ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БЕЗНАТЯЖНИХ МЕТОДИК У ЛІКУВАННІ ПАХВИННИХ ГРИЖ У ХВОРИХ ПОХИЛОГО І СТАРЕЧОГО ВІКУ (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

brief description

Міністерство охорони здоров'я України
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

На правах рукопису
УДК 616.329 + 616.325] 001-089-08-039/76+616.43.45-089/168.1-06

ПЛАХОТНІКОВ ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ

ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БЕЗНАТЯЖНИХ МЕТОДИК
У ЛІКУВАННІ ПАХВИННИХ ГРИЖ У ХВОРИХ ПОХИЛОГО І СТАРЕЧОГО ВІКУ
(КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

14.01.03 хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Гюльмамедов Ферман Ібрагімович,
доктор медичних наук, професор

Донецьк 2008

Зміст

Стр.

Перелік умовних скорочень

4

Вступ.

5

Розділ 1. сучасні аспектИ ЛІКУВАННЯ ПАХВИННИХ ГРИЖ У ХВОРИХ ПОХИЛОГО І СТАРЕЧОГО ВІКУ (огляд літератури)

11

1.1. Сучасні методи лікування пахвинних гриж......................

11

1.2. Синтетичні матеріали, що використовуються для герніопластики.

17

1.3. Роль фактору росту фібробластів (основного) в процесах репарації, регенерації, неоангіогенезу і тканинного загоєння.

21

Розділ 2. Матеріал і методи дослідження.....

28

2.1. Характеристика обстежених хворих...

28

2.2. Методика культивування культури аутофібробластів.

34

2.3. Методика імплантації експериментальним тваринам сітчастих протезів...

35

2.4. Методи дослідження

37

Розділ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ У ХВОРИХ НА ПАХВИННУ ГРИЖУ.............

40

Розділ 4. ЗМІНИ З БОКУ СІТКИ В ПРОЦЕСІ КУЛЬТИВУВАННЯ КУЛЬТУРИ АУТОФІБРОБЛАСТІВ

56

Розділ 5. МОРФОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРИФОКАЛЬНИХ РЕАКЦІЙ НА ІМПЛАНТАЦІЮ ТВАРИНАМ СІТЧАСТОГО ПРОТЕЗУ.........
5.1. Перифокальні реакції на імплантацію сітчастого протезу без попередньої обробки культурою аутофібробластів.
5.2. Перифокальні реакції на імплантацію сітчастого протезу з попередньою обробкою культурою аутофібробластів

62

62

69

Розділ 6. порівняльна ЕФЕКТИВНІСТЬ різних методик ПЛАСТИКІ ПАХОВОГО КАНАЛУ

79

Узагальнення................................................................

114

ВИСНОВКИ

123

Практичні рекомендації.

125

Список використаних джерел...................................

126

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БМ безнатяжна методика
ППК пластика пахового каналу
ГМ грижовий мішок
ЕЛ ефективність лікування
КА культура аутофібробластів
ЛЛ літні люди
ПГ пахвинна грижа
ПП післяопераційний період
СП сітчастий протез
СТ сполучна тканина
ОЛ операція Ліхтенштейна
ФБ фібробласти
ФРФО фактор росту фібробластів основний
KW критерій Крускала-Уолліса
M середнє значення
m помилка середнього значення
р достовірність показника
r коефіцієнт кореляції
c2 критерій Хі-квадрат

ВСТУП

Актуальність теми. Грижі є найбільш поширеними захворюваннями людини, які спостерігаються у 2 - 4% населення і становлять близько 50 випадків на 10000 населення [50, 51].
В хірургічних стаціонарах від 10 до 25% всіх хворих складають пацієнти з грижами черевної стінкі різної локалізації [12, 32, 37, 66, 69]. Серед усіх хірургічних втручань, операції, що виконуються з приводу гриж, займають друге місце після апендектомії [40, 53, 103, 104]. В Україні протягом року виконується приблизно 90000 операцій, з них через грижові защемлення понад 13000 [66]. Співвідношення планових і ургентних операцій з приводу гриж в Україні становить 6:1, в той час як в інших країнах світу 15:1, або навіть 20:1 на користь планових операцій. Це вказує на незадовільний стан хірургічної допомоги через значну перевагу екстрених операцій, недостатню інформованість населення і, нажаль, численні рецидиви грижо і операційні ускладнення [10, 15, 30, 57, 68].
Пахвині грижі (ПГ) зустрічаються у 25 разів частіше у чоловіків, ніж у жінок [29, 42, 45, 62]. У чоловіків літнього і старечого віку вони розвиваються найчастіше на тлі супутньої патології, яка або є одним з провокуючих чинників виникнення грижі, або обтяжує її перебіг. У 30-40% літніх людей в післяопераційному періоді розвиваються різноманітні ускладнення, як з боку рани, так і супутньої патології. Значно збільшується відсоток рецидивів гриж у літніх людей після герниопластик, досягаючи при традиційних способах пластики 15-25%, а при безнатяжній методиці 1-8% [18, 56, 109].
За даними численних вітчизняних і закордонних джерел, число рецидивів захворювання після герніорафій, виконаних за «традиційними» методиками становить 12-15% при первинних і до 40% - при рецидивних грижах [51, 55, 56, 170, 186, 239]. Разом з тим, летальність після планових операційних втручань з приводу гриж в Україні не перевищує 0,06% [30]. Навпаки, летальність у пацієнтів з защемленими грижами сягає 3%, а летальність через надто пізнє надходження до лікарні та розвиток ускладнень 10-21% [36, 58, 87].
Водночас, результати лікування ПГ із застосуванням різних модифікацій традиційних методів аутопластики, дотепер залишаються незадовільними. Так, частота рецидивів після аутопластики первинних ПГ коливається від 3,5 до 30%, а при рецидивних - до 45-50% [118, 121, 192]. Після багатошарової пластики рецидиви спостерігаються у 2,5-10 % випадків [115]. Вважають, що методи аутопластики спрямовані на співставлення різнорідних за анатомо-функціональними особливостями тканин, які в нормі не стикаються [278]. При виконанні так званих «традиційних» герніопластичних операцій виникає натяг тканин, який, на думку багатьох авторитетних хірургів, і є головною причиною виникнення післяопераційних ускладнень [101, 268, 273].
В умовах значного постаріння населення України в останні роки виникла потреба у розробці комплексного щадящого підходу до хірургічної і відновної тактики ведення хворих на ПГ у геріатричної категорії хворих з обов’язковим урахуванням вікових особливостей і наявності, виду і ступеня тяжкості супутньої патології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом планової науково-дослідницької роботи кафедри загальної хірургії №2 Донецького национального медичного університету ім. М.Горького "Хірургічна реабілітація хворих з захворюваннями та пошкоджненнями передньої черевної стінки, стравоходу і товтстої кишки, а також з хірургічними ускладненнями захворювань єндокринної системи" (№ держреєстрації 0105U003456). Автор брав участь у плануванні та виконанні основних етапів НДР, відповідав за виконання фрагменту роботи, пов’язаного з лікуванням гриж передньо-черевної стінки.

Мета дослідження. Поліпшити результати лікування пахвинних гриж у хворих похилого та старечого віку на тлі порушень репаративних процесів, шляхом застосування безнатяжних методик з попередньою обробкою поліпропіленової сітки культурою аутофібробластів.
Задачі дослідження:
1. Проаналізувати та оцінити результати традиційної палстикі пахового каналу і без натяжної методики (операція Ліхтенштейна з використанням поліпропіленової сітки), встановити причини рецидивів при їх виконанні.
2. В експериментальному дослідженні на щурах простежити динаміку перебігу ранового процесу в умовах імплантації поліпропіленової сітки з попередньою її обробкою культурою аутофібробластів.
3. Обгрунтувати і розробити методику оперативного лікування пахвинних гриж на основі алопластики поліпропіленової сітки з попередньою її обробкою культурою аутофібробластів.
4. Визначити прогнознегативні чинники перебігу ранового процесу при оперативному лікуванні пахвинних гриж у хворих похилого та старечого віку.
5. Оцінити ефективність безнатяжної методики лікування пахвинних гриж у хворих похилого та старечого віку з порушеннями репаративних процесів при використанні поліпропіленової сітки, попередньо обробленої культурою аутофібробластів.
Об’єкт дослідження: Пахвинні грижі у хворих похилого та старечого віку с супутньою патологіею та експериментальні тварини (щури-самці).
Предмет дослідження: Гістологічні зміни тканини щурів при застосуванні різних методик лікування (з попередньою обробкою поліпропіленової сітки КА та без неї). Рівень фактора росту фібробластів у хворих похилого та старечого віку з супутньою патологією. Особливості перебігу ранового процесу при використанні поліпропіленової сітки, попередньо обробленої культурою аутофібробластів.
Методи дослідження:
- клінічні методи (збір скарг, анамнезу, загальний огляд, виявлення супутньої патології у хворих з паховими грижами).
- лабораторні методи (загальноклінічні аналізи, визначення в сироватці крові вмісту фактора росту фібробластів основного).
- експериментальні методи ( оперування щурів з використанням поліпропіленової сітки).
- гістологічні методи ( вивчення динаміки перебігу ранового процесу з використанням різних методик фарбування препаратів)
-інструментальні методи (електрокардіографія, ехокардіографія, спірографія, сонографія).
-статистичні (комп’ютерний параметричний і
непараметричний аналіз).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах експериментальної імплантації щурам поліпропіленової сітки попередньо обробленої культурою аутофібробластів простежена динаміка перебігу ранового процесу, а також оцінени темпи загоєння післяопераційної рани і формування сполучнотканинного рубця. Вперше розроблено методику оперативного лікуванні пахвинних гриж з використанням алопластики поліпропіленовою сіткою з попередньою її обробкою КА. Визначені прогнознегативні чинники перебігу ранового процесу при оперативному лікуванні пахвинних гриж у хворих похилого і старечого віку. Доведено ефективність БМ лікування пахвинних гриж у хворих похилого і старечого віку з використанням поліпропіленової сітки, попередньо обробленої КА. Відпрацьовано та впроваджено новий спосіб лікування пахвинних гриж, пріоритетність якого захищена Деклараційним патентом України UA А61В17/00, 200705600 від 25 жовтня 2007 року.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено методику оперативного лікування пахвинних гриж на основі алопластики поліпропіленовою сіткою попередньою обробленою КА, що дозволило зменшити частоту рецидивів гриж на 15.6%, порівняно з традиційними методиками і на 7.1% - порівняно з методикою Ліхтенштейна. Прогнознегативними чинниками перебігу ранового процесу у хворих похилого і старечого віку є порушення репарації тканини організму на тлі супутньої патології. Застосування герніопастики з попередньою обробкою ендопротезу культурою аутофібробластів дозволило зменшити інтенсивність перифокальної запальної реакції і активізувати формування молодої сполучної тканини. Модифікація безнатяжної методики дозволила прискорити темпи загоєння рани, за рахунок чого, зменшилися терміни стаціонарного (на 6,9 діб порівняно з традиційними хірургічними методами і на 2,2 доби порівняно з методикою Ліхтенштейна) і амбулаторного лікування (на 8,5 і 2,1 діб відповідно).
Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику лікувально-профілактичних установ Донецької області (узагальнений акт впровадження), 1-го та 2-го хірургічного відділення Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання, Інституту невідкладної і відновної хірургії АМН України, а також у педагогічний процес Донецького медичного університетету (акти впровадження від 2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в одержані результати досліджень є основним і полягає в підборі, обстеженні та лікуванні хворих на ПГ. Автор самостійно провів передопераційне обстеження хворих, самостійно виконував розроблену методику герніорафії з використанням поліпропіленової сітки, що була попередньо оброблена КА. Здобувач самостійно виконав статистичну обробку результатів дослідження і забезпечив впровадження їх у практику. Дисертант самостійно оцінив ефективність лікування (ЕЛ) запропонованого методу. Здобувач не скористався результатами й ідеями співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи обговорено на 57-й науково-практичній конференції студентів та молодих вчених (Київ, 2002), Пироговській науковій конференції (Москва, 2003), 2-й Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю (Алушта, 2004), ХХI з’їзді хірургів України (Запоріжжя, 2005), на засіданні Донецького обласного товариства хірургів (Донецьк, 2006,2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукові праці, серед яких 5 праць, надрукованих у спеціальних виданнях ВАК України, 1 патент України.
Структура і обсяг дисертації. Дисертацію викладено українською мовою на 145 сторінках тексту. Вона складається зі вступу, 6 розділів (в тому числі огляду літератури, матеріалів і методів, 4 розділів власних досліджень), узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 282 найменування (123 кирилицею і 163 латиницею). Робота проілюстрована 36 таблицями і 45 рисунками.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове розв’язання наукової задачі - поліпшення результатів лікування пахвинних гриж у хворих похилого і старечого віку з порушеними регенераторними можливостями шляхом розробки й удосконалення безнатяжних методик пластики пахового каналу.
1. При традиційних оперативних методах лікування частота рецидивів склала 15,6%, при застосуванні операції Ліхтенштейна 7,1%, а при застосуванні герніопластики з попередньою обробкою сітчастого протеза культурою аутофібробластів рецидивів не відмічено. Найчастішими причинами грижових рецидивів були: малі розміри сітчастого протеза; недостатня фіксація імплантату; гнійно-запальні процеси в місцях фіксації протеза.
2. Темпи загоєння післяопераційної рани і формування сполучнотканинного рубця в умовах експериментальної імплантації щурам поліпропіленової сітки, попередньо обробленої культурою аутофібробластів, вищі в 2 рази, ніж при імплантації сітчастого протеза без такої обробки, що зумовлене підвищеною швидкістю регенеративних процесів і проростанням міжволоконних просторів сітки при мінімальних ознаках запальної реакції періфокальних тканин.
3. Застосування пластики пахового каналу з попередньою обробкою ендопротеза культурою аутофібробластів дозволяє зменшити тяжкість ранової перифокальної запальної реакції в 2 рази (кількість клітин чужорідних тіл, гігантських клітин, лімфоцитарна інфільтрація), в 2 рази активізувати формування молодої сполучної тканини і прискорити в середньому на два тижні темпи ранового загоєння.
4. Прогнознегативними чинниками перебігу ранового процесу у хворих похилого і старечого віку є порушення репаративних процесів на тлі супутньої патології за наявності зниженого рівня ФРФО крові (<0,5 пг/мл).
5. Застосування безнатяжної методики хірургічного лікування пахвинних гриж, з попередньою обробкою сітчастого протеза культурою аутофібробластів у хворих літнього і старечого віку з порушеннями репаративних процесів, дозволила: зменшити частоту рецидивів на 15,6% порівняно з традиційними методиками і на 7,1% порівняно з операцією Ліхтенштейна. Модифікація безнатяжної методики дозволила підвищити темпи загоєння рани, за рахунок чого, вдалося зменшити строки стаціонарного (в середньому на 6,9 доби порівняно з традиційними хірургічними методами і на 2,2 діб порівняно з класичною методикою Ліхтенштейна) і амбулаторного лікування (в середньому на 8,5 і 2,1 доби відповідно).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Хворим з ПГ похилого і старечого віку, особливо при наявності супутньої патології, показано дослідження вмісту ФРФО для визначення виду оперативного втручання.
2. При нормальному рівні ФРФО (0,5-32 пг/мл) хворим похилого і старечого віку показано виконання операції Ліхтенштейна.
3. При наявності зниженого рівня ФРФО крови (<0,5 пг/мл) і погіршеної репаративної функції тканин, хворим на ПГ показано виконання модифікованої операції Ліхтенштейна з попередньою обробкою сітчастого протезу культурою аутофібробластів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамян А.А., Жигалкина И.Я., Винницкая Р.С. и др. Хирургическое лечение вентральных грыж у гериатрических больных с хроническими легочными заболеваниями // Сов. медицина. 1985. - №10. С. 97 99.
2. Адамян А.А., Жигалкина И.Я., Комилов С.О. Особенности клиники и хирургической тактики у гериатрических больных вентральными грыжами //Актуальные вопросы патологии у лиц пожилого и старческого возраста // Тез. респ. конф. Андижан. 1986. С. 191 192.
3. Аметов Л.З., Эрстекис А.Г., Рахимов Д.С. Непосредственные результаты оперативного лечения больных с ущемленной рецидивной и гигантской грыжей // Клин. хирургия. 1998. - №2. С. 49 50.
4. Амренов М.Т. Николенко К.К. Выбор метода пластики при послеоперационных вентральных грыжах // Хирургия. 1988. - №12. С. 79 80.
5. Андреев С.Д., Адамян А.А. Пластика обширных дефектов брюшной стенки биосинтетическими протезами // Хирургия 1993. - №9. С. 30 35.
6. Андросова Т.П. Хирургическое лечение больных старше 60 лет при ущемленных грыжах живота // Вестн. хир. - 1974. - № 5. - C. 51-54.
7. Антонов А.М., Чернов К.М., Яицкий Н.В. К проблеме хирургического лечения большой послеоперационной грыжи живота у больных старше 60 лет // Вестн. хирургии. 1998. Т. 157. - №5. С. 144 145.
8. Антонов А.М., Чернов К.М., Яицкий Н.В. Аутобрюшинная пластика грыжевых ворот у больных с ущемленными рецидивирующими большими пахово-мошоночными грыжами // Вестн. хирургии. 1999. Т. 158. - №1. С. 57 58.
9. Антропова Н.В., Эль-Саид А.Х. Причины рецидивов послеоперационных вентральных грыж // Хирургия. 1990. - №7. С. 127 128.
10. Баязітов М.Р. До питання етіології та лікування вентральних гриж // Шпитальна хірургія. - 1998. - № 2. - С. 67-70.
11. Баязітов М.Р. Морфологічні аспекти алопластики поліпропіленовою сіткою // Одеський медичний журнал. - 1999. - № 6. - С. 67-69.
12. Баязітов М.Р. Оптимізація результатів алопластики вентральных гриж // Шпитальна хірургія. - 2000. - № 1. - С. 68-70.
13. Баязитов М.Р. Эффективность аллопластики при лечении гигантских послеоперационных и рецидивных грыж живота // Клінічна хірургія. - 2000. - № 5. - С. 19-21.
14. Белов С.И. Хирургическое лечение грыж передней брюшной стенки в старческом возрасте // Хирургия. - 1977. - № 12. - С. 45-50.
15. Белянський Л.С., Манойло М.В. Сучасні технології та методики пластики пахових та стегнових гриж // Галиц. лікар. вісн. - 2002. - № 3. - С. 25-27.
16. Белянский Л.С., Савицкая И.М., Фурманов Ю.А., Манойло Н.В. Особенности течения раневого процесса в имплантационной герниопластике // Клінічна хірургія.-.2002. -№11-12. - C. 8-9.
17. Белянский Л.С., Манойло Н.В. Пластика паховой грыжи с использованием проленовой гернологической системы (PHS) // Клінічна хірургія.-2003.-№4-5.-С. 103-104.
18. Бойко В.В., Криворучко И.А., Доценко Г.Д. и др. Лечение послеоперационной грыжи живота // Клінічна хірургія. 2000. - №10. с. 42-43.
19. Борисов А.Е., Малкова С.К., Тоидзе В.В. Пластика больших фиксированных параэзофагеальных грыж с использованием полипропиленовой сетки // Вестник хирургии им. И.И. Грекова.- 2001. - №3.- C. 43-45.
20. Борисов А.Е., Малкова С.К., Тоидзе В.В. Применение полипропиленовой сетки при больших и гигантских грыжах передней брюшной стенки // Вестник хирургии им. И.И. Грекова.-2002.-№6. - C. 76-78.
21. Борисов А.Е., Малкова С.К., Тоидзе В.В. Хирургическое лечение паховых грыж с использованием полипропиленовой сетки // Мат. Конференции «Актуальные вопросы георниологии».- Москва, 2002.-С. 8-9.
22. Боровиков В.П., Боровиков И.П. STATISTICA.-М.: Б.и., 1998.-583с.
23. Боровков С.А. Особенности оперативного лечения больших и гигантских послеоперационных грыж // Вестн. хирургии. 1985. - №2. С. 116 120.
24. Боровков С.А. Хирургическое лечение больших и гигантских послеоперационных грыж живота // Хирургия. 1990. - №4. С. 101 105.
25. Буровкин Б.А. Способ хирургического лечения больших послеоперационных и рецидивных вентральных грыж // Хирургия. 1985. - №9. C. 111 113.
26. Быченков В.П. Плановые грыжесечения у больных пожилого и старческого возраста // Хирургия. - 1991. - № 5. - С. 87-89.
27. Волобуев Н.Н., Мафизур Рахман М.М., Зимма В.Я., Белоконь А.Ю. Капроно-герниопластика гигантской грыжи у больной сахарным диабетом // Клиническая хирургия.- 1999.- № 10.- С. 56-58.
28. Воробьев В.В., Воробьев В.В., Новиков К.В. Хирургическое лечение паховых грыж в амбулаторных условиях // Хирургия им. Н.И. Пирогова.- 2001.-№. - C. 46-48.
29. Воробьев В.В., Новиков Н.К., Феодориди Н.К. и др. Методология хирургического лечения паховых грыж // Амбулаторная хирургия.-2002. -№1. - C.17-21.
30. Воровський О.О., Верещагін Ф.Ф., Карий Я.В., Чайковський О.С. Особливості лікування пахвинної грижі у хворих похилого та старечого віку // Клінічна хірургія. - 2003. - № 11. - С. 11-12.
31. Гавриленко Б.Г., Банный А.В., Пагава А.З., Мельник Б.С. Хирургическое лечение паховой грыжи у больных пожилого и старческого возраста // Клиническая хирургия. 1992. № 2. С. 29-31.
32. Галимов О.В. Хирургическое лечение пахових гриж // Хірургія.-2001.-№8.-С. 41-43.
33. Гогия Б.Ш., Аляутдинов Р.Р. Лечение паховых грыж по методике Лихтейнштейна // Анналы пластической, реконструктив­ ной и эстетической хирургии.-2001.-№2.-С 65-71.
34. Гогия Б.Ш., Адамян А.А. Использование проленовой системы (Prolene Hernia System) для пластиковых паховых грыж // Хирургия.- 2002.- №4. - C. 65-68.
35. Грубник В.В., Баязитов Н.Р., Беспалько Н.Н., Парфентьев Р.С. Способ лечения послеоперационных вентральных грыж // Экспериментальная и клиническая медицина. - 1999. - № 3. - С. 141-142.
36. Грубнік В.В., Баязітов М.Р., Горячий В.В. Проблеми пластики вентральних гриж у хворих на цукровий діабет // Львівський медичний часопис. - 1999. - № 4. - С. 26-28.
37. Грубник В.В., Лосев А.А., Баязитов Н.Р., Парфентьев Р.С. Современные методы лечения брюшных грыж.-К.: Здоров’я, 2001. - 278 с.
38. Грубник В.В., Баязитов Н.Р., Парфентьев Р.С. Пластика за Ліхтенштейном, як операція вибору при лікуванні пахових гриж // Шпитальна хірургія. - 2001.-№3. -C. 115-118.
39. Грубнік В.В., Баязітов М.Р., Парфентьев Р.С. Результати використання відкритої та ендоскопічної герніопластики в клінічних умовах // Шпитальна хірургія. - 2001. - № 4. - С. 22-25.
40. Гузеев А.И. Пластика при грыжах брюшной стенки с использованием синтетических материалов // Хирургия. 2001.- №12. - C. 38-41.
41. Гуслев А.Б., Борисов А.Е., Стрижелецкий В.В. и др. Профилактика осложнений лапароскопической герниопластики у больных с паховыми грыжами. Алма-Ата: Клин. Мед, 1995.- С. 223-229.
42. Гусев А.И., Золотарев А.В., Осипов В.И. и др. Новый метод грыже сечения в лечении рецидивирующих паховых грыж // Анналы хирургии.-2000.-№1.-С. 74-75.
43. Даценко Б.М. Теория и практика местного лечения гнойных ран. К.: Здоровье. 1995. 235 с.
44. Даценко Б.М., Белов С.Г., Ляпунов Н.А., Тамм Т.И. и др. Теория и практика местного лечения гнойных ран. Київ: Здоров’я, 1995. 384с.
45. Долгих Н.Я. О технике операции при рецидивных прямых паховых грыжах у пожилых больных. // Вестн. хирургии - 1974. - № 3. - С. 120-124.
46. Егиев В.Н., Чижов Д.В., Рудакова М.Н. Пластика по Лихтенштейну при паховых грыжах // Хирургия. 2000. - № 1. С. 19-21.
47. Егиев В.Н., Рудакова М.Н., Сватковский М.В. Герниопластика без натяжения тканей в лечении послеоперационных вентральных грыж // Хирургия. 2000.- №6. с. 18 22.
48. Егиев В.Н. Ненатяжная герниопластика.- М., 2002.-С. 26-36.
49. Егиев В.Н., Титова Г.П., Шурыгин С.Н., Чижов Д.В. Осложнения пластики пахового канала по Лихтенштейну // Хирургия.-2002. -№7. - C. 37-40.
50. Егиев В.Н., Чижов Д.В. Проблемы и противоречия «ненатяжной» герниопластики // Герниология.-2004.-№4.-С. 3-7.
51. Егиев В.Н., Чижов Д.В., Филаткина Н.В. Взаимодействие полипротиленовых эндопротезов с тканями передней брюшной стенки // Герниология.-2005.-№2.- С. 41-49.
52. Емельянов С.И., Протасов А.В., Рутенбург Г.М. Эндохирургия паховых и бедренных грыж. СПб.: Фолиант, 2000.- С. 10-11.
53. Жаринова Е.И., Рзянин А.Н., Яковлев Б.В., Ильин В.А. Аутодермопластика рецидивирующих больших и гигантских грыж // Сов. медицина. 1988. - №8. С. 121 122.
54. Жебровский В.В., Ильченко Ф.Н., Каминский И.В. и др. Профилактика и лечение осложнений заживления ран после грыжесечения у больных сахарным диабетом // Клиническая хирургия. 1996. - №2-3. С. 74 76.
55. Жебровский В.В., Тоскин К.Д., Ильченко Ф.Н., Воробцова Т.С. Двадцатилетний опыт лечения послеоперационных вентральных грыж // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. 1996 Т.155. - №2. С. 105 108.
56. Жебровский В.В. Ранние и поздние послеоперационные осложнения в хирургии органов брюшной полости. - Издательский центр КГМУ, 2000. - С. 536 - 542.
57. Жебровский В.В. Хирургия грыж живота и эвентраций.- Симферополь: Бизнес-Информ, 2002.-440 с.
58. Запорожан В.Н., Грубник В.В., Саенко В.Ф., Ничитайло М.Е. Видеоэндоско­пические операции в хирургии и гинекологии.- К.: Здоров'я, 2000.- 297 с.
59. Заривчацкий М.Ф., Яковкин В.Ф. Большие и гигантские послеоперацион­ные вентральные грыжи.- Пермь, 2001.- 142 с.
60. Захара М.П., Луцик А.П. Технічні особливості виконання лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної герніопластики // Галицький лікарський вісник. - 2002. - № 3. - С. 141-143.
61. Калантаров Г.К. Пути повышения качества лечения паховых грыж в общехирургических стационарах // Мед. помощь.-2003.-№1.-С. 25-27.
62. Котов И.А., Мурадалиев М.А. Сравнительная оценка аутопластических методов закрытия мышечно-апоневротических дефектов брюшной стенки // Аутопластика в хирургии. М.: Медицина, 1986. С. 1516.
63. Кузин М.И., Адамян А.А., Винокурова Т.И. Хирургические рассасывающиеся шовные материалы // Хирургия. - 1990.- №9.- С.152-157.
64. Кузин Н.М., Далгатов К.Д. Современные методы лечения паховых грыж // Вестник хирургии им. И.И. Грекова.-2002.-№5. - C. 107-110.
65. Кулешов Б.В. Хирургические заболевания и сахарный диабет. М.: Медицина, 1990. 154 с.
66. Лапач С.Н., Чубенко А.В., П.Н. Бабич. Статистическа в науке и бизнесе.-К.: Морион, 2002.-640 с.
67. Сергиенко В.И., Бондарева И.Б. Математическая статистика в клинических исследованиях.-М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001.- 256 с.
68. Лотоцький М.І. Ковзні грижі / М. Ш. Лотоцький, М.П. Павловський.-Львів, 2003.-221 с.
69. Луппа Х.Основы гистохимии. - М.: Мир. - 1980. - 343 с.
70. Мамчич В.І., Горбатюк О.М., Шумренко В.О. та ін. Хірургічні та експериментально-біологічні аспекти пахвинної грижі // Клінічна хірургія. 1999. № 1. С. 25-27.
71. Мамчич В.І., Горбатюк Д.Л., Горбатюк О.М.и др. Особливості хірургічної корекції косої пахвинної грижі залежно від її вираженості // Клінічна хірургія. 2000. №2. С. 29-31.
72. Мартиненко О.П., Запорожець В.К., Костирний О.В. та ін. Профілактика рецидиву після герніопластики з приводу пахвинної та стегнової грижі // Клінічна хірургія. - 2003. - № 11. - С. 22-23.
73. Миняйло Н.Н., Бергина И.А. Хирургическое лечение паховой грыжи // Клиническая хирургия. 1994. № 5. С. 46-48.
74. Михайлов А.П., Стрижелецкий В.В. Пути улучшения результатов лечения больных с ущемленными грыжами брюшной стенки // Амбулаторная хирургия.-2002. -№1. - C. 42-44.
75. Нагибин В.И., Чижиков В.В. Диагностика и лечение сложных форм паховых грыж // Хирургия. 1992. № 2. С. 133-134.
76. Намашко М.В. Хирургическое лечение косой паховой грыжи // Хирургия.-1998.- №2.- С. 48-49.
77. Ненатяжная герниопластика под ред. Егиева В.Н.- М.: Медпрактика, 2002.-148с.
78. Нестеренко Ю.А., Шляховский И.А. Выбор метода операции при паховой грыже. Сборник научных трудов, посвященный 95-летию со дня рождения В.С.Маята, 1998.-С. 6985.
79. Нестеренко Ю.А., Шляховский И.А. Опыт применения операции Shouldice при паховых грыжах // Российский медицинский журна. 1999. № 2. С. 29-32.
80. Новиков К.В. К вопросу о лечении больных с паховыми грыжами // Вестник хирургии.-2001.-№2.-С. 63-66.
81. Омельченко В.П., Демидова А.А. Практикум по медицинской информатике.-Ростов-на-Дону: Феникс, 2001, 304 с.
82. Орехов Г.И., Козловский В.В. Первая лапароскопическая герниопластика // Брянский медицинский вестник.-2004.-№ 5 (16).-С. 13-13.
83. Ороховский В.И., Папазов Ф.К., Васильченко В.Г. и др. Хирургическое лечение рецидивной паховой грыжи // Клиническая хирургия. 1993. № 6. С. 32-34.
84. Ороховский В.И. Основные грыжесечения.-Донецк: КИТИС, 2000.-236 с.
85. Парфентьев Р.С. Сравнительная характеристика эндоскопической и открытой пластики по Лихтенштейну при лечении паховых грыж // Матеріали XX з'їзду хірургів України. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - Том 2. - С. 154-156.
86. Протасов А.В., Виноградов А.В., Пономарев В.А. Применение синтетических материалов при эндовидеохирургической герниопластике (обзор) // Эндо­скопическая хирургия.- 1999.- №4.- С. 45 - 47.
87. Пулатов А.Т. О грыжесечении в старческом возрасте. // Здравоохр. Таджикистана. - 1959. - № 4. - C. 36-39.
88. Радзішевська Є.Б., Пилипенко М.І., Кнігавко В.Г. Елементи медичної статистики // Укр. радіологічний журнал.-2002.-№10.-С. 72-73.
89. Раны и раневая инфекция: Рук. для врачей под ред. М.И. Кузина, Б.М. Костюченок. М.:Медицина, 1990. 592с.
90. Родоман Г.В., Кострова М.В., Саликов А.В. Состояние иммунитета при раневых осложнениях после грыжесечения // Сов. медицина. 1991. - №4. С. 56-58.
91. Рольщиков И.М., Кравцов Ю.А., Григорюк А.А. и др. Применение рассасывающихся полимеров для пластики послеоперационных вентральных грыж // Хирургия.- 2001. -N4. - C. 43-45.
92. Рудин Э.П., Олейников П.Н. Выбор способа операций при паховых грыжах // Стационарозамещающие технологии. -2002.-№1. - C. 21-23.
93. Саенко В.Ф., Белянский Л.С., Манойло Н.В. Выбор метода лечения грыжи брюшной стенки // Клінічна хірургія. -2002. -№1. - C. 5-9.
94. Саенко В.Ф., Белянский Л.С., Манойло Н.В. Грыжа брюшной стенки: современное решение проблемы // Клінічна хірургія. -2002. -№5/6. - C. 19-19.
95. Сахаутдинов В.Г., Галимов О.В., Сердерович Е.И. и др. Выбор метода оперативного лечения больных с паховыми грыжами // Хирургия.-2002.-№4.-С. 45-48.
96. Седов В.М., Тарбаев С.Д., Чеканина С.В. Многослойная глубокая пластика при паховых грыжах // Вестник хирургии. 1997. № 1. С. 101-102.
97. Седов В.М., Тарбаев С.Д. Современные подходы к хирургическому лечению сложных форм паховых грыж // Амбулаторная хирургия.- 2002. -№1. - C. 32-35.
98. Серов В.В., Пауков В.С. Воспаление. М.: Медицина, 1995. 640 с.
99. Скавыш А.А. Сравнительная оценка некоторых способов паховой герниопластики // Хирургия. 1991. № 7. С. 103-105.
100. Смирнов А.Б. Хирургическое лечение паховых грыж // Вестник хирургии. 1994. Т. 152. № 3-4. С. 116-118.
101. Смирнов А.Б. Хирургическое лечение больных с паховыми грыжами // Военно-медицинский журнал. 1994. № 5. С. 17-18.
102. Старкова Н.Т. Основы клинической андрологии.- М.: Медицина, 1973.- С. 75-160.
103. Стойко Ю.М., Силищев С.Н. Сравнительная оценка некоторых методов оперативного лечения паховых грыж // Вестник хирургии. 1989. № 8. С. 137-139.
104. Стойко Ю.М., Силищев С.Н. Ошибки и осложнения при оперативном лечении паховых грыж // Вестник хирургии. 1991. № 5. С. 122-126.
105. Тарбаев С.Д., Аль-Ахмад Р.М. Преперитонеальная пластика передней брюшной стенки при паховых грыжах (обзор) // Вестник хирургии. 1996. № 4. С. 101-103.
106. Тимошин А.Д., Юрасов А.В., Шестаков А.Л., Федоров Д.А. Современные подходы к лечению паховых грыж // Анналы хирургии.-2000.-№5.-С. 13-19.
107. Тоскин К.Д., Жебровский В.В. Грыжи брюшной стенки. 2-е изд. М. Медицина, 1990. 272 с.
108. Туркина Н., Жолтиков В., Енгоян К. и др. Лечение паховых грыж у пациентов пожилого и старческого возраста по методике Лихтенштейна // Врач.-2005.-№1.-С.33-33.
109. Углов Ф.Г., Грищенко В.В., Лазарев С.М., Лапшин А.С. Аутопластика брюшной стенки при послеоперационных вентральных грыжах у лиц пожилого и старческого возраста модифицированным способом Н.И. Напалкова // Вестник хирургии. 1998. Т.157.- №5.-С. 146 147.
110. Федоров В.Д., Андреев С.Д., Адамян А.А. Принципы хирургического лечения паховых грыж // Хирургия. 1991. № 1. С. 59-64.
111. Федоров В.Д., Адамян А.А. Гогия Б.Ш. Эволюция лечения паховых грыж // Хирургия. 2000. № 3. С. 51-53.
112. Федоров В.Д., Адамян А.А., Гогия Б.Ш. Лечение больших и гигантских послеоперационных вентральных грыж //Хирургия. 2003. - №1. С. 11 14.
113. Фелештинський Я.П., Черенько М.П., Ігнатовський Ю.В., Піотрович С.М. Хірургічна реконструкція черевної стінки з використанням подвоєної поліпропіленової сітки у хворих з гігантською післяопераційною грижею // Клінічна хірургія. - 2002. - № 5-6. - С. 25-25.
114. Фелештинський Я.П., Тутченко М.І., Ігнатовський Ю.В., Піотрович С.М. Хірургічне лікування рецидивної пахвинної грижі з використанням поліпропіленової сітки // Клінічна хірургія.-2002. -№11-12. - C. 71-72
115. Фелештинский Я.П., Ігнатовський Ю.В., Піотрович С.М., Чиньба О.В. Хірургічне лікування пахвинної грижі з використанням поліпропіленової сітки та системи PHS // Клінічна хірургія.-2003.-№6.-С. 19-20.
116. Фелештинський Я.П., Піотрович С.М., Чиньба О.В. Хірургічне лікування рецидивної пахвинної грижі з використанням поліпропіленового імплантата // Клінічна хірургія. - 2003. - № 11. - С. 34-34.
117. Черенько М.П. Брюшные грыжи // Киев, 1995. 260 с.
118. Черенько М.П., Фелештинский Я.П. Клинико-функциональная оценка эффективности предоперационной подготовки больных с послеоперационными грыжами живота // Клиническая хирургия.- 1997.- №2.- С. 4-6.
119. Шевченко Ю.Л., Парнас С.С., Егоров А.В., Белоконь А.С. Выбор метода пластики передней брюшной стенки при паховой грыже // Анналы хирургии.-2003.-№1.-С. 20-27.
120. Шляховский И.А., Чекмазов И.А. Современные аспекты хирургического лечения грыж брюшной стенки // Consilium mеdicum.-2002.-№7.-С. 7-11.
121. Шулутко А.М., Эль-Саез А.Х., Данилов А.И., Мецатурян Р.М. Результаты пластики «без натяжения» по методике Лихтенштейна у больных с паховыми грыжами // Анналы хирургии.-2003.-№2.-С. 74-77.
122. Юрасов А.В., Богопольский П.М., Федоров Д.А. Успешное лечение огромной послеоперационной грыжи пластикой «без натяжения» // Анналы хирургии.-2002. -№1. - C. 66-68.
123. Юржов А.В., Федоров Д.А., Шестаков А.Л. и др. Современная тактика хирургического лечения паховых грыж // Анналы хирургии.-2002.-№2.-С. 54-59.
124. Abramov Y., Barak V., Nisman B., Schenker J.G. Vascular endothelial growth factor plasma levels correlate to the clinical picture in severe ovarian hyperstimulation syndrome // Fertil. Steril.- 1995.-Vol. 67.-P. 261265.
125. Adloff M, Arnaud J-P. Surgical management of large incisional hernias by an intraperitoneal mersilenc mesh and an aponeurotic graft // Surg. Gynecol. obstet.-1987.-Vol.2.-Р.165-204.
126. Ahn S.T., Monafo W.W., Mustoe T.A. Topical silicone gel: a new treatment for hypertrophic scars // Surgery.- 1989.-Vol. 106.-P. 781-787.
127. Altman R.A., Mesiano S., Jaffe R.B. Vascular endothelial growth factor is essential for ovarian cancer growth in vivo: VEGF antibody stuff // Proc. Soc. Gynecol. Invest.- 1995.-Vol. 42.-P. 12-16.
128. Amid P.K., Shulman A.G., Lichtenstein I.L. Critical scrutiny of the open tension-free hernioplasty // Am. J. Surg. 1993 Vol. 165. № 6. Р. 369-371.
129. Amid P.K., Shulman A.G., Lichtenstein I.L. The Lichtenstein open tension-free hernioplasty // Arregui M, Rossin D, eds. Hernia. Oxford, New York: Radcliffe Medical Press, 1993. Р. 185-190.
130. Amid P.K., Shulman A.G., Lichtenstein I.L. et al. An experimental evaluation of a new composite mesh with the selective property of incorporation to the abdominal wall without adhering to the intestines. // J. Biomed. Mater. Res. 1994. Vol. 28. № 2. Р. 57-59.
131. Amid P.K., Shulman A.G., Lichtenstein I.L. A critical comparison of laparoscopic hernia repair with Lichtenstein tension-free hernioplasty // Med. J. Australia. 1994. Vol. 161. № 4. Р. 239-240.
132. Amid P.K., Shulman A.G., Lichtenstein I.L., Hakakha M. Biomaterials for abdominal wall hernia surgery and principles of their applications. Langenbecks // Archiv fur Chirurgie. 1994 Vol. 379. № 8. Р. 168-171.
133. Amid P.K. Biornaterials and abdominal wall hernia surgery. In: Arregui M.E., Nagan R.F., eds. Inguinal Hernia: Advances or Controversies? Oxford, England: Radcliffe Medical Press Ltd., 1994.-Р. 403-412.
134. Amid P.K., Shulman A.G., Lichtenstein I.L. The Lichtenstein Open "Tension-Free" Mesh Repair of Inguinal Hernias // Japan Journal of Surgery. 1995. Vol. 25. № 4 Р. 619-625.
135. Amid P.K., Parvis K., Shulman A.G., Lichtenstein l.L. Selecting Synthetic Mesh for the Repair of Groin Hernia // Postgraduate General Surgery.-2002.-Vol. 4.- P.150-155.
136. Anania C.A., Stewart E.A., Quade B.J. et al. Expression of the fibroblast growth factor receptor in women with leyomiomas and abnormal uterine bleeding // Mol. Hum. Reprod.- 1997.-Vol. 3.-P. 685691.
137. Anasti J.N., Kalantaridou S.N., Kimzey L.M. et al. Human follicle fluid vascular endothelial growth factor concentrations are correlated with luteinization in spontaneously developing follicles // Hum. Reprod.- 1998.- Vol. 13.-P. 11441147.
138. Ansaloni L., Catena F., D'Alessandro L. Prospective randomized, double-blind, controlled trial comparing Lichtenstein's repair of inguinal hernia with polypropylene mesh versus surgisis gold soft tissue graft: preliminary results // Acta. biomed. ateneo. parmense.- 2003.- Vol.74, Suppl. 2.-Р. 10-14.
139. Applebaum H., Bautista N., Cymerman J. Alternative method for repair of the difficult infant hernia // J. pediatr. surg.-2000.- Vol.35(2).-Р.331-333.
140. Arlеt G., Schumpelick V. The shouldice repair for inguinal hernia-technique and results // Zentralbl. chir.- 2002.- Vol.127(7).-Р. 565-569.
141. Arnold F. West D.C. Angiogenesis in wound healing // Pharmacol. Ther.- 1991.-Vol. 52.-P. 407422.
142. Artini P.G., Fasciani A., Monti M. et al. Changes in vascular endothelial growth factor levels and the risk of ovarian hyperstimulation syndrome in women enrolled in an in vitro fertilization program // Fertil. Steril.- 1998.-Vol. 70.-P. 560564.
143. Bageacu S., Blanc P., Breton C. et al. Laparoscopic repair of incisional hernia: a retrospective study of 159 patients // Surg. endosc.-2002.- Vol.16(2).-Р. 345-348.
144. Barrat C., Seriser F., Arnoud R. еt al. Inguinal hernia repair with beta glucan-coated mesh: prospective multicenter study (115 cases)-preliminary results // Hernia.- 2004.- Vol.8(1).-Р. 33-38.
145. Batter J.J., Harris M.T., Kreel I. et al. Twelve-year experience with ex panded polytetrafiuoroethilene in the repair of abdominal wall defects // Mt. sinai. j. med.-1999.- Vol.2.-Р.66-69.
146. Belokonev V.I., Kovaleva Z.V., Pushkin S.Iu. et al. The method of treatment choice for the abdominal wall hernia // Klin. khir.- 2002.- Vol.1.-Р. 5-9.
147. Bemdsen F., Sevonius D. Changing the path of inguinal hernia surgery decreased the recurrence rate ten-fold. Report from a county hospital // Eur. j. surg.- 2002.- Vol.168(11).-Р. 592-596.
148. Bendavid R. A femoral "umbrella" for femoral hernia repair // Surg. gynecol. obstet.-1987.- Vol.1.-Р. 153-165.
149. Bendavid R. New techniques in hernia repair // World j. surg.-1989.- Vol.13.-Р. 522-522.
150. Berliner S.D. Biomaterials // Surg. laparosc. endosc.- 1994.- Vol.4.- P. 396-397.
151. B