НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ СОЦІАЛЬНОСТІ В ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

КАХОВСЬКА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 351.82.001.8(477):330.342.146(477)

НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ДИНАМІКИ СОЦІАЛЬНОСТІ
В ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління
національним господарством

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
економічних наук

Науковий консультант:
Серьогін Сергій Михайлович
доктор наук з державного управління, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Дніпропетровськ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП …............................................................................................................. 5
РОЗДІЛ 1
ДЕРЖАВА Й ЕВОЛЮЦІЯ ЇЇ СУСПІЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ФОРМ І ЗАСОБІВ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ ………….…………………………... 18
1.1. Суспільно-відтворювальна діяльність як конструкт створення
і функціонування держави ……………………............................................... 18
1.2. Оконтурення місії держави щодо інтегрування суспільства
й генерування його розвитку ………………………………………………… 31
1.3. Ідея держави з досконалим суспільним устроєм і її суспільне сприйняття ……………………………………………………………………. 48
Висновки до першого розділу .................................................................. 64
РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СУТНОСТІ І ПРИРОДИ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ …………………………………………………….. 67
2.1. Економіко-філософські основи суспільного руху до концепції соціальної держави ………………..…...………………………………………. 67
2.2. Розвиток зарубіжної наукової думки щодо сутності держави соціального спрямування ………………………………………….... 83
2.3. Дискурс аргументації змісту соціальної держави російськими фахівцями ...…………………………………………………………………….. 94
2.4. Національний внесок у теорію соціальної держави …..…………. 105
Висновки до другого розділу ................................................................... 113
РОЗДІЛ 3
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ «СОЦІАЛЬНОСТІ» ЯК ПРОДУКТУ ФУНКЦІОНУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ ТА ДЕТЕРМІНАНТ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ...…………………………………………………………….. 117
3.1. Соціогенетика сутності поняття «соціальність» з урахуванням часу формування інтересу до неї ……………………………………………... 117
3.2. Парадокси тлумачення «соціальності» і її реалізації в умовах домінування суспільства над людською особистістю …………..…………... 132
3.3. Концепт методологічного ядра природи «соціальності», адаптований до сучасних реалій ………..……………………………………... 148
3.4. Детермінанти забезпечення соціальності державою ..…………… 164
3.4.1. Податки і оподаткування як інструменти активізації діяльності і зміни добробутних позицій населення ...……………………….. 165
3.4.2. Соціальні стандарти як інструмент нарощування соціальності ………………...…………………………………………………... 186
Висновки до третього розділу ................................................................. 189
РОЗДІЛ 4
ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ І ДЕСТРУКЦІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СОЦІАЛЬНОСТІ ПІД ЧАС РОЗБУДОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ ...……………………………………………………………………… 193
4.1. Науково-критична оцінка дивергенції розвитку економічної бази забезпечення соціальності в просторі і часі ...………………………….. 193
4.2. Оцінка асиметричності соціальних позицій населення
за доходами, регульованими державою …………………………………...…. 212
4.3. Особливості диференціації доходів домогосподарств у секторах діяльності за ринкової активності …………………………………...………... 232
Висновки до четвертого розділу ……………………………………….. 247
РОЗДІЛ 5
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ СОЦІАЛЬНОСТІ І ЙОГО ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 250
5.1. Вдосконалення інформаційного забезпечення регуляторних дій держави щодо змін соціальності ………………………………………...……. 250
5.2. Основи метрології та експлікації соціальності ………………..…. 275
5.3. Механізм державного регулювання соціальності у просторі і часі …..………………………………………………………………………….. 294
Висновки до п’ятого розділу ………………………………...…………. 316
ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 321
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................... 327
ДОДАТКИ ............................................................................................................ 372
ДОДАТОК А. Розрахунок параметрів системи нормальних рівнянь щодо встановлення тренду податкової місткості ( ), заробітної плати найманих працівників ( ), доходів підприємницьких структур ( ) та амортизаціємісткості ( ) в економіці України ...………….. 373
ДОДАТОК Б. Тренд показника умовного здоров’я України і його оцінка …………………………………………………………………………… 386
ДОДАТОК В. Документи, що підтверджують факт впровадження результатів дисертаційної роботи ...................................................................... 389

ВСТУП

Актуальність теми. Сьогодні в Україні в основному сформовано підвалини ринкової економіки, проте ринок сам по собі не був метою суспільно-економічних перетворень. З переходом країни в систему координат ринкової економіки не припинилися, а навпаки, посилилися прагнення до соціальної справедливості. Подібні дії свого часу в західних країнах сприяли формуванню різних моделей соціальної ринкової економіки, які різняться мірою участі держави в забезпеченні соціальності.
Цей поступ забезпечувався представництвом учених різного наукового спрямування. Теоретичну осмисленість процесів насичення економічної діяльності соціальними аспектами репрезентують праці найвідоміших представників західної наукової думки, зокрема, А. Амонна, М. Арагона, Х. Байєра, Г. Бортіса, Х. Брауна, А. Вагнера, М. Гарсія Еррери, Г. Гегеля, Л. Гумпловича, Е. Дюпрееля, Л. Ерхарда, Дж. Кейнса, Р. Ліфмана, К. Маркса, Т. Маршалла, Р. фон Моля, Ф. Науманна, В. Ойкена, Р. Оуена, Ю. Оффнера, А. Сен-Сімона, Ж. Сісмонді, П. Сорокіна, Дж. Стіглера, Р. Тітмаса, Ф. Фабриціуса, Ш. Фур’є, О. Шпанна, Р. Штаммлера, Л. фон Штейна, Й. Шумпетера та багатьох інших.
Звісно, не існує стандартного алгоритму підпорядкування економічних перетворень соціальним. У кожній країні життя висуває свої проблеми, пов’язані зі специфікою руху до цивілізаційних стандартів добробуту. Щодо України та інших пострадянських країн, то проблематика зміни життя пересічного громадянина на краще пов’язувалася з інверсійним характером ринкового трансформування. Адекватно цим особливостям і необхідності запровадження ринкової економіки із соціальною орієнтацією формувалися й реалізовувалися наукові акценти їх супроводу. Виходячи з того, що соціальні питання розвитку є предметом розгляду філософських, економічних, політичних та соціальних наук, період незалежного господарювання характеризується сплеском наукової думки з опрацюванням теоретико-методологічних питань соціалізації економіки, забезпечення соціальної орієнтації в ринковій економіці, обґрунтування соціальної політики, механізму надання суспільних послуг тощо. Особливо виділяються в цьому контексті наукові пошуки таких російських учених, як Л. Абалкін, О. Богомолов, О. Бузгалін, Т. Заславська, О. Івін, В. Лексін, Г. Лисічкін, М. Петраков, Н. Римашевська, В. Рутгайзер, С. Солнцев, С. Шаталін, М. Шмельов, Т. Юр’єва, та вітчизняних – О. Амоша, В. Андрущенко, В. Бесєдін, Д. Богиня, З. Варналій, З. Галушка, В. Геєць, М. Герасимчук, В. Гришкін, О. Грішнова, Г. Губерна, Н. Дєєва, М. Долішній, С. Дорогунцов, Ю. Зайцев, Л. Зайцева, Т. Заяць, Б. Кваснюк, Е. Лібанова, Л. Лісогор, І. Лукінов, В. Мікловда, В. Новіков, О. Новікова, В. Пила, В. Поповкін, В. Рибак, М. Соколик, Л. Тимошенко, М. Туган-Барановський, Л. Червова, М. Чумаченко та багатьох інших.
Треба наголосити й на тому, що впродовж років незалежності в Україні сформувалися нові наукові школи, а саме: ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Інститут економіки промисловості НАН України, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Інститут регіональних досліджень НАН України, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, НДЕІ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, НДІ праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики й НАН України та інші, для яких питання соціальної динаміки стали головною тематикою наукових досліджень.
Проте національна практика не змогла повною мірою скористатися здобутками вищезгаданих й інших учених та наукових установ через зосередження управлінської практики лише на окремих питаннях забезпечення суспільного добробуту з постійною зміною підходів до вирішення соціальних проблем і залученням не завжди слушних рекомендацій зарубіжної науки. Наслідком цих перипетій стали масштабна бідність та прояви прямого порушення базових прав людини. Реалії свідчать про використання управлінськими структурами як у практиці соціалізації, так і для формування соціальних програм інформації, яка не враховує дані об’єктивного опису соціальної ситуації і не дозволяє виділяти етапні детермінанти впливу. Ми схильні стверджувати, що наукова думка певним чином абстрагувалася від домінантності соціального в економічних перетвореннях і достатньою мірою теоретично не розробляла проблему сутності «соціальності» та її забезпечення в розвитку територій. Але ускладнення практичних завдань соціально-ринкової трансформації зумовлюють необхідність адекватних змін у теорії та методології розбудови соціальної держави. В основному йдеться не тільки й не стільки про створення нової системи соціальних гарантій, а насамперед про задіяння соціальних факторів забезпечення економічного зростання в системі мотивації поведінки суб’єктів господарювання і найманих працівників. Небезпечний розрив між практикою забезпечення соціальності в розвитку та її теоретичним обґрунтуванням поглиблюється.
Сукупність наведених чинників та нагальна потреба в наданні соціальним зрушенням керованого характеру з урахуванням стану соціуму й зумовили вибір теми, визначили мету і завдання дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в руслі програми Президента України В. Ф. Януковича «Україна – для людей» та відповідно до такого важливого документа, як Програма економічних реформ на 2010 – 2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».
Дисертаційне дослідження виконувалось на кафедрі державного управління та місцевого самоврядування Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в межах наукових тем «Розробка методологічних засад державної політики сталого регіонального розвитку» (номер державної реєстрації 0106U006529), «Базові засади соціального розвитку як сфери публічного адміністрування» (номер державної реєстрації 0110U002237), «Публічна служба в умовах глобалізації: контент, науково-світоглядні та морально-етичні засади, критерії оцінки ефективності» (номер державної реєстрації 0111U003434), «Організаційно-аналітичне забезпечення управління регіональним розвитком» (номер державної реєстрації 0109U000466) та «Забезпечення системи управління територіальним розвитком інструментальними засобами упередження кризових явищ» (номер державної реєстрації 01010U002233), в яких автор брала участь як науковий співробітник. Автором було в їх рамках надано теоретичне обґрунтування необхідності державного регулювання динаміки соціальності, визначено коло чинників впливу на формування й розвиток соціальності в економічному просторі країни; запропонована концепція організаційно-економічного механізму надання змінам соціальності суспільного розвитку керованого характеру.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розробка концептуальних основ соціальності в частині теоретико-методологічних основ її формування в економічних системах з різним рівнем соціалізації, оцінки стану в конкретні періоди часу та забезпечення позитивної динаміки через удосконалення організаційно-економічного механізму управління змінами соціальності в бажаному напрямку як основи підтримання стійкого соціально-економічного розвитку країни та її регіонів в умовах перехідної економіки.
Згідно з метою дослідження в дисертації поставлені і вирішені такі завдання:
 проаналізовано розвиток наукових поглядів на місію держави крізь призму еволюції сприйняття узгодженості цінностей і потреб суспільства та індивідуума;
 уточнено та доповнено ґенезу ідеї держави соціального спрямування шляхом систематизації соціальних проявів у багатовіковій історії суспільного розвитку;
 узагальнено наукові погляди щодо визначення поняття «соціальна держава» через критичне осмислення її різноманітних тлумачень зарубіжними й вітчизняними вченими та державними діячами з урахуванням розбіжності очікувань і реалій життя населення;
 досліджено еволюцію підходів до визначення сутності поняття «соціальність» та обґрунтовано нову парадигму його тлумачення адекватно соціальній ринковій орієнтації;
 оцінено сучасний стан і зміни соціальності впродовж незалежного господарювання в розрізі країни загалом, її регіонів, видів економічної діяльності та форм власності;
 обґрунтовано набір чинників впливу на формування й розвиток соціальності в економічному просторі країни та її регіонів;
 розроблено на засадах інноватики формалізовану модель процесу формування та змін соціальності і метрологічних основ їх діагностики;
 обґрунтовано організаційно-економічний механізм державного регулювання динаміки соціальності і надання її змінам керованого характеру.
Крім кола основних завдань, у процесі розробки багатоаспектної проблеми забезпечення соціальності в розвитку вирішувалася достатня кількість другорядних питань, особливо тих, які створювали основу емпіричних і методологічних оцінок потенційних можливостей щодо забезпечення позитивної соціальної динаміки українського суспільства.
Об’єктом дослідження є соціальність у перехідній економіці як результат гетерогенних відносин між суб’єктами економіки.
Предметом дослідження є теоретичні та науково-методичні засади оцінки стану та приведення параметрів соціальності до рівня, прийнятного за поступом до цивілізаційних стандартів згідно з фінансовими можливостями держави.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що вирішення науково-прикладної проблеми щодо теоретичного обґрунтування й розробки цілісної методологічної концепції управління соціальністю в перехідній економіці відповідно до сформованих реалій забезпечить прогресивні взаємоузгоджені зміни в соціальній архітектоніці суспільства.
Методи дослідження. Виконання дисертаційної роботи базується на застосуванні фундаментальних, загальнонаукових та спеціальних методів наукових досліджень. Для досягнення поставленої мети використано такі загальнонаукові методи дослідження, як діалектичний метод пізнання, застосований до вивчення сучасних концепцій соціального розвитку, теоретичних розробок вітчизняних та зарубіжних учених з питань розбудови соціальної держави, законодавчих та нормативних актів щодо регулювання соціальності. За допомогою методу синтезу визначено основні напрями наукових досліджень з тематики роботи. Для комплексного дослідження сучасних тенденцій та актуальних проблем соціально-економічного розвитку країни було використано системний підхід та системний аналіз. У результаті застосування компаративного аналізу автором надано порівняльну характеристику розуміння і метрології соціальності в Україні та країнах світу. Методи економіко-статистичного аналізу дали можливість виявити недоліки існуючих підходів до оцінки соціальності впродовж незалежного господарювання в розрізі країни загалом, її регіонів, видів економічної діяльності та форм власності. Використання структурно-функціонального підходу та системного аналізу в поєднанні з такими загальними методами наукового пізнання, як дедукція, індукція, абстрагування, узагальнення, аналіз і синтез, дозволили розробити формалізовану модель процесу формування соціальності й метрологічних основ її діагностики, визначити її найважливіші складові в умовах перехідної економіки, сформувати науково-методологічний підхід до державного регулювання динаміки соціальності.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні й розробці цілісної сучасної концепції державного регулювання динаміки соціальності в перехідній економіці, які мають методологічну базу і необхідне для практичного використання методичне, інформаційне та інструментально-математичне забезпечення. У своїй сукупності результати виконаного дослідження репрезентують отримання наукових результатів у галузі економічної науки, які дозволили вирішити нагальну науково-прикладну проблему щодо створення й удосконалення організаційно-економічного механізму управління соціальною динамікою суспільства.
На основі здійснених наукових досліджень автором отримано такі результати
уперше:
 теоретично обґрунтовано авторську концепцію сутності поняття «соціальність» з позицій наступності минулого її сприйняття та сучасних трансформацій і суспільних перебудов як організованого ззовні на тривалий термін регулювання гетерогенних відносин між індивідами або владою, бізнесом й домогосподарствами, складених закономірно й пов’язаних з умовами й засобами розширеного відтворення, що потребують інтегрального поєднання їх суперечливих інтересів у діючому правовому полі через механізми зменшення або усунення деструктивних відмінностей у доходах за результатами діяльнісного спілкування;
 розглянуто соціальність як об’єкт комплексного моделювання з виокремленням найбільш важливих для сучасного етапу розбудови соціальної держави чинників з позитивним і негативним характером впливу на її забезпечення в соціально-економічному розвитку та надано їм економіко-статистичну оцінку;
 створено на інноваційних засадах цілісну теоретичну й методологічну концепцію освоєння простору соціальності на основі розробки й використання технології управління за інтегральним соціальним результатом;
 розроблено науково-методичні основи оцінки стану і прогнозу перспектив зміни рівня соціальності в розрізі країни загалом і її регіонів на підставі моніторингу реально сформованих макропоказників та їх стандартизованих аналогів, які перебувають у неприйнятних зонах з погляду виконання державою її соціального призначення;
удосконалено:
 понятійно-категоріальний апарат «соціальної держави» через критичне осмислення розробок зарубіжних та вітчизняних наукових шкіл й окремих учених, як підтверджених, так і не пов’язаних з практикою впровадження, який, на противагу стереотипним, зміщує акценти в бік більш об’єктивного сприйняття основного продукту її функціонування й дозволяє реалізувати багатокритеріальний підхід до його оцінювання;
 наукове обґрунтування набору детермінант забезпечення соціальності, які відображають особливості її формування й підтримання державою в ринковій економіці соціального спрямування з недосконалим ринковим механізмом;
 науково-методичні засади оцінки дивергенції розвитку економічної бази забезпечення соціальності в розрізі видів економічної діяльності, форм власності, регіонів, домогосподарств, розподілу населення за доходами по децилях;
 трактування сутності та взаємозв’язку категорій «державне управління» та «державне регулювання» у контексті адекватного переосмислення новітніх для країни суспільно-економічних і соціальних процесів в умовах ринку з акцентом на ситуаційне домінування соціальної компоненти;
дістали подальшого розвитку:
 теоретичні положення щодо сутності й ролі «держави» через низку характерних ознак, сформованих у різні часові проміжки суспільного розвитку в аспекті її прагнення матеріалізувати в території і населенні ідею досконалості суспільного життя;
 сутнісно-змістовна характеристика суспільного устрою, зорієнтованого на людину і її потреби, у поєднанні з пошуковою методологією, яка сприятиме не тільки збагаченню наукових розробок новими логічними моделями (парадигмами), а й виходу за межі усталених понять і посилення ймовірності зміни соціальних реалій;
 аргументація дій влади щодо обґрунтування і здійснення еволюційно-революційних перетворень у соціальній структурі суспільства в контексті стратегічного бачення соціальних перспектив.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони створюють базу для теоретико-методологічного та науково-методичного обґрунтування процесів формування та оцінки соціальності в нестабільному середовищі економіки перехідного періоду, а також запровадження організаційно-економічного механізму ефективного управління динамікою соціальності із забезпеченням соціального прогресу. Крім того, практичне значення дослідження полягає у виробленні концептуально нової методологічної бази щодо впорядкування й надання більш значущої соціальності прогнозам і планам соціально-економічного розвитку країни загалом і її регіонів зокрема.
Основні положення дисертаційного дослідження були використані:
 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України в поточній діяльності під час формування та забезпечення реалізації державної політики економічного й соціального розвитку, зокрема під час здійснення державного прогнозування економічного і соціального розвитку України та підготовки відповідних планів і програм, розробки структури прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку на перспективу (довідка № 3201-06/6118-12 від 20.02.2013);
 Кіровоградською обласною державною адміністрацією під час підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо науково-методичного забезпечення реалізації таких пріоритетних напрямів Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, як «Створення інституціональних умов для регіонального розвитку» й «Забезпечення розвитку людських ресурсів», а також під час формування проекту Програм економічного та соціального розвитку на 2011 р. і на 2012 р., обласної програми «Центральний регіон – 2015» (довідка № 15/04.03/16 від 14.01.2013);
 Донецькою обласною державною адміністрацією на підґрунті апробації економічними та фінансовими службами в процесі відпрацювання основних положень комплексної програми соціально-економічного розвитку регіону впродовж 2010 – 2012 рр. (довідка № 06/14я-3254 від 15.12.2012);
 Головним управлінням економіки Запорізької обласної державної адміністрації під час підготовки основних завдань та заходів щорічних програм соціально-економічного та культурного розвитку Запорізької області протягом 2010 – 2012 рр. та «Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 р.» (довідка № 01-25-10/624 від 08.11.2012);
 Головним управлінням економіки Дніпропетровської обласної державної адміністрації в процесі відпрацювання основних положень програми соціально-економічного і культурного розвитку області на 2013 рік (довідка № 1754/0/31-12 від 27.12.2012);
 Головним управлінням праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації під час моніторингу у сфері праці та зайнятості, зокрема: проведені оцінки регуляторних дій держави у формуванні й підтриманні соціальних позицій населення за доходами, оцінювання чинників з позитивним і негативним характером впливу на забезпечення соціальності у соціально-економічному розвитку регіону (довідка № 5064/0/192-12 від 21.12.2012);
 виконавчим комітетом Запорізької міської ради стосовно діагностики позитивних результатів і деструкцій у забезпеченні соціальності та методики визначення деструктивних управлінсько-регуляторних дій на рівні місцевої влади в процесі відпрацювання основних положень «Комплексної програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Запоріжжя на період до 2015 року» (довідка № 09/02-23/00411 від 13.02.2013);
 виконавчим комітетом Знам’янської міської ради Кіровоградської області як апробацію економічними та фінансовими службами в процесі відпрацювання основних положень «Комплексної програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Знам’янка на період до 2015 року» (довідка № 1-19/139 від 24.12.2012);
 Народним депутатом України А. М. Близнюком задля впровадження в практику регулювання соціалізаційних процесів через внесення ряду законопроектів, зокрема змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік» щодо необхідності інформаційного забезпечення бюджетного процесу індикаторами реального рівня соціальності та діапазону диференціації населення за доходами через введення співвідношення між середньомісячною заробітною платою і її модальним значенням;
 Ульянівською РДА Кіровоградської області під час розробки районного сегменту обласної комплексної програми розвитку на 2011 – 2015 рр. «Центральний регіон – 2015» (довідка № 21-74/1 від 24.12.2012);
 Першотравневою РДА Донецької області під час розробки заходів з діагностики та управління соціальною динамікою для досягнення прийнятної соціальної диференціації населення, що були надіслані як рекомендації до Донецької обласної державної адміністрації в межах розробки «Стратегії соціально-економічного розвитку Донецької області до 2015 р.» та «Регіональної стратегії розвитку малого та середнього бізнесу до 2016 р.» (довідка № 02/29-1374 від 20.12.2012);
 Дніпропетровським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України шляхом внесення змін до лекційного матеріалу дисципліни «Статистичні методи в державному управлінні» та модуля «Економічний аналіз державної політики», які викладаються слухачам спеціальності «Державне управління» різних форм навчання та в межах системи підвищення кваліфікації державних службовців (довідка № 03/1-8-06-1024 від 24.12.2012);
 у науковій роботі під час виконання держбюджетної тематики кафедри економіки і регіональної економічної політики Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за темами: «Розробка елементів механізму управління адміністративно-територіальними одиницями регіону з різним рівнем соціально-економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0102U003694), «Розробка методологічних засад державної політики сталого регіонального розвитку» (номер державної реєстрації 0106U006529), «Організаційно-аналітичне забезпечення управління регіональним розвитком» (номер державної реєстрації 0109U000466), «Забезпечення системи управління територіальним розвитком інструментальними засобами упередження кризових явищ» (номер державної реєстрації 0110U002233) та кафедри філософії, соціології державного управління за темою «Базові засади соціального розвитку як сфери публічного адміністрування» (номер державної реєстрації 0110U002237) (довідка № 03/1-8-22-1064 від 28.12.2012).
До дисертації додаються документи, що підтверджують реалізацію наукових розробок дисертанта.
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки й висновки дисертаційного дослідження є підсумком особистих досліджень автора з проблеми забезпечення соціальності в транзитивній економіці й управління її змінами. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, а одержані результати – особистим внеском здобувача в економічну науку. Внесок автора в колективні опубліковані роботи конкретизовано в переліку публікацій.
З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано в дисертації лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи дисертанта.
Наукові результати, положення та висновки, які виносяться на захист, одержані автором самостійно, є його власним науковим доробком і відображають його погляди на зміст і природу соціальності в економіці та її детермінант, метрологію соціальності в державі соціального спрямування, результати їх практичного задіяння в розбудову соціальної держави, інструментально-управлінське та інформаційне забезпечення керованої динаміки соціальності в суспільстві.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи апробовані автором в особисто підготовленій монографії, а окремі теоретичні узагальнення та суттєві висновки і рекомендації були висвітлені у двох колективних монографіях, навчальних посібниках, наукових статтях та публікаціях, що друкувалися в різних виданнях.
Найважливіші теоретичні, методологічні й практичні результати наукового дослідження доповідалися та були схвалені на різноманітних комунікаційних заходах різного рівня представництва, зокрема на міжнародних наукових конгресах: «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2011 р.); «Демократія у країнах Східної Європи: конституційно-правовий вимір» (м. Харків, 2011 р.) та на міжнародних конференціях й конференціях з міжнародною участю: «Ключови въпроси в съвременната наука – 2011» (София, 2011 г.); «Актуальні проблеми розвитку соціально-економічних систем» (м. Бердянськ, 2011 р.); «Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення» (м. Дніпропетровськ, 2011 – 2012 рр.); «Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності» (Сімферополь – Ялта, 2011 р.); «Актуальні питання забезпечення стійкого розвитку національного господарства» (м. Кременчук, 2011 р.); «Проблеми управління соціальним і гуманітарним розвитком» (м. Дніпропетровськ, 2011 – 2012 рр.); «Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2012 р.); «Самодостатність розвитку в епоху глобальної інтеграції» (м. Сімферополь, 2012 р.); «Оновлення парадигми суспільного розвитку в ХХІ столітті» (Сімферополь-Феодосія, 2012 р.); «Цінності сучасного конституціоналізму (V Тодиківські читання)» (м. Харків, 2012 р.); «Моделі збалансованого розвитку соціально-економічних систем: економіко-правові, соціально-політичні, історичні та філософські аспекти» (м. Бердянськ, 2012 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 65 наукових працях, загальним обсягом 50,75 д.а., серед яких:
1 одноосібна монографія (20,23 д.а.), 3 колективні монографії (1,52 д.а.),
24 статті (11,1 д.а.) у наукових фахових виданнях, 19 публікацій (3,85 д.а.) у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, 3 опубліковані праці (1,60 д.а.) у спеціалізованих зарубіжних виданнях та 15 праць (12,45 д.а.), які додатково відображають наукові результати дисертації.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 401 сторінку друкованого тексту, у тому числі 36 таблиць, 24 рисунки (схеми, діаграми, графіки), які займають 53 сторінку, 27 формул, перелік посилань із 486 найменувань на 45 сторінках та 3 додатки на
30 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано вирішення актуального наукового завдання з обґрунтування необхідності державного регулювання динаміки соціальності. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дали можливість узагальнити результати дослідження і зробити такі висновки:
1. Суспільно-історичний розвиток свідчить про те, що люди для посилення продуктивних спроможностей повинні поєднувати й спрямовувати сили, що вже існують. Таким інтегративним джерелом посилення здатностей суспільства є держава. Розкриття сутності і призначення держави відбувається через низку характеристик щодо її прагнення матеріалізувати в території і населенні ідею досконалості суспільного життя. Їх індикатори дістають прояв через логіку виникнення держави, міру спрямованості її дій на спільноту або на той чи інший прошарок населення чи окремих індивідів, конкретні зміни в державному устрої, реалії життя тощо. Вивчення філософської, а також наявної літератури різного спрямування дозволяє стверджувати, що гуманістичний сенс держави не оминув їх тематику. Ще у феодальну епоху держава набуває функції, спрямованої на піклування про найбіднішу частину населення. Наука й потужна промислова динаміка забезпечили нові ідеї для більш впевненого ствердження стосовно соціальної сутності держави. Ейфорія від капіталізму сприяла формуванню нових доктрин соціального устрою шляхом посилення соціального призначення держави. Але, як того і слід було очікувати, суспільні негаразди, пов’язані з функціонуванням ринково налаштованих продуцентів, розкололи як суспільство, так і наукову думку на дві групи з протилежними поглядами. Суспільство та індивід мають створити передумови до співпраці в контексті сприйняття індивідом колективного примусу, і навпаки, доведенням свідомості індивіда до рівня беззаперечної підтримки забезпечення спільних потреб. У сучасному світі більшість суспільств належить до помірного колективізму.
2. Логіка зародження та розвитку ідей щодо справедливого соціального устрою простежується в часових і просторових параметрах багатовікової історії суспільної динаміки через локальні, а потім і системні виклики всій сукупності основ суспільного співжиття. Тому зрозуміло, що входження в параметри цивілізаційного життя не видається можливим без усвідомлення науково-громадською елітою суспільств відповідного часу гуманізаційних прагнень щодо утвердження людини як першооснови соціальної реальності. З ХVІ ст. країни Західної Європи переживали злет торгівлі й активності фінансового сегменту економіки, які створили підвалини промислового підйому. Паралельно з цими незаперечними досягненнями, які становили зміст промислової революції, набувало реалій разюче збідніння населення. За наявності діаметрально протилежних тенденцій у суспільстві, а саме можливостей до задоволення потреб, пов’язаних із технічним прогресом, і низького рівня життя, активізувалася наукова думка: німецька класична філософія, класична англійська політична економія і французький утопічний соціалізм. Розуміючи процеси зародження й перебігу всіх соціальних конфліктів, які спричинялися суспільними аномаліями, деяка частина державних діячів, економістів та філософів тих часів обґрунтовувала й пропонувала як реакцію на революційні явища соціальні зміни в контексті поліпшення якості суспільства. Найбільш адаптованими до сформованих реалій були пропозиції щодо створення спочатку правової, а потім соціальної держави. Беззаперечне лідерство в розробці новаційної для свого часу теоретичної концепції соціальної держави визнано за німецьким державознавцем і економістом Л. фон Штейном. Він пов’язував досягнення соціального результату з цілеспрямованою політикою формування такого устрою й прийняття таких настанов, які дозволили б власникам робочої сили набути власність. Зростання багатства вбачається актом, який обопільно сприятливий як для багатих, так і для бідних, оскільки в разі узгодження їх інтересів не порушується природний порядок.
3. Світ перебуває в пошуку нових концепцій соціальної держави. Пошук заходів соціалізаційного характеру пов’язувався і пов’язується з ідеологією примирення робітників, як працюючих, так і безробітних, на підґрунті зміни самою державою матеріально залежного становища робітничого класу на матеріально вільне. Зі зміною економічного простору, який поступово перетворювався на інтегровану, функціонально диференційовану і жорстко раціонально функціонуючу систему, стало зрозумілим, що послабити майнову нерівність громадян, підвищити в міру можливостей соціальні позиції населення індиферентна держава, тобто держава, яка мало опікується справами або станом суспільного розвитку, не в змозі. Після Другої світової війни концепція соціальної держави була закріплена в конституціях ряду країн Західної Європи. У США ідея соціальної держави була сприйнята пізніше, ніж у країнах Європи. При цьому на кінець 70-х років ХХ ст. припала криза ідей соціальної держави. У зв’язку з цим важливою методологічною умовою відновлення й підтримання соціально спрямованого розвитку національної економіки є визначення змісту поняття «соціальна держава». Вивчення зарубіжної наукової думки виводить на зміст «соціальної держави» як такої, що не прагне максимально можливого перерозподілу доходів і майна, забезпечує отримання соціальних послуг, яких не може надати приватний сектор, здійснює соціальний захист малозабезпечених верств населення. На пострадянському просторі склалися стереотипи, за якими соціальну державу сприймають як інститут, що зобов’язався (і не примусово, а з власної ініціативи) допомагати всім тим, хто ще або вже не спроможний забезпечити собі гідне життя або мінімум доходів. Соціальна держава, виходячи з існування бідного прошарку населення в розвинених країнах, так і не реалізована до останнього часу в жодній з країн світової спільноти.
4. Особливості моделі «соціальної держави» і її відмінність від інших визначає термін «соціальна». Поняття «соціальний» проектується з незначними відхиленнями на тлумачення категорії «суспільство». Накладання проекцій суспільного й соціального створює логічну базу до окреслення соціальним суспільного життя людей. Соціальність, за сучасним підходом, – це одночасно як процес, так і результат об’єктивованих гетерогенних відносин, що виникають між людьми в процесі діяльного спілкування, незалежно від волі й свідомості, і спрямовані на зменшення неприйнятної асиметрії в їх доходах. Якщо звернутися до основ введення поняття «соціальність» у науково-практичний обіг, то воно відображало дії держави щодо звуження поля нерівності суб’єктів економічного процесу за доходами як через створення умов до зайнятості, так і безпосередньою підтримкою незаможного прошарку населення. За ствердженнями дослідників динаміки капіталізму, від чисто ринкової економіки до суспільств із соціальною орієнтацією вона є процесом постійного прогресування у зменшенні діапазону дохідної нерівності населення. Є всі підстави визначити соціальність як організоване ззовні на тривалий термін регулювання гетерогенних відносин між індивідами або владою, бізнесом і домогосподарствами, складених закономірно й пов’язаних з умовами й засобами розширеного відтворення, що потребують інтегрального поєднання їх суперечливих інтересів у діючому правовому полі через механізми зменшення або усунення деструктивних відмінностей у доходах за результатами діяльнісного спілкування.
5. В умовах індустріальної економіки, а саме такою вона була в Україні на час проголошення незалежності, соціальні відносини підпорядковуються економічним детермінантам. Проте перевернення піраміди пріоритетів на користь соціальних цінностей має стати справою недалекого майбутнього.
За станом на початок 2011 р. ВВП України становив 277 млрд. дол. США
(за паритетом купівельної спроможності 2005 р.) і був меншим від його значення 1990 р. більше ніж у 1,5 раза, а ВВП на душу населення досяг рівня у 6 055 дол. США і був порівняно з 1990 р. меншим в абсолютному вимірі на 2 053 дол. США. За станом на початок 2011 р. доходи зведеного бюджету досягли тільки 73,1 % від рівня 1990 р.
Неспроможність системи управління активізувати економічну діяльність та мобілізувати достатні обсяги доходів знаходять пояснення в безсистемній динаміці доходів населення і їх надмірній диференціації. За офіційними даними, зовсім незначна частка найманих працівників отримували заробітну плату в межах середньої і більше. Так, якщо у 2000 р. середній рівень заробітної плати отримували 24,1 % найманих працівників, то вже у 2011 р. – у 4 рази менше. Реально середньодушовий дохід у вищій децильній групі порівняно з аналогічним показником нижчої децильної групи був у 2000 р. вищим у 627,5 раза, а у 2011 р. вже у 1191 раз.
6. На підставі узагальнення за різними статистичними критеріями особистих думок фахівців державного і регіонального управління та моделювання за ними інтегрального індикатора соціальності визнано за силою впливу найбільш вагомими за односпрямованістю векторів середньомісячну заробітну плату, відповідність ціни й вартості робочої сили згідно з європейськими прагненнями, рівень зайнятості населення, забезпеченість населення житлом і доступною інфраструктурою його обслуговування, стан здоров’я населення та форма власності на засоби виробництва. Блок протиспрямованих чинників складають такі чинники: ціноутворення на товари широкого вжитку і послуги, рівень інфляції, корупція у владних структурах, реальний розрив у доходах між крайніми децилями населення, кількість непрацюючих членів сім’ї, стан злочинності. Практично всі запропоновані показники використовуються сьогодні на різних стадіях бюджетного процесу, а також на відповідних етапах розроблення прогнозів та програм економічного й соціального розвитку країни та її регіонів. Якщо до цього впливовість чинників на певний термін часу визначалася шляхом багатократного перебору і фіксації змін у відповідних локальних показниках, то здійснена теоретична типологізація чинників дозволяє технологізувати процеси управління соціальністю.
7. Управління соціальністю передбачає реалізацію двох завдань, а саме: узгодження зміни чинників позитивного і негативного впливу на неї та виконання функцій із забезпечення прийнятної її динаміки в просторі й часі. Усі можливі управлінські рішення щодо збалансованих змін чинників впливу на соціальність є варіантними. Конкретизація управлінських рішень щодо соціальності відбувається на базі спеціально розробленого інструментарію, який дозволяє моделювати ситуацію загалом, відстежувати фактичні стани і визначати міру їх наближення до певних норм. Модель являє собою абстракцію, яка є проміжною ланкою між теоретичним мисленням і об’єктивною дійсністю. Модель інтегрального показника соціальності, який охоплює весь набір показників впливу на неї, змінює їх багатовимірність на безрозмірність через процедуру стандартизації. Перехід до стандартизованих показників індикації соціальності вимагає розробки їх еталонних значень.
8. У системі управління соціальністю елементом, який визначає її спроможність до надання змінам керованого характеру, виступає організаційно-економічний механізм. Він являє собою сукупність форм і методів регулювання процесів, пов’язаних із формуванням соціальності, і суспільних дій економічних суб’єктів на основі використання економічних, соціальних і фінансових важелів, правових норм та інституційних утворень. Основою такого механізму є дві конструкції, а саме: статична, елементною базою якої виступає модель формування соціальності, та сформований з певною мірою відповідності інструментарій експлікації змін за нею інтегрального показника соціальності та локальних стандартизованих показників. Знаходження локальних стандартизованих показників у діапазоні від 0 до 1,0 дозволяє внормувати їх динаміку й ідентифікувати з активністю суб’єктів економіки щодо зміни соціальності в суспільстві. Організаційно-економічний механізм надання змінам соціальності керованого характеру становить зміст технології просування вперед у зменшенні діапазону нерівності в доходах за рахунок інновування методології оцінки, відстежування і втручання в динаміку соціальності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аристотель: политика, поэтика // Древнегреческая философия: От Платона до Аристотеля / пер. с лат. и древнегреч. – М. : АСТ; Харьков : Фолио, 2003. – 829 с.
2. Таран В. О. Соціальна філософія : навч. посібн. / В. О. Таран, В. М. Зотов, Н. О. Рєзанова. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 272 с.
3. Брокгауз Ф. А. Энциклопедический словарь. Современная версия. / Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. – М. : ЭКСМО, 2005. – 672 с.
4. Социальная политика : учебник / под общ. ред. Н. А. Волгина. – М. : Экзамен, 2003. – 736 с.
5. Скакун О. Ф. Теория государства и права : учебник / О. Ф. Скакун. – Х. : Консум; Ун-т внутр.дел, 2000. – 704 с.
6. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і доп.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : Перун, 2005. – 1728 с.
7. Каховська О.В. Соціальність і її забезпечення в транзитивній економіці: теорія, оцінка, механізм регулювання : монографія / О. В. Каховська.  Д. : ДРІДУ НАДУ, 2012. – 348 с.
8. Giddings F. The elements of sociology / F. Giddings. – New York, 1898. – 634 p.
9. Дарвин Ч. Происхождение человека и половой отбор. Сочинения. Т. 5 / Ч. Дарвин. – М. : Академия наук СССР, 1953. – 1040 с.
10. Parmelee M. The science of human behavior / M. Parmelee. – New York, 1913. – 417 р.
11. Дарвин Ч. О выражении ощущений у человека и животных /
Ч. Дарвин. – СПб., 1899. – 207 с.
12. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов /
А. Смит. – М. : Соцэкгиз, 1962. – 684 с.
13. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество / общ. ред., сост. и предисл. А. Ю. Согомонов : пер. с англ. – М.•: Политиздат, 1992. – 543 с.
14. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии / Э. Дюркгейм. – М. : Наука, 1900. – 575 с.
15. Зиммель Г. Социальная дифференциация. Социологические и психологические исследования / Г. Зиммель. – Киев-Харьков, 1898. – 645 с.
16. Платон. Государство // Древнегреческая философия: От Платона до Аристотеля / пер. с лат. и древнегреч. – М. : АСТ; Харьков : Фолио, 2003. – 829 с.
17. Berger P. L. The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge / P. L. Berger, T. Luckmann. – N-Y : Anchor Books, 1967. – 240 р.
18. Бердяев Н. А. Дух и реальность / Н. А. Бердяев. – М. : АСТ; Харьков : Фолио, 2003. – 679 с.
19. Тейяр де Шарден П. Феномен человека : сб. очерков и эссе : пер. с франц. / П. Тейяр де Шарден / сост. и предисл. В. Кузнецов. – М. : АСТ,
2002. – 553 с.
20. Базові засади соціального розвитку : наук. розробка / авт. кол. : А. В. Решетніченко, О. Б. Кірєєва, Г. Д. Голубчик [та ін.]. – К. : НАДУ, 2011. – 48 с.
21. Элиас Н. О процессе цивилизации. Социогенетические и психогенетические исследования. Т. 1. Изменения в поведении высшего слоя мирян в странах Запада / Н. Элиас. – М. ; СПб. : Университетская книга, 2001. – 332 с.
22. Каховська О. В. Концепт сучасної сутності соціальності як продукту тривалого перехідного процесу до суспільного прогресування / О. В. Каховська // Культура народов Причерноморья. – 2012. – № 236. – С. 39 – 43.
23. Каховська О. В. Еволюція концепції соціальності як результат функціонування соціальної держави / О. В. Каховська // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління / О. С. Поважний (голов. ред.) [та ін.]. – Донецьк : ДонДУУ, 2012. – С. 62 – 74. – Т. ХІІІ. – (Сер. «Економіка». Вип. 252 «Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах суспільно-економічних трансформацій»).
24. Г’юм Д. Трактат про людську природу: Спроба запровадження
експериментального методу міркувань про об’єкти моралі / Д. Г’юм ; за ред. та з передм. Е. К. Мосснера. – К. : Всесвіт, 2003. – 552 с.
25. Кареев Н. И. Западно-европейская абсолютная монархия ХVІ, ХVІІ и ХVІІІ веков. Общая характеристика бюрократического государства и сословного общества «старого порядка» / Н. И. Кареев. – СПб. : М. М. Стасюлевич, 1908. – 460 с.
26. Еллинек Г. Право современного государства. Т. 1. Общее учение о государстве / Г. Еллинек ; пер. под ред. В. М. Гессена и Л. В. Шалланда. –
С-Пб. : Общественная польза, 1903. – 532 с.
27. Пригожин И. От существующего к возникающему. Время и сложность в физических науках : монография / И. Пригожин. – М. : Наука, 1985. – 328 с.
28. Николис Г. Познание сложного. Введение. / Г. Николис, И. Пригожин. – М. : Мир, 1990. – 358 с.
29. Валлерстайн И. Конец знакомого мира: социология ХХІ века / И. Валлерстайн ; пер. с англ. под. ред. В. Л. Иноземцева. – М. : Логос,
2004. – 368 с.
30. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. Панорама новітньої науки / Ж. Рюс ; пер. з фр. В. Шовкун. – К. : Основи, 1998. – 669 с.
31. История экономических учений: современный етап : учебник / под общ. ред. А. Г. Худокормова. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 854 с.
32. Некипелов А. Д. Приоритеты развития современной экономической теории / А. Д. Некипелов, А. И. Татаркин, Е. В. Попов // Экономическая наука современной России. – 2006. – № 3 (34). – С. 125 – 136.
33. Сорокин П. А. Система социологии / П. А. Сорокин ; пер. с англ. В. В. Сапов ; в 2-х т. – М. : Астрель, 2008. – 1008 с.
34. Каховська О. В. Концепція соціальної держави як основа реформування державного механізму / О. В. Каховська // Треті Конституційні читання : зб. тез наук. доп. і повідом. міжнар. наук. конф. молодих учених, асп. і студ. ( м. Харків, 28 – 29 травня 2010 р.) / за заг. ред. А. П. Гетьман ; Нац. юрид. акад. України. – Х. : Права людини, 2010. – С. 78 – 80.
35. Генкин Б. М. Введение в метаэкономику и основания экономических наук : курс лекцій / Б. М. Генкин. – М. : НОРМА, 2002. – 384 с.
36. Жеребин В. М. Уровень жизни населения / В. М. Жеребин, А. Н. Романов. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 592 с.
37. Удотова Л. Ф. Соціальна статистика : підручник / Л. Ф. Удотова. – К. : КНЕУ, 2002. – 376 с.
38. Каховська О. В. Характер поєднання індивідууму та суспільства як індикатор прояву соціальності в місії держави / О. В. Каховська // Ключови въпроси в съвременната наука – 2011 ( София, 17 – 25 април 2011 г.). Том 19. Икономики. – София : «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2011. – С. 53 – 55.
39. Сорокин П. А. Социальная и культурная динамика / П. А. Сорокин ; пер. с англ. – М. : Астрель, 2006. – 1176 с.
40. Мочерний С. Первіснообщинний суспільний спосіб виробництва /
С. Мочерний // Економічна енциклопедія : наук. видання. У 3-х т. Т. 2. / редкол. : С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К. : Академія, 2001. – 848 с.
41. Краткий философский словарь / под ред. М. Розенталя и П. Юдина ; изд. 4-е, доп. и перераб. – М. : Госполитиздат, 1955. – 765 с.
42. Политический словарь / под ред. Б. Н. Пономарева. – М. : ГИПЛ, 1958. – 788 с.
43. Большой энциклопедический словарь : в 2-х т. Т. 1. / гл. ред. А. М. Прохоров. – М. : Советская энциклопедия, 1991. – 863 с.
44. Экономическая история зарубежных стран : курс лекций / Н. И. Полетаева, В. И. Голубович, Л. Ф. Пашкевич и др. ; под общ. ред. В. И. Голубовича. – Мн. : Экоперспектива, 1997. – 432 с.
45. Большой энциклопедический словарь : в 2-х т. Т. 2. / гл. ред. А. М. Прохоров. – М. : Советская энциклопедия, 1991. – 768 с.
46. Большая советская энциклопедия. В 30-ти т. / гл. ред. А. М. Прохоров. – 3-е. изд. – М. : Советская Энциклопедия, 1970 – 1978. – 18240 с.
47. Лукреций. О природе вещей / Лукреций ; пер. Ф. А. Петровского. – М. : Художественная література, 1937. – 288 с.
48. Асмус В. Античная философия / В. Асмус. – М. : Высшая школа, 1976. – 544 с.
49. Каховська О. В. Еволюція місії держави через призму сприйняття цінності і потреб суспільства та індивідууму: від зародження суспільства до ХVІІІ століття / О. В. Каховська // Проблеми сучасного державного управління : зб. наук. пр. / О.С. Поважний (гол. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУУ, 2011. –
С. 71 – 79. – Т. ХІІ. – (Серія «Державне управління»; вип. 186).
50. Мир философии: Книга для чтения / составит. П. С. Гуревич, В. И. Столяров ; в 2-х ч. Ч. 2. Человек. Общество. Культура. – М. : Политиздат, 1991. – 624 с.
51. Конфуций. Суждения и беседы / пер. с кит. П. Попова. – С.-Пб. : СЗКЭО, 2004. – 192 с.
52. Каховська О. В. Еволюція соціальних орієнтирів суспільного призначення держави / О. В. Каховська // Державне управління та місцеве самоврядування: тези ХІ міжнар. наукового конгресу (м. Харків, 24 березня 2011 р.) О.Ю. Амосов (відп. ред.) та ін. ; ХарРІ НАДУ. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2011. – С. 26 – 28.
53. Книга Екклесиаста или Проповедника / Библия. Книги священного писания Ветхого и Нового Завета. Канонические. Т. 2. Книги Ветхого Завета. – Л. : Духовное просвещение, 1991. – 609 с.
54. Августин. О граде Божием / Августин. – М. : Харвест, АСТ,
2000. – 1296 с.
55. Каховська О. В. Ретроспектива теоретико-методологічних аспектів сутнісного сприйняття соціальності і її прояву в суспільному розвитку / О. В. Каховська // Ефективна економіка. – 2012. – № 10. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/index.php? operation=1&iid=1478 – Назва з екрану.
56. История политических и правовых учений / под ред. В. С. Нерсесянца. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : Норма, 2004. – 944 с.
57. Алексеев А. С. Макиавелли как политический мислитель / А. С. Алексеев. – М. : А. Л. Васильев, 1880. – 376 с.
58. Макиавелли Н. Государь / пер. с итал. К. А. Тананушко. – Минск : Харвест, 2004. – 629 с.
59. Кампанелла Т. Город Солнца / Томмазо Кампанелла. – М. : Академия наук СССР, 1974. – 525 с.
60. Гоббс Т. Философские основания учения о гражданине / Т. Гоббс. – Минск : Харвест, М. : АСТ, 2001. – 303 с.
61. Рассуждения о счастливой и достойной жизни / сост. И. Л. Зеленкова. – Мн. : Харвест, 1999. – 608 с.
62. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер ; пер. с англ. – М. : АСТ, 2010. – 784 с.
63. Злупко С. М. «Економічна система» Михайла Балудянського / С. М. Злупко // Універсум. – 1994. – Листопад – грудень. – С. 28 – 30.
64. Алексєєнко М. Організація державного господарювання / Українська економічна думка : хрестоматія ; упор. С. М. Злупко. – К. : Знання, 2007. – 694 с.
65. Хансен Э. Экономические циклы и национальный доход / Э. Хансен. – М. : Финансовая Академия, 2008 – 466 с.
66. Means G. Pricing Power and the Public Interest / G. Means. – N.Y. : 1962. – 120 p.
67. Bernstein E. Die Voraussetzungen des Sozialismus und die Aufgaben der Sozial-Demokratie / Е. Bernstein. – Stuttgart : J.H.W. Dietz Nachí., 1899. – 556 s.
68. Gaugler E. Partnerschaft im Betrieb / E. Gaugler. – Kőln, 1970. – 80 s.
69. Galbraith I. Economic Development in Perspective / I. Galbraith. – Cambridge : Harvard Univerity Press, 1962. – 365 p.
70. Aron R. Interprétation de notre époque / R. Aron. – P., 1965. – 415 p.
71. Aron R. Progress and disillusion: the dialectics of modern society /
R. Aron. – P. : F. A. Praeger, 1968 – 230 p.
72. Clark I. M. Demobilisation of Wartime Economic Control / I. M. Clark. – N.Y. : McGraw-Hill Book Company, Inc, 1944. – 296 p.
73. Nansen A. The American Economy / A. Nansen. – N.Y., 1957. – 682 p.
74. Titmuss R. Welrare State and Welfare Society / R. Titmuss. – L., 1967. – 712 p.
75. Rüstow A. Das Versagen des Wirtschafstsliberalismus / A. Rüstow. – Heidelberg, 1954. – 365 s.
76. Erhard L. Wohlstahnd fuer alle / L. Erhard. – Duesseldorf : Econ-Verlag 1957. – 390 s.
77. Erhard L. Deutshe Wirtschaftspolitik: der Weg der sozialen Marktwirtschaft. – Düsseldof-Wien-Frankfurt-A.-M., 1962 – 1963. – 638 p.
78. Гриценко А. А. Соціально-ринковий вибір в Україні: модель та реальність / А. А. Гриценко, С. І. Киреєв / Трансформація моделі економіки України (ідеологія, протиріччя, перспективи) : Інститут економічного прогнозування НАН України ; за ред. В. М. Гейця. – К. : Логос, 1999. – 500 с.
79. Перехідна економіка : підручник / В. М. Геєць, Є. Г. Панченко,
Е. М. Лібанова та ін. ; за ред. В. М. Гейця. – К. : Вища школа, 2003. – 591 с.
80. Turnwald R. The Spell of Limited Possibilities / R. Turnwald // American Sociological Review. – 1937. – April. – P. 195 – 203.
81. Каховская Е. В. Снецифика интерпретации «социальности» и ее реализации в условиях доминирования общества над личностью / Е. В. Каховская // Современный науч. вест. Сер. «Экономика». – 2012. – № 18 (130). – С. 100 – 109.
82. Каховська О. В. Різновиди сполучення та комбінації суспільного та індивідуального як атрактори формування соціальних якостей держави / О. В. Каховська // Актуальні проблеми розвитку соціально-економічних систем : матер. міжнар. наук.-практ. конф. студ. і молодих учених (м. Бердянськ,
18 – 19 квітня 2011 р.) ; Бердянський університет менеджменту і бізнесу : В 2-х т. – Т. 1. – Донецьк: Донбас, 2011. – С. 56 – 57.
83. Куцын Н. А. Путь к процветанию Украины: размышления неравнодушного к судьбе Родины гражданина : монография / Н. А. Куцын. – Х. : Прапор, 1996. – 207 с.
84. Покропивний С. Ф. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність : навч. посіб. / С. Ф. Покропивний, В. М. Колот. – К. : КНЕУ, 1998. – 356 с.
85. Логвиненко В. Собственность и приватизация / В. Логвиненко, И. Лазня // Экономика Украины. – 1995. – № 1. – С. 35 – 49.
86. Затонский Д. В. Модернизм и постмодернизм: Мысли об извечном коловращении изящных и неизящных искусств / Д. В. Затонский. – Х. : Фолио; М. : АСТ, 2000. – 435 с.
87. Allais M. Les Conditions monétaires d'une économie de marchés / M. Allais. – Milano,1987. – 346 p.
88. Allais M. Le probleme de la planification economigue dans une economie collectiviste / M. Allais. // Revue internationale des sciences sociales. – Kyklos. – 1947. – P. 59 – 75.
89. Зарубежная политическая наука: история и современность. – Вып. ІІ. – М., 1990. – 232 с.
90. Boucher D. Languane, politics and paradigms: Pocock G. The stude of polit. Thought / D. Boucher // Polity. – N.Y., 1985. – Vol. 17. – № 4. – Р. 761 – 763.
91. Pocock G. Authority and prosperity / G. Pocock. – N.Y., 1980. – 457 p.
92. Каховська О. В. Обґрунтування детермінант соціальної держави і їх врахування в її розбудові у національному просторі / О. В. Каховська // Інвестиції: практика та досвід. – 2012. – № 15. – С. 104 – 107.
93. Барр Р. Политическая экономия / Р. Барр ; в 2 т. Т. 1. ; пер. с фр. – М. : Международные отношения, 1995. – 608 с.
94. Tuckett J. D. A History of the Past and present State of the Labouring Population / J. D. Tuckett; 2 vol. – London : Irish University Press, 1846. – 874 p.
95. Туган-Барановский М. И. Промышленные кризисы: очерк из социальной истории Англии / М. И. Туган-Барановский. – 2-е изд., соверш. перераб. – С.-Пб. : О. Н. Попова, 1900. – 354 c.
96. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. – Т. 1. : Книга І: Процесс производства капитала / К. Маркс ; пер. И. И. Степанова-Скворцова, пров. и испр. – М. : Гополитиздат, 1953. – 794 с.
97. Сисмонди Ж. С. де. Новые начала политической экономии, или о богатстве в его отношении к народонаселенню / Жан Шарль Леонард Симонд де Сисмонди : в 2-х т. – М. : Соцэкгиз, 1936. – 348 с.
98. Фурье Ш. Избранные сочинения : в 3-х т. Т. 1 Теория четырех движений и всеобщих судеб / Ш. Фурье ; под. ред. и вступ стаьей А. Дворцова. – М. : Соцэкгиз, 1938. – 313 с.
99. Оуэн Р. Избранные сочинения : в 2-х т. / Р. Оуэн ; пер. с англ. С. А. Фейгиной, вступ. статья В. П. Волгина. – М. – Л. : Академии наук СССР, 1950. – 768 с.
100. Родбертус-Ягецов К. К познанию положення нашего народного хозяйства // Теория ценности. – Л., 1924. – С. 110 – 119.
101. Словарь иностранных слов / Под ред. А. Спиркина. – 7-е изд., перераб. – М. : Русский язык, 1980. – 622 с.
102. Сорокин П. А. Социология революции / П. А. Сорокин ; пер. с англ. – М. : Астрель, 2008. – 784 с.
103. Каховська О. В. Ґенеза ідеї держави соціального спрямування і прагматика її реалізації / О. В. Каховська // Проблеми управління соціальним і гуманітарним розвитком : матер. V регіон. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (м. Дніпропетровськ, 25 листопада 2011 р.) / В. Г. Вікторов (голов. ред.) та ін. ; ДРІДУ НАДУ. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2011. – С. 28 – 32.
104. Моль Р. Наука полиции по началам юридического государства : перевод с 3-го нем. издания. Вып. 1 / Фон Моль Р. ; пер. Р. Сементковский. – С.-Пб. : Печ. В. И. Головина, 1871. – 356 с.
105. Фримен К. Як час спливає: Від епохи промислових революцій до інформаційної революції / К. Фримен, Ф. Лука ; пер. з англ. – К. : Києво-Могилянська академія, 2008. – 510 с.
106. Menne B. Krupp / B. Menne. – London : William Hodge, 1937. – 356 р.
107. Гришкін В. О. Соціалізація економіки України: теорія, методологія, перспективи : монографія / В. О. Гришкін. – Д. : Пороги, 2005. – 498 с.
108. История экономических учений : учебник / М. Н. Рындина, Е. Г. Василевский, В. В. Голосов и др. – М. : Высшая школа, 1983. – 559 с.
109. Мочерний С. Соціалізація теорії // Економічна енциклопедія : у 3-х т. Т. 3. / Редкол. : С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К. : Академія, 2002. – 952 с.
110. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии / К. Маркс. – Т. 2 : Кн. ІІ : Процесс обращения капитала ; пер. с нем. И. И. Степанова-Скворцова, пров и испр. – М. : Госполитиздат, 1950. – 530 с.
111. Гриценко А. Структура ринкового трансформування інверсійного типу / А. Гриценко // Економіка України. – 1997. – № 1. – С. 4 – 10.
112. Штейн Л. фон. История социального движения Франции с 1789 г. / Л. фон Штейн. – СПб. : Тип. А. М. Котомина, 1872. – 476 с.
113. Штейн Л. фон. Учение об управлении и право управления с сравнением литературы и законодательств ФранцииЁ Англии и Германии / Л. фон Штейн. – СПб. : А.С.Гиероглифов, 1874. – 674 с.
114. Quesnay F. Ledroit naturel / F. Quesnay. – Oeuvres : Onchen, 1888. – 576 s.
115. Considérant Victor. Le socialisme devant le vieux monde on le vivant devant les morts / Victor Considérant. – Paris, 1850. – 379 s.
116. Евстратов А. Э. Генезис идеи социального государства: историко- теоретические проблемы : автореф. дис. к. ю. н. : 12.00.01 / Евстратов Александр Эдуардович ; Омский государственный университет
им. Ф. М. Достоевского. – Омск, 2005. – 22 с.
117. Stein L. System der Staatsmissenschaft. Erster Band / L. Stein. – Stuttgard. Tübingen, 1852. – 389 s.
118. Stein L. System der Statistik, der Populationistik und der Volkswirtsschaftslehre. Erster Band / L. Stein. – Stuttgard u. Tübingen, 1850. – 429 s.
119. Stein L. Der Sozialismus und Communismus des heutigen Frankreichs. Ein Beitrag zur Zeitgeschichte / L. Stein. – Leipzig, 1842. – 399 s.
120. Маркс К., Енгельс Ф. Сочинения : в 50-ти т. Т. 42. Апрель 1856 –
январь 1859 / К. Маркс, Ф. Энгельс. – 2-е изд. – М. : изд-во полит. лит.,
1974. – 360 с.
121. Маркс К., Енгельс Ф. Сочинения : в 50-ти т. Т. 4. Май 1846 –
март 1848/ К. Маркс, Ф. Энгельс. – 2-е изд. – М. : изд-во полит. лит., 1974. – 520 с.
122. Ammon O. Die Geselschaftsordnung und ihre natürliche Grundlagen. Eutwurf einer Sozal-Anthropologie zum Gerbauch für alle Gebildeten, die sich mit sozialen Fragen befassen. Zweite, verbesserte und vermehrte Auflage. Mit 6 Figuren im Text / O. Ammon. – Jena, Fischer, 1896. – 374 s.
123. Spenser H. The principles of sociology / H. Spenser. – Edinburgh, 1893. – 675 s.
124. Gumplowicz L. Der Rassenkampf. Soziologische Untersuchungen / L. Gumplowicz. – Innsbruck, University of Michigan Library, 1883. – 404 s.
125. Schmoller G. Grundriß der allgemeinen Volkswirtschaftslehre / G. Schmoller. – Leipzig, 1904. – 675 s.
126. Sombart W. Die deutche Volkswirtschaft im Neunzehnten Jahrhundert. Zweite, durchgesehene Auflage. / W. Sombart. – Berlin, 1909. – 763 s.
127. Worms R. Philosophie des sciences socials / R. Worms. – Paris : Giard et Brière, 1907. – 298 p.
128. Descamps P. La Hiérarchie des classes en Angleterre / P. Descamps. – Paris, bureaux de "la Science sociale 1911. – 87 p.
129. Туган-Барановський М. Общественный класс и классовая борьба // Теоретические основы марксизма / М. Туган-Барановський. – С-Пб. : РОССПЭН, 1905. – 327 с.
130. Маркс К., Енгельс Ф. Сочинения / К. Маркс, Ф. Енгельс. – 2-е изд.
В 50-ти т. Т. 26. Ч 2. «Капитал» Т. 4, ч. ІІ. – М. : Гос. изд-во полит. лит., 1955 – 1983.– 742 с.
131. Маркс К., Енгельс Ф. Сочинения : в 50-ти т. / К. Маркс,
Ф. Енгельс. – 2-е изд. Т. 20 Анти-Дюринг и Диалектика природы. – М. : Гос. изд-во полит. лит., 1955 – 1983. – 642 с.
132. Маркс К., Енгельс Ф. Сочинения : в 50-ти т. Т. 13. Январь 1859 –
февраль 1860 «К критике политической экономии», «Перспективы войны
в Европе» / К. Маркс, Ф. Энгельс. – 2-е изд. – М. : Изд-во полит. лит., 1959. – 805 с.
133. Леонтьев В. Экономические эссе. Теории, исследования, факты
и политика / В. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1990. – 415 с.
134. Ленин В.И. Полное собрание сочинений : в 55 т. Т. 38 (март –
июнь 1919) / В. И. Ленин. – 5-е изд. – М. : Изд-во полит. лит., 1969. – 580 с.
135. Meyer J. Economic Theory, Statistical Inference, and Economic History / J. Meyer, A. Conrad // Journal of Economic History. – 1957. – № 17. – Р. 524 – 544.
136. Поппер К. Р. Предположения и опровержения: рост научного знания / К. Р. Поппер ; пер. с англ. – М. : АСТ, Ермак, 2004. – 638 с.
137. Герцен А. И. Полное собрание сочинений и писем : в 21 т. / А. И. Герцен. ; под ред. М. К. Лемке. – Т. 7 : 1852 – 1854 гг. – П. : Лит. изд. отд. Наркомата по просвещению, 1919. – 539 с
138. Туган-Барановский М. И. Очерк развития мануфактурной промышленности в России / М. И. Туган-Барановский // Приложение к журналу «Вестник мануфактурной промышленности». – М., 1912. – 145 с.
139. Туган-Барановский М. И. Социальные основы кооперации / М. И. Туган-Барановский. – М. : Экономика, 1989. – 496 с.
140. Булгаков С. Н. О социальном идеале / С. Н. Булгаков // Булгаков С. Н. От марксизма к идеализму. Статьи и рецензии. 1895 – 1903. – М. : Астрель, 2006. – 1008 с.
141. Бердяев Н. А. Опыт парадоксальной этики / Н. А. Бердяев ; сост. и вст. ст. В. Н. Калюжного. – М. : АСТ; Харьков : Фолио, 2003. – 701 с.
142. Туган-Барановский М. И. К лучшему будущему. Сборник социально-философских произведений / М. И. Туган-Барановский. – М. : РОССПЭН,
1996. – 528 с.
143. Ленин В. И. Полное собрание сочинений : в 55 т. Т. 37 (июль 1918 – март 1919) / В. И. Ленин. – 5-е изд. – М. : Изд-во полит. лит., 1969. – 748 с.
144. Ленин В. И. Полное собрание сочинений : в 55 т. Т. 33 (Государство и революция) / В. И. Ленин. – 5-е изд. – М. : Изд-во полит. лит., 1969. – 434 с.
145. Ленин В. И. Полное собрание сочинений : в 55 т. Т. 44 (июнь 1921 – март 1922) / В. И. Ленин. – 5-е изд. – М. : Изд-во полит. лит., 1970. – 726 с.
146. Ленин В. И. Полное собрание сочинений : в 55 т. Т. 34 (июль –
октябрь 1917) / В. И. Ленин. – 5-е изд. – М. : Изд-во полит. лит., 1969. – 585 с.
147. История социалистической экономики СССР : в 7 т. Т. 4 : Завершение социалистического преобразования экономики. Победа социализма в СССР
1933 – 1937 рр. / отв. ред. И. А. Гладков. – М. : Наука, 1978. – 519 с.
148. Maddison A. Economic Growth in Japan and the USSR / A. Maddison. – L. : Routledge; Reprint edition, 2006. – 202 р.
149. Caron F. An Economic History of Modern France / F. Caron. – L. : Columbia University Press, 1979. – 384 p.
150. Born K. E. Goverment Action against the Great Depression in Van der Wee H. The Great Depression Revisited. Essays on the Economics of the Thirties. – La Haye, Martinus Nijhoff, 1972. – 320 p.
151. Triffin Robert. Monopolistic competition and general equilibrium theory / Robert Triffin. – Cambridge : Harvard University Press, 1947. – 195 р.
152. Чемберлин Э. Теория монополистической конкуренции / Э. Чемберлин ; пер. с англ. Э. Лейкин, Л. Розовский – М. :
Экономика, 1996. – 350 с.
153. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег /
Дж. М. Кейнс ; пер. с англ. проф. Н. Н. Любимова / под ред. Л. П. Куракова. – М. : Гелиос АРВ, 1999. – 482 с.
154. Каховская Е. В. Становление социального государства в Западной Европе и России в ХІХ – ХХ ст. / Е. В. Каховская // Орасдын гылым жаршысы. Сер. «Экономика» : науч.-теорет и практ. журн. : М. Ф. Хабибуллин (бас ред.) и др. – 2012. – № 10 (46). – С. 60 – 70.
155. Vatter H. G. Perspectives on the Forty-Sixth Anniversary of the U. S. Mixed Economy / H. G. Vatter // Explorations of Economic history. – 1979. – vol. 16. – № 3. – 338 p.
156. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : ученик : в 4-х т. Т. 1 – 2 / отв. ред. Б. А. Страшун . – М. : БЕК, 1996. – 778 с.
157. Hesselberger D. Das Grundgesetz. Kommentar fuer die politische Bildung. / D. Hesselberger, H. Noerenberg. – Bonn : Bundeszentrale fuer politische Bildung, 1990. – 567 s.
158. Каховська О. В. Дискурс дій влади щодо розбудови соціальної держави як інваріантного взірця забезпечення соціальності у розвитку / О. В. Каховська // Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення : матер. ІІ міжнарод. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 1 жовтня 2011 р.) / за заг. ред.
О. Ю. Бобровської ; ДРІДУ НАДУ. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2011. – С. 157 – 160.
159. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку : монографія. У 2-х т. Т. 2. / Д. Г. Лук’яненко, А. М. Поручник, Л. Л. Антонюк і ін.; за заг. ред. Д. Г. Лук’яненка, А. М. Поручника. – К. : КНЕУ, 2006. – 592 с.
160. Каховська О. В. Концепція сутнісного сприйняття соціальності в сучасний період / О. В. Каховська // Менеджер. – 2012. – № 3 (61). – С. 41 – 46.
161. Каховська О. В. Дискурс щодо сутності соціальної держави
та результату її функціонування // О. В. Каховська ; Економічний простір : зб. наук. праць / Ю. В. Орловська [та ін.]. – Д. : ПДАБА, 2012. – № 65. – С. 92 – 102.
162. Eucken W. Grundsätze der Wirtschaftspolitik./ W. Eucken – Rowohlt, 1971. – 209 р.
163. Titmuss R. Essays on the Welfare State / R. Titmuss. – L. : Allen & Unvin, 1976. – 451 р.
164. Bair H. Ehrlichkeit im Sozialstaat / H. Bair. – Zurich, 1988. – 210 s.
165. Braun H. Mathilde Niehaus, Sozialstaat Bundesrepublik Deutschland auf dem Weg nach Europa / H. Braun. – Frankfurt/Main ; New Jork : Campus Verlag, – 1990. – 432 s.
166. Garcia Herrera M. A. El fin Estado Social / M. A. Garcia Herrera // Sistema. – Madrid. – 1994. – №118/119. – Р. 53 – 69.
167. Aragon M. Los problemas del Estado Social / М. Aragon // Sistema. – Madrid. – 1994. – №118/119. – Р. 24 – 29.
168. Каховська О. В. Соціальність і її забезпечення в соціально-економічному розвитку країни / О. В. Каховська // Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 10 – 11 травня 2012 р.) / В. С. Пономаренко (гол. орг. ком.) та ін. Харків. нац. екон. ун-т. – Х. : ФОП Александрова К. М.; ВД «ІНЖЕК», 2012. – С. 142 – 144.
169. Фабрициус Ф. Права человека и европейская политика / Ф. Фабрициус ; пер. с англ. В. В. Бойцова, Л. В. Бойцова. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1995. – 444 с.
170. Джерри Дэвид, Джерри Джулия. Большой толковый социологический словарь : в 2 т. / Дэвид Джерри, Джулия Джерри. – М. : АСТ, 2001. – 543 с.
171. Гальчинський А. С. Економічна методологія. Логіка оновлення : курс лекцій / А. С. Гальчинський. – К. : АДЕФ-Україна, 2010. – 572 с.
172. Пригожин И. Время. Хаос. Квант. К решению парадокса времени / И. Пригожин, И. Стенгерс. – 5-е изд. исправ. ; пер. с англ. – М. : Едиториал УРСС, 2003. – 240 с.
173. Эрхард Л. Благососояние для всех / Л. Эрхард ; пер. с нем. – М. : Дело, 2001. – 352 с.
174. Бузгалин А. В. Переходная экономика : курс лекций / А. В. Бузгалин. – М. : Таурус, Просперус, 1994. – 455 с.
175. Гутник В. П. Социальное рыночное хозяйство: опыт Германии / В. П. Гутник // Общество и экономика. – 1997. – № 1 – 2. – С. 57 – 65.
176. Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации /
М. В. Балай. – 8-е изд. – М. : Норма, 2009. – 800 с.
177. Баталов Э. Я. Доживет ли Россия до социального государства / Э. Я. Баталов // Российская Федерация. – 1997. – № 8. – С. 26 – 35.
178. Юрьева Т. В. Социальная рыночная экономика : ученик /
Т. В. Юрьева. – М. : Русская Деловая Литература, 1999. – 412 с.
179. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский, Е. Б. Стародубцева ; 3-е изд., перераб. и доп. – М. : ИНФРА-М, 2001. – 478 с.
180. Социальное государство : краткий словарь-справочник / ред.
Н. Н. Гриценко. – М. : Академия труда и социальных отношений, 2002. – 460 с.
181. Кузнєцов Ю. Роковой вибор / Ю. Кузнєцов // Отечественные записки. – 2003. – № 3. – С. 11 – 21.
182. Иваненко В. А. Социальные права человека и социальные обязанности государства: международные и конституционные правовые аспекты / В. А. Иваненко, B. C. Иваненко. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 404 с.
183. Резванова Л. А. Сущность социального государства