Науменко Наталія Сергіївна. Зовнішньоторговельний режим України та перспективи його вдосконалення

brief description

Науменко Наталія Сергіївна. Зовнішньоторговельний режим України та перспективи його вдосконалення: дисертація канд. екон. наук: 08.05.01 / Українська академія зовнішньої торгівлі. - К., 2003

Науменко Н.С. Зовнішньоторговельний режим України та перспективи його вдосконалення. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01- світове господарство і міжнародні економічні відносини. Українська академія зовнішньої торгівлі, Київ, 2003.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню особливостей формування і функціонування зовнішньоторговельного режиму України. На підставі аналізу зарубіжного і вітчизняного досвіду, методів, засобів та інструментарію зовнішньоторговельного режиму, вироблені концептуальні пропозиції спрямовані на вдосконалення системи зовнішньоторговельного регулювання України, орієнтованої на розвиток національної економіки і можливостей її інтеграції в світове господарство. В роботі проаналізоване сучасне функціонування зовнішньоторговельного режиму України, умови та характерні особливості реалізації тарифного регулювання зовнішньої торгівлі в митній та ефективність використання нетарифних методів у зовнішньоекономічній політиці держави. Запропоновано підходи до формування засадничих напрямків зовнішньоекономічної політики та зовнішньоторговельного режиму в умовах диверсифікації зовнішньоторговельних зв’язків України та забезпечення її економічної безпеки, розроблені шляхи вдосконалення зовнішньоторговельного режиму України в межах світової протекціоністської практики та перспективи і заходи щодо його адаптації відповідно до вимог ГАТТ/СОТ.

Важливим елементом соціально-економічної реформи, яка проводиться в Україні, є створення принципово нової системи регулювання торговельних відносин з іншими державами. Перехід до ринкової системи господарювання істотно підвищив вимоги до зовнішньої торгівлі та зумовив потребу використання її ролі для внутрішнього економічного розвитку, що вимагало докорінного перегляду правової бази зовнішньоторговельного регулювання, існуючих міжнародно-правових зобов’язань і нормативно-правових актів внутрішнього законодавства України для формування належного зовнішньоторговельного режиму.
Проведене дослідження, з питань розгляду національної і міжнародної економіко-правової бази регулювання торгівлі товарами, відповідних договірно-правових документів, порівняльного аналізу в сфері зовнішньоторговельної політики, зарубіжних країн, зокрема ЄС та України, а також комплексу міжнародно-правових зобов’язань і прав, які приймає на себе кандидат до вступу в Світову організацію торгівлі, дозволяє зробити ряд узагальнень, які обумовлюють необхідність звернути увагу на основні особливості узгодженого регулювання зовнішньої торгівлі, формування відповідного зовнішньоторговельного режиму і виділити пріоритетні завдання щодо інтеграції України в дану систему.
Виконання роботи, на адекватному сучасним вимогам рівні, зумовило потребу теоретичного і практичного аналізу існуючого стану, тенденцій, динаміки розвитку зовнішньої торгівлі України і пошуку нових підходів до вдосконалення режиму зовнішньоторговельного регулювання, як у широкому світогосподарському контексті, так і в аспекті забезпечення стабільного економічного розвитку України. Проведений аналіз дозволив зробити наступні висновки:

Зовнішньоторговельне регулювання залишається однією із істотних і необхідних функцій будь-якої держави. Ринкова система господарювання не означає абсолютного верховенства стихії вільної торгівлі. В основу сучасних міжнародних торговельних відносин покладено систему загальнообов’язкових правил поведінки суб’єктів зовнішньоторговельних операцій на світовому ринку. Ця система являє собою торговельно-економічний режим сукупність різноманітних інструментів державного регулювання зовнішньоторговельного обороту, закріплених у формі норм національного права і механізмів їх узгодженого застосування відповідно до вимог міжнародного права.
Узгодженість в регулюванні торговельних операцій різними державами досягається за рахунок комплексу багатосторонніх угод, які створюють загальну уніфіковану систему зовнішньоторговельної діяльності. Провідна роль в цьому процесі належить СОТ і системі договірно-правових актів, які створюють її правову основу.
Поряд з тенденцією до лібералізації торгівлі, сучасну зовнішньоторговельну політику більшості країн світу, можна охарактеризувати, як помірну протекціоністську. Держава має право і повинна регулювати економічні відносини з метою захисту інтересів національних виробників, експортерів і споживачів, використовуючи при цьому весь арсенал інструментів торговельної політики.
Держави, які перебувають у стадії економічної трансформації, не повинні застосовувати максимально високі ставки мита та інші податки на товари, що надходять до країни. Як свідчить світова практика, митно-тарифний захист ефективний тоді, коли він помірний і становить 10-15%. В усякому разі рівень імпортного мита не повинен перевищувати 30%. Перевищення цього рівня призводить не до зростання загальних надходжень до бюджету, а навпаки, до їх зменшення, що нині відбувається в Україні.

До того ж існуючі надто високі ставки мита та податків на імпорт у кінцевому підсумку, аж ніяк не захищають вітчизняних виробників, оскільки порушують конкурентні умови щодо виробництва та реалізації відповідних товарів на внутрішньому ринку країни. Отже, чим більшим стає тягар для імпортерів у вигляді надто високих ставок мита і податків на імпорт, дискримінаційних процедур щодо товарів, які ввозяться, то дедалі зменшується внесок митної служби України до Державного бюджету й дедалі неефективно захищає вона національних товаровиробників. Тому слід враховувати цей взаємозв’язок при визначенні рівня митного обкладання на імпортовані товари.

Згідно положень і угод, котрі утворюють правову базу СОТ, стосовно регулювання міжнародного торгового обміну і становища імпортних товарів на національних ринках, національний зовнішньоторговельний режим не може суперечити загальноприйнятим принципам і нормам міжнародного законодавства, міжнародно-правовим обов’язкам держави в СОТ. Сумісність національних торговельно-економічних режимів з системою СОТ означає одночасну її сумісність і взаємопереплетіння, що зводить перепони в міжнародній торгівлі до мінімуму.
Для України, яка офіційно заявила про вступ в переговорний процес з 1992 року щодо набуття повноправного членства у ГАТТ/СОТ, вкрай важливим є проведення такої економічної (митної, податкової, інвестиційної, фінансової тощо) політики, яка не загальмує її приєднання до цієї міжнародної організації, оскільки це означало б відкладення на невизначену перспективу розв’язання проблем, пов’язаних із погіршенням доступу нашої держави на ринки зарубіжних країн, скасуванням решти дискримінаційних перепон, які заважають їй повноправно торгувати з іншими державами. З боку нашої держави це потребує орієнтації системи регулювання господарської діяльності на впровадження ефективної моделі зовнішньоторговельних зв’язків і формування зовнішньоторговельного режиму, підпорядкованого потребам розвитку економіки. Зменшення зовнішнього конкурентного тиску на ослаблену кризовими процесами національну економіку можливе за умов поєднання класичного досвіду з прогресивними інституціоналістськими підходами до її реформування і переходу до виробничо-інвестиційної моделі розвитку економіки і її зовнішньоторговельних зв’язків. Доцільність впровадження даної моделі з адекватним режимом регулювання зовнішньої торгівлі підтверджується процесами глобалізації і формування інтернаціоналізованих виробничо-інвестиційних структур, які сприяють реалізації конкурентних переваг розвинених країн.
Головним призначенням зовнішньоторговельного режиму повинно стати визначення напрямів та застосування його традиційного інструментарію для ліквідації негативних факторів, котрі ще існують у зовнішньоторговельній сфері Це потребує вдосконалення системи зовнішньоторговельного регулювання у відповідності з міжнародними угодами України та нормами ГАТТ/СОТ, упорядкування величини митних зборів, впровадження міжнародних стандартів якості, економічних та правових методів для захисту внутрішнього ринку, сприяння відкритості зовнішнього інвестування з одночасним встановленням перепон для обмеження проникнення надлишкового імпорту, що дозволить протидіяти тіньовій торгівлі.

Імпортна складова зовнішньоторговельного режиму України повинна бути спрямована на сприяння постачання тільки тих продуктів, в яких відчувається потреба та які мають техніко-економічні переваги перед вітчизняними зразками, чи призначаються для модернізації виробничого та технологічного потенціалу України, забезпечення (на базі взаємності) сприятливих умов для українського експорту країн-постачальників.

Розвиток експортної складової зовнішньоторговельного режиму України слід спрямувати: на реалізацію на зовнішньому ринку товарів, з яких країна має міжнародні переваги; поетапне нарощування національного виробництва та забезпечення зайнятості населення у народному господарстві; підтримку на належному рівні, зовнішньоторговельного балансу і одержання валютних коштів для оплати критичного імпорту, накопичення резервів та обслуговування зовнішнього боргу.

Для захисту внутрішнього ринку від демпінгового вивозу товарів слід посилити постійний контроль за умовами і обсягами експорту, привести його оподаткування у відповідність з цінами контрактів, переглянути нормативно-правову базу регулювання експорту у відповідності з міжнародними вимогами.
Зростанню конкурентоспроможності вітчизняних високотехнологічних товарів і послуг сприятиме подальше зменшення або відміна на них ПДВ і акцизного збору, впровадження диференціації митних ставок та інших податків з врахуванням пріоритетності експорту та відмова від спроб завищення тарифів на транзит і транспортні послуги.

В контексті реформування всього зовнішньоторговельного режиму, а також переваг митних тарифів над іншими засобами регулювання, потрібно і надалі продовжувати трансформацію митної політики України. Вона повинна здійснюватися поступово і відповідати, як захисту інтересів вітчизняних товаровиробників, так і забезпеченню необхідних надходжень до Державного бюджету.
Впровадження ефективного режиму регулювання імпортно-експортних операцій, повинно спрямовуватися на створення сприятливих умов в економічному розвитку України, здійснюватиметься протидія негативним чинникам розвитку зовнішньої торгівлі.
Приведення механізму і режиму регулювання зовнішньоторговельних операцій, відповідно до міжнародних законодавчо-правових норм України та ГАТТ/СОТ, обумовить можливості ефективного використання адміністративно-правових та економічних методів захисту внутрішнього ринку, зокрема через ескалацію імпортних митних ставок, подальшого впровадження міжнародних стандартів якості, посилення ролі дипломатичних представництв за кордоном, активізації нормотворчих актів з питань регулювання операцій з давальницькою сировиною та продукції з неї. З цією метою удосконалення системи регулювання доцільне також поєднання процесу інвестиційної лібералізації з одночасним обмеженням проникнення імпорту, що призводить до нееквівалентного обміну і тінізації” зовнішньої торгівлі.