Новоселецька Ірина Едуардівна Розвиток художньо-творчих здібностей дітей п’ятого року життя засобами мистецтва

brief description

Новоселецька Ірина Едуардівна, методист відділу організації платних послуг Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв», тема дисертації: «Розвиток художньо-творчих здібностей дітей п’ятого року життя засобами мистецтва» (012 Дошкільна освіта). Спеціалізована вчена рада ДФ 26.133.004 у Київському університеті імені Бориса Грінченка

Київський університет імені Бориса Г рінченка
Київський університет імені Бориса Г рінченка
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
НОВОСЕЛЕЦЬКА ІРИНА ЕДУАРДІВНА
УДК: 373.2+37.036.5
ДИСЕРТАЦІЯ
РОЗВИТОК ХУДОЖНЬО-ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ
П’ЯТОГО РОКУ ЖИТТЯ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА
Галузь знань 01 Освіта/Педагогіка
за спеціальністю 012 Дошкільна освіта
Подається на здобуття ступеня доктора філософії
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
І. Е. Новоселецька
Науковий керівник: Бєлєнька Ганна Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри дошкільної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка
Київ - 2021

ЗМІСТ
ВСТУП 16
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬО- ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 24
1.1 Розвиток художньо-творчих здібностей дітей дошкільного віку як
психолого-педагогічна проблема 24
1.2 Сутність, структура, критерії та показники художньо-творчих
здібностей дітей п’ятого року життя 46
1.3 Особливості сприйняття різних видів мистецтва дітьми п’ятого року
життя 52
Висновки до розділу 1 86
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬО- ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ П’ЯТОГО РОКУ ЖИТТЯ 90
2.1 Обгрунтування методики розвитку художньо-творчих здібностей
дітей п’ятого року життя. 90
2.2 Педагогічна діагностика рівнів розвитку художньо-творчих
здібностей дітей п’ятого року життя 97
Висновки до розділу 2 137
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ П’ЯТОГО РОКУ ЖИТТЯ 140
3.1 Впровадження методики розвитку художньо-творчих здібностей
дітей пятого року життя 140
3.2 Перебіг та результати експериментальної роботи 157
Висновки до розділу 3 170
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176
ДОДАТКИ 194

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертації викладено результати теоретичного узагальнення та практичного вирішення питання розвитку художньо-творчих здібностей життя дітей п’ятого року життя засобами мистецтва, що було відображено у розробці методики розвитку означеної якості у дітей п’ятого року життя під час занять у закладах дошкільної освіти та початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах. Результати засвідчили досягнення мети, вирішення поставлених завдань і дали змогу зробити такі висновки:
1. На основі теоретичного аналізу проблеми розвитку художньо-творчих здібностей дітей дошкільного віку уточнено сутність поняття «художньо-творчі здібності» стосовно дітей дошкільного віку, як сукупність множини певних психофізичних властивостей дитини, які у своїй функціональній єдності забезпечують здатність до певної творчої діяльності (образотворчої, літературної, музикальної тощо) засобами художніх образів. Для розкриття цього поняття було окремо проаналізовано та уточнено поняття «здібності», «творчість», «творчі здібності» та «художні здібності» по відношенню до дітей дошкільного віку.
2. Розкрито специфіку використання засобів мистецтва у роботі з дітьми п’ятого року життя та їх вплив на розвиток творчої особистості. Аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з означеного питання дозволив з’ясувати, що умовою використання засобів мистецтва з метою розвитку художньо- творчих здібностей дитини є обов’язкове її знаходження у творчому середовищі. Дитина має перебувати в гармонійному, естетично оформленому, творчо спрямованому товаристві, будь-то початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, чи просто перша соціальна група дитини - її сім’я. Процес сприймання художніх творів мистецтва дітьми п’ятого року життя має нести вільний характер, бути спрямованим на емоційний, моральний та пізнавальний розвиток дитини: дітям надана можливість споглядати, знайомитись, розмірковувати та висловлювати власні враження без втручання дорослого. Виявлено, що доступність засобів образотворчої діяльності під час будь-якої художньо-творчої діяльності сприяє формуванню самостійності, творчості, креативності та ініціативності дітей у процесі вибору матеріалу для створення художнього образу. Роль дорослого полягає у ініціюванні, стимуляції, мотивуванні дитини до мисленнєвих процесів та художньо- творчої діяльності. Зазначається важливість адаптивного підходу педагога до відбору та застосування творів мистецтва з їх відповідністю до дійсності, у якій перебуває дитина.
У відповідності з цим виділено основні критерії відбору творів мистецтва для демонстрації дітям п’ятого року життя: мистецтво має бути високої художньої якості, викликати відчуття краси та естетичної насолоди; відбір творів мистецтва педагогом має бути розрахований на виклик емоційного та пізнавального інтересу у дітей, спонукати їх ставити запитання; твори мистецтва мають резонувати у широкій палітрі дитячих переживань, не роблячи акцент лише на позитивних якостях, тобто викликати емоції: радості, суму, здивування, жалю, захоплення, співчуття, співпереживання та інше. Використання засобів мистецтва залежить від особливостей сприймання творів мистецтва дітьми п’ятого року життя, від яких залежить прояв та розвиток їх художньо-творчих здібностей. Тому було виділено три особливості сприймання мистецтва дітьми: емоційність сприйняття творів мистецтва; здатність до наслідування діяльності дорослого; залежність глибини розуміння краси мистецтва від педагогічного супроводу.
3. У дослідженні визначено критерії та показники розвитку художньо- творчих здібностей дітей п’ятого року життя засобами мистецтва: емоційно- ціннісний, когнітивно-комунікативний та адаптивно-творчий критерій. Показниками емоційно-ціннісного критерію є яскравість емоційної реакції дітей на художній твір, наявність у них асоціативного ряду під час перегляду художнього твору, адекватність та емпатійність сприймання твору мистецтва. Показниками когнітивно- комунікативного критерію стали: наявність пізнавальних інтересів, володіння системою знань відповідних до вікових можливостей дитини, прагнення і вміння поділитись інформацією. Адаптивно-творчий критерій містить у собі наступні показники: наявність творчого мислення, творчі прояви набутих знань у різних видах діяльності, прагнення до самовираження у творчій діяльності. Під час проведення констатувального етапу експерименту було визначено три рівні розвитку означеної якості: високий, середні низький. У результаті дослідження було визначено, що більшість дітей продемонстрували середній та низький рівень. Тобто, дошкільники виявляють інтерес до творів мистецтва, але їхні уміння сприймати художні твори, знання, потребують розширення, а здатність до художньої діяльності на творчому рівні потребує допомоги дорослого.
4. Розроблено та експериментальним шляхом перевірено методику розвитку художньо-творчих здібностей дітей п’ятого року життя засобами мистецтва. Формувальна робота здійснювалась у три етапи: інформаційно- мотивуючий етап, який було спрямовано на знайомство дітей п’ятого року життя з мистецтвом та його продуктом; емоційно-діяльнісний, метою якого було формування позитивного ставлення дітей до творчої діяльності з освітньою метою, яка стимулюватиме розвиток когнітивних та комунікативних навичок дітей п’ятого року життя у творчій діяльності; адаптивно-творчий етап, який полягав в активізації практичних навичок та закріпленні переходу дітей п’ятого року життя від відтворювальної до самостійної, адаптованої творчої діяльності.
Ефективність розробленої методики була підтверджена результатами контрольного етапу експерименту. Аналіз результатів контрольного зрізу у експериментальній групі (ЕГ) дозволив виявити вагомі позитивні зрушення у розвитку художньо-творчих здібностей дітей п’ятого року життя на противагу результатів контрольної групи (КГ). Таким чином вдалося визначити, що високий рівень у ЕГ зріс від 14,8% до 33,4% з образотворчого мистецтва, та 47,2% до 66,8% з музичного мистецтва. Тим часом у КГ ріст високого рівня відбувся лиш з 12,9% до 16,6% з образотворчого мистецтва, та з 45,4% до 49,1% з музичного мистецтва. Не дивлячись на такий зріст високого рівня розвитку художньо-творчих здібностей середній рівень залишився відносно стабільним. Це спричинено ростом показників дітей, що мали низький рівень під час констатувального етапу дослідження. Так низький рівень у ЕГ зменшився з 21,3% до 3,7% з образотворчого мистецтва, та 22,3% до 3,7 з музичного мистецтва. Показники КГ змінились лиш з 19,5% до 13,9% з образотворчого мистецтва та 18,5% до 12% з музичного мистецтва.
Отже, зросла кількість дітей, що здатні до яскравого емоційного відгуку, які збагатили художньо-творчі знання та здатні сформулювати та висловити враження від сприйнятого твору мистецтва. Діти покращили рівень художньо-творчих проявів у різних видах мистецтва, розширили особистий творчий потенціал по відношенню до створення власних продуктів мистецтва. Сформували навички інтерференції здобутого досвіду у художньо-творчій діяльності у будь-який інший вид діяльності і навпаки.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми розвитку художньо-творчих здібностей дітей п’ятого року життя засобами мистецтва. Перспективу подальшого наукового дослідження вбачаємо у розробці програми розвитку художньо-творчих здібностей дітей п’ятого року життя у початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах та ЗДО