Оцінка інноваційного потенціалу промислового підприємства

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ «НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

На правах рукопису

Тищенко Тетяна Іванівна

Індекс УДК 658.001.895

Оцінка інноваційного потенціалу
промислового підприємства

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор
Багрова Інна Василівна

Дніпропетровськ – 2013

ЗМІСТ
Стор.

ВСТУП ……………………………………………………………………..
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДРИЄМСТВА …………………………………………………………...
1.1. Поняття та сутність інноваційного потенціалу підприємства …...
1.2. Розвиток інноваційного потенціалу промислових підприємств…..
1.3. Проблеми оцінки інноваційного потенціалу підприємства………
Висновки до розділу 1……………………………………………….
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ КІЛЬКІСНОЇ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА………………
2.1. Характеристики методів оцінки інноваційного потенціалу підприємства………………………………………………………………
2.2. Порівняльний аналіз показників оцінки інноваційного потенціалу підприємства………………………………………………………………
2.3. Формування оціночної системи інноваційного потенціалу підприємства……………………………………………………………..
Висновки до розділу 2……………………………………………..
РОЗДІЛ 3. ОБРАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ НА ЗАСАДАХ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА ……………………………………………………….
3.1. Закономірності трансформації моделей інноваційного процесу…
3.2. Формування стратегії підприємства за результатами оцінки його інноваційного потенціалу…………………………………………………
3.3. Методика оцінки інноваційного потенціалу підприємства………..
Висновки до розділу 3………………………………………………
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….

ВСТУП
Актуальність теми.Світова практика показує, що стійкий розвиток виробництва і підтримка конкурентоспроможності вітчизняних підприємств у довгостроковій перспективі залежить від інновацій. У зв'язку з цим зростає значення удосконалення інноваційної діяльності та інноваційного розвитку.
В умовах скорочення бюджетного фінансування сфери науки в галузі технологій, державна підтримка спрямована на, перш за все, на підприємства з високим інноваційним потенціалом. Але його оцінка відбувається, головним чином, на суб’єктивних засадах через відсутність загальноприйнятої методики. Крім того, формування інноваційного потенціалу набуває особливого значення в умовах обмеженості фінансових ресурсів у більшості підприємств, що є характерним для сучасного стану промисловості України.
Необхідність переходу економіки країни, особливо галузей промисловості та окремих їх підприємств, на інноваційний шлях розвитку відповідає сьогодні загальновизнаним науковим поглядам. Це робить актуальним потребу подальшого розвитку методологічних підходів до виявлення та оцінки інноваційного потенціалу, спрямованих на вирішення загального завдання підвищення рівня обґрунтованості стратегічного планування. На здійснення досліджень у цьому напрямі впливає існуюча методологічна неоднозначність за відношенням до категорії «інноваційний потенціал», наслідком чого є відсутність єдино визнаного підходу до його кількісної комплексної оцінки. Це ускладнює можливості порівняння стратегічних інноваційних альтернатив розвитку підприємства, що стримує процес залучення реальних інвестицій. З огляду на те, що вітчизняні машинобудівні підприємства для досягнення конкурентних переваг на ринках все частіше застосовують інноваційні технології, проблема комплексної оцінки інноваційного потенціалу є актуальною в науковому та практичному аспектах.
Дослідження проблем оцінки інноваційного потенціалу зазвичай здійснюється з різних рівнів управління: національної інноваційної системи, регіональної, кластерної, галузевої, окремого підприємства, а також особистості інноватора. Підгрунтям цього є різні прояви потенціалу з рівнів, відповідно яким використовуються різні методи оцінки. У той же час методологічно можливим є перехресне застосування цих методів, доцільність чого у конкретних випадках потребує спеціального обґрунтування. Методи оцінки на рівні національної інноваційної системи досліджували видатні вчені В.Абрамов, А.Гальчинський, В.Геєць, С.Глазьєв, М.Портер, К.Роджерс, Р.Солоу, Р.Фостер, Ф.Хайєк, Й.Шумпетер. На регіональному та галузевому рівнях його вивчали П. Друкер, А.Єгорова, Ж.Мінгальова, В.Семіноженко, А.Чудаєва, Дж.О’Шонессі.
Інноваційний потенціал на мікрорівні (проект, підприємство,) досліджено в роботах І.Аренкова, Ван дер Меєра, К.Смис, П.Михайлушкина, О.Олексієвої, Н.Кирич, Л.Трофімової. Місце особистості як носія інноваційного потенціалу вивчались у працях Г.Андреєвої, І.Перлакі, Т.Пітерса, Н.Тічі, Р.Уотермана. На формування наукових поглядів щодо розвитку методологічного забезпечення стратегічного управління на засадах оцінки інноваційного потенціалу вплинули роботи таких видатних представників зарубіжних та вітчизняних шкіл як В.Божкової, А.Варда, С.Ілляшенка, Р.Кейвза, Н.Куденко, Дж. Макги, М.Портера, Дж.Робінсона, С.Смерічевської, Х.Томаса, Н.Чухрай та ін.
Віддаючи належне науковому доробку та практичній значущості отриманих результатів, слід зазначити, що певне коло завдань методологічного забезпечення оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства у якості об’єктивного підґрунтя стратегічного планування залишається розробленим недостатньо. Потребує поглибленого теоретичного обґрунтування залежність процесу формування стратегії підприємства від його спроможності сприйняти інновацію та реалізувати її. Виходячи з цього актуальним постає завдання методологічного забезпечення комплексної оцінки інноваційного потенціалу, як умови впровадження інновацій у стратегічному періоді планування, що обумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначило її логічну структуру, мету, об’єкт, предмет і завдання дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження входить до державних і галузевих наукових програм і тем ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет». Дисертант брала участь у виконанні наступних держбюджетних і госпдоговірних тем кафедри економіки промисловості та організації виробництва: «Розробка механізму підвищення конкурентоспроможності підприємства на основі використання інноваційного потенціалу» (№ДР 0105U000422, 2005-2007рр.), де дисертантом досліджено методологічні основи оцінки та аналізу закономірностей інноваційного розвитку підприємства в умовах науково-технічного прогресу; «Організаційний механізм управління конкурентоспроможністю підприємств хімічної промисловості» (№ДР 0108U001711, 2008-2010рр.), де дисертантом визначено методи виміру інноваційного потенціалу підприємства для удосконалення вибору шляхів інноваційного розвитку, а також науково-дослідна робота ДВНЗ «Національний гірничий університет» кафедри маркетингу за темою: «Маркетингові комунікації в процесі поширення інновацій» (№ДР 0111U000752, 2011-2013рр.), де дисертантом виявлено властивості інноваційного потенціалу підприємства як передумови поширення інновацій, а також досліджено існуючі методи оцінювання властивостей інноваційного потенціалу при його економічній діагностиці на промисловому підприємстві, розглянуто інноваційну діяльність вітчизняних підприємств в контексті забезпечення економічного зростання.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методологічного і методичного забезпечення та практичних рекомендацій щодо вдосконалення оцінки інноваційного потенціалу для формування стратегії промислового підприємства. Для досягнення означеної мети поставлені та вирішені такі завдання:
 узагальнити методологічні підходи до обґрунтування сутності інноваційного потенціалу як передумови стратегічного інноваційного розвитку промислового підприємства;
 розвинути методологічну базу дослідження, обґрунтувати методичний підхід та розробити модель оцінки процесу інноваційного потенціалу;
 сформувати наукові засади вимірювання та синтезувати метод кількісної оцінки складових інноваційного потенціалу;
 дослідити чинники, що впливають на формування кожної групи показників властивостей інноваційного потенціалу (сприйнятливості та реалізовуваності), створюючи передумови кількісної оцінки;
 розвинути методичне забезпечення визначення рівнів властивостей інноваційного потенціалу для виявлення областей потенційних переваг і ризиків впровадження інновацій;
 обґрунтувати інструментарій обрання інноваційної стратегії підприємства
 розробити заходи з удосконалення оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства.
Об'єкт дослідження – процес і механізми оцінювання інноваційного потенціалу промислового підприємства.
Предмет дослідження – методологічні підходи і методи кількісної оцінки інноваційного потенціалу.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали: діалектичний метод пізнання, положення сучасної економічної теорії, системні базові принципи інноваційного менеджменту та економічного аналізу.
Для вирішення поставлених завдань дисертаційного дослідження були використані: абстрактно-логічний метод – при оцінці інноваційного потенціалу; аналітичний – при аналізі економічних засад інноваційної діяльності, в тому числі для визначення поняття «оцінка інноваційного потенціалу підприємства» на засадах сприйнятливості та реалізовуваності; системний і ситуаційний аналіз – для визначення чинників, що впливають на прийняття рішень щодо вибору показників оцінки інноваційного потенціалу; метод матричного моделювання – для визначення рівнів властивостей інноваційного потенціалу та для обґрунтування стратегії підприємства; кореляційний та факторний аналіз – при встановленні функціональної залежності між показниками інноваційної діяльності; експертний метод  для оцінювання властивостей складових інноваційного потенціалу.
Інформаційну базу дослідження склали: зібрані, опрацьовані і узагальнені особисто дисертантом первинні матеріали маркетингових досліджень і внутрішньої документації підприємств ; законодавчі та нормативні акти України; дані Державного комітету статистики України; ресурси мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці нових методологічних положень і методичного забезпечення оцінки інноваційного потенціалу підприємства як дієвого засобу формування інноваційної стратегії промислового підприємства.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступному:
вперше:
 обґрунтовано методологічний підхід і запропоновано на цих засадах метод оцінки інноваційного потенціалу на основі однорідної кількісної сукупності показників сприйнятливості та реалізовуваності інновацій окремим підприємством, що базується на розкритті їх внутрішньої взаємодії, і тим самим дозволяє здійснювати порівняння стратегічних інноваційних альтернатив;
удосконалено:
 сучасні уявлення інноваційного менеджменту про економічну оцінку інноваційних систем на мікрорівні. Сформовано модель двох групувань показників на основі виявленої їхньої економічної логіки (сприйнятливості та реалізовуваності), які відображують можливості реалізації інноваційного потенціалу, і тим самим дозволяють виявити області потенційних переваг і ризиків діяльності підприємства на ринку;
– методичний підхід до оцінювання складових інноваційного потенціалу, на основі якого розроблено алгоритм кількісної інтерпретації їх властивостей, що дозволяє порівнювати профіль інноваційної зрілості підприємств;
 процедуру обчислення показників сприйнятливості та реалізовуваності інноваційного потенціалу, що на відміну від існуючих підходів, надає їх за шкалою інтервалів і дозволяє відобразити можливий ступінь освоєння підприємством інновацій виходячи з єдиного кількісного базису оцінки;
дістали подальшого розвитку:
 процес дослідження інноваційного потенціалу як системи, що на відміну від існуючих базується на розкритті його проявлення на рівні підприємства як економічного процесу зі структурою, що відображує напрями та інтенсивності впливу компонентів потенціалу на результативність реалізації інновацій;
 інструментарій формування інноваційної стратегії підприємства, яке враховує рівні оціночних показників, для визначення видів інноваційних стратегій в областях потенційних переваг і ризиків діяльності, що дозволяє уточнити відповідні стратегічні альтернативи розвитку підприємства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення, висновки і рекомендації, наведені в дисертаційному дослідженні, доведені до рівня методичних розробок і пропозицій щодо процесу економічної діагностики інноваційного потенціалу промислового підприємства. Вони призначені для використання в практиці експертної діяльності щодо обрання інноваційних проектів при стратегічному плануванні. Матеріали дисертації знайшли використання шляхом впровадження в практику діяльності підприємств Дніпропетровської області: ТОВ НВП «Машинобудування» (довідка про впровадження №3/45 від 11.10.2011р.), та НВПП “Інститут «ТЕКМАШ»” (довідка про впровадження №21 – 14л від 10.11.2012р.).
Основні наукові результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» за напрямом підготовки 6.030504 «Економіка підприємства» та спеціальності 8(7).03050401 «Економіка підприємства» при викладанні дисциплін «Інноваційний менеджмент» та «Економіка підприємства» (довідка про використання № 8/33-118а від 15.03.2011р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій сформульовано науково обґрунтовано та випробувано у практичній діяльності підприємств машинобудівної галузі промисловості підходи щодо вирішення проблеми оцінки інноваційного потенціалу. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані дисертантом самостійно. З опублікованих у співавторстві наукових робіт використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на 8 наукових і науково – практичних конференціях, серед яких Міжнародні науково-практичні конференції: «Актуальные вопросы развития инновационной деятельности» (Сімферополь, 2006р.), «Екологія. Людина. Суспільство» (Київ, 2006р.), «Економіка і менеджмент 2007: сучасні проблеми управління розвитком підприємства» (Дніпропетровськ, 2007р.), («Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації» (Хмельницький, 2008р.), «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики» (Харків, 2008), «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (Дніпропетровськ, 2009р., 2011р.), Міжнародна науково – теоретична конференція «Соціально – економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть» (Тернопіль, 2007р.), Международная научная онлайн–конференция «Инновации в создании и управлении бизнесом» (Москва, 2010р.).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано у 15 наукових працях (з них 3 одноосібно) загальним обсягом 4,31 друк. арк., з яких особисто автору належить 2,63 друк. арк., у тому числі 7 наукових статей у фахових виданнях (2 одноосібно) загальним обсягом 3,57 друк. арк., з яких особисто автору належить 2,12 друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списка використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 186 сторінок тексту, дисертація містить 24 таблиці, 8 рисунків, список використаних джерел з 139 найменувань на 12 сторінках, 3 додатки на 9 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі надано результати теоретичного та емпіричного пізнання процесу і механізмів оцінювання інноваційного потенціалу промислового підприємства, на основі яких запропоновано методичний і прикладний інстументарій кількісної його оцінки. Результати спрямовані на отримання підприємством додаткового прибутку і полягають у наступному:
1. Виходячи з методологічного зв’язку поняття інноваційного потенціалу з економічною категорією «потенціал економічної системи» та враховуючи функціональну його спрямованість як інструменту, що забезпечує ініціювання та реалізацію інноваційного процесу встановлено, що він є дієвим засобом формування інноваційної стратегії підприємства. У зв’язку з цим інноваційний потенціал доцільно розглядати з позиції взаємодії його внутрішніх властивостей.
2. Розвитку методологічної бази дослідження інноваційного потенціалу сприяє використання ідеї, що за своєю сутністю він являє собою процес. Наявність внутрішнього взаємозв’язку властивостей інноваційного потенціалу проявляється через взаємозв’язки показників складових процесу, характеристики яких забезпечують трансформування потенціалу в результат – інновацію. Це змінює існуючий методичний підхід до оцінки інноваційного потенціалу і тим самим дозволяє оцінити потенціал інноваційного проекту на однорідній кількісній основі.
3. Спираючись на визначені наукові аспекти дослідження інноваційного потенціалу промислового підприємства, дійшли висновку, що процес формування інноваційної стратегії базується на моделі взаємодії двох базових його властивостей: сприйнятливості інноваціям і реалізовуваності інновацій, що робить необхідним використовувати поняття сприйнятливості не тільки на галузевому рівні, а і рівні окремого підприємства як зацікавленості виробничої системи у впровадженні інновацій. Це є методологічною відмінністю запропонованого підходу до оцінки інноваційного потенціалу.
4. Виходячи з того, що сприйнятливість та реалізовуваність являють собою процесну інтерпретацію інноваційного потенціалу, їх розглянуто як сукупність складових процесу, характеристики яких забезпечують перетворення потенціалу в результат. На підставі цього методологічного підходу виявлено та досліджено чинники, що впливають на формування кожної групи властивостей потенціалу, і на основі їх економетричної логіки обґрунтовано внутрішній взаємозв’язок показників,який покладено в основу запропонованого методу кількісної оцінки.
5. На основі виявленої сутності кваліметричної оцінки потенціалу, що посідає в оцінці наближення індивідуальних характеристик складових компонент до нормативних рівнів, та враховуючи можливість їх інтерпретації як нормованих одиничних векторів, запропоновано формувати поля рівнів потенціалу шляхом матричного моделювання, які окреслюють області потенційних переваг і ризиків впровадження інновацій.
6. Визнання властивостей інноваційного процесу у якості рушійної сили впровадження інновацій дозволяє пропонувати його вимірювання для матричного моделювання інноваційної стратегії підприємства, що дозволяє обирати серед рекомендованих альтернативних стратегій варіанти, що найбільше відповідають інноваційним можливостям підприємства.
7. На підставі розроблених методичних засад запропоновано алгоритм оцінки інноваційного потенціалу для використання в практиці експертної діяльності з вибору проектів при формуванні інноваційної стратегії розвитку промислового підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. Книга первая / А. Смит.  М.: Ось-83, 1997.  677с.
2. Шумпетер Й. Теория экономического развития. Капитализм, социализм и демократия: Пер. с англ. / Й. Шумпетер. – М.: ЭКСМО, 2008. – 864с.
3. Du Prees ND LouwL. А Framework For Managing The Innovation Process Prоceedings: International Conference on Мanagement of Engineering & Teсhnology, 2008,- pp. 546-558.
4. Питерс Т. В поисках эффективного управления (опыт лучних компаний): пер.с англ. / Т.Питерс, Р.Уотермен // общ. ред. и вступ. ст. Л.И. Евенко. – М.: Прогресс, 1986. – 423 с.
5. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002р. № 40-IV // Відомості Верховної Ради України. Документ 40-15, чинний. Редакція від 05.12.2012р.
6. Портер М. Конкурентное преимущество: Как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость / Майкл Портер// пер. с англ.. – 2-е изд. – М.: Альбина Букс, 2006. – 715 с.
7. Глазьев С.Ю. Стратегия опережающего развития России в условиях глобального кризиса / С.Ю. Глазьев. – М.: Экономика 2010р.- 255с.
8. Антонюк Л.Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія / Л. Л. Антонюк, А. М. Поручник. К. : КНЕУ, 2003.  394 с.
9. Фостер Р. Обновление производства: атакующие выигрывают / Р. Фостер. – М.: Прогрес, 1987. – С.27 – 28.
10. Рігс Х.Managing high technology companies Blmont/Х.Рігс.N. Y., 1983.р.7.
11.Hippel Von. Paradiso , J. A. User Innovation and Hacking. Pervasive Computing, 7(3), 2008. – С.66−69.
12.Твисс Б. Управление научно - техническими нововведениями: Пер. с англ./ Б. Твисс. – М.: Экономика. 1993. – С. 38.
13. Freeman С. The National System of Innovation in Historical Perspective / С. Freeman. - Cambridge Journal of Economics, 1995.vol.19. №1.
14. Rothwell R. Invention, innovation, reinnovation and the role of the user / R. Rothwell, P. Gardiner // Techonovation. – 1985. – №3. – P. 167,168.
15. Санто Б. Инновации как средство экономического развития: Пер. с венг. / Б. Санто. – М.: Прогресс, 1990.– 210 с.
16. Друкер П.Ф. Бізнес і інновації: Пер. з англ. / П. Ф. Друкер.– М.: ООО « И.Д. Вильямс», - 2009. – 432с.
17. Нельсон Р. Эволюционная теория экономических изменений/ монографія: Пер. с англ. / Р. Нельсон, С. Уинтер. – М.: Демо. 2002. – 536с.
18. Портер М. Конкуренция : пер. з англ. / М. Портер. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2006.– 495 с.
19. Tіdd D. Managin innovation / D. Tіdd, D. Bessant. - published in John Wiley & Sons Ltd, The Atrium Southern Gate, Chichester West Sussex Po198SQ ,England 2011.− 638c .
20. Сорос Дж. Открытое общество. Реформируем глобальный капитализм: Пер. с англ. / Дж. Сорос.– М.: Некоммерческий фонд поддержки культуры, образования нових информационных технологий. 2001.– С.458.
21.Хамел Г. Конкурируя за будущее. Создание рынков завтрашнего дня: Пер. с англ. / Г. Хамел, К. Прахалад. – М.: Олимп-Бизнес, 2002.– С. 216.
22. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1 / Редкол.: С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Академія, 2000.– С.656.
23. Буднікевич І. М. Муніціпальний маркетинг: теорія, методологія, практика: Монографія /І. М. Буднікевич// Національна академія наук України, Ін-т регіон. досліджень. – Чернівці: Рута; 2012.– 647с.
24. ЛапкоО.О., Крамарєв Г.В. Інноваційний розвиток вітчизняної нафтогазовидобувної галузі як фактор забезпечення її конкурентоспроможності на технологічних засадах: публікація / О.О. Лапко, Г.В. Крамарєв // Видавництво Львівської політехніки, 2009. – 406 с.
25. Черваньов Д.М. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України : Монографія / Д. М. Черваньов, Л. І. Нейкова. – К.: Т-во «Знання», КОО 1999. – 514с.
26. Покропивный С. Ф. Економіка підприємства / С.Ф. Покропивний.−К.: КНЕУ, - 2008р – 340с.
27. Ильенкова С.Д. Инновационный менеджмент: / С.Д. Ильенкова, Л. М. Гохберг. М. : ЮНИТИ, − ДАНА 2008. − 327 с.
28. Яковец Ю. Эпохальные инновации 21 века / Ю. Яковец. – М.: Экономика: М. - 2004 – С.15
29. Морозов Ю.П. Технологические инновации и их роль в современных экономических условиях России / Ю.П. Морозов // Инновации. – 2000. − № 1−2. – С. 59−62.
30. Фатхутдинов Р.А. Глобальная конкурентоспособность: инструменты системного развития: монография. / Р.А. Фатхутдинов. - М.: Стандарты и качество, 2009− 464 с.
31. Трофімова В.В. Регіональні інноваційні комплекси в глобальній економіці: монографія / В.В. Трофімова. – Сімферополь: ВіТроПрінт. 2009. – 260с.
32. Кортов С.В. Моделирование жизненного цикла инноваций на основе теории эволюции / С.В. Кротов // Инновационная экономика− №1– 2005. – С. 60 – 67.
33. Наукова та інноваційна діяльність в Україні : Статистичний збірник. – К.: Держкомстат України. – 2009. – 358с.
34. Кирич Н.Б. Інноваційна діяльність підприємств та організацій як метод стабілізації економіки регіонів України / Н.Б. Кирич // Вісник економічної науки України. - №1 (15). – 2009. – С.23− 25
35. Чудаєва І.Б. Удосконалення класифікації інноваційних науково – технічних утворень / І.Б. Чудаєва // Інвестиції: практика та досвід. – 2012.− №20. – С.14
36. Левковська Л.В. Інноваційно-інвестиційна діяльність в Україні / Л. В. Левковська // Економіка промисловості. – 2003. – №3. – С. 100 – 108.
37. Геєць В.М. Інноваційні перспективи України: Монография / В.М. Геєц, В.П. Семіноженко. – Харків: Константа, 2006. – 272с.
38. Федорченко В. Г. Ефективність виробництва і інновацій в Україні / В. Г. Федорченко, В. В. Ферчишина // Фондовий ринок.– 2003.–№19.– С.22
39. Жаліло Я.А. Проблеми та пріоритети формування інноваційної моделі розвитку економіки України / Я.А.Жаліло, С.І.Архієреєв, Я.Б. Базилюк та ін.; Нац. ін-т стратег дослідж. – К.: НІСД, 2006. – 120с.
40. Solow R.M. A Contribution to the Theory of Economic Growth / R. M. Solow // Quarterly Journal of Economics. - 1956. - №70.− P. 65–94.
41. Бойко И. В. Технологическая политика:имитационный сценарий (опыт восточноазиатских стран) / И. В. Бойко // Инновации.– 2004.–№ 2(69).–С. 83
42. Санто Б. Сила инновационного саморазвития / Б. Санто // Инновации. – 2004. – №2 (69).
43. Чухно А. Актуальні проблеми стратегії економічного і соціального розвитку на сучасному етапі / А.Чухно //Економіка України.–2004.–№ 4.–С.15
44.Туган-Барановський М.І., Чаянов А.В., Кондратьєв. Менеджмент організацій. /под. общ. ред. В.Е.Лапкина. // Таганрог: ТРТУ, 2006. Вид центр ЛНУ ім. І.Франка м.Львів, 2003. 575с.
45. Розанова Н.М. Структура рынка и стимулы к инновациям / Н. М. Розанова // Проблемы прогнозирования. – 2003. – № 2. – С. 93–108.
46. Тищенко Т. І. Моделирование экономической ситуации / Т. І.Тищенко // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр.  Вип. 205: у 4 т. – Т. IV. / редкол.: А. А. Покотілов (гол. ред.) та ін.. Д.: ДНУ, 2005. – С. 1120–1129.
47. Куденко Н.В. Стратегический маркетинг: / Н.В. Куденко – М.: ИНФРА. – М, 2012. – С.203.
48.ТищенкоТ.І.Розвиток інноваційних процесів на підприємстві / Т.І. Тищенко //Актуальные вопросы развития инновационной деятельности: матер.ХІ Междун. наук.-пр. конф.–Симферополь:Приложение к научно–практ. сборнику «Вопросы развития Крыма», 2006. – С. 90–92.
49. Тищенко Т. І. Теоретичні підходи до визначення інноваційної активності підприємства / І. В. Багрова, Т. І. Тищенко // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр.  Вип. 263: у 8 т. – Т. VII. / редкол.: А.А. Покотілов (гол. ред.) та ін..  Д.: ДНУ, 2010. – С. 1756–1760.
50. Публікації Державної служби статистики України.− Режим доступу :http: ukrstat. оrg/ uk/ druk/ katalog/ kat u /publnauka u. htm
51. Малицкий Б.А. От фундаментальной науки к реальной практике инновационного развития экономики / Б.А. Малицкий// Наука та наукознавство. – 2010. – №1– С.3 – 12.
52. Офіційний веб-портал Державної служби інтелектуальної власності України. — Режим доступу :http:sips. gov. ua / ua /statistic – nadxod. html
53. Інноваційний розвиток в Україні: наявний потенціал та налогові проблеми його реалізації / Аналітична доповідь центру Розумкова. − Режим доступу: http: www. Uceps. Org/ additional /analytical – report – N SD 55 – ukr.
54. Єгоров І.Ю. Науковий та інноваційний потенціал України у міжнародних статистичних порівняннях:моногр. / І.Ю.Єгоров, І.А. Жукєвич, Ю.О. Рижкова. – К.: ДП «Інформ. – аналіт. Агентство». 2010. – 156 с.
55.Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 13.12.1991 № 1977-XII (зі змінами і доповненнями) / Відомості Верховної Ради України. Редакція від 05.12.2012
56. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 08.09. № 3715-VI / Відомості Верховної Ради України. – 2011р.
57. Амоша О. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення / О. Амоша // Економіст. – 2005. - №6. – С.28 – 33.
58. Советский энциклопедический словарь / Под редакцией А.М. Прохорова. – М.: Советская энциклопедия, 1990.–1632с.
59.ВоронковаА. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация / А. Воронкова // Монография. 2-е издание – изд – во ВНУ им. В.Даля 2004. – 320с.
60. Николаев А.В. Инновационное развитие и инновационная культура / А. В. Николаев // Вопросы культурологии – 2006. − №3. 86 – 90.
61. Конев И.В. Закономерности инновационных процессов / И.В. Конев / Инновации. – 2005. – №7. – С. 61 – 63.
62. Гречан А.П. Теоретичні засади визначення інноваційного потенціалу підприємства / А. П. Гречан // Економіка та держава. – 2005. – №7. – С.34 – 37.
63. Сидич О. В. Діагностика інноваційного потенціалу підприємства / О. В. Сидич // Економіка і регіон. – 2005. – №3 (6). – С.87 – 91.
64. Колянко О.В. Інноваційний розвиток та стратегії його досягнення / О. В. Колянко / Соціально-економічні дослідження в перехідний період: Зб. наук. пр.− Львів, 2005. — Вип.1 (51).− С.134 – 138.
65. Балабанова Е.С. Модернизация предприятий: факторы и направления / Е.С. Балабанова, А. О. Грудзинський, Ю.Г. Кудряшов // Социологические исследования. – 2002. – №6. – С. 18 – 28.
66. Статистика науки и инноваций. Краткий терминологический словарь / Под ред. Л.М. Гохберга.–М.: Центр исследований и статистики науки, 1996. – 221с.
67. Федонін О.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. / О. С. Федонін, І. М. Репіна, О. І. Олексюк. – К.: КНЕУ, 2-ге вид. 2006. –316 с.
68. Федулова Л. Методичні підходи до вибору факторів впливу на інноваційну активність промислових підприємств / Л.Федулова., Г. Кордонець // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. –2004. – №12. – С.86 – 89.
69. Гриньова В.М. Інновації: проблеми науки і практики: монографія / В.М. Гриньова, А.В. Гриньов. – Х.: ВД ІНЖЕК» , 2006. – 336с.
70. Ильяшенко С.Н. Теоретико–методические основы оценки интеллектуального капитала / С.Н. Ильяшенко // Социально – экономический потенциал региона: монография (под общ. ред. проф. О.Ф. Балацкого. – Сумы: Университетская книга. 2010. – С.299 – 319.
71.Власова А.М.Інноваційний менеджмент:/А.М.Власова, Н. В. Краснокутська // Навч. пос. – К.: КНЕУ, 2001. – 92с.
72. Верба В.А. Управлінське консультування: світові та регіональні тенденції розвитку / В. А. Верба // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №11. – С. 21
73. Чухрай Н.І. Організаційно – управлінські інновації в економіці, що спираються на знання / Н.І.Чухрай // Інновації: проблеми науки і практики: монографія. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – С.107 – 133.
74. Чухно А. Інтелектуальний капітал: сутність форми і закономірності розвитку / А. Чухно // Економіка України. – 2002. – №11. – С.48 – 55.
75. Брукінг Э. Интелектуальный капитал: ключ к успеху в новом тысячелетии Пер. с англ. / Э. Брукінг. – СПб. : Питер, 2001. – 288с.
76.Vseslova [Електронний ресурс].Режим доступу : http://vseslova.com.ua/word
77. Краснокутська Н.С. Потенціал торговельного підприємства: теорія та методологія дослідження: монографія / Н. С. Краснокутська. – Харків: ХДУХТ, 2010. – 247 с.
78. Тищенко Т.І. Вплив внутрішніх факторів діяльності підприємства на індикатор сприйнятливості−конкурентоздатність/Т.І.Тищенко,Ю.В. Голобурда // Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації: зб. наук. праць Міжнар. наук.-пр. конф.– Хмельницький економічний університет, 2008. – С. 583 – 585.
79. Тищенко Т.І. Складові інноваційного потенціалу підприємства / Т. І. Тищенко// Инновации в создании и управлении бизнесом: материалы Междун. науч. он-лайн конф. (сборник статей). – М.: РУДН, 2010. – С.118–122.
80. Тищенко Т.І. Удосконалення використання інноваційного потенціалу промислових підприємств на засадах урахування його властивостей / І. В. Багрова, Т. І. Тищенко // Вісник економічної науки України. – 2012. – №1. – С. 18 -23
81.Тищенко Т.І. До питання визначення кола провідних складових інноваційного потенціалу промислового підприємства / І.В. Багрова, Т.І. Тищенко // Вісник економічної науки України. – 2011. – №2. – С.14–18.
82. Браун М. Г.Сбалансированная система показателей: на маршруте внедрения : Пер. с англ/ М. Г. Браун. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2005.− 226 с.
83. Абрамов В.И. Методология оценки инновационного потенциала предприятия: монографія: / В.И. Абрамов. – Самара: ООО «ДСМ», 2012. – 160с.
84. Каплан Р. Сбалансированная система показателей: от стратегии к действию./ Пер. с англ./ Роберт С.Каплан, Дейвид П. Нортон. – 2- е изд., испр. и доп. М: ЗАО «Олимп – Бизнес», 2005. – 320с.
85. Смелов Д.А. Стратегическое управление промышленным предприятием на основе анализа жизненного цикла : автореферат диссертации на соискание ученой степени канд. экон. наук :08.00.05 / Д.А. Смелов.− СПб., 2005.− 16 c.
86. Багрова І.В. Інвестиційні проекти в Україні: проблеми та досвід: Монографія / І.В. Багрова, Т. С. Яровенко // Д. : Національний гірничий університет, 2009.− 238 с.
87. Мірошник Р.О. Проблеми використання та оцінки інноваційного потенціалу підприємств /Р.О. Мірошник, Л.В. Меренюк // Вісник Національного університету «Львівська політтехніка». – 2008. – № 611. – С.191 – 197.
88. Калиниченко И.Л. Методика оценки уровня организации управленческого труда/И.Л. Калиниченко // Экономика и управление. – 2000. – №1. – С.28 – 30.
89. Мазейкіна О.О. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства / О.О. Мазейкіна // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. – 2010. − №. 1. – С. 213 – 217.
90. Трунов В.А. Управление промышленным предприятием в условиях стратегической реструктуризации : автореф. диссертации на соискание ученой степени канд. экон. наук :08.00.05 / В. А. Трунов. – Саратов, 2006. – 22 с.
91. Лебег А. Об измерении величин / А. Лебег. – М.: Учпедгиз,1960. – 204 с.
92. Аренков И.А. Предпринимательство: основы теории промышленно – рыночных сетей / И.А.Аренков и др.; общ.ред. И.А. Аренков. – СПб.: Чарт Полот 2000. – 32 с.
93. Алексеєв І.В. Інноваційний розвиток підприємств регіону та його фінансове забезпечення / І.В. Алексеєв. С.В., Паранчук, О.С. Червінська // Регіональна економіка. – 2012. – №2 – С.99− 108
94. Pricewaterhouse Coopers (PWC) Україна. Керівництво для інвесторів та компаній, що бажають почати бізнес в Україні. Видання 2011р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www. pwc. con/ua/uk.
95. Коробейников О.П., Трифилова А. А., Коршунов И.А. Роль инноваций в процессе формирования стратегии предприятий / О.П. Коробейников, А.А.Трифилова, И.А. Коршунов //Корпораптивный Менеджмент httr // www. сfin. ru – 2000. –№3. – С.29 – 44. обновлено 7.10.2008.
96. Раптовский А.В. Инновационные и инвестиционные факторы эффективности производства/ А.В. Раптовский // «Общество и экономика» №1., 2007г.
97. Новиков Д.А., Иващенко А.А. Модели и методы организации управления инновационным развитием фирмы: монография / Д.А. Новиков, А.А. Иващенко. – М.: Ленанд, 2006. – 226с.
98. Дубина И.Н. Управление творчеством персонала в условиях инновационной экономики // И.Н. Дубина. – М.: Academia, 2009. – 374.
99. Хучек, М. Инновации на предприятиях и их внедрение / М. Хучек. – М.: Луч, 2006. – 147 с.
100. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека / К.Роджерс. – М.: прогресс, 1994. – С.74 – 79.
101.Венецкий И. Г.Основы теории вероятностей и математической статистики / И. Г. Венецкий, Г. С. Кильдишев. – М.: ФиС,1987. – 279с.
102. Закс Л. Статистическое оценивание / Л. Закс. – М.: ФиС, 1976. – 598 с.
103. Кендэл М. Временные ряды / М. Кендэл // Пер. с англ.. Ю.П. Лукашина. – М.: Финансы и статистика, 1981. – 200с.
104. Суппес П. Основы теории измерений / П. Суппес, Дж. Зиннес. – М.: Наука, 1967. – 220 с.
105. Пинчук В. А. Анализ психологических характеристик диагностируемых вопросником 16PF Кеттела. Экспериментальные исследования по проблемам общей и социальной психологии и дифференциальной психофизиологии / В. А. Пинчук. – М.: Наука, 2003. – С.27 – 34.
106. Абрамов В.М. Начала информатики. От задачи к программе / В. М. Абрамов, Л. Н. Столяров. – М.: Макет, 2007. − 87 с.
107. СММ – модель зрелости возможностей создания ПО: эволюционная модель развития компании (Capabilily Maturily Model) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : r.u. wikipedia. org / wiki / Capality – Maturity Modem.
108. Кривич Я. М. Матричний метод оцінки інноваційного потенціалу банку / Я. Кривич // Вісник ХНТУСГ. – 2010. – Вип. 105. – С. 363–370.
109. Кини Р. Принятие решений при многих критериях: предпочтения и замещения: Пер.с англ. / Р. Кини, Х. Райф. – М.: Радио и связь, 1981. – 560с.
110. Тищенко Т. І. Графічні методи оцінки інноваційного потенціалу підприємства / І. В. Багрова, Т. І. Тищенко // Бизнес Информ.–2008.–№11.– С.4
111.Використання методу експертних оцінок в процесі прийняття інноваційних рішень [Електронний ресурс]. – Режим доступу.- http://www.nbuv.gov.ua/e-journals / Vsunud / 2009− 3E/09ksidpp.htm
112. Тищенко Т.І Оцінка властивостей інноваційного потенціалу промислового підприємства / І.В.Багрова., Т.І. Тищенко// Науковий вісник Національного гірничого університету. – 2012. – № 3. – С.139 – 144.
113. Godin B. The making of science, technology and innovation policy: conceptual frameworks as narratives, 1945 – 2005. − Instinut national de la recherche scientifique, 2009. − pp. 385.
114. Unerback J., Abernathy W. A dynamic model of process and product innovation // OMEGA, The Int. of Mgmt Sci., 1975, Vol. 3, № 6. – Pergamon Press. Printed in Great Britain. – pp. 639 – 656.
115. Abernathy W., Clark K. Innovation: Mapping the winds of creative destruction // Research policy, 1985, №14. – pp. 3 − 22.
116. Kline J., Rosenberg N. “An overview of innovation”, in Landau R., Rosenberg N. (eds) The positive sum strategy: harnessing technology of economic growth. – National academy press, Washington, D.C., 1986. – pp. 640.
117. Bettina von Stamm. Managing innovation, design and creativity. – Wiley, John & Sons, Incorporated, 2008. – pp. 572.
118. Rothwell R. Towards tye fifth-generation process // International Marketing Review, 1994, Vol. 11, № 1. – MCB University Press. – pp. 7 31.
119. Gupta A.S.K., Wilemon D.L. Accelerating the development of technology-based new products // California Management Review. – 1990, Vol. 32, № 2. – pp. 24 – 44.
120. Чесбро Г. Открытые инновации. – М.: Поколение, 2007. – 336 с.
121. Berkhout G., Van Der Duin P. New ways of innovations: an application of the cyclic innovation model to the mobile telecom industry. – International journal of technology management, 2007, Vol. 40, № 4. – pp. 294 – 309.
122.Грязнова А.Г. Оценка бизнеса / А.Г. Грязнова. – М.: Финансы и статистика, 2009. − 736 с.
123. Аминов А.А. Управление кадровыми рисками : автореферат диссертации на соискание уч. ст. канд. экон. наук:08.00.05 / А. А. Аминов.− М., 2007.− 25 с.
124. Кирич Н.Б.Управління підготовкою виробництва нової продукції на підприємстві / Н.Б. Кирич // монографія. Тернопіль: ТНТУ ім. Івана Пулюя 2011. – 204 с.
125. Ілляшенко С.М. Менеджмент. Монографія / за ред. С.М. Ілляшенко// ТОВ ТД « Папірус» Суми. 2010. – 624с.
126. Клівець П. Г. Стратегія підприємства: Навч. посіб / П. Г. Клівець. – К.: Академвидав, 2007.− 320 с.
127. Буслер О. Інновації в бізнесі. Проривні стратегії управління / О. Буслер // Власний бізнес. – 2012.− № 6-7 (66-67). – С.14−17.
128. Жильцова Ю.В. Формирование системы показателей эффективности использования производственных фондов с учетом рыночных факторов: автореферат диссертации на соискание ученой степени канд. экон. наук 08.00.05 / Ю. В. Жильцова.− Нижний Новгород, 2001.− 25 с.
129. Федулова Л.І. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика/за ред. Л.І.Федулової.– К.: Основа, 2005.–552 с.
130. Кузьмін О.Є. Активізування інвестиційної та інноваційної діяльності підприємств: Монографія / О.Є. Кузьмін, С.В. Князь, О.Й. Вівчар, Л.І. Мельник. – Стрий: Укрпол, 2005. – 250с.
131. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер, Г.Армстронг, Д. Сондерс, В.Вонг//Пер. с англ. 2-е узд. – М.: Издательский дом «Вильямс». 2000.− С.589.
132. Смеричевська С.В. Оцінка ефективного маркетингового управління інноваційною активністю підприємства // Економіка і регіон, №4 (19) 2009 – Полт НТУ.− С. 84−88
133. Гальчинський А.С. Інноваційна стратегія українських реформ: монографія / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, А.К. Кінах, В.П. Семиноженко.− К.: Знання України, 2002. – 336 с.
134. Друкер П. Ф. Бизнес и инновации: Пер. с англ. / П. Ф. Друкер. – М. : Вильяме, 2007. – 432с.
135. Гриньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління : Монографія / А.В. Гриньов.− Харків: ІНЖЕК, 2007.− 308 с.
136. Тищенко Т.І. Перспективи розвитку інноваційних структур в Україні / І.В. Багрова, Ю.В. Голобурда, Т.І. Тищенко // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. – Вип. 224: у 5 т.− Д.: ДНУ, 2007. – С.91 – 99.
137. Коно Т. Стратегия и структура японских предприятий : монографія.Пер. с англ. / Т. Коно. – М.: Прогресс, 1987. – 384 с.
138. Тищенко Т. І. Методи розробки і вибору стратегії інноваційного розвитку підприємства / Т. І. Тищенко // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр.  Вип. 263: у 8 т. – Т. VII. / редкол.: А. А. Покотілов (гол. ред.) та ін..  Д.: ДНУ, 2010. – С. 1942–1947.
139. Гриньов А. В. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства / А. В. Гриньов // Проблеми науки. –К.: УкрНТЕІ.− 2003. – №12. – С. 12−17.