НЕТРАДИЦІЙНІ КОЛЕКТИВНІ СУБ’ЄКТИ ПРАВА У ПРАВОВОМУ ЖИТТІ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

brief description

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет «Одеська юридична академія»

На правах рукопису

УДК 340.11:(342.534.2+347.174)

ПАРАЩЕВІНА ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

НЕТРАДИЦІЙНІ КОЛЕКТИВНІ СУБ’ЄКТИ ПРАВА У ПРАВОВОМУ ЖИТТІ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Дудченко Валентина Віталіївна,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений юрист України
Кафедра теорії держави і права НУ «ОЮА»

Одеса–2012

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ’ЄКТІВ ПРАВА 12
1.1. Сутнісна парадигма категорії «суб'єкт права» 12
1.2. Суб’єкт права як поняття та явище: загальнотеоретична характеристика підходів до визначення суб'єктів права 29
1.3. Традиційні та нетрадиційні суб’єкти права 46
Висновки до першого розділу 62
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВА ПРИРОДА НЕТРАДИЦІЙНИХ КОЛЕКТИВНИХ СУБ'ЄКТІВ ПРАВА ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПРОЯВУ ЇХНЬОЇ ПРАВОСУБ′ЄКТНОСТІ 66
2.1. Поняття, ознаки й види нетрадиційних колективних суб'єктів права 66
2.2. Транснаціональні корпорації як вид нетрадиційних колективних суб'єктів права економічного типу 80
2.3. Об'єднання держав як соціально-політичний тип нетрадиційних колективних суб'єктів права 97
Висновки до другого розділу 121
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНА ДЕРЖАВА У ВЗАЄМОДІЇ З НЕТРАДИЦІЙНИМИ КОЛЕКТИВНИМИ СУБЄКТАМИ ПРАВА 125
3.1. Криза національної держави в сучасних умовах 125
3.2. Посилення ролі нетрадиційних колективних суб’єктів економічного типу в правовому житті суспільства 142
3.3. Вплив нетрадиційного колективного суб’єкту соціально-політичного типу на правове життя сучасної України: зближення завдяки узгодженню 157
Висновки до третього розділу 178
ВИСНОВКИ 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 186

ВСТУП
Актуальність теми дослідження зумовлена науково-теоретичною і практичною значимістю питань, пов'язаних з формуванням в Україні цілісної концепції розуміння нетрадиційних колективних суб'єктів права, яка могла б стати науковим засобом для вдосконалення механізму правового регулювання сучасних суспільних відносин.
Виникнення нетрадиційних колективних суб'єктів права є результатом процесів трансформації сфери правового регулювання, ускладнення механізмів соціальної регуляції, розвитку глобалізаційних, інтеграційних та наднаціональних процесів. Все це вимагає закріплення за окремими категоріями об'єднань, не властивих іншим суб'єктам, прав і обов'язків. У зв'язку з цим необхідність загальнотеоретичного дослідження та узагальнення проблем, пов'язаних з визначенням категоріального статусу нетрадиційних колективних суб'єктів права, є очевидною.
З'ясування властивостей нетрадиційного колективного суб'єкта права має визначальне значення як для правового регулювання його поведінки, так і для визначення його становища у зв'язку із взаємодією з іншими суб'єктами права – вступом у певні правові відносини.
Поряд із дослідженням ознак і сутності нетрадиційних колективних суб’єктів права особливу увагу слід приділяти їхнім функціям та тій діяльності, завдяки якій вони справляють вплив на суспільні відносини. У сучасний період, коли світ зазнає надзвичайних змін, і такі «левіафани», як національна держава, що здавалися недоторканними, трансформуються та втрачають свої позиції в міжнародних відносинах на користь нетрадиційних колективних суб’єктів. Поглиблення ступеня взаємодії нетрадиційних колективних суб’єктів права зумовлює формування глобального соціуму, який буде існувати без кордонів, а отже, можливо прогнозувати ускладнення соціальної ролі такої політичної одиниці, як національна держава.
Теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали праці вітчизняних та зарубіжних учених різних шкіл і напрямів: правознавців, істориків, філософів, соціологів.
Для формування наукових положень і висновків дисертантка спиралася на фундаментальні праці класиків політико-правової думки: Аристотеля, Г. Гегеля, І. Канта, Р. Єринга, Б. О. Кистяківського, І. А. Покровського, Є. Л. Трубецького, Г. Ф. Шершеневича.
Розробці та вивченню теоретико-методологічних та практичних аспектів сутності суб’єктів права в різні часи приділяли значну увагу як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники. Серед найбільш вагомих можна виділити праці С. С. Алексєєва, С. І. Архіпова, М. В. Баглая, М. М. Богуславського, О. Г. Братко, С. М. Братуся, С. Д. Гусарєва, В. В. Дудченко, М. І. Козюбри, І. І. Кріпака, В. В. Лемака, Л. А. Луць, С. І. Максимова, М. І. Матузова, В. С. Нерсесянца, Ю. М. Оборотова, Н. М. Оніщенко, П. М. Рабіновича, О. Ф. Скакун, М. В. Цвіка, Вольфганга Графа Віцтума та ін.
Актуальними в контексті даного дослідження є роботи тих науковців, що досліджували окремі аспекти зазначеної проблеми: Х. Н. Бехруза, О. К. Вишнякова, Р. О. Кулікова, В. С. Піткевича, Д. П. Лисенка, В. В. Рокоча, Г. С. Фединяк, О. І. Харитонової та ін..
Емпіричним підґрунтям роботи є Конституція України, установчі договори Європейського Союзу, міжнародно-правові акти, політико-програмні документи, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти.
Незважаючи на велику кількість наукових праць, стан розробки проблеми нетрадиційних колективних суб’єктів права в сучасну епоху ще не відповідає потребам, які існують у теорії та практиці. Спостерігається фрагментарність, дискусійність та невизначеність ряду положень. Саме тому стають необхідними не тільки систематизація та узагальнення вже існуючих досліджень категорії «суб’єкт права», а й набуває першочергового значення проведення неупередженого аналізу цих досліджень. Метою такого аналізу є вироблення єдиної та цілісної системи поглядів на сутність і поняття нетрадиційного колективного суб’єкта права та встановлення меж впливу таких суб’єктів на правове життя сучасного суспільства.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної науково-дослідної роботи кафедри теорії держави і права Національного університету «Одеська юридична академія» «Наступність та оновлення як тенденції розвитку держави і права сучасної України» і входить у комплексну наукову тему Національного університету «Одеська юридична академія» «Юридичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності та права» (державний реєстраційний номер - 0110U000671).
Метою дослідження є комплексний науковий аналіз категорії «нетрадиційний колективний суб’єкт права», а також вивчення впливу таких суб’єктів на правове життя сучасного суспільства.
Досягнення поставленої мети включає вирішення таких основних завдань:
виявити та проаналізувати категорію «суб’єкт права», виходячи з аналізу таких понять, як «правова особа», «якість», «воля»;
встановити відмінності між позитивно-правовим та природно-правовим підходами до розуміння категорії «суб’єкт права», обґрунтувати доцільність використання інтегративного підходу;
провести дослідження існуючих визначень та підходів до класифікації категорії «суб’єкт права»;
обґрунтувати необхідність удосконалення класифікації суб’єктів права та виділення в окремі підвиди традиційних і нетрадиційних суб’єктів права;
встановити поняття і зміст категорії «нетрадиційний колективний суб’єкт права» з урахуванням новітніх досягнень юридичної науки;
виявити критерій класифікації існуючих типів нетрадиційних колективних суб’єктів права;
проаналізувати особливості та відмінності нетрадиційних колективних суб’єктів економічного та соціально-політичного типу;
дослідити перспективи сучасної держави і суспільства в контексті взаємовідносин із нетрадиційними колективними суб’єктами права;
вивчити вплив нетрадиційних колективних суб’єктів права на геополітичні процеси української національної держави.
Об'єктом дослідження є інституціональний сегмент правової реальності – колективний суб’єкт права, його поняття, функціональне та структурне наповнення.
Предметом дослідження є нетрадиційний колективний суб’єкт права, його правова природа, ознаки, типологія та особливості впливу на правове життя сучасного суспільства.
Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дисертації становлять філософські, загальнонаукові, і спеціально наукові підходи і методи, які вважаються автором найбільш ефективними для вирішення поставлених дослідницьких завдань.
Так, антропологічний підхід визначив загальну стратегію дослідження, відкрив можливості для сприйняття суб’єкта як носія правових цінностей.
За допомогою аксіологічного підходу було визначено основні напрями ціннісної характеристики правового життя (підрозділи 1.1., 1.2., 1.3., 3.1., 3.2., 3.3.).
Діалектичний підхід застосовувався на всіх етапах дослідження та дозволив розглянути нетрадиційні колективні суб’єкти як окремий елемент у структурі суб’єктів права (підрозділи 1.1., 2.1., 3.1., та ін.). Його застосування дозволило виявити не тільки сутність нетрадиційних колективних суб’єктів права, але й розширити розуміння індивідуальних та колективних суб’єктів права, їх об’єднань, дослідити нетрадиційні колективні суб’єкти права в їх динаміці та виявити усталені напрями та перспективи їх розвитку. Завдяки використанню герменевтичного підходу стало можливим з’ясування й роз’яснення сутності й умов формування норм, у яких провадилася фіксація основних положень щодо суб’єкта права (підрозділи 1.2., 2.1., 3.3., та ін.).
Системний метод дозволив визначити ієрархічну систему суб’єктів права і з’ясувати, яке місце серед них посідає нетрадиційний колективний суб’єкт, провести класифікацію та типологію цих суб’єктів (підрозділи 1.3., та ін.). Використання історичного методу, дозволило побачити вплив конкретних історичних ситуацій та обставин в їх хронологічній послідовності на формування нетрадиційного колективного суб’єкта права. Порівняльно-правовий метод дав можливість порівняти особливості наукових досліджень інших країн та вітчизняної юридичної науки щодо питань, присвячених категорії «суб’єкт права» та аналізу ролі особливих об’єднань колективних суб’єктів права (транснаціональні корпорації (далі – ТНК) у правовому житті різних держав (підрозділи 2.2., 3.1., 3.2., та ін.). Формально-юридичний метод використовувався для аналізу та з’ясування змісту законодавчих актів щодо визначення таких понять, як «юридична особа», «об’єднання юридичних осіб», «фізична особа», «компетенція», «правоздатність», «дієздатність» та ін.. (підрозділи 2.1., 2.2., 2.3., 3.2., та ін.).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційне дослідження є одним із перших в українській юридичній науці комплексним теоретичним дослідженням нетрадиційних колективних суб’єктів права та їх впливу на правове життя сучасного суспільства.
Наукова новизна, зокрема, полягає в такому:
уперше:
запропоновано розглядати нетрадиційні колективні суб’єкти права як особливий вид колективних суб’єктів права;
сформульовано визначення поняття «нетрадиційний колективний суб’єкт права» як організоване (визнання чи реєстрація) на основі вертикальної залежності, наділене спеціальною правосуб'єктністю (у більшості випадків наднаціональною та наддержавною) та компетенцією, формалізоване у вигляді правової особи колективної правової форми об'єднання колективних суб'єктів права, що засновано на єдності їхньої волі та інтересів;
обґрунтована типологія нетрадиційних колективних суб’єктів права, класифікаційним критерієм якої є інтереси та мета, що встановлювалися при створені нетрадиційного колективного суб'єкта права. Відповідно до цього, можна виділити два ключових типи цих суб'єктів: нетрадиційні колективні суб'єкти соціально-політичного типу (наприклад, ЄС) та економічного типу (наприклад, ТНК);
удосконалено:
підходи до розуміння сутності права як такого пізнання, що має розпочинатися не з вивчення норми права (продукту), але із суб’єкта права (носія, творця, користувача, цінності);
поняття суб’єкта права з позицій визначення його сутності завдяки таким категоріям, як «правова особа» (абстракція в правовій реальності), «якість» (воля, діяльність, правосуб’єктність), «аксіологія» (правосвідомість і цінність). Згідно з наведеною парадигмою, було сформульовано вдосконалене визначення суб’єкта права як правосуб'єктної особи, яка здатна самостійно або опосередковано втілювати в життя юридичні права та обов’язки, індивідуальні, колективні або суспільні інтереси;
поняття індивідуального суб’єкта права, який поділяється на традиційного (під яким розуміється фізична особа – громадянин, іноземець, апатрид, біпатрид) та нетрадиційного індивідуального суб’єкта права – фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності (ФОП згідно із законодавством України), яка здатна самостійно або опосередковано втілювати в життя юридичні права та обов’язки, власні інтереси та потреби;
поняття колективного суб’єкта права, під яким розуміється правова особа з колективною формою організації, що набуває правосуб’єктності з моменту її визнання або реєстрації, засновниками (учасниками) якої можуть бути фізичні і юридичні особи, соціальні спільноти та їх об’єднання. Колективний суб’єкт права здатний діяти та втілювати в життя інтереси своїх засновників лише на умовах представництва. Колективний суб’єкт права класифікується на традиційних і нетрадиційних колективних суб’єктів права;
підходи щодо розуміння колективного суб’єкта права і співвідношення таких його підвидів, як юридична особа, організація, об’єднання. Причому для обґрунтування поняття юридичної особи, як лише одного з видів колективних суб'єктів права, в роботі використовується саме термін «презумпція (абстракція)», а не домінуючий у сучасній юриспруденції термін «фікція»;
набули подальшого розвитку:
підходи до розуміння суб’єкта права, де особливого значення набуває інтегративний підхід, згідно з яким для встановлення сутності категорії «суб’єкт права» необхідно враховувати як формально виражені та встановлені певним порядком (нормативно) особливості, так і природно існуючі цінності та мотивації;
положення про трансформацію правового життя сучасного суспільства, кризу державності та вплив на ці процеси нетрадиційних колективних суб’єктів права. Визначено, що політична, інформаційна та економічна взаємозалежність між державами зумовлює суперечності з концепціями суверенності та неподільності влади окремої національної держави на власній території;
концепції оцінок впливу світової глобалізації та інтеграції, аналізуючи сутність яких було виявлено, що важливі рішення, які безпосередньо стосуються населення окремих держав, нерідко приймаються організаціями, які їм не підзвітні (транснаціональні корпорації, неурядові організації, транснаціональна еліта, уряди «держав-лідерів»);
підходи щодо розуміння Європейського Союзу як особливого виду суб’єктів права (фактично нетрадиційного колективного суб’єкта соціально-політичного типу), якому притаманні окремі ознаки як конфедерації, так і федерації, але найбільш виразно сутність цієї структури розкривається через наднаціональність та інтеграційність;
обґрунтування концепції щодо перспектив правової держави, завершальним етапом якої повинен стати світовий правосуб’єктний союз держав (нетрадиційний колективний суб'єкт права), що має ґрунтуватися на правових принципах та інших ланках правової державності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в їх спрямованості на усунення прогалин у розумінні категорій «суб’єкт права» та «колективний суб’єкт права». Отримані в результаті дослідження висновки і сформульовані на їх основі практичні рекомендації можуть бути використані в подальших дослідженнях загальнотеоретичних проблем, пов’язаних із формуванням уявлень щодо інституціональних форм правової реальності та трансформаційних процесів, яких зазнає сучасне суспільство в період глобальної зміни світового політичного ладу.
Висновки й рекомендації, що містяться в дисертації, можуть бути використані в законотворчій роботі Верховної Ради України, її комітетів, роботі центральних органів і посадових осіб державної виконавчої влади в процесі розробки та реалізації нормативних актів, присвячених регламентації правового статусу окремих нетрадиційних колективних суб’єктів права.
Крім сфер нормотворчості й правозастосування, матеріали, висновки і пропозиції, що містяться в дисертації, можуть бути також використані в науково-дослідній роботі для подальшого дослідження категорій «суб’єкт права», «суб’єкт правовідносин», «правосуб’єктність», «компетентність», «правова особа», «індивідуальні, колективні та нетрадиційні колективні суб’єкти права».
Результати, отримані в дисертації, можуть бути використані при висвітленні аспектів взаємодії між окремими нетрадиційними суб’єктами права та національною державою. Теоретичні висновки і матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при написанні навчальних матеріалів та лекційних курсів з теорії держави і права у вищих навчальних закладах.
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана та обговорена на кафедрі теорії держави і права НУ «ОЮА». Результати дисертаційного дослідження авторка використовувала в навчальному процесі при проведенні семінарських занять з теорії держави і права.
Деякі положення дослідження були апробовані на низці наукових та науково-практичних конференцій. Зокрема, здобувач брала участь у науково-практичної конференції «Развитие государственности и права в Украине: реалии и перспективы» (24 квітня 2009 года, м. Сімферополь), науково-практичної конференції «Государство и право в условиях глобализации: реалии и перспективы» (16-17 квітня 2010 года. м. Сімферополь), науково-практичної конференції «Становление и тенденции развития регионов и местного самоуправления. Правовой статус АРК» (15 квітня 2011 года, м. Сімферополь), міжнародної наукової конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу (16-17 квітня 2011 року, м. Одеса).
Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження достатньо повно та у встановлений термін опубліковані у дев'яти наукових працях, чотири з яких опубліковано в наукових виданнях, що визнані в Україні фаховими з юридичних наук.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації вирішене нове наукове завдання, що полягає у встановленні загальнотеоретичного визначення поняття нетрадиційного колективного суб’єкта права; проведені типології зазначених суб’єктів, аналіз їх об’єктивізації в правовій реальності та досліджено особливості впливу на правове життя сучасного суспільства. Вирішення цього наукового завдання є однією з необхідних умов удосконалення юридичної науки і практики в Україні, підвищення рівня правової культури суспільства та формування відповідних засад для адекватної реакції на виклики глобальних трансформаційних процесів сучасного світу.
У висновках за результатами проведеного дослідження викладено найбільш важливі науково-теоретичні узагальнення та положення, основними серед яких є, зокрема, такі.
1. Отримання всебічного уявлення про сутність та правову природу категорії «суб’єкт права» можливе лише завдяки застосуванню інтегративного підходу, в якому не тільки органічно поєднуються доробки позитивізму та природно-правової концепції, але й припускається врахування якостей особистості, рівня її правової культури, свідомості й соціальної активності. Саме людина, її здатності роблять право можливим. З усіх живих істот лише для людини право має значення, лише людина його створює, йому підкоряється.
2. Сформульовано визначення поняття суб’єкта права, згідно з яким це правосуб'єктна особа, яка здатна самостійно або опосередковано втілювати в життя юридичні права та обов’язки, індивідуальні, колективні або суспільні інтереси.
3. Встановлена необхідність розмежування понять «колективний суб’єкт права» і «юридична особа», де перше є ширшим за змістом та включає останнє як один із підвидів поряд із соціальними спільнотами, об’єднаннями громадян та ін.
4. Проведено класифікацію суб’єктів права, згідно з якою обґрунтовано виділення таких видів: індивідуальні суб’єкти права (традиційні й нетрадиційні); колективні суб’єкти права (традиційні й нетрадиційні); Причому, нетрадиційний колективний суб’єкт виступає як особливий підвид колективних суб’єктів права, який відіграє значну роль у сучасних процесах трансформації суспільного життя.
5. Під традиційними індивідуальними суб’єктами права слід розуміти фізичну особу (громадянин, іноземець, апатрид, біпатрид), у свою чергу нетрадиційним індивідуальним суб’єктом є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності (ФОП, згідно із законодавством України), яка здатна самостійно або опосередковано втілювати в життя юридичні права та обов’язки, власні інтереси та потреби.
6. Під колективними суб’єктами права слід розуміти правову особу з колективною правовою формою організації, що набуває правосуб’єктності з моменту її визнання або реєстрації, засновниками (учасниками) якої можуть бути фізичні і юридичні особи, соціальні спільноти та їх об’єднання. Колективний суб’єкт права здатний діяти та втілювати в життя інтереси своїх засновників лише на умовах представництва. Колективний суб’єкт права класифікується на традиційних і нетрадиційних колективних суб’єктів права.
7. Традиційний колективний суб’єкт права це правова особа з колективною правовою формою організації, що набуває правосуб’єктності з моменту її визнання або реєстрації, засновниками (учасниками) якої можуть бути фізичні і юридичні особи, соціальні спільноти та їх об’єднання.
8. Сформульовано визначення поняття нетрадиційного колективного суб’єкта права, згідно з яким це організоване (визнання чи реєстрація) на основі вертикальної залежності, наділене спеціальною правосуб'єктністю (у більшості випадків наднаціональною та наддержавною) та компетенцією, формалізоване у вигляді правової особи колективної правової форми об'єднання колективних суб'єктів права, що засновано на єдності їхньої волі, політичних чи економічних інтересів.
9. Встановлені такі ознаки нетрадиційного колективного суб’єкта права: це об'єднання колективних суб'єктів права; наявність єдиної волі нетрадиційного колективного суб'єкта права, що виділяється із самостійної волі учасників такого об'єднання; наявність єдиного інтересу і цілей усіх учасників об'єднання; організаційна єдність, заснована на вертикальній залежності (інтеграції) і виражена в особливій правовій формі; необхідність особливих процедур визнання чи реєстрації нетрадиційних колективних суб'єктів права; спеціальна правосуб'єктність (яка в більшості випадків носить наднаціональний характер) закріплюються в особливих юридичних документах, виникає з моменту визнання чи реєстрації та припиняється ліквідацією нетрадиційного колективного суб'єкта права; особлива форма відповідальності, де відповідальним є саме об'єднання, а не його окремі учасники.
10. Виходячи з тих інтересів та мети, які встановлювалися при створенні нетрадиційного колективного суб'єкта права, можна виділити два ключових типи цих суб'єктів: нетрадиційні колективні суб'єкти соціально-політичного типу (наприклад, ЄС) та економічного типу (наприклад, ТНК).
11. При розгляданні правової природи нетрадиційних колективних суб'єктів права соціально-політичного типу особлива увага була приділена дослідженню ЄС. У контексті даного дослідження було сформульоване таке визначення Європейського Союзу: це нетрадиційний колективний суб’єкт права, організований у вигляді інтеграційного утворення наддержавного та наднаціонального характеру, в якому держави-учасниці погоджуються передати частину своїх суверенних прав на користь цього утворення.
12. При аналізі правової природи нетрадиційних колективних суб'єктів права економічного типу особлива увага була приділена транснаціональним корпораціям (ТНК). У процесі дослідження було підтверджено, що ТНК у сучасному суспільстві мають багато формальних ознак «суверенної держави»: територію (обумовлену зоною поширення мережевої інфраструктури); стратегічні ресурси (інформацію та інформаційні потоки, які циркулюють у належних або підконтрольних їм інформаційно-телекомунікаційних мережах); аналог населення (штат лояльних співробітників і агентів впливу в різних державних і недержавних структурах); відносно високу автономію (яка може наближатися до поняття «суверенітет»). Відповідно, такі нетрадиційні колективні суб’єкти права є найбільш впливовими учасниками трансформаційних процесів у сучасному суспільстві.
13. Обґрунтовано, що сучасна парадигма взаємозв’язку влади й людини повинна базуватися не на індивідуалізації і подальшому відособленні людини від соціальних явищ, а, навпаки, пов'язуватися із солідарністю, громадською справедливістю, загальноправовими цінностями і соціокультурною співпрацею влади і людини. Адже саме людина, яка є носієм ідеї права, творцем права, користувачем права та правовою цінністю, зумовлює напрями подальшого розвитку правової реальності.
14. Було проаналізовано вплив ЄС (як нетрадиційного колективного суб’єкту соціально-політичного типу) на геополітичні процеси та правове життя сучасної України. Перш за все, цей вплив проявляється у правовій сфері у процесах гармонізації та адаптації національного законодавства із законодавством ЄС, що є необхідною умовою продовження і якісного розвитку стосунків у цьому напряму. Але, слід зауважити, що такі процеси узгодження законодавства, не завжди є корисними для вітчизняного виробника, при чому (що характерно для нетрадиційних колективних суб’єктів права), ЄС встановлює свої вимоги і саме у відповідності з ними мають проходити зміни у нашому національному законодавстві.
15. Встановлено, що разом з інтенсивними процесами світової інтеграції, формуванням глобальних економічних, політичних, екологічних та культурних асоціацій відбувається не менш активний процес фрагментації світу, зростання національної самосвідомості, посилення культурної диференціації, відродження етнічно-національних цінностей. Але таке відродження не стимулює сепараційні процеси, навпаки, воно вбачається необхідною ланкою у становленні нового рівня співіснування нетрадиційних інституційних утворень суспільства. Відповідно, вершиною процесів глобалізації та інтеграції, розвитку правової державності має стати світовий правосуб'єктний союз держав (нетрадиційний колективний суб'єкт права), що має ґрунтуватися на правових принципах та виступати ефективним інструментом упорядкування суспільних відносин сучасного світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України : прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К. : Велес, 2005. – 48 с.
2. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/55-12
3. Конвенція про транснаціональні корпорації від 6 березня 1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
4. Про ратифікацію Конвенції про транснаціональні корпорації [Електронний ресурс] : Закон України від 16 березня 1999 р. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
5. Договор о функционировании Европейского Союза [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eulaw.ru/treaties/tfeu
6. Договор, учреждающий Европейское Сообщество (в редакции Ниццкого договора) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eulaw.ru/content/2001
7. Ліссабонський договір [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eulaw.ru/treaties/lisbon
8. Лаакенская декларация. Будущее Европейского Союза [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eulaw.ru/content/1997
9. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15
10. Господарський кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
11. «Про об’єднання громадян» Закон України [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2460-12
12. «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» Закон України від 18 березня 2004 року [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1629-15
13. Административное право Украины : учебник / под общ. ред. С. В. Кивалова. – X. : Одиссей, 2004. – 880 с.
14. Акопова Е. С. Мировая экономика и международные экономические отношения / Е. С. Акопова, О. Н. Воронкова, Н. Н. Гаврилко. – Ростов-н/Д : Феникс, 2000. – 416 с.
15. Акционерное общество и товарищество с ограниченной ответственностью : сб. зарубеж. законодат. / отв. ред. В. А. Туманов. – М., 1995. – 291 с.
16. Алексеев А. С. К учению о юридической природе государства / А. С. Алексеев // Рус. мысль. – 1894. – № 11. – С. 56–88.
17. Алексеев Н. Н. Основы философии права / Н. Н. Алексеев. – СПб. : Лань, 1999. – 256 с.
18. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 719 с.
19. Алексеев С. С. Теория государства и права : учеб. для юрид. вузов и фак. / С. С. Алексеев. – М. : Норма, 2005. – 496 с.
20. Андреев В. К. Специальная правоспособность юридического лица – правовая форма отражения общественного разделения труда / В. К. Андреев // Вопросы развития и защиты прав граждан и социалистических организаций : сб. – Калинин : Изд-во Калинин. гос. ун-та, 1980. – С. 22-25.
21. Аннерс Э. История европейского права : пер. со швед. / Э. Аннерс. – М. : Наука, 1994. – 397 с.
22. Ануфриева Л. П. Международное частное право. Особенная часть / Л. П. Ануфриева. – М. : БЕК, 2002. – Т. 2. – 312 с.
23. Анцелевич Г. О. Міжнародне публічне право / Г. О. Анцелевич. – К. : Алерта, 2005. – 424 с.
24. Аристотель. Политика Аристотеля : пер. с греч. – М., 1911. – 466 с.
25. Архипов С. И. Сущность юридического лица/ С. И.Архипов // Известия вузов. Правоведение. - 2004. - N 5. - С. 71-87.
26. Архипов С. И. Современные государственные и правовые системы мира / С. И. Архипов // Теория государства и права : учеб. для вузов / отв. ред. В. Д. Перевалов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Норма, 2004. – С. 317–346.
27. Архипов С. И. Субъект права: теоретическое исследование / С. И. Архипов. – СПб. : Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 469 с.
28. Бабаев В. К. Правовые отношения / В. К. Бабаев // Общая теория права : курс лекций. – Н. Новгород, 1993. – 417 с.
29. Барков В. Громадянське суспільство в Україні: проблеми та їх вирішення / В. Барков, Т. Розова // Вибори та демократія. – К. : Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», 2006. – № 3(9). – С. 20–27.
30. Батюк В. У чому сенс творення національної держави?: («Націоналізм» Р. Тагора) / В. Батюк // Всесвіт. – 1997. – № 1. – С. 129–135.
31. Бахрах Д. Н. Субъекты советского административного права / Д. Н. Бахрах // Субъекты советского административного права : межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск : Свердлов. юрид. ин-т, 1985. – С. 3–20.
32. Бек У. Политическая динамика в глобальном обществе риска / У. Бек // Мировая политика и международные отношения. – 2002. – № 5. – С. 10–19.
33. Белкапов Е. А. Структура и функции правосознания : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Е. А. Белкапов. – Екатеринбург, 1996. – 34 с.
34. Белов Г. А. Глобализация. Модернизация. Россия: «круглый стол» / Г. А. Белов // Полис. Полит. исслед. – 2003. – № 2(73). – С. 34–52.
35. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования : пер. с англ. / Г. Дж. Берман. – 2-е изд. – М. : Изд-во МГУ : НОРМА-ИНФРА-М, 1998. – 624 с.
36. Бехруз Хашматулла. Введение в сравнительное правоведение : учеб. пособие / Хашматулла Бехруз. – О. : Юрид. літ., 2002. – 328 с.
37. Білорус О. Глобалізація. Прийняти виклик часу: Нам не слід проситися в Європу. Її треба будувати в Україні / О. Білорус // Віче. – 2000. – № 12. – С. 131–146.
38. Біляцький С. На рубежі століть: (Футурологія: яким воно буде, це нове століття?) / С. Біляцький // Політика і час. – 2000. – № 7–8. – С. 68–78.
39. Біляцький С. Вибоїни на шляху глобалізації / С. Біляцький // Політика і час. – 2001. – № 1. – С. 62–71.
40. Бирюков М. М. Современное развитие Европейского Союза: международно-правовой подход: дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.10 / М. М. Бирюков. – М., 2004. – 334 с.
41. Бірюков Р. М. Глобалізація та її вплив на правову сферу / Р. М. Бірюков // Порівняльно-правові дослідження : укр.-грец. міжнар. наук. юрид. журн. – 2009. – № 2. – С. 37-40.
42. Богатуров А. Синдром поглощения в международной политике / А. Богатуров // Pro et Contra. – 1999. – № 4. – С. 30–37.
43. Богатырев А. Г. Инвестиционное право / А. Г. Богатырев. – М. : Рос. право, 1992. – 271 с.
44. Богуславский М. М. Международное частное право : учебник / М. М. Богуславский. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 1998. – 322 с.
45. Бонифас П. Переосмысляя современность : материалы междунар. конф. / П. Бонифас // Полис. Полит. исслед. – 2003. – № 2(73). – С. 12–33.
46. Братко А. Г. Субъект правоотношения. Правоспособность и дееспособность / А. Г. Братко // Теория права и государства : учебник / под ред. В. В. Лазарева. – М., 1997. – 360 с.
47. Братусь С. Н. Юридические лица в советском гражданском праве / С. Н. Братусь. – М. : Юридиздат, 1947. – 363 с.
48. Братусь С. Н. Советское гражданское право: субъекты граж¬данского права / С. Н. Братусь. – М., 1984. – 264 с.
49. Буткевич В. Г. Міжнародне право. Основи теорії / В. Г. Буткевич. – К. : Либідь, 2002. – 608 с.
50. Варламова Н. В. Правоотношения: философский и юридический подходы / Н. В. Варламова // Правоведение. – 1991. – № 4. – С. 52-54.
51. Василенко И. А. Политическая глобалистика : учеб. пособие / И. А. Василенко. – М. : Логос, 2003. – 360 с.
52. Василенко С. Д. Україна: геополітичні виміри в загальноєвропейському процесі / С. Д. Василенко. – О. : ОДМА, 2000. – 208 с.
53. Винницкий Д. В. Субъекты налогового права. - М.:Норма, 2000. - 192 с.
54. Витрук Н. В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Н. В. Витрук ; отв. ред. В. А. Патюлин. – М., 1979. – 229 с.
55. Вишняков А. К. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні: Навчальний посібник. – Х.: ТОВ «Одисей», 2005. – 237 с.
56. Вишняков А. К. Адаптация к правовым условиям Европейского Союза: как быть? / А. К. Вишняков // Бизнес. – 1999. – № 12. – С. 86–90.
57. Вишняков А. К. Наднаціональність в праві Європейського Союзу: Goetterdammerung Європи чи переосмислення права? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.comparativelaw.kiev.ua/ukr_publikaz.html
58. Владимирова И. Г. Исследование уровня транснационализации компаний / И. Г. Владимирова // Менеджмент в России и за рубежом. – 2001. – № 6. – С. 99–115.
59. Воронова Е. М. Международные экономические отношения : конспект лекций / Е. М. Воронова. – К., 2001. – 164 с.
60. Гаджиев К. С. Геополитика / К. С. Гаджиев. – М. : Междунар. отношения, 1997. – 384 с.
61. Гамбаров Ю. С. Курс гражданского права / Ю. С. Гамбаров. – СПб., 1911. – Т. 1 : Часть Общая. – 452 с.
62. Гегель Г. Ф. В. Философия права / Г. Ф. В. Гегель. – М. : Мысль, 1990. – 524 с.
63. Горбатенко В. П. Кризовий синдром модернізації в контексті етнонаціональних конфліктів: етнополітичні конфлікти у посттоталітарному просторі / В. П. Горбатенко. – К. : Вид-во Укр. фін. Ін-ту менеджменту і бізнесу, 1999. – 279 с.
64. Горлов Е. А. Правовые аспекты налогообложения транснациональных кор¬пораций в Российской Федерации : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Е. А. Горлов. – М., 2001. – 178 с.
65. Градобитова Л. Д. Транснациональные корпорации в современных международных экономических отношениях / Л. Д. Градобитова, Т. М. Исаченко. – М. : Анкил, 2002. – 124 с.
66. Грибанов В. П. Юридические лица / В. П. Грибанов. – М. : Изд-во МГУ, 1961. – 86 с.
67. Гринин Л. Е. Национальный суверенитет и процессы глобализации / Л. Е. Гринин // Полис. – 2008. – № 1. – С. 17–19.
68. Гриньова В. М. Державне регулювання економіки : навч. посіб. / В. М. Гриньова, М. М. Новікова. – Х. : Видав. Дім «ІНЖЕК», 2004. – 756 с.
69. Грицаєнко Л. Європейський Союз як організація sui generis / Л. Грицаєнко // Публічне право : наук.-практ. журн. – 2011. – № 1. – С. 82–87.
70. Грось А. А. Право юридических лиц на судебную защиту и Конституция РФ / А. А. Грось // Реализация права на судебную защиту: деятельность судов общей юрисдикции, арбитражных и третейских судов в Дальневосточном регионе : сб. материалов регион. науч.-практ. конф. – Хабаровск, 2001. – С. 35-39.
71. Губайдулліна Ф. Прямі іноземні інвестиції, діяльність ТНК і глобалізація / Ф. Губайдулліна // Світова економіка і міжнародні відносини. – 2003. – № 2. – С. 73-75.
72. Гусарєв С. Д., Тихомиров О. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності): Навч. посіб. - К.: Знання, 2005. - 655 с.
73. Делягин М. Г. Драйв человечества. Глобализация и мировой кризис / М. Г. Делягин. – . М.: Вече, 2008. – 528 с.
74. Дернбург Г. Пандекты / Г. Дернбург. – М., 1906. – Т. 1 : Общая часть. –380 с.
75. Дженкс Э. Английское право / Э. Дженкс. – М., 1947. – 313 с.
76. Джураєва О. О. Поняття та ознаки функцій сучасної держави / О. О. Джураєва // Актуальні проблеми політики : зб. наук. пр. – О. : Юрид. літ., 2005. – Вип. 25. – С. 143–149.
77. Дигесты Юстиниана : пер. с лат. / отв. ред. Л. Л. Кофанов. – М. : Статут, 2002. – Т. 1, кн. 1–4. – 584 с.
78. Дія права: інтегративний аспект : монографія / кол. авт. ; відп. ред. Н. М. Оніщенко. – К. : Юрид. думка, 2010. – 360 с.
79. Дмитриева Г. К. Международное частное право / Г. К. Дмитриева, А. С. Довгерт, В. П. Панов [и др.]. – М. : Юристъ, 1993. – С. 82-87.
80. Дудченко В. В. Правова реальність: до постановки проблеми / В. В. Дудченко // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. – О. : Юрид. літ., 2004. – Вип. 22. – С. 10-15.
81. Дудченко В. В. Проблема концептуалізації права / В. В. Дудченко // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. – О. : Юрид. літ., 2005. – Вип. 24. – С. 187-194.
82. Дудченко В. В. До питання щодо перспектив розвитку українського права // Право ХХІ століття: становлення та перспективи розвитку : зб. наук. пр. міжнар. наук.-практ. конф. «Другі Прибузькі читання» / В. В. Дудченко. – Миколаїв, 2006. – С. 66-70.
83. Дудченко В. В. До проблеми концептуалізації права / В. В. Дудченко // Система фінансового права : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 27–28 травня 2009 р., м. Одеса / упоряд. Л. К. Царьова, В. С. Куценко ; відп. за вип. Ю. М. Оборотов. – О., 2009. – С. 51–53.
84. Дурденевский В. Н. Субъективное право и его основное разделение / В. Н. Дурденевский // Правоведение. – 1994. – № 3. – С. 82 -84.
85. Дювернуа Н. Л. Из курса лекций по гражданскому праву: Введение и часть общая (учение о лицах) / Н. Л. Дювернуа. – 2-е изд. – СПб., 1895. – 550 с.
86. Дюмулен И. И. Всемирная торговая организация / И. И. Дюмулен. – М., 1997. – 458 с.
87. Екологічна енциклопедія : у 3 т. / А. В. Толстоухов, Т. В. Тимочко, Є. І. Стеценко [та ін.]. – К. : Центр екологічної освіти та інформації, 2007. – Т. 1 : А–Е. – 432 с.
88. Європейський Союз: Консолідовані договори. – К. : Port-Royal, 1999. – 207 с.
89. Евилова Н. Ю. Правосознание молодежи: теоретический и социологический аспекты : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Н. Ю. Евилова. – Волгоград, 2000. – 24 с.
90. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Г. Еллинек. – СПБ., 1908. – 626 с.
91. Жаровська І. М. Владно-правова соціалізація особи як характерна риса сучасного суспільства / І. М. Жаровська // Держава і право : зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2010. – Вип. 50. – 772 с.
92. Загальна теорія держави і права : підруч. для студ. юрид. спеціальностей вищих навч. закладів / М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова [та ін.] ; за ред. М. В. Цвік, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х., 2002. – 432 с.
93. Захарова П. П. Индивид – субъект международного права / П. П. Захарова // Сов. гос. и право. – 1989. – № 11. – С. 114-117.
94. Збаразська Л. Економічна глобалізація як чинник модернізації національної промислової політики: (Національна економіка і світ) / Л. Збаразська // Людина і політика. – 2000. – № 6. – С. 66–69.
95. Збарацкая Л. А. Воля и волеизъявление как критерий формирования организационного единства юридического лица / Л. А. Збарацкая. – Х., 1994. – 127 с.
96. Зименков Р. И. Инвестиционная активность американских ТНК как субъектов процесса глобализации / Р. И. Зименков, Е. М. Романова // Рос. экон. журн. – 2004. – № 2. – С. 42–55.
97. Зусь Л. Б. Категория правосубъектности в советском праве / Л. Б. Зусь // Актуальные проблемы теории социалистического государства и права. – М., 1974. – С. 154-157.
98. Иванов Н. Глобализация и проблемы оптимальной стратегии развития / Н. Иванов // Мировая экономика и междунар. отношения. – 2000. – № 2. – С. 19-24.
99. Игнацкая М. А. Роль процессов глобализации в становлении новой экономики / М. А. Игнацкая // Вестник Рос. ун-та дружбы народов. Серия: Политология. – 2006. – № 1(6) – С. 95–102.
100. Иеринг Р. Дух римского права на различных ступенях его развития / Р. Иеринг. – СПб., 1875. – Ч. 1. – 310 с.
101. Иеринг Р. Борьба за право / Р. Иеринг // Вестник Гуманитарного ун-та. Серия: Право. – Екатеринбург, 2002. – № 1(3). – С. 208-212.
102. Илларионова Т. И. Правосубъектные предпосылки ответственности по ст. 445 ГК РСФСР / Т. И. Илларионова // Гражданские правоотношения и их структурные особенности : сборник. – Свердловск, 1975. – С. 123-126.
103. Ильин А. Н. Субъект в пространстве философии постмодернизма / А. Н. Ильин // Знание. Понимание. Умение : электрон. журн. – 2010. – № 1 (Философия. Политология). – С. 31–32.
104. Ильин И. А. Теория права и государства / И. А. Ильин ; под ред. и с предисл. В. А. Томсинова. – М., 2003. – 552 с.
105. Иоффе О. С. Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права» / О. С. Иоффе // Избр. тр. по гражданскому праву. – 2-е изд., испр. – М. : Статут, 2003. – 575 с.
106. Исагалиев А. К. Глобализация и ее влияние на развитие общего рынка труда / А. К. Исагалиев // Вестник Нац. акад. наук Республики Казахстан. – 2006. – № 6. – С. 67.
107. История государства и права зарубежных стран : учеб. для вузов / под ред. Н. А. Крашенинниковой, О. А. Жидкова. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 1998. – Ч. 1. – 480 с.
108. Інформаційний центр НАТО в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukraine-nato.gov.ua/nato
109. Казаринова Д. Б. Глобализация: смена политических акторов и типа управления / Д. Б. Казаринова // Актуальные проблемы политологии : сб. науч. работ студ. и аспирантов Рос. ун-та дружбы народов / отв. ред. В. Д. Зотов. – М. : МАКС Пресс, 2001. – С. 158–164.
110. Кальдерон Хосе Луис Веласко. Кодекс поведения транснациональных корпораций (ТНК) и международное право (на примере деятельности ТНК в странах Латинской Америки) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Хосе Луис Веласко Кальдерон. – М., 1984. – 230 с.
111. Кант И. Собр. соч. : в 6 т. – М. : Мысль, 1963–1966. – Т. 6. – 564 с.
112. Кара-Мурза С. Г. Глобализация – угроза культуре [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vanger.ru/content/view/74/30/
113. Карасева М. В. Финансовое право : учебник / М. В. Карасева. – М. : Юристъ, 2002. – 576 с.
114. Кашкин С. Ю. Европейский Союз / С. Ю. Кашкин // Глобалистика : энциклопедия. – М., 2003. – С. 324–325.
115. Кечекьян С. Ф. Правоотношение в социалистическом обществе / С. Ф. Кечекьян. – М. : АН СССР, 1958. – 185 с.
116. Кистяковский Б. Понятие субъекта права / Б. Кистяковский // Журн. Мин-ва юстиции. – 1903. – № 8. – С. 120–125.
117. Козюбра М. І. Верховенства права – основоположний принцип правової і політичної систем України / М.І. Козюбра // Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. – Х.: Право, 2008. Т.1. – С. 13-19.
118. Коноваленко І. Проблема співвідношення наднаціональності та суверенітету в основних концепціях західноєвропейської інтеграції / І. Коноваленко // Наук. зап. Нац. ун-ту «Києво-Могилянська академія». – К. : К.М. «Academia», 1999. – Т. 12 : Політологія. – С. 48–55.
119. Корнев В. В. Государство, право, личность / В. В. Корнев // Общая теория права и государства : учеб. для юрид. вузов / под ред. В. В. Лазарева. – М., 1994. – 311 с.
120. Королев И. С. Перспективный сектор глобальной экономики / И. С. Королев // Мировая экономика и междунар. отношения. – 2002. – № 5. – С. 115–118.
121. Королев И. С. Мировая экономика: глобальные тенденции за 100 лет / И. С. Королев. – М. : Юристъ, 2003. – 604 с.
122. Косов Ю. В. Переосмысляя современность : материалы междунар. конф. / Ю. В. Косов // Полис. Полит. исслед. – 2003. – № 2(73). – С. 12–33.
123. Костюк В. Л. Проблеми визначення правосуб’єктності у загальній теорії права / В. Л. Костюк // Держава і право : зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2009. – Вип. 44. – 744 с.
124. Косякова Н. И. Юридические лица: Вопросы теории и практики / Н. И. Косякова // Рос. право. – 1998. – № 12. – С. 64-69.
125. Крестовская Н. Н. Теория государства и права. Государственный экзамен / Н. Н. Крестовская, Ю. Н. Оборотов, А. Ф. Крыжановский, Л. Г. Матвеева. – 5-е изд. – Х. : Одиссей, 2009. – 256 с.
126. Крипак И. И. Сложный коллективный субъект права: проблемы общей теории и практики : дис. ... канд. юрид. наук / И. И. Крипак. – Кострома, 2006. – 225 с.
127. Кротов М. Я. Граждане как субъекты гражданского права / М. Я. Кротов // Гражданское право : учебник / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – 2 е изд., перераб. и доп. – М., 1997. – Ч. 1. – С. 90-94.
128. Кувалдин В. Национальное государство в эпоху глобализации / В. Кувалдин, А. Рябов // Свободная мысль. – 2000. – № 1. – С. 37–47.
129. Кудряшов С. М. Новые тенденции развития права международной правосубъектности / С. М. Кудряшов // Право и политика. – 2000. – № 8. – С. 123–124.
130. Кузнєцова Л. З позиції обмеженого оптимізму. Інтеграційні та дезінтеграційні чинники багатовекторних процесів на європейському та пострадянському просторах / Л. Кузнєцова, В. Кузьменко // Політика і час. – 1998. – № 9. – С. 17–23.
131. Кузьменко А. Інформаційно-психологічна війна епохи глобалізації (Ч. 10. Особливості оцінки Росії американськими партнерами як чинника впливу на формування оперативної обстановки в Євразії) / А. Кузьменко // Юрид. журн. – 2008. – № 7–8. – С. 32-37.
132. Кулагин М. И. Избр. тр. / М. И. Кулагин. – М. : Статут, 1997. – 281 c. – (Сер.: «Классика российской цивилистики»).
133. Куликов Р. А. К вопросу определения критериев понятия ТНК / Р. А. Куликов // Междунар. публичное и частное право. – 2004. – № 2(17). – С. 9-11.
134. Куликов Р. А. Эволюция правовой природы и место транснациональной корпорации в системе международного частного права : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Р. А. Куликов. – М., 2006. – 209 с.
135. Куницын А. Право естественное / А. Куницын. – СПб., 1818. – Кн. 1 : Чистое право. – 141 с.
136. Лазарев Б. М. Компетенция органов управления / Б. М. Лазарев. – М., 1972. – 280 с.
137. Лазарев В. В. Современные подходы к пониманию права и их значение для юридической практики / В. В. Лазарев // Общая теория права и государства : учебник / под ред. В. В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М., 2000. – С. 116–117.
138. Лампадова С. С. Юридический иммунитет: теоретико-правовой аспект : дис. ... канд. юрид. наук / С. С. Лампадова. – СПб., 2002. – 237 с.
139. Лебедева М. М. Формирование новой политической структуры мира и место в ней России / М. М. Лебедева // Полис. Полит. исслед. – 2000. – № 6. – С. 40–50.
140. Лебедева М. М. Переосмысляя современность : материалы междунар. конф. / М. М. Лебедева // Полис. Полит. исслед. – 2003. – № 2(73). – С. 12–33.
141. Левин Б. И. Глобализация и демократия / Б. И. Левин // Полис. – 2003. – № 2. – С. 53–71.
142. Лемак В. В. Функції сучасної держави: новий зміст в умовах глобалізації / В. В. Лемак, О. В. Лемак // Публічне право : наук.-практ. журн. – 2011. – № 1. – С. 108–110.
143. Ленский Е. В. Транснациональные финансово-промышленные группы и межгосударственная экономическая интеграция: реальность и перспективы / Е. В. Ленский, В. А. Цветков. – М. : АФПИ еженед. «Экономика и жизнь», 1998. – 296 с.
144. Ленин В. И. Полное собрание сочинений. – Т. 26. – М. – 1976. – 520 с.
145. Литкевич В. С. Правовое регулирование деятельности транснациональных корпораций : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / В. С. Литкевич. – К., 1992. – 263 с.
146. Літкевич В. С. Транснаціональні корпорації проблеми приватноправового регулювання / В. С. Літкевич // Міжнародне приватне право у київському університеті: антологія у 2 т. Т. 2. 1992 - 2007 / за ред. А. С. Довгерта.– Кийв, 2009. – С. 173-188.
147. Ломакин В. К. Мировая экономика / В. К. Ломакин. – 3-е изд., стереотип. – М. : ЮНИТИ–ДАНА, 2007. – 672 с.
148. Лощихін О. Економічна функція у системі функцій сучасної держави: деякі питання теорії / О. Лощихін // Право України. – 2006. – № 8. – С. 29–34.
149. Лукашук И. И. Глобализация, государство, право, XXI век / И. И. Лукашук. – М., 2000. – 240 с.
150. Луспеник Д. Розмежування оціночних суджень та стверджень про факти при розгляді справ про захист честі, гідності та ділової репутації / Д. Луспеник // Право України. – 2003. – № 12. – С. 37-43.
151. Лунц Л. А. Многонациональные предприятия капиталистических стран в аспекте международного частного права / Л. А. Лунц // Сов. гос. и право. – 1976. – № 5. – С. 123-131.
152. Луць Л. А. Структура міждержавно-правової системи: загальнотеоретичні аспекти / Л. А. Луць // Вісник Львів. ун-ту. Серія: Міжнародні відносини. – Л., 2001. – Вип. 6. – С. 125–132.
153. Луць Л. А. Правова система Ради Європи: міжнародно-правові та загальнотеоретичні аспекти / Л. А. Луць // Вісник Львів. ун-ту. Серія юридична. – Л., 2002. – Вип. 37. – С. 57–63.
154. Луць Л. А. Сучасні правові системи світу / Л. А. Луць. – Л. : Юрид. фак. Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2003. – 247 с.
155. Лысенко Д. Л. К вопросу о дипломатической защите транснациональных корпораций / Д. Л. Лысенко // Журн. рос. права. – 2002. – № 9. – С. 93–98.
156. Лысенко Д. Л. Отграничение понятий транснациональной корпорации от смежных понятий / Д. Л. Лысенко // Изв. вузов. Северокавказский регион. Общественные науки. – Ростов-н/Д, 2002. – № 4. – С. 102-106.
157. Ляликова Л. А. Транснациональные корпорации в аспекте международного частного права : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Л. А. Ляликова. – М., 1983. – 267 с.
158. Маганийер Я. М. Общая теория права на основе советского законодательства. Субъект права / Я. М. Маганийер // Правоведение. – 2000. – № 3. – С. 16-21.
159. Магновський І. Демократична, соціальна, правова держава і громадянське суспільство: єдність та обумовленість / І. Магновський // Право України. – 2005. – № 7. – С. 25–29.
160. Максимов С. И. Правовая реальность: опыт философского осмысления : монография / С. И. Максимов. – Х. : Право, 2002. – 328 с.
161. Малеин Н. С. Человек – личность – субъект права / Н. С. Малеин // Конституция СССР и правовое положение личности. – М., 1979. – С. 69-76.
162. Мальковская И. А. Трансформация государства и эволюция публичного администрирования в условиях глобализации (актуализация европейского опыта для России) / И. А. Мальковская // Вестник Рос. ун-та дружбы народов. Серия: Политология. – 2006. – № 8 – С. 29–30.
163. Мальцев Г. В. Социалистическое право и свобода личности: (Теоретические вопросы) / Г. В. Мальцев. – М., 1968. – 143 с.
164. Мамутов В. К. Компетенция государственных органов в решении хозяйственных вопросов / В. К. Мамутов. – М. : Юрид. лит., 1964. – 264 с.
165. Маркович Д. Ж. Глобализация и экологическое образование / Д. Ж. Маркович // Социол. исслед. – 2001. – № 1. – С. 17–23.
166. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 23. – 640 с.
167. Мартышин О. В. Совместимы ли основные типы понимания права? / О. В. Мартышин // Тр. МГЮА. – 2003. – № 10. – С. 19.
168. Марченко М. Н. Проблемы теории государства и права : учебник / под ред. М. Н. Марченко. – М. : Проспект, 2001. – 760 с.
169. Марченко М. Н. Теория государства и права : учебник / под ред. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало, 2009. – 848 с.
170. Международное право. Volkerrecht : пер. с нем. / Вольфган Граф Витцум [и др.] ; сост., предисл. В. Бергман ; науч. ред. и сост. указ. Т. Ф. Яковлева. – М. : Инфотропик Медиа, 2011. – 992 с.
171. Международное частное право : учеб. для вузов / под ред. Н. И. Марышевой. – М. : Юрид. фирма «КОНТРАКТ» : НОРМА-ИНФРА-М, 2000. – 532 с.
172. Международные акты о правах человека : сб. док. / сост. и авт. вступ. ст. В. А. Картамкин, Е. А. Лукашева. – М., 1999. – 312 с.
173. Международные сделки: Краткий курс : учеб. пособие для вузов / Р. Х. Фолсом, М. У. Гордон, Дж. А. Спангол ; пер. с англ. В. Ф. Назарова. – М. : Логос ; Будапешт : COLPI, 1996. – 527 с.
174. Международные экономические отношения : учебник / под ред. Е. Ф. Жукова. – М., 1999. – 259 с.
175. Мельвиль А. Ю. Глобализация. Модернизация. Россия: «круглый стол» / А. Ю. Мельвиль // Полис. Полит. исслед. – 2003. – № 2(73). – С. 34–52.
176. Мельянцев В. А. Схід і Захід в другому тисячолітті: економіка, історія і сучасність / В. А. Мельянцев. – М. : Справа і сервіс, 1996. – 178 с.
177. Меньшиков С. М. Мировой кризис развивается и трансформируется / С. М. Меньшиков // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – № 2. – С. 38–44.
178. Мировая экономика : учеб. для вузов / А. С. Булатов, Е. Б. Рогатных, Р. Ф. Волков [и др.] ; под ред. А. С. Булатова. – М. : Юристъ, 2000. – 734 с.
179. Мировая экономика / под ред. А. С. Булатова. – М. : Юристъ, 2006. – 734 с.
180. Михасюк І. Р. Державне регулювання економіки : підручник / І. Р. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога / за ред. І. Р. Михасюка ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – 2-е вид. – К. : Атіка : Ельга-Н, 2000. – 592 с.
181. Мицкевич А. В. Субъекты советского права / А. В. Міцкевич. – М., 1962. – 211 с.
182. Міжнародне право / за заг. ред. М. В. Буроменського. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 336 с.
183. Міжнародне право в документах / за заг. ред. М. В. Буроменського. – К., 2005. – 276 с.
184. Мовсесян А. Г. Американские транснациональные корпорации в современной мировой экономике / А. Г. Мовсесян // США. Канада: экономика, политика, культура. – 2000. – № 12. – С. 103–117.
185. Муравйов В. І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика). – К.: Академ-Прес, 2002. – 266 с.
186. Мусин В. А. Волевые акты государственного предприятия и проблема сущности юридического лица / В. А. Мусин // Правоведение. – 1963. – № 1. – С. 63.
187. Нейсбит Дж. Высокая технология, глубокая гуманность / Дж. Нейсбит, Н. Нейсбит, Д. Филипс ; пер. с англ. А. Н. Анваера. – М. : Аст : Транзиткнига, 2005. – 381 с.
188. Нерсесянц В. С. «Декларация прав человека и гражданина» в истории идей о правах человека / В. С. Нерсесянц // Социол. исслед. – 1990. – № 1. – С. 132–140.
189. Нерсесянц В. С. История идей правовой государственности / В. С. Нерсесянц. – М., 1993. – 453 с.
190. Нерсесянц В. С. Философия права : учеб. для вузов / В. С. Нерсесянц. – М., 1997. – 613 с.
191. Нерсесянц B. C. Общая теория права и государства : учеб. для вузов / В. С. Нерсесянц. – М. : Норма, 2003. – 552 с.
192. Нешатаева Т. Н. Международные организации и право / Т. Н. Нешатаева. – М. : Дело, 1998. – 272 с.
193. Николаєва І. П. Світова економіка : навч. допомога для вузів / І. П. Николаєва. – 2-е вид., перероб. і доп. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 224 с.
194. Ніццький договір та розширення ЄС / під ред. С. Шевчука. – К. : Логос, 2001. – 196 с.
195. Оборотов Ю. Н. Современное государство: основы теории / Ю. Н. Оборотов. – О. : Астропринт, 1998. – 132 с.
196. Оборотов Ю. Н. Традиции и обновление в правовой сфере: вопросы теории (от познания к постижению права) / Ю. Н. Оборотов. – О. : Юрид. лит., 2002. – 280 с.
197. Оборотов Ю. Праворозуміння як аксіоматичне начало (постулат) права / Ю. Оборотов // Право України – 2010. – № 4. – С. 49–55.
198. Общая теория права : учебник / под ред. В. С. Нерсесянца. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 552 с.
199. Общетеоретическая юриспруденция : учебник / под. ред. Ю. Н. Оборотова. – О. : Феникс, 2011. – 436 с.
200. Овчинников Г. П. Международная экономика : учеб. пособие / Г. П. Овчинников. – СПб. : Полиус, 1998. – 343 с.
201. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. – М., 1997. – 565 с.
202. Ойгензихт В. А. Воля и волеизъявление. Очерки теории, философии и психологии права / В. А. Ойгензихт. – Душанбе : Дониш, 1983. – 433 с.
203. Оніщенко Н. М. Правова система і держава в Україні : монографія / Н. М. Оніщенко. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – 132 с.
204. Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право : підручник / В. Ф. Опришко. – К. : КНЕУ, 2003 – 318 с.
205. Организация Объединенных Наций : сб. док. / отв. ред.: В. В. Бахрушев. – М. : Наука, 1981. – 647 c.
206. Осминин Б. И. Транснациональные корпорации и международное право : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Б. И. Осминин. – М., 1983. – 210 с.
207. Отвагина П. П. Исторический генезис понятия «субъект права» / П. П. Отвагина // Актуальные проблемы теории и истории государства и права : материалы межвуз. науч.-теорет. конф., 14 декабря 2001 г., Санкт-Петербург / под о