Олексенко Лілія Вікторівна. Розвиток молочно-продуктового підкомплексу в регіоні спеціалізації (на матеріалах Полтавської області)

brief description

Олексенко Лілія Вікторівна. Розвиток молочно-продуктового підкомплексу в регіоні спеціалізації (на матеріалах Полтавської області) : Дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. — К., 2006. — 214арк. — Бібліогр.: арк. 170-184

Олексенко Л. В.Розвиток молочно-продуктового підкомплексу в регіоні спеціалізації (на матеріалах Полтавської області). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. Київ, 2006.
У дисертації обґрунтувано теоретичні й методологічні засади розвитку молочно-продуктового підкомплексу в регіоні спеціалізації. Удосконалено методологію дослідження проблем розвитку і розміщення підкомплексу та розширено низку понять; одержали розвиток методичні засади визначення економічної ефективності функціонування підкомплексу; здійснено комплексну оцінку стану та динаміки розвитку молочного скотарства й молочної промисловості Полтавської області; удосконалено методичні підходи до розміщення продуктивних сил підкомплексу, розроблено пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму та обґрунтовано стратегічні напрями розвитку і розміщення молочно-продуктового підкомплексу Полтавської області на тривалу перспективу.

У дисертації отримали подальшого розвитку теоретико-методологічні підходи щодо розвитку і розміщення молочно-продуктового підкомплексу регіону агропромислової спеціалізації. Це знайшло відображення в поглибленні понятійного апарату, розробці методології дослідження розвитку молочно-продуктового підкомплексу, визначенні основних напрямів удосконалення його територіальної організації, обґрунтуванні практичних рекомендацій по стабілізації його роботи, які б сприяли зростанню обсягів виробництва молочної продукції. У результаті проведеного дослідження отримані нові результати, які за сукупністю можна кваліфікувати як розв’язання конкретного наукового завдання щодо визначення і наукового обгрунтування розвитку молочно-продуктового підкомплексу в регіоні спеціалізації, що має суттєве значення для розміщення продуктивних сил і регіональної економіки.
Основні висновки, які випливають з отриманих результатів проведеного дослідження, є такими:
1. Становлення ринкових відносин у регіональному молочно-продуктовому підкомплексі характеризується низкою суперечностей. По-перше, між переробкою і торгівлею, які отримують грошові засоби від споживачів, і базовим виробництвом (тваринництво, кормовиробництво), яке потерпає від максимального дефіциту інвестиційних ресурсів й оборотних засобів. По-друге, суперечність між необхідністю збільшити споживання продуктів, багатих білком, і зниженням реальних доходів населення. По-третє, протиріччя між ринковими відносинами, що формуються, і затратним механізмом господарювання на всіх підприємствах підкомплексу. Перераховані загальні суперечності породжують, у свою чергу, низку часткових економічних проблем, без розв’язання яких неможливий ефективний розвиток молочно-продуктового підкомплексу.
2. Економічні перетворення в молочно-продуктовому підкомплексі передбачають вдосконалення наукової методології розвитку і розміщення молочно-продуктового підкомплексу в регіоні спеціалізації, що включає подальший розвиток поняттятериторіальна організація молочно-продуктового підкомплексу, а також розширення поняттямолочно-продуктовий підкомплекс.
3. Досягнення належного рівня економічної ефективності виробництва продукції молочно-продуктового підкомплексу потребує сучасних методичних засад її визначення, для чого нами запропоновано подальший розвиток системи ознак і показників, що мають основним критерієм оцінки рівень досягнення цілей виробничо-господарської діяльності та ґрунтуються на комплексному підході до визначення кінцевих результатів з урахуванням обсягів залучених ресурсів і ступеня раціональності їхнього використання.
4. Розвиток молочно-продуктового підкомплексу, як і всіх інших сфер АПК, характеризується кризовим станом. Економічні умови господарювання, збитковість молочного тваринництва, неефективне використання кормів, а також інші фактори соціального характеру обумовили переміщення обсягів виробництва молока в бік індивідуального сектору. Різко зменшилося поголів’я корів і валові надої молока. Обсяги переробки в молочній промисловості за роки реформ знизилися в 1,52 рази, а виробничі потужності підприємств використовуються тільки на 5070%. Зростання вартості сировини, енергоресурсів, неповне використання виробничих потужностей призводить до погіршення фінансового стану молочної промисловості.
5. Негативні тенденції в молочно-продуктовому підкомплексі визначаються в першу чергу особливостями його розвитку і функціонування в умовах ринку. Головна причина явищ, які відбуваються, полягає у розриві економічних зв’язків між молочним тваринництвом і молочною промисловістю, поштовхом до якого стало: відсторонення держави від регулювання цінових, галузевих й інших пропозицій, диспаритет цін між сільськогосподарською продукцією і засобами виробництва для неї і, в силу цього, нееквівалентний обмін між сільським господарством і переробними підприємствами.
6. Споживчий ринок молока і молочної продукції в останні 510 років характеризується зменшенням виробництва і споживання молока. Фактичне споживання молока і молочних продуктів скоротилося на 40,3 %. Рівень споживчого забезпечення молоком і молочними продуктами залежить від розвитку сировинної бази діяльності сільськогосподарських підприємств, переробної промисловості й експортної політики держави. Аналіз стану молочного тваринництва свідчить, що ринок молока Полтавської області не в змозі задовольнити власними ресурсами потреби населення в молочних продуктах та переробної промисловості в сировині.
7. Тільки за умови активної участі держави може бути сформована ефективна територіальна організація молочно-продуктового підкомплексу в Україні в цілому та окремих її регіонах. Здійснення державної економічної політики щодо розвитку та розміщення підкомплексу в якості методичного підходу передбачає виділення та задіяння техніко-економічних, технологічних і організаційно-управлінських чинників економічної ефективності розвитку молочного скотарства, які мають специфічний прояв у ринкових умовах. Всебічне використання цих чинників здатне забезпечити ефективний розвиток молочно-продуктового підкомплексу на рівні кращих сучасних світових досягнень.
8. Необхідна бюджетна підтримка сільського господарства в цілому і молочного тваринництва зокрема, які в нових умовах поки що не можуть пристосуватися до функціонування ринкового механізму. Розширене відтворення в галузі стане можливим завдяки встановленню обґрунтованого рівня цін і дотацій на молоко, які покриватимуть витрати сільськогосподарського виробництва, ефективному державному регулюванню цін на продукцію матеріально-технічного призначення, що використовується в сільському господарстві. Цьому сприятимуть впровадження цін на обладнання для ферм зі зниженням (на 3040%), а також практика адресного розподілу ресурсів на конкурентній основі за умови обов’язкового обґрунтування потреби в них.
9. Одним зі шляхів удосконалення виробничих відносин у молочно-продуктовому підкомплексі є створення обслуговуючих виробничих кооперативів при виробництві продукції. Подібні кооперативні організації повинні створюватися самими виробниками на принципі безприбутковості. При цьому аграрні підприємства добровільно централізують частину своїх фінансових і матеріальних ресурсів з метою виробництва конкурентоспроможної за якістю і ціною продукції та захисту власних інтересів на ринку без зміни свого юридичного статусу.
10. Слід підвищити вимоги до якості молока, яке надходить на промислову переробку, і створити на рівні області асоціацію якості виробництва молока і молокопродукції, що стимулюватиме підприємства до пошуку та впровадження сучасних методів управління якістю, підвищення досконалості і конкурентоспроможності продукції. Спільна діяльність сільськогосподарських і переробних підприємств щодо покращення якості молока і молочної продукції дозволить повністю завантажити молокопереробні заводи і створить необхідні умови для впровадження нових технологій.
11. Перетворення в молочно-продуктовому підкомплексі мають спонтанний адаптаційний характер, який відрізняється відсутністю системності і планомірності. Натомість організаційно-економічна адаптація із урахуванням орієнтації на перспективу розвитку ринкових відносин повинна проходити при посиленні ролі держави з допомогою регіональних цільових програм. Основним інтегратором у молочно-продуктовому підкомплексі повинна бути переробна промисловість з метою оптимізації розподільчих відносин і надання позитивного імпульсу розвитку сировинної бази підкомплексу.
12. На рівні молочно-продуктового підкомплексу в цілому пропонується вдосконалення економічних відносин на основі двоступеневої схеми: спочатку здійснюється антимонопольне регулювання, кооперація й інтеграція сільськогосподарських і переробних підприємств; в подальшому (після завантаження молочних заводів) необхідне створення конкурентного середовища. На першому етапі вдосконалення економічних відносин у регіональному молочно-продуктовому підкомплексі найбільш ефективним методом є кооперація, яка дозволить вирішити на взаємовигідній основі дві проблеми: ліквідувати нестачу сировини для молочної промисловості і збільшити ресурсозабезпеченість сільськогосподарських виробників молока за рахунок раціоналізації використання засобів виробництва і залучення кредитних ресурсів.