы создания криминалистических методик расследования преступлений: теория и практика / Ю.П. Гармаев, А.Ф. Лубин. – СПб., 2006. – 303 c.
40. Гевко В.В. Використання непроцесуальної інформації під час доказування у стадії попереднього розслідування: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / В.В. Гевко. – К., 1996. – 245 с.
41. Герасимов И.Ф. Криминалистические характеристики преступлений в методике расследования / И.Ф. Герасимов // Методика расследования преступления. Общие положения: материалы научно-практической конференции (г. Одесса, ноябрь 1976 г.) / редкол.: Н.А. Селиванов, В.Г. Танасевич, А.А. Эйсман, В.Е. Эминов. – М.: Наука, 1976. – С. 94-96.
42. Глинська Н.В. Концептуальні засади визначення та забезпечення стандартів доброякісності кримінальних процесуальних рішень: монографія / Н.В. Глинська. – К.: Істина, 2014. – 588 с.
43. Глинська Н.В. Обгрунтування рішень у кримінальному процесі: дис. ... канд. юрид. наук / Н.В. Глинська. – Х.: Б. в., 2003. – 238 с.
44. Глонти Г. Торговля людьми с целью сексуальной эксплуатации: Реалии и Перспективы (криминологический анализ проституции, порнобизнеса и трефикинга): монография / Г. Глонти: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.traccc.cdn.ge.
45. Голубев В.В. Использование оперативно-розыскных данных при расследовании преступлений, связанных с коррупцией должностных лиц: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец.: 12.00.09 / В.В. Голубев. – М., 1996. – 17 с.
46. Горбасенко П.В. Загальні положення методики розслідування торгівлі людьми: автореф. дис... канд. юрид. наук спец.: 12.00.09 / П.В. Горбасенко. – Київ, 2013. – 22 с.
47. Горбасенко П.В. Загальні положення методики розслідування торгівлі людьми: дис... канд. юрид. наук спец.: 12.00.09 / П.В. Горбасенко. – Київ, 2013. – 220 с.
48. Горяинов К.К. Федеральный закон «Об оперативно-розыскной деятельности»: комментарий / К.К. Горяинов, Ю.Ф. Кваша, К.В. Сурков. – М.:Новый юрист, 1997. – 576 с.
49. Грошевий Ю.М. Поняття і класифікація засобів доказування в кримінальному процесі / Ю.М. Грошевий // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – № 3 (10). – С. 69-76.
50. Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве / Ю.М. Грошевой – Харьков, 1975. – 157 с.
51. Денисов С.Ф. Вдосконалення законодавства щодо відповідальності за торгівлю жінками / С.Ф. Денисов, П.П. Сердюк // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. – Вип.2. – С. 48-55.
52. Діяльність органів внутрішніх справ по запобіганню торгівлі людьми: навч. посібник / ред. О.М. Бандурка. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. – 244 с.
53. Долженков О.Ф. Оперативно-розшукова діяльність: посібник / О.Ф. Долженков, А.Ф. Думко, І.П. Козаченко. – Одеса: Одес. юрид. ін-т. внут. справ, 2000. – 133 с.
54. Дорохов В.Я. Понятие документа в советском праве / В.Я. Дорохов // Правоведение. – 1982. – № 2. – С. 55–61.
55. Дорохов В.Я. Уголовно-процессуальная природа видов доказательств / В.Я. Дорохов. – М., 1982. – 284 с.
56. Дубровицкая Л.П. Планирование расследования: учебное пособие / Л.П. Дубровицкая, И.М. Лузгин. – М., 1972. – 185 с.
57. Дулов А.В. Основы расследования объектов криминалистики / А.В. Дулов // Криминалистика: учеб. пособ. – Мн.: НКФ «Экоперспектива», 1996. – 415 с.
58. Ермолович В.Ф. Криминалистическая характеристика преступлений / В.Ф. Ермолович. – Минск: Алмафея, 2001. – 303 с.
59. Єськов С. Деякі питання вдосконалення процедури надання судового дозволу на негласні оперативно–розшукові заходи / С. Єськов // Вісник Академії правових наук України. – 2006. – № 3 (46). – С. 236-243.
60. Жиромский В.П. Вопросы теории доказывания по делам оперативного учета органов государственной безопасности: автор. дис....канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / В.П. Жиромский. – М., 1970. – 17 с.
61. Жогин Н.В. Возбуждение уголовного дела / Н.В. Жогин, Ф.Н. Фаткуллин. – М.: Госюриздат, 1961. – 206 c.
62. Журавлев С.Ю. Торговля людьми: механизм преступной деятельности, методика расследования: научно-практическое пособие / С.Ю. Журавлев, А.М. Пигаев. – М.: Юрлитинформ, 2006. – 216 с.
63. Захарко А.В. Спеціальні правила застосування запобіжних заходів, пов'язаних з порукою / А.В. Захарко // Науковий вісник Дніпропетровського дердавного універтитету внутрішніх справ. – 2011. – № 1. – С. 313-319.
64. Захарцев С.И. Оперативно-розыскные мероприятия. Общие положения / С.И. Захарцев. – СПб: Изд-во Р. Асланова "Юрид. центр Пресс", 2004. – 259 с.
65. Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела / В.С. Зеленецький. – Харьков: КримАрт, 1998. – 340 с.
66. Зуйков Г.Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступления: автореф. дис... докт. юрид. наук: спец. 12.00.09 / Г.Г. Зуйков. – М, 1970. – 34 с.
67. Ігнатко В. Поняття матеріалів ОРД, що використовуються в інтересах кримінального судочинства / В. Ігнатко // Право України. – 2004. – № 11. – С. 52-53.
68. Казначеєв Д.Г. Правові й організаційні основи попередження та розкриття оперативними підрозділами ОВС торгівлі людьми: автореф. дис.....канд. юрид. наук: спец. 27.00.04 / Д.Г. Казначеєв. – Дніпропетровськ, 2007. – 19 с.
69. Каневский Л.Л. Дискуссионные проблемы сущности типовой криминалистической характеристики преступлений и ее использование в процессе расследования / Л.Л. Каневский // Вестник криминалистики. – 2002. – № 1 (3). – С. 24-31.
70. Каримов Р.А. Взаимодействие органов милиции, прокуратуры и следственных подразделений при проверке материалов и сообщений о совершенных преступлениях / Р.А. Каримов // Материалы научно-практической конференции – Ашхабад, 1966. – С. 74-80.
71. Карнеева Л.М. Доказывание в советском уголовном процессе и основание процессуальных решений / Л.М. Карнеева // Сов. гос-во и право. – 1981. – № 10. – С. 86-93.
72. Карпов Н.С. Криміналістична характристика торгівлі людьми / Н.С. Карпов // Університетські наукові записки. – 2005. – №3 (15). – С. 268-273.
73. Кислий А.М. Щодо визначення елементів оперативно-розшукової характеристики злочинів у сфері екеономіки, що вчиняються організованими групами / А.М. Кислий // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2012. – № 2 (28). – С. 34-42.
74. Козаченко А.В. Незаконная миграция и торговля людьми на юге Украины: уровень распространенности и способы противодействия / А.В. Козаченко: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:www.inter.criminology.org.ua.
75. Козаченко О.І Щодо питань існуючих правовідносин при отриманні дозволу на здійснення ОРЗ оперативними підрозділами О.І. Козаченко // Матеріали круглого столу „Оперативно-розшукова протидія злочинам у сфері економіки” (Київ, 2013 р.). – Київ: НАВС, 2013. – C.76-81.
76. Козаченко О.І. Оперативно-технічні засоби, проблеми застосування та шляхи їх вирішення / О.І. Козаченко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2014. – № 2 (33). – С. 20-23.
77. Козаченко О.І. Співвідношення судового контролю та прокурорського нагляду за здійсненням оперативно-розшукових заходів, що тимчасово обмежують конституційні права і свободи людини / О.І. Козаченко // Науково-практичний журнал РНБО Боротьба з організованою злочинністю і корупцією. – К., 2012. – Вип. № 2 (28). – C. 179-187.
78. Козьяков І. Прокурорський нагляд судовий контроль за оперативно-розшуковою діяльністю при розслідуванні злочинів: проблеми та реальність / І. Козьяков // Право України. – 1999. – № 3. – С. 21-26.
79. Колдуэлл Г. Преступление и порабощение: Разоблачение секс-торговли женщинами из стран бывшего СССР: доклад Всемирной сети за выживание в сотрудничестве с Международной Лигой Прав Человека / Г. Колдуэлл, С. Гелстер, Н. Стейнзор. – М.: Интер-М, 1997. – 66 с.
80. Колесниченко А.Н. Криминалистическая характеристика преступлений / А.Н. Колесниченко // Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / ред. В.К. Лисиченко. – К.: Вища шк., 1988. – С. 29-43.
81. Колесниченко А.Н. Криминалистическая характеристика преступлений: учеб. пособие / А.Н. Колесниченко, В.Е. Коновалова. – X.: Юрид. институт, 1985. – 92 с.
82. Колесниченко А.Н. Научные и правовые основы расследования отдельных видов пре ступлений: автореф. дис. … докт. юрид. наук: спец. 12.00.09 / А.Н. Колісниченко. – Х., 1967. – 28 с.
83. Колодяжный В.А. Возбуждение уголовного дела: проблемы теории и практики: монография / В.А. Колодяжный. – Луганск, 1999. – 148 c.
84. Комментарий к уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации / Под ред. А.В. Смирнова. – СПб.: Питер, 2003. – 1008 c.
85. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу РСФСР / Под ред. А. М. Рекункова и А. К. Орлова; отв. ред. В. И. Радченко; науч. ред. В. Т. Томин. 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Юрид. литература, 1999. – 720 с.
86. Комментарий к Федеральному закону “Об оперативно-розыскной деятельности” / отв. ред. и рук. авт. кол-ва А. Ю. Шумилов. – М., 1997. – 209 с.
87. Коновалова В.Е. Теоретические проблемы криминалистической характеристики / В.Е. Коновалова, А.Н. Колесниченко // Криминалистическая характеристика преступлений: сб. науч. тр. – М.: ВНИИ ПП, 1984. – С.11-19.
88. Корж В.П. Окремі проблеми розслідування злочинів про торгівлю жінками, вчинених організованими транснаціональними групами / В.П. Корж // Право України. – 2001. – № 4. – С. 78-80.
89. Коршунов А.М. Диалектика социального познания / А.М. Коршунов, В.В. Мантанов. – М., 1988. – 290 с.
90. Кривобок В.В. Щодо співвідношення судового та прокурорського контролю із забезпеченням конституційних прав громадян у кримінальному судочинстві / В.В. Кривобок // Вісник Верховного Суду України. – 2000. – № 5 (21). – С. 51–52.
91. Кривошеев С. Обзор механизмов, средств и правоохранительних мер для борьби с торговлей людьми в Украине / С. Кривошеев, В. Куц, В. Соболев. – К.: МОМ, 2002. – 111 c.
92. Криминалистика: учебник / ред. Р.С. Белкин. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 971 с.
93. Криминалистика: учебное пособие / И.С. Андреев, Г.И. Грамович, Н.И. Порубов. – М.: Высш.шк., 1997. – 344 с.
94. Кримінальна справа № 1-26/06. – Архів Миргородського міськрайсуду Полтавської області.
95. Кримінальна справа № 1-909/2011. – Архів Приморського районного суду м. Одеси.
96. Кримінальна справа № 704/711/2012. – Архів Воловецького районного суду Закарпатської області.
97. Кримінальна справа №1-109/2011. – Архів Приморського районного суду м. Одеси.
98. Кримінальна справа №11-231/11. – Архів Конотопського міськрайонного суду Сумської обл.
99. Кримінальне процесуальне право України: навч. посіб. / за ред. В.Г. Гончаренка та В.А. Колесника; Акад. адвокатури України. – К.: Юстініан, 2014. – 573 c.
100. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III / Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
101. Кримінальний процес: підручник / За заг. ред. В. В. Коваленка, Л. Д. Удалової, Д. П. Письменного. – К.: «Центр учбової літератури», 2014. – С. 544 с.
102. Кримінальний процес: підручник / Ю. М. Грошевий, В. Я. Тацій, Ю. М. Грошевий та ін. – Х.: Право, 2013. – 824 с.
103. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2013. – № 9-10, № 11-12, № 13. – Cт. 88.
104. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон від 28.12.1960 № 1001-05: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1001-05
105. Крылов В. П. Взаимодействие следователей МООП и органов милиции Туркменской ССР в стадии предварительного следствия / В.П. Крылов // Материалы научно-практической конференции – Ашхабад, 1966. – С. 59-67.
106. Крылов И.Ф. Криминалистическая характеристика и ее место в системе науки криминалистики и в вузовской программе / И.Ф. Крылов // Криминалистическая характеристика преступлений: сб. науч. трудов. – М.: Всесоюз. ин-т по изуч. причин и разраб. мер предупр. прест. Прокуратуры СССР, 1984. – С. 31-34.
107. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений / В.Н. Кудрявцев. – М.: Юрид.лит., 1972. – 352 c.
108. Кузнецов Н. А. Собирание и использование документов в качестве доказательств по уголовным делам: дис.... канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / Н. П. Кузнецов – М., 1996. – 190 с.
109. Курс советского уголовного процесса: Общая часть / А.И. Трусов. – М.: Юридическая литература, 1989. – 639 с.
110. Кустов A.М. Криминалистическое учение о механизме преступления: автореф. дис... докт. юрид. наук: спец. 12.00.09 / А.М. Кустов. – М., 1997. – 43 с.
111. Куц В.М. Прокурорські засоби протидії торгівлі людьми: науково-практичний посібник / В.М. Куц, А.М. Орлеан. – К.: Варта, 2007. – 168 с.
112. Лавров В.П. Способ сокрытия преступления и его криминалистическое значение / В.П. Лавров, И.М. Лузгин. – М.: Юрид. лит., 1980. – 340 с.
113. Лазарева В.А. Доказывание в уголовном процессе: учеб.-практич. пособие: 4-е изд., перераб. и доп / В.А. Лазарева. – М.: Издательство Юрайт, 2013. – 359 с.
114. Ларин А. М. Криминалистика и паракриминалистика / А.М. Ларин. – М.: БЕК, 1996. – 192 с.
115. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции / А.М. Ларин. – М.: Юрид. лит., 1986. – 160 с.
116. Лизогуб Я.Г. Протидія торгівлі людьми: аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства: навч. посіб. / Я.Г. Лизогуб, С.С. Яценко. – К.: Атіка, 2005. – 240 с.
117. Лисиченко В.К. Криминалистическое исследование документов (правовые и методологические проблемы): дис. … докт. юрид. наук: спец. 12.00.09 / В.К. Лисиченко – К., 1973. –190 с.
118. Лисиченко В.К. Юридическое понятие документа и его значение / В.К. Лисиченко // Криминалистика и судебная экспертиза – К., 1972. – С. 179-190.
119. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальна компетенція і свобода угляду посадових осіб / Л.М. Лобойко // Наук. вісн. Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ. – 2007. – № 3. – C. 261-271.
120. Лузгин И.М. Методологические проблемы расследования / И.М. Лузгин. – М.: Юрид. лит., 1973. – 216 с.
121. Лукашевич В. Дидактические материалы к специализированному курсу криминалистики / В. Лукашевич, М. Салтевский. – К.: КВШ МВД СССР, 1986. – 72 с.
122. Лукьянчиков Е.Д. О соотношении криминалистической и оперативно-тактической характеристик преступления / Е.Д. Лукьянчиков // Вісник ЛАВС МВС ім. 10-річчя незалежності України. – 2003. – № 2. – С. 185-193.
123. Лупинская П. А. Решения в уголовном судопроизводстве, их виды, содержание и формы / П. А. Лупинская. – М., 1976. – 190 с.
124. Лупинская П. А. Решения в уголовном судопроизводстве: теория, законодательство, практика / П. А. Лупинская. – М.: ЮРИСТЪ, 2006. – 240 c.
125. Матусовский Г.А. Методика расследования хищений: учеб. пособие / Г.А. Матусовский. – К.: УМК ВО, 1988. – 88 с.
126. Михайленко А.Р. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе / А.Р. Михайленко; под ред. А. Л. Цыпкина. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1975. –151 c.
127. Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве / М.М. Михеенко. – Киев: Вища шк., 1984. – 133 c.
128. Міжнародна поліцейська енциклопедія: у 10 т. / Відп. редактори Є.М. Моісеєв, Ю.І. Римаренко, В.Я. Тацій, Ю.С. Шемшученко. – К.: Атіка, 2010. – Т. VІ. Розвідувальна діяльність поліції. – 1100 с.
129. Модное увлечение или новое слово в науке? (Еще раз о криминалистической характеристике преступления) / Р. Белкин, И. Быховский, А. Дулов // Известия. – М., 1987. – С. 56-58.
130. Моисеев А.П. Криминалистическое исследование документов // Криминалистика / под ред. Р.С. Белкина, Г.Г. Зуйкова. – М., 1968. – С. 176-190.
131. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України: за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 січ. 1997 р. / за ред. В. Ф. Бойка, Я. Ю. Кондратьева, С. С. Яценка. – К., 1997. – 974 с.
132. Научно-практический комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу РСФСР / Под общ. ред. В. М. Лебедева. – М., 1997. – 1007 c.
133. Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно-правовому контексті:у 2-х кн. / ред. Ю. Шемшученко. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київський ун-т права, Нац. акад. внутр. справ України, 2001. – Кн. 1. – Ч. 2. – 1012 с.
134. Никифорчук Д.Й. Теоретичні та практичні засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів: монографія / Д.Й. Никифорчук. – К., 2009 – 328 с.
135. Овчинский А.С. Информация и оперативно-розыскная деятельность / А.С. Овчинский; под ред. В. И. Попова. – М., 2002. – 123 с.
136. Овчинский В.С. Основы борьбы с организованной преступностью: монография / В.С. Овчинский, В.Е. Эминов, Н.П. Яблоков. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 404 с.
137. Овчинский С.С. Оперативно-розыскная информация / С.С. Овчинский; под ред. А.С. Овчинского и В.С. Овчинского. – М., 2000. – 117 с.
138. Ожегов С.И. Словарь русского языка / С.И. Ожегов. – М., 1989. – 921 с.
139. Оперативно-розшукова діяльність: навч. посіб. / Є.М. Моісеєв, О.М. Джужа, Д.Й. Никифорчук та ін. // За заг. ред. проф. О.М. Джужи. – К.: Правова єдність, 2009. – 310 с.
140. Оперативно-розыскная деятельность органов внутренних дел: Общая часть. Разделы I-VII: учебник / под ред. В.М. Атмажитова. – М., 1990. – 578 с.
141. Організована злочинність в Україні / за ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К.: НАВСУ, 1999. – 124 с.
142. Орлов Ю. Показники якості оперативно розшукової інформації / Ю. Орлов // Право України. – 2005. – № 12. – С. 53-56.
143. Основы оперативно-розыскной деятельности: учебник / под ред. В. Б. Рушайло. – СПб., 2000. – 720 с.
144. Офіційний сайт Міжнародної організації з міграції в Україні: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.iom.org.ua.
145. Панов Н.И. Уголовно-правовое значение способа совершения преступления: учебное пособие / Н.И. Панов. – Х.: Изд-во Харьк. юрид. ин-та, 1984. – 111 с.
146. Пещак Я. Следственные версии. Криминалистическое исследовани / Я. Пещак; под. ред. А. Р. Ратинова. – М.: Прогресс, 1976. – 226 с.
147. Погорецький М. А. Негласні слідчі (розшукові) дії та оперативно-розшукові заходи: поняття, сутність і співвідношення / М.А. Погорецький, Д.Б. Сергєєва // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2014. – № 2 (33). – С. 137-141.
148. Погорецький М. Теорія кримінального процесуального доказування: проблемні питання / М. Погорецький // Право України. – 2014. – № 10. – С. 12-25.
149. Погорецький М.А. Оперативно-розшукові заходи: проблеми правового регулювання / М.А. Погорецький // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика): наук.-практ. журн. – К., 2007. – № 14. – С. 135-145.
150. Погорецький М.А. Судовий контроль за оперативно-розшуковою діяльністю як засіб захисту прав людини / М.А. Погорецький // Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні: матеріали IX регіональної науково–практичної конференції (Львів, 13-14 лютого 2003 р.). – Львів: ЛДУ, 2001 – С. 542-543.
151. Погорецький М.А. Судовий контроль та прокурорський нагляд за використанням протоколів оперативно-розшукової діяльності в кримінальному процесі / М.А. Погорецький // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 2. – С. 32-38.
152. Погорецький М.А. Функціональне призначення ОРД у кримінальному процесі: монографія / М.А. Погорецький. – Харків: Арсіс-ЛТД, 2007. – 576 с.
153. Поликашин В.С. Основы управления и принятия решений в военном деле: учеб. пособие: в 2 ч. / В.С. Поликашин. – Харьков, 2003. – Ч. 1.: Военный менеджмент. – 356 с.
154. Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань: Наказ Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року № 69: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/pd.html?_m=publications&_t=rec&id=110522.
155. Полуляхов О.В. Типові версії розслідування торгівлі людьми / О.В. Полуляхов // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2004. – № 25. – С.32-37.
156. Поляков М.П. Результаты ОРД как повод и основание к возбуждению уголовного дела / М.П. Поляков, А.П. Попов // Интерпретация результатов оперативно-розыскной деятельности в эффективном уголовном процессе: сб. научн. статей / под общ. ред. проф. В. Т. Томина. – Пятигорск, 2001. – С. 94-107.
157. Попелюшко В.О. Запобіжні заходи в новому К