Оклей Іляна Вікторівна . Правове регулювання пенсійного забезпечення та надання соціальних послуг в системі загальнообов'язкового деражавного пенсійного страхування

brief description

Оклей Іляна Вікторівна . Правове регулювання пенсійного забезпечення та надання соціальних послуг в системі загальнообов'язкового деражавного пенсійного страхування : Дис... канд. наук: 12.00.05 2009

Оклей І.В. Правове регулювання пенсійного забезпечення та надання соціальних послуг в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 трудове право; право соціального забезпечення. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Харків, 2008.
Дисертацію присвячено комплексному аналізу актуальних теоретичних і практичних проблем правового регулювання правовідносин у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. У роботі досліджено становлення та розвиток правового регулювання пенсійного забезпечення, міжнародно-правове регулювання в цій сфері, світовий досвід пенсійного забезпечення. Проаналізовано принципи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зміст та значення страхового стажу, соціальні ризики, особливості правового статусу суб’єктів правовідносин у сфері пенсійного страхування. Розглянуто питання правового регулювання пенсійного забезпечення та надання соціальних послуг у солідарній та накопичувальній системах загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
На підставі проведеного дослідження сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері пенсійного забезпечення.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у з’ясуванні правової природи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; характеристиці правовідносин, що виникають у цій сфері; визначенні правового статусу суб’єктів відповідних відносин; розробці конкретних наукових пропозицій та практичних рекомендацій щодо вдосконалення законодавства, що регулює цей вид соціального страхування. В результаті наукового дослідження, проведеного на основі вивчення розвитку правового регулювання пенсійного страхування, аналізу чинного законодавства та практики його застосування, теоретичного осмислення багатьох наукових праць у різних галузях права, авторкою сформульовані висновки та пропозиції, спрямовані на вдосконалення правового регулювання загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. До найбільш вагомих із них слід віднести такі:

Доведено, що будь-яка демократична держава повинна бути активним суб’єктом пенсійних правовідносин і не може самоусунутися від матеріального забезпечення своїх громадян у разі досягнення ними пенсійного віку, настання інвалідності або у зв’язку з втратою годувальника, особливо тих, які своєю працею сприяли розвитку держави та суспільства.
Запропоновано внести зміни до ст. 46 Конституції України, якими встановити, що пенсії, які виплачуються за рахунок загальнообов’язкового державного пенсійного страхування й виступають основним джерелом існування людини, мають забезпечувати достатній життєвий рівень, вартісна величина якого, повинна включати відповідне харчування, одяг, житло, можливість реалізувати соціально-культурні потреби людини, а також передбачати резерв для неухильного поліпшення умов життя. Прожитковий мінімум, як соціальний норматив, повинен застосовуватися лише відносно державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсії з системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, оскільки вони не сплачували страхові внески до Пенсійного фонду України або їх обсяг не достатній для призначення цим особам страхової пенсії.
Керуючись світовим досвідом побудови систем пенсійного забезпечення обґрунтовано необхідність запровадження змішаної пенсійної системи з включенням умовно-накопичувального механізму пенсійного забезпечення в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, оскільки саме вона дозволить уникнути найбільш розповсюджених ризиків. Разом із тим такий механізм стимулюватиме громадян до сплати страхових внесків, оскільки їх пенсія прямо пропорційно залежатиме від розміру сплачених страхових внесків.
Внесено пропозицію запровадити п’ятирівневу систему забезпечення пенсіонерів: 1-й рівень базовий, що гарантує нарахування мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму за рахунок державного бюджету; 2-й ґрунтується на умовно-накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка базуватиметься на розподільчому принципі її фінансування, однак розмір виплачуваної пенсії залежатиме від суми страхових внесків майбутнього пенсіонера через систему індивідуальних умовно-накопичувальних рахунків та середньої залишкової тривалості життя; 3-й накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка базується на засадах персоніфікованого накопичення та інвестування обов’язкових пенсійних внесків коштів застрахованих осіб; 4-й система добровільного (недержавного) пенсійного забезпечення, яка базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні додаткових пенсійних накопичень у недержавних пенсійних фондах, страхових компаніях чи на банківських пенсійних депозитах на умовах та в порядку, визначених законами; 5-й рівня державної соціальної допомоги, що надається пенсіонерам в натуральній формі, а також у формі соціального обслуговування та забезпечує доступ до медичних послуг за рахунок Державного бюджету.
Зроблено висновок про необхідність доповнити перелік принципів загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що міститься у ст. 7 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” принципом соціальної справедливості, який полягає в забезпечені державою системи рівних організаційно-правових умов для реалізації права на пенсію кожним пенсіонером.
Наведено нові аргументи щодо запровадження пенсійного забезпечення всіх громадян на підставі єдиного Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з використанням єдиних критеріїв визначення розміру пенсії: сукупної суми страхових внесків і тривалості страхового стажу.
Обґрунтовано доцільність зарахування до страхового стажу періодів навчання за державним замовленням у вищих або професійно-технічних закладах на денній формі навчання, навчання в аспірантурі, докторантурі, інтернатурі і клінічній ординатурі, а також періодів проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю.
Наголошено на необхідності підвищення пенсійного віку до 63 років та встановлення для чоловіків і жінок однакової вікової межі.
Аргументовано висновок про те, що передбачена Законом України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в солідарній системі допомога на поховання пенсіонера, як організаційно-правова форма соціального забезпечення, повинна бути віднесена не до соціальних послуг, а до соціальних допомог. Підкреслено доцільність надання безоплатних соціальних послуг на умовах п’ятого рівня пенсійної системи, зокрема: медичних послуг, забезпечення лікарськими засобами, надання комплексу лікувально-профілактичних та санітарно-протиепідемічних заходів фельдшерсько-акушерськими пунктами в сільській місцевості.

Запропоновано авторську формулу розрахунку пенсії із застосуванням таких показників, як коефіцієнт страхового стажу та середня тривалість життя після виходу на пенсію. Ця формула забезпечить справедливе нарахування пенсії з огляду на розмір страхових внесків, сплачених протягом трудової та іншої суспільно корисної діяльності, та тривалість страхового стажу.
Виокремленні поняття інвестиційний дохід” та інвестиційний прибуток”, на підставі чого обґрунтовано пропозицію внести зміни до Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до яких слова інвестиційний дохід” замінити словами інвестиційний прибуток”.