Охабська Ірина Іванівна. Особливості фетоплацентарного комплексу на тлі змішаного вірусно- хламідійного інфікування вагітних

brief description

Охабська Ірина Іванівна. Особливості фетоплацентарного комплексу на тлі змішаного вірусно- хламідійного інфікування вагітних : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. - Л., 2005.

Охабська І.І. Особливості фетоплацентарного комплексу на тлі змішаного вірусно-хламідійного інфікування вагітних. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2005.
Робота присвячена покращенню перинатальних наслідків у вагітних з хламідійно-вірусним інфікуванням шляхом розробки і впровадження у практику комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів на основі вивчення маркерів формування плацентарної недостатності, гормональних, імунологічних, функціональних, структурних параметрів цілісної системи мати-плацента-плід. На основі серологічних, гормональних, імунологічних, ультрасонографічних, морфологічних досліджень вивчено патогенетичні закономірності формування плацентарної недостатності у вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням у різні періоди гестації. Визначені особливості перебігу вагітності, морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу при вірусно-хламідійному інфікуванні до та під час вагітності. Обґрунтовано доцільність комплексного застосування антибіотикотерапії та ангіопротекторних засобів при розвитку плацентарної недостатності інфекційного генезу. Розроблені комплекси прегравідарної підготовки та діагностично-лікувальних заходів підвищують ефективність ранньої діагностики, профілактики і терапії ускладнень гестаційного процесу у вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням, дозволяють знизити частоту невиношування, перинатальної захворюваності й акушерських ускладнень.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і представлено нове вирішення актуальної наукової задачі, що виражається в удосконаленні профілактики плацентарної недостатності у вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням шляхом комплексної прегравідарної підготовки, ранньої діагностики і патогенетичної терапії ускладнень гестаційного процесу з метою покращення перинатальних наслідків вагітності.

Ретроспективний аналіз показав, що у 59,8% вагітних високого перинатального ризику обстеження на інфікування збудниками, які передаються статевим шляхом, проводиться під час вагітності, з них у 20% - при виникненні ускладнень гестаційного процесу. Верифікація інфікування проводиться однократно серологічним методом у 66,5% випадків, що зумовлює проведення необґрунтованої медикаментозної терапії у 35,8% вагітних. Частка вагітних, серонегативних до герпесвірусів на початку вагітності, складає 31,5%, однак однократне серологічне скринінгове обстеження під час вагітності не дає змоги спрогнозувати перебіг гестаційного процесу.
Встановлено, що частота сероконверсії у серонегативних вагітних у другому триместрі гестації становить 9,3%, що призводить до ураження ФПК у 35,9% вагітних, загрози невиношування у 19% і самовільного переривання вагітності у 10,6% жінок. Частота сероконверсії у третьому триместрі вагітності зростає у 1,8 раз і складає 16,3%.
У 57,2%, вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням у І триместрі спостерігається загроза невиношування вагітності, у 18,4% вже у ІІ триместрі вагітності виявляються ультразвукові маркери ураження ФПК (зміна кількості навколоплідних вод у 17,6%, зміна ехоструктури плаценти у 18,3%,, поява ознак передчасного дозрівання плаценти у 7,7% жінок). Вірусно-хламідійне інфікування вагітних супроводжується дисбалансом про- та протизапальних цитокінів, при чому сироватковий рівень ІЛ-6 при загрозі переривання вагітності зростав порівняно з вихідним показником у 2,1-2,7 разів, що дозволяє розглядати його як маркер передчасного переривання вагітності внаслідок активації імунологічних механізмів відторгнення плідного яйця
Встановлено залежність частоти гестаційних ускладнень, перебігу пологів та методів розродження від якості антенатального догляду. У вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням, які не отримували етіотропної терапії до або під час вагітності, загальна частота оперативного розродження складає 13,7%, у вагітних з сероконверсією, серонегативних на початку вагітності 32,3% (5,0% у контрольній групі) внаслідок передчасного відшарування нормально розташованої плаценти на тлі плацентарної недостатності, ЗРП, дистресу плода, при цьому частка кесаревого розтину при недоношеній вагітності становить 35,7%, а при недоношеній 64,3%, що не призводить до зменшення перинатальної смертності, яка складає у даної верстви вагітних 17,86 при доношеній вагітності.
Встановлено, що проведення антибіотикотерапії з приводу хламідійного інфікування після завершення періоду плацентації не попереджує розвиток ПН у 16,7% вагітних, у яких предиспозицією розвитку плацентарної недостатності є морфофункціональні зміни у статевих органах внаслідок перенесених запальних процесів, що підтверджується виявленням змін матково-плацентарного кровообігу за ІА ступенем гемодинамічних порушень з другого триместру вагітності. Однак медикаментозна терапія під час вагітності попереджує висхідне інфікування ФПК у 70,6% випадків і сприяє розвитку компенсаторно-пристосувальних реакцій у плаценті.
Встановлено, що зміни матково-плацентарно-плодового кровообігу у 38,3% вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням відповідають ІБ ступеню гемодинамічних порушень, при яких є можливим досягнення покращання стану ФПК при проведенні терапевтичних заходів.
Доведено, що у вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням, при відсутності прегравідарної етіопатогенетичної терапії, у ІІ-ІІІ триместрах вагітності розвивається різного ступеня вираженості плацентарна дисфункція, порушення ендокринної функції плаценти, що характеризується зниженням рівнів П на 20,8%35,5% (р<0,05), Е3на 22,1%31,9% (p<0,05), ПЛ на 19,3%31,5% (p<0,05) і узгоджується зі ступенем гемодинамічних порушень і станом плода.
Встановлено, що ультраструктура плаценти вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням, які не отримували адекватної етіоспецифічної терапії ЗПСШ до або під час вагітності, характеризується органічними дистрофічно-дегенеративними змінами та станом апоптозу структур трофобласту. Розвиток плацентарної недостатності зі значним ураженням плацентарних структур, що характеризується загибеллю та дезорганізацією синцитіотрофобласту, виникає у вагітних при нелікованому хламідійно-вірусному інфікуванні внаслідок розвитку субклінічного хламідійного плацентиту. Тонкі зміни вуглеводних детермінант в структурах плаценти, виявлені за змінами топографії та інтенсивності лектиногістохімічних реакцій, підтверджують роль висхідного інфікування у розвитку дисфункції ФПК.
Запропонована диференційована етапна прегравідарна підготовка та застосування комплексу, який включає протизапальні і венотонічно-ангіопротеторні засоби у динаміці гестаційного процесу дозволяє ефективно профілактувати і проводити корекцію гемодинамічних порушень матково-плацентарного кровоплину при І і ІІ ступенях, пролонгувати вагітність без погіршення стану плода, зменшити частоту невиношування вагітності на 47,2%, знизити частоту оперативного розродження вагітних у 1,7 4,1 рази.