ОХОРОНА ЛІКАРСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КУЗЬМІЧОВА ЄЛИЗАВЕТА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 343.985:347.7

ОХОРОНА ЛІКАРСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ
У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

12.00.09 – кримінальний процес і криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Удалова Лариса Давидівна,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України

Ірпінь – 2012
ЗМІСТ

ВСТУП……… 3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ОХОРОНИ ЛІКАРСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ 11
1.1. Становлення та розвиток інституту лікарської таємниці 11
1.2. Лікарська таємниця як різновид професійної таємниці 21
1.3. Сутність лікарської таємниці та її охорона в кримінальному процесі 33
Висновки до розділу 1 60
РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ, МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРИНЦИПИ ОХОРОНИ ЛІКАРСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ 64
2.1. Охорона лікарської таємниці в міжнародно-правових актах 64
2.2. Морально-етичні засади охорони лікарської таємниці 79
2.3. Принципи охорони лікарської таємниці у кримінальному процесі 97
Висновки до розділу 2 111
РОЗДІЛ 3. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ТА КРИМІНАЛІСТИЧНІ ЗАСАДИ ОХОРОНИ ЛІКАРСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ……………………………………………….…… 113
3.1. Умови охорони лікарської таємниці 113
3.2. Гарантії охорони лікарської таємниці 122
3.3. Криміналістичне забезпечення охорони лікарської таємниці 131
Висновки до розділу 3 149
ВИСНОВКИ 152
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 156
ДОДАТКИ. 182

ВСТУП

Актуальність теми. Одним з першочергових завдань держави є забезпечення прав і свобод людини та громадянина, зокрема у сфері кримінального судочинства. Згідно зі ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Законодавчим інститутом, що покликаний захищати законні права та інтереси особи, є професійна таємниця, різновидом якої виступає лікарська таємниця. Охорона професійних таємниць у кримінальному процесі передбачає особливий порядок зберігання, розкриття та використання конфіденційної інформації під час досудового провадження та судового розгляду. Водночас повідомлення слідчому або суду відомостей, що становлять лікарську таємницю, нерідко має вирішальне значення для повного, усебічного та об’єктивного провадження у справах про вбивства, зґвалтування, зараження небезпечними хворобами тощо, а також виконання інших завдань кримінального судочинства.
Аналіз слідчої практики засвідчив, що розголошення лікарської таємниці може призвести до негативних наслідків як для справи загалом, так і для окремих учасників кримінально-процесуального провадження зокрема. На думку опитаних нами працівників слідчих підрозділів, ці наслідки виявляються у можливій протидії розслідуванню з боку зацікавлених осіб, неправомірному впливі на потерпілих та свідків, приховуванні та знищенні слідів злочину, ухиленні від слідства осіб, які причетні до злочину, наданні завідомо неправдивої інформації.
Теоретичну основу дослідження становлять праці вчених, що стосуються удосконалення слідчої діяльності, включаючи питання кримінально-процесуальної охорони конфіденційної інформації про особу, зокрема Ю.П. Аленіна, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, В.Д. Берназа, Т.В. Варфоломеєвої, А.Ф. Волобуєва, В.К. Весельського, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, Ю.М. Грошевого, А.Я. Дубинського, В.А. Журавля, В.С. Зеленецького, А.В. Іщенка, О.В. Капліної, Н.С. Карпова, Н.І. Клименко, В.О. Коновалової, І.І. Котюка, В.С. Кузьмічова, В.В. Лисенка, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, Є.Д. Лук’янчикова, П.А. Лупинської, В.Т. Маляренка, О.Р. Михайленка, М.М. Михеєнка, В.Т. Нора, М.А. Погорецького, М.В. Салтевського, С.М. Стахівського, М.Я. Сегая, В.М. Тертишника, В.В. Тіщенка, Л.Д. Удалової, П.В. Цимбала, С.С. Чернявського, В.Ю. Шепітька, М.Є. Шумила та ін.
Окремі кримінально-процесуальні, кримінологічні та криміналістичні аспекти охорони особистих і професійних таємниць вивчали М.С. Алексєєв, О.Д. Бойков, Д.О. Гетьманцев, В.Є. Гулієв, Н.О. Данкович, Н.М. Когут, А.Ф. Коні, В.В. Король, В.Г. Лісогор, С.М. Логінова, З.В. Макарова, М.С. Малеїн, Г.Д. Мепаришвілі, І.Л. Петрухін, Ф.М. Рудинський, І.В. Смолькова, Ю.І. Стецовський, Н.В. Устименко, В.В. Юсупов та ін.
Питання лікарської таємниці в контексті цивільного та адміністративного права розглядали Ю.М. Аргунов, Л.І. Дембо, Л.Г. Дунаєвська, І.Г. Галдецька, Є.П. Григоніс, Н.В. Коробцов, О.В. Леонтьєв, О.П. Махник, О.І. Мацегорін, С.Г. Стеценко, Ж.В. Чевичалов, С.Я. Улицький, І.А. Шамов, а в галузі медицини – В.О. Глушков, І.В. Давидовський, І.А. Свінціцький, Ю.П. Шупик та ін.
Констатуючи значний науковий внесок цих вчених у розроблення зазначеної проблематики, зауважимо, що їх наукові пошуки торкалися лише окремих аспектів. Комплексного дослідження стосовно охорони лікарської таємниці у кримінальному процесі України не проводилось. Низка положень залишаються недостатньо з’ясованими та дискусійними. Це стосується, зокрема, визначення поняття та змісту лікарської таємниці як об’єкта охорони у кримінальному процесі, конкретизації принципів, умов і порядку її забезпечення. Зазначені питання потребують глибокого осмислення, систематизації, узагальнення емпіричного матеріалу, розроблення на цій основі пропозицій щодо удосконалення кримінально-процесуального законодавства та правозастосовної практики. Відтак переважна більшість опитаних респондентів (92,5 %) переконані в необхідності комплексного дослідження питань охорони лікарської таємниці у кримінальному процесі, що актуалізує теоретичну та практичну значимість дослідження за обраною темою.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження ґрунтується на міжнародно-правових зобов’язаннях України щодо вступу до Ради Європи, а також положеннях Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів (Указ Президента України від 10 травня 2006 р. № 361/2006), Концепції реформування кримінальної юстиції України (Указ Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008), відповідає тематиці Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр. (наказ МВС України від 29 липня 2010 р. № 347). Тему дисертації передбачено планами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2010, 2011 рр.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення науково обґрунтованих засад охорони лікарської таємниці у кримінальному процесі України, встановлення умов і гарантій її забезпечення з розробленням рекомендацій щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування.
Відповідно до мети, було поставлено такі задачі:
– охарактеризувати становлення та розвиток інституту лікарської таємниці;
– розкрити співвідношення лікарської таємниці з іншими видами професійної таємниці, що охороняються в кримінальному процесі;

– визначити зміст поняття “лікарська таємниця”, розкрити особливості її охорони за кримінально-процесуальним законодавством;
– з’ясувати особливості охорони лікарської таємниці з огляду на міжнародно-правові акти;
– розглянути охорону лікарської таємниці як морально-етичну проблему;
– виокремити принципи та з’ясувати умови охорони лікарської таємниці у кримінальному процесі;
– охарактеризувати гарантії охорони лікарської таємниці на стадії досудового розслідування;
– розробити рекомендації щодо удосконалення кримінально-процесуального законодавства та криміналістичного забезпечення охорони лікарської таємниці у кримінальному судочинстві.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у зв’язку із охороною лікарської таємниці.
Предмет дослідження – охорона лікарської таємниці у кримінальному процесі України.
Методи дослідження обрано з урахуванням поставленої мети та задач дослідження, його об’єкта і предмета. Методологічну основу дисертації становить сукупність загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. Діалектичний метод як загальний метод наукового пізнання дав змогу розглянути всі питання в динаміці, виявити їх взаємообумовленість у нерозривному зв’язку теорії з практикою. Використано також історико-правовий метод – для аналізу становлення та розвитку інституту лікарської таємниці й засобів її охорони у кримінальному процесі (підрозділ 1.1); формально-логічний метод – з метою визначення понятійного апарату, тлумачення основних категорій і дефініцій, що використано в дослідженні (підрозділи 1.2, 1.3, 2.3, 3.1, 3.2); порівняльно-правовий метод – для порівняльного аналізу вітчизняного та зарубіжного кримінально-процесуального законодавства, що стосується охорони лікарської таємниці (підрозділи 2.1, 2.2); методи моделювання та прогнозування – для формулювання пропозицій стосовно удосконалення кримінально-процесуального законодавства України, а також відповідних криміналістичних прийомів і засобів його застосування (підрозділи 1.3, 2.3, розділ 3); статистичний метод – під час аналізу даних статистичної звітності (підрозділи 1.3, 2.3, 3.1, 3.2); соціологічні методи – для вивчення думки експертів з проблем дослідження (розділи 1–3).
Емпіричну базу дослідження становлять зведені дані анкетування як експертів 697 респондентів, зокрема 92 суддів, 158 слідчих, 112 науково-педагогічних працівників, 210 лікарів та інших медичних працівників, 125 громадян. У дослідженні також використано статистичну звітність МВС України й Державної судової адміністрації України за 2009–2011 рр.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших в Україні досліджень, у якому комплексно розглянуто питання охорони лікарської таємниці у кримінальному процесі. У дисертації обґрунтовано наукові положення та висновки, що в сукупності розв’язують конкретне наукове завдання і мають значення для подальшого розвитку кримінального процесу та криміналістики, зокрема:
вперше:
– запропоновано уточнений перелік відомостей, що належать до лікарської таємниці, який включає в себе дані про хворобу, результати медичного обстеження та огляду, про осіб, які зверталися за медичною допомогою, про застосовані методи лікування та їх ефективність, стосовно інтимного й сімейного життя пацієнтів;
– визначено перелік суб’єктів зберігання лікарської таємниці, до яких віднесено лікарів та інших медичних працівників, які виконують професійні функції, працівників медичних установ, батьків та законних представників дитини, представників органів опіки й піклування;
– обґрунтовано висновок про доповнення ст. 69 КПК України положенням, що уточнює порядок розкриття лікарської таємниці під час допиту лікарів та інших медичних працівників;
– систематизовано та розкрито зміст загальних і спеціальних принципів охорони лікарської таємниці у кримінальному процесі;
– обґрунтовано допустимість передачі лікарем або іншим суб’єктом, який зберігає лікарську таємницю, відповідної інформації адвокату, якщо пацієнт є його підзахисним;
удосконалено:
– поняття лікарської таємниці як охоронюваної кримінально-процесуальним законом конфіденційної інформації про особу;
– положення, що стосуються становлення та розвитку інституту лікарської таємниці в законодавстві Україні й міжнародному праві;
– визначення юридичних і фактичних підстав розкриття лікарської таємниці на стадії досудового розслідування;
– визначення системи гарантій, що стосуються умов і порядку розкриття лікарської таємниці на досудовому слідстві та в суді;
дістало подальший розвиток:
– характеристика співвідношення категорій «лікарська таємниця» і «медична таємниця» з урахуванням змісту відповідних відомостей, складу та повноважень суб’єктів, які відповідають за їх зберігання;
– положення, що нерозголошення лікарської таємниці є найголовнішим принципом лікарської етики, а лікарська помилка є однією з причин, що утримує лікарів від надання повної та достовірної інформації під час допиту;
– визнання обов’язковості письмової форми вимоги (запиту) слідчого про надання документів, що містять лікарську таємницю (ч. 2 ст. 66, ч. 4 ст. 97 КПК України);
– рекомендації щодо удосконалення криміналістичного забезпечення охорони лікарської таємниці під час проведення окремих слідчих дій.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що дослідження ґрунтується на даних вивчення слідчої та судової практики, а його результати впроваджено та мають перспективу подальшого використання:
– у законотворчому процесі – шляхом підготовки пропозицій до чинного КПК України та удосконалення внесеного на розгляд Верховної Ради України проекту КПК України (акт Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 6 березня 2012 р. № 04–19/14–469;
– у практичній діяльності з розкриття та розслідування злочинів (акт впровадження Головного слідчого управління МВС України від 8 грудня 2011 р.);
– у навчально-методичній і науковій роботі – при написанні навчальних посібників, підготовці лекцій і проведенні занять з курсів “Кримінальний процес” та “Криміналістика”, а також у системі підвищення кваліфікації слідчих та оперативних працівників (акти впровадження Національної академії внутрішніх справ від 16 січня 2012 р., Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 4 січня 2012 р., Донецького юридичного інституту МВС України від 6 лютого 2012 р., Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького від 30 грудня 2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднено на 11 науково-практичних конференціях і круглих столах, зокрема, міжнародних науково-практичних конференціях: “Міжнародне співробітництво у боротьбі з транснаціональною злочинністю” (м. Київ, 2010 р.), “Актуальні проблеми кримінального процесу, криміналістики, судової експертизи та оперативно-розшукової діяльності” (м. Одеса, 2011 р.), “Современные тенденции развития криминалистики и судебной экспертизы в России и Украине” (Російська Федерація, м. Бєлгород, 2011 р.); всеукраїнських і міжвузівських науково-практичних конференціях: “Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозас¬тосовній діяльності” (м. Київ, 2009 р.), “Актуальні проблеми сучасної юридичної науки та правоохоронної діяльності” (м. Київ, 2009 р.), “Актуальні проблеми сучасної юридичної науки: теорія і практика” (м. Київ, 2009 р.), “Криміналістика у протидії злочинності” (м. Київ, 2009 р.), “Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи” (м. Київ, 2011 р.); круглих столах: “Актуальні проблеми оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ” (м. Київ, 2010 р.), “Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на сучасному етапі” (м. Київ, 2011 р.), “Криміналістична наука: витоки, сучасність та перспективи” (23 грудня 2011 року, м. Ірпінь).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано сімнадцять наукових праць, серед яких шість статей у фахових виданнях, перелік яких затверджено МОНмолодьспорту України та одинадцять – тези виступів на науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У висновках на основі проведеного дослідження інституту охорони лікарської таємниці у кримінальному процесі сформульовано нові наукові положення й рекомендації, що мають значення для науки та практики, зокрема:
1. Перетворення лікарської таємниці на окремий правовий інститут сприяє більш ефективній її охороні. Інститут лікарської таємниці формувався одночасно з іншими видами професійної таємниці. Це зумовлено взаємовпливом правовід¬носин у сфері захисту прав громадян та інтересів держави щодо забезпечення національної безпеки та протидії злочинності. З перебігом часу, у різні історичні періоди, абсолютний характер лікарської таємниці змінився на частковий шляхом законодавчого закріплення режиму її зберігання та підстав розкриття, зокрема у сфері кримінального судочинства.
2. Таємниця як інформація з обмеженим доступом, розголошення якої може зашкодити інтересам конкретної особи, певних груп (корпорацій) та суспільства, може бути розподілена на особисту, професійну й державну. За характером інформації (про стан здоров’я, результати медичних обстежень та інші дані, що мають професійний характер) і суб’єктним складом (інформація стає відомою лікарю або іншому медичному працівникові під час виконання професійних обов’язків) лікарська таємниця належить до професійної таємниці.
3. Лікарська таємниця містить інформацію про хворобу (діагноз, перебіг, прогноз), медичне обстеження та його результати, застосовані методи лікування та їх ефективність, особу, яка звернулася за допомогою (її минуле, зв’язки, фізичні та психічні вади), інтимне й сімейне життя громадян. Залежно від змісту цієї інформації, лікарською таємницею є відомості медичного (про стан здоров’я пацієнта) та немедичного (про інтимне та сімейне життя) характеру. За характером даних лікарська таємниця включає в себе як документальні джерела інформації, так і відомості, повідомлені пацієнтом лікареві в усній формі.
Вирішення питання охорони лікарської таємниці у кримінальному процесі визначає необхідність чіткого й однозначного закріплення кола її суб’єктів. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 69 КПК України, за наявності підстав як свідок не може бути допитаний лише лікар, хоча за законодавством лікарську таємницю мають зберігати й інші суб’єкти (медичні працівники, психологи, законні представники дитини та ін.), що потребує закріплення у кримінально-процесуальному законодавстві.
З приводу обставин, які стали відомі лікарю, чи були довірені йому у зв’язку з виконанням професійної діяльності, він може бути допитаний як свідок лише в разі, якщо особа, яка довірила ці відомості, згодна на їх розголошення під час допиту. Відповідну згоду має бути оформлено в письмовому вигляді й долучено до кримінальної справи. Медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з вико¬нанням професійних або службових обов’язків стала відома лікарська таємниця, можуть бути допитані як свідки лише стосовно характеру хвороби та її лікування, але не про особисте й сімейне життя хворого.
4. Однією з гарантій охорони лікарської таємниці є дотримання міжнародних стандартів. Питання лікарської таємниці регулюються міжнародними нормативно-правовими актами, які захищають загальні права людини, у тому числі право на особисту недоторканність, повагу до особи, її приватне та сімейне життя, а також визначають основні принципи охорони лікарської таємниці в міжнародному праві, зокрема, повагу до особи та збереження конфіденційності даних про стан здоров’я людини на основі повної довіри між лікарем і пацієнтом.
5. Охорона лікарської таємниці є одним з фундаментальних морально-етичних принципів. Нерозголошення конфіденційної інформації є умовою професійної діяльності медичних працівників та, водночас, етичною проблемою. Стосунки між лікарем і пацієнтом сприяли виникненню особливих етичних правил поведінки – медичної етики й медичної деонтології. Водночас одним з чинників, що спонукає медичних працівників зберігати в таємниці (не розголошувати) певну інформацію медичного характеру, є лікарська помилка, що визначає необхідність розроблення спеціальних тактичних прийомів допиту як свідків осіб, які унаслідок допущених ними помилок приховують (перекручують) певні факти.
6. Принципи охорони лікарської таємниці у кримінальному процесі розподілено на загальні (характерні для усієї кримінально-процесуальної діяльності) та спеціальні (відображають специфіку охорони лікарської таємниці). До загальних принципів віднесено законність, повагу до честі й гідності особи та невтручання в її особисте і сімейне життя, етичність, індивідуальність. Спеціальними принципами є нерозголошення відомостей, що становлять лікарську таємницю, захист прав медичного працівника на збереження своєї професійної таємниці, дотримання медичними працівниками морально-етичних норм, довірчих стосунків між медичним працівником і пацієнтом, взаємодії медичних працівників між собою та з правоохоронними органами.
7. Умови охорони лікарської таємниці поділяються на загальні, що визначають особливості функціонування вітчизняної медичної галузі (фінансові, нормативні, організаційні, кадрові, інформаційні тощо), а також спеціальні, що пов’язані зі специфікою функціонування системи кримінального судочинства та впливають на стан охорони усіх видів професійної таємниці в кримінальному процесі.
8. Гарантіями охорони лікарської таємниці на стадії досудового розслідування є основні засоби недопущення її неправомірного розголошення. Систему гарантій утворюють приписи кримінально-процесуального законодавства, що визначають підстави та порядок розкриття відомостей, що становлять лікарську таємницю, процесуальні права та обов’язки суб’єктів кримінального провадження щодо зберігання відповідної інформації. Виокремлено юридичні та фактичні підстави для розкриття лікарської таємниці за вимогою органів досудового розслідування та суду. Обґрунтовано допустимість передачі лікарем (іншим суб’єктом) інформації про пацієнта адвокату, якщо пацієнт є його підзахисним.
9. Криміналістичне забезпечення охорони лікарської таємниці включає в себе комплекс взаємопов’язаних заходів організаційного, технічного й тактичного характеру, спрямованих на розроблення та впровадження прийомів і методів збереження конфіденційної інформації під час проведення слідчих та інших процесуальних дій. Розголошення лікарської таємниці може відбуватися як під час підготовки та при проведенні слідчих дій, так і після оформлення їх результатів у процесуальних документах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: прийнята Верховною Радою України 28 черв. 1996 р. – К. : Юрінком, 1996. – 27 с.
2. Малеин Н. С. Охрана прав личности советским законодательством / Малеин Н. С. – М. : Наука, 1985. – С. 49–51.
3. Петрухин И. Л. Личная жизнь (человек и власть) / Петрухин И. Л. – М. : Ин-т государства и права Рос. Акад. наук., 1998. – 232 с.
4. Прихода И. В. Исторические и национальные аспекты медицинской этики и деонтологии / И. В. Прихода, А. А. Рыбальченко. – М. : Медицина, 1989. – 176 с.
5. Об основах медицинской деонтологии : сб. ст. / под общ. ред. К. Т. Таджиева, В. И. Приписнова. – Душанбе : Ирфон, 1981. – 281 с.
6. Сергеев Ю. Д. Профессия врача. Юридические основы / Сергеев Ю. Д. – К. : Вища шк., 1982. – 208 с.
7. Гиппократ. Избранные книги. – М., 1936. – 737 с.
8. Клятва Лоренс Найтінгейл Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.med-brat.site88/net/.
9. Фойницкий И. Я. Курс уголовного судопроизводства / Фойницкий И. Я. – СПб., 1907. – Т. 2. – 1907. – 24 с.
10. Таганцев Н. С. К вопросу о врачебной тайне / Н. С. Таганцев // Врач. – 1893. – № 10. – С.265-268.
11. Владимиров Л. Е. Учение об уголовных доказательствах. Часть общая и особенная / Владимиров Л. Е. – СПб. : Изд. книж. магазина «Законоведения», 1910. – 400 с.
12. Кони А. Ф. К материалам о врачебной этике / Кони А. Ф. – Харьков, 1928. – 10 с.
13. Духовский М. В. Русский уголовный процесс / Духовский М. В. – М., 1905. – 464 с.
14. Огарков И. Ф. Врачебные правонарушения и уголовная ответственность за них / Огарков И. Ф. – Л. : Медицина, 1966. – 196 с.
15. Дагель П. С. Совершенствование уголовно-правовых норм по охране здоровья населения / П. С. Дагель, С. Я. Улицкий // Советское государство и право. – 1972. – № 7. – С. 103-107.
16. Про охорону здоров’я : Закон УРСР // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – Дод. до № 29. – Ст. 245.
17. Улицкий С. Я. Обязанность сохранять врачебную тайну / С. Я. Улицкий // Социалистическая законность. – 1971. – № 1. – С. 39-40.
18. Даев В. Г. Взаимосвязь уголовного права и процесса / Даев В. Г. – Л., 1982. – 112 с.
19. Красавчикова Л. О. Личная жизнь под охраной закона / Красавчикова Л. О. – М., 1983. – 160 с.
20. Смыслов В. Уголовно-процессуальные средства охраны врачебной тайны и тайны усыновления / В. Смыслов // Социалистическая законность. – 1971. – № 5. – С.33-35.
21. Концевич И. А. Судебно-медицинские аспекты врачебной практики / Концевич И. А. – К. : Здоров'я, 1974. – 128 с.
22. Смыслов М. И. Свидетель в советском уголовном процессе / Смыслов М. И. – М., 1973. – 160 с.
23. Михеенко М. М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве / Михеенко М. М. – К. : Вища шк., 1984 г. – 133 с.
24. Мепаришвили Г. Д. Врачебная тайна и уголовное судопроизводство / Г. Д. Мепаришвили // Советское государство и право. – 1989. – № 11. – С. 74-78.
25. О присяге врача Советского Союза : Указ Президиума Верховного Совета СССР от 26 марта 1971 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1971. – № 13. – Ст. 145.
26. Вересаев В. В. Собр. соч. : в 5 т. / Вересаев В. В. – М. : Правда, 1961.
Т. 1. – 1961. – 479 с.
27. Порубов Н. И. Допрос в советском уголовном судопроизводстве / Порубов Н. И. – 2-е изд.. – Минск, 1973. – 368 с.
28. Кузьмічов В. С. З історії розвитку знання про криміналістичні засоби і методи слідчої діяльності / В. С. Кузьмічов // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ. – 1996. – Вип. 1. – С. 65–70.
29. Кузьмічов В. С. Формування знань про криміналістичні засоби боротьби зі злочинністю (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / В. С. Кузьмічов, Н. С. Карпов, Ю. В. Москвін // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ. – 1996. – Вип. 2. – С. 42–48.
30. Кузьмічов В. С. Виникнення знань про криміналістичні засоби і методи слідчої діяльності (Історичний аспект дослідження проблеми) / В. С. Кузьмічов, Н. С. Карпов // Науковий вісник НАВСУ. – 2000. – Вип. 2. – С. 200–206.
31. Молдован В. В. Порівняльне-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США : навч. посіб. / В. В. Молдован, А.В. Молдован. – К. : Юринком Інтер, 1999. – 399 с.
32. Уголовно-процессуальное законодательство зарубежных социалистических государств : сборник / под. ред. Д.С. Карева. –М. : Госюриздат, 1956. – 814 с.
33. Медико-правовые аспекты нового Уголовного кодекса Республики Беларусь Электронный ресурс. – Режим доступа :
http://www.mednovosti.by/journal.aspx?article=2973.
34. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка / Даль В. И. – М. : ГИС, 1956. – . – Т 4. – 1956. – 683 с.
35. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь:ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.
36. Bryan A. Garner. Black’sLowDictionary. SeventhsEditions / EditorinChiefBryanA.Garner. – St. Paul, «WestGroup», 1999. – 1730 p. – Р. 1355.
37. Кулініч О. О. Таємниця як режим інформації за цивільним кодексом України / О. О. Кулініч // Юридический вестник. – 2005. – № 4. – С. 128–129.
38. Кулініч О. О. Загальні положення про інформацію з обмеженим доступом у цивільному праві : моногр. / Кулініч О. О. – Одеса, 2008. – 244 с.
39. Смолькова И. В. Проблемы охраняемой законом тайны в уголовном процессе : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.09 «уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Смолькова Ираида Вячеславовна. – Иркутск., 1998. – 404 с.
40. Шнейкерт Г. Тайна преступника и пути к ее раскрытию (к учению о судебных доказательствах) / Шнейкерт Г. – М. : Право и жизнь, 1925. – 64 с.
41. Фатьянов А. А. Тайна как социальное и правовое явление. Ее виды / А. А. Фатьянов // Государство и право. – 1998. – № 6. – С. 5-14.
42. Смолькова И. В. Проблемы охраняемой законом тайны в уголовном процессе / Смолькова И. В. – М. : Луч, 1999. – 336 с.
43. Про інформацію : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 550.
44. Підопригора О. О. Проблеми правового регулювання інтелектуальної власності за законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.03 «цивільне право, цивільний процес, сімейне право та міжнародне приватне право» / Підопригора Оксана Опанасівна. – Х., 1999. – 34 с.
45. Мепаришвили Г. Д. Охрана тайн личной жизни граждан в советском уголовном процессе : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «уголовный процесс; криминалистика; теория оперативно-розыскной деятельности» / Гия Давидович Мепаришвили. – М., 1988.– 21 с.
46. Популярна юридична енциклопедія. / Кол. авт. : В.К. Гіжевський, В.В. Гловченко, В.С. Ковальський та ін. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 528 с.
47. Украинский Советский Энциклопедический словарь: В 3-х т. /Редкол.: А.В. Кудрицкий (ответ. ред.) и др. – К.: Глав. ред. УСЄ, 1988 (Т. 1 – 1988, Т. 2 – 1989, Т. 3 – 1989). – Т. 3. – 1989. – 772 с.
48. Устименко Н. В. Таємниця особистого життя людини та їх цивільно-правова охорона : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Устименко Наталія Василівна. –Х., 2001. – 20 с.
49. Макарова З. В. Гласность уголовного процесса (понятия и проблемы развития) : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 «уголовный процесс; криминалистика; теория оперативно-розыскной деятельности» / Зинаида Валентиновна Макарова. – Екатеринбург, 1996. – 44 с.
50. Про адвокатуру : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – ст. 62.
51. Логінова С. М. Адвокатська таємниця: теорія і практика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 – «судоустрій; прокуратура та адвокатура» / Логінова Світлана Миколаївна. – К., 2002. – 19 с.
52. Король В. В. Засада гласності кримінального судочинства України: зняття, зміст, підстави, обмеження / Король В. В. – Івано-Франківськ, 2003. – 221 с.
53. Про банки та банківську діяльність : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5–6.
54. Користін О. Є. Банківська таємниця та легалізація злочинних доходів / О. Є. Користін // Підприємство, господарство і право. – 2005. – № 7. – С. 39–43.
55. Ботвінкін О. В. Інформація з обмеженим доступом, що не є державною таємницею, в законодавстві України / О. В. Ботвінкін, В. П. Ворожко. – К. : Вид-во Нац. акад. Служби безпеки України, 2006. – 96 с.
56. Господарський кодекс України від 16 січ. 2003 р. № 436-IV. – Ст. 36.
57. Про державну таємницю : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16.
58. Про нотаріат : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39.
59. Про страхування : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18.
60. Берназ В. Д. Рішення слідчого (криміналістичний, процесуальний та психологічний аспекти) : моногр. / В. Д. Берназ, С. М. Смоков. – Одеса : Вид-во Одес. юрид. ін-ту НУВС, 2005. – 151 с.
61. Крылов А.В. К вопросу об определении тайны следствия // Российский следователь. – 2003.– № 9. – С. 32.
62. Коновалова В.О. Вибрані твори. – Х. : Апостіль, 2012. – 529 с.
63. Ратинов А. Р. Судебная психология для следователей : учеб. пособие / Ратинов А. Р. – М., 1967. – 164 с.
64. Лісогор В. Г. Криміналістичне забезпечення збереження таємниці досудового слідства : наук.-практ. посіб. / В. Г. Лісогор – Дніпропетровськ. : Юрид. акад. М-ва внутр. справ. – 2005. – 156 с.
65. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135.
66. Шепітько В.Ю. Вибрані твори. / Избранные труды / Валерій Юрійович Шепітько – Х. : Видавнича агенція «Апостіль», 2010. – 576 с.
67. Про свободу совісті та релігійні організації : Закон України від 23 квіт. 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991. – №25. – ст. 283.
68. Баштега Р. Охорона таємниці сповіді у кримінальному судочинстві / Р. Баштега // Право України. – 2004. – № 6. – С. 86–87.
69. Брокгауз Ф. А. Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. – СПб., 1901. – Т. 64. – 1901. – 962 с.
70. Лихова С. Конфіденційна інформація як об’єкт кримінально-правової охорони / С. Лихова // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 4. – С. 45–53.
71. Жигалов А. Ф. Коммерческая и банковская тайна в российском уголовном законодательстве : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 «уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Жигалов Алексей Федорович. – Н. Новгород, 2000. – 200 с.
72. Проект Кримінального процесуального кодексу України (реєстр. № 9700 від 13 січ. 2012 р.) Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=4231.
73. Шепитько В. Ю. Криминалистика : [курс лекций] / Шепитько В. Ю. – Х. : Одиссей, 2003. – 352 с.
74. Коновалова В. Е. Допрос: тактика и психология / Коновалова В. Е. – Харьков : Консум, 1999. – 157 с.
75. Чеботарьова Г. Кримінально-правова характеристика предметів злочинів у сфері медичної діяльності / Г. Чеботарьова // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2009. – № 2. – С. 37–42.
76. Бахін В. П. Криміналістика : курс лекцій / В. П. Бахін, І. В. Гора, П. В. Цимбал. – Ірпінь : Акад. держ. податкової служби України, 2002. – 356 с.
77. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. –2003. – № 40–44. – Ст. 356.
78. Медичне право України : підруч. / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. С. Г. Стеценка. – К. : Всеукр. Асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 507 с.
79. Про захист персональних даних : Закон України від 1 червня 2010 р. № 2297-VІ [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://www.zakonl.rada.gov.ua/cgi/1aws/mаіn.сgі?n.
80. Про донорство крові та її компонентів :Закон України від 23 черв. 1995 р. № 9239/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 9(23). – Ст. 183.
81. Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини : Закон України від 16 лип. 1999 р. № 9 1007-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 41. – Ст. 377.
82. Про захист населення від інфекційних хвороб : Закон України від 6 квіт. 2000 р. № 91645-111 // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 9(29). – Ст.228.
83. Про психіатричну допомогу : Закон України від 22 лют. 2000 р. № 9 1489-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 19. – Ст. 143.
84. Петрухин И. Л. Личная жизнь: пределы вмешательства / Петрухин И. Л. – М. : Юрид. лит., 1989. – 192 с.
85. Шупик Ю. П. О врачебной тайне / Ю. П. Шупик, В. А. Глушков // Клиническая хирургия. – 1986. – № 11. – С. 40–42.
86. Сук И. С. Врачебная тайна / Сук И. С. – К., 1981. – 39 с.
87. Григонис Е. П. Ответственность за преступления, совершаемые медицинскими работниками : учеб. пособие / Е. П. Григонис, О. В. Леонтьев. – М. : Спец. лит., 2008. – 157 с.
88. Основы законодательства Российской Федерации Об охране здоровья граждан : Федеральный закон от 22 июля 1993 г. № 5487-1 [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://pravo.gov.ru
89. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квіт. 2001 р. / [за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка]. – К. : Каннон, 2001. – 1104 с.
90. Мацегорін О. І. Цивільно-правова охорона права на таємницю про стан здоров’я / О. І. Мацегорін // Часопис Київського університету права. – 2010. – № 4. – С. 154–158.
91. Грошевий Ю.М. Вибрані праці / Ю.М. Грошевий ; упорядники : О.В. Капліна, В.І. Маринів. Х. : Право – 2011. – 656 с. : іл.
92. Романовский Г. Б. Право на неприкосновенность частной жизни / Романовский Г. Б. – М. : МЗ-Пресс, 2001. – 312 с.
93. Новоселов В. П. Правовое регулирование профессиональной деятельности работников здравоохранения / В. П. Новоселов, Л. В. Канунникова. – Новосибирск : Изд-во НГОНБ, 2000. – 156 с.
94. Акопов В. И. Право в медицине / В. И. Акопов, Е. Н. Маслов. – М. : Книга-Сервис, 2002. – 352 с.
95. Стеценко С. Г. Медичне право України : підруч. / Стеценко С. Г., Стеценко В. Ю., Сенюта І. Я. ; за заг. ред. д-ра юрид. наук проф. С. Г. Стеценка. – К. : Всеукр. асоціація видавництв «Правова єдність», 2008. – 507 с.
96. Кузьмічова Є. В. Лікарська таємниця у кримінальному процесі України / Є. В. Кузьмічова // Науковий вісник КНУВС. – 2009. – Вип. 2 (63). – С. 61–67.
97. Про охорону дитинства : Закон України від 26 квіт. 2001 р.
№ 2402-111 (в редакції від 27 лип. 2010 p.) [Електронний ресурс].– Режим доступу : http://www.zakonl.rada.gov.ua/egi-Ьіn/laws/main.cginreg=2402-14.
98. Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності : Наказ від 03 листопада 2014 р. № 532/274/136-ос/1406 [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1454-04
99. Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 11. – Ст. 152.
100. Організаційні та правові проблеми забезпечення громадян психіатричною допомогою в Україні : Брошура для законодавців / авт.-упоряд. Ю. Пієвська ; Асоціація психіатрів України. - К. : Сфера, 2005. - 33 с.
101. О психиатрической помощи и гарантиях прав граждан при ее оказании: Закон Российской Федерации от 2 июля 1992 г. № 3185-I [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://pravo.gov.ru
102. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
103. Уголовно-процессуальный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / под общ. ред. В. Т. Маляренко, Ю. П. Аленина. – Х. : ООО «Одиссей», 2005. – 968 с.
104. В. Флория Врачебная ошибка с тяжкими последствиями и ее юридическая квалификация (сравнительно-правовой анализ) / В. Флория // Закон и жизнь. – 2009. – № 5 (210). – С. 31-32.
105. Загальна декларація прав людини від 10 груд. 1948 р. : прийнята і проголошена резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 груд. 1948 р. // Забезпечення органами внутрішніх справ міжнародно-правових стандартів прав людини при охороні громадського порядку : наук.-практ., документально-джерельний та навч.-метод. комплекс : у 3 ч. Частина друга. Частина третя. / відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, Ю. С. Шемшученко. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 678 с.
106. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 груд. 1966 р. : прийнятий і відкритий для підписання, ратифікації і приєднання резолюцією 2200 А (ХХІ) Генеральної Асамблеї ООН 16 груд.1966 р. // Забезпечення органами внутрішніх справ міжнародно-правових стандартів прав людини при охороні громадського порядку : наук.-практ., документально-джерельний та навч.-метод. комплекс : у 3 ч. Частина друга. Частина третя. / відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, Ю. С. Шемшученко. – К. : Ін-т держ. і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 678 с.
107. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листоп. 1950 р., а також Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції // Голос України. – 10 січ. 2001 р. – № 3(2503). – Ст. 6–8; Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263.
108. Кузьмічов В. С. Розслідування злочинів: міжнародне і національне законодавство. Теорія і практика : навч. посіб. / В. С. Кузьмічов, Ю. М. Чорноус. – К. : КНТ., 2008. – 448 с.
109. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30. – Ст. 260.
110. Галай В. Удосконалення української практики звернення за захистом прав пацієнтів до Європейського суду з прав людини / В. Галай // Медичне право. – 2009. – № 3(І). – С. 15–20.
111. Сенюта І. Права пацієнтів у рішеннях Європейського суду з прав людини / І. Сенюта // Вісник Львівського університету. Серія юрид. – 2009. – Вип. 48. – С. 13–20.
112. Чеботарьова Г. В. Кримінальна відповідальність за деякі злочини у сфері медицини: іноземний досвід законодавчої регламентації / Чеботарьова Г. В. // ІІ Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Юридические науки». – 2007. – Т. 20(59). – № 2. – С. 158–164.
113. Лікарська таємниця. Декларація чи реальність Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.leopartners.com.ua/?gm=7&pb=200&lg=rus.
114. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, підписана 10 груд. 1984 р., ратифікована 26 січ. 1987 р. // Забезпечення органами внутрішніх справ міжнародно-правових стандартів прав людини при охороні громадського порядку : наук.-практ., документально-джерельний та навч.-метод. комплекс :у трьох частинах). Частина друга. Частина третя. / відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, Ю. С. Шемшученко. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 678 с.
115. Звід принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи заключенню в будь-якій формі 1988 р. : інформаційно-правовий довідник «Приватний практик» [Електронний ресурс]. – К. : DVD – вид-во ТОВ «Ліга Закон», 2009.
116. Кодекс поведінки посадових осіб з підтримування правопорядку, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 17 груд. 1979 р. [Електронний ресурс] : інформаційно-правовий довідник «Приватний практик». – К. : DVD – вид-во ТОВ «Ліга Закон», 2009.
117. Конвенция о передачи лиц, страдающих психическими расстройствами, для проведения принудительного лечения от 28 марта 1997 г. : Конвенцію ратифіковано із застереженням Законом України
№ 1372 – ХІV від 11 січ. 2000 р. // Відомості Верховної Ради. – 2000. –
№ 6–7. – Ст. 43.
118. Міжнародний кодекс медичної етики, прийнятий 3-ю Генеральною асамблеєю ВМА 1949 року, зі змінами і поправками 1968 та 1983 року Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=990_002.
119. Лісабонська декларація прав пацієнта, прийнята 34-ю Всесвітньою медичною асамблеєю (м. Лісабон, Португалія) у вересні – жовтні 1981 р. Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=990_016.
120. Конвенція Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних від 28 січ. 1981 р. з Додатковим протоколом від 8 листоп. 2001 р. Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU81311.html.
121. Про міжнародні договори : Закон України від 29 черв. 2004 р. № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
122. Кондратьєв Я. Ю. Забезпечення органами внутрішніх справ прав та свобод людини в умовах політичної і правової реформи / Я. Ю. Кондратьєв // Забезпечення прав людини та громадянина в умовах реформування політичної та правової системи України : тези доп. наук.-практ. конф. – К., 2004. – С. 12-14.
123. Назар П С. Основи медичної етики / Назар П С., Віленський Ю. Г., Грандо О. А. – К. : Здоров’я, 2002. – 344 с.
124. Грандо А. А. Медицина в зеркале истории / Грандо А. А. – К. : Здоров’я, 1990. – 152 с.
125. Мустафаева А. Защита прав человека в контексте развития новейших технологий / А. Мустафаева // Право і суспільство. – 2010. – № 3. – С. 216–221.
126. Возіанов О. Ф. Біологічна етика – інвективи теоретиків і реалії життя / О. Ф. Возіанов // Мистецтво лікування. – 2004. – 9(15). – С. 106–107.
127. Савицкая А. Н. Возмещение ущерба, причиненного ненадлежащим врачеванием / Савицкая А. Н. – Львов : Вища шк., 1982. – 195 с.
128. Гребенюк А. М. Деонотология в реабилитации пациентов ортопедо-травматологического профиля / А. М. Гребенюк, Д. А. Ивашутин //Травма : наук. журн. – 2008. – № 2. Електронний ресурс. – Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Travma/2008_2/2008_2_11.pdf
129. Sirinskiene A. Juskevicius , Naberkovas A Confidentiality and duty to warn the third parties in HIV/ AIDS context Med. EtikaBioct. – 2005. – Vol. 12. –P. 2–7.
130. Коновалова В. О. Юридична психологія : підруч. / В. О. Коновалова, В. Ю. Шепітько. – 2-ге вид., переробл. і допов.. – Х. : Право, 2008. – 240 с.
131. Сенюта І. Етичні гарантії права на охорону здоров’я, медичну допомогу і медичне страхування. Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.lawyer.org.ua/?w=r&i=12&d=417
132. Женевская декларація. Принятая 2-й Генеральной ассамблеей ВМА, Женева, Швейцария, сентябрь 1948 г. Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/990_001
133. Международный кодекс медицинской этики. Принят 3-й Генеральной ассамблеей ВМА, Лондон, Англия, октябрь 1949 г. Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/990_002
134. Кодекс врачебной этики Республики Беларусь. Электронный ресурс. – Режим доступа :
http://www.shp.by.ru/health/low/etic/kodexve.shtm.
135. Этика практической психиатрии: Руководство для врачей. – М., 1996. – С. 229–237.
136. Етичний кодекс лікаря України. Прийнято та підписано на Всеукраїнському з’їзді лікарських організацій та X З’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ) в м. Євпаторії 27 вересня 2009 року. Электронный ресурс. – Режим доступа :
http://www.umj.com.ua
137. Карпов Н. С. Поняття і зміст помилок у слідстві / Н. С. Карпов // Науковий вісник КНУВС. – 2006. – Вип. 5. – С. 159–167.
138. Практичне право: права пацієнтів (Інтерактивний курс медичного права) : навч. посіб. / Галай В. О., Гречанюк С. К., Сенюта І. Я. та ін. ; за ред. С. Г. Стеценка та А. О. Галая. – К., 2009.– 224 с.
139. Зарецкий М. Без права на ошибку / М. Зарецкий // Жизнь Луганска. – 2007. – № 875. – 2 мая. – С. 3.
140. Деонтология в медицине : монография [в 2 т.] / [Е.М. Вихляева, В.П. Гамов, С.З. Горшков]; Под общ. ред. Б.В. Петровского. – М. : Медицина, 1988 – Т. 2. – 1988. – 349 с.
141. Бердичевский Ф. Ю. Уголовная ответственность медицинского персонала за нарушение профессиональных обязанностей / Бердичевский Ф. Ю. – М., 1970. – 128 с.
142. Глашев А. А. Медицинское право: Практическое руководство для юристов и медиков / Глашев А. А. – М. : «Волтерс Клувер», 2004. – 202 с.
143. Флоря В. М. Уголовная ответственность за врачебные преступления (некоторые итоги исследования) / В. М. Флоря // Закон и жизнь. – 2005. – № 3. – С. 7–11.
144. Громов О. П. Врачебная деонтология и ответственность медицинских работников / Громов О. П. – М., 1969. – 69 с.
145. Давыдовский И. В. Врачебные ошибки / И. В. Давыдовский // Советская медицина. – 1941. – № 3. – С. 3–10.
146. Зальмунин Ю. С. Врачебные ошибки и ответственность врачей (по материалам Ленинградской судебно-медицинской экспертизы) : Автореф. дис. канд. мед. наук / Зальмунин Ю. С. – Л., 1959. – 28 с.
147. Казаков В. Н. Медицинская деонтология / В. Н. Казаков // Сборник Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького. – 2010. –.– Т. 6. – № 1–2. – С. 3–10.
148. Профілактика правопорушень: кримінологічні та експертно-криміналістичні аспекти : [монографія] / [Н. О. Данкович, П. В. Мельник, П. В. Цимбал та ін.]. – Ірпінь : Національний університет ДПС України, 2011. – 194 с.
149. Украинский советский энциклопедический словарь. – К. : Глав. ред. укр. сов. энцикл. им. М. П. Бажана, 1988. – Т. 2. – 1988. – 753 с.
150. Удалова Л. Д. Кримінальний процес України : навч. підруч. / Удалова Л. Д. – К. : Вид-во «ПАЛИВОДА А. В.», 2007. – 35 с.
151. Погорецький М. А. Кримінально-процесуальні правовідносини : структура і система : моногр. / Погорецький М. А. – Х. : РВФ «Арсіс», ЛТД, 2002. – 158 с.
152. Удалова Л. Д. Кримінальний процес України. Загальна частина : підруч. / Удалова Л. Д. – К. : Кондор, 2005. – 151 с.
153. Удалова Л. Д. Кримінальний процес України. Особлива частина : підруч. / Удалова Л. Д. – К. : Кондор, 2005. – 279 с.
154. Удалова Л. Д. Кримінальний процес України. Особлива частина : підруч. для студ. вищ. юрид. навч. закл. / Удалова Л. Д. – К. : Кондор, 2009. – 279 с.
155. Бахин В. П. Криминалистика. Проблемы и мнения (1962–2002) /
Бахин В. П. – К., 2002. – 268 с.
156. Іщенко А. В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень : моногр. / за ред. І. П. Красюка / Іщенко А. В. – К. : Нац. акад. внутр. справ України. – 2003. – 359 с.
157. Криміналістика : підруч. / за ред. В. Ю. Шепітька. – 2-ге вид., переробл. і допов.. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – 274 с.
158. Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному викладі) : підруч. / Салтевський М. В. – К. : Кондор, 2005. – 588 с.
159. Шепітько В. Право людини в кримінальному судочинстві: конституційні принципи і міжнародні стандарти / В. Шепітько // Теоретичні і практичні питання реалізації Конституції України: проблеми, досвід, перспективи : матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 25 черв. 1997 р.). – Х. : Право, 1998. – С. 110–113.
160. Михеєнко М. М. Принципи кримінального процесу та міжнародні стандарти прав людини: Проблеми правознавства / Михеєнко М. М. – К., 1992. – Вип. 53. – С. 67–74.
161. Удалова Л. Д. Кримінальний процес України : Загальна частина : конспект лекцій / Удалова Л. Д. – К., 2001. – 100 с.
162. Петрухин И. Л. Система конституционных принципов советского правосудия / И. Л. Петрухин // Советское государство и право. – 1981. – № 5. – С. 77–85.
163. Кримінальний процес України / за ред. Ю. М. Грошевого, В. М. Хотенця. – Х. : Право, 2000. – . 494 с.
164. Кузьмічова Є. В. Принципи забезпечення охорони лікарської таємниці у кримінальному процесі України / Є. В. Кузьмічова // Науковий вісник КНУВС. – 2010. – Вип. 3(70). – С. 104–112.
165. Основи законодавства України про охорону здоров’я // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.
166. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 240 с.
167. Кузьмічова Є. В. Умови забезпечення лікарської таємниці / Є. В. Кузьмічова // Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності : матеріали наук.-практ. конф. (м. Київ, 3 квіт. 2009 р.). – К., 2009. – С. 615–619.
168. Буздуган Я. Поняття, принципи, форми фінансового забезпечення охорони здоров’я в Україні / Я. Буздуган // Віче. – 2008. – № 9–10. – С. 26–28.
169. Про затвердження Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку : наказ МОЗ України від 18 груд. 2000 р. № 204-о. Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.103-law.org, www.babich.kiev.ua.
170. Банчук М. В. Комп’ютеризація як інструмент реалізації політики забезпечення якісної вищої медичної освіти України / М. В. Банчук // Інвестиції: практика та досвід : наук.-практ. журн. – 2011. – № 14. – С. 93–95.
171. Лук’янчиков Є. Д. Інформаційне забезпечення розслідування злочинів (правові і тактико-криміналістичні аспекти) : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Євген Дмитрович Лук’янчиков. – К., 2005. – 36 с.
172. Ожегов С. И. Словарь русского языка. Около 57000 слов. Изд. 10-е, стереотипное. / Под ред. д-ра филолог. наук, проф. Н.Ю. Шведовой. – М. ; «Сов. энциклопедия», 1973. – 846 с.
173. Кравченко В. В. Конституційне право України : [навч. посіб.] / Кравченко В. В. — [6-те вид., виправл. та доповн.]. — К. : Атіка, 2009. — 608 с.
174. Удалова Л. Д. Кримінальний процес України в питаннях та відповідях : навч. посіб. – 2-ге вид. перероб і допов. – К. : КНТ, 2010. – 160 с.
175. Погорілко В. Ф. Конституційне право України : підруч. / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко. – К. : КНТ, 2011. – 527 с.
176. Зайчук О. В. Теорія держави і права : Академічний курс : підруч. / О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
177. Юридична енциклопедія : В 6 т. / Редкол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К. : «Укр. енцикл.», 1998. – Т. 1 : А – Г, 672 с.
178. Котюк І. І. Судова гносеологія: проблеми методології та практики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Іван Ілліч Котюк. – К., 2008. – 37 с.
179. Свінціцький І. А. Морально-етичні і правові аспекти збереження лікарської таємниці у сучасних умовах / І. А. Свінціцький // Медична етика. – 2009. – № 2. – С. 81–85.
180. Уголовный процесс / под. ред. канд. юрид. наук Б. А. Викторова. – М. : Юрид. лит., 1970. – 472 с.
181. Кримінальний процес України : посіб. / В. В. Назаров, О. В. Шпотаківська, В. В. Зарубей ; за заг. ред. В. В. Назарова. – К. : Ліпкан О. С., 2010. – 200 с.
182. Лобойко Л. М. Крімінально - процесуальне право : навч. посіб.. – К. : Істина, 2007. – 456 с.
183. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 240 с.
184. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Бородулин А. И. и др.. – М. : Новый юрист, 1997. – 400 с.
185. Лавров В. П. Криминалистическое обеспечение раскрытия и расследования корыстно-насильственных преступлений по горячим следам / В. П. Лавров, С. С. Чегодаев // Криминалистическое обеспечение раскрытия и расследования корыстно-насильственных преступлений : спецкурс лекций. – М. : Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – С. 8–26.
186. Демин К. Е. Криминалистическое обеспечение раскрытия и расследования заказных убийств / К. Е. Демин, В. Н. Цветков // Криминалистическое обеспечение раскрытия и расследования корыстно-насильственных преступлений : спецкурс лекций. – М. : Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – С. 27–50.
187. Попов И. А. Криминалистическое обеспечение расследования преступлений, связанных с незаконным оборотом оружия / И. А. Попов // Криминалистическое обеспечение раскрытия и расследования корыстно-насильственных преступлений : спецкурс лекций. – М. : Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – С. 51–81.
188. Бородин В. Н. Криминалистическое обеспечение операций по борьбе с терроризмом / В. Н. Бородин, В. С. Бурданова, В. Ю. Владимиров // Вестник Санкт-Петербургского университета МВД России. – СПб., 2000. – № 1. – С. 65–71.
189. Матвієнко В. В. Криміналістичне забезпечення методики розслідування злочинів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Володимир Васильович Матвієнко. – К., 2000. – 20 с.
190. Скрыпников А. И. Психолого-криминалистическое обеспечение раскрытия преступлений / А. И. Скрыпников // Психолого-криминалистические проблемы раскрытия преступлений : тезисы науч.-практ. конф. – М. : ВНИИ МВД России, 20