Олексюк Алла Олександрівна. Організаційно-економічний механізм забезпечення екологічної безпеки регіону

brief description

Олексюк Алла Олександрівна. Організаційно-економічний механізм забезпечення екологічної безпеки регіону : Дис... канд. наук: 08.08.01 2007

Олексюк А.О. Організаційно-економічний механізм забезпечення екологічної безпеки регіону. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних та прикладних засад формування механізму забезпечення екологічної безпеки регіону. Запропоновано методологічний підхід до діагностики екологічної безпеки регіону та здійснено аналіз рівня екологічної безпеки регіонів держави. Обґрунтовано методику формування та вибору стратегії забезпечення екологічної безпеки регіону, як однієї із основних передумов формування ефективного механізму забезпечення екологічної безпеки регіону, сформовано алгоритм та запропоновано методичний підхід до вибору інструментів забезпечення екологічної безпеки регіону. Удосконалено механізм фінансового забезпечення екологічної безпеки регіону.

Дисертаційне дослідження з питань формування організаційно-економічного механізму забезпечення екологічної безпеки регіону дає підстави зробити ряд висновків і узагальнень, що мають практичний характер і можуть бути використані для подальшого удосконалення системи управління екологічною безпекою регіону:

Існування значних диспропорцій рівнів антропо-техногенного навантаження на екосистеми, населення та природні ресурси регіонів, детермінує необхідність впровадження регіональних механізмів та стратегій забезпечення екологічної безпеки, в руслі загальнодержавної стратегії, орієнтованих на максимальне врахування проблем та можливостей кожного конкретного регіону.
Організаційно-економічний механізм забезпечення екологічної безпеки регіону повинен розглядатися як взаємопов’язана сукупність цілей, принципів, функцій, методів та інструментів управління, що дозволяють організувати та регулювати процес досягнення та підтримки оптимально необхідного рівня екологічної безпеки регіону у збалансованості з економічним та соціальним його розвитком, що потребує глибокого теоретико-аналітичного обґрунтування та поетапного його впровадження.
Забезпечення екологічної безпеки регіону потребує формування ефективної інформаційно-аналітичної бази, якою повинна стати система діагностики екологічної безпеки регіону, концептуальним підґрунтям якої - підхід ідентифікації факторів впливу на стан екологічної безпеки регіону, що передбачає розмежування екологічно безпечних, ризикових, загрозливих та небезпечних факторів.
Для діагностування стану екологічної безпеки регіону, автором запропоновано методичний підхід до діагностики, що здійснюється за антропоцентричним, біоцентричним та ресурсним напрямками, з розрахунком інтегрального рівня екологічної безпеки. Якісну оцінку рівня екологічної безпеки регіону пропонується здійснювати шляхом розрахунку модифікованого інтегрального показника, який дає змогу кількісно визначити межі екологічно безпечних, ризикових, загрозливих та небезпечних станів, на основі порогових значень часткових показників. Крім того, діагностику екологічної безпеки регіону, пропонується доповнити оцінкою показників фінансового забезпечення екологічної безпеки, які вважаються однією з основних детермінант можливих змін стану його екологічної безпеки.
Пропонований методичний підхід дозволив здійснити діагностику стану екологічної безпеки регіонів держави, яка показує, що практично усі вони є значно техногенно-навантаженими, а більшість із них знаходиться у екологічно загрозливому стані.
Оцінка показників рівня фінансового забезпечення екологічної безпеки регіонів України, показує їх досить низькі значення (особливо із централізованих джерел фінансування), а отже свідчить про існування низького рівня уваги до екологічних проблем на загальнодержавному та регіональному рівнях. Аналіз показує відносно вищі рівні фінансування природоохоронних заходів у східних регіонах, при критично низьких у західних та центральних. Оскільки, практично 97% заходів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки регіонів, фінансується за рахунок власних коштів підприємств, це ускладнює можливості координації та цілеспрямованого керування процесом забезпечення екологічної безпеки в регіоні, акумулювання та спрямування фінансових ресурсів на вирішення пріоритетних його екологічних проблем, а відповідно потребує удосконалення механізмів накопичення та розподілу фінансових засобів та загалом державної та регіональних стратегій забезпечення екологічної безпеки.
Оскільки правильний вибір стратегічного курсу забезпечення екологічної безпеки є однією з передумов ефективності організаційно-економічного механізму забезпечення екологічної безпеки регіону, автором запропоновано методичний підхід до його формування. Зокрема, обґрунтовано необхідність формування стратегічного набору забезпечення екологічної безпеки, що повинен включати основну та допоміжну стратегії, критеріями вибору яких є екологічний стан регіону та відповідність йому фінансових можливостей забезпечення екологічної безпеки. Пропонований методичний підхід дозволив виділити стратегічні альтернативи забезпечення екологічної безпеки регіону, а проведені аналітичні дослідження - сформувати стратегічний набір забезпечення екологічної безпеки регіонів держави.
Дефіцит та низька ефективність використання фінансових засобів для забезпечення екологічної безпеки, обумовили необхідність удосконалення механізмів фінансового забезпечення екологічної безпеки регіону. У роботі обґрунтовано власне бачення джерел фінансування заходів по забезпеченню екологічної безпеки регіону, запропоновано напрямки їх удосконалення, для досягнення екологічно безпечного розвитку регіонів держави. Розроблено умови державної фінансової підтримки забезпечення екологічної безпеки регіонів.

В роботі запропоновано власний підхід до вибору інструментів забезпечення екологічної безпеки регіону, а зокрема представлено алгоритм, який передбачає виділення цільових груп забруднювачів-споживачів в регіоні, побудови та аналізу ланцюжків їх екологічної цінності. Ключовим моментом та основною відмінністю пропонованого підходу є використання в якості основи вибору - ланцюжка екологічної цінності, який дозволяє проаналізувати та виявити оптимальні важелі впливу на забруднювачів довкілля, сприяє превентивному характеру механізму забезпечення екологічної безпеки регіону.