Єні Олена Василівна. Клопотання в кримінальному процесі України

brief description

Єні Олена Василівна. Клопотання в кримінальному процесі України. : Дис... канд. наук: 12.00.09 2009

Єні О. В. Клопотання в кримінальному процесі України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. Академія адвокатури України, Київ, 2009.
Дисертацію присвячено дослідженню комплексу теоретичних та практичних питань, що виникають у ході заявлення, розгляду та вирішення клопотань в кримінальному процесі України. Автор досліджує поняття „клопотання в кримінальному процесі”, його процесуальну природу, сутність, структуру, класифікацію. Особлива увага приділяється процедурі заявлення та розв’язання клопотань на різних етапах досудового слідства та в суді. Обґрунтовано та сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинного кримінально-процесуального законодавства України та проекту КПК України.

У висновкахсформульовано найважливіші наукові та практичні результати дослідження, зазначено пропозиції по удосконаленню чинного кримінально-процесуального законодавства. Зокрема:

Клопотанням є офіційне звернення до уповноваженого суб’єкта (дізнавача, слідчого, прокурора чи суду) особою, яка наділена таким правом, викладене в усній чи письмовій формі, про виконання певної процесуальної дії чи прийняття рішення з усіх питань, які мають значення для справи, з метою забезпечення прав та свобод особи у кримінальному судочинстві. Офіційне визначення цього поняття має міститися в КПК України. Різновидом клопотання є процесуальна вимога, особливістю якої є те, що вона підлягає обов’язковому задоволенню.
Чинний КПК України слід доповнити загальними нормами, які б регулювали порядок заявлення, розгляду та вирішення клопотань як під час досудового слідства, так і в суді. Враховуючи специфіку кожного із таких порядків, вказані норми мають міститися в главах 11 („Основні положення досудового слідства”) та 24 („Загальні положення судового розгляду”) КПК України відповідно. Такий же підхід до розміщення норм варто зберегти і в новому КПК України.
В загальній нормі про порядок розв’язання клопотань на досудовому слідстві необхідно передбачити, що розгляд та вирішення клопотань учасників процесу має відбуватися негайно, але не пізніше доби після їх заявлення, якщо інше не встановлено Кодексом. 3-добовий строк розв’язання варто залишити лише для клопотань про проведення слідчих дій, заявлених до закінчення досудового слідства.
Формулювання „просити”, „просить” яке міститься в окремих статтях КПК України (ст. ст. 146, 170, 197, 262 КПК України) підлягає заміні на вираз „заявляти клопотання”, „заявляє клопотання”.
Виникає необхідність в законодавчому порядку наділити зацікавлених учасників правом заявляти клопотання про подання нових доказів під час проведення дослідчої перевірки; законного представника неповнолітнього обвинуваченого правом на заявлення клопотань в разі його участі при оголошенні про закінчення досудового слідства і пред’явленні для ознайомлення матеріалів справи; правопорушника правом на заявлення клопотань під час провадження протокольної форми досудової підготовки матеріалів; особу, що притягалася до кримінальної відповідальності, особу, за заявою якої була порушена справа, а також потерпілого та цивільного позивача правом шляхом заявлення клопотання ознайомитися з матеріалами закритої кримінальної справи.
Слід передбачити право учасників на заявлення клопотань і вказівку про негайність їх розв’язання при розгляді судом подання про обрання (зміну) запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, продовження строків тримання під вартою, а також при розгляді судом скарг в окремому провадженні.
В главі 23 КПК України варто закріпити право учасників процесу на ознайомлення з матеріалами справи з моменту її надходження до суду до моменту проведення попереднього розгляду, що реалізується у формі заявлення учасником і задоволення судом відповідного клопотання, та доповнити нормою про те, що якщо до моменту проведення попереднього розгляду справи учасником процесу до суду внесено письмове клопотання, і під час попереднього розгляду у суду виникає необхідність уточнення обґрунтування чи вимог по даному клопотанню у його заявника, в разі неявки останнього суд може перенести проведення попереднього розгляду на строк до 10 діб, визнавши обов’язковою участь вказаного учасника і повідомивши його про це належним чином. В разі повторної неявки зазначеного учасника суд проводить попередній розгляд, при цьому розглядаючи і вирішуючи наявне клопотання в межах заявлених вимог чи прохань.
В загальній нормі про порядок розв’язання клопотань в суді необхідно передбачити, що клопотання можуть бути заявлені учасниками процесу та іншими особами, які наділені таким правом, в усній або письмовій формі. Заявлені клопотання розглядаються та вирішуються судом негайно, а якщо вони надійшли до суду до початку судового розгляду або в перерві між судовими засіданнями то у найближчому за часом судовому засіданні. Зобов’язати суд задовольняти клопотання про дослідження нових доказів, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що такі докази є належними та допустимими.

В судових дебатах в разі необхідності сторонами можуть бути заявлені клопотання про відновлення судового слідства, якщо попередній учасник, викладаючи суду свої міркування, повідомив нові дані, що не були предметом судового слідства і що мають істотне значення для справи; про приєднання до матеріалів справи тексту промови в дебатах; про оголошення перерви.
В ст. 357 КПК України варто передбачити, що учасники процесу наділені правом клопотати про проведення апеляційним судом попереднього розгляду з питань, передбачених ст. ст. 357358 КПК України із обов’язковим зазначенням в клопотанні цих питань, і в такому разі при згоді суду з необхідністю проведення попереднього розгляду участь заявника клопотання має визнаватися обов’язковою (якщо він не клопоче про супротивне).
Необхідно надати засудженому, його захиснику або законному представнику право подавати клопотання до суду про вирішення питань, пов’язаних з виконанням вироку та передбачити обов’язкову участь заявника у судовому розгляді питань, про розгляд яких йдеться у клопотанні.