ОХОРОНА ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ НЕОСУДНИХ І ОБМЕЖЕНО ОСУДНИХ НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

brief description

Міністерство внутрішніх справ України
Донецький юридичний інститут

На правах рукопису

ТЕТЕРЯТНИК ГАННА КОСТЯНТИНІВНА

УДК 343.132(477):343.96 – 056.34(043.3)

ОХОРОНА ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ НЕОСУДНИХ І ОБМЕЖЕНО ОСУДНИХ НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Шумило Микола Єгорович,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України

Донецьк – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………...……………………………………..………………...5
РОЗДІЛ 1. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ОХОРОНИ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ОСОБИ, ЩОДО ЯКОЇ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ПРОВАДЖЕННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ………………………………...……………………………………..…….…14
1.1. Поняття і нормативне визначення неосудності та обмеженої осудності у кримінальному праві…………………………………………………………….14
1.2. Процесуальний статус особи, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру……………………..37
1.3. Поняття охорони прав і законних інтересів особи, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру…………………………………………………………………………58
Висновки до розділу 1…………………………………………………….……..66
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ФОРМИ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ…………..……69
2.1 Проблеми правового регулювання участі захисника в досудовому розслідуванні із застосування примусових заходів медичного характеру…..69
2.2. Гарантії участі особи, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру, у доказуванні у кримінальній справі……………………………………………………………..92
2.3. Охорона прав і законних інтересів особи, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру, при застосуванні запобіжних заходів………………………………………...……134
2.4. Особливості закінчення провадження із застосування примусових заходів медичного характеру……………………………………………………...………157
Висновки до розділу 2………………………………………………………….…183

ВИСНОВКИ .......................................................................................................188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...192
ДОДАТКИ………………………………………………………………….......213
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КК Кримінальний кодекс
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
МВС Міністерство внутрішніх справ
МОЗ Міністерство охорони здоров'я
ОВС Органи внутрішніх справ
ППВСУ Постанова Пленуму Верховного Суду України
ПЗМХ Примусові заходи медичного характеру
ППВСУ Постанова Пленуму Верховного Суду України
СПЕ Судово-психіатрична експертиза
РФ Російська Федерація

ВСТУП

Актуальність теми. Стаття 3 Конституції України визнає людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність найвищою соціальною цінністю. Держава взяла на себе обов’язок і відповідальність за забезпечення прав і свобод людини та громадянина, що вимагає докорінної перебудови всієї правової системи, у тому числі й кримінально-процесуального законодавства. У цьому контексті особливої уваги потребує охорона прав і законних інтересів неосудних та обмежено осудних.
За даними Верховного Суду України, починаючи з 2006 р. щорічно судами призначено примусові заходи медичного характеру: у 2006 р. – стосовно 1000 осіб; 2007 р. – 1100 осіб; 2008 р. – 1000 осіб; 2009 р. – 989 осіб; 2010 р. – 1010 осіб; 2011 р. – 995 осіб.
Аналіз матеріалів розслідування відповідних кримінальних справ свідчить, що, попри презумпцію психічного здоров’я, особи до прийняття судового рішення про визнання їх обмежено осудними або неосудними необґрунтовано обмежуються у правах щодо участі у слідчих діях, ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. Їм висувається обвинувачення за наявності сумнівів у суб’єктивних ознаках складу злочину, не завжди виправдано застосовується запобіжний захід у вигляді взяття під варту, із запізненням залучаються захисники, наявні факти несвоєчасного призначення судово-психіатричної експертизи, нерідко не дотримується процесуальний порядок закриття кримінальних справ.
Однією із причин такого становища є недосконалість чинного кримінально-процесуального законодавства (це стосується і нового КПК України), яке, на жаль, не повною мірою узгоджується з відповідними міжнародно-правовими актами щодо захисту прав осіб із психічними розладами [40; 52; 92], положеннями Закону України «Про психіатричну допомогу». У КПК України не унормовано також процесуальні статуси обмежено осудних та неосудних, не диференційовано процесуальну форму розслідування злочинів обмежено осудних осіб та суспільно небезпечних діянь, учинених неосудними, не визначено спеціальний предмет доказування, не конкретизовано підстави для призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи. Крім того, в законодавстві не передбачено судово-психіатричного освідування, відсутні спеціальні запобіжні заходи та процесуальний механізм їх застосування до осіб, що перебувають на стаціонарній судово-психіатричній експертизі, не уніфіковано вимоги до постанови (клопотання) про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру, не передбачено заходи піклування про неповнолітніх дітей та охорони майна особи.
Наявність цих та інших проблем у кримінально-процесуальному законодавстві певною мірою зумовлена їх невирішеністю в науці кримінального процесу. Так, учені-процесуалісти не дійшли згоди щодо понять «неосудність» і «обмежена осудність» як матеріально-правової основи особливих проваджень у кримінальному судочинстві, наявності законних інтересів таких осіб, віднесення їх до учасників кримінального процесу, самостійної участі у слідчих діях, наявності у них власної правової позиції, доцільності висунення обвинувачення у справах зазначеної категорії, забезпечення конфіденційності відомостей про психічне здоров’я, ефективності існуючої системи запобіжних заходів.
Проблеми охорони прав і законних інтересів неосудних і обмежено осудних у кримінальному процесі досліджували у своїх працях учені радянського періоду: С. Віцин, О. Галаган, П. Елькінд, В. Кальницький, О. Ларін, Т. Михайлова, В. Ніколюк, О. Овчиннікова, Б. Протченко, С. Улицький, А. Хомовський, С. Щерба та ін. Після 1991 р. цим питанням присвятили докторські дисертації російські вчені П. Колмаков і Л. Татьяніна та кандидатські – О. Афанасьєв, Ж. Бажукова, В. Гасанова, О. Горленко, О. Міщенко, Д. Погорєлов, С. Сефікурбанов, Р. Юрченко та ін.
За часів незалежності України за цією тематикою захищено лише дві дисертації І. Пукач та С. Шаренко, де розглянуто окремі питання досудового провадження у цій категорії справ.
Та попри певну наукову увагу до розробки цієї теми, низка питань залишилася поза межами спеціального дослідження, інші не набули в теорії та на практиці належного вирішення і мають дискусійний характер, деякі з них потребують нового наукового обґрунтування й адаптації до сучасних вимог кримінально-процесуального законодавства. Ці та інші чинники зумовлюють актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка (протокол № 1 від 30.01.2008 р.) та відповідає Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010 – 2014 рр. (додаток 17, пункт 14), затвердженому наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в розробці теоретичних положень, формулюванні пропозицій та практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення правової регламентації та практики охорони прав і законних інтересів неосудних і обмежено осудних на стадії досудового розслідування у кримінальному процесі України.
Реалізація мети дослідження конкретизується у вирішенні таких завдань:
– обґрунтувати необхідність приведення у відповідність із міжнародними нормативно-правовими актами, що регламентують захист прав осіб із психічними розладами, та Законом України «Про психіатричну допомогу» норм вітчизняного кримінального та кримінально-процесуального законодавства;
– сформулювати поняття «неосудність» і визначити процесуальний статус осіб, які можуть бути визнані судом неосудними або обмежено осудними;
– обґрунтувати пропозиції щодо розмежування порядку розслідування справ про злочини, вчинені особами із психічними розладами непсихотичного рівня (суб’єктів злочину), – на загальних підставах, а суспільно небезпечних діянь, вчинених особами із психічними розладами психотичного рівня, – в порядку провадження із застосування примусових заходів медичного характеру;
– сформулювати поняття охорони прав і законних інтересів осіб, щодо яких здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру;
– запропонувати спеціальний предмет доказування в особливому провадженні із застосування примусових заходів медичного характеру;
– обґрунтувати положення про недоцільність притягнення як обвинувачених осіб, щодо яких здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру;
– визначити додаткові гарантії участі захисника у провадженнях із застосування примусових заходів медичного характеру;
– аргументувати потребу запровадження в КПК України процесуальної дії «судово-психіатричне освідування» та запропонувати порядок його проведення;
– внести пропозиції стосовно унормування процесуального порядку участі у слідчих діях осіб, щодо яких здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру;
– запропонувати заходи піклування про неповнолітніх дітей, а також заходи з охорони майна особи, що перебуває на стаціонарній судово-психіатричній експертизі;
– обґрунтувати пропозиції стосовно запровадження у новому КПК України спеціальних запобіжних заходів та процесуальних механізмів їх реалізації до осіб, щодо яких здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру;
– внести пропозиції щодо унормування у КПК України процесуальної форми проваджень із застосування примусових заходів медичного характеру, а також надати науково-практичні рекомендації із застосування цих проваджень.
Об’єкт дослідження – правовідносини між особами, які можуть бути визнані неосудними та обмежено осудними, іншими суб’єктами провадження, що виникають у процесі охорони їх прав і законних інтересів під час досудового слідства.
Предмет дослідження – охорона прав і законних інтересів неосудних і обмежено осудних на стадії досудового розслідування у кримінальному процесі України.
Методи дослідження обрано, виходячи із специфіки цілей, завдань, об’єкта і предмета дослідження. Їх основою є загальний діалектичний метод наукового пізнання явищ та їх зв’язків у контексті практичної діяльності правоохоронних органів.
Застосовано також спеціально-наукові методи пізнання: системно-структурний (при визначенні поняття, структури неосудності та обмеженої осудності – підрозділ 1.1); статистичний (при узагальненні результатів вивчення практики, аналізі помилок у правозастосуванні – розділи 1, 2); логіко-юридичний (у процесі дослідження юридичної природи і визначення змісту охорони прав і законних інтересів осіб, щодо яких здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру – підрозділ 1.3; при формулюванні пропозицій до чинного законодавства – розділи 1, 2); соціологічний (при вивченні юридичної практики, кримінальних справ, анкетуванні слідчих – розділи 1, 2); метод узагальнення (поглядів учених, результатів їхніх досліджень, а також юридичної практики різних видів) та інші методи. При цьому всі наукові методи дослідження застосовувалися у взаємозв’язку і взаємозалежності, що сприяло всебічності, повноті та об’єктивності дослідження.
Теоретичну основу дисертації становлять літературні джерела в галузі загальної теорії та історії права, конституційного права, кримінального права та кримінального процесу, загальної психології, судової психіатрії, криміналістики, міжнародного права.
Емпірична база дослідження. Висновки і рекомендації ґрунтуються на результатах анкетування 152 слідчих органів внутрішніх справ Донецької області, вивчення 89 кримінальних справ, у яких судами було винесено рішення про застосування примусових заходів медичного характеру. Використано статистичні матеріали Міністерства внутрішніх справ України, Верховного Суду України та Міністерства охорони здоров’я України (Додатки А, Б).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дисертації комплексно, по-новому, з урахуванням сучасних тенденцій розвитку міжнародного права у сфері охорони прав і законних інтересів осіб із психічними розладами, вітчизняного й зарубіжного кримінально-процесуального законодавства досліджено проблеми охорони прав і законних інтересів неосудних і обмежено осудних на стадії досудового розслідування у кримінальному процесі України.
Найбільш значущими положеннями дисертаційного дослідження, що містять наукову новизну й виносяться на захист, є такі:
уперше:
– наведено аргументи стосовно некоректності вживання у нормах чинного кримінально-процесуального законодавства терміна «неосудний» щодо досудового розслідування, оскільки особа, відповідно до ст. 19 КК України, вважається неосудною лише після винесення відповідного судового рішення. У таких випадках запропоновано вживати словосполучення «особа, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру»;
– обґрунтовано положення про зарахування особи, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру, до учасників процесу. У зв’язку із цим у ст. 32 КПК України запропоновано дати роз’яснення цього словосполучення у такій редакції: «особа із психічним розладом психотичного рівня, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також особа, яка вчинила злочин та захворіла на психічний розлад психотичного рівня до постановлення вироку»;
– запропоновано до гл. 34 КПК України включити ст. 416-1 «Особа, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру», яку викладено у власній редакції;
– запропоновано включити до глави 34 чинного КПК України ст. 416-2 «Права особи, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру», яку викладено у власній редакції;
– обґрунтовано потребу нормативно закріпити у кримінально-процесуальному законодавстві судово-психіатричний огляд, під яким запропоновано розуміти огляд особи лікарем-психіатром за постановою слідчого з метою встановлення її психічного стану й можливості участі у проведенні слідчих дій та доцільності застосування до неї спеціального запобіжного заходу – поміщення до психіатричної установи;
удосконалено:
– на основі аналізу наукових джерел, міжнародного та вітчизняного законодавства уточнено визначення поняття неосудності, під якою запропоновано розуміти встановлений судом такий правовий стан особи, котрий характеризується її нездатністю під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними внаслідок психічного розладу психотичного рівня;
дістали подальшого розвитку:
– наукові позиції щодо необхідності розмежування порядку розслідування справ про злочини, вчинені особами із психічними розладами непсихотичного рівня (суб’єктів злочину), – на загальних підставах, а суспільно небезпечних діянь, учинених особами із психічними розладами психотичного рівня, – в порядку провадження із застосування примусових заходів медичного характеру. З огляду на це, запропоновано виключити справи обмежено осудних осіб із порядку провадження із застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 416 – 418 КПК України);
– аргументи щодо недоцільності висунення особі обвинувачення як умови призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, оскільки обвинувачення не може висуватися за наявності сумнівів у суб’єктивних ознаках складу злочину;
– аргументи щодо доцільності унормування в новому КПК України спеціального предмета доказування у цій категорії справ, зважаючи на те, що положення загального предмета доказування (ст. 64, 23 КПК України) викладені у формі правової абстракції, а отже, потребують подальшої конкретизації залежно від виду та специфіки форми провадження;
– розробки у сфері адаптації запобіжних заходів щодо осіб, стосовно яких здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру, зокрема доведено необхідність включення до гл. 34 КПК України ст. 417-2 «Запобіжні заходи», яка би передбачала такі спеціальні запобіжні заходи: віддання під нагляд близьких родичів, опікунів, піклувальників та поміщення до психіатричної установи, унормувавши процесуальний порядок їх обрання.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані у:
– законотворчій діяльності – для вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства у сфері забезпечення прав і законних інтересів осіб із психічними розладами, досудового провадження із застосування примусових заходів медичного характеру (довідка Інституту законодавства Верховної Ради України від 19.06.2011 р. № 04-19/14-91);
– правозастосовній діяльності – при розробленні рекомендацій та пропозицій для слідчих підрозділів щодо вдосконалення порядку досудового провадження із застосування примусових заходів медичного характеру (акт упровадження у практичну діяльність ГСУ МВС України від 08.07.2011 р.);
– науково-дослідній роботі – для подальшої розробки процесуальних положень досудового провадження із застосування примусових заходів медичного характеру;
– навчальному процесі – для підготовки відповідних навчально-методичних матеріалів для викладання навчальних дисциплін «Кримінальний процес», «Доказування на досудовому слідстві» (акт упровадження у навчальний процес Донецького юридичного інституту МВС України від 09.05.2012 р. № 2).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно виконаною науковою працею. Висновки й результати, зокрема ті, що розкривають наукову новизну, отримані і сформульовані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, положення та висновки дослідження оприлюднено здобувачем на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Сучасний вимір держави та права» (м. Миколаїв, 2008 р.); «Проблеми кримінально-процесуального та цивільного процесуального права», присвячена пам’яті професорів кафедри правосуддя М.М. Михеєнка та М.Й. Штефана (м. Київ, 2009 р.); «Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (м. Одеса, 2009 р.); «Актуальні проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (м. Запоріжжя, 2009 р.); «Проблеми участі захисника у кримінальному провадженні" (м. Донецьк, 2012 р.).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, із яких 4 – статті у фахових наукових виданнях та 7 – тези наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробці концепції охорони прав і законних інтересів осіб, щодо яких здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру. Розроблена концепція, що базується на сучасних положеннях загальної теорії права, кримінального та кримінально-процесуального права, судової психіатрії, стала підґрунтям для формулювання пропозицій з удосконалення законодавства та практичних рекомендацій працівникам слідчих органів з ефективного застосування одержаних результатів у ході розслідування відповідної категорії справ. Головними теоретичними та прикладними результатами проведеної роботи є такі висновки:
1. Для визначення процесуального статусу осіб, щодо яких здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру, можливої їх участі у проведенні слідчих дій, для ефективного захисту їх прав і законних інтересів, диференціації форми розслідування проведено науково-аналітичний огляд міжнародно-правових актів, що стосуються охорони прав осіб із психічними розладами, та критичний аналіз норм кримінального права, за результатами якого уточнено поняття неосудності.
2. Під неосудністю слід розуміти встановлений судом такий правовий стан особи, котрий характеризується її нездатністю під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними внаслідок психічного розладу психотичного рівня.
3. Обмежена осудність відрізняється від неосудності за медичним критерієм – психічними розладами непсихотичного рівня, що обмежує, але не виключає здатність особи усвідомлювати свої дії та керувати ними. Це призводить до різних правових наслідків: за обмеженої осудності до особи можуть бути застосовані як кримінальне покарання, так і примусові заходи медичного характеру, що передбачає проведення досудового розслідування на загальних підставах. У разі неосудності особа не визнається суб’єктом злочину, тому до неї можуть застосовуватися виключно примусові заходи медичного характеру, що зумовлює особливу форму провадження.
4. Запропоновано в чинному КПК України розмежувати порядок розслідування справ про діяння, вчинені особами із психічними розладами непсихотичного рівня (суб’єктів злочину), – на загальних підставах, а особами із психічними розладами психотичного рівня – в порядку провадження із застосування примусових заходів медичного характеру. Це положення слід урахувати в новому КПК України.
5. Доведено, що до учасників процесу слід зарахувати особу, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру, наділивши її відповідними процесуальними правами.
6. Запропоновано авторське визначення поняття охорони прав і законних інтересів особи, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру, як діяльності уповноважених на те законом суб’єктів кримінального процесу, спрямованої на реалізацію та відновлення в разі порушення гарантованих прав і законних інтересів особи, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру.
7. Розроблено і запропоновано унормувати в КПК України спеціальний предмет доказування у справах зазначеної категорії, у якому передбачити такі обставини: подія суспільно небезпечного діяння (об’єктивна сторона та об’єкт, час, місце, спосіб та інші обставини діяння); обставини, які підтверджують вчинення особою суспільно небезпечного діяння; наявність у особи до та в момент вчинення діяння психічного розладу, його характер та ступінь; наявність у особи на момент провадження досудового слідства психічного розладу, його характер та ступінь; поведінка особи до вчинення діяння та після нього; здатність особи брати участь у провадженні; обставини, які характеризують ступінь суспільної небезпечності особи; інші обставини, що характеризують особу; характер та розмір збитків, завданих діянням.
8. Доведено недоцільність притягнення як обвинувачених осіб у разі сумнівів щодо наявності у їх діяннях суб’єктивних ознак складу злочину як умови призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи. Запропоновано у чинному КПК України закріпити обов’язок слідчого вживати заходів піклування про неповнолітніх дітей, а також заходи з охорони майна особи, що перебуває на стаціонарній судово-психіатричній експертизі.
9. У нормативному визначенні поняття захисника в кримінальному процесі (ст. 44 КПК) перелік суб’єктів захисту запропоновано доповнити особою, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру. Сформульовано пропозицію до чинного Кримінально-процесуального кодексу України щодо обов’язкової участі захисника в усіх слідчих діях, у яких бере участь особа, щодо котрої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру.
10. Доведено, що у зв’язку з мінливістю психічного стану особи та з метою його встановлення і визначення можливості участі особи у проведенні слідчих дій і застосуванні спеціальних запобіжних заходів доцільно запровадити у КПК України процесуальну дію – судово-психіатричний огляд.
11. Запропоновано у КПК України для осіб, щодо яких здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру, встановити спеціальні запобіжні заходи – передання під нагляд близьких родичів, опікунів або піклувальників та поміщення до психіатричної установи, визначено процесуальний порядок їх обрання.
12. Запропоновано у КПК України навести вимоги до змісту і форми постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаменко В. Д. Сущность и предмет защиты обвиняемого / В. Д. Адаменко. – Томск : Изд-во Томского ун-та, 1983. – 158 с.
2. Алексеев С. С. Теория права : [учебник] / С. С. Алексеев. – М. : БЕК, 1995. – 320 с.
3. Антонян Ю. М. Преступность и психические аномалии / Ю. М. Антонян, С. В. Бородин ; отв. ред.: В. Н. Кудрявцев. – М. : Наука, 1987. – 208 c.
4. Аристархов А. Л. Осуществление следователем уголовного преследования : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / А. Л. Аристархов. – М., 2008. – 28 с.
5. Артико против Италии [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://europeancourt.ru/resheniya-/artiko postanovlenie-evropejskogo-suda.
6. Архипов С. И. Субъект права: теоретическое исследование / С. И. Архипов. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 469 с.
7. Бажукова Ж. А. Гарантии прав лица, в отношении которого ведется производство о применении принудительных мер медицинского характера : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Жанна Альбертовна Бажукова. – Сыктывкар, 2008. – 23 с.
8. Басай В. Д. Специфіка захисту неосудних та обмежено осудних у суді першої інстанції [Електронний ресурс] / В. Д. Басай, Д. М. Сердюк // Вісник Академії адвокатури України. – 2009. – № 3. – С. 69–76. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vaau/2009_3/Text/09bvddbm.pdf.
9. Боброва И. О критериях оценки психических недостатков, препятствующих обвиняемому осуществить право на защиту / И. Боброва, Ю. Метелица, С. Шишков // Социалистическая законность. – 1983. – № 11. – С. 47–49.
10. Боброва И. Основания назначения судебно-психиатрической экспертизы по уголовным делам / И. Боброва, Ю. Метелица, С. Шишков // Социалистическая законность. – 1986. – № 2. – С. 46–48.
11. Богомягков Ю. С. Уголовно-правовая невменяемость: критерии и признаки / Ю. С. Богомягков // Советское государство и право. – 1989. – № 4. – С. 103–108.
12. Божьев В. П. Уголовно-процессуальные правоотношения / В. П. Божьев. – М. : Юрид. лит., 1975. – 176 с.
13. Бойков А. Д. Этика профессиональной защиты по уголовным делам / А. Д. Бойков. – М. : Юрид. лит., 1978. – 173 с.
14. Бондаренко Т. Расследование по уголовным делам в отношении лиц с психическими недостатками / Т. Бондаренко, Д. Погорелов // Законность. – 2005. – № 3. – С. 52–53.
15. Булатов В. В. Эффективность мер пресечения, не связанных с содержанием под стражей : учеб. пособие / В. В. Булатов. – Омск : Изд-во Омской высш. шк. милиции МВД СССР, 1984. – 88 с.
16. Буфетова М. Ш. Производство о применении принудительных мер медицинского характера : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Марьям Шамильевна Буфетова. – Иркутск, 2004. – 18 с.
17. Бычков А. Н. Некоторые вопросы получения информации от лиц, признанных невменяемыми или недееспособными / А. Н. Бычков, Л. Г. Татьянина // Вестник Южно-Уральского государственного университета. – 2006. – № 6. – С. 150–153.
18. Васильева Е. Г. Меры уголовно-процессуального принуждения : [монография] / Е. Г. Васильева. – Уфа : Изд-во Башкир. гос. ун-та, 2003. – 136 с.
19. Вибрані рішення Європейського суду з прав людини щодо України – 2007. – Х. : Права людини, 2010. – 388 с.
20. Вицин С. Е. Принудительные меры медицинского характера : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / С. Е. Вицин. – М., 1970. – 23 с.
21. Галаган А. И. Особенности расследования органами внутренних дел общественно опасных деяний лиц, признаваемых невменяемыми : учеб.-практ. пособие / А. И. Галаган. – К. : НИиРИО КВШ МВД СССР, 1986. – 84 с.
22. Гасанова В. Ш. Производство о применении принудительных мер медицинского характера : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Вусаля Шахин кызы Гасанова. – Н. Новгород, 2006. – 22 с.
23. Глобенко Г. І. Закриття кримінальних справ з нереабілітуючих підстав : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Глобенко Геннадій Іванович. – Х., 2007. – 212 с.
24. Гончаренко В. Г. Деякі питання усунення учасника процесу [Електронний ресурс] / В. Г. Гончаренко, С. В. Гончаренко // Часопис Академії адвокатури України. – 2010. – № 3. – С. 1–8. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Chaau/2010-3/10gvguup.pdf.
25. Горленко Е. Е. Задержание и применение мер пресечения к лицам, страдающим психическими заболеваниями / Е. Е. Горленко // Российский следователь. – 2000. – № 6. – С. 11–15.
26. Грошевий Ю. М. Докази і доказування у кримінальному процесі : наук.-практ. посіб. / Ю. М. Грошевий, С. М. Стахівський. – [2-е вид., стер.]. – К. : КНТ ; Фурса С. Я., 2007. – 272 с.
27. Губська О. А. Процесуальні аспекти звільнення особи від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Олена Анатоліївна Губська. – К., 2002. – 18 с.
28. Давыдов П. М. Прекращение уголовных дел в советском уголовном процессе / П. М. Давыдов, Д. Я. Мирский. – М. : Юрид. лит., 1963. – 99 с.
29. Донченко Ю. В. Застава як запобіжний захід в кримінальному процесі України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Донченко Юрій Володимирович. – Львів, 2003. – 180 с.
30. Дудка А. В. Особливості проведення слідчих дій за участю осіб з фізичними або психічними вадами : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Дудка Андрій Вікторович. – К., 2009. – 224 с.
31. Епанешников А. С. Защита прав и законных интересов подозреваемого и обвиняемого в российском досудебном производстве : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / А. С. Епанешников. – Челябинск, 2003. – 25 с.
32. Європейські в’язничні правила [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.coe.kiev.ua/hr/torture/prisrule.html.
33. Жабокрицький С. В. Судова психіатрія : навч. посіб. / С. В. Жабокрицький, А. П. Чуприков. – К. : МАУП, 2004. – 176 с.
34. Жариков Н. М. Судебная психиатрия : учеб. для вузов / Н. М. Жариков, Г. В. Морозов, Д. Ф. Харитинин ; под общ. ред. акад. Г. В. Морозова. – М. : ИНФРА-М – НОРМА, 1997. – 432 с.
35. Жогин Н. В. Возбуждение уголовного дела / Н. В. Жогин, Ф. Н. Фаткуллин. – М. : Госюриздат, 1961. – 206 с.
36. Жук О. Д. К вопросу о формах и видах уголовного преследования / О. Д. Жук // «Черные дыры» в российском законодательстве. – 2004. – № 2. – С. 334–339.
37. Зайцев О. В. Науково-практичний коментар до ст. 20 «Обмежена осудність» Кримінального кодексу України [Електронний ресурс] / О. В. Зайцев // Інформаційний сервер Верховного Суду України. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/1547CD614B5ADD91C22575C400341253?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=1547CD614B5ADD91C22575C400341253&Count=500&.
38. Зайцев О. В. Обмежена осудність у кримінальному праві України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Зайцев Олексій Володимирович. – Х., 2006. – 207 с.
39. Зайцев О. В. Щодо схильності осіб, які мають психічні розлади, що не виключають осудності, до вчинення злочинів / О. В. Зайцев // Держава і право : зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. Вип. 18. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – С. 295–299.
40. Захист осіб з психічними захворюваннями та поліпшення психіатричної допомоги : Резолюція 46/119, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 18 лютого 1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/995_905.
41. Зеленецкий В. С. Предупреждение преступлений следователем / В. С. Зеленецкий. – Х. : Вища шк., 1975. – 171 с.
42. Калиновский К. Б. Права человека и проблема равноправия сторон обвинения и защиты в уголовном процессе [Электронный ресурс] / К. Б. Калиновский // Всеобщая декларация прав человека и правозащитная функция прокуратуры. – СПб. : [б. и.], 1998. – С. 37–38. – Режим доступа : http://www.kalinovsky k.narod.ru/p/1998-3.htm.
43. Капинус Н. И. Меры пресечения в российском уголовном процессе / Н. И. Капинус // Следователь. – 2001. – № 8. – С. 30.
44. Карнеева Л. М. Привлечение к уголовной ответственности. Законность и обоснованность / Л. М. Карнеева. – М. : Юрид. лит., 1971. – 132 с.
45. Картохина О. А. Начало и прекращение уголовного преследования следователями органов внутренних дел : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Оксана Алексеевна Картохина. – СПб., 2003. – 22 с.
46. Категории болезни, здоровья, нормы, патологии в психиатрии: концепции и критерии разграничения / Первомайский В. Б., Карагодина Е. Г., Илейко В. Р., Козерацкая Е. А. // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. – 2003. – № 1. – С. 14–27.
47. Коваленко Є. Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України : [підручник] / Є. Г. Коваленко. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 632 с.
48. Ковна У. Вплив виду дієздатності неповнолітнього на представництво його інтересів в кримінальному судочинстві / У. Ковна // Матеріали ХІ регіональної науково-практичної конференції. – Львів : Юрид. ф-т Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2005. – С. 398–399.
49. Колмаков П. А. Проблемы правового регулирования принудительных мер медицинского характера : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Колмаков Петр Александрович. – СПб., 2000. – 360 с.
50. Комментарий к Закону Российской Федерации «О психиатрической помощи и гарантиях прав граждан при ее оказании» ГК РФ и УК РФ (в части, касающейся лиц с психическими расстройствами) [Электронный ресурс].– Режим доступа : http://psychiatr-spb.narod.ru/index.files/Page986.htm/.
51. Конах Е. Расследование с участием защитника по делам лиц, имеющих физические и психические недостатки / Е. Конах // Законность. – 1994. – № 6 (716). – С. 16–19.
52. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
53. Конституція України : Закон України від 28.06.1996, № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
54. Костін М. Співвідношення понять «охорона» та «захист» публічних та особистих інтересів у кримінальному процесі України / М. Костін // Право України. – 2007. – № 11. – С. 118–121.
55. Криминалистика : учеб. для вузов / Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Россинская ; под ред. проф. Р. С. Белкина. – М. : НОРМА – ИНФРА-М, 1999. – 990 с.
56. Кримінальний кодекс України : наук.-практ. комент. / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.] ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Вид. 4-те, доповн. – Х. : Одісей, 2008. – 1208 с.
57. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001, № 2341-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nr.
58. Кримінальний Кодекс УРСР 1927 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.khpg.org/index.php?id=1162803736.
59. Кримінальний процес України : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / [Ю. М. Грошевий та ін.] ; за ред. Ю. М. Грошевого та В. М. Хотенця. – Х. : Право, 2000. – 496 с.
60. Кримінальний процес України : підручник / за ред. Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. – 2-е вид., переробл. і доповн. – К. : Либідь, 1999. – 536 с.
61. Кримінальний процесуальний кодекс України : проект, розроблений Робочою групою з питань реформування кримінального судочинства (реєстраційний № 9700, від 13.01.2012) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=42312.
62. Кримінально-процесуальний кодекс України : Закон України вiд 28.12.1960, № 1001-05 [Електронний ресурс] / Верховна Рада УРСР. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1001-05.
63. Кудрявцев В. Н. Правовое поведение: норма и патология / В. Н. Кудрявцев. – М. : Наука, 1982. – 287 c.
64. Ларин А. Следствие и суд по делам о невменяемых / А. Ларин // Советская законность. – 1969. – № 2. – С. 45–46.
65. Ларин А. М. Предмет доказывания как объект правовой регламентации / А. М. Ларин // Советский уголовно-процессуальный закон и проблемы его эффективности. – М. : [б. и.], 1979. – С. 256–259.
66. Ларин А. М. Работа следователя с доказательствами / А. М. Ларин. – М. : Юрид. лит., 1966. – 156 с.
67. Ларин А. М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции / А. М. Ларин. – М. : Юрид. лит., 1986. – 160 с.
68. Леей А. А. Особенности предварительного расследования преступлений, осуществляемого с участием адвоката / А. А. Леей, М. В. Игнатьева, Е. М. Капица. – М. : Юридлитинформ, 2003. – 128 с.
69. Ленский А. В. Производство по применению принудительных мер медицинского характера / А. В. Ленский, Ю. К. Якимович. – М. : Юристъ, 1999. – 48 с.
70. Лень В. В. Кримінально-правові проблеми визначення осудності злочинця : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Лень Василь Васильович. – Х., 2003. – 215 с.
71. Лившиц Ю. Д. Меры пресечения в советском уголовном процессе / Ю. Д. Лившиц. – М. : Юрид. лит, 1964. – 137 с.
72. Лобойко Л. М. Імперативний метод кримінально-процесуального права : [монографія] / Л. М. Лобойко. – Д. : Юрид. акад. МВС : Ліра ЛТД, 2005. – 196 с.
73. Лобойко Л. М. Методи правового регулювання у кримінальному процесі України : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.09 / Лобойко Леонід Миколайович. – Д., 2006. – 437 с.
74. Лобойко Л. Н. Уголовно-процессуальное право: курс лекций : [учеб. пособие] / Л. Н. Лобойко. – Х. : Одиссей, 2007. – 672 с.
75. Лукьянова Е. Г. Теория процессуального права / Е. Г. Лукьянова. – М. : НОРМА, 2003. – 240 с.
76. Лунц Д. Р. Проблема невменяемости в теории и практике судебной психиатрии / Д. Р. Лунц. – М. : Медицина, 1966. – 236 с.
77. Макарова З. В. Защита в российском уголовном процессе: понятие, виды, предмет и пределы / З. В. Макарова // Правоведение. – 2000. – № 3. – С. 215–227.
78. Марчак В. Я. Обмежена осудність [Електронний ресурс] / В. Я. Марчак. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/apvchzu/2009_21/autors/marcak.pdf.
79. Матузов Н. И. Правовая система и личность / Н. И. Матузов. – Саратов : [б. и.], 1987. – 294 с.
80. Мельник В. Практика судово-психіатричної експертизи і Кримінально-процесуальний кодекс України / В. Мельник, Т. Арсенюк // Право України. – 1996. – № 4. – С. 43–45.
81. Минимальные стандартные правила Организации Объединенных Наций в отношении мер, не связанных с тюремным заключением (Токийские правила) : Резолюция 45/110 Генеральной Ассамблеи ООН от 14.12.1990 [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_907.
82. Миньковский Г. М. Окончание предварительного расследования и осуществление права обвиняемого на защиту / Г. М. Миньковский. – М. : Госюриздат, 1957. – 211 c.
83. Михайленко О. Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах / О. Р. Михайленко. – К. : Юрінком, 1996. – 256 с.
84. Михайлов В. А. Меры пресечения в российском уголовном процессе / В. А. Михайлов. – М. : Право и Закон, 1996. – 304 с.
85. Михайлов В. А. Прекращение уголовных дел в стадии предварительного расследования : [учеб. пособие] / В. А. Михайлов. – Волгоград : Высш. следств. шк. МВД СССР, 1970. – 138 с.
86. Михайлова Т. А. Производство по применению принудительных мер медицинского характера / Т. А. Михайлова // Советское государство и право. – 1989. – № 12. – С. 72.
87. Михайлова Т. А. Расследование и судебное рассмотрение дел о невменяемых / Т. А. Михайлова // Советское государство и право. – 1986. – № 2. – С. 80–84.
88. Михеев Р. И. Невменяемый : социально-правовой очерк / Р. И. Михеев. – Владивосток : Изд-во Дальневосточ. ун-та, 1992. – 287 с.
89. Михеенко М. М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве / М. М. Михеенко. – К. : [б. и.], 1984. – 134 с.
90. Михеєнко М. М. Кримінально-процесуальне право: тези лекцій, задачі, ділові ігри / М. М. Михеєнко, В. В. Молдован, В. П. Шибіко. – К. : Вентурі, 1997. – 352 с.
91. Михеєнко М. М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні : вибрані твори / М. М. Михеєнко. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 240 с.
92. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_043.
93. Модельный Уголовно-процессуальный кодекс для государств – участников СНГ [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://docs.kodeks.ru/document/ 901914840.
94. Мустаханов Р. О показаниях психически больных граждан / Р. Мустаханов // Законность. – 2000. – № 3. – С. 30.
95. Назаренко Г. В. Невменяемость. Угловно-релевантные психические состояния / Г. В. Назаренко. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 207 с.
96. Назаренко Г. В. Принудительные меры медицинского характера в уголовном праве : [учеб. пособие] / Г. В. Назаренко. – М. : Ось, 2000. – 80 с.
97. Напреєнко О. К. Сучасні психіатричні класифікації: спроба об’єднання / О. К. Напреєнко, К. М. Лобановський // Український медичний часопис. – 2002. – № 2 (28). – С. 5–12.
98. Никандров В. И. Производство по применению принудительных мер медицинского характера / В. И. Никандров // Советское государство и право. – 1989. – № 12. – С. 71–72.
99. Овчинникова А. П. Сущность и назначение принудительных мер медицинского характера / А. П. Овчинникова. – М. : Юрид. лит., 1977. – 47 с.
100. Основи законодавства України про охорону здоров’я : Закон України від 19.11.1992, № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.
101. Павлов В. Г. Субъект преступления / В. Г. Павлов. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 318 с.
102. Павлов И. П. Полное собрание трудов. Т. 3. / И. П. Павлов. – М. : Изд-во Акад. наук СССР, 1949.  607 с.
103. Панкратов В. Невменяемые лица и их законные представители в производстве следственных действий / В. Панкратов // Социалистическая законность. – 1990. – № 10. – С. 50–51.
104. Первомайский В. Б. Невменяемость и пределы компетенции психиатра-эксперта : дис. … доктора мед. наук : 14.00.08 / Первомайский В. Б. – К., 1996. – 360 с.
105. Первомайский В. Б. Невменяемость: два подхода к определению понятия / В. Б. Первомайский // Психиатрическая экспертиза: статьи (1989–1999). – К. : Сфера, 2001. – С. 172–184.
106. Первомайский В. Б. Понятие «общественная опасность душевнобольного» в судебной психиатрии / В. Б. Первомайский // Государство и право. – 1992. – № 7. – С. 59–67.
107. Перетокин С. Н. Охрана прав и свобод человека и гражданина при прекращении уголовного дела : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / С. Н. Перетокин. – М., 2006. – 26 с.
108. Петрухин И. Л. Личная жизнь: пределы вмешательства / И. Л. Петрухин. – М. : Юрид. лит., 1989. – 192 с.
109. Петрухин И. Л. Неприкосновенность личности и принуждение в уголовном процессе / И. Л. Петрухин. – М. : Наука, 1989. – 256 с.
110. Петрухин И. Л. Свобода личности и уголовно-процессуальное принуждение / И. Л. Петрухин. – М. : Наука, 1985. – 238 с.
111. Петрухин И. Л. Экспертиза как средство доказывания в советском уголовном процессе / И. Л. Петрухин. – М. : Юрид. лит., 1964. – 265 с.
112. Погорецький М. А. Кримінально-процесуальні правовідносини: структура і система : [монографія] / М. А. Погорецький. – Х. : Арсіс, 2002. – 160 с.
113. Погорецький М. А. Складні питання, що виникають при призначенні судово-психіатричної експертизи / М. А. Погорецький, В. І. Сліпченко // Вісник Верховного Суду України. – 2010. – № 8 (120). – С. 30–35.
114. Полосков П. В. Правоспособность и дееспособность в советском уголовном процессе : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Петр Владимирович Полосков. – М., 1985. – 25 с.
115. Полшков М. И. Осуществление защиты по делам лиц, страдающих физическими и психическими недостатками : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Максим Иванович Полшков. – М., 1981. – 27 с.
116. Попелюшко В. О. Предмет захисту у кримінальній справі / В. О. Попелюшко // Адвокат. – 2006. – № 4. – С. 18–21.
117. Попелюшко В. О. Функція захисту в кримінальному судочинстві України: правові, теоретичні та прикладні проблеми : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.09 / Попелюшко Василь Олександрович. – Острог, 2009. – 502 с.
118. Приходько Т. М. Межі компетенції юриста та психіатра-експерта при визначенні обмеженої осудності / Т. М. Приходько // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. – 2001. – № 1. – С. 48–55.
119. Приходько Т. М. Проблема обмеженої осудності в кримінальному праві : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Приходько Тетяна Миколаївна. – К., 2001. – 216 с.
120. Приходько Т. М. Проблема обмеженої осудності в кримінальному праві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / Тетяна Миколаївна Приходько. – К., 2001. – 22 с.
121. Про адвокатуру : Закон України від 19.12.1992, № 2887-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2887-12.
122. Про застосування амністії в Україні : Закон України від 01.10.1996, № 392/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 48. – Ст. 263.
123. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003, № 8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03.
124. Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади : Наказ МОЗ від 08.10.2001, № 397 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 10. – Ст. 493.
125. Про заходи щодо запобігання небезпечним діям з боку осіб, які страждають на тяжкі психічні розлади : Наказ МОЗ та МВС України від 19.12.2000, № 346/877 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=4964.
126. Про попереднє ув’язнення : Закон України від 30.06.1993, № 3352-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 360.
127. Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005, № 7 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v000770005http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05.
128. Про психіатричну допомогу : Закон України від 22.02.2000, № 1489-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 19. – Ст. 143.
129. Про ситуацію з психічними захворюваннями : Рекомендація Парламентської Асамблеї Ради Європи від 08.10.1977, № 818 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_069.
130. Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997, № 8 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-97.
131. Протченко Б. А. Принудительные меры медицинского характера по советскому уголовному праву (проблема законодательства и правоприменительной практики) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / Б. А. Протченко.  М., 1979.  22 с.
132. Ревенюк А. А. Судово-психіатрична експертиза в Україні (2006–2007 роки) / А. А. Ревенюк, Т. М. Арсенюк // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. – 2008. – № 2 (14). – С. 33–44.
133. Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 22.02.1983, № R (83)2 «Стосовно правового захисту осіб, які страждають на психічний розлад [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mhg.ru/publications/38310D3.
134. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горшков проти України» (заява № 67531/01, 08.11.2005) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1014.4582.0.
135. Рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997, № 5-зп, справа № 18/203-97 (витяг) // Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні : станом на 1 січня 2001 р. / упоряд. С. Е. Демський ; відп. ред. С. П. Павлюк. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – С. 21–24.
136. Рыжаков А. П. Окончание предварительного расследования / А. П. Рыжаков. – М. : Городец, 1999. – 255 с.
137. Рыжаков А. П. Освидетельстование, осуществляемое на стадии предварительного расследования / А. П. Рыжаков // Известия вузов. Правоведение. – 2004. – № 5. – С. 151–161.
138. Савицкий В. М. Право обвиняемого на защиту в советском уголовном процессе / В. М. Савицкий. – М. : Наука, 1983. – 285 с.
139. Самолюк В. Обсяг дієздатності особи та її законне представництво у кримінальному процесі / В. Самолюк // Вісник Львівського ун-ту. Серія юридична. – 2003. – Вип. 38. – С. 530–537.
140. Самолюк В. В. Передумови та підстави законного представництва у кримінальному процесі / В. В. Самолюк // Часопис Київського ун-ту права : укр. наук.-теорет. часопис. – 2004. – № 3. – С. 71–80.
141. Сенченко Н. Запобіжні заходи по справам щодо застосування примусових заходів медичного характеру / Н. Сенченко // Механізми реалізації захисту прав і свобод людини у вітчизняному законодавстві : зб. матеріалів круглого столу. – Чернігів : [б. в.], 2007. – С. 71–74.
142. Сенченко Н. Показання особи, яка страждає на психічне захворювання: поняття і допустимість у кримінальному процесі / Н. Сенченко // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 2. – С. 138–141.
143. Сефикурбанов К. С. Анализ практики назначения и производства судебно-психиатрических экспертиз в Республике Дагестан / К. С. Сефикурбанов // Российский следователь. – 2007. – № 15. – С. 35–36.
144. Сефикурбанов К. С. Применение принудительных мер медицинского характера в уголовном судопроизводстве: по материалам Республики Дагестан : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Казимагомед Сефикурбанович Сефикурбанов. – Махачкала, 2008. – 22 с.
145. Скакун О. Ф. Теорія держави та права : [підручник] / О. Ф. Скакун. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.
146. Складання акта судово-психіатричної експертизи : метод. рек. [Електронний ресурс] / [Первомайський В. Б., Ілейко В. Р., Цубера А. І. та ін.]. – К. : [б. в.], 1995. – 25 с. – Режим доступу : http://www.psychiatry.ua/articles/ paper240.htm.
147. Скутина Е. В. Амнистия в уголовном судопроизводстве : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Е. В. Скутина. – Екатеринбург, 2009. – 23 с.
148. Слінько С. В. Проблеми правового статусу суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності : [монографія] / С. В. Слінько. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 282 с.
149. Соколовский Л. Оградить права психически больных людей / Л. Соколовский // Социалистическая законность. – 1959. – № 12. – С. 59.
150. Спасенников Б. А. Принудительные меры медицинского характера: история, теория, практика / Б. А. Спасенников. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 412 с.
151. Справочник базовой информации ВОЗ по психическому здоровью, правам человека и законодательству [Электронный ресурс] / Всемирная организация здравоохранения. – [б. м.] : [б. и.], 2005. – 181 с. – Режим доступа : vidrodgenya/at/ua.
152. Стахівський С. М. Кримінально-процесуальні засоби доказування : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.09 / Стахівський Сергій Миколайович. – К., 2005. – 367 с.
153. Стецовский Ю. И. Адвокат в уголовном судопроизводстве / Ю. И. Стецовский. – М. : Юрид. лит., 1972. – 159 с.
154. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса. Т. 1 / М. С. Строгович. – М. : Наука, 1968. – 470 с.
155. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса. Т. 2 / М. С. Строгович. – М. : Наука, 1970. – 616 с.
156. Строгович М. С. Право обвиняемого на защиту и презумпция невиновности / М. С. Строгович. – М. : Наука, 1984. – 144 с.
157. Субочев В. В. Охрана и защита законных интересов как особого компонента правовой жизни общества / В. В. Субочев // Актуальные проблемы правоведения : Вестник Самар. гос. эконом. ун-та. – 2006. – № 8 (26). – С. 18–24.
158. Татаров О. Ю. Особливості закінчення досудового провадження направленням справи до суду для вирішення питань про застосування примусових заходів виховного та медичного характеру [Електронний ресурс] / О. Ю. Татаров // Форум права. – 2012. – № 1. – С. 929–936. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-1/12tojtmx.pdf.
159. Татьянина Л. Г. Освидетельствование как следственное действие / Л. Г. Татьянина // Следователь. – 2003. – № 9 . – С. 31–32.
160. Татьянина Л. Г. Процессуальные проблемы производства по уголовным делам с участием лиц, имеющих психические недостатки (вопросы теории и практики) : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 / Лариса Геннадьевна Татьянина. – Ижевск, 2004. – 53 с.
161. Татьянина Л. Г. Процессуальные проблемы производства по уголовным делам с участием лиц, имеющих психические недостатки (вопросы теории и практики) : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.09 / Татьянина Лариса Геннадьевна. – Ижевск, 2004. – 463 c.
162. Темченко В. Особливості юридичного змісту термінів «захист» та «охорона» у механізмі забезпечення прав і основних свобод людини / В. Темченко // Право України. – 2005. – № 9. – С. 33–36.
163. Теория доказательств в советском уголовном процессе (часть общая) / [Кочаров Г. И., Миньковский Г. М., Эйсман А. А и др.]. – М. : Юрид. лит., 1966. – 583 с.
164. Тертышник В. М. Научно-практический комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Украины / В. М. Тертышник. – К. : А.С.К., 2001. – 768 с.
165. Тертышник В. М. Уголовный процесс / В. М. Тертышник. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х. : Арсис, 1998. – 528 с.
166. Тетерятник Г. К. Деякі питання неосудності як кримінально-правової категорії / Г. К. Тетерятник // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2010. – № 3. – С. 153–160.
167. Ткаченко А. А. Судебная психиатрия. Консультирование адвокатов / А. А. Ткаченко. – М. : Логос, 2004. – 384 с.
168. Уголовно-процессуальный кодекс Кыргызской Республики от 30.06.1992. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://yurotdel./ugolovno-processualnyi-kodeks-kyrgyzskoi-respubliki.html.
169. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Беларусь [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.pravo.by/main.aspx?guid=3871&p0=hk9900295&p2={NRPA}.
170. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Казахстан // Ведомости Парламента Республики Казахстан. – 1997. – № 23. – Ст. 335.
171. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Узбекистан [Электронный ресурс] // Официальный сайт Верховного Суда Республики Узбекистан. – Режим доступа : http://fmc.uz/legisl.php?id=k_ug_pr.
172. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.up-kodeks.ru/.
173. Уголовно-процессуальный кодекс Украинской ССР. – Х. : Юрид. изд-во Наркомюста УССР, 1925. – 124 с.
174. Уголовно-процессуальный кодекс Украинской ССР. – Х. : Юрид. изд-во Наркомюста УССР, 1927. – 126 с.
175. Уголовно-процессуальный кодекс Украины : науч.-практ. коммент. / под общ. ред. В. Т. Маляренко, Ю. П. Аленина. – Х. : Одиссей, 2005. – 968 с.
176. Улицкий С. Я. Проблемы принудительных мер медицинского характера : [учеб. пособие] / С. Я. Улицкий. – Владивосток : Изд-во Дальневосточ. ун-та, 1973. – 55 с.
177. Усов Г. М. Общественная опасность лиц, страдающих психическими расстройствами (клинико-патогенетический и реабилитационный аспекты) : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора мед. наук : спец. 14.00.18 / Г. М. Усов. – Томск, 2008. – 47 с.
178. Федотченко А. В. Привлечение лица в качестве обвиняемого : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Анна Вячеславовна Федотченко. – М., 2006. – 26 с.
179. Формула невменяемости и основные вопросы судебно-психиатрической экспертизы [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.vitaminov.net/rus-judg-theory-diminished-17273.html.
180. Харитонова Н. К. Экспертная оценка возможности самостоятельного осуществления своего права на защиту / Н. К. Харитонова // Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи). Т. 3. – Х. : [б. и.], 1996. – С. 369–370.
181. Хмыров А. А. Косвенные доказательства / А. А. Хмыров. – М. : Юрид. лит., 1979. – 183 с.
182. Ходимчук О. О. Насильницька злочинність осіб з психічними аномаліями та її запобігання : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Ходимчук О. О. – К., 2005. – 196 с.
183. Хомовский А. А. Производство по применению принудительных мер медицинского характера в советском уголовном процессе : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / А. А. Хомовский. – М., 1967. – 16 с.
184. Хохлова І. В. Кримінальне право України. Загальна частина : [навч. посіб.] / І. В. Хохлова, О. П. Шемяков . – К. : Центр навч. літ., 2006. – 272 с.
185. Цехмистро О. Ю. Судебно-психиатрическая оценка психических расстройств, влияющих на способность обвиняемого самостоятельно участвовать в процессе : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.08 / Ольга Юрьевна Цехмистро. – М., 2007. – 22 с.
186. Чайка Р. А Участь захисника на досудовому слідстві : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Чайка Р. А. – Х., 2008. – 210 с.
187. Чельцов М. А. Советский уголовный процесс : учебник / М. А. Чельцов. – 2-е изд., перераб. – М. : Госюриздат, 1951. – 511 c.
188. Чельцов М. А. Советский уголовный процесс: учебник / М. А. Чельцов. – 4-е изд., испр. и перераб. – М. : Госюриздат, 1962. – 503 c.
189. Шагеева Р. М. Проблемы применения принудительных мер медицинского харак