Новікова Ірина Володимирівна. Інноваційний потенціал підприємства: оцінка та фінансово-інвестиційне забезпечення розвитку (за матеріалами підприємств алмазно-інструментального виробництва України)

brief description

Новікова Ірина Володимирівна. Інноваційний потенціал підприємства: оцінка та фінансово-інвестиційне забезпечення розвитку (за матеріалами підприємств алмазно-інструментального виробництва України): дисертація канд. екон. наук: 08.06.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2003

Новікова І.В. Інноваційний потенціал підприємства: оцінка та фінансово-інвестиційне забезпечення розвитку (за матеріалами підприємств алмазно-інструментального виробництва України). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами.- Київський національний економічний університет, Київ, 2003.
У дисертації здійснено ретроспективний аналіз розвитку теорії інновації. На цій основі дано авторське визначення інноваційного потенціалу підприємства (ІПП), ідентифіковано його склад, з’ясовано основні характеристики та здійснено обгрунтування методологічних підходів до його оцінки. Досліджено сучасну методологічну платформу фінансово-інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності та розвитку ІПП за ринкових умов господарювання.
Розроблено методику оцінки ІПП з урахуванням ступеня залученості підприємства до інноваційного процесу, яка базується на проблемно-орієнтованому підході до вирішення поставлених завдань. Здійснено її практичну апробацію на підприємствах алмазно-інструментального виробництва України. Обгрунтовано управлінські рішення щодо фінансово-інвестиційного забезпечення розвитку ІПП, запропоновано заходи з вдосконалення на національному рівні системи фінансово-кредитної підтримки інноваційної сфери.

У дисертації викладено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо розробки методологічних, методичних та прикладних засад оцінки та фінансово-інвестиційного забезпечення ІПП. Основні результати дисертаційної роботи дають змогу дійти таких висновків теоретичного, методологічного та науково-практичного спрямування:

Виходячи з аналізу та узагальнення викладених в економічній літературі теоретичних поглядів на проблемне поле інновацій, вивлено, що дана проблематика потребує подальшого вивчення, уточнення економічних категорій. У зв’язку з цим проведено систематизацію еволюції теорії інновації, виокремлено етапи її розвитку та економічні школи з визначенням їхніх особливостей щодо розгляду сутності категорії інновація” та ролі технологічних змін у суспільному житті. Доведено необідність застосування динамічного підходу до тлумачення категорії інновація” як комплексного процесу, який складається зі створення, розробки, доведення до комерційного використання і розповсюдження нового технічного, організаційного, маркетингового чи будь-якого іншого рішення (новації), що задовільняє певні потреби та призводить до якісних змін у виробництві і (або) сфері послуг.
Вважаємо, що інноваційний потенціал це фактор зміцнення стратегічної платформи підприємства. В результаті аналізу методологічних підходів до визначення сутнісних характеристик ІПП обгрунтовано його визначення як цілеорієнтованої комбінації інноваційних ресурсів та каталізаторів, які уможливлюють використання інноваційних ресурсів для досягнення мети інноваційної діяльності, підвищення рівня конкурентоспроможності і стратегічного успіху підприємства. У структурі інноваційних ресурсівпідприємстварекомендується виділятикадрові, науково-технічні, виробничо-технологічні, фінансово-економічні складові. До каталізаторів автор пропонує відносити мотиваційний механізм, інноваційну культуру підприємства й організаційно-управлінські елементи.
За проведення оцінки ІПП слід враховувати розмаїття аспектів науково-інноваційної сфери, що потребує систематизації підприємств, які беруть участь в науково-інноваційному процесі. Розроблена автором типологія таких підприємств дає змогу виявити можливі напрями їх організаційного розвитку, обгрунтувати вибір дезінтеграційної або інтеграційної моделей цього розвитку та форм його фінансово-інвестиційного забезпечення. На грунті аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду встановлено та обгрунтовано два критерії інноваційного статусу підприємства річний обсяг виробництва інноваційної продукції (у грошовому виразі понад 70%), а також кількість робочого часу за рік (в годинах понад 50%), який витрачено на власні дослідження та інноваційні розробки з урахуванням коефіцієнта зайнятості фахівців підприємства/організації дослідженнями та розробками.
Традиційний апарат дослідження ІПП потребує розширення та систематизації. Виділено в методології та доведено до практичного застосування підхід до використання багатоаспектних моделей проблемно-орієнтованого оцінювання ІПП з урахуванням специфіки діяльності підприємства та ступеня його залученості до інноваційного процесу. Обгрунтовано авторський підхід до оцінки ІПП на основі кількісного виміру його компонентів (ІР і К) та їх складових, визначення гармонійності ІР і К відповідно до стратегічної мети. Розроблено модель розвитку ІПП, яка дає змогу спрямовувати обмежені фінансові ресурси на посилення чи гармонізацію його складових.
Проведена систематизація та ідентифікація особливостей фінансування та інвестування інноваційної сфери надає підстави, щоб виявити специфічні риси інноваційних проектів, які слід ураховувати за залучення інвестиційних коштів: значний рівень невизначеності результатів, зумовлений підвищеним фінансовим ризиком; орієнтація на довгостроковий успіх; висока ймовірність отримання неочікуваних результатів, які можуть мати вагому комерційну привабливість. На засадах аналізу діючих джерел фінансування інновацій доведено необхідність розширення їх сукупності, сформовано структуру потенційно можливих джерел фінансування інновацій, що дає змогу стимулювати розвиток ІПП.
В результаті проведення діагностики стану інноваційної діяльності підприємств алмазно-інструментального виробництва України стало можливим виявити її основні напрями та тенденції. Оцінка концентрації виробництва алмазно-інструментальної продукції та рівня ринкової влади її виробників дала змогу встановити тенденцію переходу від олігополістичної ринкової структури до квазіконкурентної моделі ринку, яка формує нові ключові фактори успіху товаровиробників, задіяних в інноваційному процесі. Визначено та обгрунтовано перспективні напрями розвитку ІПП алмазно-інструментального виробництва, які базуються на посиленні його фінансово-інвестиційного забезпечення й активізації державної підтримки в результаті створення режиму найбільшого сприяння розвиткові вітчизняного виробництва за високими технологіями в межах державного пріоритетного стратегічного напряму ІД Нові матеріали” (середньостратегічного напряму Розробка та застосування надтвердих інструментальних матеріалів та конструкційних монокристалів”).
Результати аналізу фінансово-інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності підприємств алмазно-інструментального виробництва свідчать про нестачу інвестиційних ресурсів, відсутність ефективного механізму залучення фінансових джерел для стимулювання інноваційної активності і посилення інноваційного розвитку підприємств. Автором було сформовано структуру джерел фінансування інновацій, досліджено ефективність та доведено необхідність державної підтримки таких перспективних джерел, як венчурні фонди та галузеві фонди науково-технічного розвитку.
Розроблена автором методика оцінки ІПП побудована на врахуванні ступеня залученості підприємства до інноваційного процесу. Вона містить такий інструментарій дослідження: перелік джерел інформації, порядок ідентифікації та опис процедур кількісної оцінки окремих складових ІПП, їх показників та вагомостей, а також виявлення відповідності компонентів ІПП стратегічним цілям та матричну модель управлінських рішень щодо розвитку ІПП. Відмінність представленої методики полягає в її проблемно-орієнтованому підході до оцінки ІПП, який у залежності від мети оцінки ІПП, потреб споживача отриманої інформації, а також специфіки підприємства (ступеня залученості до інноваційного процесу, стадії життєвого циклу підприємства) дає можливість забезпечити вибір показників ІПП, їх вагомостей за оцінки ІПП відповідно до стратегічних цілей підприємства.

Прикладний характер методики оцінки ІПП підтверджено її апробацією на підприємствах алмазно-інструментального виробництва України, що характе-ризуються різним ступенем залученості до інноваційного процесу. В результаті проведеної оцінки встановлено критичні зони”, в які першочергово необхідно залучати інвестиції, щоб забезпечити гармонійний стан складових ІПП, на основі критерію відповідності рівня ІР рівню К підприємства побудовано матрицю та розроблено рекомендації щодо заходів посилення та розвитку ІПП алмазно-інструментального виробництва, а також запропоновано напрями їхньої стратегічної поведінки.
Доведено, що за формування моделі фінансово-інвестиційного забезпечення розвитку ІПП необхідно сконцентрувати увагу на цільових проектах посилення окремих складових ІПП. Сформована сукупність проектів розвитку складових ІР і К із встановленням особливостей їх підготовки і реалізації, рівня невизначеності очікуваних результатів, а також проектних ризиків. Встановлено, що під час їх відбору для подальшого фінансування потрібно використовувати як формальні фінансові критерії, так і неформальні процедури оцінки. Тип проекту розвитку ІПП обумовлює вибір форм, методів і режиму фінансово-інвестиційного забезпечення.
У формуванні раціональної структури капіталу вважаємо доцільним для оцінки вартості капіталу враховувати не тільки альтернативну вартість, яку слід забезпечити власникові капіталу, але й трансакційні витрати на залучення зовнішніх інвестиційних ресурсів. Запропонована матриця позиціонування проектів розвитку ІПП в залежності від рівня їх соціально-економічної привабливості і фінансової ефективності дає змогу визначити потенційні можливості залучення зовнішніх інвестиційних ресурсів, власних фінансових коштів, виокремити інвестиційні зони, що потребують державної підтримки.Такий підхід надає можливість підприємствам сконцентрувати свої зусилля на залученні фінансово-інвестиційних ресурсів, адекватних стадіям інноваційного циклу, ступеню їх залученості до інноваційного процесу та стратегічним завданням.
На розвиток ІПП значний вплив має дійовий правовий та організаційно-економічний механізм державної підтримки. На основі аналізу зарубіжного досвіду та вивчення можливостей його адаптованого використання за умов трансформаційних змін в економічній системі України автором запропоновано заходи та рекомендації щодо вдосконалення на державному рівні системи фінансово-кредитної підтримки інноваційної сфери. До основних з них віднесено запровадження державної підтримки у формі податкових пільг, державних гарантій в кредитах, цільового страхування ризиків, а також пільгового кредитування інноваційного підприємництва.