Нестеренко Алла Миколаївна. Розвиток пізнавальної самостійності майбутніх абітурієнтів у системі довузівської математичної підготовки

brief description

Нестеренко Алла Миколаївна. Розвиток пізнавальної самостійності майбутніх абітурієнтів у системі довузівської математичної підготовки : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005

Нестеренко А. М. Розвиток пізнавальної самостійності майбутніх абітурієнтів у системі довузівської математичної підготовки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія і методика навчання математики. Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Київ, 2004.
У дисертації вперше розглядається проблема розвитку пізнавальної самостійності майбутніх абітурієнтів у системі ДМП при ВЗО; дістало подальший розвиток поняття пізнавальна самостійність майбутнього абітурієнта у системі довузівської підготовки”; удосконалено елементи методичної системи організації навчального процесу у системі ДМП при ВЗО, спрямованої на розвиток ПС майбутніх абітурієнтів. Розроблено шляхи і засоби активізації пізнавальної самостійності майбутніх абітурієнтів, визначено умови ефективного планування й організації лекційних, практичних занять та самостійної роботи майбутніх абітурієнтів під час вивчення повторювального курсу математики.

1. На сучасному етапі реформування системи освіти в Україні розробка науково обґрунтованої методичної системи довузівського навчання математики, що сприяє розвитку пізнавальної самостійності майбутніх абітурієнтів, є актуальною проблемою методичної науки й практики навчання математики.
2. Пізнавальна самостійність є стрижневою якістю особистості, без прояву якої майбутні абітурієнти не можуть успішно розв’язувати пізнавальні задачі й досягати поставлених цілей. Отже, розвиток пізнавальної самостійності необхідно розглядати і як мету, і як спосіб удосконалення математичної підготовки майбутніх абітурієнтів у системі довузівського навчання при ВЗО.
3. До складу структури пізнавальної самостійності входять мотиваційний, орієнтаційний, змістово-операційний, енергетичний, оцінювальний та організаційний компоненти. Встановлено, що у процесі математичної підготовки ця особистісна якість може проявлятися у майбутніх абітурієнтів на репродуктивному, реконструктивно-варіативному або творчому рівнях.
4. Під час вивчення математики наявність у майбутніх абітурієнтів розвиненої пізнавальної самостійності характеризується цілеспрямованістю їх навчально-пізнавальної діяльності, спроможністю без зовнішньої допомоги здійснювати активне навчання; вмінням добувати нові відомості з різних джерел; розкривати сутність нових понять; переносити отримані знання, навички, уміння у нестандартні математичні ситуації, розробляти і застосовувати суб’єктивно нові способи розв’язування математичних задач; проявляти критичність, гнучкість мислення, незалежність власної думки, висловлювати свою точку зору щодо задачі, яка розв’язується, вносити елементи новизни, дослідництва.
5. Успішність формування пізнавальної самостійності майбутніх абітурієнтів у процесі навчання математики залежить від дотримання ряду умов, які забезпечують взаємодію зовнішніх і внутрішніх факторів розвитку особистості, формування пізнавального інтересу, потреб, стійкої мотивації і позитивного ставлення до навчання, зміну позиції у навчальній ситуації з пасивної на активно-діяльнісну. До таких умов ми відносимо наступні: забезпечення усвідомлення майбутнім абітурієнтом необхідності набуття, поглиблення і розширення знань; підтримка активності майбутніх абітурієнтів у навчанні математики, тому, що пізнавальна самостійність формується і розвивається в процесі активної діяльності; особистісна зорієнтованість, що дозволяє не лише враховувати особливості суб’єкта навчання, але й створювати такі умови навчання, що активізують особистісні ресурси кожного учня і сприяють застосуванню його суб’єктивного досвіду й творчого потенціалу; диференційована реалізованість, що дозволить організувати пізнавальну діяльність майбутніх абітурієнтів з урахуванням їх особистісних якостей, надасть їм змогу засвоїти такий зміст навчання і на тому рівні, який найбільше відповідає власним можливостям, потребам та інтересам; впровадження комплексного, системного, діяльнісного та семіотичного підходів, що потребує взаємозв’язку та цілісності процесів навчання і виховання, комплексної реалізації репродуктивної і продуктивної пізнавальної діяльності, які відповідають відтворювальному й творчому способам засвоєння майбутніми абітурієнтами знань, навичок, вмінь, що сприяє позитивному впливу на емоційний стан та працездатність майбутніх абітурієнтів у навчальному процесі.
6. Модель методичної системи навчання математики майбутніх абітурієнтів необхідно будувати на основі системно-структурного підходу з урахуванням виділених компонентів пізнавальної самостійності, рівнів і критеріїв її прояву. У доборі змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання доцільно виходити із нагальної потреби забезпечення наступності у навчанні математики в межах трьох освітніх ланок: школа довузівська підготовка ВЗО. При цьому необхідно усестороннє враховувати вікові та індивідуальні особливості майбутніх абітурієнтів, їх професійні потреби, спрямованість інтересів.
7. Підготовчу роботу викладача ВЗО у процесі організації навчання математики майбутніх абітурієнтів доцільно розпочинати з проведення логіко-дидактичного аналізу змісту навчального матеріалу і задач, саме на основі якого доцільно проводити тематичне планування. Важливе значення має диференціація цілей навчання математики майбутніх абітурієнтів і висунення диференційованих вимог до результатів вивчення програмової теми.
8. За рахунок дидактично виваженої комп’ютерної підтримки навчання математики майбутніх абітурієнтів створюються сприятливі умови для організації самостійної діяльності в умовах різних форм організації навчання: очної, очно-заочної, заочної. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій допомагає спрямуванню навчання майбутніх абітурієнтів в особистісне русло, створює сприятливі умови для прояву у них пізнавального інтересу, творчого підходу до навчання, самоорганізації, самоконтролю за власною діяльністю, передбачає вчасне усунення і попередження помилок при розв’язуванні завдань різного рівня складності.
9. На лекційне заняття має виноситися систематизований і по-особливому структурований матеріал, для якого дібрані оболонки, зручні для ємного, цілісного сприймання і запам’ятовування даних майбутніми абітурієнтами. Встановлено, що на лекційних заняттях ефективними є такі способи подання теоретичного матеріалу, як: монологічний виклад (класична лекція); діалог викладача із слухачами (евристична бесіда); поєднання монологічних і діалогічних фрагментів (лекція з елементами евристичної бесіди). Для продуктивної роботи майбутніх абітурієнтів під час лекції викладачу доцільно виділити смислові блоки навчального матеріалу певної програмової теми план лекції, в якому мають бути відтворені також внутрішні смислові одиниці кожного пункту плану. Активізації уваги майбутніх абітурієнтів сприяє компактне і раціональне ведення викладачем записів на дошці, зокрема, позиціювання записів, темп викладу теоретичних відомостей і варіювання викладачем інтонацій голосу тощо.
10. Успішному розвитку пізнавальної самостійності майбутніх абітурієнтів на практичних заняттях сприяє виконання ними диференційованих завдань, самостійне складання й розв’язування задач, використання системи запитань і завдань, що забезпечують перенесення відомих понять, фактів, способів діяльності у нестандартні математичні ситуації. Ефективність практичних занять залежить від актуалізації базових знань майбутніх абітурієнтів, яка передбачає активне повторення і перевірку раніше набутих ними знань, навичок, вмінь. Важливу роль при цьому відіграють спеціальні системи вправ і задач, які доцільно будувати на диференційованій основі.
11. Дидактично виважена організація самопідготовки майбутніх абітурієнтів сприяє розвитку їх пізнавальної самостійності. Важливим є створення і широке використання спеціально структурованих навчальних посібників, у яких подано теоретичні відомості з наведеними прикладами розв’язування задач, системи опорних вправ, системи запитань і завдань для самоконтролю, варіанти індивідуальних завдань різного рівня складності. Робота за такими посібниками допомагає майбутнім абітурієнтам засвоювати навчальний матеріал, проявляти пізнавальну активність і самостійність, здійснювати самоконтроль і правильну самооцінку ходу і результатів навчання. Доцільним є застосування прийому незакінченої діяльності, розв’язування альтернативних задач, методичний прийом від найменш очевидного до найбільш очевидного” та ін.
12. Експериментальна перевірка основних положень дисертації та їх впровадження в практику роботи системи ДМП при ВЗО підтверджують ефективність і доцільність запропонованих методичних рекомендацій, розробок щодо вирішення зазначеної проблеми дослідження.
Подальшого дослідження потребують питання теорії і методики розвитку пізнавальної самостійності майбутніх абітурієнтів в умовах дистанційного навчання.